Антуріум (Anthurium): догляд, фото, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 13 травня 2014 🕒 11 хвилин 👀 217636 разів 💬 17 коментарів

• Ботанічний опис
• Стисло про вирощування
• Фото антуріуму
• Антуріум – відео
• Догляд за антуріумом у домашніх умовах
  • Освітлення
  • Температура
  • Полив антуріуму
  • Обприскування антуріуму
  • Підживлення антуріуму
  • Цвітіння антуріуму
  • Пересадка антуріуму
  • Антуріум з насіння
  • Розмноження антуріуму живцями
  • Отруйність антуріуму
  • Антуріум Андре / Anthurium andraeanum
  • Антуріум багаторазоворозсічений / Anthurium polyschistum
  • Антуріум Бейкера / Anthurium bakeri
  • Антуріум величний / Anthurium magnificum
  • Антуріум Гукера / Anthurium hookeri
  • Антуріум кришталевий / Anthurium crystallinum
  • Антуріум лазячий / Anthurium scandens
  • Антуріум Шерцера / Anthurium scherzerianum
  • Коментарі

  Ботанічний опис

  Антуріум (лат. Anthurium) – рід переважно епіфітних рослин із родини Ароїдні. Зустрічаються також трав’янисті рослини, ліани і напівепіфіти – залежить від виду. У природі антуріуми ростуть переважно на Північно- і Південноамериканському континентах у тропічних та субтропічних поясах.

  Антуріум (грец. «anthos» – квітка і «oura» – хвіст) отримав свою назву через будову квітки: качан із листком-покривалом. Квітки бувають синього, білого, червоного та інших кольорів. Листя в антуріуму шкірясте, буває цільне або розсічене, маленьке чи велике, однотонне або з малюнком – все це залежить від виду і сорту антуріуму.

  Антуріум належить до найпопулярніших представників родини. Вирощують не лише кімнатний антуріум, а й садовий, а також спеціально на зріз. У культурі вирощують понад 100 гібридів, які висаджують у садах, квартирах або використовують при складанні букетів. Домашній антуріум вирощують як заради красивого листя, так і задля квітів.

  Стисло про вирощування

  • Цвітіння: із лютого по листопад.
  • Освітлення: яскраве розсіяне світло з захистом від прямих сонячних променів.
  • Температура: навесні й улітку – 22-28 ºC, із вересня до лютого – близько 16 ºC, а антуріум Шерцера утримують узимку при 12-14 ºC.
  • Полив: у період вегетації – рясний, тільки-но субстрат у горщику висохне до середини глибини. В інший час полив скорочують до помірного.
  • Вологість повітря: підвищена – близько 90 %. Рекомендується регулярне миття листя вологою губкою, обприскування в спеку й утримання рослини на піддоні з мокрою галькою або керамзитом.
  • Підживлення: навесні й улітку кожні два-три тижні комплексним мінеральним добривом у половинному від рекомендованої виробниками дозуванні. Один раз на півтора-два тижні можна провести підживлення по листю.
  • Період спокою: із середини осені до початку весни.
  • Пересадка: у лютому-березні, а в разі крайньої потреби і з березня по серпень. Молоді рослини пересаджують щорічно, а зрілі – зазвичай не частіше ніж один раз на 2-3 роки.
  • Субстрат: пухкий, повітропроникний: 1 частина дернової землі, 2 частини торфу та 2 частини рубаного сфагнуму.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: попелиця, щитівки й павутинні кліщі.
  • Хвороби: рослина може хворіти від перезволоження ґрунту, нестачі або надлишку в субстраті поживних речовин, неправильного догляду та порушення умов утримання.
  • Властивості: антуріум отруйний!

  Фото антуріуму

  Антуріум – відео

  Догляд за антуріумом у домашніх умовах

  Освітлення

  Рослина антуріум найкраще почувається на вікнах зі східної чи західної сторони, оскільки для нормального росту рослині потрібне яскраве, але розсіяне світло. На північних вікнах рослина ростиме, але все ж світла може бути мало. На південній стороні антуріум потрібно ставити подалі від вікна або завішувати скло газетою (тюлем тощо), щоб прямі промені не потрапляли на листя в спекотні години.

