ТОП-10 порід качок

При створенні мінімальних умов утримання, качки дають швидкі прирости та є вигідними для вирощування як у домашніх умовах, так і у фермерських господарствах. Цей птах легко пристосовується до будь-якого клімату, не вимогливий до корму і може навіть обходитися без водойм. Але все ж є певні особливості кожної породи, про які вам необхідно знати. Крім того, нерідко фермери стикаються з питанням вибору породи, доцільної саме для їхнього господарства. Тому Kurkul.com зібрав для вас ТОП-10 найпопулярніших порід качок, з акцентом на їх переваги та недоліки, загальні особливості, хвороби й аспекти утримання.

Пекінська

Дуже популярна порода, яка часто зустрічається в домашніх господарствах. Шляхом її схрещування було виведено багато інших кросів та підвидів качок, зокрема Черрі-Веллі, Блакитний фаворит та ін.

Дорослі особини мають біле, рідше кремове оперення, новонароджені каченята темно-жовтого кольору. Голова велика, очі чорні, дзьоб помаранчевий, середньої довжини, шия довга, вигнута у самки і товста у селезня.

Качка має потужний і злегка піднесений тулуб, широкий і довгий. Груди об’ємні, добре розвинені. Крила щільно прилягають до тіла. Хвіст піднятий, у селезня кінчики хвостових пір’їн звернені до спини. Ноги оранжевого кольору, короткі, товсті.

Основною зовнішньою відмінністю, що виділяє статеву приналежність породи, є маса тіла — селезень значно більший за качку. Молодняк до 60 діб з моменту народження досягає ваги в межах 2,5-3 кг. Доросла самка набирає близько 3 кг живої маси, а селезень зазвичай важить 4 кг.

Показник несучості в середньому складає до 120 яєць на рік.

Захворювання, до яких схильна порода:

Черрі-Веллі

Порода Черрі-Веллі виведена в Англії шляхом схрещування пекінських качок. Своє ім’я порода отримала від британської селекційної фірми «Черрі-Веллі». Селекційні роботи проводилися в рамках двох ліній: материнської та батьківської. В результаті виведений дволінійний крос: 151 — материнська лінія та 102 — батьківська.

Зовні порода нагадує пекінську качку. У птахів велике, подовжене тіло з широкими грудьми. Голова качки з розвиненим чолом розташована на товстій шиї. Дзьоб яскраво-помаранчевий, очі великі. Ноги товсті, короткі, розташовані ближче до хвоста. Порода володіє розвиненою мускулатурою і хорошим жировим шаром. Оперення качок цієї породи зазвичай біле.

Черрі-Веллі — скоростигла порода. Качки до тримісячного віку набирають масу 3-4 кг. М’ясо вважається делікатесним, оскільки має яскраво виражений, насичений смак. Забійний вихід — близько 65%.

Продуктивність, залежно від лінії:

Качки батьківської лінії важать 3,2-3,5 кг. Несучість лінії — 100-120 яєць у рік.
Качки материнської лінії більші за розмірами, їхня вага становить 4 кг. У віці 60 днів каченята набирають масу тіла близько 3 кг. Несучість лінії — до 150 яєць у рік.

У приміщенні для качок породи Черрі-Веллі температура не повинна опускатися нижче +16- 18°C. Стіни пташника ретельно утеплюють, а в холодних регіонах включають обігрівальні прилади. У холодних приміщеннях качки не загинуть, але несучість їх знизиться і ріст сповільниться. Качки в холодному і сирому приміщенні можуть захворіти. Світловий день птиці необхідний не менше 14 годин. Тіснота негативно позначається на самопочутті та розвитку качок даної породи, тож площа птахівника розраховується 3 особини на 1 м² приміщення.

• невибагливість до умов утримання;
• пришвидшений набір маси;
• високі смакові показники м’ясної і яєчної продукції;
• стійкість до вірусних та інфекційних захворювань;
• високий відсоток виживання пташенят.

