Олександр Сергійович Пушкін – Болдинская осінь 1830 року

У Болдіно Пушкін дуже плідно працював. Він написав біля чотирьохсот віршів, 8-ю, 9-ю й 10-ю глави “Євгенія Онєгіна” (але остання згоріла). Також він пише в Болдіно близько 30 дрібних віршів, 5 повістей прозою, кілька драматичних сцен. Робота в Болдіно замикає цілий період Творчості Пушкіна. Пушкіна пише прозу, пише багато критичних і публіцистичних статей. Основна робота в Болдіно полягала в “Маленьких трагедіях”, пов’язаних із драматургічними досвідами Пушкіна. Перебування в Болдіно мало ще один результат, важливий для подальшої біографії

Пушкіна. Тут він переконався в занедбаності маєтку. Він побачив, що Майбутнє його не пов’язане з маєтком. Стати поміщиком йому не вдалося б, так він і не почував до цього покликання.

Болдіно не могло давати доходу. Майбутнє Пушкіна полягало в тім, що він був “грамотієм і віршотворцем”. Саме Болдіно було для нього місцем творчості, а не поміщицьких турбот.

Тут, у Болдіні, він вичерпав всі літературні задуми минулого й, виїжджаючи звідси, був готовий почати нове життя як в особистому, так і в літературному відношенні.

Після повернення з Болдіна Пушкін заклав маєток і женився. Весілля відбулося

18 лютого 1831 року в Москві, але згодом Пушкіни жили в Петербурзі. У період між Москвою й безпосередньо Петербургом вони жили в Царському Селі, де Пушкін за допомогою Жуковського міг налагодити особисті стосунки з урядом. А Микола I побажав бачити дружину Пушкіна як прикраса його придворних балів. Тоді ж, в 1831 році, Пушкін піднімав питання про дозвіл видавати політичний орган. Дозвіл був даний тільки в липні 1832 року, але Пушкін ним не скористався.

Улітку 1831 року Пушкін задумує “Дубровского” і “Історію Пугачова”. Збираючи матеріал для “Історії Пугачова”, відвідавши місця бою, Пушкін у жовтні вернувся в Болдіно й провів там залишок осіни.

Це була друга болдинская осінь. Там він закінчив “Історію Пугачова”, написав “Мідного вершника”, “Казку про рибалку й рибку”, “Казку про мертву царівну” і багато віршів. До цього ж часу ставиться робота над “Піковою дамою”. В особистому житті Пушкіна відбулися нові зміни. Наприкінці грудня 1833 року Пушкін був подарований Миколою I у камер-юнкери при дворі, що Пушкін сприйняв як образу. Його негативне сприйняття цієї посади привело ще до одного конфлікту з Миколою I, якому було завгодно, щоб дружина Пушкіна танцювала в Анічкові. У цей час у Пушкіна були матеріальні утруднення, посада при дворі не давала спокійно працювати, а перевидання його добутків не приносило більших доходів. До того ж, у травні 1832 року в Пушкіних народилася дочка Марія, а в липні 1833 року – син Олександр, пізніше, в 1835 році народиться син Григорій і в 1836 році – дочка Наталя.

У Петербурзі жили Пушкіни й дві сестри дружини. Для того щоб містити таку більшу сім’ю й давати їй можливість вести широке світське життя, Пушкіна прибігає до позики й закладає коштовності.

Борг у нього становив 60 тис. рублів, і йому довелося вдатися до допомоги держави, у результаті чого він виявився остаточно прив’язаний до двору. У березні 1836 року вмерла мати Пушкіна, залишивши в спадщину Михайловское, поділ якого тягся до смерті Пушкіна.

В 1835 році з’явився привід до дуелі, коли молодий офіцер Дантес почав доглядати за Наталею Миколаївною, чому вона не противилася. По дворі ходили мерзенні плітки, і Пушкіну був присланий анонімний лист, де вказувалося побічно на зраду його дружини з Миколою I.

Пушкін запідозрив в авторі цього листа Геккерна (названого батька Дантеса) і викликав Дантеса на дуель. Але втручання Жуковського запобігло дуелі. На настійну вимогу Пушкіна Дантес женився на одній із сестер Наталі Миколаївни Гончаровой. Але й після шлюбу Дантес продовжував доглядати за дружиною поета. Незабаром Пушкін довідався про побачення Наталі Миколаївни з Дантесом, що состоялись у будинку Идалии Полетики, що особисто ненавиділа Пушкіна. Цього разу Пушкін послав виклик самому Геккерну, але замість нього виклик прийняв Дантес. Дуель відбулася 27 січня 1937 року на Чорній річці в Комендантської дачі. Там Пушкін був смертельно поранений. В 2 години 29 січня (по новому стилі 10 лютого) 1937 року він умер. 5 лютого Пушкін був перевезений у Село Михайловское й похований у Святогорского монастиря

Схожі твори:

