Які якості медіатору потрібні

ЗАТВЕРДЖЕНО
рішенням Загальних зборів
ГО «Національна асоціація медіаторів України»
від 19 лютого 2022 р., протокол № 1/2022

Мета
Метою цього Кодексу є встановл ення етичних основ професійної діяльності медіатора задля забезпечення єдиних вимог до надання медіаторами якісних послуг з медіації в Україні.
Цей Кодекс є для медіатора етичним орієнтиром в його діяльності, покликаний інформувати сторони медіації та суспільство в цілому про процедуру медіації, підвищувати довіру до медіації як ефективного спо собу запобігання виникненню та альтернативного вирішення конфліктів (спорів).

Історія створення
Створення цього Кодексу стало можливим завдяки широкому та всебічному обговоренню його положень за підтримки та об’єднання у різні періоди часу зусиль і внеску багатьох осіб та організацій.
Першу редакцію Кодексу було розробле но у 2017 році в рамках діяльності ГО «Національна асоціація медіаторів України» ініціативною групою практикуючих медіаторів з різних організацій та регіонів України з урахуванням Європейського кодексу етики медіатора, зарубіжних стандартів і вітчизняної практики діяльності медіаторів. При розробці проєкту Кодексу організаційну підтримку було надано Координатором проєктів ОБСЄ в Україні, тур Україною для обговорення проєкту Кодексу було підтримано Програмою Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Нове правосуддя» , змістовну підтримку надано ГО “Українська академія медіації”. Підсумковий текст Кодексу затверджено Загальними Зборами членів ГО “НАМУ” 07 грудня 2017 р., протокол № 1.
Нова редакція цього Кодексу розроблена у 2022 році Робочою групою медіаторів в межах виконання ГО “НАМУ” проєкту “Посилення спроможності спільноти медіаторів до формування в Україні критеріїв якості послуг з вирішення спорів” за підтримки The Matra Programme Королівства Нідерландів у зв’язку з прийняттям Закону України “Про медіацію” та відповідно до нього, а також у відповідь на сучасні виклики, зокрема пов’язані зі збільшенням запиту на медіацію та частки комунікації онлайн. Фінальний текст нової редакції Кодексу затверджено Загальними Зборами членів Г О “НАМУ” 19 лютого 2022 р., протокол № 1/2022.

Умови визнання та приєднання

Члени ГО “НАМУ” відповідно до Статуту зобов’язані дотримуватись положень цього Кодексу та інформувати про його дотримання учасників медіації.
Об’єднання медіаторів можуть визнавати цей Кодекс та приєднуватись до нього за умови забезпечення дотримання його положень членами цього об’єднання. При розробці власних кодексів професійної етики та інших стандартів об’єднання медіаторів можуть також брати цей Кодекс за основу із обов’язковим посиланням на першоджерело.
Кожен медіатор особисто може визнати цей Кодекс та приєднатись до нього, взявши на себе зобов’язання дотримуватись його положень та інформувати про дотримання цього Кодексу учасників медіації.
Цей Кодекс є відкритим для визнання іншими зацікавленими особами.
До змісту

1. Загальні положення

1.1. Терміни в цьому Кодексі вживаються у значеннях, наведених у Законі України “Про медіацію” , інших законах України та нормативно-правових актах.

1.2. Положення цього Кодексу поширюються на діяльність медіатора з підготовки та проведення медіації у будь-яких ймовірних чи наявних конфліктах, у тому числі у спорах з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних та інших правовідносин, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим), в медіації у відновних практиках.

1.3. Реалізація положень цього Кодексу у діяльності медіаторів не повинна суперечити законодавству України.
До змісту

2. Основні принципи професійної етики медіатора

2.1. Незалежність

Медіатор діє незалежно від впливу будь-яких осіб на нього щодо проведення медіації та/або щодо досягнення певного результату медіації.

