Бакалавр – це вища освіта та інші новели в освіті України

Бакалавр – це освітній ступінь, що присуджується закладом вищої освіти у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 240 кредитів ЄКТС на основі повної загальної середньої освіти. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра або молодшого спеціаліста становить 120–180 кредитів ЄКТС.

В новому Законі України «Про вищу освіту» є багато новацій, як дрібних, так і значних. Зокрема, скасовуються освітньо-кваліфікаційні рівні «молодший спеціаліст», «спеціаліст» та науковий ступінь «кандидат наук» (скасовуються по завершенні перехідного періоду). За попередньою редакцією Закону України «Про вищу освіту» бакалавр—це базова вища освіта, спеціаліст/магістр—повна вища освіта.
За новим Законом України «Про вищу освіту» таких визначень не передбачено. Визначаються лише рівні та ступені вищої освіти.
Відповідно до статті 5 Закону, вища освіта здобувається на наступних pівнях:

• початковому (короткий цикл) вищої освіти;
• першому (бакалаврський);
• другому (магістерський);
• третьому (освітньо-науковий);
• науковому, що передбачає успішне виконання особою відповідної освітньї (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти.

Відповідно, виділяються такі ступені вищої освіти:

• молодший бакалавр;
• бакалавр;
• магістр;
• доктор філософії;
• доктор наук.

Молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії—це все вища освіта. Навіть випускники коледжів чи технікумів отримуватимуть вищу освіту за рівнем «молодший бакалавр». Програми початкового рівня (короткого циклу) вищої освіти.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає сьомому рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою теоретичних знань та практичних умінь і навичок, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю.

На цьому рівні здобувається ступінь бакалавра. Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти чи ступеню молодшого бакалавра (освітньо-кваліфікаційного рівню молодшого спеціаліста).

Вимоги до осіб, що призначаються на посаду адвоката. Права та обов’язки адвоката.

Згідно з чинним законодавством України адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту (повна вища юридична освіта, здобута в Україні, а також повна вища юридична освіта, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку), володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років (стаж роботи особи за спеціальністю після здобуття нею повної вищої юридичної освіти.), склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування, склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Не може бути адвокатом особа, яка: має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі; визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною; позбавлена права на заняття адвокатською Діяльністю, – протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю; звільнена з посади судці, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, протягом трьох років з дня такого звільнення [4].

Особа, яка виявила бажання набути статус адвоката (Заявник), звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону за місцем проживання із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту.

До заяви додається письмова згода Заявника на обробку персональних даних, проведення перевірки повноти та достовірності повідомлених ним відомостей та зобов’язання про надання необхідних для перевірки документів на запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА).

У разі не надання особою, яка виявила бажання стати адвокатом, письмової згоди на перевірку достовірності і повноти повідомлених нею відомостей, така особа до кваліфікаційного іспиту не допускається.

Одночасно із заявою про допуск до складання кваліфікаційного іспиту Заявник надає наступні документи:

• 1) документ державного зразка, що підтверджує набуття заявником повної вищої освіти за спеціальностями “правознавство”, “правоохоронна діяльність”, “міжнародне право” (оригінал та нотаріально посвідчену копію);
• 2) документ, що підтверджує наявність у Заявника стажу роботи в галузі права не менше, ніж два роки (оригінал та нотаріально чи за місцем роботи посвідчену копію);
• 3) документ встановленої форми (довідка, витяг) компетентного органу про відсутність судимості;
• 4) довідку медичної установи про стан здоров’я Заявника (медична довідка про проходження обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів форма №122-2/о, затверджена Наказом МОЗ України 12 від 17.01.2002 року) [8];
• 5) довідку КДКА регіону (регіонів) за місцем (місцями) проживання Заявника за останні два роки, які передували зверненню, що містить достатню інформацію про те, чи складала особа кваліфікаційний іспит на право заняття адвокатського діяльністю, чи видавалось цій особі свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та чи не приймалось рішення про позбавлення її такого свідоцтва;
• 6) оригінал га копію документу, який у встановленому законом порядку, підтверджує реєстрацію місця проживання Заявника;
• 7) копію картки фізичної особи-платника податків, за виключенням випадків, коли особа відповідно до закону має право не отримувати таку картку.

Заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту з доданими документами приймаються і реєструються головою КДКА (або за його дорученням головою кваліфікаційної палати), у спеціальному журналі обліку кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та формуються в особову справу. Журнал обліку може вестись комісією у електронному вигляді.

