Перелік посад і професій, які підлягають бронюванню у військовий час

Бронювання спеціалістів і військовий облік працівників – зараз чи не найболючіша тема для кожного кадровика. Адже за порушення правил ведення військового обліку передбачена адміністративна відповідальність.

Але бронювання – це «головний біль» не тільки кадровиків. Стосовно можливої мобілізації часто хвилюються і самі працівники, і їхні роботодавці. Перші – тому що страх опинитися на полі бою цілком природний для людини. Другі – тому що втрата цінного працівника може негативно позначитися на роботі підприємства.

В даній статті ми розглянемо, яких працівників можна бронювати, а яких – ні. Ви дізнаєтесь, в яких нішах економіки робітників мобілізують найчастіше, а де їх не так часто призивають на військову службу. В кінці поговоримо, як правильно забронювати працівника.

Перелік посад і професій, які підлягають бронюванню

Для початку слід визначитись, хто з працівників може піти служити по мобілізації, а хто може розраховувати на бронь.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 від 21.10.1993 року, забронювати можна осіб, які працюють:

• На підприємствах, перед якими поставлено мобілізаційні завдання, якщо без цих працівників виконати їх не вдасться.
• В державних органах чи органах місцевого самоврядування для забезпечення їх належного функціонування.
• На підприємствах, які співпрацюють із ЗСУ (виготовляють товари, надають послуги, виконують роботи) чи іншим українським збройним формуванням.
• В критичних галузях економіки, які є важливими для забезпечення нормального життя населення України чи якогось певного регіону.

Тобто, якщо людина працює на одному з таких підприємств або в органах влади, то її можна забронювати.

В ч. 3 статті вказано, що бронювання вищезазначених робітників може відбуватися за списком, який подається в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів. Крім того, в даній частині зазначено, що посади і професії, які можна забронювати, а також порядок та організація цього процесу визначаються не тільки Законом № 3543, але й актами Президента та КМУ.

Отже, точний перелік посад і професій, які підлягають бронюванню, Законом № 3543 не передбачений. Кожний орган влади чи підприємство, визначене в ч.1 ст.25, може самостійно обирати співробітників, яких бажає забронювати, та подавати пропозицію до відповідного державного органу.

Проте деякі органи влади визначають конкретні переліки посад. Так, наприклад, наказом Міненерго №93 від 27.02.2022 року визначений перелік посад на підприємствах паливно-енергетичного комплексу, які можна подавати на бронь. Серед них:

• Гірники.
• Електромеханіки.
• Електромонтери.
• Інженери-енергетики.
• Слюсарі з ремонту технологічних установок.
• Диспетчери.
• Робітники енергорозподільчих компаній.
• Робітники оператора системи передачі.
• Управлінський персонал та ін.

Як правило, такі конкретні списки бронювання спеціалістів створюються органами влади для критичних галузей економіки.

Які підприємства вважаються критичними?

Визначення критично значущих компаній в Україні покладено на КМУ. Своєю постановою від 27 січня 2023 р. № 76 він розробив критерії, за якими компанія може набути такий статус:

• Протягом податкового року вона перерахувала понад 1,5 млн євро податків до бюджету – державного чи місцевого.
• Надходження в іноземній валюті за останній звітний рік перевищили 32 млн євро.
• Компанія має важливе значення для загальнодержавної економіки або задоволення потреб місцевої громади.
• Вона має членство в Дія Сіті.
• Не має боргів по обов’язковій державній програмі соціального страхування.
• Розмір середньої зарплати працівників за останній квартал становить не менше середньої зарплати в області за IV квартал 2021 р.

Крім того, критично важливими підприємствами визнаються:

• Спеціальні установи Організації Об’єднаних Націй.
• Українські дипломатичні відомства, які знаходяться за кордоном.
• Донорські організації та їх представництва.
• Філіали міжнародних фондів, в т.ч. ті, які надають допомогу нашій державі.

До підприємств критичних галузей економіки також належать:

• Компанії, які працюють в сфері енергетично-паливного комплексу.
• Заклади сфери здоров’я.
• Освітні та наукові організації.
• Органи соціального захисту, які фінансуються з бюджету та включені до Реєстру неприбуткових установ або надають людям послуги безоплатно.
• Медіа, які транслюють інформаційні передачі.

