Накладений платіж Нової пошти: що це таке, правила і вартість

Bankchart.com.ua розповідає, як відправити або отримати посилку на Новій пошті за допомогою післяплати, як відбувається і скільки коштує послуга накладений платіж або грошовий переказ.

Що таке накладений платіж?

Оформляючи замовлення в інтернет-магазині з доставкою Новою Поштою, потрібно визначитися зі способом оплати. Перший спосіб – передоплата на банківську карту або рахунок продавця, другий – оплата після отримання товару або накладений платіж.

Таким чином, основна перевага післяплати – ви оплачуєте замовлення тільки після отримання та огляду товару. Немає ризиків з приводу того, що продавець не відправить товар після оплати. Основний мінус післяплати – вам потрібно заплатити комісію або відсоток за переказ грошей Новою Поштою продавцю.

Вартість післяплати або відсоток за грошовий переказ

Грошовий переказ через Нову Пошту є платною послугою. Тому оформляючи і відправляючи товар післяплатою, будьте готові заплатити комісію в розмірі 2% від суми грошей (або від вартості товару) + 20 грн.

При отриманні товару післяплатою ви повинні сплатити вартість товару, відсоток за накладений платіж (2% + 20 грн.) І вартість доставки. Залежно від домовленості між продавцем і покупцем, відправником і отримувачем витрати можуть бути розподілені між ними.

Як забрати гроші післяплатою відправнику?

Отримати гроші за товар післяплатою продавець може в відділенні Нової Пошти або на банківську карту після оплати покупцем.

Усі відповіді на популярні запитання клієнтів

Читайте також:

Переплата з ПДФО із зарплати працівників: проблеми і вирішення

Якщо бухгалтер знає, що в нього за дебетом 641 рахунка є переплата з ПДФО, то вільно розпоряджатися цією переплатою (повернути її на підставі поданої заяви), на жаль, імовірніше, не вийде. На це є низка причин і стала позиція податківців. Детальніше про те, як бути з ПДФО-переплатою, що потрібно зробити для її повернення, чи можна виплатити за наявності переплати зарплату (іншу виплату, яка оподатковується ПДФО) без сплати ПДФО, чи потрібно показувати переплату у формі № 1ДФ, розповімо далі.

Повернення ПДФО-переплати. Право платника податків на повернення надміру сплачених/утриманих сум податків, зборів, пені, штрафів забезпечене п.п. 17.1.10 ПКУ. Самі правила повернення переплат прописані в ст. 43 ПКУ.

Загалом при виконанні певних вимог повернути переплату не завдасть такого вже великого клопоту. Але не у випадку з ПДФО-переплатою (або з переплатою ВЗ).

Якщо ви захочете повернути суми переплати ПДФО, що виникла, то цілком імовірно, що вам доведеться зіткнутися з певними труднощами. Зараз пояснимо, що ми маємо на увазі.

Згідно з п.п. 14.1.115 ПКУ надміру сплачені грошові зобов’язання (переплата) — це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету більше суми нарахованих грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Тобто щоб офіційно вважатися переплатою, податок має бути перерахований у більшій сумі, ніж сума нарахованих грошових зобов’язань з нього.

Єдина звітна форма, де податковий агент вказує нараховані суми ПДФО, — це форма № 1ДФ. Але проблема в тому, що на підставі форми № 1 ДФ нарахування податкового зобов’язання не проводиться (хоча форма № 1ДФ і належить до податкової декларації). Відповідно, на відміну від інших податків, інтегровані картки платника (далі — ІКП) щодо ПДФО-платежів ведуться тільки за сумами оплат (надходженнями). А оскільки в ІКП дані щодо ПДФО ведуться тільки за оплатами, податківці не можуть визначити сальдо розрахунків (різницю між нарахованими і сплаченими сумами ПДФО).

Враховуючи ці специфічні особливості, податківці запевняють, що не можуть судити про наявність переплати ПДФО за даними ІКП.

До того ж вони не бачать, скільки днів минуло з дня утворення переплати. А п. 43.3 ПКУ висуває обов’язкову умову до повернення: повернути переплату можна тільки в тому випадку, якщо з дня її утворення не минуло 1095 днів.

Тобто позиція податківців така: ми не бачимо вашу переплату, не знаємо, минуло з дати її виникнення 1095 днів чи ні, а отже, просто так узяти й повернути її платник податків не може.

Який же вихід у цій ситуації? Дарувати переплату бюджету? Звичайно, ні.

