АРХЕ́ЙСЬКА Е́РА (від грец. άρχαῖος – давній та ера) – найдавніший період геологічної історії Землі, що охоплює час від початку власне геологічного літопису (за сучасними космогонічними уявленнями 4,5–4,4 млрд рр. тому) до рубежу в 2,6 млрд рр., який відповідає початку протерозойської ери.
Архейська ера. Найдавніша ера в геологічній історії Землі; нижній підрозділ докембрію ( почалась 4‚5 млрд.
Кайнозойська ера, кайнозой (грец.
[від гр. кainos – новий, zoe – життя] – новітня (остання) ера геологічної історії Землі, яка триває близько 65 млн рр., охоплюючи і сучасну епоху. Розділяється на три періоди: палеогеновий, неогеновий та четвертинний (антропогеновий).
палеозой; англ. Palaeozoic (Era), нім. Paläozoikum n, Erdaltertum n) — геологічна ера, що тривала від 538,8 ± 0,2 до 251,902 ± 0,024 млн років тому. Підрозділяється на шість геологічних періодів; від найранішого до найпізнішого: кембрій, ордовик, силур, девон, карбон і перм.
У другій половині палеозою життя опанувало весь суходіл, і біосфера досягла сучасних меж. Формуються наземні екосистеми з такими домінуючими групами, як вищі спорові рослини і земноводні, які згодом змінюються екосистемами з голонасінних рослин і плазунів.
Геологічна ера. Е́ра геологі́чна ( рос. эра геологическая, англ. geological era, нім. geologische Ära f ) — один з найбільших відрізків часу в хронології геологічної історії Землі. Підрозділ …