Які країни вийшли із ООН

Спільний пресреліз Організації Обʼєднаних Націй, Світового Банку, Європейської комісії та уряду України.

Огляд програм ООН з відновлення в Україні

Багатоцільова грошова допомога: інформація для постраждалого населення

Нове

04 березня 2024

Україна зазнала атаки з найбільшою кількістю загиблих дітей за останні місяці – ООН

Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями

Тюрк засуджує жахливі втрати людських життів на тлі широкомасштабного російського вторгнення, яке вступає в третій рік

Нове

04 березня 2024

Україна зазнала атаки з найбільшою кількістю загиблих дітей за останні місяці – ООН

Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями

Тюрк засуджує жахливі втрати людських життів на тлі широкомасштабного російського вторгнення, яке вступає в третій рік

Цілі сталого розвитку в Україні

Виступ Координаторки системи ООН в Україні Деніз Браун на презентації третьої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення»

Я стояла на цьому самому місці минулого року, коли ми представляли другу RDNA, з цими самими особами, Прем’єр-Міністром України, Європейським Союзом і Світовим банком. Я думала сьогодні вранці про те, що я тоді казала. Тоді я підкреслила, що ніхто не хоче жити у колективному центрі. Люди хочуть повернутися додому, жити у своїх громадах, відправляти дітей до школи, швидко отримувати медичну допомогу, ходити вулицею на ринок. А найголовніше – жити без страху і психологічних травм, які спричиняє війна. Те, що я сказала рік тому, вірно й сьогодні, і ми бачимо це щодня: українці рішуче налаштовані повернутися до свого довоєнного життя, з поглядом, спрямованим у майбутнє. Це – великий виклик для 4,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та 5,9 мільйона людей, які виїхали через кордони в пошуках безпеки та прихистку в Європі. Ракетні удари по громадах уздовж лінії фронту й далі, як ми бачили сьогодні вранці, зокрема й тут, у Києві, майже щодня роблять це відновлення викликом. Реальність така – і я бачу це весь час – що переміщення та колективні центри залишаються нещасливою дійсністю для мільйонів українців. Лікарні, школи та порти продовжують піддаватися атакам, зазнавати пошкоджень і руйнувань. А найбільш жахливим, на мою думку, є те, що цивільних осіб, зокрема й дітей, убивають, ранять і калічать, що ми знов побачили вчора у Донецькій області. Я знаю, що у RDNA3 це зазначено – ООН зробила свій внесок, діє чудове партнерство з Урядом, Європейським Союзом і Світовим банком – і я також знаю це за результатами своїх поїздок усією країною на даний момент – і це також є у звіті, але ще не згадувалося – гуманітарна допомога та відновлення повинні будуть співіснувати ще довгий час. І наше завдання – зв’язати одне з другим. Гуманітарна допомога залишається рятівним кругом для мільйонів українців, які через війну, як я вже багато разів говорила, не можуть поїхати додому або які залишаються вдома у прифронтових населених пунктах, тому що в іншому місці їхнє життя не має сенсу. Як я дуже багато разів чула від цих людей, попри їхні щоденні труднощі їхнє життя має ціль, їхнє життя має гідність, яким би важким воно не було. Я дуже хочу наголосити, що Уряд, Організація Об’єднаних Націй, міжнародні й національні НУО, місцеві волонтери, регіональні та місцеві органи влади – всі ми створили величезну мережу, що дозволяє нам реагувати, коли ракета влучає у громаду, надавати повсякденну підтримку переміщеним, особам з інвалідністю… І у звіті ви почуєте, що з того моменту, коли ми презентували RDNA2, кількість осіб з інвалідністю у країні зросла більш ніж на 7 відсотків. Ми підтримуємо і літніх людей. Отже, ця мережа надає необхідну допомогу. У Білозерці, де я була десь 10 днів тому, та у Херсоні, де я була минулого понеділка, люди продовжують залежати від цієї допомоги. Отже, реальність така, що гуманітарній допомозі та відновленню знов-таки доводиться співіснувати. І я дуже хочу подякувати донорам, тому що ваша підтримка дозволила нам разом у 2023 році надати допомогу 11 мільйонам людей. Проте, який ще життєво важливий крок, крім гуманітарної допомоги, слід зробити, де можливо? Для ООН – і ви дійсно побачите це у цьогорічному звіті – головним напрямом є відновлення громад. В Ізюмі, у Миколаєві, у Сумах, за межами Києва в Іванкові люди та влада зараз мають хороші можливості, існують умови для того, щоб виходити за рамки гуманітарної допомоги та повертати собі своє життя. На основі лідерства місцевої влади, на основі визначених громадами пріоритетів, участі громадянського суспільства, залучення жінок – не просто залучення жінок, а залучення їх як тих, хто ухвалює рішення, осіб з інвалідністю – кількість яких знов-таки зросла – і спільнот меншин, таких як рома – я минулого тижня була в Ужгороді та провела деякий час із ними – отже, за наявності умов, зокрема безпеки, відновлення відбувається. Надання соціальних послуг відновлюється; школи будуються з бункерами – ми чули, що 90 відсотків дітей записані до шкіл, не обов’язково відвідують школи, але записані до них; лікарні та поліклініки відбудовуються; сільськогосподарські землі та об’єкти критичної соціальної інфраструктури розміновуються; знов відкриваються малі підприємства, причому багатьма з них володіють жінки. Це доведеться робити поетапно, громада за громадою. І цифри, наведені в цьому звіті, як ви почуєте й побачите, коли ми проведемо презентацію, є дуже великими, трохи приголомшливими. Проте, відновлення дійсно відбуватиметься у цих громадах. Я думала про Миколаїв. Коли я у вересні 2022 року вперше побувала там, у місті не було електрики, вода на смак була як сіль, а більшість людей виїхали. Я була там на минулих вихідних, і це – місто, в якому зараз можна жити, й люди повернулися. RDNA3 – це документ, у якому зафіксовано шкоду та потреби, які обумовлюють визначення національних пріоритетів і фінансових механізмів. Проте, у цьогорічному звіті ми зосереджуємося також на відновленні та людському капіталі. За цими цифрами стоїть критично важлива необхідність забезпечити, щоб Україна мала людей із потрібними навичками та здатністю повернути назад своє життя й відновити – у всій країні, а не тільки в якійсь її частині – те, що було втрачено. Хочу закінчити словами про те, що у війні б’ється народ України. Вплив війни щодня відчуває на собі народ України. І відновлення країни залежатиме від народу України – за нашої підтримки. І хоча ми не задоволені тим, що нам доводиться скласти ще одну RDNA, як сказав Геворг, принаймні у нас є документ, який обумовить пріоритети, визначить фінансові потреби й дозволить нам, усім партнерам, націлитися на вирішення спільних завдань. Дякую за увагу. *** Детальнішу інформацію див. у прес-релізі.

Я хотіла б розповісти вам про місце, про яке ви, напевно, ніколи не чули, — це село Гроза в Харківській області на сході України. Гроза — це маленька громада, де проживає чи скоріше проживало 320 людей, коли 5 жовтня, коли люди були вдома, у центр села потрапила ракета. За лічені секунди загинуло 59 людей, майже 20 відсотків чисельності громади. Абсолютно нищівний удар, що трапляються в Україні майже щодня. Отже, коли це трапилось, що ми робимо? Що ми всі робимо? Перше, що ми намагаємося робити в більшості таких випадків, — це виїжджаємо на місце події. Наступного дня ми були там. Я, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) — ми всі були там. Навіщо? Тому що, як сказала Віцепрем’єр-міністерка, перш за все, це та демонстрація підтримки. Знак того, що, незважаючи на всі інші трагедії у світі, які зараз є абсолютно приголомшливими, Україна — важлива. Маленька громада з 320 людей, яка за секунди втратила 59 мешканців, — важлива. Ми їдемо, перш за все, для того, щоб продемонструвати це. По-друге, я хотіла б подякувати Управлінню Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), яке підготувало ґрунтовний звіт про цю трагедію Це був не військовий об’єкт. Це було 59 людей, які сиділи в кафе й оплакували втрату близької людини. І друга причина, чому ми туди їдемо, — ми є частиною ланцюга підтримки. Що ми робимо з точки зору допомоги? Ми робимо наступне, і це працює. Як сказала Віцепрем’єр-міністерка, у нас налагоджена система. Місцева влада, місцеві волонтери, які роблять неймовірну роботу, національні організації, міжнародні НУО, агенції ООН, уряд — у нас ця система роботи налагоджена. Ми реагуємо на кожний такий випадок. У перший же день — на місці. Що ми робимо? Надаємо психосоціальну підтримку та негайну допомогу, щоб розпочати ремонти для людей, у кого через потужний вибух повністю вибиті двері та вікна, та там, де вибуховою хвилею зруйновано все навколо. [У цьому випадку], зокрема, вибоїна після удару була більше, ніж ця кімната. Отже, психосоціальна підтримка, наша присутність, підтвердження нами того, що відбувається, і допомога — це все через кілька днів після удару. Через кілька тижнів — відбудова будинків. У багатьох місцях розбір завалів та підтримка малих підприємств, тому що це маленьке містечко, до прикладу, залежало від цієї маленької кав’ярні. Для багатьох це було єдине джерело доходу, яке вони мали. Отже, все це ми можемо зробити, і тепер це передбачувано завдяки вашому фінансуванню, завдяки нашій координації, завдяки нашій мережі партнерів, завдяки нашій взаємодії з органами влади. А вже роки потому — і, як сказав Мартін, вже розпочинається третій рік, — у нас вже не залишиться, що ремонтувати, і не залишиться нічого, що ми можемо зробити. А з тим, що залишатиметься, набагато важче справлятися. Бо, як змиритися з тим, що поруч з ударом по кафе залишається дитячий майданчик громади? Або з жінками (бо я була там на Різдво), які розповідали мені: “Я більше не ходжу в центр села. Я не можу”. Не забувайте, що ракети влучають і завдають негайної шкоди. Ми, дякуючи вашій підтримці, реагуємо. Але у наступні роки нам прийдеться усувати ті наслідки, які ми ще не бачимо. І це етап, до якого ми переходимо. Хочу сказати, що війна не закінчилась. Страждання людей не закінчились. Ми все ще потребуємо вашої підтримки, щоб ми могли продовжувати ту роботу, яку робимо. І якщо фінансування не буде надходити на тому рівні, який нам потрібен, як ви знаєте з інших місць, ми будемо змушені почати демонтаж гуманітарної системи. А відновлювати її в Україні — це вже точно не те, що я зможу зробити. Отже, все це ми повинні мати на увазі, рухаючись вперед, але головне, що я хочу нагадати: війна триває.