Податківці роз’яснювали, що повернення переплати вони здійснити зможуть, щоправда, для цього потрібно виконати важливу умову — провести документальну перевірку платника (ІПК від 07.05.2018 р. № 2030/6/99-99-13-01-01-15/ІПК). За підсумками такої перевірки переплати з ПДФО будуть установлені.

Підіб’ємо проміжний підсумок. Навіть якщо бухгалтер упевнений, що в нього висить за ДТ 641 рахунку переплата з ПДФО, це ще не означає, що таку переплату можна тільки на підставі заяви повернути або перевести на інший рахунок зі сплати податків/зборів.

Фактично таку переплату, імовірніше, доведеться легалізувати шляхом документальної перевірки

Залік ПДФО-переплати. Припустимо, у вас є переплата з ПДФО. Чи можна її використати в рахунок майбутніх платежів ПДФО? Наприклад, не платити ПДФО при наступній (поточній) виплаті зарплати? Тут теж не все гладко. Адже банк приймає розрахункові документи на виплату оподатковуваного доходу тільки за умови подання податковим агентом розрахункового документа на перерахування ПДФО або документального підтвердження сплати ПДФО раніше (абз. 1 п. 3.9 Інструкції № 22). Із цієї причини податківці стверджують (103.25 БЗ), що навіть за наявності переплати з ПДФО без розрахункового документа, що підтверджує сплату ПДФО, при виплаті зарплати не обійтися.

Тобто здійснити виплату без паралельної сплати податку в цьому випадку проблематично: банку все одно потрібно надати розрахунковий документ, що підтверджує здійснену сплату ПДФО. Але як банку зрозуміти, що наданий розрахунковий документ підтверджує переплату?

На наш погляд, цю проблему можна обійти таким чином. Припустимо, у вас є переплата з ПДФО, що повністю покриває зобов’язання зі сплати цього податку, припустимо, за листопад. Але, як ми вже сказали, зовсім нічого не заплатити навряд чи вийде, інакше ми не зможемо надати банку розрахунковий документ про сплату ПДФО.

І тут нас може виручити абз. 4 п. 3.9 Інструкції № 22, де сказано, що банк не перевіряє правильність нарахування і своєчасність сплати податку до бюджету. Тому ми можемо заплатити невелику частину суми листопадового ПДФО (скільки не шкода, хоч 1 гривню), надати банку розрахунковий документ, а іншу частину покрити переплатою.

З розрахунковим документом проблему вирішено. А тепер давайте з’ясуємо: чи можна взагалі в такий спосіб заліковувати переплату ПДФО в рахунок майбутніх платежів, не чекаючи перевірки? Якщо у вас є «нелегалізована» переплата з ПДФО, тобто не підтверджена даними документальної перевірки, то направляти її на погашення поточних платежів з ПДФО, на наш погляд, можна (103.07 БЗ).

Адже те, що податківці не можуть побачити переплату у зв’язку зі специфікою свого обліку, не означає, що її немає. І якщо податківці при перевірці наполягатимуть, що ви не сплатили податок при виплаті доходу (такі перегини на місцях іноді трапляються), сміливо обстоюйте свої права. Під час перевірки якраз і з’ясується, що переплата у вас усе-таки була.

Переплата у формі № 1ДФ. А як бути з формою № 1ДФ? Чи потрібно в ній показувати фактично сплачену суму ПДФО, якщо податок був помилково сплачений у більшій сумі, внаслідок чого виникла переплата?

Ні. Переплати з ПДФО у формі № 1ДФ не відображають. Тобто за звітний квартал у Податковому розрахунку ви показуєте тільки дані про утриманий з доходу фізособи та сплачений ПДФО (ВЗ) у звичайному порядку, а переплата там ніяк відображена не буде.

Переплата при перерахунку у зв’язку зі звільненням. Припустимо, при проведенні остаточного розрахунку з працівником, що звільняється, було виявлено, що роботодавець надміру утримав і сплатив ПДФО із суми доходу працівника. Наприклад, роботодавець не застосовував до зарплати працівника ПСП, хоча останній мав право на неї.

У такій ситуації роботодавцеві на суму надміру утриманого ПДФО слід зменшити суму нарахованого податкового зобов’язання платника податків за відповідний місяць (у нашому випадку — за місяць, у якому проводився остаточний розрахунок з працівником). Тобто на суму надміру утриманого ПДФО зменшуємо суму ПДФО, яка має бути утримана з доходу працівника.

Менша сума податку — більша сума на руки.

Однак, а якщо сума переплати, що виникла за результатами остаточного розрахунку з працівником, перевищила суму його податкового зобов’язання цього місяця? Як ці кошти підприємство може повернути працівникові?