У породи майже немає мінусів. Єдина вимога при розведенні цих птахів — наявність водойми та можливість вигулу.

Захворювання, до яких схильна порода:

Благоварська

Благоварські качки мають виражений м’ясний тип, молодняк швидко росте і втрачає мінімум ваги під час оперення.

Селезні мають міцну конституцію: широке, майже горизонтальне тіло, довгий тулуб і розвинені груди. Їхнє оперення біле, а лапки і дзьоб мають виражений помаранчевий колір.

На відміну від самки у селезня є «борідка», на шиї присутній чубчик з довгих пір’їн, кінчик хвоста має заокруглену форму, а маса тіла значно більша. У самок забарвлення зазвичай більш тьмяне, ніж у самців, а проміжок від дзьоба до лобової кістки має форму трапеції.

У віці 7 тижнів вага качки становить приблизно 3,4 кг, селезня — 3,7 кг. До двомісячного віку вага самця сягає 5 кг. Благоварських качок із перших днів життя рекомендують вирощувати на повноцінних кормах. Їхні улюблені ласощі — соковита трава, коренеплоди, овочі, але повна заміна професійних кормів призведе до падіння якості м’яса і несучості качок.

Качкам цієї породи необхідно створити комфортні умови утримання, проте вони досить прості та не вимагають серйозних витрат. Птахів утримують в сухому чистому приміщенні з підлогою, встеленою сіном або соломою. Також важливо встановити ємності для купання. Вигул не обов’язковий, але корисний. Щільність посадки — 1 м² на 3 качки.

• для утримання качок вистачить обладнаного сараю;
• качки спокійні й врівноважені;
• активний ріст.

• вимогливість до режиму харчування;
• висока ціна інкубаційних яєць та молодняку;
• складність придбання чистокровних особин.

Захворювання, до яких схильна порода:

Стар 53

Качки кросу Стар 53 відносяться до бройлерів. Зовні нагадують представників пекінської породи, на основі якої і був виведений крос. У качок породи Стар 53 широкі груди й спина. Тулуб має подовжену форму, спирається на короткі широкі лапи. Пір’я може бути білого або кремового забарвлення. Селезень відрізняється від самки більшим розміром та вагою — більше приблизно на 1 кг.

Дзьоб у птаха помаранчевого або жовтого кольору. Лоб качки опуклий, голова велика, посаджена на товсту шию. Крила мають широкий розмах. У нормальному стані вони щільно притиснуті до масивного тулуба. Попри міць, птахи не літають, їхній максимум — стрибок на 2-3 м. Загалом, зовнішній вигляд качок Стар 53 нагадує гусей. Відрізнити птахів можна за довжиною шиї: у гусей вона довша. Дорослі птахи досягають маси 4,5-5 кг.

Масовий забій птиці можна здійснювати вже в 4,5 місяці, при цьому вихід м’яса від живої ваги складає 60%. У качок відзначається високий рівень несучості і хороший вихід пера й пуху. За 52 тижні вони можуть принести приплід до 281 яйця.

Невибагливі у догляді качки породи Стар 53 дуже швидко ростуть за наявності водойми. Приміщення для утримання качок утеплюють, а у зимовий час опалюють. Поруч із пташником влаштовується вигульна ділянка. За відсутності водойми на місці вигулу встановлюють глибокі корита. Погане харчування й утримання качок впливає на несучість птиці та на її ріст і розвиток. Неприпустимо утримувати птицю в сирих приміщеннях, тісноті й бруді. Велику небезпеку для птиці становлять протяги.

Захворювання, до яких схильна порода:

Блакитний фаворит

Качки Блакитний Фаворит були виведені птахівниками Башкирії. Отриманий шляхом селекції пекінської породи проміжний крос перевершив очікувані результати. Зазвичай це велика качка з подовженим, м’ясистим тулубом, опуклою грудиною, чималою головою, великими, щільно прилеглими до тулуба крилами та короткими ногами. Колір пір’я переважно блакитний, з красивим димчастим відливом. Відтінок блакитного кольору може варіюватися від світлого до темного з рідкими вкрапленнями коричневого або білого пір’я.