В результаті російських атак різко збільшується кількість втрат серед цивільного населення, змінюючи тенденцію до зниження, — заявляє ООН

В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ констатує збільшення на 26 відсотків перевіреної кількості жертв серед цивільного населення у грудні порівняно з листопадом, що є тривожною зміною тенденції до зменшення числа втрат, що спостерігалася раніше в 2023 році. ММПЛУ заявляє, що фактичне збільшення, ймовірно, є навіть більшим, оскільки деякі повідомлення про загиблих та поранених ще не верифіковані. Велика кількість втрат серед цивільного населення, яка була зафіксована у грудні, спостерігалася і в перші дні січня. ММПЛУ заявила, що перевіряє повідомлення про 86 загиблих та 416 поранених. «У 2023 році кількість втрат серед цивільного населення стабільно зменшувалася, однак хвиля атак наприкінці грудня та на початку січня жорстоко перервала цю тенденцію», — сказала Даніель Белль, Голова Моніторингової місії ООН в Україні. «Ці атаки сіють смерть і руйнування серед мирного населення України, яке вже майже два роки потерпає від значних втрат в результаті повномасштабного вторгнення Росії», — додала вона. Остання хвиля атак розпочалася 29 грудня 2023 року, коли ракети та БПЛА завдали ударів по населених пунктах по всій Україні. І хоча в цей день, а також 2 січня 2024 року, були здійснені наймасштабніші атаки РФ, що призвели до найвищої кількості втрат серед цивільного населення, ракетні обстріли та атаки БПЛА продовжували вбивати мирних жителів України і в інші дні. Наприклад, 6 січня в результаті російського ракетного обстрілу невеликого міста Покровськ і сусіднього з ним села Рівне, розташованого на відносно невеликій відстані від лінії фронту, дві сім’ї — шестеро дорослих і п’ятеро дітей, — опинились під завалами своїх будинків, вражених снарядами. Незважаючи на багатоденні рятувальні та відновлювальні роботи, деякі тіла досі не вдалося відшукати. Всього два дні по тому, під час нападу на Новомосковськ, вибуховою хвилею від російського ракетного удару було поранено 31 цивільну особу, зокрема вісім пасажирів мікроавтобуса, на якому люди прямували на роботу та який був зруйнований ударом. Нещодавні атаки сталися на тлі різкого зниження температури по всій Україні з приходом надзвичайно холодного погодного фронту, що ще більше ускладнило непросту ситуацію, в якій опинилось вразливе цивільне населення. 81-річна жителька Дніпра, чия квартира була вщент розбита російським БПЛА 6 січня, розповіла представникам ММПЛУ, що вона тепер не знає, як пережити цю зиму.

Зима в Україні: «немає місця, кращого за рідний дім» — навіть, якщо він на лінії фронту

У селі Веселянка, що на південному сході України, сьогодні холодно та похмуро. Кілька десятків людей зібралися біля пункту роздачі допомоги від Всесвітньої продовольчої програми (ВПП). Вони тримають руки в кишенях, щоб зігрітися, розмовляють та жартують, поки на фоні чути гул снарядів. Не так давно у Веселянці мешкали майже тисяча людей. Земля тут родюча, тому багато з них вирощували соняшник, пшеницю чи ріпак. Але коли у березні 2022 року бої дійшли до околиць села,майже половина його мешканців роз’їхалася. Втім, багато інших українців, у тому числі жителька Веселянки Алла та її чоловік (прізвища не розголошуємо з міркувань безпеки), продовжують жити поблизу районів, де ведуться інтенсивні бої. Попри небезпеку, ці люди часто прив’язані до своєї землі та домівок або бояться тривалих переїздів. Деякі люди змушені повертатися до своїх ферм, земельних ділянок та інших засобів існування після того, як закінчилися можливості прогодувати себе. ВПП розширює свою допомогу для людей в Україні, зокрема родин, як ця, за підтримки Європейського Союзу та інших донорів. Цього року Всесвітня продовольча програма має на меті щомісяця впродовж зими охоплювати 2,4 мільйони людей продуктами або грошовою допомогою. Лише за січень понад 500 тисяч людей отримали продовольство від ВПП. Роздача продуктів харчування, таких як свіжий хліб та консерви, або 30-денні продуктові набори, що включають основні продукти харчування зосереджена на районах вздовж лінії фронту, таких як Веселянка. Допомога дуже потрібна. Війна продовжує порушувати виробництво та постачання продовольства в Україні. Як наслідок, у багатьох районах сходу та півдня країни доступ до їжі нестабільний. Приблизно кожен п’ятий українець відчуває нестачу продовольства. Прифронтові райони стикаються з особливо жахливими умовами. Крім того, діяльність ВПП в Україні наразі профінансована лише на 54 відсотки. Необхідно зібрати ще 180 мільйонів доларів протягом наступних шести місяців. «Цього року життя українців не стало кращим чи легшим — війна не вщухає, останніми тижнями посилюються удари по цивільних районах, продовжується пошкодження інфраструктури та все більше жертв серед цивільного населення», — каже Маріанн Ворд, тимчасово виконуюча обов’язки директора ВПП в Україні. «Люди, які проживають поблизу лінії фронту, знаходяться у найскладнішій ситуації, – додає вона, – і вони розраховують на постійну підтримку гуманітарних організацій, щоб звести кінці з кінцями». Дім на лінії фронту На початку війни Алла з чоловіком теж були змушені приєднатися до тих, хто виїжджав з Веселянки, хоча спочатку хотіли залишитися. Це рішення було прийняте, коли у їхньому дворі розірвалася ракета, знищивши вікна та дах сімейного будинку. «Ми були у відчаї, — зі сльозами на очах згадує Алла. — Наша земля була готова до обробки, але ми вже не могли залишатися — будинок був зовсім незахищений від вітру та холоду». Деякий час вони жили у доньки, але через кілька тижнів повернулися додому. «Ми не могли дуже довго бути далеко, — каже Алла. «Немає місця, кращого за рідний дім». Зараз на порозі вже третій рік конфлікту, і вибухи стали фоновим шумом для Алли та її сусідів. Вони пристосувалися до життя на передовій: імпровізовані укриття запасають водою, їжею та теплим одягом. Минула зима була особливо суворою, з низькими температурами, відключеннями електроенергії та різким зростанням витрат на опалення. У більшості найближчих магазинів були порожні полиці. Мешканці Веселянки підготувалися, як могли, та вистояли. «Був період, коли ми були без світла по три-чотири дні, — розповідає Алла, — Обстріли було чутно постійно. Я думала тільки про своїх дітей та онуків. Я весь час дзвонила доньці, щоб переконатися, що вони в безпеці». Ще одна важка зима Ця зима – вже третя, коли продовжується війна, а ціни ростуть. Родини, як у Алли, знову зіштовхуються з труднощами, коли мова йде про те, аби дозволити собі продукти, опалення чи необхідний ремонт. Гуманітарна допомога від ВПП та інших організацій допомагає заповнити прогалини. «Ціни постійно ростуть, — каже Алла. «Єдиний наш дохід — це дві пенсії. Як ми можемо собі це все дозволити?» Для неї та для багатьох інших людей, що живуть на лінії фронту, продуктова коробка ВПП, що включає основні продукти, такі як консервована квасоля або м’ясо, макаронні вироби, пшеничне борошно, соняшникова олія, гречка, цукор і сіль – рятує життя. Особливо це стосується людей похилого віку, які живуть самі. «М’ясні консерви та крупи – це основа для нас, – каже Алла, – принаймні про їжу ми не хвилюємося». Вранці, з борошна, яке надає ВПП, вона пече традиційні українські млинці для свого чоловіка. «Увечері ми п’ємо чай і будуємо плани на майбутнє», – з усмішкою розповідає Алла. «Треба мати плани, незважаючи ні на що».