Відповідь податківців, напевно, вас не обрадує. Вони переконані, що повернення в цьому випадку неможливе, оскільки ПКУ воно не передбачене (103.25 БЗ). Проте якщо сума переплати для вас значна, потрібно спробувати подати річну декларацію й доповнення до неї (див. п. 46.4 ПКУ).

Правила виплати зарплати: актуальні запитання та відповіді

Виплата зарплати — це одна з ключових операцій у відносинах між працівниками та роботодавцем. Правила її виплати нескладні, але на практиці у бухгалтерів виникає безліч запитань щодо строків, періодичності та інших нюансів виплати заробітної плати. Даємо відповіді на найбільш актуальні та поширені з них.

Оплата праці повинна здійснюватися в першочерговому порядку, а всі інші платежі — після виконання зобов’язань щодо оплати праці (ст. 97 КЗпП). Строки, періодичність та правила виплати заробітної плати працівникам регулюються ст. 115, 116 КЗпП та ст. 24, 25 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР, а також локальними документами роботодавця.

Решта подробиць — у таблиці.

Як правильно виплачувати зарплату

Запитання

Відповідь

Як правильно визначити терміни виплати зарплати за першу та другу половину місяця?

Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату працівникам не рідше двох разів на місяць. При визначенні термінів виплати зарплати необхідно одночасно виконати 2 вимоги. Так, зарплата за першу половину місяця (або як її ще називають — аванс) та за другу половину місяця виплачуються:

1) через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який виплачується зарплата

Як визначати першу половину місяця при розрахунку авансу?

Першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число (див. лист Мінсоцполітики від 19.11.2019 р. № 1680/0/206-19). Відповідно друга половина місяця — наступні календарні дні місяця, починаючи з 16 числа й до останнього календарного дня місяця

Чи можна встановлювати строки виплати зарплати як періоди, наприклад, для виплати зарплати — з 1 по 7 число?

Роботодавець повинен встановити конкретні терміни (дати) виплати зарплати в колективному договорі або іншому нормативному акті. Можливість виплати зарплати протягом періоду з плаваючою датою чинним законодавством не передбачена. Майте на увазі, що обмеження семиденним строком стосується виплати не тільки зарплати за другу половину місяця, а й зарплати за першу половину місяця (авансу). Дату виплати авансу встановлюйте не пізніше 22 числа поточного місяця (15 + 7), а зарплати — не пізніше 7 числа наступного місяця

Чи можна виплачувати зарплату працівникам частіше ніж 2 рази на місяць?

Виплата зарплати працівникам не рідше 2 разів на місяць — це мінімальний обов’язок роботодавця. Але ніщо не заважає роботодавцю виплачувати зарплату частіше, наприклад, кожного тижня або 3 рази на місяць (див. лист Мінсоцполітики від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28). Проте таку періодичність виплати зарплати необхідно встановити у колективному договорі чи іншому нормативному акті роботодавця

Працівник відмовляється отримувати аванс та надає заяву з проханням виплачувати йому зарплату один раз на місяць. Чи можна піти йому назустріч?

Виплата зарплати один раз на місяць за заявою працівника є порушенням. Розуміємо, що при виплаті зарплати через касу такий працівник може відмовлятися отримувати аванс. Оприбутковуйте в касі суму авансу, отриману в банку. Якщо працівник не отримає грошові кошти у встановлені строки, то в кінці останнього дня виплати зарплати касиру необхідно: 1) у відомості на виплату готівки навпроти прізвища працівника у графі «Підпис про одержання» проставити відбиток штампу або зробити запис «Депоновано»; 2) скласти реєстр депонованих сум; 3) здати неодержану працівником суму авансу в банк. Далі виплачуйте депоновану суму разом із зарплатою за другу половину місяця

Чи можна одноразово виплатити зарплату раніше строків, установлених у колдоговорі?

Вважаємо, що можна. Виплата заробітної плати раніше строків, зазначених у колективному договорі роботодавця, не заборонена. Головне — правильно оформити рішення про таку виплату. Для цього видайте відповідний наказ (розпорядження), в якому вкажіть дату виплати зарплати і період, за який вона виплачується. Ознайомте з наказом (розпорядженням) працівників

Коли необхідно виплатити зарплату/аванс, якщо дата виплати, встановлена колективним договором, збігається з вихідним або святковим/неробочим днем?

