Чому НБУ не дає банкам платити більші відсотки населенню за вкладами

На початку червня 2023 року Нацбанк фактично зобов’язав банки прирівняти строкові депозити з правом дострокового розірвання до поточних рахунків.

Медіа з посиланням на представника одного з банків вже роблять прогнози стосовно того, що наслідком рекомендацій НБУ стане або помітне зниження ставок за вкладами з правом дострокового розірвання – до 4-5% річних з нинішніх 14-15%, або й повне згортання таких програм.

Саме можливість забрати гроші в будь-який момент була досить привабливою для вкладників. Це дозволяло заробляти на ставці, наближеній до звичайних строкових депозитів – 14-15%. Водночас вкладники мали можливість швидко забрати гроші у разі якихось непередбачених обставин.

Та надалі обійти розпорядження Нацбанку банкіри не зможуть. Чому ж НБУ свідомо обмежує можливості громадян зберігати гроші?

Строковий так строковий

У НБУ вважають, що ті банки, які залишали виплати високих відсотків навіть за умови дострокового розірвання договору, певною мірою хитрували зі звітністю. Таким чином вони хотіли мати більше можливостей для власного заробітку.

У листі, яким Нацбанк рекомендував не робити більше цього (№P/31-0006/38262 від 1 червня), зазначено: “Якщо умовами договору вкладу (депозиту), розміщеного на визначений строк, передбачено … дострокове розірвання договору, то такі строкові вклади (депозити) мають відображатися у бухгалтерському обліку за відповідними балансовими рахунками з обліку коштів на вимогу”.

Загалом в України цивільним законодавством визначено два види банківського вкладу:
– вклад на вимогу – коли договір укладається на умовах повернення вкладу за першою вимогою;
– строковий вклад – на умовах повернення вкладу після закінчення встановленого договором строку.

Повернення вкладникові банківського строкового вкладу та нарахованих відсотків на його вимогу до закінчення строку можливе, як виняток, на певних умовах. Зазвичай, дострокове повернення коштів супроводжується суттєвим зниженням відсотків.

Річ у тім, що зі строкових вкладів у гривні банки фактично не несуть витрат на формування обов’язкових резервів. А от за вкладами до запитання або коротшими терміновими вкладами мають формувати резерви, які складають до 20% від вкладу в гривні, до 30% – у валюті.

До того ж гроші від строкових вкладів банки можуть пускати в обіг: або купувати у Нацбанку депозитні сертифікати, за якими НБУ дає 25% річних, або вкладати в облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) Мінфіну, якими можна формувати резерви.

Певно, це й дозволяло банкам зберігати високий відсоток виплат навіть у разі дострокового розірвання договорів.

“Цим листом ми повідомили, що цю проблему бачимо, вивчаємо ситуацію і готові реагувати далі”, – пояснили LIGA.net джерела в Нацбанку.

На думку представників Регулятора, існування такої можливості створювало додаткові ризики для банківської фінансової системи та стримувало розвиток саме довгострокових депозитних програм. Або, іншими словами, програм із залучення коштів населення на тривалі терміни.

“Ми принципово не проти продуктів на ринку з можливістю дострокового повернення. Як елемент банківських депозитних програм це цілком можливо. Однак населення має розуміти, що в разі цього воно втрачає значний відсоток і це надзвичайні обставини, потрібно тричі подумати про доцільність такого інструменту інвестицій”, – зазначають джерела LIGA.net у Нацбанку.

Навіс ліквідності

Чому для Регулятора цей момент принциповий? Бо НБУ вже майже рік послідовно вимагає від банків залучати кошти населення на тривалі терміни та під вищі відсотки. Це, вважають у Нацбанку, робить ситуацію у фінансово-банківській сфері більш прогнозованою та керованою.

2022 року для забезпечення потреб державного бюджету НБУ надрукував понад 400 млрд грн, які значною мірою осіли саме на рахунках у банках.

Причому на тлі війни, обстрілів та безпекових загроз населення більше воліє тримати кошти саме на умовах можливості швидкого їх зняття. До 80% коштів на рахунках у банках зараз саме такі. І колективне раптове бажання їх забрати звідти може призвести до колапсу банківської та й взагалі фінансової системи країни.

“Українська економіка має колосальний профіцит ліквідності, спричинений фінансуванням бюджету війни. Лише за минулий рік НБУ надрукував для бюджету 400 млрд грн. І уся ця ліквідність наразі створює навіс, який загрожує курсовій стабільності. Життєво важливо зв’язати ці кошти й контролювати їх рух, запропонувавши вкладникам привабливу відсоткову ставку. Строкові депозити – один з таких інструментів. За відсутності адміністративних обмежень, через певний психологічний фактор люди можуть одразу захотіти зняти гроші, які опиняться на валютному ринку”, – зазначав у одному зі своїх інтерв’ю напередодні весни голова НБУ Андрій Пишний.

