Які субєкти можуть звернутися зі скаргою до ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини є наднаціональною міжнародною судовою установою, яка розглядає скарги осіб щодо порушення їхніх прав державами – сторонами Конвенції.

Кожна фізична та юридична особа має право звернутися до Європейського суду з прав людини, якщо вважає, що вона особисто є жертвою порушення однією з держав – сторін Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод – своїх прав чи основоположних свобод, які захищаються Конвенцією та протоколами до неї.

При цьому ЄСПЛ може розглядати лише ті заяви, в яких йдеться про порушення гарантованих Конвенцією та протоколами до неї прав – одного або кількох.

Відповідно до статті 32 Конвенції, юрисдикція Європейського суду поширюється на всі питання, які стосуються тлумачення та застосування Конвенції і протоколів до неї та які передаються на його розгляд відповідно до статей 33, 34 і 47 Конвенції. Відповідно, Суд не виконує функції національного суду та не має повноважень скасовувати або змінювати рішення національних судів. Суд також не може безпосередньо втручатися в діяльність органу влади, дія або бездіяльність якого спричинила порушення.

Зверніть увагу, Ви можете звернутися до Суду лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури тощо) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних інституцій.

За яких умов можна подавати заяву до ЄСПЛ?

Відповідно до п. 1 статті 35 Конвенції, Суд приймає заяви до розгляду лише після того, як були використані усі внутрішні засоби юридичного захисту, і лише протягом шести місяців з дати винесення остаточного рішення. Суд не розглядає заяву, яка не відповідає цим умовам прийнятності.

Тому надзвичайно важливо, щоб перед зверненням до Суду Ви використали усі засоби судового захисту в державі, проти якої спрямована заява, які могли б призвести до усунення порушення, що є предметом оскарження; в протилежному випадку Ви маєте довести, що такі засоби захисту є неефективними. Це означає, що Вам слід спочатку звернутися до національних судів, яким підсудна справа, включаючи відповідну вищу судову інстанцію, для захисту своїх прав, про порушення яких Ви маєте намір поскаржитись до Суду. Крім того, використовуючи належні засоби захисту, необхідно дотримуватись національних процесуальних правил, зокрема, передбачених законодавством строків.

Якщо Ваша заява стосується рішення національного суду, наприклад, вироку, то після того, як Ви використали звичайну процедуру судового оскарження, немає потреби знову вдаватися до спроб перегляду цього рішення. Також не обов’язково використовувати позасудові засоби юридичного захисту або звертатися зі скаргами або заявами, наприклад, до парламенту, глави держави або уряду, міністра чи уповноваженого з прав людини, оскільки ці засоби захисту не вважаються такими, що необхідно використати перед зверненням до Суду.

Ви можете подати заяву до Суду протягом шести місяців після ухвалення остаточного рішення судом або органом влади, до компетенції яких належить визначення питання, що є предметом Вашого звернення до Суду. Шестимісячний строк відраховується з моменту Вашого ознайомлення або ознайомлення Вашого адвоката з остаточним судовим рішенням, за результатами звичайної процедури оскарження на національному рівні, або ж – у разі якщо Ви вважає, що ефективний засіб юридичного захисту щодо такого порушення на національному рівні відсутній – з моменту стверджуваного порушення. Перебіг шестимісячного строку припиняється в момент отримання Судом від Вас першого листа, в якому чітко викладено – хоча б у стислій формі – предмет заяви, яку Ви маєте намір подати, або заповненого формуляру заяви. Звичайного запиту з проханням надати інформацію недостатньо, щоб зупинити перебіг шестимісячного строку.

Як подавати заяву до Суду?

Офіційними мовами Суду є англійська та французька, але за бажанням Ви можете звертатися до Секретаріату Суду офіційною мовою однієї з держав, що ратифікували Конвенцію. На початковій стадії провадження Суд може також листуватися з Вами цією мовою. Проте, якщо Суд не визнає заяву неприйнятною на основі надісланих документів, а вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію щодо скарг заявника, Суд вестиме листування англійською чи французькою мовою, а Ви чи Ваш представник, за загальним правилом, повинні будете надсилати подальші зауваження англійською чи французькою мовою.

Суд приймає лише ті заяви, які надіслані поштою. І навіть якщо Ви відсилаєте свою заяву електронною поштою або факсом, Вам обов’язково потрібно продублювати її звичайною поштою. При цьому, немає необхідності бути особисто присутнім у Суді для усного викладення обставин справи.

Листи і документи, які надсилаються до Суду, не слід прошивати степлером, склеювати чи скріплювати іншим чином. Усі сторінки повинні бути послідовно пронумеровані.

Що писати в заяві?

Згідно з положеннями правила 47 Регламенту Суду, в заяві необхідно:

а) навести стислий виклад фактів, щодо яких Ви скаржитися, та суть Ваших скарг;

б) зазначити права, гарантовані Конвенцією або протоколами до неї, які, на Вашу думку, були порушені;

в) назвати національні засоби юридичного захисту, якими Ви скористалися;

г) навести перелік рішень судів (або інших державних органів) у справі, із зазначенням дати кожного рішення та органу, який його виніс, а також коротку інформацію про зміст цього рішення. До листа необхідно додати копії самих рішень (Суд не повертає надіслані йому документи, тому необхідно надсилати виключно копії, а не оригінали).

Правило 45 Регламенту Суду вимагає, щоб заява була підписана Вами як заявником, або Вашим представником. Однак якщо Ви не бажаєте розкривати свою особу, Ви маєте про це зазначити в заяві до Суду та викласти причини на виправдання такого відступу від загального правила гласності провадження в Суді. У виняткових і виправданих випадках Голова Палати Суду може надати дозвіл на анонімність.

Що відбувається після подання заяви?

Після отримання від Вас першого листа або формуляру заяви Секретаріат Суду надсилає відповідь з повідомленням про те, що за Вашим іменем було відкрито справу, номер якої потрібно зазначати в усіх наступних листах до Суду. Надалі до Вас можуть звернутися за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою.

Секретаріат Суду не надає інформації щодо законодавства держави, проти якої спрямовано заяву, а також не надає юридичних консультацій стосовно застосування або тлумачення національного права.

Ви маєте своєчасно і сумлінно відповідати на листи Секретаріату Суду. Будь-яка затримка з відповіддю може розцінюватися як те, що Ви не зацікавлені у продовженні провадження в Суді, і розгляд заяви, відповідно, припиняється.

Конфіденційність інформації, надісланої до Суду

Згідно з правилом 33 Регламенту Суду, всі документи, що надійшли до Секретаріату Суду у зв’язку із заявою, за винятком поданих з приводу переговорів щодо дружнього врегулювання, як це передбачено правилом 62, мають бути доступними для громадськості, якщо з причин, викладених у пункті 2 цього правила, Голова Палати Суду не вирішить інакше – з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи іншої заінтересованої особи.

Таким чином, за загальним правилом, доступ до всієї інформації, яка міститься в документах, наданих заявником Секретаріату Суду, зокрема до інформації про осіб, про яких йдеться в документах, є відкритим. Крім того, у разі якщо Суд викладе таку інформацію у рішенні щодо прийнятності або щодо суті справи, або ж у рішенні про вилучення справи з реєстру справ Суду, її може бути розміщено в інформаційній базі Суду HUDOC на офіційному Інтернет-сайті Суду.

Необхідність у представникові чи адвокаті

На початковій стадії подання заяви Ви не зобов’язані мати представника, а якщо Ви його маєте, він не обов’язково повинен бути адвокатом. Однак, якщо Суд вирішить запропонувати Уряду висловити свою позицію у справі, Вам потрібно, за загальним правилом, мати представника (крім особливих випадків), який є практикуючим юристом в одній із держав, що ратифікували Конвенцію. Представник повинен володіти однією з офіційних мов Суду (англійською або французькою).

В Компанії «Ти і право» Ленівський Груп» працюють юристи та адвокати зі значним досвідом роботи та захисту прав клієнтів в міжнародних та арбітражних судах. Тому якщо у Вас виникла потреба звернутися за кваліфікованою допомогою для підготовки заяви та інших документів до ЄСПЛ, наші фахівці будуть раді Вам у цьому допомогти.

Новини та Заходи

Сьогодні, 4 листопада 2020 року, виповнюється 70 років із дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З 1950 року Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ) є найважливішим документом у міжнародній системі захисту прав людини. Із першого дня появи Конвенція слугує дороговказом для визначення ідеалів і цінностей демократичних суспільств і фундаментом для розвитку правових держав.

З часу набрання чинності Конвенцією було прийнято 16 Протоколів, які стали її невід’ємною частиною. Протоколи розширили діапазон гарантованих прав і свобод людини та вдосконалили механізм їх захисту.

Конвенція стала фундаментом для створення цілого комплексу міжнародно-правового регулювання в галузі прав і свобод людини, захисту її законних інтересів і потреб, дотримання верховенства права і демократії.

Європейська конвенція з прав людини – це живий інструмент кожної людини для захисту своїх прав, про що йдеться у новому посібнику Ради Європи.

На сьогодні Радою Європи розроблено та ухвалено понад 200 конвенцій та угод, які спрямовані на захист і реалізацію фундаментальних цінностей – прав людини, демократії і верховенства права.

Всі 47 держав-членів Ради Європи підписали Конвенцію.

Сьогодні Конвенція захищає права близька 830 мільйонів людей у Європі, в тому числі – українців.

Основна відповідальність за дотримання прав, викладених у Конвенції, покладається на уряди, парламенти і суди в кожній країні.

Водночас, права людини, що містяться в Європейській конвенції, захищаються в країнах найрізноманітнішими способами. Принципи Конвенції та судова практика Європейського суду враховуються в постановах, що виносяться національними судами, в законодавстві, ухваленому парламентами, а також у рішеннях національних органів влади. Отже, рішення Європейського суду є лише одним із шляхів захисту прав людини у Європі.

Таким чином, із прийняттям Радою Європи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на європейському континенті розпочався процес створення якісно нової європейської системи захисту прав і свобод людини. Конвенція стала важливою складовою розвитку національних правових систем країн Європи, надзвичайно впливовим чинником залучення у ці системи фундаментальних цінностей і норм щодо захисту прав людини, верховенства права і демократії.

17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала ЄКПЛ, яка набрала чинності для України 11 вересня того самого року. Завдяки цьому, українці отримали право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися зі скаргою про порушення Україною прав і свобод, гарантованих Конвенцією до Європейського суду з прав людини.

Для підтримки України у виконанні своїх зобов’язань як держави-члена Ради Європи з 2005 року реалізуються Плани дій – стратегічні програмні документи із визначеним періодом часу дії. Наразі виконується План дій Ради Європи для України на 2018-2022 роки. У рамках Плану імплементується низка проєктів щодо сприяння дотриманню в Україні прав людини, демократії і верховенства права.

Проєкт орієнтований на запобігання насильству та підтримку постраждалих, що є одним з основних постулатів Стамбульської конвенції.

Конвенція про захист прав людини визнає порушення права на повагу до приватного та сімейного життя порушенням основоположних прав людини (Ст.8). Рішення ЄСПЛ у справах, пов’язаних з домашнім насильством, гарантують безпеку та захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу.

3 вересня 2020 року українка вперше виграла справу про домашнє насильство в Європейському суді з прав людини. ЄСПЛ прийняв рішення у справі «Левчук проти України» (заява № 17496/19), у якому зобов’язав Україну припинити порушення права Ірини Левчук на повагу до приватного та сімейного життя. ЄСПЛ ухвалив рішення, в якому визнав порушення ст. 8 Конвенції з прав людини і постановив виплату сатисфакції: 4 500 євро (моральна шкода) та 1 150 євро (видатки і витрати).

Проєкт фокусується на підтримці України у посиленні її реакції на випадки сексуальної експлуатації дітей, у тому числі в цифровому середовищі, на поширенні сприятливих для дітей практик з акцентом на забезпеченні прав дітей-жертв та свідків у судових провадженнях, та просуванні прав дитини в цифровому середовищі.

Конвенція прямо не містить положень, спеціально спрямованих на захист дитини (за винятком положень статті 5 § 1 (d), що дозволяє законне затримання неповнолітніх), однак обсяг більшості наданих нею прав такий, що ними може користуватися будь-яка людина, незалежно від вікових або інших характеристик. Хоча текст Конвенції містить декілька конкретних посилань на дітей, її статті використовуються ЄСПЛ для захисту та просування прав дітей. Особи, включаючи дітей, які стали жертвами порушень прав та гарантій, передбачених Конвенцією, можуть звертатися до Суду. ЄСПЛ, розглядаючи справи, де мало місце порушення прав дітей, посилається на норми ЄКПЛ як базовий документ.

Прецедентне право ЄСПЛ і Європейського комітету з соціальних прав ілюструє безліч ситуацій, в яких права дітей перебувають під загрозою. В останні роки Суд встановив ряд порушень ЄКПЛ по відношенню до дітей, наприклад, статті 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), стаття 9 (свобода думки, совісті і релігії), а також статті 14 (заборона дискримінації).

ЄКПЛ і Європейська соціальна хартія складають основу структури Ради Європи з прав людини, що в свою чергу забезпечує захист громадянських, політичних та соціальних прав. Проєкт сприяє ефективному виконанню рішень ЄСПЛ, які мають також соціальний вимір.

Зокрема, нещодавно Проєкт презентував Аналіз національного законодавства України, що передбачає соціальні виплати в контексті виконання рішень ЄСПЛ у справі «Бурмич та інші проти України», інших рішень ЄСПЛ щодо невиконання рішень національних судів України з соціальних питань.

ЄКПЛ забезпечує ефективні інструменти захисту прав внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО). Відповідна практика ЄСПЛ детально проаналізована і постатейно розкривається в посібнику «Захист внутрішньо переміщених осіб відповідно до Європейської конвенції з прав людини та інших Стандартів Ради Європи». Завдяки всеохопним тренінгами включно з дистанційним освітнім HELP-курсом з питань внутрішнього переміщення, судді і провідні юристи істотно розширили щоденне застосування Конвенції та сталої практики ЄСПЛ у сфері прав і свобод ВПО.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, в 2018-2019 роках національні суди посилались на відповідні Європейські стандарти майже в 50% всіх справ, пов’язаних із ВПО. Це в три рази вище порівняно з 2016-2017 роками. Більш ніж 90% таких судових рішень було ухвалено на користь ВПО, що свідчить про швидкі істотні покращення в результаті послідовного підвищення спроможностей та адвокації. Також, концепція позитивних зобов’язань держави виступає доктринальним підґрунтям для визначення обсягу зобов’язань України щодо гарантування прав людини осіб, які проживають на її тимчасово окупованих територіях.

Рішення ЄСПЛ змусили Уряд України радикально змінити первинний підхід і створити механізм компенсації за житло, зруйноване внаслідок збройного конфлікту. В рамках наступної фази Проєкту Рада Європи і надалі буде сприяти розширенню застосування Конвенційних стандартів із захисту прав людини ВПО та інших осіб, що постраждали від конфлікту.

Стандарти Ради Європи у галузі протидії дискримінації та захисту прав меншин закріплені у статті 14 та Протоколі №12 ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ.

Проєкт спрямований на зміцнення загальної законодавчої та інституційної спроможності для захисту національних меншин, включаючи ромів, та мов меншин в Україні, водночас посилюючи потенціал та можливості ефективної участі представників національних меншин у процесах прийняття рішень відповідно до статті 14 та Протоколу №12 до ЄКПЛ та відповідної практики ЄСПЛ.

ЄКПЛ і практика ЄСПЛ слугують дороговказом стандартів та кращих практик для ключових гравців на полі розслідування катувань та інших серйозних порушень прав людини. Цей дороговказ є невід’ємною частиною національного законодавства України і беззаперечним маркером орієнтованості країни на демократію, верховенство права, захист прав людини.

У межах Проєкту методологія та контент навчальних інтервенцій для посилення спроможності слідчих Державного бюро розслідувань та прокурорів ефективно розслідувати катування та інші порушення прав людини вибудовуються на стандартах ЄКПЛ та практиці ЄСПЛ. 80 % наших слухачів вже запровадили, або готові запровадити, конкретні зміни у виконанні своїх професійних обов’язків. Так, вони стали краще планувати слідчі дії за відповідними правопорушеннями, почали використовувати набуті знання в обґрунтуванні процесуальних документів, правильніше, на їхню думку, кваліфікують відповідні злочини та більш уважно ставляться до їх розслідування, спроможні чіткіше визначати межі допустимого втручання у права людини.

Проєкт й надалі працюватиме для посилення захисту прав людини в Україні, підтримуючи інституційний та професійний розвиток відповідних інституцій для ефективного розслідування порушень прав людини, засновуючи запропоновану підтримку та експертизу на стандартах ЄКПЛ та практиці ЄСПЛ.

Права у сфері кримінальної юстиції, закріплені у ЄКПЛ, є надзвичайно важливими. Вони забезпечують гарантії для здійснення правосуддя із всебічним дотриманням прав людини на всіх стадіях кримінального провадження: чи то у забороні катувань, покарань, нелюдському поводженні, або такому, що принижує людську гідність, чи то у праві на свободу та особисту недоторканність й у праві на справедливий суд.

Проєктом надається експертна оцінка різних проєктів законів, підзаконних нормативно-правових актів, а також програмних документів з метою забезпечення відповідності національного законодавства та практики у сфері кримінальної юстиції України стандартам ЄКПЛ. Проєктом була надана підтримка у проведенні низки тренінгів щодо різних положень ЄКПЛ та кримінального процесу України крізь призму європейських стандартів для представників юридичних професій, а саме: прокурорів, адвокатів та суддів. Діяльність, спрямована на розвиток професійних та операційних спроможностей включала переклад та запуск курсів «Навчання у сфері прав людини для представників юридичних професій» (Human Rights Education for Legal Professionals / HELP) зі вступу до ЄКПЛ та ознайомлення з ЄСПЛ, а також зі статті 5 ЄКПЛ.

Проєктом також підтримується запуск бази даних судової практики HUDOC в україномовній версії, що полегшить доступ українським правникам до судової практики ЄСПЛ. В межах Проєкту особлива увага приділяється розробці та імплементації заходів, які будуть спрямовуватись на виконання рішень ЄСПЛ проти України, які стосуються сфери кримінальної юстиції і включають, але не обмежуються справами із забезпечення ефективного розслідування згідно зі статтями 2 та 3, стандартів, встановлених у статті 5, обґрунтованість тривалості кримінального провадження згідно зі статтею 6 та інше. У подальшій діяльності Проєкт продовжуватиме розповсюджувати стандарти ЄКПЛ, зосереджуючи особливу увагу на цих трьох напрямах.

По суті вся діяльність Проєкту, яка спрямована на проведення та реалізацію виборчої реформи, реформи парламенту або конституційної реформи, є відображенням фундаментальних основ прав людини, які були закладені в статтях ЄКПЛ:

• Стаття 6 «право на справедливий суд»;
• Стаття 7 «ніякого покарання без закону»;
• Стаття 13 «право на ефективний засіб правового захисту»;
• Стаття 3 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Право на вільні вибори».

Більшість статей ЄКПЛ стали основою Доповіді щодо правовладдя, яку Венеційська комісія Ради Європи схвалила на своєму засідання в березні 2011 року та Додатку до цієї доповіді «Rule of Law Cheklist» (Мірило правовладдя) (2016 р.). Вони знайшли своє відображення в таких принципах Верховенства права як законність, юридична визначеність, запобігання зловживанню повноваженнями, рівність перед законом і недискримінація, доступ до правосуддя. Сьогодні Проєкт працює над адаптацією «Rule of Law Cheklist» до українських реалій та практики, аби ці основоположні принципи Верховенства права стали невід’ємною частиною нашого повсякденного життя.

В межах Проєкту було здійснено переклад українською мовою посібників «Адміністрування та Ви», «Доступ до правосуддя», а також Оглядів практики Європейського суду з прав людини за 2018 та 2019 роки.

Ці документи містять комплексний огляд стандартів Конвенції про захист прав людини та практики ЄСПЛ у відповідних сферах прав і свобод.

Крім того, експерти Проєкту надали низку експертних аналізів, які включали питання стандартів Конвенції, зокрема в сфері доступу до правосуддя, відповідальності суддів, функціонування системи безоплатної правової допомоги.

Проєкт також систематично надає експертні висновки та рекомендації щодо законодавчих ініціатив в сфері судової реформи та їх відповідності стандартам, які передбачені ЄСПЛ.

У Преамбулі Конвенції зазначається, що основні права та свободи людини найкраще підтримуються «ефективною політичною демократією». Європейський суд з прав людини, вирішуючи справу Матьйо-Моен та Клерфейт проти Бельгії (Mathieu-Mohin and Clerfayt v. Belgium), заявив, що «оскільки стаття 3 Протоколу № 1 втілює характерний принцип демократії, вона має першочергове значення для всієї системи Конвенції». Стаття 3 Протоколу № 1 гарантує «[…] право на вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу […]».

Конвенція та практика Європейського суду з прав людини у виборчих справах стали беззаперечним правовим інструментом в Україні, який значною мірою вплинув як на її конституційне право, так і на національне виборче законодавство та національну судову практику. Завдяки підтримці Проєкту відповідний Посібник з практики Європейського суду з прав людини щодо статті 3 Протоколу № 1 також став доступним українською мовою. Окрім цього, було проаналізовано понад 220 рішень національних судів у виборчих справах у контексті європейських виборчих стандартів та практики Європейського суду з прав людини, і більше 200 суддів з 22 областей України вдосконалили свої знання та навички вирішення виборчих спорів у світлі практики Європейського суду з прав людини з виборчих питань.

Проєкт розроблений для активного та широкого застосування сучасних моделей пенітенціарного менеджменту відповідно до європейських практик, та захисту прав засуджених і ув’язнених, зокрема згідно з положеннями ЄКПЛ.

Передбачається, що в українських в’язницях застосовуватимуться новітні методи та інструменти для досягнення в’язничного режиму, заснованого на реабілітаційних засадах. Проєкт продовжуватиме працювати над підвищенням ефективності Уряду України у виконанні рішень ЄСПЛ та напрацюванням дієвого державного підходу до викорінення системних порушень прав людини у місцях позбавлення волі.

Право на свободу вираження та свободу медіа, які захищені статтею 10 Європейської конвенції з прав людини є наріжним каменем демократії. Стаття 10 ЄКПЛ визначає трискладові права на свободу вираження поглядів, захищає не тільки ідеї як такі чи висловлену інформацію, а також форму, в якій їх подано. Також, стаття 10 визначає роль преси в демократичному суспільстві як «вартового пса демократії». Стаття 10 створює позитивні зобов’язання держави створювати ефективні механізми для захисту медійних працівників для створення сприятливого середовища для участі в суспільних дебатах.

Проєкт підтримує створення інформаційного ресурсу (порталу) для захисту журналістики, безпеки журналістів та інших медіа-учасників в Україні та приведення медійного законодавства до стандартів Ради Європи.

• Diminuer la taille du texte
• Augmenter la taille du texte
• Imprimer la page

Порядок звернення до Європейського суду з прав людини

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Куди звернутися
• 3 Підстави звернення
• 4 Як дорого коштує звернення до Європейського Суду?
• 5 Які скарги може розглядати Суд?
• 6 Як правильно оформити звернення?
• 7 Коли заява вважається поданою?
• 8 Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи?

Нормативна база

Куди звернутися

Суд ​​має юрисдикцію серед держав-членів Ради Європи< 3/4>, що включає майже всі країни Європи, за винятком Ватикан, Білорусь та Росія. Юрисдикція суду зазвичай поділяється на міждержавні справи, заяви фізичних осіб проти договірних держав і консультативні висновки відповідно до Протоколу № 2. Заяви від окремих осіб становлять більшість справ, які розглядає суд.Комітет складається з трьох суддів, палати — із семи суддів, а головний Палата у складі 17 суддів

Заява повинна бути надіслана до Європейського суду з прав людини поштою на наступну адресу:

• The Registrar European Court of Human Rights Council of Europe F-67075 Strasbourg cedex, FRANCE.

Зауважте, що заява, надіслана факсом, не може перервати чотири місячний термін із дня винесення остаточного рішення на національному рівні. Новий термін застосовується до заяв, в яких остаточне рішення на національному рівні винесено 01 лютого 2022 року і пізніше. Також важливо зазначити що в заяві ви повинні заповнити всі пункти для .

Підстави звернення

Конституція України (ч.4 ст.55) гарантує кожному право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.
Однією з найефективніших міжнародних судових установ, до яких мають право звертатися громадяни України, є Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого визнана нашою державою.
Мабуть, багато хто знає про цю установу, але коли і як можна звернутися до Європейського суду з прав людини, – відомо далеко не всім. Недостатність інформації часто приводить до того, що ми переоцінюємо можливості цього суду, помилково вважаючи, що подати скаргу до нього можна у будь-якому випадку, коли ми вважаємо, що наші права порушено.
Звернутися до Європейського суду з прав людини можна лише за таких умов:

1. Ви маєте намір оскаржити поведінку держави, яка сама порушила Ваше право чи свободу або не забезпечила їх захисту (йдеться про порушення права чи свободи, що гарантується Європейською конвенцією з прав людини);
2. Ви вичерпали усі доступні Вам ефективні національні засоби юридичного захисту;
3. Ви не пропустили строку звернення до Суду;
4. Ваша справа ще не розглядалася Судом з тих самих підстав і Ви не використовуєте інший міжнародний механізм захисту своїх прав.

Як дорого коштує звернення до Європейського Суду?

Процедура розгляду скарг Європейським Судом з прав людини є безкоштовною і не вимагає суттєвих витрат з боку заявника. Якщо його заяву відхилено як неприйнятну або як необґрунтовану, заявника не зобов’язують сплачувати судові витрати а судовий процес не передбачає обов’язкової участі адвоката. Діяльність Суду фінансується за рахунок бюджетних коштів Ради Європи. Регламентом Європейського Суду з прав людини передбачена можливість, за певних умов, надання заявникові безоплатної правової допомоги у разі, якщо вона є необхідною для належного ведення справи в Палаті Суду, а заявникові бракує достатніх коштів, щоб сплатити вартість усіх або частини послуг.

Які скарги може розглядати Суд?

Європейський суд з прав людини (далі «Суд») – це міжнародний суд, який може розглядати заяви від держав-учасниць конвенції, фізичних осіб, організацій та підприємств, які стверджують, що їхні права, гарантовані Європейською конвенцією з прав людини, були порушені. Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого значна кількість європейських держав зобов’язалися забезпечувати певні основоположні права. Ці права викладені в самій Конвенції, а також у Протоколах № 1, 4, 6, 7, 12 і 13 до неї. До зазначених протоколів приєдналися лише окремі держави. Вам слід ознайомитись із цими документами, тексти яких додаються. : Суд не може розглядати будь-які скарги. Його повноваження визначені критеріями прийнятності, які викладені в Конвенції і які визначають, хто може подати заяву, коли та з яких питань. Понад 90 % заяв, що розглядаються Судом, визнаються неприйнятними. Тому Вам необхідно перевірити, чи відповідають Ваші скарги критеріям прийнятності, описаним нижче. Суд може вирішити Вашу справу тільки за наступних умов:

• якщо Ваші скарги стосуються порушення одного чи декількох прав, викладених у Конвенції та Протоколах до неї;

• якщо скарги спрямовані проти держави, яка ратифікувала Конвенцію чи відповідний Протокол (певні Протоколи ратифіковані лише деякими державами, тож, будь ласка, перевірте список ратифікацій на веб-сторінці Суду в інтернеті: www.echr.œe.int/apniiccmtsi);

• якщо скарги стосуються фактів, за які несе відповідальність певна державна структура (законодавець, адміністративний орган, суд тощо); Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб чи недержавних організацій;
• якщо скарги стосуються фактів чи подій, які мали місце після дати ратифікації державою Конвенції чи відповідного Протоколу (дати для кожної держави вказані у списку ратифікацій на сайті Суду в Інтернеті: www.echr.coeJnt/amUcants):
• якщо порушення основоположного права стосується Вас особисто і безпосередньо (Ви маєте «статус жертви»);
• якщо Ви надали національній правовій системі можливість виправити порушення («вичерпання національних засобів правового захисту»); зазвичай це означає, що, перш ніж звернутися до Суду, Ви повинні порушити ті самі питання перед національними судами, включаючи найвищу судову інстанцію. При цьому Ви маєте дотримуватися національних процесуальних вимог, в тому числі термінів оскарження. Вам не потрібно використовувати засоби, які не є ефективними, або вдаватися до дискреційного чи виняткового провадження, що не є частиною звичайної процедури оскарження;
• якщо Ви подали до Суду заповнену належним чином заяву протягом чотирьох місяців після дати винесення остаточного рішення на національному рівні. Цей чотирьох місячний термін зазвичай визначається з дати, коли найвища судова чи адміністративна інстанція, що уповноважена вирішувати Вашу справу, прийняла у ній рішення, або коли Ви чи Ваш юридичний представник були повідомлені про це рішення. Якщо не існує ефективних засобів захисту щодо Вашої скарги, чотирьох місячний термін відлічується від дати оскаржуваного акту, події чи рішення. Чотирьох місячний термін може бути перерваний тільки коли Ви надішлете до Суду повну заяву з додатками, яка відповідатиме вимогам статті 47 Регламенту Суду (див. текст серед Документації для заявників). Термін закінчується в останній день чотирьох місяців, навіть якщо це неділя або офіційний вихідний день. Тобто, формуляр заяви з усією необхідною інформацією та документами повинен бути відправлений до Суду щонайпізніше в останній день чотирьох місячного терміну, отже Вам слід переконатися втому, що Ви вчасно відправили Вашу заяву поштою;