*** Завдяки Європейському Союзу та іншим партнерам ВПП продовжує надавати життєво необхідну продовольчу та грошову допомогу найбільш вразливим українцям, а також підтримує гуманітарне реагування шляхом надання послуг з логістики та телекомунікаційної підтримки.

Українці різного віку змогли поділитись думками про права людини під час війни завдяки конкурсові відеоесе

«Побачив конкурс і подумав, що ось така ситуація в Україні, то чому б не показати українців в цій ситуації? Кожна людина має право на життя», — розповідає 11-літній Андрій з Чернівців. Він, який в майбутньому мріє стати розробником відеоігор, був одним з п’яти переможців конкурсу відеороликів, організованого Моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) з нагоди 75-ї річниці прийняття Загальної декларації прав людини. «Цей конкурс відеороликів мав на меті заохотити відеографів показати те, як Загальна декларація прав людини сприяє виконанню обіцянок свободи, рівності та справедливості для всіх», — каже Даніель Белль, яка очолює Моніторингову місію ООН з прав людини в Україні. Завдяки досвіду роботи в спустошених війною Афганістані та Іраку, Белль знає, що відеоесе можуть стати потужним форматом візуального оповідання. «Створені учасниками відеоесе надзвичайно переконливо передають емоції людей, які постраждали від травми та руйнувань війни, що серйозно впливає на права людини», — пояснює вона. На конкурс ООН подався 51 учасник — всі вони були різного віку та представляли різноманітні регіони України. Ця яскрава група включала учнів молодших класів та студентів університетів, викладачів та активістів. Троє основних переможців були обрані за результатами відкритого голосування «вподобайками» на сторінці Моніторингової місії з прав людини в Інстаграм. Ще дві нагороди були присуджені радою співробітників ООН. Переможці проживають в Миколаївській, Рівненській, Чернівецькій та Хмельницькій областях України. Руслана, викладачка дитячої медіашколи в Рівному, розповідає, що її учні самі прийняли рішення про те, як найкраще підійти до теми. «Це реально ідея дитини», — розповідає Руслана, — «ми провели брейнштормінг з дітьми, вони пропонували свої варіанти, і самі придумали сценарій, за яким вони мріють про відвідування місць, до яких вони не можуть потрапити через війну, і самі в ньому знімалися». Сюжет відеоролика-переможця запропонував 13-річний Влад, чия сім’я була змушена покинути Херсон на початку війни. Олександр, курсант з Кам’янця-Подільського, розповідає, що він та його одногрупники, автори ще одного відео, яке отримало нагороду, вирішили привернути увагу до порушень прав людини та воєнних злочинів, скоєних після вторгнення Росії в Україну 22 місяці тому. Він стверджує, що зйомки були не дуже складними, а от монтаж відео був нелегким. Проте, незважаючи на похмуру тему відео, він каже, що процес роботи над відео приніс позитивні емоції, про які всі тепло згадують. Роман, викладач університету та практикуючий журналіст з Миколаєва, зазначає, що наразі тема перепрацювання на роботі, яку обрали його студенти, є актуальною для багатьох українців. Маючи за плечами три роки досвіду роботи на місцевому телеканалі, Роман добре знає, як створювати професійні відео. Роман розповідає: «Було багато проектів, але не таких, як цей. Процес групового написання сценарію, режисури та знімального процесу розпалив бажання в мене і дав мотивацію моїм студентам». Роман поділився планами щодо продовження створення відеороликів на тему прав людини. «Студентам це необхідно для професійного зростання, а країні — для збільшення обізнаності у своїх правах її громадян», — додає він. «Представлені в цих відео теми стосуються широкого кола питань, пов’язаних із правами людини, наприклад, право на життя, особисте достоїнство, доступ до освіти тощо. В контексті страждань, які принесла ця війна, ми сподіваємося, що ці оповіді сприятимуть формуванню більш поінформованої та чуйної світової спільноти», — пояснює Белль. Коротке відео, створене Русланом, студентом юридичного факультету Чернівецького Національного Університету, одного з найстаріших в Україні, присвячене тематиці втрати близьких людей через війну. «Співвідношення минулого та теперішнього, тобто мирного часу та часу війни, досить болісна тема для багатьох українців, зокрема для дітей, чиї батьки зараз воюють на сході та втрачають свої життя», – говорить Руслан. «Цей момент, коли до тебе не повертається батько [з війни], — це дійсно боляче. В моєму близькому середовищі такого досвіду, на щастя, немає, але я бачу такі історії». Він розказав, що процес створення відео для конкурсу був надихаючим та пізнавальним, та тепер хоче заснувати громадську організацію, яка б захищала права військовослужбовців. Руслана, викладачка медіашколи з Рівного, говорить, що її юні студенти також думають про українських солдатів, які служать на передовій. Вона згадує, що нещодавно вони створили відео зі списком побажань до Санта Клауса. У цьому відео вони просять Санту безпечно повернути солдатів додому, а допоки вони воюють, – завжди забезпечувати їх гарячим чаєм. ***

Гуманітарні працівники зробили все можливе, щоб допомогти Олександру

“Я не міг ходити; все тіло боліло,“ — згадує 65-річний Олександр з охопленого війною Херсона на півдні України. “Мені було вкрай складно зробити найпростіше: зробити покупки, приготувати їжу або доглянути за собою. Також мені потрібна була операція, яку неможливо було зробити в нашому місті.“У жовтні 2023 року Олександр отримав не пов’язану з війною травму, через що він майже втратив можливість ходити та потребував термінової операції з протезування колінного суглоба. Проте війна, що триває в Україні, особливо інтенсивні бойові дії на півдні та сході, призвели до перебоїв у роботі місцевих постачальників послуг, у тому числі медичних закладів та громадського транспорту. Люди з інвалідністю, травмою чи хворобою опинилися в складній ситуації. “Невпинні бойові дії в громадах поблизу лінії фронту, зокрема на сході та півдні країни, сильно вплинули на цивільну інфраструктуру та порушили роботу громадського транспорту, – говорить Євген Каплін, керівник Гуманітарної місії “Проліска“. – Соціальний транспорт – це справжній порятунок для них.“ Гуманітарна місія “Проліска“ — одна з багатьох гуманітарних організацій, які прийшли на допомогу у зруйнованих війною регіонах. Організація пропонує послуги соціального транспорту, що є справжнім порятунком для мешканців прифронтових міст та сіл. “Мені порадили звернутися до гуманітарної організації [Гуманітарної місії “Проліска“],“ — пояснює Олександр.Це направлення стало вирішальним у пошуках допомоги. І за кілька днів він уже прямував до Ужгорода на заході України, за 1 200 км від його рідного міста, щоб отримати належну медичну допомогу та підтримку.“Проліска“ надає послуги соціального транспорту з 2022 року за підтримки Гуманітарного фонду для України. Організація забезпечила Олександру всю необхідну підтримку. Так, коли йому знадобилася кров під час операції, співробітники організації без вагань здали кров.”Для операції літньої людини потрібно було три донори, і я зголосився допомогти. А чому б ні? Просто по-людськи. Тим більше, що я донор з досвідом, кров почав здавати ще до повномасштабного вторгнення – тоді допомагав товаришу. І досі це роблю, бо війна,” – пояснює співробітник “Проліски“ Артем Бакало.З моменту повномасштабного вторгнення Російської Федерації в лютому 2022 року гуманітарні партнери у сфері захисту надали підтримку, у тому числі щодо евакуації та соціальних перевезень, близько 1,2 мільйона людей. У 2023 році вони допомогли понад 170 000. людей, 60 % з яких склали літні люди та люди з інвалідністю.