Єдина умова для віднесення даних компаній до критичних галузей економіки – підприємства мають відповідати мінімум двом критеріям, зазначеним на початку цього розділу.

Також бронювання спеціалістів може відбуватися, якщо підприємство працює в сфері, яка зазначена в переліку стратегічних галузей економіки.

Перелік стратегічних галузей

Стратегічний сектор економіки України налічує 17 галузей, визначених Мінстратегпромом України. Перелік стратегічних галузей включає підприємства, які працюють в:

• Енергетиці.
• Фармацевтиці.
• Транспортній промисловості.
• Металургії.
• Агропромисловому комплексі.
• Транспортній промисловості.
• Оборонній сфері.
• Хімічній та харчовій галузі.
• Авіаційній та ракетно-космічній сфері.
• Легкій промисловості.
• Меблевому виробництві.
• Поліграфії.
• Геологорозвідуванні.
• Будівництві.
• Сфері зв’язку.

Таким чином, якщо ваше підприємство працює в стратегічному секторі, бронювання спеціалістів там може здійснюватися.

Конкретний перелік посад і професій, які підлягають бронюванню

Також ст. 23 Закону № 3543 прямо визначені деякі професії та посади, при займанні яких особа має право на відстрочку від мобілізації.

Насамперед це працівники силового сектору:

• Міноборони України.
• Національної поліції та гвардії.
• Служби зовнішньої розвідки.
• Антикорупційного бюро та Бюро економбезпеки.
• Прикордонної та виконслужби.
• СБУ.
• Управління держохорони та ін.

Також це наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, які працюють в закладах освіти мінімум на 0,75 ставки.

А чи мають волонтери право на відстрочку?

Існує думка, що статус волонтера дає право на відстрочку від мобілізації. Проте насправді це міф. Законом не передбачено, що люди, котрі займаються благодійною діяльністю, мають право на відстрочку. Тому їх можуть призвати на армійську службу на загальних підставах.

Чи можна забронювати ФОП?

Сам статус ФОП не дає право на відстрочку від мобілізації. Але бронювання спеціалістів, які займаються підприємницькою діяльністю, можливе. Наприклад, якщо ФОП працює в стратегічному секторі, його діяльність важлива для регіону чи він надає якісь унікальні послуги.

Визначає, чи можна забронювати конкретного підприємця, центральний орган виконавчої влади або обласна військова адміністрація. Якщо вони вважають забронювати ФОПа за доцільне, то подають відповідну пропозицію Генеральному штабу.

Скільки спеціалістів можна забронювати на підприємстві?

Якщо підприємство працює в сфері, яка входить до переліку стратегічних галузей, або має інші підстави для бронювання спеціалістів, згідно з постановою КМУ № 76 воно може забронювати не більше п’ятдесяти відсотків військовозобов’язаних. В деяких випадках організація може подати пропозицію на бронювання більшого числа працівників. Але така пропозиція має бути обґрунтована.

Сфери, в яких найбільше бронюють працівників

По даним журналу Forbes, станом на березень 2023 в Україні заброньовано близько 528 тисяч працівників. Більше всього в критичних галузях економіки: паливно-енергетичному комплексі, транспортній промисловості та аграрній сфері.

Кількість заброньованих співробітників

Багато працівників заброньовано обласними та районним адміністраціями, промисловістю, в т.ч. оборонною. Найменше заброньованих в сфері медицини, ІТ та фінансів. У всіх інших галузях заброньовано близько 44 тисяч чоловік.

Виходячи з цієї статистики, бачимо, в яких галузях у працівника найбільше шансів отримати бронь, а в яких – найменше. Наприклад, в інфографіці нічого не сказано про сферу торгівлі, дрібних послуг населенню, розваг, рекреації і т.п. Отже, забронювати військовозобов’язаного в таких галузях може бути досить складно і там може спостерігатися відтік робітників.

Як забронювати працівника?