  Температура

  Антуріум – досить теплолюбна рослина, тому навесні і влітку температура для нього повинна бути в межах від 22 до 28 °C, зниження нижче 18 °C може призвести до появи захворювань. З вересня до лютого включно підтримують температуру близько 16 °C, а антуріуму Шерцера потрібно зниження до 12-14 °C протягом кількох місяців. Підвищення та зниження температури в перехідні періоди мають бути плавними. Різкі перепади температури і протяги антуріум не любить.

  Полив антуріуму

  Поливають антуріум під час вегетаційного періоду рясно, відразу після того, як ґрунт просихає на половину висоти горщика. Воду для поливу беруть відстояну і м’яку, найкраще підходить дощова вода. При поливі антуріуму потрібно користуватися правилами «краще недолити, ніж перелити», оскільки коріння антуріуму дуже швидко починає гнити, якщо субстрат буде постійно перезволожений. Зайву воду з піддона потрібно злити відразу після поливання.

  Обприскування антуріуму

  Квітка антуріум вимагає підвищеної вологості повітря (близько 90 %), оскільки недостатня вологість призводить до того, що рослина сповільнює розвиток. Листя антуріуму слід час від часу протирати вологою м’якою губкою, щоб зняти пил. Ще листя в теплу пору потрібно обприскувати (теплою відстояною водою), що також позитивно позначається на зростанні рослини, а сам горщик, для підвищення вологості навколо нього, бажано поставити на піддон із вологою галькою або керамзитом, але так, щоб горщик не був занурений у воду. Обприскувати потрібно тільки листя, оскільки потрапляння води на квітки може призвести до появи на них плям і зниження декоративних якостей антуріуму.

  Підживлення антуріуму

  Рослина потребує регулярного підживлення, але слід пам’ятати, що мінеральні добрива потрібно розводити вдвічі, порівняно зі стандартною рекомендованою дозою. Вносять добрива тільки навесні і влітку кожні 15-20 днів. Можна підживлювати антуріум за допомогою позакореневих підживлень – це роблять частіше, кожен тиждень-півтора. Внесення органічних добрив буде дуже до речі, але в кімнатних умовах не завжди зручно їх проводити. Підходять настій курячого посліду або збродженого коров’яку, а також листовий перегній, коров’ячий або кінський напівперепрілий гній.

  Цвітіння антуріуму

  Для стимуляції гарного закладення бутонів і наступного цвітіння антуріуму потрібно забезпечити прохолодну зимівлю протягом півтора-двох місяців (14-16 °C). Якщо догляд ведеться правильний, то цвітіння може тривати з кінця весни і до початку осені, а деякі гібриди антуріуму Андре можуть тішити цвітінням практично цілий рік. Аби квітка краще цвіла, потрібно зрізати відцвілі суцвіття, що дозволить заощадити рослині сили для молодих квіток. Якщо ж є бажання отримати насіння, то квітки потрібно штучно запилити, переносячи пилок з однієї квітки на іншу за допомогою м’якого пензлика. Якщо зрізати квітки, що добре сформувалися, то у вазі вони можуть простояти від 20 до 35 днів, а не до кінця сформовані качани в’януть дуже швидко – не простоять і 5 днів.

  Пересадка антуріуму

  Антуріум пересаджують на початку активного росту (лютий-березень) або з березня по серпень, якщо в цьому є потреба, і роблять це акуратно, оскільки коріння і листя дуже легко пошкодити. Молоді екземпляри пересаджують щорічно, при цьому горщик щоразу на 1-2 см збільшують у діаметрі. Дорослі рослини пересаджують за необхідності (якщо горщик став малий), але зазвичай не частіше, ніж раз на два-три роки. Горщик для посадки беруть пластиковий, оскільки в керамічному температура ґрунту зазвичай трохи нижча за температуру повітря. Горщик беруть не так широкий, як високий, а на дно потрібно насипати дренажний шар із дрібнобитих цеглин, щоб вода в горщику не застоювалася. Повітряні корені можна обкласти мохом сфагнумом і періодично його зволожувати. Субстрат має бути пухким, добре пропускати вологу і повітря. Земельну суміш складають з однієї частини дернової землі, двох частин торфу і стільки ж рубаного моху сфагнуму. Підходить і суміш із рівних частин торфу, піску і листяної землі, але краще додати ще хвойної кори і дрібних шматків деревного вугілля. Можна вирощувати в корі без добавок, але при такому вирощуванні антуріуму необхідні регулярні внесення добрив. Наступний варіант – керамзит, соснова кора і грубий торф. Підходить також субстрат, складений із пемзи (1-3 см у діаметрі), кори соснових дерев (3-5 см у діаметрі), напівперепрілого кінського гною і грубого торфу (2:2:1:1). Суміші можна міняти при кожній пересадці.

