§ 17. Речовини молекулярної та атомної будови

Міжмолекулярна взаємодія. Речовина незалежно від її будови може перебувати у трьох агрегатних станах. Твердий і рідкий стани молекулярних речовин існують завдяки тому, що молекули притягуються одна до одної, хоча кожна є незарядженою частинкою. Таке явище називають міжмолекулярною взаємодією.

На відміну від міцних ковалентного та йонного зв’язків, взаємодія між молекулами досить слабка. Вона зумовлена притяганням електронів атомів однієї молекули до ядер атомів інших молекул, а в багатьох випадках — ще й взаємним притяганням атомів із невеликими протилежними зарядами, які належать різним молекулам. Такий вид взаємодії реалізується, наприклад, у воді, деяких органічних сполуках. Він є важливою умовою для існування живих організмів на нашій планеті.

Фізичні властивості молекулярних речовин. Унаслідок того, що молекули слабко притягуються одна до одної, речовини молекулярної будови істотно відрізняються від йонних сполук за фізичними властивостями. Для молекулярних речовин характерні леткість, низька твердість, невисокі температури плавлення і кипіння. Деякі речовини, які складаються з молекул, під час нагрівання переходять із твердого стану в газуватий, минаючи рідкий. Таке явище називають сублімацією 1 . Цю властивість мають, наприклад, йод I₂, карбон(IV) оксид CO₂ (мал. 32) 2 . Лід за температури, нижчої за 0 °С, також перетворюється на пару, щоправда, досить повільно. Завдяки цьому випрана білизна висихає і на морозі.

Мал. 32. Сублімація йоду (а) і карбон(IV) оксиду (б)

1 Термін походить від латинського слова sublimare — піднімати вгору.

2 Твердий карбон(IV) оксид називають «сухим льодом». За підвищення температури він не плавиться, а перетворюється на газ (вуглекислий). Сухий лід раніше використовували для зберігання морозива.

Чимало молекулярних речовин мають запах. Вам добре відомий різкий запах сульфyp(IV) оксиду, або сірчистого газу SO₂; речовина утворюється під час запалювання сірника (сірка є у складі його голівки). Газ амоніак NH₃ також легко впізнати за запахом. Він виділяється з водного розчину цієї сполуки, відомого під назвою «нашатирний спирт». Не можна сплутати за запахом з іншими речовинами оцтову кислоту СН₃СООН, водний розчин якої (оцет) використовують у побуті.

Молекулярні речовини в будь-якому агрегатному стані не проводять електричний струм, оскільки складаються з електронейтральних частинок. Багато твердих речовин цього типу утворюють кристали (мал. 33).

Мал. 33. Кристалічні ґратки молекулярних речовин

Хімічні формули деяких молекулярних речовин мають кратні індекси. Це стосується, наприклад, формули гідроген пероксиду (перекису водню) Н₂О₂. Графічна формула молекули сполуки:

Хімічну формулу Н₂О₂, яка показує реальний склад молекули гідроген пероксиду, називають істинною, а запис НО — найпростішою формулою. Для більшості молекулярних речовин істинні формули збігаються з найпростішими.

Речовини атомної будови. Існують речовини, у яких усі атоми сполучені один з одним ковалентними зв’язками. Серед них — прості речовини кількох неметалічних елементів (наприклад, бор, графіт, алмаз, силіцій), деякі складні речовини (наприклад, силіцій(IV) оксид SiO₂).

Кристал речовини, яка складається з атомів, є ніби однією гігантською молекулою (мал. 34). Внаслідок того, що ковалентні зв’язки міцні, речовини атомної будови мають високі температури плавлення і кипіння, практично не розчиняються у воді та інших розчинниках, а деякі вирізняються дуже високою твердістю (алмаз, силіцій(IV) карбід SiC).

Мал. 34. Речовини атомної будови та їхні кулестержневі моделі

ЛАБОРАТОРНИЙ ДОСЛІД № 1

Ознайомлення з фізичними властивостями речовин різної будови

Вам видано графіт (речовина атомної будови), сечовину (речовина молекулярної будови) і калій бромід (речовина йонної будови).

У вашому розпорядженні є штатив із пробірками, шпатель, промивалка з водою, скляна паличка, лабораторний штатив із кільцем, порцелянові чашки, сухе пальне, керамічна підставка.

Розгляньте кожну речовину. Визначте, чи розчиняються речовини у воді.

Дослідіть поведінку речовин під час нагрівання. Яку речовину вдалося розплавити?