Заява про допуск до складання кваліфікаційного іспиту має бути розглянута протягом 30 днів з моменту її надходження до КДКА.

З метою перевірки повноти та достовірності відомостей, повідомлених особою, яка виявила бажання стати адвокатом, і за наявності письмової згоди такої особи КДКА, кваліфікаційна палата або визначений нею член палати можуть звертатися із запитами до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організації й незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об’єднань, що зобов’язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати необхідну інформацію.

Вирішення питання про допуск до складання кваліфікаційного іспиту приймається на засіданні КДКА без участі Заявника. За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури приймає рішення про:

• 1) допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту;
• 2) відмову в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту.

Рішення приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів КДКА. Рішення про відмову в допуску особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити наступні відомості: дату прийняття рішення; прізвище, ім’я, по-батькові особи, щодо якої приймається рішення; інформацію про відповідність або невідповідність особи, яка звернулася з заявою, відповідність наданих особою документів, а також дані про прийняте рішення.

У випадку прийняття рішення про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, мотивувальна частина рішення повинна містити чітко викладені причини відмови, а резолютивна частина – дані про строк та порядок оскарження рішення. Текст рішення підписується головою та секретарем кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Особі, яка звернулася із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту, повідомляється про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття. У разі прийняття рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту належним чином завірена копія цього рішення у той же строк направляється особі, щодо якої воно прийняте, рекомендованим листом.

Особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складання кваліфікаційного іспиту, зобов’язана внести на банківський рахунок комісії плату за складання кваліфікаційного іспиту, у розмірі, встановленому Радою адвокатів України.

В разі не внесення особою плати за складання кваліфікаційного іспиту, особа, стосовно якої прийнято рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту, до складання кваліфікаційного іспиту у визначену КДКА дату не допускається. Рішення про допуск такої особи до складання кваліфікаційного іспиту КДКА скасовується.

При поважності причин своєчасного невнесення плати за складання кваліфікаційного іспиту КДКА вправі перенести дату складання кваліфікаційного іспиту Заявником на більш пізній строк.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.

Кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складання (із зазначенням прізвища, ім’я, по-батькові таких осіб та дати подання ними заяви про допуск до складання кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (у інший загальнодоступний спосіб) не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту;

Особа, яка допущена до складання кваліфікаційного іспиту, має право заявити відвід члену палати або голові КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, до початку проведення кваліфікаційного іспиту, якщо вважає, що член палати або голова КДКА зацікавлений в результатах іспиту, чи має сумнів у його об’єктивності з інших причин.

Рішення палати щодо відводу члена палати або голови КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, приймається відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості осіб, які приймають участь у засіданні палати. Член палати або голова КДКА, якому заявлено відвід, участь у голосуванні з цього питання не приймає.

Член кваліфікаційної палати або голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, зобов’язаний заявити самовідвід у випадку складання іспиту його близьким родичем або членом сім’ї.

Рішення, прийняте за наслідками розгляду заяви про відвід (самовідвід) члена кваліфікаційної палати або голови КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, вноситься до протоколу засідання палати, який ведеться секретарем палати, а в разі його відсутності на засіданні палати – обраним для цієї мети членом палати;

У випадку задоволення заяви особи, яка складає кваліфікаційний іспит, про відвід члена кваліфікаційної палати КДКА або голови КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, цей член кваліфікаційної палати КДКА або голова КДКА не мають права брати участь в прийнятті кваліфікаційного іспиту у такої особи та оцінюванні його результатів;

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) не можливо утворити новий склад палати для прийняття кваліфікаційного іспиту, документи особи, допущеної до складення кваліфікаційного іспиту, заяву якої про відвід (щодо якої про самовідвід) задоволено, підлягають направленню до ВКДКА для вирішення питання про складення цією особою кваліфікаційного іспиту в КДКА іншого регіону.

Кваліфікаційний іспит складається державною мовою, з урахуванням положень Закону України “Про засади державної мовної політики” [7].

Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складання кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішенням КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА.

Для складання письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складання письмового іспиту та екзаменаційні білети для складання усного іспиту).

Для виконання особами, які складають кваліфікаційний іспит, письмового висновку щодо правової позиції захисту або надання іншої правової допомоги, передбаченого програмою складання письмового іспиту Програми складання кваліфікаційного іспиту та для включення до білетів для складання письмового іспиту науково-методична рада Національної асоціації адвокатів України розробляє фабули справ, що підлягають оновленню не менше ніж на 20% від їх загальної кількості не рідше ніж один раз на рік. Дані фабули передаються науково- методичною радою Національної асоціації адвокатів України для їх використання КДКА.