Дії роботодавця в цьому випадку чітко прописані в трудовому законодавстві. Роботодавці зобов’язані виплачувати зарплату в робочі дні. У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Наведемо приклад. У колективному договорі встановлено строк виплати зарплати за другу половину місяця — 7-ме число. У серпні 2021 року 7-ме число — це субота, що є вихідним днем на підприємстві. Зарплату за липень 2021 року необхідно виплатити напередодні 6 серпня у п’ятницю

Як урахувати умову про виплату зарплати через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів: одноразово при встановленні строків виплати зарплати у колдоговорі чи щомісячно виходячи з дати попередньої виплати?

Умову про виплату зарплати через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, необхідно одноразово встановити у колективному договорі або іншому нормативному акті роботодавця.

Якщо заробітна плата виплачується раніше строку, встановленого колдоговором, то наступна виплата не переноситься. Вона проводитиметься в дні, визначені колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця (див. лист Мінсоцполітики від 23.07.2018 р. № 1305/0/101-18/28). Між фактичними виплатами з урахуванням перенесень може бути проміжок часу, що перевищить 16 календарніх днів. Це не є порушенням

Як треба визначати розмір авансу, щоб не порушити законодавство?

Розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу) визначається колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки/посадового окладу працівника. Це мінімальна гарантія, встановлена законодавством. Але роботодавець має право встановити у своїх локальних документах і більший розмір авансу, в тому числі з урахуванням доплат і надбавок

Чи можна встановити у колдоговорі розмір авансу у відсотках від окладу?

Так, це не заборонено. Головне, щоб розмір авансу не був менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки/посадового окладу працівника. У такому випадку доцільно встановлювати аванс на рівні 55 — 60 % від окладу, щоб урахувати коливання кількості робочих днів (годин) у першій і другій половині конкретного місяця. Але будьте уважні та врахуйте відсутність того чи іншого працівника у першій половині місяця, наприклад, з причини тимчасової непрацездатності тощо

Як розрахувати мінімальну суму авансу відрядникові?

Мінімальну суму авансу відрядникові розраховуємо виходячи з фактичного обсягу виробленої ним продукції (робіт, послуг) за першу половину місяця і відрядних розцінок (див. лист Мінпраці від 22.11.2010 р. № 964/13/84-10)

Оклад працівника менше за мінімальну зарплату. З якої суми треба розраховувати аванс — із суми окладу чи з суми мінімальної зарплати з урахуванням трудової доплати?

Розраховуйте аванс виходячи з окладу за фактично відпрацьований час за першу половину місяця. А дотягувати зарплату працівника до рівня мінімальної за допомогою трудової доплати треба за підсумками роботи за місяць. Адже саме тоді вам буде відома сума зарплати за відповідний місяць, яку можна порівняти з розміром мінзарплати. Порівняльні розрахунки проводимо в зіставних умовах. Тобто якщо працівник не виконав місячну (годинну) норму праці, наприклад, у зв’язку з роботою в умовах неповного робочого часу, нараховану йому зарплату порівнюємо з мінзарплатою, визначеною пропорційно виконаній нормі праці

Чи зобов’язане підприємство виплачувати аванс працівникам, що працюють вахтовим методом, якщо з 1 по 15 календарні дні місяця вони відпочивали?

Якщо працівник-вахтовик з 1 по 15 число місяця відпочивав та не відпрацював жодного дня, а з 16 числа і до кінця місяця працював на вахті, то з метою виконання вимоги про виплату зарплати не рідше 2 разів на місяць роботодавець має право самостійно визначити суму авансу.

Але аванс у будь-якому разі має бути виплачений. Далі у строк, установлений для виплати зарплати за другу половину місяця, працівникові буде виплачена загальна сума зарплати за місяць, зменшена на суму авансу

Чи можна разом із відпускними виплатити працівнику аванс раніше встановленого строку?

Роботодавець не зобов’язаний виплачувати аванс раніше встановленого строку разом із відпускними. Проте якщо працівник отримує зарплату в касі підприємства, то дата її отримання може припасти на період його відпустки. А це, погодьтеся, не дуже зручно. Тож, вважаємо, підприємство може піти назустріч працівникові та виплатити аванс перед відпусткою (разом із відпускними), якщо день виплати авансу припадає на час відпустки

Чи застосовується до суми авансу податкова соціальна пільга (ПСП)?

Ні. ПСП застосовується до всієї заробітної плати за місяць, а не до її частини, тобто авансу. Адже платник податку має право зменшувати на суму ПСП суму загального місячного оподатковуваного доходу у вигляді зарплати (п. 169.1 ПКУ, 103.08.01 БЗ).

До того ж при виплаті авансу неможливо порівняти загальну суму доходу за місяць із граничною сумою, що надає право на застосування ПСП

Чи можна утримувати із суми авансу аліменти?

