Цибулинні квіти

Цибулини – це вкорочені й видозмінені підземні пагони. Цибулини квітів є в різних родинах – серед амарилісових, лілійних, ірисових і навіть серед дводольних рослин. У природі цибулинні зазвичай мешкають у сухому та жаркому кліматі – в Середземномор’ї, в Африці, на Кавказі, в Азії, у Латинській Америці.

Багато цибулинних є ефемероїдами. Значна частина є високодекоративними садовими рослинами – мускарі, гіацинти, рябчики, проліски, пушкінії і, звичайно, лілії. Є й такі, як амариліс та кринум, які краще вирощувати в домашніх умовах. Цибулини садових квітів можна висаджувати взимку на вигонку, щоб отримати до конкретної дати букет у вазоні.

Цибулини квітів можуть бути однорічними, як еритроній або тюльпан, і багаторічними, як амариліс або нарцис. Є дрібноцибулинні культури, як мускарі та проліски, а є квіти з більшими цибулинами, як тюльпани та нарциси. Вирощувати цибулинні квіти зовсім нескладно, а якщо їх вдало підібрати, то можна влаштувати на ділянці ефектну клумбу з одних тільки цибулинних, які цвістимуть із початку сезону й до глибокої осені. Майже всі цибулинні квіти легко розмножуються вегетативним способом – дочірніми цибулинами.

Амариліс

Амариліс прекрасний (Amaryllis belladonna), відомий також як «беладонна лілія» або «прекрасна дама» (дослівний переклад назви з латині) – давній мешканець наших підвіконь. Родом він з пустелі Карру в Південній Африці. Амариліс – ім’я прекрасної пастушки з ідилії давньогрецького поета Теокріта, і, повірте, квітка, названа її ім’ям, дійсно гарна. Початківці квітникарі часто плутають Амариліс з гіпеаструмом, хоча насправді вони не так вже й схожі.

Амариліс – опис цвітіння

Милуючись цвітінням амариліса, чи впевнені ви, що це не гіппеаструм? Адже ці цибулинні квіти мають сильну родинну подібність. Однак є між ними і відмінності. Наприклад, одна квітка формує суцвіття в кінці осені або взимку, а інша цвіте влітку. Одна прекрасно почуває себе і в горщику, і на клумбі, інша ж більше полюбляє затишну домашню обстановку.

Як зрозуміти, яку з квітів ви вирощуєте? Чіткість у цьому питанні необхідна, інакше як ви дізнаєтеся, що настав час припиняти підживлення і готувати рослину до періоду спокою? Прочитавши нашу статтю, ви навчитеся легко визначати різницю між амарилісом і гіпеаструмом, і це напевно принесе вашим рослини користь.

Амариліс (фото видів)

Амариліс належить до родини амарилісових, в природі зустрічається на півдні Африканського континенту. Швидко росте і розвивається. Цвіте Амариліс з кінця літа до середини осені, хоча цвітіння можна зміщувати як завгодно.

Амариліс після цвітіння

Після того, як цибулинні рослини амариліси відцвітуть, їм потрібен час для відновлення сил і закладки квіткових бруньок для наступного цвітіння. Весь цей час цибулини повинні перебувати в землі, а коли процес відновлення і закладки завершиться, цибулини садових амарилісів найчастіше викопують.

Зі статті на нашому сайті ви дізнаєтеся, скільки часу потрібно амарилісу для відновлення сил, коли викопувати його цибулини на зиму і як зберігати їх до наступної посадки. Сподіваємося, що вам також буде цікаво дізнатися, які цибулини можна залишити на зиму в саду і як їх захистити від морозів.

Амариліс: як виростити вдома і в саду

Цибулинні багаторічники – одні з найкрасивіших квітів. Багато з них можна вирощувати як в кімнатній культурі, так і в квітниках. Є серед цибулинних такі чудові рослини, як амариліс та гіпеаструм. Ці близькі родичі дуже схожі один на одного, та й догляд за ними мало чим відрізняється. Однак гіпеаструми цвітуть взимку або ближче до весни, а на амарилісах квітки розпускаються восени.

Як посадити амариліс або гіппеаструм в горщик? Як і коли висаджувати ці рослини у відкритий грунт? В якому порядку і в які терміни здійснюється вигонка амариліса і гіпеаструма? Якими способами розмножуються гіпеаструм і амариліс?

Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у нашій статті.

Ацидантера: вирощування і догляд, види і сорти

Ацидантера (лат. Acidanthera) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові. Назва роду походить від двох грецьких слів, які перекладаються як «гострий» і «квітка» й описують загострені частки оцвітини ацидантери. У роду близько 40 видів, що виростають у тропіках африканського континенту. У культурі ж вирощується переважно ацидантера двоцвітна, або ацидантера Мюріел, або гладіолус Мюріел, або гладіолус гарноквітковий, або гладіолус запашний – популярна садова рослина, уведена в культуру в 1886 році.

Валлота: вирощування вдома, види і сорти

Валлота (лат. Vallota) – рід цибулинних багаторічних рослин родини Амарилісові, представники якого сьогодні переміщені в роди Циртантус і Клівія. Походять ці рослини з Капської області, розташованої в Південній Африці, а назву вони отримали на честь ботаніка з Франції П’єра Валло. У кімнатній культурі вид валлота прекрасна з’явився в XVII столітті. Досі науковці не мають єдиної думки про те, до якого роду мають належати ці рослини, тому ми вам розповімо і про валлоту, і про циртантус, тим більше що цим спорідненим рослинам потрібні однакові умови утримання.

Вирощування тюльпанів

Тюльпани – це квіти, які вже багато років є одними з найбільш улюблених в нашій країні. Та й не тільки у нас, а й в усьому світі. Історію про те, як цибулини цих рідкісних квітів обмінювали на золото і коштовності і про те, як вони потрапили в нашу країну, відомі дуже давно. Але ореол романтики навколо цієї прекрасної квітки за багато років так і не зник. Тюльпани як і раніше вважаються одними з найпрекрасніших весняних квітів. Любителі займаються вирощуванням тюльпанів не тільки в декоративних цілях.

Висаджуємо тюльпани восени за голландською технологією – які є переваги?

Сьогодні я розповім, як я восени висаджую цибулини тюльпанів за голландською технологією.

Гальтонія: вирощування в саду, види і сорти

Гальтонія (лат. Galtonia), або капський гіацинт – цибулинний багаторічник родини Лілійні родом із мису Доброї Надії. Назву рослина отримала на честь Френсіса Гальтона, англійського дослідника флори Південної Африки. У Європі гальтонію культивують як пізньоквітучу рослину з сімдесятих років XIX століття. З чотирьох природних видів роду в культурі вирощується переважно один – гальтонія білувата, або біліюча.

Гемантус: вирощування вдома, види і сорти

Гемантус (лат. Haemanthus) – рід однодольних рослин родини Амарилісові, поширених у природі Південної Америки. У роду понад 40 видів. Піттон де Турнефор назвав рід «гемантус» через яскраво-червоні квітки типового вигляду: в перекладі з грецької мови «гемантус» означає «кривава квітка». У 1753 році Карл Лінней, описуючи рослину, не став міняти назву.