Сьогодні, майже після двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Уряд України, Група Світового банку, Європейська Комісія та Організація Об’єднаних Націй оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)». Згідно з оцінкою, станом на 31 грудня 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття. Ця цифра вища, ніж потреби, оцінені в 411 мільярдів доларів США рік тому. За оцінками української влади, лише у 2024 році країні знадобиться близько 15 мільярдів доларів США для невідкладних пріоритетних заходів з відбудови та відновлення як на національному, так і на місцевому рівнях, з особливим акцентом на підтримку та мобілізацію приватного сектору, а також на відновлення житла, соціальної інфраструктури та послуг, енергетики та транспорту. У RDNA3 підкреслюється, що хоча близько 5,5 мільярдів доларів США з цих потреб у фінансуванні вже забезпечені як міжнародними партнерами України, так і за рахунок її власного бюджету, близько 9,5 мільярдів доларів США наразі залишаються не підкріпленими фінансуванням. «Незважаючи на те, що триває повномасштабна війна, Уряд України, за підтримки міжнародних партнерів, продовжує реалізовувати програму швидкого відновлення. Проведення Третьої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3) дозволяє нам підійти до цього процесу більш системно. Ми вдячні Світовому банку та іншим партнерам за цю роботу», – сказав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми бачимо, що протягом останнього року потреби на відновлення продовжували зростати. Основним ресурсом для відновлення України має стати конфіскація російських активів, заморожених на Заході. Ми повинні розпочати цей процес вже цього року. Одночасно український уряд створює умови для залучення приватних інвестицій, які прискорять процес відбудови і змінять нашу країну на шляху до ЄС». Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї сказав: «Загарбницька війна Росії продовжує мати далекосяжні наслідки для України. ЄС і надалі відіграватиме ключову роль у вирішенні короткострокових і середньострокових проблем, визначених у сьогоднішньому звіті RDNA3. Завдяки оновленій публічній інформації, RDNA3 допомагає ще більше сфокусуватись на відновленні, відбудові та модернізації через програми Ukraine Facility та «План України»». Оцінка RDNA3, яка охоплює завдану шкоду за майже дворічний період з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року, демонструє, що пряма шкода в Україні сягнула майже 152 мільярдів доларів США, причому найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство. Найбільша шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях – тих самих областях, де була зафіксована найбільша шкода у попередній оцінці. В Україні пошкоджено або зруйновано 10 відсотків житлового фонду, що призвело до тривалого переміщення українців з їхніх громад. Руйнування дамби Каховської ГЕС та гідроелектростанції у червні 2023 року призвело до значних негативних наслідків для довкілля та сільського господарства, а також загострило проблеми, з якими вже зіткнулися люди, намагаючись забезпечити доступ до житла, води, продуктів харчування та медичних послуг. RDNA3 охоплює важливі заходи з відновлення в короткостроковій перспективі та відбудови в середньостроковій перспективі. Там, де це можливо, оцінка розглядає, але не включає ті потреби, які вже були задоволені за рахунок державного бюджету, або підтримки партнерів і міжнародної спільноти. RDNA3 також підкреслює постійний запит на реформи та політики, які каталізують залучення приватного сектору, забезпечують інклюзивне та екологічне відновлення, а також інтегрують проєктне планування в процес середньострокового бюджетного планування. «Останні два роки засвідчили безпрецедентні страждання і втрати для України, та її народу», – сказала Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «І хоча ця оновлена оцінка документує значну шкоду та відповідні потреби, вона водночас є свідченням стійкості України – вона демонструє, що самовідданість і здатність її народу до адаптації вже допомогли відновити частину шкоди та рухатися до відновлення. Оскільки українська влада продовжує свій шлях до економічного відновлення та амбітних реформ, ми, Група Світового банку, як і раніше глибоко віддані співпраці з нею, щоб забезпечити краще майбутнє». Висновки RDNA3 доповнюють визначені пріоритети щодо реформ та інвестицій в «Плані України», який закладе основу для здійснення фінансування у межах програми Ukraine Facility на наступні чотири роки. Оскільки Україна готується до процесу вступу до ЄС, ці реформи та інвестиції підтримують принципи відбудови «краще, ніж було», та інституційну спроможність органів влади на національному та регіональному рівнях. З часу проведення останньої оцінки RDNA2, Уряд України, за підтримки партнерів, задовольнив деякі з найбільш нагальних потреб. Наприклад, за даними Уряду України, у 2023 році на відновлення житлового сектору виділено 1 мільярд доларів США, причому більшу частину коштів спрямовано на ремонт і відбудову пошкоджених будівель. У транспортному секторі проведено аварійно-відновлювальні роботи на понад 2 000 км автомагістралей, шосе та інших національних доріг. У сфері освіти місцева влада відновила близько 500 навчальних закладів, а з січня 2023 року частка навчальних закладів, які мають бомбосховища, зросла з 68% до 80%. . RDNA3 також містить більш ґрунтовні дані та аналіз впливу на вразливі групи населення та громади. У ній представлено аргументи на користь інвестицій у людський капітал України. «Війна не закінчилася. Страждання не закінчилися», – сказала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. «Але громади в Україні демонструють надзвичайну сміливість і відданість, впроваджуючи власні інклюзивні процеси відновлення, і вони потребують постійної підтримки своїх міжнародних партнерів. Майбутнє України залежить від народу України. Саме в нього ми маємо інвестувати». Загальні видатки, відображені в цифрі 486 мільярдів доларів США на відновлення та відбудову, оцінка на 10 років, включають заходи, необхідні для розбудови сучасного, низьковуглецевого, інклюзивного та стійкого до змін клімату майбутнього. Найбільші потреби у відновленні та відбудові оцінюються у житловому секторі (17% від загального обсягу), далі йдуть транспорт (15%), торгівля і промисловість (14%), сільське господарство (12%), енергетика (10%), соціальний захист і забезпечення засобів до існування (9%), управління вибухонебезпечними предметами (7%). Загальні витрати для всіх секторів на розчищення залишків руйнувань і управління ними (і, за необхідності, на знесення) сягнули майже 11 мільярдів доларів США.

ГУМАНІТАРНА КООРДИНАТОРКА В УКРАЇНІ ДЕНІЗ БРАУН ВІДВІДАЛА СЕЛО ГРОЗА У РІЗДВЯНИЙ ВЕЧІР

Сьогодні Гуманітарна координаторка та Голова Представництва ООН в Україні Деніз Браун відвідала село Гроза на сході Харківської області, що було майже знищено під час обстрілу військ Російської Федерації 5 жовтеня 2023 року. Під час візиту напередодні Різдва, Деніз Браун поспілкувалась з місцевими мешканцями, яких вона зустріла наступного дня після нападу. Вони розповіли Гуманітарній координаторці, наскільки важливою була гуманітарна підтримка, що вони отримали, і як це допомогло їм залишитись у своїх будинках та своїй громаді, незважаючи на руйнування, спричинені ударом. Незважаючи на можливість бути вдома захищеними від суворої зими, місцеві мешканці також зазначили, що це далеко не типове Різдво в Грозі, оскільки кожен з них оплакує члена сім’ї. “Їм надали допомогу, але травми від цього жорстокого удару відчуваються всюди. Сьогодні ми хотіли продемонструвати свою солідарність та постійну підтримку як постраждалим тут людям, так і всьому народу України, який потерпає від наслідків вторгнення Російської Федерації.” Гуманітарні організації, включно з агенціями ООН та неурядовими організаціями, надали мешканцям Грози матеріали для ремонту житла, а також побутові речі, засоби гігієни, грошову допомогу та психологічну підтримку. Під час нападу 5 жовтня загинуло 59 мирних мешканців – 20 % усього населення Грози і було зруйновані єдиний ринок та кафе села. У звіті, опублікованому сьогодні Управлінням ООН з прав людини (УВКПЛ), зроблено висновок, що війська Російської Федерації або не вжили всіх можливих заходів для забезпечення того, щоби під час удару не постраждали цивільні громадяни та цивільна інфраструктура, або навмисно здійснили такий обстріл. В обидвох випадках, це є порушенням міжнародного гуманітарного права.