2.2. Нейтральність

Медіатор виявляє нейтральність щодо сторін медіації, не оцінює їхню поведінку, рішення та/або погляди. Позначення порушення сторонами правових норм або порядку проведення медіації не є втратою нейтральності медіатором.

Медіатор утримується від участі в медіації у конфліктах (спорах), щодо змісту та/або результатів вирішення яких він має зацікавленість, або за наявності іншого конфлікту інтересів, відмовляється від участі в медіації у випадку неможливості зберегти нейтральність.

2.3. Неупередженість

Медіатор діє з позиції неупередженого ставлення до сторін, їхньої поведінки, рішень, суджень.

Медіатор утримується від проведення або продовження медіації між особами, щодо принаймні однієї з яких він має упереджене ставлення (позитивне чи негативне).

2.4. Конфіденційність

Медіатор дотримується вимог щодо конфіденційності, визначених Законом України “Про медіацію”, іншим законодавством та цим Кодексом.

При визначенні меж конфіденційності сторонами медіації медіатор робить застереження щодо обмежень конфіденційності.

Відповіді на будь-які запити про підготовку до медіації та/або проведення медіації формулюються з урахуванням вимог щодо конфіденційності та з дотримання інших принципів та правил медіації.

Медіатор дотримується принципу конфіденційності без обмежень у часі, якщо інше не визначено сторонами.

2.5. Добровільність

Медіатор з власної волі бере участь у медіації в конкретному конфлікті (спорі) та приймає рішення про вихід із медіації. Рішення про участь чи вихід приймається медіатором відповідально, з урахуванням умов та обставин ситуації. Медіатор не зобов’язаний пояснювати сторонам причину свого виходу, але може зробити це з власної волі.

Медіатор інформує всіх учасників медіації про важливість дотримання принципу добровільності щодо участі в медіації всіма учасниками процесу та, відповідно до закону, неприпустимість примусу до врегулювання конфлікту (спору) шляхом проведення медіації.

2.6. Самовизначення

Медіатор інформує всіх учасників медіації про важливість дотримання принципу самовизначення та рівності прав сторін медіації.

Медіатор звертає увагу сторін медіації, що результат медіації залежить від їхнього щирого наміру порозумітися та мирним ненасильницьким шляхом знайти взаємоприйнятне рішення конфлікту (спору).

Медіатор сприяє проясненню інтересів та потреб сторін шляхом організації процесу та сприяння самовизначенню сторін з метою досягенння сторонами взаємоприйнятного рішення, при цьому примирення сторін є лише одним з можливих варіантів рішень.

Медіатор самостійно визначає сфери своєї спеціалізації в медіації та форму організації своєї медіаторської діяльності відповідно до вимог законодавства.

Медіатор може надавати послуги в певному конфлікті (спорі) в ко-медіації – спільно з іншими медіаторами.

2.7. Відповідальне ставлення до підтримання належного рівня професійної компетентності

Медіатор має бути компетентним у питаннях стосовно процедури медіації, визначених законодавством та стандартами практики, що передбачає наявність необхідних знань, умінь та навичок. Медіатор має опікуватись підтриманням та підвищенням рівня своєї професійної підготовки практикою, шляхом участі в освітніх заходах, обміну досвідом з іншими медіаторами, участю у супервізії та інтервізії, самоосвітою тощо.

2.8. Етика взаємодії між медіаторами

Професійна взаємодія між медіаторами будується на засадах взаємної поваги, доброчесності, дотримання прав людини та прав медіаторів.

Вирішення питань щодо взаємодії між медіаторами має враховувати особливості особистої професійної репутації медіатора та репутації професії в цілому, можливості діалогу.

Медіатор не повинен допускати стосовно іншого медіатора нетактовних та/або принизливих висловлювань та/або таких, що принижують його честь та гідність, завдають шкоди його діловій репутації.

Медіатор має утриматись від оцінки іншого медіатора, в тому числі у разі проведення медіації кількома медіаторами (ко-медіації), у спілкуванні зі сторонами медіації.