Гіацинти: вирощування в саду, види і сорти

Досвідчені квітникарі говорять, що по цибулині гіацинта можна вгадати, в якій кольоровій гамі він буде цвісти: фіолетова цибулина – будуть сині, голубі чи фіолетові квіти; бордова – рожеві чи червоні; світло-сіра – білі. Беріть на замітку цей простий лайфхак при купівлі посадкового матеріалу!

А ще обов’язково звертайте увагу на стан цибулин, обирайте тільки гладкі, тверді екземпляри без плям та пророслих коренів.

При правильному догляді одна цибулина гіацинта може радувати вас до 12 років! Як же домогтися такого результату?

Який період вважається ідеальним для посадки гіацинтів в наших широтах? Як правильно садити гіацинти «на пісок»? Як уберегти цибулинки від загнивання? Чому дрібнішають квіти гіацинта? Читайте у нашому матеріалі.

Гіменокаліс: вирощування вдома, види і сорти

Гіменокаліс (лат. Hymenocallis) – рід родини Амарилісові, представники якого поширені в тропіках і субтропіках Південної Америки, Вест-Індії та Антильських островів. У культурі їх вирощують як кімнатні або оранжерейні рослини. У літературі гіменокаліс іноді називають «ісмена» («ісмене») або «панкраціум», однак насправді ці рослини належать до різних родів, об’єднаних однією родиною.

Гіпеаструм: вирощування, пересадка, розмноження

Гіпеаструми – дуже гарні рослини, і їх популярність постійно зростає.

Стрілки гіпеаструма з розкішними суцвіттями, більшими, ніж у спорідненого амариліса, можуть стояти у зрізці до двох тижнів, а якщо в приміщенні прохолодно, то і до трьох.

Цибулину гіпеаструма можна посадити на вигонку і отримати букет до святкового різдвяного чи новорічного столу.

Щоб з гіпеаструмом не було проблем, потрібно створити йому близькі до природних умови і дотримуватися нескладних правил догляду за рослиною. Всю необхідну інформацію про вирощування гіпеаструма в кімнатній культурі ви зможете знайти в нашій статті.

Гладіолус – символ мужності та шляхетності

Кажуть, що квіти – це залишки райських садів. Вирощують їх зазвичай для того, щоб милуватися ними в саду, прикрашати житла й дарувати жінкам. А що ж дарувати представникам сильної половини людства? Є одна квітка – прекрасна, елегантна, але водночас мужня. Ім’я їй – гладіолус.

Гладіолус у ландшафтному дизайні

Гладіолус – воістину царська рослина, але дизайнери його чомусь цураються. З’ясуймо причини такої настороженості та спробуймо змінити ставлення до гладіолусів.

Гладіолус: посадка й догляд, викопування і зберігання

У наш час, здається, жодне свято, починаючи з липня і закінчуючи серединою вересня, не обходиться без гладіолусів. Тим складніше нам сьогодні повірити, що колись ці розкішні квіти з гордовитою поставою вважалися бур’яном й затяті хлібороби наполегливо виривали їх ніжні паростки з пшеничних полів.

Як же мав рацію той, хто першим розгледів у гнаній квітці потенціал майбутнього фаворита клумб та святкових букетів!

Популярність гладіолусів серед квітникарів зростає з кожним роком, а значить, з’являються не лише нові приголомшливі сорти, але й перевірені рекомендації, що спрощують догляд за цією рослиною.

Ми зібрали для вас 11 простих правил, дотримання яких гарантує вам регулярне і рясне цвітіння гладіолусів до самої осені.

Гладіолуси – чому вироджуються

Виведення нових сортів гладіолусів для селекціонера стає справою всього його життя. Шлях від насінини до реєстрації нового сорту становить зазвичай довше 10 років. Увесь цей час триває спостереження за тим, як поводиться гібрид, скрупульозно записуються всі зміни, що відбуваються з рослиною, і всі її характеристики.

Гладіолуси та жоржини: найкрасивіші сорти

Гладіолуси та жоржини – прекрасні квітучі рослини, які вирощують не тільки для прикраси саду, а й на зрізання. Ці квіти настільки популярні, що робота з виведення їхніх нових сортів триває безперервно. Ми познайомимо вас із деякими сортами й гібридами, які нам здаються особливо привабливими.

Гладіолуси: вирощування в контейнерах

Одним із напрямків сучасної селекції гладіолусів є виведення дрібноквіткових мініатюрних сортів. Особливо цим захоплюються за кордоном. Це і зрозуміло, адже в європейських країнах вільна земля в дефіциті, а на балкончику великоквіткові сорти виглядатимуть справжніми гігантами.

Дріміопсіс: вирощування вдома, види і сорти

Дріміопсіс (лат. Drimiopsis), або ледебурія – рід квіткових рослин підродини Гіацинтові, що входить до родини Проліскових. Виростають представники роду в Східній і Південній Африці. У роду за різними джерелами від 14 до 22 видів, і два з них вирощуються в кімнатній культурі.

Еритроній: вирощування і догляд в саду

Еритроній (лат. Erythronium) – рід трав’янистих багаторічників родини Лілійні, представники якого виростають у природі в гірських лісах Північної Америки, Європи, Південного Сибіру, Маньчжурії та Японії. Згадку про цей ранньовесняний ефемероїд можна знайти в працях Діоскорида. Латинську назву роду дав Карл Лінней, і утворена вона від грецького імені одного з видів. Деякі види еритронія (кавказький, японський і сибірський) вважаються зникаючими й занесені до Червоної книги. Усього ж у роду 29 видів, і деякі з них вирощуються як культурні рослини.

Еукоміс: вирощування і догляд у саду

Еукоміс, або евкоміс, або ананасна лілія (лат. Eucomis) – рід квіткових однодольних цибулинних рослин родини Спаржевих. У природі представники роду зустрічаються в Південній Африці. У перекладі з грецької мови «еукоміс» означає «гарноволосий». Цю назву рослини роду отримали від Шарля Луї Лерітьї де Брютеля в 1788 році. У культурі вирощують чотири види, хоча всього їх у роду налічується 14. Перевага еукоміса – висока декоративність не тільки під час тривалого цвітіння, а й після нього.

Еухарис: вирощування, види і сорти

Великі квітки амазонської лілії віддалено нагадують нарциси: вони так само величні, ароматні і розташовані на безлистих квітконосах. Належить еухарис до родини Амарилісові, представники якого давно оселилися в наших садах і будинках.

Еухарис в наших широтах може рости тільки в оранжереї або на підвіконні, оскільки потрапив до нас із вологих лісів Південної Америки, де можна зустріти цілі зарості амазонської лілії.

Однак в кімнатній культурі в еухариса іноді виникають складності з цвітінням. Про те, як цього уникнути, як організувати для заморського гостя комфортні умови і як розмножити еухаріс самостійно, ви дізнаєтеся зі статті на нашому сайті.

Зефірантес (Zephyranthes): догляд, фото, види

Зефірантес (лат. Zephyranthes) – рослина, що належить до родини Амарілісові і нараховує приблизно 35 видів рослин. У природі зустрічаються у вологих місцевостях Південної та Центральної Америки.