Напередодні другої зими з початку повномасштабної війни в Україні мільйони людей не полишає почуття страху та тривоги, оскільки вони не знають, що на них очікує. Минулої зими були безперервні відключення, — розповідає 71-річна Людмила із села Озерщина Бучанської громади Київської області. — Цей ліхтарик мені подарувала дочка, щоб було хоч трохи світла на кухні”. Під час минулорічних зимових холодів після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну Людмила та інші мешканці Озерщини часто залишалися без електрики. Зараз, коли вже почались холоди, люди ще й досі не оговтались після потрясінь минулої зими. Від війни постраждала вся Україна. Були пошкоджені чи повністю зруйновані будинки, школи та інші об’єкти життєво важливої інфраструктури — медичні заклади, об’єкти енергосистеми. Небезпека для людей залишається і зараз через постійні удари та активні бойові дії. Найбільших руйнувань та втрат зазнали прифронтові області на півдні та сході країни. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), в Україні було зареєстровано понад 1 300 випадків, коли постраждали медичні заклади, працівники та пацієнти. Унаслідок цього доступ до медичних послуг вкрай ускладнений у районах поблизу лінії фронту. Крім того, безперервні удари та обстріли впливають і на психічне здоров’я людей. Мільйони українців пережили психологічні травми, зазнали фізичних ушкоджень та мають проблеми зі здоров’ям, які ще потрібно буде подолати. Невпинні обстріли упродовж кількох місяців до настання холодів завдали величезної шкоди енергетичній системі України, що призвело до припинення або перерв у електропостачанні цілих міст і сіл, особливо поблизу лінії фронту. “Бойові дії тривають, і я дуже боюся можливих нових обстрілів та відключень електроенергії”, – каже Людмила. Під час обстрілів вона зазвичай ховалася у підвалі. Проте після більше місяця в холодному приміщенні у неї почалися проблеми зі здоров’ям та проявилися ознаки психологічної травми. Вона також бачила, як були зруйновані оселі сусідів, та в неї самої було пошкоджено дах. Це все ще більше посилило стрес, який зазнала Людмила. Гуманітарні працівники допомогли відремонтувати пошкоджений будинок Людмили, і тепер тут тепло. Проте страхи її не полишають, адже ситуація в країні залишається непевною. Минулої зими мешканці різних регіонів України потерпали від численних обстрілів енергетичної інфраструктури. За оцінкою Програми розвитку ООН, станом на квітень 2023 року обсяги генерації електроенергії в Україні скоротилися на 51 % порівняно з періодом до повномасштабного вторгненням Російської Федерації у лютому 2022 року. Крім того, за результатами іншої комплексної оцінки збитків, нанесених енергетичній галузі України, проведеній Програмою розвитку ООН і Світовим банком та опублікованій у квітні, невпинні удари по об’єктах енергетичної інфраструктури країни минулої зими спричиняли перебої у роботі систем водопостачання та опалення. Понад 12 мільйонів українців або взагалі залишалися без електроенергії, або мали лише тимчасовий доступ. “У зв’язку з різким зниженням температури тисячі українських сімей не зможуть обігріти свої оселі та почуватися в безпеці через постійні обстріли”, – зазначила Гуманітарна координаторка в Україні Деніз Браун. “Після майже десяти років бойових дій і двох років після ескалації війни мирні мешканці прифронтових районів на сході та півдні країни вичерпали свої ресурси, і багато людей опинилися на межі виживання”. У селі на Чернігівщині Олена, волонтерка місцевого амбулаторного центру, розповідає, як минулого року через обстріли було сильно пошкоджено лінії електропередач. “Цей газовий обігрівач є єдиним джерелом опалення в нашій будівлі,— пояснює вона.— Якщо буде пошкоджено системи газопостачання, у нас виникнуть труднощі з наданням медичної допомоги людям”. Однак найбільше Олену турбує можливе припинення газопостачання, що може бути критичним для громади взимку. ООН та гуманітарні партнери завчасно розпочали підготовку до цієї зими в Україні. Вони звернулися по 435 мільйонів доларів США для допомоги взимку понад 1,7 мільйона українців до березня 2024 року. Станом на жовтень цього року таку підтримку вже отримали більш ніж 360 000 людей. Заходи реагування взимку узгоджуються із зусиллями Уряду України та доповнюють роботу гуманітарної спільноти для допомоги 11 мільйонам українців відповідно до Плану гуманітарного реагування на 2023 рік для України. Для багатьох мешканців прифронтових сіл худоба є основним джерелом поживних продуктів. Для підтримки цих засобів існування декілька програм зимової допомоги спрямовані на те, щоби люди змогли прогодувати свою худобу та доглядати за нею. З вересня 2023 року по березень 2024 року гуманітарні організації спрямують зимову допомогу насамперед у прифронтові громади та області, які постійно знаходяться під ударами та обстрілами. Вони надаватимуть підтримку для ремонту систем централізованого теплопостачання, забезпечуватимуть генераторами, обігрівачами та пересувними котельнями лікарні, амбулаторії та соціальні заклади. Сім’ї отримуватимуть матеріали для ремонту житла, зимовий одяг, обігрівачі та інші предмети першої необхідності. Завдяки міжвідомчим гуманітарним конвоям ООН та партнерів були доповнені заходи допомоги взимку віддаленим постраждалим від війни громадам уздовж лінії фронту. В областях із великою кількістю переселенців пріоритетним завданням є ремонт та утеплення місць тимчасового проживання і забезпечення їх усім необхідним на зиму. По всій Україні гуманітарні організації надають вимушено переміщеним людям грошову допомогу для оренди житла, придбання потрібних речей чи утеплення помешкань, щоби пережити холодну пору року. “Ми продовжуватимемо підтримувати постраждалих людей по всій країні разом із нашими гуманітарними партнерами та волонтерами”, – сказала пані Браун.

Допомога українським родинам у поверненні до громад і домівок: Данія здійснила перший внесок до нового Фонду ООН

Сьогодні у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку Координаторка системи ООН в Україні, пані Деніз Браун, провела брифінг для міжнародних партнерів України щодо діяльності ООН у країні. Як і раніше, у фокусі зусиль – задоволення гуманітарних потреб населення на фоні початку зими та майже щоденних атак на об’єкти енергетичної інфраструктури, що призводять до порушення електро-, водо- та теплопостачання. Поряд із цим, пані Браун наголосила, що люди бажають повертатися до своїх громад, де це можливо. Відповідно, міжнародні партнери мають активніше підтримати відбудову житла, об’єктів енергетичної та соціальної інфраструктури, гуманітарне розмінування, а також економічний розвиток громад і створення нових робочих місць. Цю діяльність слід поєднати із заходами, спрямованими на посилення спроможності місцевих органів влади в наданні необхідних послуг населенню та мобілізації громад. Кінцева мета – створити умови, в яких люди, що постраждали від війни, матимуть змогу відбудувати своє життя. Цей підхід впроваджується в партнерстві з Міністерством відновлення України. Під час Конференції з відновлення України в липні цього року Координаторка системи ООН та Віце-прем’єр-міністр Олександр Кубраков представили концепцію Фонду відновлення українських громад. Передбачається, що Координаторка та Віце-прем’єр-міністр очолюватимуть Фонд, його адміністрування здійснюватиме Управління багатосторонніх партнерських цільових фондів ООН, а впровадженням заходів займатимуться відповідні агенції ООН на місцях у співпраці з національними партнерами. Сьогодні під час брифінгу для донорів, який Координаторка проводила у Нью-Йорку, Данія оголосила про намір першою зробити внесок до Фонду. «Данія переконана в тому, що відбудова має ґрунтуватись на потребах і пріоритетах громади», – зазначив Дан Йорґенсен, Міністр у справах міжнародного розвитку та кліматичної політики Данії. «З 2022 року ми тісно співпрацюємо з містом Миколаєвом та Миколаївською областю на півдні України. За цей час ми надали різноманітну підтримку – від генераторів та систем розливу питної води на ранніх етапах до комплексного відновлення соціальної інфраструктури та цілих житлових мікрорайонів зараз. Упродовж цього часу агенції ООН були нашими партнерами, і ми надзвичайно раді виступити в якості першопрохідців та закликати інших донорів підтримати Фонд і реалізацію підходу відбудови на рівні громад». «Відновлення кожної окремої громади дорівнює відновленню всієї України», – відзначив Віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олександр Кубраков. «Децентралізація зміцнила громади та дала їм можливість керувати своєю діяльністю. Вони розуміють свої потреби найкраще. Швидкість відновлення прямо залежить від спроможності громад​​​​​​​. Символічно, що першим донором нового Фонду стала Данія. Зараз країна демонструє взірцевий приклад партнерства з Миколаєвом та Миколаївською областю у зміцненні стійкості. Я впевнений, що ця співпраця з ООН стане успішним практичним інструментом для подальшого розвитку Фонду​​​​​​​».​​​​​​​ Відбудова на рівні громад у дії Під час брифінгу Координаторка системи ООН поділилась прикладом відновлення Іванківського району Київської області. До початку російського вторгнення тут проживало близько 30 000 людей. За час російської окупації, понад 2370 будівель були пошкоджені та зруйновані. За результатами консультацій із керівництвом району та громадськими організаціями було визначено пріоритетні заходи відбудови, що сприятимуть поверненню населення. У першу чергу було надано підтримку розмінуванню житлових районів та комунальної інфраструктури Державною службою надзвичайних ситуацій, а також вивезенню уламків та сміття, що створило умови для початку будівництва житла. 18 родин, чиї домівки були вщент зруйновані, отримали модульні будинки місцевого виробництва. Ще у 350 будинках провели ремонт крівлі, вікон та дверей. Зараз триває відновлення пошкодженої системи водопостачання в Іванкові, що забезпечить водою третину населення району. Проводиться ремонт шкіл, аби створити умови для повернення молодих сімей. Крім цього було створено центр надання адміністративних послуг: він дасть місцевій владі можливість надавати необхідну підтримку жителям, що повертаються – від субсидій та пенсій до реєстрації майнових прав та актів цивільного стану. Малі підприємства отримали гранти та обладнання для заміни пошкоджених активів, аби мати змогу відновити роботу. «Гуманітарні потреби в Україні залишаються значними. Війна продовжується, і ситуація не змінилась на краще для багатьох українців. Незважаючи на це, там де така можливість існує, ми маємо працювати за напрямком відновлення громад, аби зменшувати залежність українців від гуманітарної допомоги. Люди дуже вдячні за неї, але зрештою вони хочуть повернутись до рідних громад і мати змогу твердо стояти на ногах. Нам слід звертати увагу не лише на те, що відбувається тут і зараз, а й дивитись у майбутнє», – прокоментувала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. Новий Фонд відновлення українських громад повторює механізм Гуманітарного фонду для України, нагляд за яким здійснює Координаторка системи ООН в Україні. Із лютого 2022 року ГФУ отримав внески на загальну суму понад 350 млн дол. США від 31 донора. Завдяки цим коштам мільйони людей отримали критично необхідну гуманітарну допомогу. Новий Фонд паралельно підтримуватиме громади, що готові до відновлення, з метою зниження потреби в гуманітарній допомозі. «Внесок Данії та її роль першопрохідця вкрай важливі. Ми вже бачимо, як цей крок спонукає інші країни підтримувати Фонд і, відповідно, давати нам змогу підтримувати більшу кількість українських родин у поверненні до їхніх домівок і громад», – зазначила пані Координаторка Браун. Організація Об’єднаних Націй в Україні, Королівство Данія та Міністерство відновлення продовжують співпрацю та використовуватимуть Фонд для того, аби підтримати повернення українців до домівок та громад. Для отримання додаткової інформації, просимо контактувати з Михайлом Туряницею, Фахівцем із комунікацій, Офісу Координаторки системи ООН
[email protected]
+ 380 50 454 10 61