Існує простий алгоритм бронювання спеціалістів, який складається з декількох кроків:

• Роботодавець визначає перелік робітників, яких бажає забронювати. Щоб список цих робітників не «завернули», рекомендується подавати на бронь тих співробітників, робота яких дійсно є важливою для підприємства.
• Підготовка пропозиції з приводу бронювання. Форма даної пропозиції затверджена постановою КМУ № 76. Це таблиця, куди потрібно внести дані про військовозобов’язаних. До таблиці потрібно додати лист та довідку про кількість робітників-військовозобов’язаних, працюючих на підприємстві.
• Подання пропозиції у компетентні органи. Установа, куди подається пропозиція, залежатиме від підстави оформлення відстрочки. Наприклад, якщо підприємство надає послуги з ремонту техніки для Нацгвардії України, воно може подати пропозицію в Головне управління Нацгвардії або до Мінстратегпрому.
• Погодження бронювання спеціалістів. Отримавши листа, компетентний орган погоджує пропозицію з Генеральним штабом і направляє її в Мінекономіки, яке затверджує остаточне рішення про видачу броні.

Документи, які ще потрібно надати

Разом з листом обов’язково треба надати:

• Копії документів, які підтверджують роботу компанії за відповідною підставою, яка дає право на відстрочку для співробітників.
• Копію протоколу загальних зборів учасників товариства та наказу про призначення керівника, який підписав пропозицію.
• Копію трудового договору чи трудової книжки або наказу про прийняття на роботу особи, стосовно якої подається пропозиція.

Чи всіх працівників можна забронювати?

Ні. І мова йде не тільки про обмеження в 50%. Є категорії робітників, яких забронювати не можна.

В першу чергу це ті, хто має право на відстрочку з других причин. Наприклад, особа має дружину-інваліда або одного з батьків, які мають інвалідність І чи ІІ групи. Тоді закон надає йому відстрочку саме з цієї підстави. Відстрочка по броні надаватися не буде.

По-друге, це особи, які мають рідкісні військово-облікові спеціальності. Серед них:

• Водії танків, бронетранспортерів та бойових машин.
• Артилеристи.
• Оператори радіотехнічних засобів керування ракетами.
• Снайпери та ін.

Скільки діятиме відстрочка?

Здебільшого бронь працівникам дають терміном на 6 місяців. Якщо роботодавцю необхідно буде повторно забронювати працівника, не чекаючи спливу цього строку, йому потрібно буде знову подавати пропозицію на бронювання з усім, передбаченим законодавством, пакетом документів.

Як дізнатися, чи надали тобі бронь?

Найпростіший спосіб – це звернутися до керівника установи чи у відділ кадрів, співробітники якого безпосередньо займалися бронюванням спеціалістів. Там ви зможете дізнатися, чи включали ваше прізвище у список на бронювання та чи було вам надано бронь.

Також у відділі кадрів ви зможете отримати витяг з наказу про відстрочку, який підтверджуватиме ваше право на бронь. У разі, якщо до вас підійдуть співробітники ТЦК та СП, ви зможете пред’явити їм даний документ та цим підтвердити, що заброньовані.

Що робити, якщо бронь не погодили?

Потрібно розуміти, що якщо бронь не погодили, то вас можуть мобілізувати. При надходженні на роботу розпорядження про виклик вас в ТЦК та СП, роботодавець змушений буде його вручити. Тому, якщо ви хочете отримати відстрочку, до отримання такого розпорядження, варто уважно ознайомитися з переліком підстав, зазначеним в ст. 23 Закону № 3543. Можливо, ви підпадаєте під одну з них і зможете отримати відстрочку з цієї підстави.

Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

• 1 Нормативна база
• 2 Що таке державна служба?
• 3 Хто має право вступити на державну службу?
• 4 Хто не може вступити на державну службу?
• 5 Який порядок вступу на державну службу?
• 6 З чого складається заробітна плата державного службовця?
• 7 Заохочення державних службовців
• 8 Соціально-побутове забезпечення державних службовців

Нормативна база

Законом України “Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану” від 12 травня 2022 року № 2259-IX внесено зміни до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, відповідно до яких у період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування, призначені без конкурсного відбору, не можуть бути переведені на інші посади державної служби або посади в органах місцевого самоврядування.

