Космічний винищувач. Вчені припустили нову причину масового вимирання на Землі

Раніше вважалося, що девонське вимирання викликане земними причинами, однак нове дослідження вчених припускає, що головним винуватцем був вибух наднової.

У міру того як тривав пізній девонський період, все більше і більше живих істот вимирало, що призвело до однієї з найбільших подій масового вимирання (приблизно 359 млн років тому), яке коли-небудь відбувалося на нашій планеті, пише Science Alert.

Винуватець, відповідальний за стільки смертей, можливо, не був “місцевим”. Насправді, він міг прийти навіть не з нашої Сонячної системи.

Дослідження, опубліковане в журналі PNAS під керівництвом астрофізика Брайана Філдса з Іллінойського університету в Урбані-Шампейн, передбачає, що цей великий винищувач земного життя міг бути далеким й абсолютно чужим явищем — зіркою, що вмирає та вибухає далеко в галактиці, за багато світлових років від нашої власної планети.

Деякі експерти вважають, що масові вимирання, такі як девонське, викликані виключно земними причинами, наприклад, руйнівним виверженням вулкана, який здатний призвести до знищення всього живого. Або ж смертоносним космічним гостем — зіткненням з астероїдом, на кшталт того, що знищило динозаврів. Більш того, смерть з космосу могла в кінцевому підсумку прийти з більш віддалених місць.

“Головна ідея нашого дослідження полягає в тому, що життя на Землі не існує ізольовано. Ми — громадяни Всесвіту, і космос втручається в наше життя, часто непомітно, але іноді з жорстокою силою”, — зазначив Філдс ще в 2020 році.

У своїй новій роботі він і його команда досліджують можливість того, що різке зниження концентрації озону, що збігається з пізнім девонським вимиранням, не могло бути результатом вулканізму або глобального потепління.

Замість цього вони вважають, що криза біорізноманіття, виявлена в геологічному літописі, могла бути викликана астрофізичними джерелами, припускаючи, що радіаційні впливи від наднової (або декількох наднових), що знаходиться приблизно в 65 світлових роках від Землі, можливо, були тим, що виснажило озоновий шар нашої планети до такої катастрофічної межі.

Припущення про те, що наднові можуть викликати масові вимирання, було висунуте ще в 1950-х роках. Вчені обговорювали розрахункову “відстань ураження” цих вибухових подій в діапазоні від 25 до 50 світлових років.

Однак нещодавно Філдс і його співавтори припустили, що зірки, які вибухають навіть зі ще більшої відстані, можуть мати шкідливий вплив на земне життя через можливу комбінацію як швидких, так і довготривалих ефектів.

“Наднові — це швидкі джерела іонізуючих фотонів: екстремальних ультрафіолетових, рентгенівських і гамма-променів. Протягом довшого часу вибух стикається з навколишнім газом, утворюючи удар, який призводить до прискорення частинок”, — пояснюють дослідники в своїй статті.

Таким чином, наднові виробляють космічні промені, тобто атомні ядра, прискорені до високих енергій. Ці заряджені частинки магнітно утримуються всередині залишку наднової і, як припускають експерти, омиватимуть Землю протягом ~ 100 тис. років.

Ці промені можуть бути досить сильними, щоб зруйнувати озоновий шар і викликати тривале радіаційне пошкодження в біосфері Землі, що приблизно збігається з ознаками як втрати різноманітності, так і деформації спор древніх рослин, знайдених у глибоких породах девонсько-кам’яновугільного кордону, закладеного приблизно 359 млн років назад.

Однак поки це всього лише гіпотеза. Нині в дослідників немає жодних доказів, які могли б підтвердити, що далека наднова (або наднові) була причиною девонського вимирання.

Але тим не менше вчені не здаються. В останні роки дослідники, які вивчають можливість появи навколоземних наднових як винуватців масових вимирань, шукали рештки древніх радіоактивних ізотопів, які могли бути відкладені на Землі тільки внаслідок вибухів зірок.

Так один ізотоп, залізо-60, став предметом багатьох досліджень і був знайдений в багатьох місцях на Землі. У контексті девонського вимирання, ізотопи, запропоновані Філдсом і його командою: плутоній-244 і самарій-146, могли б очевидно свідчити про гіпотезу наднової.

“Жоден із цих ізотопів не трапляється в нашій природі, і єдиний спосіб, яким вони можуть потрапити на Землю — космічні вибухи”, — пояснив співавтор дослідження Чженхай Лю з університету Ілінойса в Урбані-Шампейн.