  Антуріум з насіння

  Для розмноження антуріуму насінням потрібно для початку це насіння отримати. Зробити це краще самостійно зі своїх квітів, оскільки сіяти насіння потрібно відразу після збору, позаяк воно дуже швидко втрачає прорісність. Щоб отримати насіння, квітку слід штучно запилити – для цього переносять пилок з одного качана на інший. Найкраще так зробити кілька разів з інтервалом у кілька днів. Плоди антуріуму – ягоди з насінням. Насінню потрібно від 8 до 10 місяців, щоб дозріти. Насіння витягують із плоду, промивають, а потім обробляють слабким розчином марганцівки. Сіють насіння антуріуму в пухкий і легкий субстрат із тонким шаром перліту зверху: насіння розкладають на поверхні і трохи вдавлюють у ґрунт. Контейнер із насінням накривають склом, температуру підтримують у районі 22 °C. Сходи мають з’явитися протягом кількох тижнів. Коли у паростка з’явиться пара справжніх листків, його пікірують у легкий субстрат, у складі якого можуть бути хвойна або листова земля, а також деревне вугілля, коров’як і верховий торф. Паростки ще доведеться кілька разів пікірувати в більші горщики в міру розвитку. Перший раз зацвісти антуріум може вже за кілька років, але квіти будуть слабкими і недорозвиненими. За правильного догляду перше справжнє цвітіння проходить на четвертий або на п’ятий рік. Гібридам антуріуму Андре може знадобитися трохи більше часу. Зазвичай розмноження насінням призводить до втрати сортових якостей рослини і зниження декоративності.

  Розмноження антуріуму живцями

  Антуріум простіше розмножувати вегетативно – за допомогою верхівкових живців або стебловими відростками. Бічні відростки можна відокремити від материнської рослини і посадити в окремий горщик. Спочатку краще укоренити відростки, якщо коріння на них відсутнє або розвинене слабко. Укорінюють їх у перліті або звичайному піску: накривають склом, зволожують і провітрюють, температуру підтримують у районі 22-24 °C. Верхівкові живці вкорінюються таким же чином. Коли з’являється коріння, рослини висаджують у ґрунт, описаний вище в розділі «Пересадка».

  Отруйність антуріуму

  Антуріум є досить отруйною рослиною, тому потрібно стежити, щоб діти і тварини не жували листя і плоди, які можуть викликати харчове отруєння, блювоту, пронос, а також подразнення шкіри і дерматит.

  Хвороби і шкідники антуріума

  Хвороби антуріуму. Антуріум може захворіти на гниль, якщо ґрунт не встигатиме просихати між поливаннями – він повинен просихати мінімум на третину висоти, особливо за низької температури в приміщенні. Інше лихо – антракноз, який можна виявити по листю: воно починає засихати, починаючи з країв.

  Антуріум не цвіте. Причиною може бути наявність шкідників або хвороб, а також загалом неправильний догляд – читайте рекомендації з догляду вище.

  Антуріум жовтіє. Якщо в антуріуму жовтіє листя, то це ознака того, що у рослини почало гнити коріння, що вимагає оперативного втручання. Рослину витягують із ґрунту, видаляють усі гнилі частини і розсаджують здорові частини в новий свіжий субстрат. Поливають акуратно, оскільки саме неправильний полив призводить до таких наслідків.

