Форма називного відмінка однини є початковою формою іменника. Приклад: Сонце (Н. в.)
Початковою формою дієслова є неозначена форма. Неозначена форма є незмінною формою дієслова. Неозначена форма не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії. Неозначена форма відповідає на питання щ о р о б и т и ?
Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.
Неозначена форма – початкова форма дієслова. Відповідає на питання що робити? (писати, летіти) або що зробити (написати, полетіти). Це незмінна форма дієслова. Не вказує ні на час, ні на особу, ні на кількість виконавців дії.
Дієслова умовного способу, як і минулого часу, змінюються за числами, а в однині — за родами. Форми умовного способу найчастіше вживаються у складних реченнях, що виражають умову:Якби мені черевики, то пішла б я на музики (Т. Шевченко).
Дієслово теперішнього і майбутнього часу в першій особі називає дію тієї особи чи осіб, хто говорить. Дієслова теперішнього і майбутнього часу в першій особі відповідають на питання що роблю? що зроблю? що робимо?
Множина: карамельк [и], прапор [и], весл [а], зелен [і], фіолетов [і], рожев [і], ход[імо]. Форми слова за родами: Чоловічий рід: футбольн [ий] м’яч, вірн [ий] друг. Жіночий рід: футбольн [а] форма, вірн [а …