Блакитний фаворит відносять до скоростиглих кросів. Дорослий селезень набирає масу в межах 5 кг, а качка — 4 кг. При інтенсивній відгодівлі їх вага може становити у самців 7-8 кг, а у самок — 5-6 кг. Вже у віці 2-х місяців вага качок може становити приблизно 3 кг. Крім того, качки мають високий показник несучості — 100-150 яєць на рік та низький вміст жиру в м’ясі.

Качки можуть утримуватись в неопалюваному, але утепленому приміщенні, підлога якого застелена м’якою підстилкою. Порода добре переносить спеку і холод, але варто оберігати качок від протягів. Для нормального росту птиці необхідна водойма, але при її відсутності на місці вигулу можна встановити глибокі корита з водою.

• невибагливість в їжі;
• швидкість росту;
• живучість;
• можливість утримувати в різних умовах.

Захворювання, до яких схильна порода:

• авітаміноз;
• уровська хвороба;
• омфаліт;
• кутикуліт;
• інфекційні захворювання.

Індійський бігунок

Бігуни цінуються за ніжне соковите м’ясо, визнане делікатесом, і високу несучість. Порода з’явилася приблизно 2 тис. років тому в Ост-Індії. Довгий час незвичайних птахів із видовженим тулубом називали пінгвіновими качками або просто пінгвінами.

Качки швидко бігають і плавають, проте наявність водойми для утримання не обов’язкове. Порода спокійна — тривожаться тільки при небезпеці.

Зовні качки справді нагадують пінгвінів: тіло птахів вузьке, витягнуте, у формі пляшки, шия тонка й довга, а ноги прямі.

Бігуни мають різноманітне забарвлення:

Дике. Самки такого кольору мають коричневе пір’я і жовтий дзьоб. Селезень відрізняється зеленим дзьобом. Такого ж відтінку шия, голова і хвіст, грудка червона, а крила сірі.

Сріблясте. Самці такого забарвлення мають білі крила, чорну голову, коричневу грудку і сріблясте черевце. Самок можна відрізнити по жовтуватих крилах.

Біле. Відрізняються світло-жовтими дзьобами.

Чорне. У таких качок колір дзьоба темно-зелений.

Також можна зустріти птахів кольору хакі, блакитних особин і качок, що мають двобарвне оперення.

Качки досить дрібні. Дорослі бігуни зазвичай важать 1,5-2 кг. Самки трохи менші від селезнів. При цьому каченята швидко відгодовуються: вже в перший місяць вони наздоганяють дорослих птахів за вагою та розміром.

Індійський бігунок — це яєчна порода. За рік самки в середньому приносять по 200-250 яєць. Однак м’ясо такої качки вважається справжнім делікатесом: воно дуже соковите і ніжне.

Якщо качки пасуться на пасовищі, а недалеко є водойма, то утримувати їх можна без зайвого клопоту і витрат. Бігуни можуть цілий день пастися і самі знаходити собі їжу. При відсутності вільного вигулу стаду необхідно організувати штучну водойму або купальню. Без води падає несучість самок, качки стають неспокійними. Важливо, щоб на вигульній ділянці кожному птахові було виділено не менше 10 м².

• висока яйценоскість;
• здатність співіснування з іншими пернатими;
• привабливий зовнішній вигляд.

Захворювання, до яких схильна порода:

Агідель

Качка Агідель — нащадок двох м’ясних (Благоварскої і Черрі-Веллі) й однієї м’ясо-яєчної породи (індійський бігунок). Взявши кращі якості від своїх «батьків», ця порода качок набула поширення в багатьох країнах світу, особливо в основних гравців на експортному ринку м’яса. Має два кроси: Агідель 34 і Агідель 345. Кожен із них відрізняється високою якістю м’яса і відмінною несучістю.

Тіло качок цієї породи велике і довге, посаджене майже горизонтально. Спина довга і широка. Шия середня по товщині і довга. Груди об’ємні і глибокі, виступають вперед, а голова велика. Дзьоб широкий, помаранчевого кольору. Ноги короткі, світло-помаранчеві, не товсті. Крила качки Агідель мають невеликий розмах. Очі темні й великі. Пір’я виключно біле, без вкраплень молочного, жовтого або кремового. Білосніжний колір качки добре закріплений в генотипі обох кросів як у самців, так і у самок.

Спрямованість породи — м’ясна. М’ясо цих качок цінується за низький відсоток жиру та гарний смак. Серед всіх бройлерних качок ця порода є найбільш дієтичною. Тушка птиці покрита білою шкірою, на якій не видно вкраплень від пір’я.

Качки швидко набирають вагу при мінімальних витратах корму. В умовах правильного харчування й утримання до 6 тижнів вага селезня складає 3 кг 200 г, а вага качки — майже 3 кг. Витрати корму складають 2,25 кг на 1 кг приросту птиці. Важливим показником (особливо для домашніх присадибних господарств) є природна збереженість. У качок породи Агідель він один із найвищих — 98,5% для каченят до 6 тижнів і 97,5% від 6 тижнів до 7 місяців. За рік при хорошому харчуванні качка може знести 225-260 яєць.

З особливостей догляду можна виділити доступ до води, однак буде досить наявності невеликого корита зі свіжою водою.

• стійкість до хвороб;
• швидкий ріст;
• невибагливість в їжі;
• висока продуктивність.

Серед недоліків породи можна виділити тільки високий рівень споживання комбікормів, однак його плюс — інтенсивний набір ваги.

Захворювання, до яких схильна порода:

Качки практично не хворіють на інфекційні захворювання. Стійкість до лейкозу породи Агідель в 3 рази вища, ніж у інших порід, тому птахам не потрібна додаткова профілактика. Каченята народжуються міцними і без вроджених захворювань.

Мускусна

Мускусна качка значно відрізняється зовні від одноплемінників. У неї коротка шия, широкі груди, крила потужні, а ноги короткі.

Качки цієї породи витривалі, спокійні, дійсно невибагливі, а також практично не сприйнятливі до захворювань. Крім того, для цих качок не потрібно створювати спеціальну водойму. Вага мускусного селезня в середньому складає 6 кг, а качки — 3,5 кг.

Ще одна відмінність породи — дієтичне, червоне, з невеликим вмістом жиру м’ясо. Вихід по масі м’язів перевершує будь-яку породу качок. У м’яса також відсутній специфічний присмак, який характерний для водоплавної птиці. Яйця мускусних качок їстівні, великі за розміром, з великим жовтком і хорошим білком.

Забарвлення мускусних качок різноманітне: темне, біле, чорне, шоколадне або коричневе, блакитне. Можна зустріти й інші забарвлення, які не були визнані стандартами. Варто звертати увагу на однорідність забарвлення качки, адже існує думка, що змішане забарвлення говорить про наявність в породі домішок.

• невибагливість до кормів;
• витривалість;
• живуть без водойм;
• добре несуться;
• не шумлять і добре вживаються з качками інших видів.

• не переносять підвищеної вологості;
• не переносять тісноту;
• здатність до польоту;
• досить тривале вирощування порівняно з іншими породами.

Захворювання, до яких схильна порода:

Проте хвороби у мускусних качок досить легко лікуються за умови їх своєчасного виявлення.

Мулард

Муларди з’явилися завдяки схрещуванню мускусних качок та інших порід. Це дозволило отримати швидкорослих і великих особин зі світлим і довгастим дзьобом та темними очима. Тулуб має подовжену форму з великими крилами. Ноги короткі, жовті. Хвіст невеликий і середньо розвинений. Самці і самки розрізняються між собою тільки масою в межах 0,5 кг. Селезні мають тулуб сірого відтінку з темними крилами.

Качки швидко досягають маси в 3,5-4 кг. Відмінною характеристикою породи є її стерильність: попри наявність статевого інстинкту, запліднення яєць не відбувається. Отримати мулардів можна шляхом схрещування селезня пекінської породи з мускусною качкою.

Муларди відрізняються міцним здоров’ям, вони невибагливі до умов утримання. Для утримання необхідне закрите, комфортне приміщення площею 1 м² на 3 особини. Плюсом для птахів буде луг поруч із пташником, на якому вони зможуть пастися в пошуках корисних речовин. Крім того, качкам необхідний просторий двір з розрахунку 1 м² на 1 голову.

• дієтичне м’ясо;
• швидке зростання;
• для утримання вистачить просторого майданчика.

Захворювання, до яких схильна порода:

Українська сіра

Порода була отримана шляхом схрещування різних місцевих видів птиці з дикими кряквами. Сірі українські качки мають гарний імунітет і апетит. Не можуть обходитися без води.

Сіра українська качка має прекрасно складений тулуб. Її подовжений корпус злегка піднятий вперед. М’язи добре розвинені, спина і грудина широкі. На животі качки відсутній клиноподібний відросток. Голова, посаджена на шию середньої довжини, має овальну форму. Відмінною рисою птахів є підвищена щільність пуху. За забарвленням є:

Білі. Мають помаранчевий або яскраво-жовтий дзьоб.

Глинисті. Властиве коричневе оперення, зелений дзьоб і червоні лапи.

Дикопір’яні. Найпоширеніший окрас — можуть мати золотисте або шоколадно-коричневе оперення. У самців на шиї біле кільце і блискуче синьо-зелене пір’я. Влітку самці линяють і стають схожими на самок. Дзьоб має оливкове забарвлення, а на його кінці розташована чорна пляма. Лапи помаранчеві.

Сірі. Цей вид качок схожий на крякву. Спини птахів покриті пір’ям чорно-бурого кольору. Крила качок і нижня частина тулуба сірого кольору, боки мають сині блискучі відливи.

Сіра українська качка належить до м’ясних порід. Середня вага дорослої самки становить 3 кг, самця — 3,5-4,0 кг. Такої ваги птахи досягають до 4 місяців. У віці 2 місяців каченята важать близько 2 кг. М’ясо молодих качок особливо ніжне і м’яке.

Породу розводять не тільки для отримання м’яса. Качки також добре несуться і дають багато пуху.

Для породи сірих українських качок характерний швидкий ріст. Виживання каченят становить 95-97%. Сірі качки можуть показувати хорошу несучість, яка в середньому становить 120-140 яєць на рік.

Вирощувати сіру українську качку досить просто. Для утримання можна використовувати будь-яке утеплене приміщення із сухою підстилкою. Обов’язково потрібен вигул, корита для купання або природний басейн. Площа приміщення розраховується за нормою 1 м² на 3 качки, адже птахи погано переносять перенаселення.

• швидкий ріст;
• стійкість до хвороб;
• стійкість до низьких температур;
• невибагливість у харчуванні та утриманні;
• висока продуктивність.

Захворювання, до яких схильна порода:

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.

Вигідні породи качок для розведення на м’ясо

У цій статті ми розповімо про найкращі породи качок, які розводять на птахофермі для отримання м’яса. Ці породи вирізняються швидким набором ваги та високою продуктивністю. Тут ви знайдете важливу інформацію про догляд за качками, яка допоможе вам забезпечити оптимальні умови для їх розведення та домогтися високого прибутку.

М’ясні породи качок: 5 найкращих

Качине м’ясо вважається делікатесом і користується популярністю завдяки ніжному смаку та поживним властивостям. При невисокій калорійності м’ясо містить велику кількість білка та жирів. Ринок збуту різноманітний — попит є як серед звичайних покупців, так і у ресторанній сфері, і на переробних виробництвах.

До найкращих м’ясних порід качок в Україні, за якими нескладно доглядати, належать:

1. Сіра українська.
2. Пекінська.
3. Чорна білогруда.
4. Мускусна.
5. Руанська.

Розведення качок м’ясного напряму — це відносно просте та високоприбуткове заняття. Давайте розглянемо характеристики та особливості утримання кожної породи.

1. Сіра українська

Ця велика порода має сіро-коричневе оперення, темний дзьоб і червоно-коричневі ноги. Тіло у них м’язисте, шия та голова маленькі.

Представники цієї породи дуже галасливі, проте мають лагідний характер, тобто їх можна тримати з іншими видами свійської птиці.

Качка невибаглива у догляді, спокійно переносить холод. Опалювати приміщення в зимовий період не обов’язково, головне захистити птахів від протягів і надати їм товстий шар свіжої підстилки.

Загороди мають бути просторими, огорожа висотою не менше 2 метрів. Площу вольєра розраховують так: 1 м² на 3 дорослі особини. Самкам для висиджування потомства роблять гнізда у вигляді коробів 40х50 см. Для підстилки використовують суху траву, тирсу чи розтерті кукурудзяні стрижні.

Також качкам необхідна водойма. Якщо її немає, можна поставити глибокі корита.

У цієї породи м’ясних качок добрий імунітет. Виживаність каченят — 95-97%. Ефективною профілактикою різних захворювань буде правильний догляд і раціон годівлі, а також регулярна дезінфекція приміщення.

До їжі сіра українська качка також невибаглива. Тим не менш, харчування птахів м’ясного спрямування має бути збалансованим. Теплої пори року вони можуть харчуватися травою, самостійно добутою на водоймі ряскою, зерном. До раціону можна додавати картоплю, капусту, яблука, гарбуз, вітамінні добавки. Взимку частку комбікорму збільшують до половини.

Продавати на м’ясо качок можна вже в 2 місяці — у цьому віці вони важать близько 2 кг. Забійний вихід — 87-89%. Дорослі особини важать 3-4 кг.

2. Пекінська

У представників цієї породи біле, іноді кремове оперення. Дзьоб і ноги помаранчеві. Тулуб трохи подовжений, кістяк міцний.

Характер у птахів нервозний, полохливий. Вони галасливі та можуть битися як між собою, так і з іншими видами птахів. Щоб знизити рівень шуму, потрібно забезпечити спокійне середовище, розташувати пташник у тихому місці.

Качки нормально переносять холодну пору року, але температура в приміщенні не повинна опускатися нижче +10℃. Оптимальна температура в літній період не вище +25℃. Наявність водойми не обов’язкова. Підлоги в приміщенні краще зробити дерев’яними та підстилати сіно чи солому.

Качки породи «Пекінська» мають міцний імунітет, тому вони стійкі до різних захворювань і виживаність у них висока.

Цей птах невибагливий до харчування і при цьому має більш інтенсивний обмін речовин, ніж інші породи. Раціон складається із зерна, овочів і фруктів.

У віці 1,5 місяця каченята можуть набрати близько 3 кг. Дорослі особини важать 3,5-4 кг. Продавати на м’ясо найкраще до настання періоду ювенальної линьки. М’ясна частина забою — 66,8%.

3. Чорна білогруда

Представники цієї породи вирізняються чорним оперенням. Грудка та частина шиї у них білі. Голова у селезнів має зеленкуватий відлив. Дзьоб темний або брудно-жовтий, ноги коричневі. Птах має міцний кістяк і припіднятий тулуб.

Качки спокійні та невибагливі, але є деякі нюанси. Це водоплавна порода, тому на пташнику необхідна водойма або хоча б невеликі ємності з водою. Бажано облаштувати брудергауз із окремими секціями для вільного пересування каченят. Підлогу застеляють сіном, тирсою або торфом. У холодну пору року товщину підстилки потрібно збільшувати. У приміщенні має бути хороша вентиляція, але без протягів.

Всі качки неохайні, тому краще робити високі годівниці та заповнювати кормом на третину, щоб вони менше смітили. Напувалки повинні бути вузькими, щоби поміщався тільки дзьоб.

