Як грати у міні-футбол, тактика гри
Міні-футбол або футзал проводиться під егідою ФІФА та являє собою «зменшену» версію класичного футболу. Хоча спорідненість між цими видами спорту і близька, відмінності все ж є: кількість гравців, тривалість матчу, а також розміри поля і м’яча інші. У міні-футболі на перший план виходить тактика ─ тут зчитується схожість із гандболом та баскетболом.
Як зародився футбол на міні-полі
Груповий міні-футбол зародився в країнах Латинської Америки ─ ще у 20-30-ті роки минулого століття там почали грати в футбол зменшеними складами на відкритих і закритих майданчиках. Первинні правила нового виду спорту були складені Хуаном Карлосом Серіані ─ ідея з’явилася після того, як він побачив молодь, що ганяла м’яч на баскетбольних кортах через нестачу класичних футбольних полів.
В результаті світ побачила «гібридна» гра ─ основні моменти були взяті з водного поло, гандболу, баскетболу і футболу:
- тривалість гри ─ 2 тайми по 20 хвилин;
- м’яч менших розмірів і з меншим відскоком, ніж «класичний» футбольний;
- розміри поля обмежуються довжиною 25-42 м і шириною 16-25 м;
- розміри воріт ─ 3х2 м;
- немає офсайдів, команди грають «один в один».
Приблизно в 1960-ті роки міні-футбол переступив Атлантичний океан ─ першими турніри почали проводити австрійці з легкої подачі Йозефа Аргауера. Керівник національної збірної Австрії прихопив з собою ідею нової гри з чемпіонату світу.
З Австрії футзал поширився іншими європейськими країнами, ставши повноцінним видом спорту в 1970-х. Перший матч між національними збірними був організований швидко ─ в 1974 році, але зоряний час гри почався після чемпіонату світу в 1989-му і триває й досі.
Завдяки невеликому часу гри, зменшеному складу і можливості проводити матч у звичайному спортзалі або на баскетбольному майданчику Києва футзал тримається на піку популярності серед професіоналів та любителів.
Система гри в міні-футбол
Міні-футбол ─ це гра на дві команди по 5 осіб з урахуванням воротаря. Кількість замін не обмежена, проводити їх можна по ходу матчу ─ в цьому плані футзал набагато демократичніший, ніж футбол.
Участь у футбольних змаганнях вимагає розподілу ігрових обов’язків ─ на одних учасників команди покладаються переважно нападні, а на інших ─ оборонні функції. Тут велика роль полягає в індивідуальних можливостях спортсмена ─ кожен повинен займати оптимальну для нього позицію.
Не варто забувати й про розміри поля, які вносять свої корективи в «стандартну» систему гри ─ оскільки площа обмежена, то і функції гравців часто змішуються. Нападники можуть переходити в оборонну позицію, захисники─ перемикатися на атаку в певний момент матчу. Тому кожен учасник футзальної команди повинен знати основні принципи як атаки, так і захисту.
Футбол на полі та в залі ─ переваги й відмінності
Традиційний футбол ─ це, перш за все, про видовищність. Тактика і стратегія тут будуються з урахуванням величезних розмірів поля, вимагають передачі м’яча на великі відстані та продуманих багатоходових комбінацій. Не остання роль відводиться і фізичній підготовці ─ гравці повинні бути витривалими, щоб грати якісно усі 45 хвилин у двох таймах.
Якщо говорити про міні-футбол у залі, то він більше про контакт із м’ячем ─ бігати потрібно набагато менше, а паузи в грі практично відсутні.
Є й інші його переваги перед футболом на полі:
- висока швидкість гри;
- немає залежності від пори року;
- стрімкі атаки й удари по воротах.
Де орендувати міні-футбольне поле?
Оренда поля в «Гран-Прі» ─ це гра на покритті, ідеальному для міні-футболу . Стандартного розміру майданчик 20х40 м ULTIMA Grass забезпечує хорошу маневровість кожного учасника команди та безпеку матчів.
Орендувати футзальне поле по абонементу можна в будні, вихідні дні та у свята ─ завдяки зручному графіку роботи фітнес-клубу поганяти м’яч вийде в зручний час. Замовте тур по «Гран-Прі» телефоном , щоб переконатися в якості покриття майданчика. Інформація про вартість карт і погодинну ціну оренди поля вказана на сайті .
Що таке міні-футбол?
Міні-футбол або футзал – це командний вид спорту, який є різновидом класичного футболу. Змагання з міні-футболу організовують виключно під егідою ФІФА. Організацією змагань з футзалу займається Всесвітня асоціація футзалу. Ці два види спорту дуже схожі між собою, але мають ряд деяких відмінностей.
До основних відмінностей можна віднести:
- розміри м’яча;
- правила введення м’яча у поле (міні-футбол гра ногами, футзал – рукою);
- виконання підкату (у міні-футболі це робить виключно воротар);
- контакт гравців (футзал – повний, міні-футбол – частковий);
- видалення гравців з поля (у футзалі дозволено заміну, а у міні-футболі гра триває 2 хв у меншості);
- майданчик у міні-футболі на 2 м ширший та довший;
- у міні-футболі дабл-пенальті пробивають з відстані 10 м, у футзалі – з 9 м;
- футзал допускає необмежену кількість торкань воротарем м’яча після пасу ногою, на відміну міні-футболу.
Історія футзалу
Вперше схожа гра з’явилася ще у 20-ті роки минулого століття у Бразилії. Керівник австрійської збірної з футболу Йозеф Аргауер звернув увагу на тренування спортсменів з Бразилії під час чемпіонату з футболу у Швеції у 1958 р. Австрійцю так сподобався новий вид спорту, що він організував кілька футзальних ігор на батьківщині, в Австрії. Іспанія, Італія та Голландія також перейняли цю гру. До речі, голландці першими у світі провели національний чемпіонат з футзалу у 1968-1969 роках. Через 5 років, 1974 р., матч між лівійцями та італійцями пройшов у Римі. У 1989 р. у Голландії вперше відбувся офіційний чемпіонат світу. Переможцями стали спортсмени із Бразилії.
Правила гри у міні-футбол
Матчі проходять на спортивному майданчику, довжина якого становить від 15 до 42 м, а ширина – 15-20 м. Для міжнародних ігор майданчик більший (ширина 18-25 м, довжина 38-42 м). Тривалість гри 2 тайми, кожен триває по 20 хвилин. міні-футбол Росії з 2009 року за домовленістю із ФІФА передбачає трохи збільшені тайми – по 25 хвилин кожен. Відскок м’яча у міні-футболі менший, ніж у класичному футболі. У грі беруть участь 2 команди по 4 гравці та воротар. Число замін гравців не обмежене, немає офсайдів. Також правила міні-футболу припускають, що кожен гравець може атакувати противника, так і працювати в захисті. Грати можна будь-якою частиною тіла, при цьому дуже важливо забивати голи у ворота супротивника. Розмір воріт – 3 м-коду на 2 м-коду.
Змагання
Усі змагання поділяються на національні та клубні. До національних можна віднести всі чемпіонати (світові, європейські, Азії, Африки, Південної Америки та навіть Океанії). До клубних відносяться турнір з міні-футболу європейських чемпіонів, Ліга чемпіонів УЄФА, кубок міжконтинентальний, Кубок Лібертадорес та володарів кубків.
Серед чемпіонатів у Росії можна назвати найбільш значущі. Це Кубок з міні-футболу та Суперкубок Росії, Кубок Уралу та Кубок Єрьоменко. Російський чемпіонат також поділяється на дивізіони. До них відносяться Перша Ліга, Вища Ліга, Суперліга.