Україна зазнала атаки з найбільшою кількістю загиблих дітей за останні місяці – ООН

«В результаті цієї атаки загинуло п’ять дітей, переважно малюків до трьох років. Ця атака – найбільша за кількістю загиблих серед дітей за більш, як дев’ять місяців», – зазначила Даніель Белль, голова ММПЛУ. «Щонайменше три родини втратили більше ніж одного члена сім’ї: загинула мати з дитиною, батько з дитиною, а також батьки та троє їх дітей. Це демонструє продовження жахливих наслідків війни, яку Росія розв’язала в Україні, для цивільних осіб, зокрема дітей, та для їх родин, які найбільш вразливі до ударів такою далекобійною зброєю», – додала вона.Співробітники ММПЛУ, які відвідали місце удару відразу після атаки в суботу, стали свідками відчайдушних спроб родичів та рятувальників знайти своїх рідних, які опинилися під завалами частково зруйнованої будівлі. Команда стала свідком того, що особисті речі були викинуті з квартир вибуховою хвилею та застрягли на гілках дерев під будинком. Вцілілі мешканці, загорнуті в пледи, були вимушені тривожно очікувати на вулиці на звістку від рятувальників про долю своїх зниклих родичів. За даними ММПЛУ, більше 10 000 цивільних осіб загинуло, а понад 20 000 були поранені після початку широкомасштабної атаки на Україну більше двох років тому, але ММПЛУ попереджає, що реальні цифри можуть бути набагато вищими. ММПЛУ зазначає, що найбільша кількість втрат була спричинена застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, такої, як ракети, дрони та артилерійські снаряди.

Десятилітня окупація Криму Російською Федерацією супроводжується широкомасштабними правопорушеннями

В опублікованій сьогодні доповіді ММПЛУ йдеться про протиправне нав’язування Російською Федерацією кримському населенню російського громадянства, законів та інститутів в усіх сферах життя та придушування супротиву чи незгоди. Доповідь наводить приклади заходів, вжитих Російською Федерацією для обмеження громадянського простору та обмеження основоположних свобод. Ці заходи були вжиті, зокрема, щодо лідерів кримськотатарського народу, яких вона вважає незгодними з окупацією Криму чи політикою Російської Федерації.В той час, як кримським татарам, змушеним тікати з півострова після його незаконної анексії, було заборонено повертатись на батьківщину, багато росіян перебралися до Криму, вочевидь намагаючись змінити його демографічну структуру. Масштабні експропріації об’єктів державної та приватної власності проводились без компенсацій чи дотримання міжнародного права.«Впродовж останнього десятиліття ми документували кроки Російської Федерації, націлені на нав’язування Криму російської мови, культури та інституційних рамок, і водночас вживаючи заходів щодо нищення багатої культурної, мовної та релігійної спадщини півострова», — заявила голова ММПЛУ Даніель Белль.Доповідь зазначає, що протистояння зусиллям Російської Федерації зміцнити свій вплив у Криму зіткнулись із суворими репресіями проти незгодних. Особи, які протистояли чи кидали виклик окупації, постраждали від порушень прав людини, зокрема насильницьких зникнень, свавільних затримань, катувань та жорстокого поводження. ММПЛУ заявляє, що було задокументовано 104 випадки насильницьких зникнень та 55 випадків катування проукраїнських активістів, журналістів та кримських татар.Доповідь зазначає, що окупаційна влада в Криму придушувала свободу самовираження, зокрема самовираження культури та ідентичності меншин, а також серйозно обмежувала свободу віросповідання груп меншин, особливо тих, хто виступає проти офіційних наративів.«Виявлені нами факти щодо ситуації з правами людини в Криму протягом більш як десяти років російської окупації є не лише тривожними самі по собі, але й похмурим попередженням про руйнівні та довготривалі наслідки російської окупації для інших окупованих регіонів України», зазначила Белль.

У 2024 році понад 8 мільйонів жінок та дівчат в Україні потребуватимуть гуманітарної допомоги

За підрахунками, Україна протягом наступного десятиліття потребуватиме 486 мільярдів доларів США[1] на відбудову та відновлення. Ця війна, як і всі війни, завдає великої шкоди жінкам і дівчатам.Від початку російського повномасштабного вторгнення, за підрахунками, 3238 жінок та дівчат було вбито, 4872 було поранено. Жінки становлять 56 % із приблизно чотирьох мільйонів внутрішньо переміщених осіб. Прогнози на цей рік похмурі: жінки та дівчата складають 56% тих, хто потребуватиме гуманітарної допомоги (а це приблизно 8 мільйонів жінок та дівчат). Нескінченні атаки на жінок, які позбавляють їх засобів до існування, є неприйнятними. Настає трагічна друга річниця повномасштабного вторгнення, і жінки в Україні постають перед посиленими складнощами в доступі до безпеки, правосуддя, соціальних послуг, послуг з підтримки психічного, сексуального та репродуктивного здоров’я, працевлаштування тощо. 72% серед осіб зі статусом безробітних – жінки. Війна також загострила ризик гендерно зумовленого насильства, зокрема сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, торгівлі людьми та насильства з боку інтимного партнера.Незважаючи на безпрецедентні складнощі війни, жінки стали опорою економіки України. Наразі кожен другий бізнес в країні започатковують жінки. Лише у 2023 році українки очолили понад 10 тисяч нових компаній. У Зброїних силах України служать понад 62 000 жінок, з них військовослужбовиць – 43 479, і понад 5 000 жінок безпосередньо в зоні бойових дій. «Жінки продовжують відчувати наслідки цієї війни, вони потребують підтримки, безпеки та понад усе – миру. Українські жінки продемонстрували надзвичайну стійкість та витравалість. ООН Жінки та я особисто захоплюємося українками та залишаємося солідарними з кожною, хто підтримує свою сім’ю, громаду та країну, чи то через надання гуманітарної допомоги, чи то через лідерство, чи то через внесок у відновлення та реконструкцію», – наголосила Сабіна Фрайзер, Представниця ООН Жінки в Україні. Жінки та жіночі організації відіграють величезну роль у наданні гуманітарної допомоги, підтримці своїх громад та підтримці економіки. «Як внутрішньо переміщена особа та професійна психологиня, я допомагаю іншим жінкам подолати їхні проблеми, зокрема вимушене переселення, насильство та безробіття. Я координую проєкт у м. Самбір, де ми організовуємо різноманітні заходи, зокрема психологічні та психотерапевтичні групи, мистецькі заняття та заняття з англійської мови», – розповідає Анастасія Пирогова з організації «Жіночі перспективи», однієї з 40 організацій громадянського суспільства, яким надає підтримку структура ООН Жінки. Структура ООН Жінки працює в Україні, серед іншого, і в сфері гуманітарного реагування: у 2023 році ООН Жінки в Україні підтримали понад 45 000 жінок і дівчат, а також близько 100 000 осіб, членів їх родин, через надання безпосередньо гуманітарної допомоги, психологічної, правової допомоги та перенаправлення до соціальних служб. ООН Жінки скерували близько 10,6 мільйонів доларів США на підтримку жінок та жіночих громадських організацій по всій країні. Ми також тісно співпрацюємо з Урядом і громадянським суспільством для подальшого просування законів і політики на підтримку гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок. Економічні права та можливості жінок також посилюються завдяки допомозі з відновленням засобів до існування, розвитку навичок, підтримці бізнесу та доступу до працевлаштування в рамках таких ініціатив, як Виставка жіночого підприємництва (EXPO 2023). Попри тривалу війну, жінки в Україні активно рухаються вперед, щоб створити більш гендерно рівне суспільство й заслуговують на нашу підтримку. Переглянути більше:В центрі уваги: Жінки та дівчата після двох років війни в УкраїніСлова Анастасії Пирогової: Я допомагаю жінкам пройти через їх виклики та адаптуватися до нового життя***Для запитів від ЗМІ: [email protected]