1. Олександр Сергійович Пушкін – Михайловское (1824 – 1826) У цей час у Михайлівськім перебувала сім’я Пушкіних. Батько прийняв на себе поліцейські обов’язки за спостереженням за сином. Молодший брат Пушкіна займався підготовкою втечі Пушкіна за кордон. Засоби для цього передбачалося зібрати шляхом видань, але втеча не відбулася. Незабаром сім’я Пушкіна виїхала з Михайлівського. У цей період його життя протікало.
2. Олександр Сергійович Пушкін – На півдні (1820 – 1824) Після прибуття в Катеринослав Пушкін простудився й зліг. Туди прибув генерал Раєвський, і, за попередньою домовленістю, вони відправилися в Крим. У поїздці брали участь сам генерал Микола Миколайович Раєвський, його син Микола й дві дочки, Софія й Марія. Шлях їх лежав через Кавказ, у кавказьких водах їх чекав старший син.
3. Олександр Сергійович Пушкін – Петербург (1817 – 1820) Після закінчення ліцею Пушкін був визначений у колегію іноземних справ, згодом (в 1832 році), колегія перетворилася в міністерство закордонних справ. Серед товаришів по службі Пушкіна був Грибоєдов. Через місяць після надходження на службу Пушкін уже одержав відпустку до вересня й біля двох місяців провів у Михайлівськім, псковському маєтку матері. Потім.
4. Олександр Сергійович Пушкін – Дитинство й Ліцей Олександр Сергійович Пушкін (1799 – 1817) народився 6 червня (26 травня по старому стилі) 1799 року в Москві. Батько його, Сергій Львович (1771 – 1848), походив з поміщицької, колись багатої сім’ї. Від маєтків предків (у Нижегородській губернії) йому дісталося небагато; але й це він промотував, зовсім не цікавлячись господарськими справами;.
5. ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) Російський поет Олександр Пушкін народився у дворянській родині, яка шанувала народні традиції й культуру. Тобі вже відомо з попередніх класів, яку роль установленні поета відіграла його няня Орина Родіонівна. Саме ця проста жінка з народу розповідала йому казки й приповідки.
6. Болдинская осінь Але я не хочу, про други, умирати; Я жити хочу, щоб мислити й страждати. И відаю, мені будуть наслажденья Меж прикростей, турбот і треволненья… А. Пушкін Гончаровы в Москві зустріли Пушкіна холодно. У Петербурзі його чекав сувору догану за самовільну отлучку на Кавказ від Бенкендорфа, який Микола давно вже доручив.
7. Болдинская осінь Пушкінського життя В 1830 році Пушкін приїхав у Болдіно, щоб увійти у володіння маєтком. Але тут поетові довелося пробути не місяць, як він планував, а цілих три, тому що почалася епідемія холери. І це змушене перебування в Болдіні було відзначено небувалим зльотом Творчості. Тут Пушкін закінчив “Євгенія Онєгіна”, написав “Повісті Белкина”, “Історію.
8. ПУШКІН, Олександр Сергійович (1799 – 1837) ПУШКІН, Олександр Сергійович (Пушкин, Александр Сергеевич – 06.06. 1799, Москва – 10.02.1837, Петербург) – російський письменник. У родоводі Пушкіна схрестилися кілька гілок, які беруть початок у глибинах російської історії і позначені багатьма іменами учасників важливих подій у державному житті країни. Дитинство Пушкіна минуло у Москві. Його, нелюбиму.
9. ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА – ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) ЛІТЕРАТУРНА БАЛАДА НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ ПУШКІН (1799-1837) ПІСНЯ ПРО ВІЩОГО ОЛЕГА Збирається віщий1 Олег-войовник З хозарами2 знов воювати; За напад – мечам і пожарам прирік Він ниви хозарські і хати. Із військом своїм, в царгородській броні, Князь їде полями на вірнім коні. Із темного лісу старий чарівник.
10. Олександр Пушкін Олександр Пушкін (1799-1837) Життя і творчість Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XIX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже.
11. Євгеній Онєгін і Олександр Пушкін Образ автора в романі створюють ліричні відступи. Якщо прочитати повнимательней, то можна побачити, що в ньому не один головний герой, а два: Онєгіни й Пушкін. Про автора ми довідаємося майже стільки ж, скільки й про Євгенія Онєгіні. Вони багато в чому схожі, недарма Пушкін відразу сказав про Євгенія, що він.
12. Пошук нових шляхів у мистецтві – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 1. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ Пошук нових шляхів у мистецтві За роки південного заслання Пушкін здобув славу як романтичний співець. Проте сам поет уже відходив від романтичних ідеалів: шукаючи нових шляхів у мистецтві, ще у травні 1823 року він розпочав роботу над романом.
13. Олександр Пушкін, життя і творчий шлях (1799-1837) Олександр Сергійович Пушкін – великий російський національний поет, прозаїк, драматург. Його творчість стала втіленням волелюбства, патріотизму і могутніх творчих сил російського народу. Геній Пушкіна стоїть біля джерел російської літератури XІX століття. Його творче життя починається у роки національно-патріотичного піднесення, викликаного війною 1812 року. Уже в ліцеї, у якому поет навчався.
14. Роки південного заслання – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 1. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ Роки південного заслання За чотири роки свого заслання Пушкін об’їздив південь України, Молдавію, Крим, Кавказ. Нові життєві враження, роздуми над своєю долею надихають поета на нові теми. У творчому розвитку Пушкіна починається новий етап. Головна увага поета зосереджується.
15. Початок шляху – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ ВІД РОМАНТИЗМУ ДО РЕАЛІЗМУ § 1. ОЛЕКСАНДР ПУШКІН – ВЕЛИКИЙ РОСІЙСЬКИЙ ПОЕТ Пушкін пішов із Життя у повному розвитку своїх сил і безперечно забрав із собою у домовину якусь велику таємницю. І ось тепер без нього ми цю таємницю розгадуємо. Ф. Достоєвський Олександр Сергійович Пушкін – перший російський письменник, який.
16. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. Олександр Пушкін (1799- 1837) – великий російський поет Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 49 Тема. Переосмислення здобутків європейського романтизму російською культурою. Олександр Пушкін (1799- 1837) – великий російський поет Мета: Познайомити учнів з основними етапами життєвого та творчого шляху О. Пушкіна; повторити відомості з теорії літератури; формувати читацькі навички дослідницького характеру, уміння вільно будувати та висловлювати.
17. 19 жовтня (1825) – Олександр ПУШКІН 1799-1837 Пушкінська ясність, пушкінська простота завжди непереможно вабили мене. Максим Рильський Сторінки життя і творчості Колись у давньогрецькому місті Афінах біля храму Аполлона Лікейського існувала школа – Лікей (або Ліцей), де викладали видатні філософи античності Сократ і Арістотель. Найвищими цінностями Ліцею були знання. З давньогрецької слово лікей перекладається як “світло, що.
18. Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий… Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Була пора: наш празник молодий Сіяв, шумів, трояндами квітчався, І дзенькіт чаш у звук пісень вплітався, І здружено сидів наш гурт тісний. Тоді, в душі невігласи.
19. Олександр Пушкін Євгеній Онєгін Олександр Пушкін Євгеній Онєгін Перекладач: М. Рильський Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Роман у віршах Petri de vanite il avait encore plus de Cette espece d’orgueil qui fait avouer avec La meme indifference les bonnes comme Les mauvaises actions.
20. Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в.