Іксія: вирощування і догляд, види і сорти

Іксія (лат. Ixia) – рід трав’янистих багаторічників родини Ірисові, котрий за різними даними об’єднує від сорока до понад шістдесят видів, що мешкають у Південній Африці, а точніше – в Капській області. Назва роду утворена від грецького слова, що означає «пташиний клей», і пояснює властивість соку іксії – липкість. У квітникарстві ця рослина з’явилась у XVIII столітті. Сьогодні іксія в саду представлена переважно сортами гібридного походження, відомими під загальною назвою іксія гібридна. Видові іксії в культурі зустрічаються все рідше.

Іфейон: вирощування і догляд, види і сорти

Іфейон (лат. Ipheion) – рід трав’янистих багаторічників підродини Цибулеві родини Амарилісові, який за різними джерелами представлений 6-25 видами, що виростають у зонах із субтропічним і тропічним кліматом Америки. Походження наукової назви роду невідоме. У культурі вирощується вид іфейон уніфлорум, або іфейон одноквітковий (Ipheion uniflorum), що зустрічається в природному вигляді в Аргентині й Перу, а також сорти та гібриди цього виду.

Кали: вирощування в саду і вдома

Батьківщина кали – Південна Африка. У цій частині земної кулі каллу називають родичкою гладіолуса. В Європі «ефіопська красуня» з’явилася у XVII столітті, причому вирощували екзотичну квітку як кімнатну рослину.

У наш час кали прикрашають не тільки підвіконня, але й тераси, лоджії, сади.

Більш того, стало відомо, що гостя з африканського континенту володіє унікальною витривалістю: навіть при зміні освітлення, температури чи вологості кала продовжує цвісти!

У наших широтах кали цвітуть з початку літа й до пізньої осені, при цьому кожна «квітка» живе близько місяця. Якщо забезпечити рослині правильний догляд, на кожному кущику буде по 10-12 суцвіть.

Про тонкощі догляду за калами кімнатними та садовими читайте у нашому матеріалі.

Клівія

Клівія (лат. Clivia) – рослина красива і довгоквітуча. Родом вона з Південної Африки, як майже всі амарилісові. Назву свою Клівія отримала на честь Шарлотти Клайв, герцогині Нортумберлендської, гувернантки майбутньої королеви Великобританії Вікторії. Тривалість життя Клівії в домашніх умовах – 15 років. Вона зовсім невибаглива і в той же час надзвичайно красива. Правда, як і будь-яка інша квітка, вона вимагає дотримання певних правил у догляді. Про ці правила ми зараз і поговоримо.

Клівія (Clivia): догляд, фото, види

Клівія (лат. Clivia) належить до родини Амарилісові і нараховує 3 види рослин. У природі поширені в ПАР.

Головний овоч планети. Чому рекордно дорожчає цибуля в Україні та світі

Як не дивно, цибуля — найпопулярніший овоч у світі (точніше панує на кухнях помідор, але то ягода з погляду ботаніки). Щороку виробляється близько 106 млн метричних тонн цибулі — стільки ж, скільки моркви, ріпи, чилі, перцю та часнику разом узятих. Гіркуватий овоч зажив такої слави, бо став незамінним у величезній кількості страв різних народів — від супів до смажених начинок для хотдогів — і його дуже важко замінити в рецептах.

Дефіцит супроводжується стрибком цін — від Південно-Східної Азії до Північної Африки. А деякі країни-виробники цибулі — такі як Марокко, Туреччина, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан — вже заборонили або обмежили її експорт, що лише загострило ситуацію в регіонах-імпортерах. Скажімо, на Філіппінах червона цибуля коштує утричі дорожче за курятину ($12 за кілограм!). За даними ООН і Світового банку, під експортні обмеження у світі також потрапила морква, помідори, картопля та яблука. Отже, проблеми на ринку поширються й на інші сегменти, однак ми сфокусуємося на найгострішому — цибулі.

Удари по ринку

Глобальний ринок струсонули кілька факторів. Перший — повені і, як наслідок, неврожай у Пакистані — одному з найбільших виробників та експортерів цибулі. Другий — морози в іншому цибулевому регіоні — Центральній Азії, зокрема в Узбекистані та на півдні Казахстану, де великий обсяг продукції просто зіпсувався. Ще одна причина дефіциту цибулі, яку постійно називають світові ЗМІ — війна Росії в Україні. Розглянемо ситуацію детальніше і почнемо з ринкових даних.

Головним глобальним постачальником цибулі з великим відривом є Нідерланди. За останніми даними аналітичної платформи Tridge, у 2021 р. вони продали цього овоча на $743 млн. Далі йдуть Індія, Китай і Мексика (понад $400 млн кожна). Варто зазначити, що залитий повенями Пакистан до невдалого 2022 р. входив у топ-10 експортерів з виторгом $146 млн. Країни ж Центральної Азії заробляли на цибулі значно скромніші суми: найбільше — Узбекистан з $25 млн експортної виручки. Нарешті Україна у передвоєнний рік наторгувала на $4,15 млн (кілька десятків тисяч тонн), охопивши лише 0,11% міжнародної торгівлі золотистим овочем.

Експорт цибулі у 2021 р.

Утім, навіть така структура ринку виявилася чутливою до зазначених вище негативних факторів. Скажімо, певні регіони сильно орієнтовані на поставки з Пакистану: це передусім Малайзія, Шрі-Ланка, ОАЕ, Катар і Оман.

Що ж до аномальних морозів, які прийшли з Росії до Узбекистану, Таджикистану, Казахстану та Киргизстану, то вони знищили величезні запаси цибулі, яка зберігалися в неутеплених сховищах. Традиційно найбільший експортер продукту в регіоні, Узбекистан, вже перетворився на нетто-імпортера. За даними інформаційно-аналітичної платформи EastFruit, ціни в цій країні зросли у 3,6 рази порівняно з минулим роком — до 66 центів за кілограм. І це ще найнижчі в регіоні значення. Прайс на цибулю в Таджикистані взагалі сягнув 88 центів за кіло — у 4,4 раза вищі, ніж будь-коли раніше в цей час.

Звісно, нас окремо цікавить роль України та війни з Росією в ситуації на ринку цибулі. Варто констатувати, що наша країна, як і ворожий сусід, і до 2022 р. не були великими продавцями овоча №1. Та попри це, розвиток війни на українських теренах відчутно впливає на міжнародні поставки. Справа в тому, що близько 80% комерційного вирощування цибулі в Україні було зосереджено в південних регіонах, які потрапили під окупацію. Отже, торік виробництво впало (мінус сотні тисяч тонн), шляхи доставки з окупованих районів обірвалися. До того ж була зруйнована система зрошення на півдні, а значна частина продукту просто зіпсувалася у сховищах через постійні відключення електрики. Відповідно, щоб забезпечити внутрішнє споживання, нам тепер доводиться забирати цибулю з ближчих зовнішніх ринків. “Україна несподівано для багатьох стала великим імпортером цибулі, закуповуючи її з Польщі, Румунії, Молдови, Азербайджану, Казахстану та Туреччини, що також сприяло зростанню цін на цибулю у всьому регіоні. До речі, раніше Україна регулярно експортувала цибулю до деяких країн, з яких у 2022 році змушена була її закуповувати. Не дивно, що ціни були настільки високими”, — пояснюють аналітики проекту EastFruit.

Серед інших глобальних факторів скорочення пропозиції та, відповідно, подорожчання цибулі експерти називають посушливий минулий рік у Нідерландах і, навпаки, залиту повенями Туреччину у листопаді та грудні.

Півсотні гривень за кіло

Цінову ситуацію в Україні розглянемо окремо. У лютому оптова вартість цибулі перевалила за $1, або 40 грн за кілограм. Це найвище значення в регіоні станом на зараз та історичний рекорд на внутрішньому ринку з урахуванням сезонного фактору. Іншими словами, цибуля в Україні в доларовому еквіваленті коштує у 2,5 рази вище, ніж коли будь-коли в цей період.

Якщо ж пригадати усі періоди, то був тільки один ціновий пік вище — на початку травня 2019 р. Користувачі соцмереж, напевне, пригадують, як перед президентськими виборами ширилися меми про каблучки з цибулинками замість діамантів. Але три роки тому цінова аномалія пояснювалася простіше: занадто багато експортували у неврожайну на той час Європу, тож довелося швидко і дорого купувати в Узбекистані та Казахстані. Тоді буквально за пару тижнів, після насичення внутрішнього ринку, цибуля подешевшала удвічі. Зараз ситуація суттєво відрізняється. На новий врожай у Центральній Азії чекати ще два місяці, тож варто очікувати подальшого зростання цін. Єдиний позитив, що цей процес пригальмується саме завдяки високій вартості цибулі — її дедалі вигідніше поставляти нам із західного напрямку. “Малоймовірність досягнення ціни в $2 пояснюється тим, що вже зараз Україна є пріоритетним ринком збуту для цибулі для всіх країн Європи. І цінові зазори з тією ж Польщею вже зараз дозволяють ввозити необхідні обсяги цибулі без будь-яких проблем. Також це означає, що Нідерланди можуть переорієнтувати значні обсяги цибулі з Африки на Європу, Україну та Центральну Азію”, — заспокоюють експерти EastFruit.

Наголосимо, що йшлося про оптову торгівлю цибулею, в якій тільки наприкінці лютого була подолана планка в 40 грн/кг. Не дивно, що досі в маркетах можна знайти золотистий овоч за 40+ грн, хоча середній цінник вже за 50 грн/кг. Власне, й ми знайшли ріпчату цибулю на ринку у Львові за 50 грн — власник ятки каже, що робить націнку лише 10% (5 грн). Зрозуміло, що це ще минулі закупки, тому варто готуватися до чергового стрибка роздрібних цін, які будуть на висоті принаймні до кінця весни.

Отже, у ближчі два місяці відчуватиметься напруження як на глобальному, так і регіональному ринку цибулі. Тим більше, що попит на неї підвищиться у священний для мусульман місяць Рамадан (з 23 березня до 22 квітня), коли не прийнято шкодувати грошей на продукти, а до плову треба додавати немолоду цибулю. Ситуація почне вирівнюватися у квітні-травні, коли збиратимуть новий врожай. Виробники молодої цибулі добре зароблять, а от підстав для високих цін на пізні сорти найпопулярнішого овоча поки що не проглядається. Тобто очікується, що цього року ситуація на глобальному ринку вирівняється. Для України це означатиме здешевлення експорту з кінця весни. А от про відновлення внутрішнього виробництва цибулі цьогоріч навіть не йдеться.

Цибуля — опис 33 сортів з їх фото та основними характеристиками, терміни дозрівання та інша корисна інформація +відгуки

Розглянемо найпоширеніші сорти цибулі, по опису і фото спробуємо вибрати саме ті, які підходять до умов вирощування у вашому регіоні.

• Сорти ріпчастої цибулі
• У чому відмінності гострого, напівгострого і солодкого лука?
• Ріпчасту цибулю раннього терміну дозрівання
• Богатирська сила
• Кармен
• Ред Семко F1
• Центуріон
• Штутгартер Різен
• Середнього терміну дозрівання
• Бессонівський
• Геркулес
• Стурон
• Халцедон
• Пізнього строку дозрівання
• Бамбергер
• Глобо
• Ред Барон
• Эксибишен
• Озимі сорти цибулі
• Радар
• Шекспір
• Цибуля-чорнушка: посів, вирощування та правила догляду
• Отримання насіння
• Посів насіння на розсаду
• Догляд за молодим сіянкою
• Денсимор
• Цибуля-шалот
• Кубанський жовтий
• Белозерец
• Види і сорти цибулі на перо
• Цибуля-батун
• Квітневий
• Валдай
• Токіо
• Ніжність
• Шніт-цибулю
• Цибуля-слизун
• Грін Банер F 1
• Ферапонт
• Цибуля-порей
• Голіаф
• Бастіон
• Меркурій

Серед великої різноманітності представників сімейства цибулевих, ріпчасту цибулю, по праву займає гідне місце. Чому? Все просто. Батьківщиною цибулі вважаються гори. Саме там з’явилися перші цибулини, намагаючись вижити в умовах тривалої зими і безводного літа.

Щоб не пропасти, цибулю зобов’язаний був накопичувати поживні речовини в своїх листах, які отримали назву луски. Трохи пізніше все стало називатися цибулиною. Завдяки людині, територія зростання значно розширилася, виведено багато сортів цибулі, відрізняються терміном дозрівання, кольором і смаком м’якоті, розміром цибулин і агротехнічними прийомами вирощування, індивідуально для кожного сорту.

Сорти ріпчастої цибулі

При виборі сортів для вирощування цибулі на дачі необхідно звертати увагу на регіональність вирощування.

В залежності від умов і області вирощування сорту умовно можна розділити на 2 великі групи:

Сорти цибулі, призначені для районів з холодним кліматом, мають виражений гострий смак і відмінну лежкість. Цибулю, що вирощується в південних районах, має більш солодкий смак, але зберігається недовго. Південні – в основному, салатні види цибулі.

Широке поширення отримав ще білий цибулю. Відрізняється солодкуватим, ніжним смаком. Також відноситься до салатним видами. Недолік: нетривалість зберігання і нестійкість до захворювань і шкідників.

У чому відмінності гострого, напівгострого і солодкого лука?

Гострі, напівгострі і солодкі сорти відрізняються смаковими якостями, строк зберігання та будовою цибулини

Практично всі скоростиглі сорти – гострі на смак. У них хороша лежкість, тривалий термін зберігання. В цибулинах багато поживних речовин: цукрів, ефірних масел.

Єдиний недолік – невисока врожайність. Головки ранніх сортів закутані у кілька шарів лушпиння, тому збір врожаю можливий не тільки вручну, але і з застосуванням спеціалізованої техніки. Можна вирощувати в будь-якому регіоні.

Напівгострі сорти більш солодкі з не дуже щільною м’якоттю і невеликою кількістю лусочок. Не рекомендується прибирати посадки спецтехнікою, так як цибулини схильні до травмування і швидко псуються. Врожайність, порівняно з ранніми сортами, значно вище. Їх можна обробляти в будь-якому регіоні.

Солодкі сорти використовуються для приготування салатів. Вони високоврожайні, але термін зберігання – нетривалий. Рекомендується до вирощування в південних регіонах.

Ріпчасту цибулю раннього терміну дозрівання

Термін вегетації у даних сортів становить від 90 до 100 днів. Всі різновиди підходять для вирощування у всіх регіонах, тільки в південних можна вирощувати як однорічну культуру, за допомогою посіву насіння на розсаду і вже в цьому році отримати багатий врожай.

Богатирська сила

Характеристика:

• Красиві, одномірні, округлі цибулини
• Раннє дозрівання
• Вага цибулини 1 до 500 м
• Невимогливий до грунту
• Потребує органічних підгодівлях

Завдяки м’якому, солодкого смаку, в основному, його вирощують для використання в приготуванні салатів. Це один з тих сортів, який можна вирощувати допомогою посіву насіння і вже в цьому сезоні отримати хороший урожай.

Кармен

• Голландці вивели червоний лук Кармен.
• Збір врожаю – через 75-80 днів після посадки сіянки. З 1 м2 збирають до 2,5 кг цибулі.
• Ідеальний помічник у лікуванні і профілактиці багатьох захворювань
• Перо у висоту досягає 30 см
• Вага 1 цибулини – 60 г
• Округло-плоскі цибулини мають м’якоть середньої щільності
• Внутрішня м’якоть – фіолетова
• Слабогострий смак з вираженим запашним ароматом

Червоний цибуля вважається прекрасним засобом для лікування і профілактики захворювань. З його допомогою можна знизити холестерин, запобігти появі злоякісних пухлин, підвищити імунітет.

Ред Семко F1

• Ранньостиглий гібрид голландської селекції.
• Від посіву насіння до дозрівання врожаю проходить 3 місяці.
• У регіонах з тривалим світловим днем можна вирощувати як однорічну культуру або з сіянки в районах з коротким світловим днем.
• Перо має восковий наліт середній.
• Цибулина округла важить до 80 р.
• Верхні луски пофарбовані у фіолетовий колір, м’якоть щільна, біла, з добре помітними темно-червоними смугами.
• Напівгострий смак. З 1 м2 можна зібрати до 4,5 кг. Довго зберігається.

Центуріон

• Це кращий гібридний сорт з усіх голландських сортів. Завдяки своїм якостям, Сотник отримав всесвітнє поширення.
• Він однаково добре росте як в районах з холодним кліматом, так і в теплих краях.
• Акуратні цибулини трохи витягнуті, мають щільну структуру.
• Одна головка може важити до 100 р. Луска яскраво-солом’яного кольору.
• Ідеально підходить для тих, хто не в змозі за одне приготування використовувати цілу цибулину, а залишки доводиться викидати.
• Невеликі за розміром цибулини дозволяють вирішити цю проблему.
• Витягнута форма головки зручна для нарізки, що не скажеш про круглих цибулинах.
• Можна легко дізнатися по відмітним ознаками: головки мають вузьку шийку і маленьке дінці.
• На смак – злегка гострий. Придатний для вживання у свіжому вигляді, консервування.

Штутгартер Різен

• Належить німецької селекції, користується популярністю серед дачників. Невибагливий до погодних умов. Тому підходить для вирощування в різних регіонах Росії.
• Ранній сорт. Термін від посіву насіння до дозрівання цибулин – 100 днів, від посадки сіянки до дозрівання – 2,5 місяця. Цибулини великі, плескаті, вагою приблизно 130 г кожна.
• Штутгартер Різен: підходить для консервування, приготування вітамінних салатів, вживання у свіжому вигляді
• М’якоть соковита, приємна на смак. Поверхневі лусочки можуть бути молочного кольору, жовтого або буро-жовтого. Цибулини підходять для консервування, заморожування і сушіння.
• Хорошу врожайність дає на родючих грунтах з нейтральною кислотністю. Підгодовують тільки при вирощуванні на виснажених ділянках, вносять мінеральні добрива, гумі, органіку.

Середнього терміну дозрівання

Термін вегетації у даних сортів становить від 100 до 120 днів. Вирощують у різних регіонах, в основному, через посадку сіянки. Сорти з середнім терміном дозрівання добре зберігаються, цибулини можна транспортувати на далекі відстані, головки використовують для консервування, вживають у свіжому вигляді і маринують.

Бессонівський

В даний час селекціонери працюють над поліпшенням характеристик сорту, намагаючись повернути йому колишню популярність.

• Невеликі округлі або плескаті цибулини, вагою до 40 м
• Лусочки щільно прилягають
• Гострий смак
• Тривалий термін зберігання – до 8 місяців
• Гарний товарний вигляд
• Середня врожайність
• Не дуже стійкий до захворювань, схильний гнилі дінця та несправжньої борошнистої роси.
• У профілактичних цілях рекомендується обприскувати посадки засобами проти збудників різних захворювань.
• Бюджетний сорт з непоганими характеристиками: гарною лежкістю, середньою врожайністю і гострим смаком м’якоті

Сорт поступово вироджується, але городники твердо впевнені в тому, що бессонівський сорт не втрачає популярності, адже при малих витратах на покупку сіянки можна отримати хороший урожай з гарною лежкістю цибулин, тільки посадковий матеріал рекомендується купувати у перевірених постачальників.

Геркулес

• Характеризується тривалим періодом зберігання. За цей час не втрачає своїх смакових якостей. Володіє м’яким смаком і цибульним ароматом.
• Посадка сіянки проводиться після того, як земля прогріється до +10 °C.
• Віддає перевагу родючому грунту.
• У суглинки рекомендується внести перегній, торф, сечовину і суперфосфат (по 1 ст. л.).
• Якщо грунт піщаний, додати торф, перегній, 2 відра глинистого грунту, суперфосфат та сечовину (по 1 ст. л.).

• Врожайність з 1 м2 – 8 кг
• Тривалий термін зберігання без втрати смакових якостей
• Стійкість до захворювань
• Добре розвинена коренева система дозволяє «вижити» в посушливий час
• Гострий, але приємний смак.

Стурон

• Голландської селекції середнього терміну дозрівання. Приблизно на 105 день цибулини досягають технічної стиглості. Підходить для вирощування в районах з теплим кліматом, так і в зонах з помірним кліматом.
• Цибулю можна культивувати однорічних і дворічна способом вирощування. На другий рік можна отримати великі цибулини, вагою до 200 р.
• Цибулини відрізняються підвищеною лежкістю: зберігаються всю зиму, за 9 місяців не втрачають своїх смакових якостей. Така особливість підвищує вартість цибулин, якщо його вирощування використовують у комерційних цілях.
• Залежно від родючості ґрунту з 1 га можна одержати до 29 тонн врожаю. Добре росте на супіщаних ґрунтах. Відгуки фермерів свідчать про те, що цибуля рідко уражується якимись комахами, тому не потребує частої обробці хімікатами.
• Вирощують не лише у відкритому грунті, можна і в тепличних умовах для отримання зелені.
• За вегетаційний період необхідно вносити мінеральні і органічні добрива. Після досягнення цибулинами розміру 2,5 см, всі підгодівлі слід припинити. На другий рік вирощування потрібно 2 рази підживити посадки. Цибулю краще росте на суглинних і супіщаних ґрунтах.

Халцедон

• Належить селекціонерам з Молдови. Біла, соковита м’якоть овальних або округлих цибулин має гострий смак, але не їдкий. Вага однієї цибулини – до 90 р.
• Сорт цінується завдяки високій врожайності: з 1 м2 – до 5 кг цибулі. Урожай збирають у серпні. Луски бронзові з коричневим відтінком. Особливість сорту: цибулини під час росту розташовуються над поверхнею грунту, що прискорює їх дозрівання і полегшує збір врожаю.
• Цибулини сорти мають значні розміри, але врожайність залежить від кліматичних умов та родючості грунту.
• Халцедон багатий вітамінами, містить фолієву кислоту, ефірні олії, каротин.

Пізнього строку дозрівання

Термін вегетації у даних сортів становить більше 120 днів. Відрізняються хорошим терміном зберігання, мають відмінні смакові якості, призначені для універсального використання.

Бамбергер

Новинка, рекомендується вирощувати як на стилус, так і на ріпку. Внутрішні луски молочно-білого кольору, дуже м’ясисті, верхні – жовті, сухі. Маленькі цибулинки мають витягнуту форму

М’який смак цибулин з ледве помітними пекучими нотками робить сорт придатним для використання в салатах.

По термінах дозрівання:

Особливості сорту:

• Соковита, хрустка м’якоть
• Тривалий термін зберігання
• Стійкість до стрілкування
• Не схильний до грибкових захворювань

Глобо

• Відноситься до позднеспелому сорту. Від посіву насіння до збирання врожаю проходить 4 місяці.
• Бюджетний варіант, цінується за можливість виростити цибулини з насіння, не витрачаючись при цьому на купівлю сіянки.
• Рекомендований для вирощування через розсаду. Посів сім’янок проводять на початку березня.
• Молоді рослини потребують додаткового освітлення і підживлення органічними добривами (1 раз в 2 тижні).
• Позика розсаду висаджують на грядку. Догляд як за всіма сортами цибулі: полив, розпушування грунту, внесення добрив.

Опис і особливості:

• Підходить для вирощування в різних регіонах Росії
• Характеризується стійкістю до хвороб
• Має тривалий термін зберігання
• Високоврожайний
• Цибулини нагадують широкий еліпс, пофарбовані в жовтий колір, дуже великі
• М’якоть соковита, відсутній різкий цибульний запах

Ред Барон

• Цибулини пофарбовані в червоний колір.
• Стійкий до кліматичних умов різних регіонів, тому його вирощування можливе повсюдно.
• Червона, соковита м’якоть сорту Ред Барон додає родзинку в вітамінні салати
• Цибулини округлі мають однорідну структуру і високу щільність, лусочки червоні або фіолетові.
• Хрустка м’якоть приємна на смак, без гіркоти. Стійкий до переноспорозу, фузаріозу та кореневої гнилі.
• Колір м’якоті контрастує з іншими овочами, тому ідеальний в якості інгредієнта в вітамінних салатах.
• При вирощуванні потребує помірного поливу, особливо в суху погоду. Але надмірний полив може призвести до розтріскування цибулин, отже, до нетривалого зберігання.

Характерні особливості сорту:

• Висока врожайність
• Період дозрівання – 125 днів
• Стабільна врожайність
• Хороша лежкість

Эксибишен

• Отримано голландськими селекціонерами.
• Тривалий період вирощування (80 днів) вимагає розсадного методу. У деяких регіонах
• Росії тільки таким способом можна отримати високий урожай.
• Посів на розсаду – остання декада лютого – перші числа березня.
• Посів проводять в супіщаних грунт, вносять перегній, комплексні добрива і деревну золу.
• Після висадки розсади в грунт її рясно поливають.
• У першій половині літа підгодовують азотними добривами.
• До кінця вегетаційного періоду полив і підгодівлі припиняють, чекають вилягання зелені і пожовтіння лусочок.
• Цибулини підкопують вилами, витягають із землі, очищають, сушать і відправляють на зберігання.

Особливості сорту:

• Солодкий смак цибулин
• Цибулини великі, до 500 р. З 1 м2, при добрій агротехніці, збирають 3 кг.
• Можна вживати просто так, як яблука
• Термін зберігання цибулин – 4 місяці

Озимі сорти цибулі

Існують сорти цибулі, які можна і потрібно висаджувати під зиму. Не варто боятися, вони не схильні до стрілкування, не замерзнуть за зиму. Єдине, сіянка слід висаджувати пізно восени, щоб з-за теплої погоди перо не зрушила в зростання.

Радар

• Відноситься до озимих сортів цибулі: його можна садити на зиму.
• Така посадка дозволить отримати багатий врожай. Сорт простий у догляді, стійкий до несприятливих погодних умов.
• Темно-зелене листя, кругла цибулина з щільною м’якоттю.
• Вага однієї цибулини – до 300 р. Золотисто-жовті лусочки міцні і сухі.
• Така особливість збільшує стійкість сорту до морозів і зберігання.
• При посіві під зиму сорт переносить морози від -15 °C (при малій засніженості) до -23 °C (при наявності снігу).

Особливість сорту:

• Радар не схильний до стрілкування, стійкий до хвороб і шкідників, невибагливий у догляді.
• Від посіву на сіянку до збору врожаю проходить 250 днів.
• Не можна вирощувати на одному і тому ж місці більше 2 років.

Шекспір

• Голландський озимий сорт шекспір характеризується раннім терміном дозрівання.
• Цибулини мають чітку округлу форму, низ забарвлений в жовтий колір, верхівка в світло-коричневий.
• Не схильний до стрілкування.
• М’якоть щільна, соковита, смак напівгострий.
• Щоб зібрати хороший урожай, який зберігається тривалий час, висаджувати сіянку потрібно на добре освітленій ділянці без застою води.
• У ґрунт потрібно завчасно внести добриво.

Стійкість до морозів обумовлена будовою цибулини: щільно прилеглі лусочки не дозволяють луку замерзнути навіть при мінусовій температурі. Крім цього, перезимувавши, у цибулин зберігаються товарний вигляд і смакові якості.

Цибуля-чорнушка: посів, вирощування та правила догляду

Цибуля-чорнушка не належить до якогось особливого виду або сорту цибулі. Це загальна назва для всіх насіння цибулі, з яких вирощують севок.

Отримання насіння

Вирощування цибулі-чорнушки – заняття досить клопітка, але захоплююче. Для отримання повноцінних насіння потрібно відсортувати весь цибулю і вибрати пару головок, які відповідають характерним ознакою сорту.