Одразу після закінчення відповідної частини кваліфікаційного іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) поміщає екзаменаційні білети у конверт та запечатує його.

Екзаменаційні білети зберігаються у спеціально відведеному для цього та визначеному рішенням КДКА місці у запечатаному конверті.

На виконання письмової роботи та для підготовки до усної відповіді особі надається час, який повинен становити є менше двох годин та не повинен перевищувати трьох годин для кожної частини іспиту.

Проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складання здійснюється у наступному порядку.

• 1. Письмовий іспит складається першим.
• 2. Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складання іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складання іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складання кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту.
• 3. Для складання письмового іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному екзаменаційному білеті три завдання з різних галузей права і письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи;
• 4. Завдання з галузей права мають бути виконані в формі процесуальних документів;
• 5. Для виконання таких завдань особі, яка складає письмовий іспит, надаються матеріали (судові рішення, фабули справ, інші документи), необхідні для виконання завдання. Такі матеріали формуються КДКА (кваліфікаційною палатою) та їх комплекти затверджуються рішенням КДКА;
• 6. Письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб’єктів) до яких слід звертатись, назв, видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату.
• 7. При складенні письмового іспиту особа, яка складає іспит, має право користуватися офіційними текстами нормативно-правових актів на друкованих носіях. Використання інших джерел інформації не дозволяється.
• 8. Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок;
• 9. Оцінка кожного письмового завдання здійснюється за шкалою від 0 до ЗО балів. Особа, яка складає письмовий іспит, не може отримати більше 120 балів і повинна отримати не менше 80 балів.
• 10. Голова КДКА має право брати участь у перевірці і оцінюванні завдань з письмового іспиту.
• 11. Оцінка виконаних особою письмових завдань доручається двом різним членам кваліфікаційної палати, голові КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати. Кожний з членів кваліфікаційної палати, голова .КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, має оцінити кожне з письмових завдань за шкалою від 0 до 30 балів.
• 12. Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати;
• 13. Кваліфікаційна палата визначає оцінку, що отримує особа, яка складала письмовий іспит, як середньоарифметичне число балів (сумарної кількості балів за всі завдання екзаменаційного білету), виставлених кожним з двох членів комісії, які здійснювали оцінювання письмових завдань;
• 14. Така оцінка фіксується у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи;
• 15. Після внесення результатів оцінювання до відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи, така відомість негайно передається голові кваліфікаційної палати, який забезпечує її збереження під час іспиту.
• 16. Особа, яка за результатами складання письмового іспиту отримала 80 і більше балів, вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Проведення усного іспиту та оцінювання результатів його складання здійснюється у наступному порядку.

• 1. До складання усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит.
• 2. Перед початком усного іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які складають усний іспит, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які складають іспит, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка складає іспит, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту;
• 3. Для складання усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на питання, зазначені в обраному екзаменаційному білеті. Під час складання усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики.
• 4. Використання будь-яких джерел інформації при складанні усного іспиту не дозволяється;
• 5. Для підготовки до складання усного іспиту особам, які складають іспит та бажають готуватись письмово, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для підготовки для складання усного іспиту.
• 6. Під час відповіді члени кваліфікаційної палати і голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, мають право ставити особі, яка складає іспит, додаткові запитання з метою з’ясування рівня її знань.
• 7. Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складання усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати, за п’ятибальною шкалою від 0 до 4 балів.
• 8. Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати.
• 9. Кваліфікаційна палата визначає оцінку, яку отримує особа, що складала усний іспит, як середньоарифметичне число балів (сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету), виставлених кожним членом кваліфікаційної палати, який брав участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати;
• 10. Особа, яка складає усний іспит, не може отримати більше 60 балів і повинна отримати не менше 45 балів. Особа вважається такою, що склала усний іспит, якщо вона отримала не менше 45 балів.

Оцінка (сумарна кількість балів) за результатами, складання письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи.

11. Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 125 і більше балів, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит.

Відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи повинна містити наступну інформацію:

• – назву КДКА, кваліфікаційна палата якої приймає іспит;
• – прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка складає кваліфікаційний іспит;
• – дату та місце складання усного та письмового іспитів;
• – номер екзаменаційного білету для складання письмового іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли та оцінювали письмові завдання; кількість балів, виставлених кожним з двох членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з чотирьох письмових завдань; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати) за результатами письмового іспиту; підписи членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які перевіряли письмові завдання;
• – номер екзаменаційного білету для складання усного іспиту; прізвище, ім’я та по-батькові членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, які оцінювали усні відповіді; кількість балів, виставлених кожним з таких членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати, за кожне з питань екзаменаційного білету; середньоарифметичний бал (оцінку кваліфікаційної палати) за результатами усного іспиту; підписи таких членів кваліфікаційної палати, голови КДКА, у разі його участі у засіданні палати;
• – загальну оцінку складання кваліфікаційного іспиту (сумарну кількість балів за результатами письмового та усного іспиту).