2.9. Основні принципи професійної етики медіатора поширюються на всі форми та види його діяльності, етапи підготовки та проведення медіації, зокрема з використанням технічних та/або програмних засобів цифрової комунікації.
До змісту

3. Етичні аспекти винагороди та реклами діяльності медіатора

3.1. Медіатор уникає такого формування ціни своїх послуг, що може дати підстави для сумніву щодо відсутності у медіатора зацікавленості у конкретному результаті медіації чи порядку її проведення та/або дотримання ним принципів медіації. Зокрема, медіатору не рекомендовано домовлятись із сторонами конфлікту (спору) про винагороду за конкретний результат медіації, включно з самим фактом досягнення домовленості.

3.2. Якщо сторони чи одна із сторін після завершення медіації пропонують (пропонує) медіатору додаткову винагороду, така винагорода може бути прийнята виключно за умови спільної згоди сторін з цього питання.

3.3. Медіатор може збирати та поширювати знеособлену інформацію про кількість, тривалість, зміст та результативність проведених ним медіацій для потреб популяризації медіації, рекламних і навчальних цілей.

3.4. Медіатор має право рекламувати власну діяльність та просувати свої послуги, керуючись принципами добросовісної конкуренції, а також вимогами законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. Реклама медіатора та медіації має бути достовірною і не повинна включати жодних гарантій щодо ймовірних результатів медіації, інших недостовірних даних щодо змісту послуг або іншим чином вводити в оману споживачів.

3.5. Використовувати для отримання клієнтів та власного просування на ринку бренди інших осіб без погодження з такими особами є неприйнятним.
До змісту

4. Відповідальність медіатора за порушення професійної етики

4.1. Медіатор бере на себе відповідальність за свій моральний вибір та/бо вирішення етичної дилеми.

4.2. Медіатор несе відповідальність за недотримання норм професійної етики, визначених цим Кодексом, статутом чи положенням об’єднання медіаторів.

4.3. Порядок притягнення до відповідальності медіатора визначається об’єднанням медіаторів, членом якого він є. Розгляд скарг на професійну діяльність медіатора має передбачати можливість медіатора подавати пояснення щодо цієї скарги.
До змісту

5. Порядок визнання та приєднання до Кодексу

5.1. Визнання цього Кодексу підтверджує, що особа (фізична чи юридична особа будь-якої форми власності, інший суб’єкт) погоджується з його змістом, визнає викладене в ньому як керівництво для провадження своєї діяльності у сфері медіації.

5.2. Приєднання до цього Кодексу медіаторів та їх об’єднань відбувається шляхом підписання повідомлення за формою, наведеною у Додатку 1 до цього Кодексу, та прикріплення скану/фото підписаного повідомлення до відповідної заповненої онлайн-форми.

5.3. Інформація про визнання та приєднання до цього Кодексу публікується на сторінці офіційного сайту ГО “НАМУ”, де розміщено текст цього Кодексу, у формі доступу до перегляду відповідей на передбачену п.5.2. цього Кодексу відповідну онлайн-форму.

5.4. Інформація про визнання цього Кодексу та приєднання до нього розміщується також на офіційних ресурсах медіаторів та/або їх об’єднань.

5.5. Об’єднання медіаторів, які приєднуються до цього Кодексу, самостійно, з дотриманням етичних та правових норм, розробляють та впроваджують механізми та інститути реагування на порушення норм цього Кодексу.

5.6. ГО “НАМУ” здійснює розгляд скарг на порушення норм цього Кодексу щодо професійної діяльності своїх членів.
У випадку бажання особи, яка визнала цей Кодекс та приєдналася до нього, довірити ГО “НАМУ” розгляд скарги на порушення нею норм професійної етики медіатора, така особа має письмово про це заявити та укласти з ГО “НАМУ” відповідний договір.