Зазначте в таблиці будову кожної речовини, тип хімічного зв’язку, який реалізується в ній, та фізичні властивості — агрегатний стан, колір, характер часточок, розчинність у воді, здатність до плавлення за помірного нагрівання:

Характеристика речовини

Речовина

графіт

сечовина

калій бромід

Викладені в цьому і попередніх параграфах відомості про хімічний зв’язок і будову речовин підсумовує схема 5.

Типи хімічного зв’язку і будова речовин

Метали мають атомну будову. Однак у них реалізується інший тип хімічного зв’язку — металічний, який відрізняється від йонного і ковалентного. Метали складаються зі щільно «упакованих» атомів. Їхні зовнішні орбіталі перекриваються, і електрони постійно переходять від одних атомів до інших. Завдяки цьому метали виявляють характерні фізичні властивості, зокрема проводять електричний струм.

ВИСНОВКИ

Молекули притягуються одна до одної досить слабко. Тому речовини молекулярної будови мають невисоку твердість, низькі температури плавлення і кипіння, а деякі — запах. Молекулярні речовини не проводять електричний струм.

У речовинах атомної будови всі атоми міцно сполучені між собою. Характерні фізичні властивості таких речовин — високі температури плавлення і кипіння. Вони не розчиняються у воді, мають високу твердість.

103. Що називають міжмолекулярною взаємодією? Чим вона зумовлена?

104. Сполука Х за звичайних умов перебуває у твердому стані, має запах, а за слабкого нагрівання плавиться. Молекулярною чи йонною є ця сполука? Який тип хімічного зв’язку в ній реалізований?

105. У поданому переліку вкажіть речовини молекулярної будови: парафін, етиловий спирт, калій гідроксид, кальцій оксид, азот, олово, силіцій(IV) оксид. Поясніть свій вибір.

106. Чи можна передбачити будову речовини (йонну, молекулярну, атомну) за її зовнішнім виглядом, агрегатним станом? Відповідь обґрунтуйте.

107. Установіть відповідність:

Температура плавлення, °С

Дайте необхідні пояснення.

108. Спробуйте пояснити, чому прості речовини галогени за звичайних умов перебувають у різних агрегатних станах: фтор F₂ і хлор Cl₂ — гази, бром Br₂ — рідина, йод I₂ — тверда речовина.

109. Хлороводень HCl і фтор F₂ мають молекули приблизно однакової маси (підтвердьте це), але істотно різняться за температурами кипіння: -85 °С (HCl) та -188 °С (F₂). У чому, на вашу думку, причина такої відмінності?

110. Карборунд SiC — сполука атомної будови. Спрогнозуйте фізичні властивості речовини та перевірте ваше передбачення, відшукавши відповідну інформацію в інтернеті.

Будова речовини. Молекули, атоми

Кожна речовина складається з певних молекул і тільки з них. Так, речовина метанол складається з молекул метанолу, а речовина мурашина кислота складається з молекул мурашиної кислоти.

Перш ніж почати вивчення будови молекули, згадаємо українську абетку. Вона має лише 33 букви, проте кожен із вас може скласти з них тисячі слів. Проведіть аналогію: буква — атом, слово — молекула. Кожне слово — це певна комбінація букв. Так само кожна молекула — це певна комбінація атомів.

Таким чином, із 118 видів атомів можна скласти мільйони різноманітних молекул і, відповідно, отримати мільйони різноманітних речовин.

Розміри атомів

Світ молекул, атомів і їхніх складників називають мікросвітом. Характеризуючи об’єкти мікросвіту, вчені використовують числа, що суттєво відрізняються від тих, з якими людина має справу в повсякденному житті. Для короткого запису таких чисел використовують степені числа 10. Так, розмір атома приблизно дорівнює 0,000 000 0001 м, або 1 · 10 –10 м*. Щоб уявити, наскільки малим є це значення, наведемо приклади.

Приклад 1. Якщо з балона зі стисненим повітрям через мікроскопічну тріщину буде витікати щосекунди мільярд молекул, з яких складається повітря, то за 650 років маса балона зменшиться лише на 0,001 г.

Приклад 2. Головка сталевої шпильки, радіус якої 1 мм, містить близько 100 000 000 000 000 000 000, або 1 ∙ 10 20 , атомів. Якщо ці атоми розмістити один за одним, то отримаємо ланцюжок завдовжки 20 мільйонів кілометрів, що приблизно в 50 разів більше за відстань між Землею і Місяцем.

