Діоксид азоту: вплив на людину. Діоксид азоту: клас небезпеки

Діоксид азоту – один з найпоширеніших забруднювачів атмосфери на сьогоднішній день, що грає чималу роль в утворенні смогу і кислотних опадів. Розгляньмо, що це речовина і чим вона небезпечна для людини.

• Діоксид азоту: формула, характеристики
• Отримання діоксиду азоту в лабораторних умовах
• Антропогенні джерела викидів діоксиду азоту
• Санітарно-гігієнічні характеристики
• Діоксид азоту: вплив на людину
• Вплив на нюх
• Вплив діоксиду азоту на зір
• Вплив на органи дихання
• Вплив на людину: інші наслідки
• Хронічне отруєння діоксидом азоту
• Висновки

Діоксид азоту: формула, характеристики

Двоокис азоту – неорганічне з ‘єднання складу NO2. Являє собою газ жовто-бурого кольору. В умовах низьких температур стає безбарвним. При температурі більшій, ніж 150 ° С, відбувається дисоціація діоксиду на оксид азоту і кисень.

Ця сполука характеризується специфічним запахом, який у значних концентраціях стає задушливим. Має високу хімічну активність. Взаємодіє з неметаллами, в реакціях з якими виступає окислювачем. При контакті з водою перетворюється на азотну кислоту, з лужним середовищем – утворює нітрити і нітрати.

Отримання діоксиду азоту в лабораторних умовах

У лабораторіях двоокис азоту в основному отримують шляхом впливу концентрованої азотної кислоти на мідь:

Cu + 4HNO3 → (CuNO3)2 + 2NO2↑ + 2H2O.

Крім того, з ‘єднання утворюється при термічному розкладанні нітрату свинцю.

У промислових умовах застосовується при виробництві азотної і сірчаної кислот, як агент для отримання безводних нітратів і в ролі окислювача в сумішевих вибухових речовинах і рідкому ракетному паливі.

Антропогенні джерела викидів діоксиду азоту

Більше 90% від загальної кількості викидів оксидів азоту потрапляють в повітряне середовище при спалюванні різних видів палива. Початковою формою є NO, який, перебуваючи в повітрі, окисляється киснем при високій температурі до NO2.

Основні джерела, що впливають на викид діоксиду азоту в атмосферу:

• автотранспортні засоби, вихлопні гази яких роблять найбільший внесок у концентрацію речовини в міському повітрі;
• теплоелектростанції;
• промислові підприємства, зокрема, нафтопромислової та металургійної галузі, а також заводи, що виробляють азотну кислоту і різні добрива;
• спалювання твердих відходів (зокрема, на сміттєспалювальних заводах).

Бурий відтінок газу дозволяє спостерігати його візуально в повітрі великих міст, де добова динаміка концентрацій оксидів азоту досить тісно пов ‘язана з інтенсивністю руху автотранспортних засобів і сонячного випромінювання. У ранкові години збільшення кількості автомобілів на дорогах призводить до помітного підвищення вмісту монооксиду азоту, який зі сходом сонця в результаті фотохімічного окислення переходить в NO2. Також бурий колір мають викиди деяких хімічних підприємств, через що їх називають “лисячими хвостами”. Особливо помітні вони влітку.

Санітарно-гігієнічні характеристики

Серед усіх окислів групи NOx найнебезпечнішим для навколишнього середовища і людини є саме діоксид азоту. Клас небезпеки – другий. Це означає, що NO2 відноситься до високонебезпечних речовин. Гранично допустима максимально-разова концентрація (ГДК) діоксиду азоту в повітрі населених пунктів дорівнює 0,085 мг/м3, середньодобова – 0,04.

Для повітря робочої зони встановлені інші нормативні значення. Так, значення гранично допустимої концентрації (ГДК р. з.) становить 2 мг/м3 з ‘єднання (діоксид азоту). Клас небезпеки – третій. Тобто NO2 віднесений до небезпечних речовин.

Діоксид азоту: вплив на людину

Речовина характеризується високою токсичністю. Діоксид азоту в повітрі, навіть перебуваючи у відносно невеликих концентраціях, здатний призводити до істотних змін в організмі людини. Є гострим подразником, а також характеризується загальнотоксичною дією. Впливає в основному на органи дихальної системи. Залежно від концентрацій спостерігаються різні наслідки – від слабкого подразнення слизових оболонок очей і носа до набряку легенів. Також може призводити до змін складу крові, зокрема, сприяє зменшенню вмісту гемоглобіну. Нижче розглянемо детальніше деякі з ефектів, які здатний викликати у людини діоксид азоту.

Вплив на нюх

Навіть якщо концентрація діоксиду азоту буде невисокою, люди здатні відчувати його специфічний запах. Пороговим значенням фіксації газу в повітрі для людини вважається 0,23 мг на куб. метр. Але при вдиханні діоксиду азоту протягом 10 хвилин втрачається здатність відчувати його запах, що говорить про негативний вплив на нюх, що виражається в його ослабленні. При цьому спостерігаються неприємна сухість в горлі і подразнення слизової, які проходять при концентрації, що перевищує порогове значення виявлення в 15 разів. Однак на зміну приходять інші, більш серйозні симптоми, що означають негативний вплив двоокису азоту на органи дихання.

Вплив діоксиду азоту на зір

Одним з наслідків комплексного впливу на слизові оболонки є погіршення здатності людини бачити в сутінках. Втрачається можливість пристосування до відсутності світла. Порогова концентрація зі зміни світлової чутливості ока становить 0,14 мг на куб. метр. Враховуючи те, що значення нюшливого сприйняття майже в два рази вище, можна говорити про здатність газу негативно впливати і при цьому залишатися непоміченим.

Вплив на органи дихання

При відносно невисоких концентраціях діоксид азоту в атмосфері здатний порушувати дихання. Так, вже при утриманні його в повітрі 0,056 мг на куб. метр у здорової людини спостерігається підвищення опору дихальних шляхів. Згідно з інформацією Всесвітньої Організації охорони Здоров ‘я, у людей, які страждають хронічними захворюваннями дихальної системи, дані симптоми спостерігаються вже при утриманні NO2 в повітрі, рівному 0,04 мг на куб. метр.

Результатом впливу великих концентрацій оксидів азоту може бути набряк легенів. Це пояснюється наступним. При потраплянні в організм і взаємодії з вологою діоксид і оксид азоту утворюють азотисту і азотну кислоти, що роз ‘їдають стінки альвеол легенів. Вони, як і кровоносні капіляри, стають легко проникними. У результаті сироватка крові потрапляє в порожнину легенів. При вдиханні повітря з рідиною утворюють піну, яка порушує нормальний газообмін, що призводить до виникнення набряку легенів.

При тривалому впливі окисів азоту людина стає більш сприйнятливою до патогенів, які викликають хвороби дихальних шляхів. Погіршується опірність легенів до бактерій, розширюються альвеоли, клітини в корінцях бронхів, частіше спостерігаються бронхіти, запалення легенів тощо.

У людей, які страждають серцево-судинними захворюваннями і хронічними хворобами дихальних шляхів, легше розвиваються ускладнення в разі виникнення короткочасних респіраторних інфекцій, оскільки у них більше розвинена чутливість до прямих впливів такого з ‘єднання, як діоксид азоту.

Вплив на людину: інші наслідки

Азотиста кислота, що утворюється при взаємодії з вологою в дихальних шляхах, вступає в реакцію з лужними компонентами тканин, перетворюючись в результаті в нітрити і нітрати. Вплив цих речовин викликає ряд негативних наслідків. Так, нітрити, всмоктуючись у кров, призводять до пригнічення центральної нервової системи, утворення метгемоглобіну, гемолізу, білірубінемії, розширюють кровоносні судини, знижують артеріальний тиск тощо. Нітрати ж при знаходженні в кишечнику здатні трансформуватися в канцерогенні речовини – нітрозаміни.

Згідно з низкою літературних джерел, вплив двоокису азоту на організм людини знижує його опірність до захворювань, призводить до кисневого голодування тканин. Особливо гостро це проявляється у дітей. Також діоксид азоту сприяє підвищенню дії канцерогенних речовин і виникненню в результаті цього злоякісних новоутворень.

Деякі з дослідників пов ‘язують підвищену смертність від ракових і серцево-судинних захворювань у певних районах з високим вмістом NO2 в повітряному середовищі.

Хронічне отруєння діоксидом азоту

Тривала робота в умовах присутності діоксиду азоту в повітрі призводить до розвитку хронічних захворювань, найбільш поширеними серед яких є: трахеїт, бронхіт, перфорація носової перегородки, пневмосклероз та ін.

У людей, які працювали протягом 3-5 років при утриманні NO2 в повітрі робочої зони 0,8-5 мг на куб. метр, спостерігалися хронічні бронхіти, запальні зміни слизової оболонки десен, ускладнений астмоїдними приступами пневмосклероз, бронхоектазії. Крім того, відзначалися підвищення максимальної осмотичної резистентності еритроцитів, прискорення згортання крові, тенденція до гіпотонії, гранулоцитоз, зниження активності каталази, вмісту цукру і рівня глобулінів і альбумінів в крові.

У дітей, які проживають на територіях, де діоксид азоту був присутній у концентраціях 0,117-0,205 мг на куб. метр, виявлено зміни обсягу форсованого видиху, підвищення захворюваності. Крім того, в мазках крові спостерігалися зміни в конфігурації лімфоцитів і моноцитів, збільшення резистентності еритроцитів.