5.7. З моменту затвердження нової редакції цього Кодексу попередня редакція втрачає силу, як і всі повідомлення про її визнання та приєднання до неї.
Особи, які раніше приєднались до попередньої редакції цього Кодексу, можуть підтвердити визнання нової редакції цього Кодексу та приєднатись до нього.
До змісту

ДОДАТОК 1
до КОДЕКСУ ПРОФЕСІЙНОЇ ЕТИКИ МЕДІАТОРА

ЗРАЗОК для ОБ’ЄДНАНЬ МЕДІАТОРІВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про визнання Кодексу професійної етики медіатора
та приєднання до нього

______________________________________________________________________________________________,
(назва об’єднання медіаторів)
ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (за наявності): ______________________,
погоджується зі змістом Кодексу професійної етики медіатора, затвердженого Загальними Зборами членів ГО “НАМУ” 19 лютого 2022 р., протокол № 1/2022, і розміщеного за покликанням http://namu.com.ua/ua/info/mediators/nseyenf-yekhyny-pyeekakhsua/, та визнає викладене в ньому як керівництво для провадження своєї діяльності у сфері медіації.

Відповідне рішення прийнято ________________________________________________________
(назва керівного органу об’єднання)
“_______” _______ 20___ р., ___________________________________________ № ___________
(дата рішення) (назва та номер документу, яким оформлено рішення)

Інформація про визнання Кодексу професійної етики медіатора та приєднання до нього розміщена на офіційному онлайн-ресурсі об’єднання _______________________________________________________________________
(назва та електронна адреса ресурсу)

Керівник об’єднання
______________________ _________________ ______________________
(посада) (підпис) (ім’я та прізвище)

Форма для надсилання інформації об’єднаннями медіаторів: https://forms.gle/j3HjP62FukK5M4kZ6.

ЗРАЗОК для МЕДІАТОРІВ

ПОВІДОМЛЕННЯ
про визнання Кодексу професійної етики медіатора
та приєднання до нього

Я, ____________________________________________________________________________________________,
(прізвище, ім’я, по батькові медіатора)
погоджуюсь зі змістом Кодексу професійної етики медіатора, затвердженого Загальними Зборами членів ГО “НАМУ” 19 лютого 2022 р., протокол № 1/2022, і розміщеного за покликанням http://namu.com.ua/ua/info/mediators/nseyenf-yekhyny-pyeekakhsua/, та визнаю викладене в ньому як керівництво для провадження своєї діяльності у сфері медіації.

Інформація про визнання мною Кодексу професійної етики медіатора та приєднання до нього розміщена також на моєму офіційному онлайн-ресурсі – _______________________________________________________________________________________________
(назва та електронна адреса ресурсу)

Медіатор _________________ ______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)

“_______” _______ 20___ р.

Роль медіатора та учасників у процесі медіації

Яка роль медіатора у процесі медіації та хто може бути учасниками цього процесу було роз’яснено під час онлайн-лекції “Медіатор та учасники процесу медіації” експертом Наталією Крестовською.

1. Що собою представляє процедура медіації та яка роль медіатора?

Медіація – це процес, в якому сторони є відповідальними за вироблення прийняття рішень. В якості сторін процесу медіації виступають фізичні чи юридичні особи які за для вирішення що існує конфлікту або спору уклали договір з медіатором про надання з останнім послуг з медіації. Вони є головними фігурами, а медіатор – це допоміжна, хоча і дуже важлива фігура в цьому процесі. Якщо не має сторін у медіації, якщо не має готовності врегулювати свій конфлікт шляхом перемовин за участі медіатора, то зрозуміло, що сам медіатор не дуже потрібен.

2. Хто може виступати в якості сторін процесу медіації?

Для відповіді потрібно подивитись, як це питання сьогодні вирішує доктрина, та як це питання вирішує наше законодавство.
Згідно з доктриною сторонами є тільки ті, хто вже уклали договір, а до цього моменту це потенційні учасники, потенційні сторони медіації.
Згідно з проєктом Закону про медіацію № 3504 сторонами медіації є фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи організації, що забезпечує проведення медіації, з метою врегулювання конфлікту (спору) між ними за допомогою медіації.
На мою думку, правильним в законі можна вважати момент виникнення статусу сторін медіації, ніж момент укладення договору.