Тюрк засуджує жахливі втрати людських життів на тлі широкомасштабного російського вторгнення, яке вступає в третій рік

«Широкомасштабний збройний напад Росії на Україну, який скоро триватиме вже третій рік і якому не видно кінця, продовжує спричиняти серйозні та масові порушення прав людини, знищуючи життя та засоби для існування», — зазначив він. В своїй останній Доповіді Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) верифікувала 30 457 втрат серед цивільних осіб з 24 лютого 2022 року: 10 582 загиблих та 19 875 поранених. Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою. Мільйони осіб були змушені покинути свої домівки, тисячі втратили житло, сотні медичних та освітніх закладів пошкоджені або зруйновані, що суттєво порушує права людей на охорону здоров’я та освіту. «Довгостроковий вплив цієї війни в Україні відчуватиметься поколіннями», — сказав Тюрк.В цьому місяці виповнюються не лише два роки з дати повномасштабного збройного нападу Російської Федерації, а також і десять років з дати протизаконної анексії українських Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. Протягом останніх двох років Управління ООН з прав людини (УВКПЛ) задокументувало широко поширені випадки катувань, жорстокого поводження та свавільних затримань цивільних осіб російськими збройними силами. На окупованій території також були задокументовані випадки позасудових страт, насильницьких зникнень і придушення права на свободу слова та зібрань. Окрім цього, інтерв’ю ММПЛУ з понад 550 колишніми українськими військовополоненими та цивільними затриманими засвідчили вчинення серйозних порушень міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права російськими збройними силами, включаючи позасудові страти та поширену практику катування. З 24 лютого 2022 року і до того жахлива ситуація з правами людини в окупованому Криму погіршилася з початком репресії проти критиків окупації. Наступного тижня Управління ООН з прав людини оприлюднить Доповідь про десять років російської окупації Криму. «Триваючий російський напад не звільняє українські сили від їхніх власних зобов’язань поважати міжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право», – сказав Верховний комісар ООН з прав людини. Протягом останніх двох років, УВКПЛ задокументувало низку порушень, скоєних військовими та безпековими силами України, хоча й набагато меншого масштабу ніж ті, які вчинили російські сили. Тюрк зазначив, що Управління ООН з прав людини постійно взаємодіє з українською владою для вирішення цих проблем.Верховний комісар з прав людини закликав до ретельного та незалежного розслідування всіх порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, та до забезпечення відповідальності та відшкодування збитків жертвам. Він знову закликав Російську Федерацію негайно припинити збройний напад на Україну відповідно до своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом і Статутом ООН і наголосив на нагальності досягнення справедливого миру.Тюрк також повторно закликав Російську Федерацію надати Управлінню ООН з прав людини та іншим незалежним міжнародним організаціям повний доступ до всіх осіб, позбавлених волі в контексті збройного конфлікту.

Сьогодні, майже після двох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Уряд України, Група Світового банку, Європейська Комісія та Організація Об’єднаних Націй оприлюднили результати оновленої «Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3)». Згідно з оцінкою, станом на 31 грудня 2023 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить 486 мільярдів доларів США впродовж наступного десятиліття. Ця цифра вища, ніж потреби, оцінені в 411 мільярдів доларів США рік тому. За оцінками української влади, лише у 2024 році країні знадобиться близько 15 мільярдів доларів США для невідкладних пріоритетних заходів з відбудови та відновлення як на національному, так і на місцевому рівнях, з особливим акцентом на підтримку та мобілізацію приватного сектору, а також на відновлення житла, соціальної інфраструктури та послуг, енергетики та транспорту. У RDNA3 підкреслюється, що хоча близько 5,5 мільярдів доларів США з цих потреб у фінансуванні вже забезпечені як міжнародними партнерами України, так і за рахунок її власного бюджету, близько 9,5 мільярдів доларів США наразі залишаються не підкріпленими фінансуванням. «Незважаючи на те, що триває повномасштабна війна, Уряд України, за підтримки міжнародних партнерів, продовжує реалізовувати програму швидкого відновлення. Проведення Третьої Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA3) дозволяє нам підійти до цього процесу більш системно. Ми вдячні Світовому банку та іншим партнерам за цю роботу», – сказав Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. «Ми бачимо, що протягом останнього року потреби на відновлення продовжували зростати. Основним ресурсом для відновлення України має стати конфіскація російських активів, заморожених на Заході. Ми повинні розпочати цей процес вже цього року. Одночасно український уряд створює умови для залучення приватних інвестицій, які прискорять процес відбудови і змінять нашу країну на шляху до ЄС». Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї сказав: «Загарбницька війна Росії продовжує мати далекосяжні наслідки для України. ЄС і надалі відіграватиме ключову роль у вирішенні короткострокових і середньострокових проблем, визначених у сьогоднішньому звіті RDNA3. Завдяки оновленій публічній інформації, RDNA3 допомагає ще більше сфокусуватись на відновленні, відбудові та модернізації через програми Ukraine Facility та «План України»». Оцінка RDNA3, яка охоплює завдану шкоду за майже дворічний період з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2023 року, демонструє, що пряма шкода в Україні сягнула майже 152 мільярдів доларів США, причому найбільш постраждалими секторами є житловий сектор, транспорт, торгівля та промисловість, енергетика і сільське господарство. Найбільша шкода зосереджена в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях – тих самих областях, де була зафіксована найбільша шкода у попередній оцінці. В Україні пошкоджено або зруйновано 10 відсотків житлового фонду, що призвело до тривалого переміщення українців з їхніх громад. Руйнування дамби Каховської ГЕС та гідроелектростанції у червні 2023 року призвело до значних негативних наслідків для довкілля та сільського господарства, а також загострило проблеми, з якими вже зіткнулися люди, намагаючись забезпечити доступ до житла, води, продуктів харчування та медичних послуг. RDNA3 охоплює важливі заходи з відновлення в короткостроковій перспективі та відбудови в середньостроковій перспективі. Там, де це можливо, оцінка розглядає, але не включає ті потреби, які вже були задоволені за рахунок державного бюджету, або підтримки партнерів і міжнародної спільноти. RDNA3 також підкреслює постійний запит на реформи та політики, які каталізують залучення приватного сектору, забезпечують інклюзивне та екологічне відновлення, а також інтегрують проєктне планування в процес середньострокового бюджетного планування. «Останні два роки засвідчили безпрецедентні страждання і втрати для України, та її народу», – сказала Антонелла Бассані, Віце-президент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії. «І хоча ця оновлена оцінка документує значну шкоду та відповідні потреби, вона водночас є свідченням стійкості України – вона демонструє, що самовідданість і здатність її народу до адаптації вже допомогли відновити частину шкоди та рухатися до відновлення. Оскільки українська влада продовжує свій шлях до економічного відновлення та амбітних реформ, ми, Група Світового банку, як і раніше глибоко віддані співпраці з нею, щоб забезпечити краще майбутнє». Висновки RDNA3 доповнюють визначені пріоритети щодо реформ та інвестицій в «Плані України», який закладе основу для здійснення фінансування у межах програми Ukraine Facility на наступні чотири роки. Оскільки Україна готується до процесу вступу до ЄС, ці реформи та інвестиції підтримують принципи відбудови «краще, ніж було», та інституційну спроможність органів влади на національному та регіональному рівнях. З часу проведення останньої оцінки RDNA2, Уряд України, за підтримки партнерів, задовольнив деякі з найбільш нагальних потреб. Наприклад, за даними Уряду України, у 2023 році на відновлення житлового сектору виділено 1 мільярд доларів США, причому більшу частину коштів спрямовано на ремонт і відбудову пошкоджених будівель. У транспортному секторі проведено аварійно-відновлювальні роботи на понад 2 000 км автомагістралей, шосе та інших національних доріг. У сфері освіти місцева влада відновила близько 500 навчальних закладів, а з січня 2023 року частка навчальних закладів, які мають бомбосховища, зросла з 68% до 80%. . RDNA3 також містить більш ґрунтовні дані та аналіз впливу на вразливі групи населення та громади. У ній представлено аргументи на користь інвестицій у людський капітал України. «Війна не закінчилася. Страждання не закінчилися», – сказала Деніз Браун, Координаторка системи ООН в Україні. «Але громади в Україні демонструють надзвичайну сміливість і відданість, впроваджуючи власні інклюзивні процеси відновлення, і вони потребують постійної підтримки своїх міжнародних партнерів. Майбутнє України залежить від народу України. Саме в нього ми маємо інвестувати». Загальні видатки, відображені в цифрі 486 мільярдів доларів США на відновлення та відбудову, оцінка на 10 років, включають заходи, необхідні для розбудови сучасного, низьковуглецевого, інклюзивного та стійкого до змін клімату майбутнього. Найбільші потреби у відновленні та відбудові оцінюються у житловому секторі (17% від загального обсягу), далі йдуть транспорт (15%), торгівля і промисловість (14%), сільське господарство (12%), енергетика (10%), соціальний захист і забезпечення засобів до існування (9%), управління вибухонебезпечними предметами (7%). Загальні витрати для всіх секторів на розчищення залишків руйнувань і управління ними (і, за необхідності, на знесення) сягнули майже 11 мільярдів доларів США. *** Контакти У Вашингтоні Еймі Стіллвел +1 (202) 294-5321 [email protected] У Києві Віктор Заблоцький +380 (67) 466-7690 [email protected] Савіано Абреу Речник ООН в Україні / Старший фахівець з комунікацій +380 (50) 422-3943 [email protected]