Отримання насіння з власного посадкового матеріалу

Рання весна – найкращий час для садіння цибулі-чорнушки. Висаджувати потрібно відразу ж після танення снігу. Практикують посадку пізньої осені, але грядки рекомендується вкривати. Вже влітку цибулини дають квітконоси: в красивих і пухнастих парасольках знаходяться чорні насіння.

Посів насіння на розсаду

У підготовлений грунт вносять перегній і деревну золу.

Разом з насінням цибулі бажано висадити кріп і календулу. Нігтики відлякують нематод, а укропные гілочки – цибульну муху. Також шкідник боїться моркви, тому поряд з грядкою цибулі можна посадити грядку моркви.

Насіння цибулі-чорнушки мають малий термін зберігання. Через рік схожість насіння знижується наполовину, тому висаджувати потрібно свіжі насіння і щороку оновлювати їх.

Чорнушку можна відразу висівати у вологий грунт, у попередньому дезинфицировании насіння не потребують. Потрібен регулярний полив, поки над поверхнею не здадуться перші сходи.

Догляд за молодим сіянкою

Якщо посіяні насіння густо, потрібно провести проріджування і залишити між сіянцями відстань в 2 див. Друге проріджування проводять через 20 днів і проводиться воно у тому випадку, якщо чорнушка вирощується для отримання цибулин, якщо на сіянку – достатньо одного проріджування.

Малюків підгодовують коров’яком, розведеним з водою в співвідношенні 1:5. У період зростання щодня потрібно стежити за рівнем вологості грунту, полив припиняють за 3 тижні до збору сіянки.

Сорти цибулі, які підходять для вирощування через чорнушку:

Денсимор

• Малогнездный, привертає увагу гарним товарним виглядом і стійкістю до погодних умов, до захворювань.
• М’якоть соковита, білого кольору, полуострая на смак.
• Денсимор добре розвивається на родючих ділянках з супіщаним грунтом.
• Вимагає поливу, але тільки в посушливі періоди. Ще до сімейці відноситься цибулю-шалот.
• Відмінність даного виду від звичайного ріпчастої цибулі полягає в розмірі цибулин і їх кількості в одному гнізді.

Характеристика сорту:

• Малогнездный
• Ранньостиглий
• Цибулини округлі важать до 130 г
• Тонка шийка
• Жовто-бронзові луски
• Хороша лежкість

Цибуля-шалот

• Прибув до нас з Нормандії. Відкрито було в 1261 році. Поширений повсюдно завдяки своїм смаковим якостям.
• На відміну від ріпчастої, цибуля-шалот має більш дрібні цибулини, сильну ветвистость. Цибулини зберігаються краще.
• Скоростиглий сорт вирощують, по-перше, заради вітамінної і соковитої зелені, по-друге, заради численних цибулин, число яких може досягати 30 шт.
• Сорти цибулі шалот: Кубанський жовтий, Белозерец, Кунак.

Кубанський жовтий

• Універсальний сорт був виведений в Краснодарському НДІ в 1958 році. Перо темно-зеленого кольору з добре помітним восковим нальотом. Ширина листя досягає до 1 см, а в довжину лист виростає до 21 див. Якщо вирвати цибулину разом із зеленню, їх загальна вага складатиме 75-130 р.
• Завдяки стійкості до посухи, сорт отримав загальну популярність.
• Цибулини бувають округлими або округло-плоскі, м’якоть соковита, полуострая. В одному гнізді зростає до 4 цибулинок. Луски пофарбовані у жовто-коричневий колір.
• Відноситься до сортів середнього строку дозрівання, від посіву до збору проходить приблизно 85 днів.
• З 1 м2 можна зібрати до 3 кг цибулі. Має хорошу транспортабельність, довгий термін зберігання.

Белозерец

• Сорт також був отриманий в Краснодарському НДІ. Цінність сорту надає така особливість, як можливість дозаривания вже після збору врожаю.
• Цибулини мають округло-овальну або округлу форму, вага варіюється в межах від 21 до 27 грам. М’якоть щільна і соковита. Відноситься до малогнездному сорту.
• Сухі луски пофарбовані в світло-бузковий колір з жовтуватим відтінком, внутрішні пластини мають фіолетовий або бузковий відтінок. Смак гострий.
• Ранній, дозрівання настає на 80 день після посадки. З 1 м2 збирають до півтора кілограмів цибулі.
• Не піддається іржі, несправжньої борошнистої роси. Характеризується відмінною транспортабельністю.

Види і сорти цибулі на перо

Щодня на нашому столі повинна бути зелень цибулі. Багато городників, щоб бути з вітамінами, висаджують цибулю на перо, але зелень багаторічних сортів цибулі м’якше на смак і містить більше вітамінів. Тим більше, що перо з’являється ранньою весною, коли організм відчуває потребу в поживних речовинах.

Цибуля-батун

• Багаторічна, невибаглива рослина, легко переносить тривалі заморозки. Вирощують виключно в цілях отримання зеленого пера. Листя великі, в діаметрі – 1,5 см, в довжину можуть досягати 35 див.
• Цибуля-батун не використовується для зимового зберігання, так як утворює псевдолуковицы.
• Одна розетка сорту може формувати до 7 листків. Найбільша продуктивність спостерігається в перші 3 роки після посадки, на 1 місці можна вирощувати протягом 10 років.
• Поширені сорти: Квітневий, Валдай, Токіо, Ніжність.

Однак, щоб бути завжди з урожаєм, потрібно 1 раз в 5 років оновлювати посадки.

Квітневий

• Стійкий до морозів, на одному місці можна вирощувати протягом 7 років. Цибуля багатий мікроелементами і вітамінами групи A, B, C. Дуже великий вміст аскорбінової кислоти.
• Завдяки м’якому смаку, його використовують в приготуванні різних страв.
• Для вирощування сорту не підходять кислі грунти. Хороший урожай дає тільки на родючих ділянках.
• Цінність цибулі полягає в тому, що перше перо з’являється прямо з-під снігу, це в той час, коли грядки стоять порожніми. Тому даний сорт – джерело вітамінів, так необхідних організмові ранньою весною.

Щоб не було виродження сорту і не мельчало перо, потрібно 1 раз в 3 роки омолоджувати посадки.

Валдай

• Відрізняється високою урожайністю, морозостійкістю, не схильний до стрілкування. При вирощуванні на одному місці зберігає свої смакові якості протягом 4-5 років.
• Збір урожаю триває, починаючи з 1 липня по 30 серпня.
• Зелень, багата вітамінами, з’являється ранньою весною.
• Рослина середньоросла має дудчатую, прямостоячу листя, пофарбовану в темно-зелений колір з добре помітним восковим нальотом. Листя досягає у висоту 50 см. З 1 м2 можна отримати до 2 кг цибулі.
• Зелене листя, злегка гострі на смак, рекомендується вживати у свіжому вигляді.