Тож, сторонами медіації можуть бути фізичні особи, але згідно з цивільним кодексом, далеко не всі фізичні особи вважаються угодоздатними, що можуть укладати цивільні правочини, нести відповідальність, брати на себе права та обов’язки. Оскільки ми говоримо саме про правові аспекти медіації, то зрозуміло і статус цих сторін нам важливо їх розуміти з позиції права. Але при цьому розуміти що медіація це не завжди про право, там е величезні етичні, моральні пласти, шари регулювання. Тому у зв’язку з цим не завжди правова спроможність брати участь у медіації буде повністю відповідати іншим характеристикам осіб, які звернулися по допомогу.

3. Що потрібно щоб фізична особа була стороною медіації?

Особа повинна бути угодоздатною тобто повинна мати усі характеристики дієздатності та деліктоздатності, які дають можливість брати на себе певні обов’язки.

4. Як обсяг дієздатності впливає на набуття статусу сторони медіації?

Зрозуміло що не має питань, коли йдеться про цивільну дієздатність, але коли річ йде про обмежену дієздатність, вона теж е такою перешкодою.
Якщо говорити про психологічні, а не про суто правові аспекти угодоздатності, то ми говоримо про те, що наявність залежності від наркотичних речовин, алкоголізму, ігрової залежності та інших видів залежностей, унеможливлюють участь особи у медіації, то му що брак сили волі, ці хибні вади вони не дадуть особі виконати взяті на себе рішення. На практиці ви можете стикатися з ситуацією, коли людина не е обмежено дієздатною, е повністю дієздатна, але разом з тим вона вживає наркотичні речовини, алкогольні напої, або має іншу форму залежності. І виникає питання, чи варто такій особі брати участь у медіації. Це не просте питання, тому що медіатору чи припустимо ініціатору медіації з-поміж працівників офісів центрів з надання БПД, дуже важко виявити в спілкуванні з людиною, на скільки вона не має хибних вад, які унеможливлюють цей процес.

З власного досвіду можу сказати, що одна сторона медіаційного процесу, особливо якщо йдеться про сімейну медіацію, дуже часто буде обвинувачувати іншу сторону в тому, що вона е залежною. Тому що людині яка перебуває в конфлікті має в першу чергу собі пояснити чому виник цей конфлікт та хто в ньому винний. Треба це враховувати, сприймати критично, виважено, та не приймати рішень без спілкування з іншою стороною.

5. Чи можуть діти брати участь у медіації в якості сторін?

Дитина може брати участь у медіації як сторона, якщо вона досягла 14 років та має згоду її законних представників. Бажано , щоб законні представники були присутні при процесі медіації.

Це можливо в наступних випадках:

• якщо це медіація в межах програми відновного правосуддя, коли йдеться про вчинення неповнолітнім кримінального правопорушення;
• дитина може виступати в якості сторони у медіації при так званій «медіації однолітків» – спеціальному підході у медіації, коли медіаторами в конфліктах між учнями є також учні;
• під час шкільної медіації — методі вирішення конфліктів у школі ненасильницьким шляхом, шляхом переговорів за допомогою нейтрального неупередженого посередника – медіатора.

У цих випадках вік не має особливого значення.

Ми сьогодні говоримо про те, що навички ненасильницького спілкування і мирного вирішення спорів та конфліктів можна прищеплювати дитині з 10 років. З цього віку дитина вже володіє здатностями подивитися на ситуацію в якій вона перебуває відсторонено, і це дає можливість навчити дітей базовим навичкам мирного вирішення спорів і дає можливість залучати дитину до процесу медіації.

Більше інформації ви зможете отримати переглянувши запис онлайн-лекції за посиланням: