Які споруди на земельній ділянці підлягають обовязковій реєстраціїЯкі споруди на земельній ділянці підлягають обовязковій реєстрації

0 Comment

Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України”.

Крім того, в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, Закон України “Про Державний земельний кадастр” застосовується з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X “Перехідні положення” Земельного кодексу України”.

Поняття державної реєстрації земельної ділянки

Державна реєстрація земельної ділянки — внесення до Державного земельного кадастру передбачених Законом України “Про Державний земельний кадастр” відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Технологічне та програмне забезпечення Державного земельного кадастру має забезпечувати інформаційну взаємодію з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, для надання (у тому числі через Публічну кадастрову карту та витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки) відомостей про ділянки надр, надані у користування відповідно до спеціальних дозволів на користування надрами та гірничих відводів.

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою:

  • особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
  • власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об’єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
  • органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності);
  • власника земельної частки (паю) або його спадкоємця (у разі формування земельної ділянки в порядку виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв);
  • особи, визначені частиною першою статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності, або його спадкоємця”.

Земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України.

Документи, які подаються державному кадастровому реєстратору для державної реєстрації земельної ділянки

  • заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
  • документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

У разі якщо відповідно до закону поділ, об’єднання земельних ділянок здійснюються за погодженням з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, фізичними чи юридичними особами, до заяви про державну реєстрацію земельної ділянки, сформованої в результаті поділу або об’єднання земельних ділянок, також додаються документи, що належним чином підтверджують таку згоду.

Заява з доданими до неї документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто, надсилається поштою рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення або подається через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Заява про державну реєстрацію земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру подається через центр надання адміністративних послуг.

Заявники мають право також надсилати документи Державному кадастровому реєстраторові в електронній формі через уповноважених ними осіб, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та є розробниками відповідної документації із землеустрою або працюють у складі розробника – юридичної особи (сертифіковані інженери-землевпорядники),за електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника засобами телекомунікаційного зв’язку. Заява про державну реєстрацію земельної ділянки в електронній формі з доданими документами подається відповідним сертифікованим інженером-землевпорядником через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

Порядок розгляду державним кадастровим реєстратором документів, поданих для реєстрації земельної ділянки

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви:

  • перевіряє відповідність документів вимогам законодавства;
  • за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Державний кадастровий реєстратор протягом визначеного строку опрацьовує подані документи і за результатами проведеної роботи здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:

  • за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
  • відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
  • робить позначку на титульному аркуші документації із землеустрою про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру та повертає заявникові таку документацію.Така позначка, проставлена державним кадастровим реєстратором, є підставою для передачі відповідної документації на затвердження органу державної влади або органу місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню відповідним органом).Після прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про затвердження документації із землеустрою, яка є підставою для державної реєстрації земельної ділянки, та надання Держгеокадастру або його територіальному органові відповідно до компетенції засвідченої копії такого рішення державний кадастровий реєстратор протягом двох робочих днів з моменту її отримання вносить відповідні відомості до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

Державний кадастровий реєстратор в день отримання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вносить відомості про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних зазначеного Реєстру до Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі.

У разі подання заяви в електронній формі на підставі інформації, наданої сертифікованим інженером-землевпорядником державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельної ділянки, формує витяг або рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки передає їх у паперовій формі зазначеному у заяві центру надання адміністративних послуг та за бажанням заявника надсилає такі відомості у формі електронного документа з використанням засобів телекомунікаційного зв’язку на адресу Інтернет-сторінки, за якою здійснювалося подання заяви.

Витяг з Державного земельного кадастру

Відомості Державного земельного кадастру за бажанням заявника надаються :

  • у паперовій формі;
  • в електронній формі через Публічну кадастрову карту або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему Держгеокадастру, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України “Про електронні документи та електронний документообіг” мають однакову юридичну силу.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги.

Витяг з Державного земельного кадастру є дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі, крім витягу про земельну ділянку для оформлення права на спадщину, що видається спадкоємцям, та витягу з Державного земельного кадастру, що видається для підтвердження державної реєстрації земельної ділянки або внесення інших відомостей до Державного земельного кадастру, які є безстроковими. Витяг з Державного земельного кадастру надається в паперовій або електронній формі та містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги, крім відомостей про речові права на земельну ділянку, що виникли після 1 січня 2013 року, а також за бажанням заявника – відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про речові права на земельну ділянку, їх обтяження, одержані в порядку інформаційної взаємодії між Державним земельним кадастром та Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається заявнику в день надходження заяви. Витяг з Державного земельного кадастру в електронній формі надається в режимі реального часу.

Витяг з Державного земельного кадастру в паперовій формі надається без використання спеціальних бланків, проставлення печатки та містить обов’язкове посилання на Державний земельний кадастр. Обов’язковим атрибутом витягу є QR-код, що містить інформацію про документ.

Підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки

  • розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого державного кадастрового реєстратора;
  • подання заявником документів не в повному обсязі;
  • невідповідність поданих документів вимогам законодавства;
  • знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

У таких випадках державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру видає або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення заявникові таке рішення.

Див. також

Корисні посилання

Стаття 4. Права та обтяження, що підлягають державній реєстрації

Право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

(частина третя статті 4 у редакції Закону України від 04.07.2012 р. N 5037-VI)

Частина перша коментованої статті визначає перелік речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також суб´єктів таких прав.

Держава може виступати у даних правовідносинах лише через компетентні органи, тобто органи державної влади, які відповідно до наданих їм повноважень можуть управляти державним майном.

Визначений у коментованій статті перелік речових прав та їх обтяжень не є вичерпним, тому законом можуть бути визначені інші речові права та обтяження, які підлягають державній реєстрації.

Варто зазначити, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012р. №824 «Деякі питання державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (набирає чинності з 1 січня 2013р.) з Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004р. №830) вилучено положення щодо поширення права податкової застави на будь-які активи платника податків, включаючи нерухоме майно.

Таким чином, Кабінет Міністрів привів положення чинного законодавства у відповідність з рішенням Конституційного суду України від 24 березня 2005 року №2-рп/2005, згідно з яким поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, незалежно від суми податкового боргу, порушує справедливе вирішення питань застосування права податкової застави, тобто є неконституційним.

Частина друга коментованої статті визначає первинність права власності стосовно до інших речових прав. Зокрема, реєстрація так званих «похідних» речових прав на нерухоме майно провадиться лише після державної реєстрації права власності на таке майно.

Частина третя коментованої статті передбачає можливість реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини) незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Разом з тим, підстави набуття у власність перелічених об´єктів нерухомого майна повинні бути правомірними. Проведення державної реєстрації не може порушувати права власника земельної ділянки, на якій розташований об´єкт нерухомого майна. Інакше кажучи, земельна ділянка, на якій знаходиться об´єкт, речове право на який підлягає державній реєстрації, повинна знаходитися на законному речово- правовому титулі.

Зокрема, не підлягає державній реєстрації відповідно до положень коментованої статті самочинно збудований об´єкт нерухомого майна, оскільки згідно з ч.2 ст.376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Прикладом правомірного переходу права власності на земельну ділянку є підстава, встановлена ст.120 ЗК України, яка передбачає перехід права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду. Зокрема, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Абз. 2 ч. 3 коментованої статті передбачає можливість реєстрації права власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані (з 1 січня 2013 року дана норма буде виключена з закону).