• якщо Ваші скарги базуються на вагомих доказах, Ви повинні обґрунтувати свою заяву: чітко описати обставини справи та додати на їх підтвердження документи, рішення, медичні довідки, показання свідків тощо;

• якщо Ви можете показати, що предметом Вашої скарги є невиправдане втручання у Ваші основні права. Ви не можете просто поскаржитися на те, що судове рішення неправильне чи що суд допустився помилки; Європейський суд не є апеляційною інстанцією по відношенню до національних судів та не може скасовувати чи міняти їхні рішення;
• якщо ті ж самі скарги раніше не були вже розглянуті Судом чи іншою міжнародною інстанцією,

Слід також зважати на те, що Суд отримує десятки тисяч заяв щороку. Він не має ресурсів для розгляду малозначущих чи повторних скарг, які не стосуються серйозних питань і якими не повинен займатися міжнародний наглядовий орган. Подібні скарги можуть бути визнані неприйнятними через зловживання правом на подання заяви, так само як і у випадках, коли заявник використовує лайливі чи образливі вислови. Заява так само може бути відхилена, якщо оскаржувані заявникам обставини не завдали йому дійсної та суттєвої шкоди, не піднімають нові питання захисту прав людини, які потребують розгляду на міжнародному рівні, були вже розглянуті національними судами.

Як правильно оформити звернення?

Індивідуальна заява має бути викладена у письмовій формі мовою однієї з держав, які ратифікували Конвенцію. Тобто не зважаючи на те, що судочинство у Європейському суді з прав людини ведеться англійською або французькою мовами, Ви можете викласти свою заяву українською, польською або іншою офіційною мовою держав-учасниць Конвенції та протоколів до неї. Важливо пам’ятати, що заява до Суду може бути викладена лише на офіційному бланку формуляра заяви.
Заповнюючи заяву, потрібно дотримуватися вимог щодо її змісту. Тому перед заповненням варто ознайомитися з офіційною пояснювальною нотаткою для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини. Відповідний документ наведений у додатку.
Готуючи звернення, потрібно:

• вказати інформацію про сторін – Вас як заявника (прізвище, ім‘я, по-батькові, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу), такі ж дані про Вашого представника (за його наявності), а також назвати державу-відповідача;
• стисло викласти факти про порушення. Кожну подію потрібно описувати у хронологічній послідовності, вказуючи точні дати. Якщо Ваша скарга стосується кількох питань, слід написати про кожне з них окремо;
• зазначити, які саме права та свободи були порушені з посиланням на конкретні статті Конвенції та протоколів до неї, які гарантують ці права. Потрібно також пояснити, чому саме Ви вважаєте, що викладені Вами факти слід вважати порушенням Конвенції;
• стисло викласти вимоги. Потрібно зазначити яких результатів Ви очікуєте від розгляду справи в Суді. Якщо Ви хочете, щоб за результатами вирішення справи Суд присудив Вам справедливу сатисфакцію (грошову компенсацію за шкоду понад ту, що вже була відшкодована за національним законодавством), слід чітко вказати суму у євро, на яку, на Вашу думку, Ви заслуговуєте для відшкодування шкоди, завданої порушенням. До Ваших вимог про компенсацію Ви можете включити також витрати, які Ви понесли на оплату послуг юриста для звернення до Суду і подальші витрати на адвоката, які необхідно буде понести, якщо Суд прийме Вашу справу до розгляду. Вираховуючи суму грошової компенсації, варто звернути увагу, що Суд при призначенні компенсації діє справедливо і враховує мотиви кожної сторони. Наприклад, при вирахуванні витрат на правову допомогу Суд буде брати до уваги середньостатистичні тарифи на послуги українських адвокатів, якщо Ви користуєтеся їхніми послугами. Якщо Ви необґрунтовано завищите суму Ваших вимог, Суд знизить її розмір.
• зазначити, чи зверталися Ви з аналогічною скаргою з цього самого питання до інших міжнародних установ. Якщо так, потрібно повідомити про такі звернення, вказавши коли та до якої міжнародної установи вони подавалися і зазначити про дату та результати розгляду Вашого звернення. У таких випадках слід також додати копію рішення відповідної міжнародної організації.
• вказати, які національні засоби юридичного захисту Ви використали. Тут потрібно назвати всі засоби, якими Ви скористалися в Україні для захисту Ваших прав чи свобод. Викладена інформація повинна свідчити про вичерпність національних засобів захисту або про те, що використання інших засобів не дасть ефективного результату;
• вказати докази, які засвідчують викладені Вами факти. Зокрема, у заяві потрібно навести перелік офіційних рішень у Вашій справі із зазначенням дати ухвалення кожного з них та інстанції, яка його ухвалила,стислий виклад суті рішень. Слід пам’ятати, що офіційними рішеннями у Вашій справі не обов’язково можуть бути лише судові рішення, це можуть бути й рішення інших органів влади та посадових осіб .
• підписати заяву та зазначити дату її підписання. Якщо заяву від Вашого імені подає представник, повноваження якого підтверджуються доданою до заяви довіреністю, він повинен поставити на ній свій підпис.