  Кінчики листя антуріуму чорніють. Надлишок кальцію. Підживлення потрібно проводити в половинній дозі.

  Плями на листі антуріуму. Можуть з’являтися через надлишковий полив.

  Антуріум сохне. Тут варіантів декілька, і вони протилежні. Це може бути як надлишок мінеральних речовин, так і їх нестача; як надмірний, так і недостатній полив. Може знадобитися заміна ґрунту.

  Листя антуріуму скручується. Тут причин може бути багато: рослина стоїть на протязі або під прямими сонячними променями, вологість повітря дуже низька або рослині не вистачає світла.

  Шкідники антуріуму. Антуріум пошкоджує попелиця, павутинний кліщ і особливо щитівка.

  Види антуріума

  Антуріум Андре / Anthurium andraeanum

  Цей вид – епіфітні рослини, що ростуть у гірських лісах Колумбії й Еквадору. Стебло коротке, є повітряні корені. Листя яскраво-зеленого кольору, великих розмірів, глянсове, черешкове, листова пластина має форму серця, в довжину досягає 40, а в ширину – 20 см. Квітка – качан із покривалом: качан великий, жовтуватого або кремового відтінку, може бути білим, циліндричної форми, може досягати 10-15 см у довжину; покривало шкірясте, досить велике, серцеподібної форми, яскраве й блискуче, колір може бути білим, лососевим, рожевим, червоним або інших відтінків цих кольорів. Цвіте тривалий час (до 1,5 місяця), а після закінчення цвітіння покривало набуває зеленуватого відтінку. Вид має багато різних гібридних форм і сортів.

  Антуріум багаторазоворозсічений / Anthurium polyschistum

  Представник виду – ліана. Листя пальчасторозсічене. Кожна частина листа ланцетової форми, край хвилястий, в довжину досягають 15, а в ширину 1,5 см. Квітконос до 25 см завдовжки. Качан до 10 см завдовжки, такої ж довжини і покривало. Плід – червона ягода.

  Антуріум Бейкера / Anthurium bakeri

  Стебло у цієї епіфітної рослини коротке. Листя довге і вузьке, ременеподібної форми (до півметра завдовжки і до 10 см завширшки), верхня сторона листка зеленого кольору, а на нижній є цятки червонувато-коричневого відтінку. Суцвіття росте на квітконосі (10-30 см). Качан кремуватого відтінку, зазвичай завдовжки 5-10 см. Покривало світло-зелено-жовте з ліловими краями, шкірясте, в довжину до 5, а в ширину до 2,5 см. Ягоди яскраво-червоного кольору, невеликі.

  Антуріум величний / Anthurium magnificum

  Можуть бути як наземні, так і епіфітні сорти. Дуже схожий на антуріум кришталевий, але відрізняється черешком – він чотиригранний, а не круглий у розрізі. Жилки на листі цього виду не сріблясті, а оливкового кольору, а покривало довше.

  Антуріум Гукера / Anthurium hookeri

  Рослина епіфітна, родом із тропічних лісів. Листя яскраво-зелене, велике, широке, з обох боків вкрите цятками чорного кольору, черешкове (черешок до 15 см завдовжки, може бути коротшим, зазвичай трикутної форми в розрізі). Квітконос від півметра майже до метра довжиною; качан рожевий або світло-пурпурний, до 30 см завдовжки; покривало зеленого кольору, довге (до 20 см) і вузьке (до 5 см). Ягоди білого кольору з червоною верхівкою.

  Антуріум кришталевий / Anthurium crystallinum

  Епіфітна рослина з коротким каудексом, який іноді розташований під землею. Листя довге (до 40 см) і широке (до 20 см), темно-зеленого кольору, черешкове, оксамитове, на верхній стороні блискуча жилка сріблястого кольору. Квітконос виростає до півметра в довжину, качан до 25 см; покривало зелене з пурпуровим відтінком, в довжину до 10 см, а в ширину до 2; плід – пурпурові ягоди.

