Цікаві факти про те, що ми їмо: історія походження овочів

Ми вже не можемо уявити свій щоденний раціон без розмаїття свіжих чи приготованих овочів. Та вони мають дуже цікаву історію міграції до нашого столу, яка починається ще від кам’яного віку. Спочатку люди їли те, що природа давала їм сама, а потім почали розсіювати насіння і збирати врожай. Саме так почалося землеробство, а потім селекція. Люди почали відбирати смачні плоди з високою врожайністю та корисними властивостями. Щоб дізнатися історію походження овочів, які ми смакуємо щодня, читайте далі.

Картопля

Картоплю завезли іспанські моряки з Південної Америки 1565 року. Спочатку її вирощували як декоративну рослину в садах, потім почали використовувати коренеплоди для варення. Але навіть у 1800-х роках картопля була досить рідкісною в Європі, тому її дарували одне одному на свята.

Помідори

Вважається, що помідори були завезені іспанцями до Європи наприкінці XVI століття. Батьківщиною цієї рослини також є Південна Америка. Дикий помідор і досі зустрічається в Перу, на Канарських та Філіппінських островах.

У Європі впродовж тривалого часу помідори вважалися декоративною рослиною. Ними прикрашали кімнати та альтанки, вирощували в оранжереях серед рідкісних квітів. А вже до середини XIX століття помідор став популярним овочем.

Морква

Морква є одним із найдавніших коренеплодів, які люди їдять вже чотири тисячі років. Вона була відома ще стародавнім грекам і римлянам. Проте до XVI століття моркву вважали делікатесом. Лише в XVII столітті європейці почали масово вирощувати моркву, і тоді ж було виведено один з найкращих сортів – каротель. Від того часу з’явилися соуси з моркви, які досі вважаються делікатесами у німців та французів.

Часник

Часник, як і цибулю, використовували ще у Стародавньому Єгипті. У Стародавній Греції його вирощували, але не вживали в їжу через різкий запах, який вважався образливим для богів. У Стародавньому Римі часник вживали вільні громадяни, яких вважали бідними. Від римлян часник поширився у середньовічну Європу.

Цибуля

У Стародавній Греції цибулю вважали священною рослиною, але греки не вживали її в їжу через різкий запах. Римляни почали вживати цибулю всіх сортів і обов’язково їли порцію щодня. Від римлян цибуля потрапила до європейських країн.

Огірки

Батьківщиною огірка вважають Індію, де його вживали щонайменше за 3000 років до нашої ери. У Греції навіть існувало місто Сікіон, яке вважалося “містом огірків”. У Стародавньому Римі їх вирощували в парниках і солили у діжках. Огірковий сік ще від давнини використовувався як косметичний засіб проти старіння шкіри.

Буряк

Дикий буряк досі зустрічається в різних країнах, включаючи Іран, узбережжя Середземного, Чорного і Каспійського морів, а також Індію та Китай. В Стародавній Греції його також вирощували. А римляни вживали не тільки коренеплід, а й листя буряка.

Капуста

Капуста є одним з найдавніших овочів, які вирощують у Середземномор’ї та Південній Європі понад 4,5 тисячі років. За легендою, капуста виросла з крапель поту, що скотилися з чола римського бога Юпітера. В Стародавньому Римі капусту вживали з солониною та бобами.

Кабачки

Кабачок походить із північної Мексики, де спочатку вживали тільки його насіння. До Європи кабачок потрапив у XVI столітті разом з іншими продуктами з Нового Світу. Італійці почали вживати недозрілі кабачки, і відтоді цей овоч широко використовується у стравах європейської кухні.

Червоний перець (чилі)

Батьківщиною червоного перцю вважають тропічну частину Америки. Колумб познайомився з пекучим перцем 1493 року на Гаїті, де скуштував пекучий соус з місцевих плодів. Червоний перець був привезений Колумбом до Європи разом з іншими екзотичними овочами.

Читайте також:

Національна кухня у Мексиці

Що варто спробувати у Мексиці? Особливості та найкращі національні страви мексиканської кухні — у нашій добірці.

Особливістю національної мексиканської кухні є те, що вона внесена до списку спадщини ЮНЕСКО, її стародавні рецепти ретельно охороняються, а деякі зберігаються у найсуворішому секреті. Загалом традиційна кухня Мексики – це суміш стародавньої ацтекської, індіанської та іспанських кухонь.

До складу національних страв Мексики входять такі продукти, як м’ясо, бобові, овочі, зернові культури, морепродукти та кукурудза. Найпопулярніші страви Мексики готуються з використанням кукурудзяного борошна. До них належать:

• Такос — кукурудзяний коржик з різноманітною начинкою
• Тортілья — мексиканська коржик з кукурудзяного борошна
• Посоліс — м’ясо в кукурудзяному борошні
• Тамалес — кукурудзяні коржики з різними соусами
• Начос — коржик з різноманітною начинкою

Своєрідною візитною карткою країни стала знаменита тортилья. Цей коржик використовується не тільки як самостійна страва, але і як доповнення до інших. Без тортильї неможливо уявити бурітто, енчінадас, фахіту чи папатцулес.

Мексиканська кухня славиться своєю гостротою та використанням різноманітних спецій та приправ. Місцеві кухарі люблять додавати в традиційні страви різні види гострого перцю, листя авокадо, цибулю, часник та насіння кмину. Місцеві соуси сальсу та гуакамоле давно здобули популярність у всьому світі.

Любителі солодощів знайдуть у Мексиці і такі страви, які припадуть їм до душі. Особливою популярністю тут користуються десерти із фруктів, а також різноманітні булочки, пудинги та кекси. Найпопулярнішим алкогольним напоєм Мексики вважається текіла. Вона представлена у 300 різних видах. Серед безалкогольних напоїв популярністю користуються какао, соки та гарячий шоколад.