Побачити окремі атоми та молекули навіть у найпотужніший оптичний мікроскоп неможливо, але в ХХ ст. вчені створили прилади, які дозволяють не тільки бачити окремі атоми, а навіть переміщати їх з місця на місце.

Будова атома

Атом, як і молекула, має складну структуру. Атом являє собою ядро, оточене легкими частинками — електронами. Діаметр ядра атома набагато менший, ніж діаметр власне атома, — приблизно у стільки разів, у скільки розмір горошини менший за розмір футбольного поля.

Електрони можуть залишати одні атоми та приєднуватися до інших. Якщо атом втратив один або кілька електронів, то атом перетворюється на позитивний йон. Якщо ж до атома приєднались один або кілька електронів, то атом перетворюється на негативний йон.

Наявність проміжків між молекулами

Як ви вважаєте: якщо змішати 100 мл води та 100 мл спирту, яким буде об’єм суміші? Насправді він буде меншим, ніж 200 мл! Річ у тім, що між молекулами існують проміжки і в ході змішування рідин молекули води потрапляють у проміжки між молекулами спирту і навпаки. Цей дослід добре моделюється за допомогою пшона та гороху.

Тепловий рух

Із 5 класу ви знаєте таке явище, як дифузія (від лат. diffusio — поширення, розтікання).

Дифузія — процес самовільного проникнення молекул однієї речовини в проміжки між молекулами іншої речовини, внаслідок чого відбувається перемішування дотичних речовин.

Причиною дифузії є безперервний хаотичний рух частинок речовини (молекул, атомів, йонів). Завдяки такому рухові речовини перемішуються без жодного зовнішнього втручання.

Безперервний хаотичний рух частинок речовини називають тепловим рухом, оскільки зі збільшенням (зменшенням) температури речовини збільшується (зменшується) середня швидкість руху її ча стинок.

Взаємодія молекул

Ми з’ясували, що молекули перебувають у безперервному хаотичному русі. Чому ж вони не розлітаються навсібіч? Понад те, тіла не тільки не розсипаються на окремі молекули, а навпаки, щоб їх розтягти, зламати, розірвати, потрібно докласти зусиль. Причина криється в притяганні між молекулами. Саме завдяки міжмолекулярному притяганню тверді тіла зберігають свою форму, рідина збирається в краплини, клей прилипає до паперу, розтягнута пружина набуває вихідної форми.

Якщо між молекулами є притягання, то чому розбита чашка не стає цілою після того, як її уламки притиснуть один до одного? Пояснити це можна тим, що міжмолекулярне притягання стає помітним тільки на дуже малих відстанях — таких, які можна порівняти з розмірами самих молекул. Коли ми притискаємо один до одного уламки чашки, то через нерівність поверхні на зазначені відстані зближується незначна кількість молекул. А відстань між більшою їх частиною залишається такою, що молекули майже не взаємодіють.

Спробуйте стиснути, наприклад, закриту пластикову пляшку, доверху заповнену водою, або монетку — ви відчуєте, що змінити їх розміри або форму без додаткових засобів неможливо. Річ у тім, що молекули не тільки притягаються одна до одної, але й відштовхуються. Зазвичай у рідинах і твердих тілах притягання врівноважується відштовхуванням. Але якщо стискати рідину або тверде тіло, то відстань між молекулами зменшиться й міжмолекулярне відштовхування стане сильнішим, ніж притягання.

Основні положення молекулярно-кінетичної теорії

Понад 25 століть тому давньогрецький філософ Демокрит (бл. 460–370 рр. до н. е.) висловив ідею, що всі тіла складаються з маленьких тілець, які вчений назвав атомами (у перекладі з грецької — «неподільні»).

А от підтвердження існування так званих атомів і молекул було отримано тільки в XIX ст. Саме тоді з’явилася й була дослідно обґрунтована молекулярно-кінетична теорія, яка розглядає будову речовини з точки зору таких трьох основних положень:

1. Усі речовини складаються з частинок — молекул, атомів, йонів; між частинками є проміжки.
2. Частинки речовини перебувають у безперервному безладному (хаотичному) русі; такий рух називають тепловим.
3. Частинки взаємодіють одна з одною (притягуються та відштовхуються).

§ 3. Речовина і поле. Будова речовини

Матерія — це основне поняття природничо-наукової картини світу. Будь-яке тіло в природі є матеріальним.