  Антуріум лазячий / Anthurium scandens

  Лазяча епіфітна тіньовитривала рослина. Корені товсті. Стебло до 1 м завдовжки. Форма листя залежить від різновиду і може бути як ланцетовою, так і овальною. Листя шкірясте, спід листка вкритий дрібними чорними цятками. Квітконос може бути зеленим або червонуватим, у довжину до 5-6 см. Качан завдовжки до 2 см і до 2 мм завтовшки, зеленувато-жовтого відтінку. Покривало світло-зелене, до 10-15 см завдовжки і до 0,5 см завширшки. Колір ягід залежить від різновиду або підвиду і може бути білим, світло-фіолетовим, темно-фіолетовим.

  Антуріум Шерцера / Anthurium scherzerianum

  Епіфітна рослина. Листя неблискуче, темно-зеленого кольору, шкірясте, залежно від різновиду може бути ланцетової або еліптичної форми, черешкове (від 5 до 20 см завдовжки), листова пластина вкрита чорними цятками з обох боків. Квітконос від 15 см до півметра завдовжки. Качан оранжевого або жовтого кольору, до 8 см завдовжки, спіральний. Покривало червоно-помаранчеве, яскраве, яйцеподібної або овальної форми, в ширину до 6, а в довжину до 12 см. Ягоди червоно-оранжевого кольору.

  Квітка аліссум – догляд та посадка у відкритому ґрунті, сорти з фото

  Алиссум (Alyssum), іменований лобулярія морська, або бурачок, є родом, що входять до складу сімейства Капустяні (раніше – Хрестоцвіті). Цей рід поєднує приблизно 100 різних видів. У природі такі рослини можна зустріти в Азії, Північній Африці та Європі. Саме слово “аліссум” є латинізацією грецького слова “аліссон”, де “а” перекладається як “без” (заперечення), а “lyssa” – означає “собаче сказ”. Є припущення, що ця рослина в давнину застосовували при терапії сказу у собак. Садівники стали культивувати алісум порівняно недавно, проте він рік у рік стає все популярнішим. Це пов’язано з тим, що за квіткою дуже просто доглядати, а ще вона має дуже сильний медовий аромат.

  Опис та особливості алісуму

  Аліссум (бурачок) має щільні, напівдерев’яні втечі, вони прямі, висхідні або повзучі. Квітка утворює густий напівчагарник від 10 см до метра заввишки і до 1,5 завширшки. Листя товсте, безчерешкове, довгасте, овальне, вкрите сріблястим пушком. Досягає 15-40 см, бутони утворюються з чотирьох пелюсток, розташованих хрест-навхрест, об’єднані в суцвіття.

  Квіти представлені дрібними кистями білого, золотистого, рожевого, бузкового, жовтого забарвлення. Розпускаються у травні, цвітуть до пізньої осені, відмінні медоноси. Медовий аромат окремих сортів алісуму поширюється на кілька метрів.

  Плід – стручок з плоским з насінням, яке зберігає схожість три роки. Кореневище поверхневе з підрядним корінням.

  Утворюючи пухнастий килим, Алісум використовується в ландшафтному дизайні парків, скверів, для оформлення клумб, рокарій, рабаток. Також їм прикрашають підвісні кашпо, горщики, ящики.

  Аліссум містить алкалоїди, органічні кислоти, флавоноїди та відрізняється лікувальними властивостями. Використовують його відвар при застуді, настій для догляду за обличчям, висушені частини ароматерапії.

  Загальна інформація

  Аліссум – красива трав’яниста рослина з пишним і бурхливим цвітінням. У розмовній промові його часто називають “кам’яником” за звичку селитися в горах та на скелях. У природному середовищі він росте в помірних та субтропічних широтах.

  Маленькі трав’янисті кущі алісуму виростають максимум до півметра. Але вони дуже розгалужені та густі, тому здаються об’ємними та створюють розкішний пишний килим. М’ясисте листя густо вкрите сріблястими волосками, які надають їм сизого відтінку.

  У алісумів об’ємні кистевидні суцвіття, які й приваблюють садівників. У природі частіше зустрічаються жовті, білі або рожеві відтінки у всьому їхньому різноманітті. Серединка квітки нагадує крихітне яскраве вічко, а медовий аромат приваблює бджіл.

  Види та сорти алісуму

  Види та сорти різні за висотою та палітрою кольорів.