Іншими словами, якщо плутоній-244 і самарій-146 знайдуть похованими на кордоні девонсько-кам’яновугільного періоду, у дослідників з’явиться міжзоряний доказ, який твердо вказує на те, що зірка, яка вмирає, є головним винуватцем масового вимирання.

• Читайте нас у:
• Читайте у Telegram
• Читайте у Facebook
• Читайте у Twitter

• Теги:
• земля
• ізотопи
• наднова
• масове вимирання
• озоновий шар
• біосфера

• Поширити:
• відправити у Telegram
• поділитись у Facebook
• твітнути
• відправити у Viber
• відправити у Whatsapp
• відправити у Messenger

“Зможемо виконувати бойові завдання по москві”: полковник запасу про літаки F-16, які можуть дати Україні

На тлі позитивних новин про можливу передачу Україні десятків танків Leopard питання посилення ЗСУ все одно залишиться відкритим. Якщо говорити про літаки, враховуючи затяжний кейс “Леопардів”, в кращому разі передача винищувачів може розпочатися не раніше весни. Адже питання про F-16 союзники України планують розглянути лише у лютому на дев’ятому “Рамштайні”.

“Телеграф” поцікавився у полковника запасу ЗСУ Романа Світана, чому саме F-16 такі важливі для України після отримання танків і як це зможе вплинути на подальший хід війни проти росії.

“Думаю, наші льотчики вже готові”

— Наскільки ефективними можуть бути літаки F-16 у війні проти збройних сил рф та як вони зможуть змінити хід війни?

— Все залежатиме від кількості. Якщо вона буде до ескадрильї (від 8 до 30 одиниць літальних апаратів — Авт.) або, припустимо, якщо буде одна ескадрилья, то літаки F-16 можуть здійснити прикриття з повітря наступальних дій на одному напрямку. Причому досить вузькому. Наприклад, літаки змогли б працювати у напрямку Куп’янська. Також у такому разі можуть бути наступальні моменти, пов’язані зі Сватовим, Кремінним, або з початком наступу на іншому напрямку.

Інакше кажучи, однієї ескадрильї буде недостатньо для виконання широких завдань, оскільки на неї для початку ляже завдання знищення протиповітряної оборони супротивника ракетами типу Hurm (високошвидкісна протирадіолокаційна ракета — Авт.). А далі льотним підрозділам потрібно буде розосередитись: одна ланка працюватиме по ППО, а друга — по винищувачах супротивника, і лише третя зможе підтримувати наступальні рухи по землі, використовуючи вже авіабомби або дві керовані ракети “повітря-земля”.

Тому однієї ескадрильї недостатньо. Оптимальний варіант — три ескадрильї типу F-16. Якщо вважати, що одна ескадрилья, наприклад, становить 12 літаків, тоді одна зможе працювати з придушення ППО супротивника, друга — з протидії винищувачів росіян, і лише третя зможе підтримувати війська, що наступають на землі, за допомогою авіабомб.

— У чому тоді плюси таких літаків, що належать до четвертого покоління, і чому Україна не ставить питання, наприклад, про винищувачі-бомбардувальники F-35, як найбільш сучасних?

— Тут справа не в поколінні як такому, а в тому озброєнні, яке може використовувати платформа, що літає. У літаків моделі F-16 дуже багато модифікацій. Деякі з них старої модифікації не використовують навіть і половини озброєння, яке можуть застосовувати літаки нових модифікацій.

Тому все залежатиме від того озброєння, яке ця платформа, що літає, може нести. Якщо, скажімо, літак буде новітньої модифікації, який може нести всі види озброєнь, знову ж таки, це все залежатиме, скільки саме їх нам передадуть. Іншими словами, скільки в результаті протирадіолокаційних ракет нам дадуть, скільки передадуть авіабомб та протитанкових ракет. Тобто в даному випадку лінійної відповіді не може бути.

Повторюся, ефективність на полі бою залежатиме від кількості самих літаків, а також кількості та якості того озброєння, яке буде передано. Якщо дадуть все максимально, то з кількістю в три ескадрильї F-16 ми придушимо всі ППО противника, знищимо всі винищувачі противника, які підійдуть до лінії оборони (навіть тільки підійдуть до неї) і підтримаємо наземні війська, що наступають при атаці за рахунок розчищення авіабомбами шляху для танків.

А далі все залежатиме від озброєнь, а воно, у свою чергу, залежить від модифікацій літака. Зараз поки що дуже складно лінійно відповісти на це питання.

Технічні характеристики багатофункціонального винищувача F-16

— Скільки часу потрібно пілотові, щоб освоїти літак з урахуванням його специфіки, характеристик та закордонного походження?

— Справа в тому, що якщо пілоти вже навчені не з нуля (а новачків ніхто ж відправляти на навчання не буде), льотчик, який уже літав на аналогічному літаку, в принципі, вже готовий до польотів на F-16. У тому числі за своїми генетичними параметрами він підходить до виконання бойового завдання на винищувачі (якщо це винищувач).

Якщо взяти нашого льотчика-винищувача, який літає на таких типах літаків, як МіГ-29, Су-27, він без проблем протягом від трьох до шести місяців перевчиться на новий тип, все одно на який.

Ця ситуація за аналогією, як із велосипедом: якщо ти раз навчився їздити, кататиметься на всяких, на будь-якому типі. Те саме і з винищувачами. Якщо раз навчився на ньому виконувати бойові завдання, то можеш робити це будь-яким літаком. Головне лише – перепідготовка, яка й займає від 3-6 місяців.

Тому, думаю, наші льотчики вже готові, оскільки понад півроку тому на їхню перепідготовку було виділено 100 мільйонів доларів. У наших партнерів такі гроші довго “не лежать”, не припадають пилом на полиці. Думаю, наш льотний склад уже готовий.

Перед прийняттям рішення про передачу літаків в Україні ще потрібно підготувати певні аеродроми (вони мають бути обладнані інженерно, з техніко-експлуатаційними частинами, плюс — прикриття з повітря). Тобто без прикриття з повітря, поки не розгорнуться ті ж батареї Patriot, не думаю, що нам передадуть авіацію. У даному разі це взаємозалежні речі.

“Дістати москву ми зможемо”

— Однією з характеристик цього літака є його максимальна дальність польоту до 4 тис. км. Враховуючи це, чи зможе наша авіація завдавати ударів по москві для ураження там військових об’єктів?

— Справа не в перегінній дальності самого літака, а в так званому бойовому радіусі. Він залежить від заливання паливом. Тобто, чи заливає борт зйомні паливні баки, чи ні. Бойовий радіус – це коли літак злетів зі свого аеродрому, вийшов на бойовий режим, відпрацював по цілі та повернувся назад на свій аеродром. А є перегінна дальність.

— Це коли злітаєш зі свого аеродрому і летиш в один бік, доки не сядеш на якийсь інший. Ця дальність також залежить від заправки та наявності зовнішніх паливних баків. Чи зможемо ми дістати до москви? Зможемо навіть за бойового радіусу в понад 450 км. Однозначно зможемо виконувати бойові завдання і по москві, навіть без додаткових паливних баків і без дозаправки в повітрі (що збільшує як мінімум перегінну дальність). Дістати москву ми зможемо.

— Зараз багато розмов про танки Leopard, і є думка, що власними силами вони не зможуть вплинути на перебіг війни. Чи стануть F-16 таким чинником, який вже остаточно зломить супротивника та наблизить перемогу України?

— На війні все пов’язано. І наявність певної зброї, і її бойове застосування, залежить від можливостей підтримки цих озброєнь додатковими певними засобами ураження.

Припустимо, самі собою танки в будь-якому бою — це дуже хороша мішень. Цю ціль прикривають певні засоби, супутні наступальним процесам. Наприклад — бойові машини піхоти (БМП), які оснащені бронею та доставляють особовий склад. Вони йдуть за танком, зачищаючи прорвані рубежі. До того ж БМП ще й прикривають танк. Оскільки, в залежності від обважування, БМП має наявність певної зенітної техніки, кулеметів, ПЗРК, ПТУРів. Крім того, танк прикриває та ж авіація (Apache, Су-29 або ті ж F-16). Одна якась технічна позиція не є показником для виконання бойового завдання. Вона обов’язково з чимось корелюється.

Тому передача лише F-16 для виконання якихось завдань не переламає ходу війни як такого. Тут важливим є комплексний підхід. Тому що, скажімо, F-16 може повністю знищити систему ППО. У принципі, ці літаки можуть “переорати” будь-який укріпрайон, можуть знищити авіацію противника, а ось піхоту вони не знищать ніяк.

Вона просто розповзеться посадками, і вже тоді F-16 за піхотою ганятися не буде, хоч там і можуть бути десятки-сотні тисяч людей. В одному місці піхотинці просто не збиратимуться — і все. Для знищення піхоти вже треба БМП, щоб вже наша піхота виконувала роботу.

У комплексі так, за участю F-16 це буде повністю переломом усього ходу війни.