Аналіз вірша Друніної «Болдинська осінь»

Болдинська осінь, яка припала на 1830 рік, — продуктивна пора у творчому житті Пушкіна. Кількома місяцями раніше було офіційно оголошено про заручини поета з юною красунею Наталією Миколаївною Гончарової. Незважаючи на всі домовленості, весілля довго відкладалася. Мати нареченої не бажала віддавати її без приданого, а грошей у родині катастрофічно не вистачало. У серпні помер Василь Левкович — дядько Олександра Сергійовича. Через жалобу терміни одруження знову зрушили. В кінці літа поет відбув в Болдіно, щоб оформити на себе розташовану неподалік села Кистенево, яку подарував йому батько. Пушкін сподівався розібратися зі справами за місяць, але тут втрутилася сама доля. На Російську імперію обрушилася епідемія холери. З-за неї в Болдіно Олександр Сергійович пробув близько трьох місяців. Серед створених в той час творів — «Повісті Бєлкіна», «Маленькі трагедії», ряд критичних статей, «Казка про попа і працівника його Балду».

Болдинської осені присвячено однойменний вірш радянської поетеси Друніної. Текст починається з опису природи, що займає буквально пару рядків. Юлія Володимирівна змальовує типову для осені картину — льющий протягом трьох днів дощ, вздыхающий вітер. Далі з’являється головний герой твору — промоклий вершник на коні, прагне скоріше потрапити додому, в садибу. Його поспіх обумовлений бажанням якомога швидше написати лист коханій нареченій, яка перебуває зараз у Москві. Він розповідає, що живе ніби в’язень у в’язниці, що кожен день для нього безнадійно сер, що йому самотньо. Герой біситься, сумує, сходить з розуму. Висновок в Болдіно нестерпно для нього. Ось тільки у нащадків великого поета зовсім інший погляд на ту осінь. Якщо для Пушкіна вона була злою, то її значення для української культури важко переоцінити, про що йдеться у вірші Друніної. Ці три місяці подарували світового мистецтва видатні літературні твори, якими люди і донині зачитуються.

«Болдинська осінь» відрізняється кільцевої композицією, що показує вічний кругообіг часів. Текст починається і завершується згадкою яскравого образу — образу мудрого старого стрепета, дивиться на степу. Він бачив скаче по них Пушкіна. Він живий і бачить осінь двадцятого століття. До речі, з пушкінської епохи осінь не сильно змінилася — і дощ все ллє, і пронизливий вітер гуляє.