Тому, вказував він, НБУ зацікавлений, щоб банки зробили адекватну пропозицію для розміщення депозитів.

“Бо якщо вам пропонують вклад у 10% річних, а інфляція 26%, ви думаєте: та навіщо мені цей депозит, мороки більше, ніж прибутку. Але коли роблять пропозицію на рівні 20% – замислитесь і залишите гроші в банку”, – зазначав голова Нацбанку.

Найбільша частина цієї ліквідності зараз зосереджена в державних банках. І вони стали операторами цих коштів не внаслідок активної роботи з залучення грошей від населення – маркетингових програм. А внаслідок потоку ліквідності через війну і фінансування військових потреб.

Через те, що в них постійно є кошти на поточних рахунках, вони не мають стимулів збільшувати строкові депозити.

Натомість НБУ ця ситуація не влаштовує. Регулятор вже прямо вдавався до доволі оригінальних кроків, аби вплинути на ситуацію.

Зокрема, з 21 жовтня 2022 року за його участі запроваджено новий інструмент, за яким громадяни отримали можливість купувати долари США за офіційним курсом з подальшим їх розміщенням на строковий депозит у банку та обов’язковим зворотним продажем придбаної валюти після закінчення строку депозиту за офіційним курсом на день проведення зворотної операції.

Були й певні регуляторні рішення.

Хоча певна стабілізація економічної ситуації вже сама буде стимулювати українців зберігати кошти на депозитах у банках. Бо навіть ті відсотки які пропонують населенню зараз (14-15%), будуть співмірні з рівнем інфляції. Отже, такий вклад зможе забезпечити якщо не заробіток, то збереження коштів, бо дохідність депозитів у гривнях буде співставна з рівнем інфляції, що очікується.

Зараз у Нацбанку припускають, що за підсумками 2023 року вже не буде такої високої інфляції, як минулого року. Загалом за рік, за прогнозами НБУ, вона може скласти 15%.

НБУ знизив облікову ставку: які банки продовжують підвищувати дохідність вкладів

Дрібні банки вже почали реагувати на зниження облікової ставки НБУ з 25% до 22% річних. Як за останні два тижні змінилися ставки фінустанов з депозитними портфелями до 2 млрд грн і які умови вони можуть запропонувати приватним вкладникам, розповість «Мінфін».

Невеликі банки почали знижувати ставки за гривневими депозитами. Причина проста: одночасно з переглядом ключової ставки, Нацбанк також зменшив заробітки своїх підопічних. Ставки за депозитними сертифікатами овернайт було знижено з 20% до 18%, а тримісячними — з 25% до 22%.

Щоправда, на відміну від своїх колег більшого калібру, дрібним банкам доводиться боротися за вкладника, щоб зменшити ресурсний голод. Тому невеликі фінустанови не так активно, як великі, знижуватимуть дохідність вкладів. Поки що більшість із фінустанов, що відстежуються «Мінфіном», намагаються утримати високий рівень ставок. Ба більше, деякі навіть в цих умовах підвищують дохідність вкладів.

Як банки змінювали ставки

Цього разу єдиним серед невеликих банків, хто збільшував ставки за вкладами у доларі та євро, став банк Український капітал. До дохідності всіх строкових депозитів у доларі банк додав по 0,5 в.п., та по 0,25 в.п. — до всіх вкладів у євро.

Щодо гривневих депозитів, то підвищення за ними провів лише один банк — Глобус. Дохідність вкладів у гривні на 3 та 6 місяців банк збільшив до 19% та 16,5% річних відповідно. А ось заробітки на депозитах на 9 та 12 місяців стали меншими. Сильніше «схудли» ставки на вклади на 9 місяців — на 4 в.п. — до 17% річних, дохідність вкладів на рік зменшилась на 0,5 в.п. — до 17,5% річних.

Радабанк знизив ставку на гривневі вклади на 6 місяців на 1,5 в.п., але навіть при цьому дохідність на них наразі становить 19% річних. По 1 в.п. банк відмінусував від ставок вкладів на 9 та 12 місяців і платить зараз за ними 15,5% річних.

Юнекс банк знизив ставки за всіма гривневими строковими депозитами на 2 в.п., проте, утримавши ставку на 3 місяці на рівні 18% річних.

Банк інвестицій та заощаджень також зменшив дохідність усіх своїх гривневих депозитів. Найбільше постраждали депозити терміном на 3 місяці, ставку за якими знижено на 2 в.п. — до 18% річних.

Ставки під вклади на 3 місяці у гривні зменшував і Агропросперіс банк — на 3,5 в.п. — до 16,75% річних.

Банк Кліринговий Дім знизив дохідність гривневих вкладів на 3 та 6 місяців — до 17% річних.

Каталог «Мінфіну» — найкращий спосіб підібрати оптимальний депозит та отримати БОНУС до ставки!