Законодавство не забороняє утримувати аліменти із авансу, якщо є така необхідність. Адже зарплатою вважається зарплата і за першу половину місяця (аванс), і за другу.

Потреба в цьому може виникнути, якщо зарплати за другу половину місяця не вистачає для утримання аліментів, наприклад, через перебування працівника у відпустці за свій рахунок або у разі тимчасової непрацездатності тощо

Як правильно розрахувати суму ЄСВ, ПДФО та ВЗ під час виплати зарплати за першу половину місяця?

На практиці найчастіше застосовуються два способи розрахунку ЄСВ, ПДФО та ВЗ із суми авансу.

Перший спосіб. Розраховану суму авансу вважають «грязною» сумою доходу, усередині якої сидять суми ПДФО і ВЗ. Відповідно виплачують аванс за вирахуванням ПДФО і ВЗ. На цю ж «грязну» суму авансу нараховують ЄСВ.

Другий спосіб. Розрахована сума авансу — «чиста» сума, яку працівник отримає на руки. Тож визначають «грязну» суму, з якої й будуть утримані ПДФО і ВЗ. Для цього «чисту» суму авансу множать на розрахунковий коефіцієнт 1,242236 (100 : (100 – 18 – 1,5)). Таким чином визначається умовна база оподаткування, з якої утримують ПДФО і ВЗ та на яку також нараховують ЄСВ.

Який би спосіб ви не обрали, ані Держпраці щодо правильного розміру авансу, ані ДПС щодо правильно сплачених ЄСВ, ПДФО та ВЗ не будуть мати претензій

Працівник просить платити зарплату на особисту картку, що видана банком, з яким немає зарплатного проєкту. Чи можна йому відмовити?

Ні, підстав для відмови немає. Будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою заборонено (крім випадків, передбачених законодавством). Виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків на вказаний працівником рахунок за його особистою письмовою згодою. При цьому вартість банківських послуг обов’язково сплачує роботодавець.

Отже, працівники можуть самі вирішувати, через яку банківську установу вони бажають отримувати зарплату. Адже рахунок та банківську установу вказує працівник, а не роботодавець. Для виплати зарплати на особисту картку працівника договір між підприємством і банком не потрібен

Які строки виплати зарплати за дні відпустки — за 3 календарні чи робочі дні?

У загальному випадку суму заробітної плати за весь час відпустки необхідно виплатити працівнику не пізніше ніж за 3 календарні дні до її початку (див. лист Мінсоцполітики від 02.10.2019 р. № 1432/0/206-19). Якщо день виплати припадає на вихідний, то відпускні потрібно виплатити напередодні.

Але при наданні одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини встановлені особливі строки виплати відпускних відповідно до п. 12 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693 (див. «Податки & бухоблік», 2021, № 57, с. 7).

А саме граничний строк виплати заробітної плати працівникам за час такої відпустки не може перевищувати 3 днів з дня її початку. Вважаємо, що у цьому випадку також мова йде про календарні дні

Працівник звернувся з проханням надати йому щорічну відпустку терміново, і роботодавець не в змозі виплатити йому відпускні за 3 дні до початку такої відпустки. Як бути?

Уникнути негативних наслідків допоможе ст. 7 Конвенції МОП про оплачувані відпустки (переглянутої у 1970 році) від 24.06.70 р. № 132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 р. № 2481-ІІІ.

Відповідно до неї відпускні виплачують працівнику до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді між працівником і роботодавцем. На застосування в цьому випадку міжнародної норми дає добро ст. 8 1 КЗпП. У цьому випадку у заяві працівник може зазначити бажаний строк виплати йому відпускних (див. лист Мінсоцполітики від 04.08.2016 р. № 430/13/116-16). Але намагайтеся уникати таких ситуацій

Працівнику нарахували зарплату в повному обсязі, а виплатили на 10 грн менше. Чи передбачена фінансова відповідальність за таку помилку, враховуючи її незначний розмір?

У цьому випадку має місце таке порушення, як виплата заробітної плати не в повному обсязі. За нього передбачений штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац четвертий ч. 2 ст. 265 КЗпП). Сьогодні це 18000 грн. І чинне законодавство про працю не передбачає пом’якшуючих чи обтяжуючих обставин для звільнення від відповідальності з урахуванням розміру порушення.

Але якщо ви виплатите недоплачену суму (усунете порушення) до початку перевірки Держпраці чи після у визначені приписом строки, заходи щодо притягнення роботодавців до відповідальності не застосовуються. Це прямо зазначено у ч. 6 ст. 265 КЗпП