Реплікація — це процес подвоєння молекули ДНК, який відбувається під контролем ферментів. Під час реплікації молекули ДНК водневі зв'язки між комплементарними нітрогеновмісними основами (аденіном — тиміном і гуаніном — цитозином) рвуться за допомогою спеціального ферменту — хелікази — і ланцюги розходяться.
Реплікація (фр. replique — знову, ще прикладаю, з лат.
Після завершення реплікації з однієї молекули ДНК утворюються дві ідентичні, які скручуються у подвійну спіраль. Отже, РЕПЛІКАЦІЯ ДНК (від лат. replicatio – повторення) – процес самоподвоєння ДНК, що забезпечує копіювання спадкової інформації і передачу її з покоління в покоління.
Набір процесів, за допомогою яких клітина знаходить і виправляє помилки на молекулах ДНК. Це “ремонт ування” ДНК. Відбувається у ядрі. Важливий і досить поширений процес.
Процес подвоєння ДНК – реплікація (replication) – забезпечує відтворення спадкової інформації та передачу її до дочірніх клітин при мітозі й мейозі. Комплементарне спарювання нуклеотидів у складі подвійної спіралі ДНК вказує на механізм копіювання генетичної інформації.
Подвоєння ДНК. Молекули ДНК володіють вражаючим властивістю, не притаманним жодної іншої з відомих молекул, – здатністю до подвоєння.