  Вид	Опис	Сорти	Квіти
  Скальний	Висотою 28-30 см. Листя не опадає навіть узимку. Квітки волотисті, розпускаються у квітні-травні, відцвітають рано.	Цитрин	лимонно-жовті.
  Пленум	Махрові, золотаво-жовті.
  Дадлі Невіл	Жовто-коричневі.
  Золотий розпис	Розпускаються через два роки, золотаво-жовті.
  Афродіта	Пурпурние.
  Компактнум	Дрібні, запашні, жовті.
  Морський	У середній смузі поширений як однорічник, висотою до 25 см. Стебла утворюють компактні розетки. Цвіте із травня до заморозків.	Schneesturm	Великі, білі.
  Фіолетовий серпанок	Фіолетові.
  Эстер Боннет Дип Роуз	Дрібні, яскраві, бузково-рожеві.
  Фіолет Конігін	Фіолетові.
  Абрикосовий	Рожево-лососеві.
  Ампельний	Популярний для кашпо, з сильно гілкуючими і довгими стеблами. Суцвіття створюють величезну кулю. Цвіте із липня до жовтня.	Снігова	Білі, цвітуть килимом.
  Сноу Принцес	Дрібні, білі, дуже ароматні.
  Гмеліна (гірський)	Гілки стелиться і висхідні. Листя опушене. Суцвіття у вигляді кисті розпускаються у травні та серпні.	Медовий десерт	Дрібні, жовті.
  Золота хвиля	Яскраво-жовті.

  Кліматичні умови для алісуму

  Однорічники відрізняються тривалим цвітінням, а багаторічники стійкі до низьких температур. Клімат для невибагливого алісуму підходить і теплий, і суворий.

  Існують види, які добре адаптуються у північних регіонах, там садять розсаду алісуму. У теплому кліматі насіння сіяє прямо в ґрунт і рослина радує квітучим виглядом не один раз за сезон.

  З якими рослинами поєднується

  Аліссум поєднується з усіма видами низькорослих або ґрунтопокровних рослин, які не створюють тінь і вимагають таких самих умов для зростання. Ампельну культуру часто використовують для підбиття карликових різновидів хвойників.

  З сортів з різним забарвленням створюють різнокольорові бордюри

  Включають до міксбордерів з карликовою гвоздикою, флоксами, гейхерами, геранню, незабудками. Головне, щоб вони поєднувалися в палітрі кольору, підкреслюючи один одного.

  Важливо! Непридатні партнери для алісуму – рослини-агресори з повзучою кореневою системою

  Вербейник, конвалія травнева, барвінок малий здатні витіснити ампельную культуру з ділянки

  Способи посадки алісуму

  Садять алісссум розсадою та насінням. Розсаду попередньо готують у теплиці, з настанням сонячної та теплої погоди розміщують на клумбу, другий спосіб – одразу посіяти насіння.

  Вирощування алісуму з насіння

  При вирощуванні з насіння алісум цвістиме через 1,5 місяці.

  Ще варіант – посіяти їх у листопаді. Таким чином, пройде процес стратифікації і весняні сходи будуть здоровішими. Але у холодному кліматі можуть загинути.

  Грунт для насіння перекопують, очищають від бур’янів, розпушують, за потреби поливають. Можна посадити їх на постійне місце або спочатку окрему грядку. Розміщують насіннєвий матеріал у борозенки. Зволожують та закривають плівкою. Регулярно прополюють. Сходи з’являються через тиждень за температури +16 °С. Їх проріджують з відривом понад 10 див і удобрюють мінеральними сумішами.

  У листопаді ще сіють насіння під зиму, у борозенки 1-2 см. Насипають пісок, розміщують сухе насіння, зверху присипають. Наступного сезону з’являються сходи. Якщо холодно, їх накривають плівкою. Потім, коли розсада підросте, розміщують на обраному ділянці.