“Блакитні шоломи”: що треба знати про миротворчі місії ООН

Як відряджають миротворців ООН, скільки це коштує та як часто “блакитні шоломи” досягають успіху? Про це – у матеріалі DW.

“Фірмовою” відзнакою миротворців ООН є блакитні шоломи чи блакитні беретиФото: AFP/Getty Images/P. MacDiarmid

Хто такі “блактині шоломи“?

На момент заснування Організації об’єднаних націй (ООН) у 1945 році, використання солдатів із метою забезпечення миру не було передбачено в статуті організації. Втім, гіркий досвід війн і криз швидко призвів до розуміння того, що без військової сили врегулювання далеко не завжди є можливим. З 1948 року, коли перша місія ООН почала діяти на Близькому Сході, “блакитні шоломи”, як іноді називають миротворців організації, задіяні у наданні гуманітарної допомоги, спостереженням за виконанням перемир’я та контролі за буферними зонами між сторонами конфліктів. У 1988 році “блакитні шоломи” ООН отримали Нобелівську премію за забезпечення миру у світі.

Чому саме блакитні?

Військові, що беруть участь у миротворчих операціях ООН, продовжують носити уніформу військ тієї країни, з якої вони родом. Але, аби їх впізнавали солдати ворогуючих сторін та й вони самі не поцілили один в одного, миротворці носять яскраві блакитні шоломи, або берети із символікою ООН. Використовувати зброю при цьому миротворцям дозволено здебільшого тільки для самозахисту. Лише за умови надання так званого “жорсткого” мандату “блакитні шоломи” також можуть стріляти для захисту місії чи цивільного населення.

Про яку кількість миротворців йдеться?

Загалом із моменту заснування ООН було проведено 71 миротворчу операцію під егідою організації, а зараз активними є 16 місій. Географія активних операцій переважно охоплює Африканський континент та Близький Схід. Втім, “блакитні шоломи” також досі залишаються у Косово, на Гаїті та у зоні кашмірського конфлікту між Індією та Пакистаном. Загалом, за даними ООН, у цих місіях зараз бере участь понад 95 тисяч військових та поліцейських. При цьому більшість солдатів у миротворчих контингентах становлять представники Південної Азії. ООН сплачує близько однієї тисячі доларів за участь у місії, що робить залучення до них особливо вигідним для представників цієї частини земної кулі, де середній дохід на душу населення є відносно низьким. Ще у 2015 році, коли загальна кількість миротворчих сил ООН становила майже 106 тисяч осіб, їх планували збільшити більш, ніж на третину. Втім, за цей час, кількість “блакитних шоломів”, навпаки, зменшилася.

Чи завжди вони допомагають?

Миротворців ООН часто критикують за неквапливе реагування на кризи, адже на їх відрядження йде зазвичай не менше півроку. До того ж “блакитним шоломам” закидають малу ефективність у врегулюванні конфліктів. Так, найперша місія, що розпочалася 1948 року на Близькому Сході, досі триває. Серед кричущих випадків неспроможності миротворців захистити цивільне населення зазвичай згадують вбивство близько 300 мусульман, здійснене боснійськими сербами у Сребрениці в 1995 році. Нідерландські миротворці видали їх військовим формуванням боснійських сербів, що оточили базу. Загалом тоді від рук боснійських сербів загинуло близько 8 тисяч хлопців та чоловіків.

Сребрениця: колишні миротворці як свідки трагедії

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video

Пригадують миротворцям ООН і провал у попоредженні геноциду тутсі у Руанді роком раніше. 1994-го, Бельгія, чиї солдати складали значну частину місії ООН у Руанді, вирішила вивести власні війська після вбивства 10-х службовців. Під час кривавих подій у Руанді загинуло щонайменше 800 тисяч осіб. 2014-го тодішній генсек ООН Пан Гі Мун, під час траурних заходів у Кігалі, заявив, що йому “соромно за ООН”.

Іноді й самі миротворці перетворюються на джерело проблем. Наприклад, у 2016 році грузинських та французьких солдатів контингенту EUFOR у Центральноафриканській республіці звинуватили у сексуальній експлуатації неповнолітніх. Втім, попри критику, миротворчі сили ООН залишаються одним із небагатьох доступних світовій спільноті засобів реагування на міжнародні кризи.

Скільки це коштує?

На сайті ООН зазначається, що цього року на різні миротворчі операції у світі загалом передбачалося витратити близько 7,9 мільярдів доларів і його планували навіть збільшити. Втім, вже влітку цього року стало відомо про скорочення видатків майже на 600 тисяч доларів. Причиною цьому стало бажання нового американського президента Дональда Трампа скоротити витрати на ООН, які, на його думку, “вийшли з-під контролю”. Урізання могло бути більш масштабним, адже під час Генеральної Асамблеї ООН, США, які фінансують майже третину миротворчих місій, вимагали зменшити бюджет до суми, меншої за сім мільярдів доларів. Але країнам ЄС вдалося домогтися компромісної цифри.

Рішення про відрядження миротворчого контингенту ухвалює Рада безпеки ООНФото: Reuters/Brendan McDermid

Як їх відряджають?

Бажання певної країни запросити до себе миротворчий контингент недостатньо. Рішення надіслати “блактині шоломи” має ухвалити Рада Безпеки ООН, у складі якої п’ять постійних членів, серед яких Росія та Китай, що мають право вето. Обговорення деталей та джерел фінансування місії при цьому розпочинається у Генеральній Асамблеї лише після згоди Радбезу. Бюджет місії наповнюється за певною формулою за рахунок внесків країн-учасниць ООН, а рішення надіслати своїх солдат до зони конфлікту кожна із держав ухвалює окремо. Теоретично можна узгодити відправлення “блакитних шоломів” у Генасамблеї, але для цього потрібно, аби прохання надіслати контингент було попередньо заветовано Радою Безпеки. Втім, подібне траплялося лише двічі в історії миротворчих місій ООН.

Чи можлива місія на Донбасі?

Україна вже 25 років бере активну участь у миротворчих місіях ООН. Зараз 448 українських “блакитних шоломів” задіяні у дев’ятьох операціях від Придністров’я до країн Африки, а з 1992 року в складі миротворчих контингентів ООН побувало 42 тисячі українців, 54 з яких загинули. Після початку воєнних дій на Донбасі Київ просив ООН допомогти владнати конфлікт. Із подібним проханням український президент Петро Порошенко звертався ще у березні 2015 року, втім розмови про вірогідність відрядження “блакитних шоломів” на схід України поновились після того, як російський президент Володимир Путін заявив про підтримку ідеї миротворчого контингенту на Донбасі. Щоправда, мандат і повноваження місії в Києві та Москві бачать по-різному. У Берліні та Вашингтоні підтримали українське бачення місії, згідно з яким миротворці мають бути розміщені в усій зоні конфлікту, зокрема й на неконтрольованій Україною ділянці кордону із Російською Федерацією. Дискусії тривають.

Чи з’являться на Донбасі миротворці ООН? (06.09.2017)

To view this video please enable JavaScript, and consider upgrading to a web browser that supports HTML5 video