Ця норма не застосовується при призначенні на посади державної служби, за якими спеціальним законом встановлено порядок виконання обов’язків у разі відсутності керівника державного органу (у тому числі у разі припинення його повноважень чи звільнення з посади), крім випадків, якщо встановлений спеціальним законом порядок неможливо застосувати через відсутність осіб, на яких може бути покладено виконання обов’язків керівника державного органу.

Що таке державна служба?

В Законі України «Про державну службу» визначені поняття «державна служба» та «державний службовець».

Отже, державна служба – це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:

• аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
• забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
• забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
• здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
• управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
• управління персоналом державних органів;
• реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі – державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Хто має право вступити на державну службу?

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну службу» право на державну службу мають повнолітні громадяни України, які вільно володіють державною мовою, відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови та яким присвоєно ступінь вищої освіти не нижче:

• магістра – для посад категорій “А” і “Б”;
• бакалавра, молодшого бакалавра – для посад категорії “В”.

Хто не може вступити на державну службу?

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну службу» на державну службу не може вступити особа, яка:

• в установленому законом порядку визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;
• має судимість за вчинення умисного злочину, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку;
• відповідно до рішення суду позбавлена права займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави, або займати відповідні посади;
• піддавалася адміністративному стягненню за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – протягом трьох років з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;
• має громадянство іншої держави;
• не пройшла спеціальну перевірку або не надала згоду на її проведення;
• підпадає під заборону, встановлену Законом України “Про очищення влади”.

Який порядок вступу на державну службу?

Вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. З метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов’язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі – конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі – Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України. Проведення конкурсу здійснюється з урахуванням рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень кандидатів на зайняття вакантної посади. Інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. В оприлюдненому оголошенні про проведення конкурсу зазначаються: найменування і місце знаходження державного органу; назва посади; посадові обов’язки; умови оплати праці; вимоги до професійної компетентності кандидата на посаду; інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду; вичерпний перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання; дата і місце проведення конкурсу; прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка надає додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії таку інформацію:

1) реквізити документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

2) заяву про участь у конкурсі із зазначенням основних мотивів щодо зайняття посади державної служби, до якої додається резюме за формою, визначеною Кабінетом Міністрів України;

3) заяву, в якій повідомляє, що до неї не застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 Закону України “Про очищення влади”, та надає згоду на проходження перевірки та на оприлюднення відомостей стосовно неї відповідно до зазначеного Закону;

4) підтвердження наявності відповідного ступеня вищої освіти;

5) копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови;

6) відомості про стаж роботи, стаж державної служби (за наявності), досвід роботи на відповідних посадах згідно з вимогами, передбаченими статтею 20 Закону України «Про державну службу», та іншими умовами конкурсу;

7) у разі проведення закритого конкурсу – іншу інформацію для підтвердження відповідності умовам конкурсу;

8) у разі проведення конкурсу на посаду державної служби категорії “А” – підтвердження подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Якщо особою, яка бажає взяти участь у конкурсі, незалежно від обставин уже було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, її повторне подання не вимагається. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, несе персональну відповідальність за достовірність наданої інформації. Забороняється вимагати від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, інформацію, не визначену частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу».

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, може додати до заяви про участь у конкурсі іншу інформацію, крім тієї, що зазначена у частині першій вищевказаної статті, у тому числі інформацію про підтвердження досвіду роботи, про попередні результати тестування тощо.

Державні службовці державного органу, в якому проводиться конкурс, які бажають взяти участь у конкурсі, подають лише заяву про участь у конкурсі. Копії документів переможця конкурсу, які підтверджують інформацію, зазначену в частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду державної служби додаються до його особової справи. Перед призначенням на посаду державної служби переможець конкурсу подає декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, якщо така декларація не подавалася раніше. У разі переведення державного службовця на іншу посаду державної служби декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подається.

Кандидати, документи яких пройшли перевірку, передбачену частиною першою цієї статті, проходять тестування відповідно до Порядку проведення конкурсу, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Кандидати, які пройшли тестування, проходять співбесіду та/або інші види оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу.