  Вирощування алісуму розсадою

  У холодних районах готують розсаду вже в середині березня. Насіння висівають у контейнери, грунт купують у спеціалізованому магазині або горщики з торфом. Посуд вибирають із дренажними отворами. Їх розсипають, залишають на світлі. Накривають плівкою, регулярно провітрюють. Створюють яскраве освітлення, температуру +10 … +15 ° С, вологість помірну, поливають. З появою першого справжнього листа підгодовують. Пікірують, коли утворюється 2-3 листи. Для гартування регулярно виносять сіянці на повітря, на кілька хвилин.

  Посадка алісуму у відкритий ґрунт

  Посадка та догляд у відкритому ґрунті відрізняється вибором місця, своєчасним поливом, підживленням. Розсаду або насіння висаджують навесні, з квітня по червень, при цьому ділянка повинна бути сонячною, без застою вологи, ґрунт нейтральний, слаболужний.

  Любить квітка рости поруч із кам’янистою доріжкою, декоративною плиткою. У надто живильному ґрунті утворюється густа зелень, а квіток мало.

  В який час висаджувати алісум

  Місяць посадки вибирають залежно від регіону, зазвичай у травні-червні. Садять на клумбу квітка, тільки коли пройдуть заморозки, і прогріється ґрунт.

  Особенности посадки

  При вирощуванні у відкритому ґрунті враховують сорт квітки, щоб викопати відповідну лунку для розвитку кореневої системи. У щільний ґрунт вносять пісок. Дистанцію між рослинами дотримуються 25-40 див.

  Проблеми вирощування

  Цибулинні квіти для саду та кімнатні рослини

  Незважаючи на простоту у догляді, можуть виникнути труднощі у його вирощуванні:

  • Аліссіум не цвіте. Основними причинами, чому алісум не цвіте є хвороби рослини. Це можуть бути фітофтороз та бура гнилизна. Там починає утворюватися білий наліт. Хвороби виникають через надмірне обрізання або великий вміст азотних добрив. Захворілі екземпляри викопують, промивають коріння в рожевому розчині марганцівки і садять інше місце.
  • Аліссіум не росте. Квітка може рости у зв’язку з наявністю у ньому шкідників. Основні шкідники: блішки хрестоцвіті та капустяна моль. Для боротьби з ними необхідно обробити рослину спеціальними препаратами. Підійдуть “Актори”, “Актеллік”, “Фітоверм”.

  Аліссіум – красива рослина, яка добре поєднується з іншими квітами, що на городі, що на клумбі. Його можна поєднувати з віолою, трояндами, ірисами, тюльпанами. Доглядати за ним просто, тому на цю квітку обов’язково потрібно звернути увагу садівникам-початківцям.

  Уход за алиссумом

  Поливають квітку рясно, особливо в спеку, але вона не любить застою вологи. Коли земля просохне на 2-3 см, тоді і слід це робити. Видаляють бур’яни, регулярно розпушують землю. Також використовують систему автополиву.

  Багаторічник удобрюють розчином сечовини та агриколи (на 10 літрів по 1 ст. л.). До цвітіння йому потрібні комплексні суміші, достатньо двох разів за сезон. Однорічники віддають перевагу частим підживленням до чотирьох разів. Вносять їх під корінь у ранковий час.

  Обрізка алісуму

  Навесні з багаторічних екземплярів зрізають старі квітконоси, засохлі листя, слабкі, хворі стебла. Після літнього цвітіння обрізають пагони на 50-80 мм, формуючи гарний та компактний кущ.

  Аліссум після цвітіння

  Коли алісум вицвіте, його готують до зимівлі. Однорічник видаляють, а багаторічну рослину обрізають на 2/3 і розпушують землю навколо.

  Збір насіння

  У вересні-початку жовтня збирають насіння з квітки. Для збору вибирають суху, безвітряну погоду. Під кущем зазвичай розстилають покривало та перетирають руками суцвіття. Насіннєвий матеріал просушують, зберігають у паперових пакетах або мішечках із тканини до наступного сезону.

  Зимівка багаторічника

  Перед настанням холодів обрізання не роблять. Аліссум може загинути, якщо температура буде -15 ° С, тому квітку вкривають сухим листям, під кущі укладають мульчу, коли з’явиться сніг, засипають ним. Так рослина переживає зиму.