На вигульному майданчику потрібно зробити навіс, обладнати напувалки та годівниці. Площа подвір’я розраховується з норми — 1 м² на 5 особин.

Виживаність у м’ясної породи качок «Чорна білогруда» висока — 93%.

У теплий період качки харчуються на вільному вигулі, але все одно потрібно двічі на день підгодовувати зерновими. Підійде просо, овес та ячмінь. Взимку до раціону слід додатково включати вітаміни та мінерали.

Вага каченят в 2 місяці — 2 кг, вага дорослих особин — 3,5-4 кг. Забивають у віці 2-3,5 місяців. Забійний вихід — 85-88%. М’ясо вирізняється великим вмістом жиру.

4. Мускусна

Мускусні качки (індокачки) бувають різних кольорів, але переважно мають темне оперення із зеленим або фіолетовим відливом. Також від інших порід їх вирізняє червоний наріст навколо очей, вузький дзьоб, трохи подовжений хвіст і короткі ноги. У індокачок досить великий тулуб зі грудкою, що відвисає, та великі крила.

Птахи невибагливі, тихі, але не люблять сусідити з іншими птахами.

Їм також необхідна водойма або корита з водою для купання. В іншому мускусні качки не потребують особливого підходу та можуть добре почуватися практично в будь-яких умовах.

Імунітет у індокачок міцний, тому при належному догляді вони, як і інші породи качок, стійкі до хвороб.

Для корму підійдуть огірки, картопля, бадилля моркви та буряків, гарбуз, кабачки, капуста, кукурудза. Також потрібні зернові — пшениця та жито, а овес та ячмінь необхідно обов’язково заливати водою. Влітку мускусні качки можуть досить довго обходитися підніжним кормом — зеленню, комахами та хробаками.

Взимку та навесні птиці страждають від дефіциту біологічно активних речовин, тому слід включати до раціону добавки. Це також є важливим для підвищення м’ясного приросту. Для годівлі можна використовувати й комбікорм, який містить усі необхідні елементи.

Каченята в 2 місяці важать близько 1,2 кг, а дорослі особини можуть досягати 4-6 кг. Забивають у 2,5-3 місяці. Вихід м’яса — 63-65%.

5. Руанська

Руанські качки вирізняються коричнево-строкатим оперенням. Черево сірого кольору, ноги помаранчеві, хвіст темний. Голова у селезнів із зеленим відливом, на шиї біла смужка. Дзьоб жовто-зелений із потемнінням зверху, а у самок — коричнево-жовтогарячий, теж із потемнінням. Тулуб досить широкий.

Представники цієї породи м’ясних качок спокійні, тихі, добре ладять з іншими свійськими птахами.

Для їх утримання підійде стандартний сарай з гарною вентиляцією та підстилкою. Також бажана наявність водойми або корит з водою. Самки — погані квочки, тому потомство виводять в інкубаторі.

Руанські качки генетично схильні до ожиріння, що негативно впливає на якість м’яса.

Раціон складається із зернових, мішанок, білкових кормів, зелені та вітамінних добавок. Годують птахів двічі на день.

Молодняк у віці 1,5-2 місяців важить близько 2,5 кг, а вага дорослих особин у середньому — 3,5-4 кг. Забійний вихід — 80% від живої ваги.

Купівля породистих птахів та облаштування ферми потребує значних вкладень. Щоб прискорити запуск виробництва, можна взяти кредит на вигідних умовах. На сайті AgroApp ви знайдете програми фінансування від надійних банків і кредитних організацій. Подайте заявку та отримайте попереднє рішення щодо кредиту протягом 24 годин.

Часті питання про м’ясні породи качок в Україні

Які качки швидко набирають вагу

Найшвидше набирають вагу муларди — 4 кг за 3-4 місяці. Це гібрид пекінських і мускусних різновидів.

Яка найкрупніша порода качок

Муларди можуть сягати 6-7 кг, але враховуйте, що вони не дають потомства. Для їх розведення потрібно схрещувати селезня мускусної качки та самку пекінської.