Гепатопротекторы: список препаратов для печени

Гепатопротекторами называют препараты, назначаемые при нарушении функций, а также при развитии ряда заболеваний печени. Назначаются подобные средства при гепатите С, при вирусных, токсических, алкогольных гепатитах, после химиотерапии, при приема антиретровирусной терапии и так далее.

Какие существуют гепатопротекторы?

Список препаратов достаточно обширен и их условно можно поделить на несколько типов. Часть из них можно отнести к растительным средствам, а часть – к синтетическим лекарствам. Но действие некоторых из них ставят под сомнение, а некоторые единицы при определенных обстоятельствах применять не рекомендуется.

Средства условно можно поделить на несколько групп, которые отличаются не только составом, но и воздействием на человеческий организм.

• желчные кислоты;
• БАДы;
• растительные препараты;
• производные аминокислот;
• гомеопатические препараты;
• фосфолипиды;
• лекарства животного происхождения.

Прием средств с доказанной эффективностью осуществляется до тех пор, пока на печень оказывается вредное воздействие какого-либо фактора на печень, так как одноразового применения при регулярном негативном слиянии на орган будет недостаточно.

Решать об эффективности каждого препарата приходится врачам, которые их выписывают, так как каждый случай по своему уникален и что одному человеку помогает, то другому может нанести вред. Стоит учитывать, что дешевые препараты этой категории не встречаются.

Когда принимают гепатопротекторы?

Кроме привычных средств, которые уже давно применяются в лечении печени, есть и гепатопротекторы нового поколения. Их список достаточно широк. Назначаются они часто, а вот пользу доказать пока не удалось.

Учитывая, что многие лекарства такого типа относятся к дорогим препаратам, следует обратиться к причинам, из-за которых их могут выписать.

• алкогольный гепатит;
• вирусный гепатит;
• токсический гепатит;
• жировая болезнь печени;
• прием лекарственных препаратов, которые наносят вред органу;
• гепатомегалия;
• профилактика поражений печени и так далее.

Большая часть таких причин требует полноценного комплексного лечения, так как просто гепатопротекторы результата при таких серьезных заболеваниях не дадут.

Средства животного происхождения

Список гепатопротекторов для печени животного происхождения достаточно мал: Гепатосан, Сирепар. Эти средства основаны на клетках свиной печени, а также аминокислотах, метаболитах и других полезных веществах. Последний в России больше не отпускается, так как его регистрацию аннулировали еще в 2004 году. Врачи считают что эта категория способствует выведению токсинов, регенерации клеток органа, а также оказывают антиоксидантное действие. Потому они способны при полноценном курсе устранить дисфункцию печени различной сложности.

Из минусов выделяют недостаточность клинических исследований таких препаратов. Потому говорить о безопасности приема для ряда пациентов не приходится. Также их относят к категории средств с высокими аллергенными способностями. Не употребляются такие средства и теми людьми, которые имеют активную форму гепатита, так как есть риск иммунопатологического и цитолитического синдрома.

Аминокислоты и витамины

Применение гепатопротекторов на основе аминокислот считают наиболее эффективным в синтезе фосфолипидов и БАДов, а также в качестве средства, способствующего выведению жиров из печени. Дополнительный плюс некоторых единиц такой группы – антидепрессивное действие. Клинические исследования подтвердили их эффективность, доказав, что подобные средства способны оказывать антифиброзирующее, холикинетическое, холеретическое, антиоксидантное, нейропротективное действие на печень и организм в целом.

В некоторых странах часть препаратов используется в ветеринарии, а в некоторых относится к БАДам. Мнение врачей разделилось и некоторые утверждают, что эффективность вероятна только при внутривенном введении, так как пероральное введение дает только малую дозу необходимых для полноценного лечения веществ. А вот как профилактическая группа – эти лекарственные единицы незаменимы.

Растительные гепатопротекторы

В этих средствах присутствуют растительные компоненты:

• дымянка;
• артишок;
• кассия;
• чистотел;
• тысячелистник;
• расторопша и др.

Они способствуют связыванию свободных радикалов, стабилизации мембран клеток, прерыванию процессов окисления жиров. Основные представители группы растительного происхождения: Силимир, Гепабене, Карсил, Легалон. Считаются неплохими профилактическими средствами. Также принимается клетчатка на основе расторопши.

Эссенциальные фосфолипиды

Стоимость этой категории препаратов достаточно высока, а потому о целесообразности приема этих гепатопротекторов следует обязательно поговорить с врачом. Основные представители группы: Антралив, Гепафорте, Эссенциале, Энерлив. Активно используются в комплексном лечении гепатитов, а также при радиационном синдроме.

Стоит понимать, что фосфолипиды не восстанавливают клетки печени, а только улучшают состояние их стенок, чтобы предотвратить дальнейшее разрушение. Энергозатраты печени при приеме этих гепатопротекторов из вышеприведенного списка снижаются. Наибольший эффект можно увидеть при проведении уколов для восстановления печени.

Но в ряде случаев при наличии гепатитов наблюдалась и обратная реакция организма – развивалось воспаление из-за застоя желчи. Эффективность препаратов этой категории не смогли доказать на практической основе, а потому западная медицина их отвергла. Кроме того, применение фосфолипидов с витаминами группы В запрещено, а в таком средстве, как Эссливер Форте они оба присутствуют.

Гомеопатические препараты

Гомеопатические препараты лежат по эффективности чуть выше растительных, но гораздо слабее лучших синтетических аналогов. Представители: Хеппель, Галстена. Принимаются под контролем гомеопата и требуют длительного применения – в некоторых случаях – более года.

Гомеопатические препараты не прошли должных клинических исследований, а потому подтвердить их эффективность, как и у БАДов, нельзя. Применяются они только по усмотрению самого пациента. Существует мнение, что целесообразно использовать их в виде компонентов профилактического комплекса.

Так как большая часть средств не была испытана в клинических условиях, говорить о целесообразности и эффективности приема не приходится. Такие препараты полностью отвергнуты западной медициной, но активно используются в странах СНГ. Использовать или нет – решается совместно с врачом. Необходимо помнить, что лечение таких серьезных заболеваний, как цирроз, гепатит, печеночная недостаточность только гепатопротекторами не ведется, так как не принесет должного эффекта.

Вибір гепатопротектора: фармацевте, допоможіть!

Зустріти сьогодні людину з абсолютно здоровою печінкою – велика рідкість. Адже ми живемо в умовах агресивного середовища, де вода, повітря, їжа, безліч хімічних сполук, що широко використовуються людиною щодня, – абсолютно все це має пройти фазу детоксикації у печінці. Тож їй непросто.

Про головні властивості оптимального препарату для лікування захворювань гепатобіліарної системи в рамках науково-практичного семінару «Мистецтво фармації», організованого ГО «Українська асоціація фундаментальної, експериментальної та клінічної фармакології» розповіла професор кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НУОЗ імені П.Л.Шупика, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, лікар-гастроентеролог, дієтолог вищої категорії Галина АНОХІНА.

Печінка працює без відпочинку, як їй допомогти?

Симптоми, причини та наслідки порушень роботи печінки

Захворювання печінки дуже розповсюджені, вони вважаються одними з найпоширеніших хвороб сучасності. І це при тому, що багато пацієнтів просто не звертаються по медичну допомогу, адже печінка не болить, на відміну від жовчного міхура, наприклад. За даними ВООЗ, кожна п’ята жінка і кожен п’ятнадцятий чоловік у віці старше 20 років страждають на функціональні дискінезії, холецистит, жовчнокам’яну хворобу або вже перенесли холецистектомію. У старшому віці функціональні порушення ще розповсюдженіші, тому холецистектомія серед популяції пацієнтів 60 + у розвинених країнах випереджає за частотою виконання апендектомію, яка завжди вважалася найчастіше виконуваною абдомінальною хірургічною операцією.

Зверніть увагу, що лікар ніколи не орієнтується лише на результати лабораторних аналізів. Вони важливі, але навіть якщо людина матиме абсолютно нормальні печінкові проби, ми не можемо бути упевненими, що з печінкою все гаразд. Адже проби змінюються лише тоді, коли вже активно відбуваються складні патологічні процеси. Потрібно серйозно постаратися, аби гепатоцити (основні структурні клітини печінки) не були зруйновані численними негативними впливами:

• нездорове харчування, зокрема, переїдання та зловживання жирною їжею;
• зловживання алкоголем;
• несприятлива екологічна ситуація;
• ураження кишково-шлункового мікробіому, при якому мікроорганізми синтезують велику кількість токсинів, що по венозному стовбуру (vena portae) потрапляють прямо у печінку и пр.

На жаль, нерідко фактори впливу поєднуються. Скажімо, люди, які зловживають алкоголем, як правило, погано харчуються і є дуже вразливими щодо вірусних уражень печінки тощо.

Патологічні стани гепатобіліарної системи, як правило проявляються такими симптомами, як: нудота, метеоризм, розлад травлення, закреп та біль у животі (больовий синдром може бути невиразним або відсутнім взагалі).

Холесекреторна функція порушується найчастіше

Як вже наголошувалося раніше, синтез жовчі – найбільш специфічна функція печінки, її порушенням супроводжуються більшість захворювань гепатобіліарної системи. Слід знати, що у формування жовчі беруть учать не лише гепатоцити (вони не містять жовчі як такої, але вони синтезують її компоненти – жовчні кислоти), а й протоки. Велике значення має також функціональний стан жовчного міхура та його сфінктерів.

Читайте також

Складові правильного вибору гепатопротектора

Комплексний препарат чи моносередник?

Препарати, що використовуються для лікування захворювань гепатобіліарної системи відпускаються без рецепта лікаря, адже є безпечними. Але вони відрізняються один від одного за своєю ефективністю та діапазоном фармакологічної дії. Тому перед фармацевтом непросте завдання: потрібно обрати лікарський засіб з поліфункціональним впливом на гепатобіліарну систему і на організм в цілому і при цьому уникнути поліпрагмазії.

При виборі препарату слід зважати на те, що печінка та жовчовивідні шляхи – це складна єдина система з численними функціями.

Дія моносередника порівняно із комплексними засобами завжди обмежена. Адже діапазон фармакологічної дії останніх дозволяє впливати одночасно на декілька основних механізмів розвитку захворювання. Це особливо важливо коли стосується такого багатофункціонального органу як печінка, що виконує безліч біохімічних, детоксикаційних та синтетичних функцій, зокрема, й найбільш специфічну свою функцію – синтез секрету травної системи – жовчі.

Отже, ми повинні обрати поліфункціональний гепатобіліопротектор, який би впливав на всі етапи холесекреторної функції печінки. Такий має містити речовини, що володіють гепатопротекторними властивостями (чи не найвідомішою з таких є екстракт трави артишоку густого), жовчні кислоти (дегідрохолєва кислота), та інші компоненти, що впливають на гепатоцити, протоки, жовч і жовчний міхур.

Поговорімо докладніше про два основних компоненти, що входять до гепатопротектора, найбільш наближеного до ідеалу. Зокрема, про дегідрохолєву кислоту та екстракт трави артишоку густого.

Щодо надважливих ефектів дегідрохолєвої кислоти

Ця жовчна кислота виконує ту ж роль, що й інші жовчні кислоти, – стимулює холеретичну функцію печінки та всі виділення з жовчю. Слід зауважити, що жовч виділяє не лише жовчні кислоти, а й холестерин, ліпіди, білірубін та велику кількість речовин, які вже не потрібні в організмі (так само як нирки виводять з сечею відпрацьовані речовини, так печінка це робить завдяки жовчі), забезпечуючи таким чином, дезінтоксикацію.

Дегідрохолєва кислота також стимулює виділення у холангіоцитах води та мінералів, включаючи кальцій, запобігаючи зниженню рН жовчі, створюючи оптимальний лужний рН в просвіті тонкої кишки (адже рН в кишківнику має бути лужним, бо кисле середовище сприяє подразненню жовчного міхура, дванадцятипалої кишки аж до розвитку її виразки; ферменти також працюють лише у лужному середовищі), запобігаючи у такий спосіб застою жовчі у серединнопечінкових та позапечінкових протоках.

Дегідрохолєва кислота підвищує бактерицидні та бактеріостатичні властивості жовчі. Це важливо для профілактики запальних процесів в серединнопечінкових, позапечінкових протоках та в жовчному міхурі.

Вона також стимулює вивільнення слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки гормону холецистокініну, який стимулює скоротливу функцію жовчного міхура, розслабляє сфінктер Одді і покращує надходження жовчі в просвіт кишківника. Холецистокінін також стимулює ферментоутворюючу функцію підшлункової залози, що покращує процеси перетравлення їжі, завдяки виділенню достатньої кількості панкреатичного соку.

Дегідрохолєва кислота покращує процес емульгування жиру. Адже панкреатичні ліпази (фосполіпази та ліпаза), як відомо, діють лише на емульгований жир.

Важлива властивість цієї кислоти – транспортування жирних кислот та інших жиророзчинних компонентів (жиророзчинні вітаміни А, D, Е, K) у водному середовищі кишківника до дистальних відділів тонкої кишки, де відбувається всмоктування жиророзчинних харчових субстратів. Зниження цієї функції матиме серйозні ускладнення: суха шкіра, що є характерним для холестазу (застою жовчі), погіршення зору, остеопороз (адже кальцій всмоктується з жирами), імунодефіцит, зниження функціонального стану наднирників, порушення репродуктивної функції тощо.

Дегідрохолєва кислота запобігає розвитку кишкового дисбіозу.

І зрештою, ця дивовижна жовчна кислота здатна впливати на психоемоційний стан! Адже жовчні кислоти проходять через гематоенцефалічний барʼєр.

Екстракт трави артишоку густого

Ця рослина дуже добре вивчена. У численних дослідженнях доведено її потужний гепатопротекторний ефект, а також: антиоксидантний, холеретичний, діуретичний, дезінтоксикаційний, гіпохолестеринемічний, гіпоазотемічний та пребіотичний.

Ще одна коштовна якість артишоку густого – його безпечність, що дозволяє використовувати всі його властивості для лікування дітей, вагітних, людей похилого віку тощо.

Резюме

Отже, кожен фармацевтичний виробник прагне створити свій унікальний гепатопротектор. Він має бути безпечним, виробленим у зручній лікарській формі, і відповідати очікуванням пацієнта та його лікаря – ефективно допомагати у лікуванні захворювань гепатобіліарної системи.

12 лучших гепатопротекторов для восстановления печени

На работу печени влияют десятки негативных факторов, а восстановить структуру и функции органа – задача не из легких. В комплексном лечении обязательно используют гепатопротекторы, которых на российском рынке представлено более сотни. В рейтинге «МаркаКачества» обсудим, какие препараты этой категории наиболее эффективны, безопасны и доступны по цене.

Гепатопротекторы – большая и разнородная группа лекарств, которые повышают устойчивость печени к негативным внешним факторам, ускоряют регенерацию ее клеток (гепатоцитов), помогают справиться с болезнями. Применение препаратов оправдано при жировом гепатозе, лекарственных и токсических повреждениях печени, острых и хронических гепатитах, алкогольной болезни, синдроме холестаза у беременных, дискинезии желчных протоков и сфинктера Одди.

На практике нередко встречается профилактическое использование препаратов для поддержания здоровья печени и ее защиты от вредных воздействий окружающей среды. Более половины случаев приема препаратов не связаны с четким медицинскими показаниями и назначением врача. При соблюдении инструкции по применению профилактический курс не вызовет проблем со здоровьем, однако медики советуют сначала пройти диагностику и определить состояние здоровья. Не забывайте, что частое и бесконтрольное применение гепатопротекторов дает дополнительную нагрузку на печень и может навредить, вместо ожидаемой пользы.

Как выбрать лучший гепатопротектор

Эффективные лекарства для восстановления печени имеют растительное, животное или синтетическое происхождение. По составу и действующим веществам их разделяют на несколько групп:

Растительные. Включают экстракты расторопши, артишока, куркумы и других целебных трав. Назначаются при разных видах острых и хронических гепатитов, хорошо работают при жировом гепатозе, функциональных нарушениях гепатобилиарного тракта.

Аминокислоты. Самый яркий представитель – адеметионин, который обладает мощным детоксикационным действием. Препараты используются при алкогольном и лекарственном гепатите, также они улучшают желчевыделительную функцию и будут полезны при холестазе.

Эссенциальные фосфолипиды. По структуре они сходны с составляющими клеточных мембран, поэтому отвечают за восстановление барьерной функции гепатоцитов. Средства дают хороший эффект при алкогольной и неалкогольной болезни печени, нейтрализуют токсическое влияние антибиотиков и других сильнодействующих лекарств.

Урсодезоксихолевая кислота (УДХК). Лучший гепатопротектор, по отзывам врачей, который обладает самой сильной доказательной базой. УДХК применяется практически при всех видах печеночной патологии, к тому же это единственный препарат, продлевающий жизнь больным первичным билиарным циррозом.

К гепатопротекторам относят антиоксиданты, витамин Е и витамины группы В. Они имеют вспомогательное значение для восстановления печени, чаще применяются в комплексных средствах. Иногда в перечень препаратов для регенерации печени добавляют гомеопатические медикаменты. Однако они получают негативные отзывы врачей и не рекомендованы для рутинного применения. Для людей, которые не хотят принимать синтетические лекарства, есть хорошие растительные гепатопротекторы.