У свою чергу, розрізняють два види матерії: речовину і поле. Речовина — це тверді тіла, рідини, гази. Речовинами є, наприклад, метали, пластмаси, вода, повітря та ін. Поле — інший вид матерії. Поля, як і речовини, теж бувають різними. Існують, зокрема, поле тяжіння Землі (гравітаційне), електричне та магнітне поля. Прикладами полів є світло, радіохвилі. Будь-яке поле можна виявити за його дією на певні тіла. Так, внаслідок дії гравітаційного поля всі тіла притягуються до Землі; магнітна стрілка компаса обертається під дією магнітного поля.

2. Як побудована речовина? Атоми і молекули. Первинні уявлення про будову речовини були одержані вами при вивченні природознавства. Так, наприклад, ви знаєте, що речовини складаються із дрібних частинок — атомів і молекул. Атоми і молекули перебувають у безперервному хаотичному русі і взаємодіють між собою. Залежно від розташування і взаємодії частинок, речовина може перебувати у твердому, рідкому та газоподібному станах. Речовини поділяють на прості і складні.

Питання про будову речовини здавна цікавило людей. Так, давньогрецький учений і філософ Демокріт (близько 460-370 рр. до н.е.) вперше висловив здогадку про те, що всі тіла складаються з найдрібніших частинок, які були названі ним атомами. Та лише у XIX ст. існування таких частинок підтвердилося експериментально, після чого було створено молекулярно-кінетичну теорію будови речовини.

Матерія — існує у двох видах — речовини та поля

Демокріт (бл. 460-370 рр. до н.е.)

Атом (від гр. ατομος [атомос]) — неподільний.

Атомів у природі багато і вони мають різні властивості. Відповідно до цього розрізняють хімічні елементи. Атом — це найменша частинка хімічного елемента, яка є носієм його хімічних властивостей. Зараз відомо 118 хімічних елементів, з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно (експериментальним шляхом). Найпростішим є атом хімічного елементу Гідрогену (скорочено Н — від початкової літери латинської назви хімічного елементу «hydrogene» — «той, що народжує воду»). Назва газу «водень», що складається з атомів Гідрогену, також відображає входження елементу до складу води).

Згідно з молекулярно-кінетичною теорією всі речовини складаються з дрібних частинок: молекул, атомів або йонів. Частинки безладно (хаотично ) рухаються і взаємодіють між собою

Усі відомі сьогодні хімічні елементи систематизовані за своїми фізико-хімічними властивостями в Періодичній системі хімічних елементів Д. І. Менделєєва (рис. 15).

Атоми позначають умовними символами та зображають за допомогою схем-моделей — кружечків різних розмірів і кольорів. Це дуже зручно, особливо тоді, коли хочуть показати сукупність кількох різних атомів (рис. 16, а, б).

Зазвичай атоми об’єднані у групи — молекули.

Молекула — це найменша частинка речовини, яка зберігає її хімічні властивості. Молекула складається з одного або декількох атомів однакових або різних хімічних елементів. Атоми з’єднуються в молекулу за рахунок хімічних зв’язків.

Рис. 15. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва

Молекула простої речовини складається з атомів одного хімічного елементу. Наприклад: газ водень — із двох атомів Гідрогену (H₂); газ кисень — із атомів Оксигену (від грецького οευγονο [оксионо] — кислий) — О₂.

Якщо молекула речовини утворена з атомів різних хімічних елементів — таку речовину називають складною речовиною. Зокрема, молекула вуглекислого газу СО₂ (рис. 16, а) складається із двох атомів Оксигену (О) й одного атома Карбону (С); молекула води H₂O (рис. 16, б) складається із двох атомів Гідрогену (Н) і одного атома Оксигену (О). Модель молекули складної речовини ви можете побачити на рис. 16, в.

Під час фізичних процесів склад молекул речовини залишається незмінним, хоча сама речовина може змінювати свій стан. Наприклад, вода може перебувати у рідкому, твердому (лід) і газоподібному (водяна пара) станах. При цьому склад молекул води, льоду та водяної пари залишається однаковим: відмінність полягає лише у розташуванні та взаємодії молекул.

Під час хімічних процесів руйнуються зв’язки між атомами, які з’єднують їх у молекули, самі атоми при цьому залишаються незмінними. Атоми об’єднуються у нові групи молекул, унаслідок чого утворюються нові речовини.