На посаду державної служби призначається переможець конкурсу. Інформація про переможця конкурсу або про відсутність переможця конкурсу оприлюднюється відповідно до Порядку проведення конкурсу на Єдиному порталі вакансій державної служби, а також може оприлюднюватися на веб-сайті державного органу, в якому оголошено конкурс (за наявності. Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією. В акті про призначення на посаду суб’єкт призначення може встановити випробування з метою перевірки відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку. При призначенні особи на посаду державної служби вперше встановлення випробування є обов’язковим.

З чого складається заробітна плата державного службовця?

Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов’язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи. Відповідно до ст. 50 Закону України «Про державну службу» визначає, що заробітна плата державного службовця складається з:

Посадові оклади працівників структурних підрозділів, які є юридичними особами, територіальних (регіональних) органів центральних органів виконавчої влади, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, визначаються за 4—9 групами оплати праці, відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2017 році, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 р. № 15 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2022 р. № 788

• надбавки за вислугу років;
• надбавки за ранг державного службовця;
• премії (у разі встановлення).

За результатами роботи та щорічного оцінювання службової діяльності державним службовцям можуть встановлюватися премії. До премій державного службовця належать:

• премія за результатами щорічного оцінювання службової діяльності;
• місячна або квартальна премія відповідно до особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу;
• місячна або квартальна премія за належне виконання умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

При цьому загальний розмір премій, передбачених пунктом 2 цієї частини, які може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30 відсотків фонду його посадового окладу за рік.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу. Розмір надбавки за ранг державного службовця визначається Кабінетом Міністрів України під час затвердження схеми посадових окладів на посадах державної служби.

Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків тимчасово відсутнього державного службовця встановлюється керівником державної служби державному службовцю за поданням його безпосереднього керівника у розмірі 50 відсотків посадового окладу тимчасово відсутнього державного службовця. Виплата за додаткове навантаження у зв’язку з виконанням обов’язків за вакантною посадою державної служби встановлюється керівником державної служби за поданням безпосереднього керівника державним службовцям, між якими здійснено розподіл обов’язків за вакантною посадою, пропорційно додатковому навантаженню за рахунок економії фонду посадового окладу за відповідною посадою. Компенсація за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, виплачується в розмірі та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Типове положення про преміювання затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері трудових відносин, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Встановлення премій державним службовцям здійснюється керівником державної служби відповідно до затвердженого ним Положення про преміювання у відповідному державному органі, погодженого з виборним органом первинної профспілкової організації (за наявності).

Фонд преміювання державного органу встановлюється у розмірі 20 відсотків загального фонду посадових окладів за рік та економії фонду оплати праці. Премія за результатами оцінювання службової діяльності та місячна або квартальна премія державним службовцям, які займають посади державної служби категорії "А", встановлюються суб’єктом призначення відповідно до цієї статті.

Заохочення державних службовців

За бездоганну та ефективну державну службу, за особливі заслуги до державних службовців застосовують такі види заохочень:

• оголошення подяки;
• нагородження грамотою, почесною грамотою, іншими відомчими відзнаками державного органу;
• дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;
• представлення до нагородження урядовими відзнаками та відзначення урядовою нагородою (вітальний лист, подяка, почесна грамота);
• представлення до відзначення державними нагородами.

Заохочення до державних службовців, які займають посади категорій “Б” і “В”, застосовуються керівником державної служби, а щодо державних службовців, які займають посади категорії “А”, – суб’єктом призначення.

Заохочення не застосовуються до державного службовця протягом строку застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Соціально-побутове забезпечення державних службовців

Державному службовцю у випадках і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, може надаватися службове житло.

Державним службовцям може надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Порядок надання та розмір такої допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Створення належних умов для виконання посадових обов’язків Керівник державної служби повинен створювати здорові та безпечні умови, необхідні для належного виконання державними службовцями своїх обов’язків. Керівник державної служби вживає заходів для:

• надання державним службовцям необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;
• облаштування приміщення, пристосованого для виконання посадових обов’язків;
• належного облаштування робочих місць;
• забезпечення державних службовців необхідним обладнанням.