Висновки

Як бачимо з вищенаведеного матеріалу, азота діоксид в атмосферному повітрі може вкрай негативно позначатися на організмі людини. На жаль, перевищення допустимих концентрацій цієї речовини в повітрі – не рідкість. Тому досить актуальними на сьогоднішній день є питання, що стосуються розробки заходів, спрямованих на зниження викидів діоксиду азоту в атмосферу, які мають як екологічне, так і санітарно-гігієнічне значення.

Діоксид сірки, оксид азоту, формальдегіди: В КМДА пояснили забруднене повітря Києва

В атмосферному повітрі у Києві вміст домішок пилу, діоксиду сірки, оксид азоту та формальдегіду перевищує гранично допустиму концентрацію.

Джерело: прес-служба ДСНС, КМДА

Деталі: За результатами досліджень, вміст пилу становив 0,10-0,20 мг /м.куб при гранично допустимих 0,15, вміст діоксиду сірки – 0,0 18 – 0,126 при допустимих показниках у 0,050, вміст оксиду азоту – 0,04-0,36 (гранично допустимий показник – 0,04), вміст формальдегідів – до 0,015 при допустимих 0,003, оксиду вуглецю – від 0 до 3 од, (гранично допустимий показник – 3).

Дані щодо стану повітря у ДСНС оприлюднили станом на 13 вересня за підсумком досліджень стаціонарних постів спостереження Центральної геофізичної обсерваторії.

У свою чергу у КМДА пояснили проблеми чистоти повітря у Києві, зокрема, великою кількістю пожеж поблизу столиці.

Як заявив перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, за останній місяць поблизу Києва сталося понад 800 пожеж.

Пряма мова: “У порівняння з минулими місяцями цей показник зріс майже у 7 разів. Почастішали випадки підпалів трав’яних настилів. Проблеми екології та чистоти повітря в Києві спричинені низкою факторів. Зокрема, роботою промислових підприємств, збільшенням кількості авто, зростанням випадків пожеж на території Київщини тощо”.

Деталі: За словами Поворозника, міська влада моніторить стан повітря, особливо на територіях, де спостерігається найбільша задимленість – житлові масиви на лівому березі Києва.

Що було раніше:

У червні, за даними метеорологів, рівень забруднення повітря діоксидом азоту в Києві досяг 6 середньодобових ГДК (гранично допустима концентрація) в районах Оболонського проспекту; Бессарабської і Деміївської площ.

У ДержНС заявили про зростання забруднення повітря в Києві через збільшення автомобільного трафіку.

Норми перевищені у 5 разів: в повітрі Києва виявили три шкідливі сполуки

Повітря в столиці України вельми неідеальне — перевищені гранично допустимі концентрації діоксиду сірки, діоксиду азоту та формальдегіду. Місцями рівень забруднення вище у п’ять разів за норму.

Про це інформує Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського на основі останнього звіту. Найсильніше забруденене повітря діоксидом азоту. Його перевищення у 2,6 — 5 разів зафіксовано на вулицях Академіка Стражеска, Довженка Гетьмана Павла Полуботка, Інженера Бородіна, Каунаській та Скляренка, площах Деміївській, Бессарабській та Галицькій, проспектах Оболонському, Науки та Берестейському, бульварі Лесі Українки та у районі Гідропарку.

Зазначимо, що надлишок діоксиду азоту викликає подразнення слизової оболонки. Він легко проникає в дихальні шляхи, може становити загрозу для дітей чи людей з підвищеною чутливістю, наприклад з астмою. Першими ознаками отруєння діоксидом азоту є печіння очей, падіння тиску, головні болі, стає важко дихати.

Рівень діоксиду сірки в повітрі у 1,3 — 1,9 раза більший за норму, а формальдегіду ще й зріс у порівнянні з попереднім тижнем до перевищення норми у 1,2 — 2,9 раза. Місця забруднення схожі, зокрема всі три шкідливі речовини виявили в районі Гідропарку.

Де в Києві виявили перевищення вмісту формальдегіду в повітрі

Де в Києві виявили перевищення вмісту діоксиду сірки в повітрі

Надлишок діоксиду сірки також подразнює слизову оболонку носа, горла та легенів і може привести до погіршення симптомів астми. Що ж до формальдегіду, то він може викликати алергію, головні болі, порушення сну та млявість, повідомляють у Держпроспоживслужбі.

Раніше “Телеграф” розповідав, що забруднене повітря найближчими роками приведе до хвороб та смерті 4 млн людей і це — оптимістичний сценарій. Небезпеку становлять тверді часточки, яких особливо багато біля доріг.