Після внесенні всієї інформації, відомість з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи підписується головою та секретарем кваліфікаційної палати.

За наслідками проведення кваліфікаційних іспитів кваліфікаційна палата невідкладно, але не пізніше ніж на наступний день після закінчення проведення іспиту, складає протокол, який підписується головою і секретарем кваліфікаційної палати, а в разі їх відсутності на засіданні палати – головуючим членом палати і членом палати, що вів протокол.

Члени кваліфікаційної палати мають право заносити до протоколу свої зауваження. Такий протокол передається голові КДКА не пізніше ніж на наступний день після його складання.

Голова кваліфікаційної палати забезпечує зберігання відомостей з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту осіб та письмових робіт осіб, які складали іспит.

Не пізніше десяти днів з дати складання особою кваліфікаційних іспитів, КДКА встановлює своїм рішенням результати кваліфікаційних іспитів та приймає рішення про видачу і видає особі, яка успішно їх склала, свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту, за зразком, затвердженим Радою адвокатів України, або приймає рішення про відмову у видачі свідоцтва.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо відмови у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту може бути оскаржене особою, якої воно стосується, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дати його отримання.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту або відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, склад комісії, що прийняла рішення, прізвище ім’я, по-батькові особи, щодо якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, данні про прийняте рішення щодо видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту та видачу свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту оприлюднюються кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури (кваліфікаційною палатою) на сайті КДКА та/або в засобах масової інформації (іншим загальнодоступним способом).

У випадку прийняття рішення про відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, мотивувальна частина рішення повинна містити чітко викладені причини відмови, а резолютивна частина – висновок комісії та роз’яснення строку і порядку оскарження рішення відповідно до частини 5 статті 9 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Текст рішення підписується членами комісії, які брали участь у його ухваленні [4].

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше, ніж через один рік.

Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складання іспиту.

При видачі свідоцтва особі роз’яснюється її право щодо звернення до Ради адвокатів регіону про призначення стажування або звільнення від стажування з підстав, передбачених законом, для отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Протоколи кваліфікаційної палати зберігаються кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури у самостійному провадженні з діловодства комісії, а оригінал рішення КДКА про видачу/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, ксерокопія свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, письмова робота та відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту особи – у особовій справі Заявника.

У випадку втрати особою свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту, остання звертається до кваліфікаційно-дисциплінарної комісій адвокатури, яка прийняла відповідне рішення про видачу такого свідоцтва, з письмовою заявою для отримання дублікату свідоцтва.

До заяви додається примірник друкованого засобу масової інформації, в якому особою, що втратила свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту, дано оголошення про втрату свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту та його недійсність з цієї причини.

Інформація про видачу свідоцтва/дубліката свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту особою, уповноваженою головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вноситься до журналу обліку за реєстровим номером, присвоєним документам заявника при їх надходженні до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Строк зберігання документів, пов’язаних з видачею кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту становить 20 років.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури

Відповідно до статті 50 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п’яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п’ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури організовує і забезпечує ведення діловодства кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Голова, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев’яти членів, дисциплінарна – не більше одинадцяти членів палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палата. Голова палата за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова палати, секретар палати за рішенням відповідної палати може бути достроково відкликаний з посади.

Голова, заступник голови, секретар палати, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

• 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів;
• 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;
• 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;
• 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;
• 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з’їзду адвокатів України.

У передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Голова, заступник голови, секретар палати та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури можуть отримувати винагороду за свою роботу, розмір та порядок виплати якої встановлюються конференцією адвокатів регіону.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Установчим документом кваліфікаційно- дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Дисциплінарна відповідальність адвоката.

Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження.

Дисциплінарне провадження – процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є:

• 1) порушення вимог несумісності;
• 2) порушення присяги адвоката України;
• 3) порушення правил адвокатської етики;
• 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
• 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;
• 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;
• 7) порушення інших обов’язків адвоката, передбачених законом.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

• 1) попередження;
• 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;
• 3) для адвокатів України – позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав – виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку [4].