3. Які розміри молекул? Численні експерименти свідчать про те, що вони дуже малі. Встановлено, що діаметр, наприклад, молекули води дорівнює приблизно 0,0000000003 м (0,3 • 10 -9 м). Якщо розмістити молекули води щільно одна до одної в ряд, то в одному метрі вміститься близько 3,3 мільярди молекул! Тепер окремі молекули й атоми можна спостерігати за допомогою спеціальних (електронних, йонних та скануючих) мікроскопів. На рис. 17 показано мікрофотографію атомів золота зі збільшенням у 30000000 разів, одержану за допомогою електронного мікроскопу (рис. 18). На рис. 19 ви можете побачити мікрофотографію логотипу (IBM) найкрупнішого у світі постачальника апаратного і програмного забезпечення, викладеного з 35 атомів хімічного елементу Ксенону (Хе).

Рис. 16. Молекули складних речовин: а) вуглекислий газ; б) вода; в) модель молекули складної речовини

Рис. 17. Мікрофотографія атомів золота

Рис. 18. Електронний мікроскоп

Дослідами встановлено, що молекули й атоми не мають чітких меж. Тому про їх лінійні розміри й об’єм можна говорити лише наближено.

Лінійні розміри атомів усіх хімічних елементів приблизно однакові — близько 10 -10 м або 0,0000000001 м. Але за масою вони значно відрізняються один від одного. Найменшу масу має атом Гідрогену (Н) — 1,67 • 10 -27 кг. Маса атома Карбону (С) у 12 разів, а маса атома золота (Au) — майже у 200 разів більші за масу атома Гідрогену.

4. Внутрішня будова атома. Атоми також мають певну внутрішню будову і є подільними.

Проте вчені не відразу дійшли правильних уявлень про будову атома — це був довгий шлях, на якому висловлювалися різні думки і будувалися різні моделі.

У 1911 р. завдяки дослідам англійського вченого Ернеста Резерфорда (1871—1937) вдалося установити, що в центрі атома знаходиться маленьке позитивно заряджене ядро (рис. 20 а, б), а навколо нього негативно заряджена оболонка. Цю оболонку можна уявити як своєрідну хмаринку, утворену з електронів, що надзвичайно швидко обертаються навколо ядра атома. Таку модель будови атома назвали ядерною (планетарною) моделлю атома. Дійсно, внутрішня будова атома дещо схожа на будову Сонячної системи. Але, на відміну від неї, взаємодія частинок в атомі зумовлена не гравітаційними, а електромагнітними силами.

Рис. 19. Мікрофотографія літер IBM (англ. — [ай], [бі], [ем]). викладених з 35 атомів Ксенону

Ернест Резерфорд (1871-1937)

Рис. 20. Модельні уявлення про будову і розміри атома

Як ви вже знаєте, навколо ядра атома обертаються електрони. Що це за частинка? Електрон — елементарна частинка, що має найменші негативний електричний заряд і масу. Примітка: електрон був відкритий у 1897 р. англійським фізиком Джоном Джозефом Томсоном (див. фото с. 31).

Порівняно з розмірами атома (близько 10 -10 м) ядро атома ще менше — приблизно 10 -14 — 10 -15 м. Тобто ядро менше за атом у 10 000 разів. Щоб уявити собі, що це означає, приймемо ядро атома за кульку діаметром 1 мм, тоді діаметр атома буде становити 10 м!

5. Чи можна розділити ядро? Модель атома, запропонована Резерфордом, дала поштовх у подальшому дослідженні атома. Частинка, що довгий час вважалась неподільною, виявляється, складається з позитивно зарядженого ядра й електронів! Закономірно виникли запитання: чи існують ще менші частинки? чи можна «розділити ядро»?

Джеймс Чедвік (1891-1974)

У 1932 році учень Ернеста Резерфорда, англійський фізик Джеймс Чедвік (1891—1974) відкрив нейтрон. Ця елементарна частинка не має електричного заряду. У тому самому році український фізик Дмитро Дмитрович Іваненко (1904-1994) запропонував протонно-нейтронну модель будови ядра атома (протон — це елементарна частинка, яка має найменший позитивний заряд). Згодом цю гіпотезу було підтверджено й дослідним шляхом.

Таким чином, ядро атома також має складну будову: його утворюють ще менші частинки речовини — протони та нейтрони або нуклони (від лат. nucleus — ядро).

Протони та нейтрони об’єднуються один із одним усередині ядер за допомогою дуже потужних ядерних взаємодій (ядерних сил). У атомі число протонів ядра дорівнює числу електронів навколо ядра.