Подаючи індивідуальну заяву, потрібно додати документи, якими Ви підтверджуєте факти порушень Ваших прав. Це насамперед повинні бути копії рішень у Вашій справі. Оригінали додавати не потрібно.
Якщо від Вашого імені заяву підписує представник, до неї потрібно додати належно оформлену довіреність, яка підтверджує повноваження представника. Бланк довіреності Ви можете знайти у додатку. Перед відправленням заяви слід послідовно пронумерувати кожну сторінку.
Пам’ятайте, що зшивати, склеювати чи в інший спосіб скріплювати сторінки заяви і документів не можна.
Зауважте: за звернення до Європейського суду з прав людини жоден податок, мито чи збір не сплачується.

Коли заява вважається поданою?

Якщо Ви попередньо звернулися до Суду з листом, у якому стисло описали обставини порушення, вважається, що Ви звернулися до Суду у день, яким датований відповідний лист. Тобто з цього дня перебіг чотирьох місячного строку, протягом якого Ви маєте право звернутися до Суду, зупиняється. У відповідь на Ваш лист Ви отримаєте від Суду бланк формуляра заяви, який потрібно буде заповнити та надіслати на адресу Суду протягом восьми тижнів.
Якщо протягом цього строку Ви не надішлете свою заяву, то вважатиметься, що Ви звернулися до Суду не у день Вашого першого звернення, а в день, коли Ви надішлете заповнений формуляр заяви. У таких випадках важливо, щоб Ви не пропустити чотирьох місячний строк, інакше втратите право на розгляд Вашого звернення Судом.
Якщо у першому листі Ви не викладаєте конкретні обставини своєї справи, а лише просите надати інформацію щодо діяльності Суду та умов прийняття заяви, то звернення з таким листом не перериватиме строк, протягом якого Ви можете звертатися до Суду.
У відповідь на такий запит Ви лише зможете отримати пакет документів, необхідних Вам для вивчення питань, що стосуються Ваших прав, діяльності Суду та процедури звернення за захистом, а також формуляр заяви.
У таких випадках, а також якщо Ви попередньо не зверталися до Суду з листом, а одразу заповнили та надіслали формуляр заяви, вона вважатиметься поданою у день відправлення її до Суду.

Отже, незважаючи на велику кількість заяв проти України до Суду, більшість справ мають схожий характер та стосуються низки структурних проблем, що призводять до порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема:

• невиконання або тривале виконання рішень національних судів;
• надмірна тривалість провадження досудового слідства у кримінальних справах і судового розгляду цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних справ;
• незабезпечення права на належний судовий захист, неефективність розслідування кримінальних справ правоохоронними органами за скаргами на неналежне поводження з боку представників органів держави;
• порушення майнових прав;
• неналежні умови утримання та лікування осіб, які перебувають під вартою.

Представляє Україну в Суді під час розгляду справ, а також забезпечує виконання рішень Суду, ухвалених проти нашої держави Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, що функціонує в рамках Міністерства юстиції.

Хід розгляду звернення

Після реєстрації в суді справа передається судді-доповідачу, який може прийняти остаточне рішення про те, чи є справа неприйнятною . Справа може бути неприйнятною, якщо вона несумісна з вимогами ratione materiae, ratione temporis або ratione personae, або якщо справа не може бути продовжена з формальних причин, таких як невичерпання національних засобів правового захисту, закінчення дії чотири місяці з моменту останнього внутрішнього рішення, яке оскаржується, анонімність, суттєва тотожність зі справою, яка вже була передана до суду, або з іншою процедурою міжнародного розслідування.

Якщо суддя-доповідач вирішить, що справу можна продовжити, справа передається до палати суду, яка, якщо не вирішить що заява є неприйнятною, повідомляє про справу уряду держави, проти якої подано заяву, з проханням до уряду надати свої зауваження щодо справи.

Потім палата суду обговорює та розглядає справу щодо її прийнятності та суті. Справи, які порушують серйозні питання тлумачення та застосування Європейської конвенції з прав людини, серйозні проблеми загального значення або які можуть відрізнятися від попереднього прецедентного права може бути заслухано у Великій палаті, якщо всі сторони у справі погоджуються з тим, щоб палата суду передала юрисдикцію Великій палаті. Колегія з п’яти суддів вирішує, чи приймає Велика палата звернення

Скільки часу Європейський суду з прав людини розглядає справи?

У цілому з моменту отримання Судом заяви до моменту винесення ним рішення по суті проходить три-п’ять років, однак цей строк може бути як меншим (мінімальний строк розгляду справи в Європейському суді з прав людини може складати близько півтори роки), так і набагато більше (десять років і більше). Усе залежить від терміновості або пріоритетності заяви. Так, окремі заяви Суд може визнати терміновими і розглянути їх у пріоритетному порядку, зокрема у випадку, якщо життя чи здоров’я заявника знаходиться під загрозою. Інші, менш термінові заяви (наприклад, щодо захисту права власності), Суд розглядатиме, як правило, довше.

Процедура розгляду справ Судом є письмовою, що не потребує особистої присутності у Суді. Після розгляду справи, заявника обов’язково буде поінформовано про будь-яке рішення, винесене Судом у цій справі.