Токіо

• Раннього терміну дозрівання. Багаторічна рослина можна вирощувати у всіх регіонах РФ. Високоросла рослина віддає перевагу добре дренований, родючий грунт.
• Дудчасті листя ростуть вертикально вгору, пофарбовані в темно-зелений колір, мають ледь помітний восковий наліт, у висоту досягають 40 див.
• Соковиті, ніжні листя відрізняються напівгострий смак
• Помилковий стебло не має антоціанового забарвлення. Ніжні листя гострі на смак, але набагато м’якше, якщо порівняти з пером ріпчастої цибулі.
• Врожайність висока – з 1 м2 – 4 кг. Сорт стійкий до морозних зим, переносить навіть суворі морози без снігового покриву.
• Якщо сорт вирощують тільки на перо, посадку потрібно проводити в кінці квітня, частина посадити в червні. При вирощуванні в однорічній культурі в цей же рік прибирають листя, цибулини, при багаторічній – тільки зрізають перо.

Ніжність

• У зеленій цибулі міститься маса корисних речовин, крім цього, цибуля має потогінні, бактерицидні і кровоспинні властивості. Чому б не виростити у себе на ділянці цибуля-батун Ніжність і нагодувати себе, і свою сім’ю вітамінами?
• Ранній, від посіву до збору проходить близько 25 днів. Городники вирощують як багаторічної культури для одержання пера.
• Коли листові пластини досягають товарної зрілості, їх зрізають на перо.
• Цибуля застосовується в народній медицині для поліпшення еластичності судин, для зниження тиску. Хорошим місцем для посадки цибулі вважається та нива, на якій росли огірки, картопля, помідори.
• Віддає перевагу легкому, родючий грунт з нейтральною кислотністю.

Особливості сорту:

• Швидкий термін дозрівання
• Відрізняється середньої ветвистостью
• Листя зелені, ніжні, злегка гострі
• Стійкість до морозів
• Містить багато вітамінів
• Високоврожайний: з 1 м2 – 4, 5 кг

Шніт-цибулю

• Колір листя варіюється від сизого до темно-зеленого кольору. Перо шило подібне, тонке, всередині порожнисте.
• Підстава листя приємне на смак, тому декоративний багаторічник використовують в їжу.
• Суцвіття також їстівні, тому їх теж додають у салати.
• Шніт-цибулю розростається дуже швидко, тому вимагає поділу куща 1 раз в 3 роки.
• Цвітіння припадає на ранню весну. Якщо не поставлено мету зібрати насіння, значить, кошики можна обірвати, щоб не допустити виснаження самого лука.
• Поширені сорти шніт-цибулі: Московський скоростиглий, Празький, Сибірський, Медонос.

Якщо у вересні викопати пару кущиків шніт-цибулі і відправити їх в холодильник – взимку можна дістати, посадити в контейнер, і отримати на підвіконні зелену грядку. З приходом весни підросли кущики можна пересадити у відкритий грунт.

Цибуля-слизун

• Листя цибулі багаті залозистими і слизовими речовинами.
• Перші збагачують організм солями заліза, підвищують гемоглобін, другі – допомагають вилікувати гастрит і виразку шлунка.
• Рекомендований усім: від дитячого до похилого віку.
• Листя м’ясисті, товста, гладенька.
• На відміну від інших сортів цибулі на перо, вона плоска, із закругленими кінцями. Слизун має вкорочені цибулини з білими і соковитими лусками.

Грін Банер F 1

• Напіврозкидистий, компактна рослина.
• Зелене листя плоска, соковита, велика, зі слабкогострий смак і ледь вловимим часниковим запахом.
• Цінується за стійкість до захворювань, високу врожайність і смакові якості.
• Можна вирощувати на всій території Росії.

Особливості сорту:

• Призначений для вигонки на перо
• Цибуля екстра-класу
• Збір зелені вже через 1,5 місяці після посіву насіння
• Добре адаптується до різних умов вирощування
• Стійкий до спеки
• Має потужну кореневу систему
• Форма цибулин – циліндрична, врожайність з 1 м2 становить до 6 кг

Ферапонт

• Відноситься до среднеспелому. Цибулина подібна шиорокому еліпса, містить щільну м’якоть
• Вага 1 цибулини – 21 р.
• При дозріванні луски забарвлюються в темно-коричневий колір з рожевим відтінком
• М’якуш соковитий, білий з фіолетовим відливом. В одному гнізді дозріває до 10 цибулин
• На смак – напівгострі. З 1 м2 збирають 1,4 кг

Цибуля-порей

• Однорічна рослина заввишки до 50 см Колір лінійно-ланцетних листків варіюється від сизого до зеленого тону, рожеві або білі квітки зібрані в парасольку
• Виходець із Середземномор’я, тому краще росте в південних регіонах Росії, повсюдно в Україні
• З ранніх сортів цибулі-порею можна назвати такі, як Гулівер, Веста, Голіаф, Коламбус
• До середньостиглих відносяться: Бастіон, Джолант, Алігатор, Каратанский, Казимир
• З середньопізніх добре себе зарекомендували сорти: Меркурій, Сизокрыл, Осінній і Зимовий гіганти

Голіаф

• Ранній. Рекомендований для районування по всій території Росії.
• Можна вирощувати через розсаду, так і безрозсадним способом. Має тривалий термін зберігання.
• Рекомендований для вирощування на дачі в аматорських цілях, а також підходить для комерційного вирощування.
• Від посіву насіння до повної стиглості проходить 130 днів. Можна вживати у свіжому вигляді, сушити.

Характерні особливості сорту:

• Цінується високим вмістом аскорбінової кислоти
• Довго зберігається, без втрати смакових якостей
• При вирощуванні безрозсадним способом насіння висівають у вересні
• Вибілені стебла, в діаметрі досягають 6 см, довжина – до 50 см
• Хороша схожість насіння

Бастіон

Любителі-городники називають цей сорт красенем особливо великих розмірів. У вирощуванні нестандартної культури криється маса плюсів:

• Стійкий до захворювань
• Йому не докучають шкідники
• Добре переносить морози
• Має тривалий термін зберігання
• Містить поживні речовини та вітаміни
• Ідеально підходить для салатів

Дієтичний смак обумовлений підвищеним вмістом каротину. Догляд простий, нічим не відрізняється від догляду за іншими сортами.

Меркурій

• Трав’яниста рослина, що має короткий циліндричний стебло, що досягає у висоту 25 см, темно-зелені лілейні листя.
• Відрізняється малою вагою, порівняно з іншими сортами цибулі-порею.
• Завдяки приємному, полуострому смаком листя і стебел, широко використовується в кулінарії, як в свіжому, так і засушеному вигляді.
• Цибуля середньої сили росту, відрізняється гарним смаком і тривалим терміном зберігання
• Сорт стійкий до захворювань і невимогливий у догляді. Урожай зберігається тривалий час, без втрати смакових характеристик.

Лікувальні властивості цибулі були відомі ще задовго до появи антибіотиків. Народні цілителі застосовували доступне засіб для боротьби з різними інфекціями та вірусами. Цибулю використовують для підвищення апетиту, для поліпшення мікрофлори кишечника, для придушення вірусних захворювань.

Не має значення, який сорт вирощувати в лікувальних цілях, всі гарні. При виборі сорту важливо звернути увагу на такі характеристики, як районування і терміни дозрівання, а якщо вирощуєте в комерційних цілях, то непогано звернути увагу на товарний вигляд, можливість тривалого зберігання.