А чи є подільними протони та нейтрони? Відповідь на це запитання фізики шукають досі.

На рис. 21 а, б показано моделі будови атомів Протію (H 1 ₁) та Гелію (Не 4 ₂) відповідно. (Примітка: запис Не 4 ₂ означає, що ядро атома Гелію складається із двох протонів і двох нейтронів — разом чотирьох нуклонів).

6. Що відбувається, коли певним чином «видалити» електрон із атома? За звичайних умов атоми є електрично нейтральними, оскільки число позитивно заряджених протонів у ядрі дорівнює числу негативно заряджених електронів, що обертаються навколо ядра. Тому їх електричні заряди взаємно компенсуються. Проте, якщо певним чином «видалити» електрон із атома, то кількість електронів зменшиться і заряди вже не будуть компенсуватися, а отже, атом стає позитивно зарядженим і має спеціальну назву — позитивний йон. І навпаки: якщо електрично нейтральний атом приєднує до себе інший електрон, то він стає негативно зарядженим і називається негативним йоном.

Дмитро Іваненко (1904-1994)

Рис. 21. Моделі будови атомів: а) атом Протію; б) атом Гелію

Отже, речовина — це вид матерії з якої побудовані фізичні тіла; речовина має складну будову.

Джон Джозеф Томсон (1856-1940)

Це треба знати

Спосіб рядів

Ще в 1905 р. французький фізик Жан Батіст Перрен досліджував хаотичний рух у рідині дрібних тіл (частинок квіткового пилу) під дією, як згодом було встановлено, молекул. Для цього йому потрібно було якомога точніше виміряти розміри цих частинок. Вчений скористався способом рядів. Він щільно розмістив частинки квіткового пилу в ряд і виміряв довжину ряду. Поділивши довжину ряду на число частинок Перрен розрахував середній розмір частинки.

Спосіб рядів дозволяє отримати більш-менш точний розмір малого тіла та зменшити похибку вимірювання.

У наш час способом рядів вимірюють розміри дуже малих (мікроскопічних) тіл, використовуючи їх мікрофотографії. Такі фотографії отримують за допомогою сучасних мікроскопів (див. рис. 18). При такому вимірюванні необхідно спочатку підрахувати кількість частинок в одному ряду та виміряти довжину ряду (по фотографії). Після цього результат прямого вимірювання довжини ряду ділять на кількість частинок, а потім ще й на збільшення мікроскопа. Обчислений таким чином результат є середнім розміром мікрочастинки.

Розширте науковий кругозір

Перша модель будови атома була запропонована у 1903 р. англійським фізиком Джоном Джозефом Томсоном (ви вже знаєте, що він відкрив електрон). За цією моделлю атом представляє собою позитивно заряджену сферу, всередину якої, як родзинки в пудинг, вкраплені електрони. Інколи цю модель так і називають — «модель пудинга». Модель атома Томсона виявилася неспроможною у поясненні багатьох питань, які на той час стояли перед фізиками. Але вона мала величезне значення для подальших досліджень!

Рис. 22. Модель атома Томсона

Подумайте і дайте відповідь

• 1. Що означають терміни «матерія»? «речовина»?
• 2. Чим відрізняється одна речовина від іншої?
• 3. Що являє собою атом? молекула?
• 4. Поясніть, які речовини називають простими, а які — складними? Наведіть приклади.
• 5. Що ви знаєте про будову атома? про лінійні розміри атомів і молекул?
• 6. Якою є внутрішня будова ядра атома? Що таке нуклони?
• 7. Як утворюються позитивні та негативні йони?

Розв’яжіть задачі та оцініть результати

Вправа 3.

• 1. Слово «атом» у перекладі з давньогрецької мови означає «неподільний». Чи справді це так? Відповідь обґрунтуйте.
• 2. Слово «молекула» в перекладі з латинської мови означає «маленька маса». Поясніть, чому частинки речовини одержали таку назву.
• 3. У чому полягає відмінність молекули кисню (O₂) та молекули вуглекислого газу (CO₂)? (С — хімічний символ атома Карбону — від лат. carboneum — вугілля).
• 4. Запишіть символічне позначення Оксигену (О), якщо його ядро складається з 8 протонів і 8 нейтронів.
• 5. Краплина масла, об’єм якої становить 0,003 мм 3 , розтікається поверхнею води тонким шаром і займає площу 300 см 2 . Вважаючи, що товщина утвореного шару дорівнює діаметру молекули масла, визначте цей діаметр.