  Пересадка алуссума

  Пересадку рослини потрібно проводити в декількох випадках: ви хочете урізноманітнити вид саду, ви хочете ізолювати рослину від хвороб або шкідників, вам потрібно уникнути ґрунтовтоми.

  Рекомендації:

  • Пересадку краще проводити до цвітіння, тому простіше і менше стрес для рослини. Однак якщо виникла гостра потреба, то можна і під час цвітіння;
  • Краще пересаджувати рослини у похмуру погоду або ввечері;
  • Найкраща відстань при висадці відразу кількох рослин від 15 до 30 см;
  • Попередньо полийте посадкову яму, її ширина і глибина повинні вдвічі перевищувати кореневу систему;
  • Використовуйте метод перевалки, пересаджуючи рослину з кореневою грудкою.

  Розмноження алісуму

  Квітку розмножують живцюванням, розподілом куща, насінням, також він здатний до самосіву.

  Перший метод не дуже популярний, у дорослої квітки зрізані живці ставлять у ємність із водою. Потім укорінюють у ємності із ґрунтом.

  При розподілі куща його викопують, розділяють на частини та розсаджують на відстані 30 см.

  Насіннєвий спосіб було розглянуто вище.

  Лікарські властивості Лобулярії

  Аліссума знайшов застосування в народній медицині як сечогінний і проносний засіб. Також культура допомагає при терапії захворювань легень, нирок для лікування укусів. Практикується використання алісуму для усунення гриж, простудних захворювань, виведення каменів із бруньок.

  Суміш із листя бурачка з медом використовується в косметології, допомагає позбутися пігментних плям. Іноді алісум висушують, розміщують у будинку. Вважається, що його аромат допомагає підтримувати тонус тіла, позбавлятися головного болю, безсоння.

  Захворювання та шкідники алісуму

  Квітка може піддаватися грибковим захворюванням, також його іноді атакують шкідники.

  Шкідник чи захворювання	Прояви на листі	Способи усунення
  Фітофтороз (бура гнилизна)	Багато буро-сірих плям.	Обробляють хлорокис міді, фунгіцидами – Орданом, Таноксом.
  Вірусна мозаїка	У мозаїчних плямах пагони слабшають.	Заражені кущі знищують, ґрунт змінюють.
  Пероноспороз (хибна борошниста роса)	Невеликі червоні, фіолетові чи бурі плями.	Обробляють Оксихомом, Орданом, бордоською рідиною.
  Справжня борошниста роса	Білий наліт на всіх частинах рослини.	Обприскують Топазом.
  Хрестоцвіта блішка	Гризуть чорні жучки із зеленим відтінком.	Застосовують Актеллік, оцтову есенцію (1 ст. л. та 10 літрів води).
  Борошнистий червець	Білі комахи та наліт на рослині.	Обробляють Фітовермом, Акторою.
  Білянка ріпна	Мляві, пагони зав’ялі, помітні блідо-зелені комахи.	Застосовують ентобактерін.
  Капустная моль	Висихають, зріст зупиняється.	Обприскують лепідоцидом.
  Гусениці	Знищують листові пластини, пагони.	Використовують розчин тютюну з милом, ромашкою, кінміксом.

  Палітра кольорів

  У природних умовах зазвичай зустрічаються сорти з білими та бузковими квітками.

  Але для використання в домашніх умовах були виведені нові сорти з різноманітнішою гамою кольорів:

  Квітка Діви зодіаку | Діва – квітка знака зодіаку

  Лілія – одна з найкрасивіших представниць квіткового світу, це квітка Діви зодіаку. Лілія вважається символом розкоші і багатства. Вона найбільш вдало уособлює цей знак Зодіаку. Діва відноситься до стихії земля, тому її квітковими талісманами визнані всі цибулинні багаторічні квіти.

  Який квітка підходить Діві зодіаку

  Як надійний талісман серед квітів флористами і астрологами обрана для Діви гвоздика. Вона здатна вберегти Діву від поганих вчинків і неблагочестівих людей. Ця квітка для Діви – символ пристрасті, велелюбний і затишного домашнього вогнища.

  Земна Діва володарка багатьох сильних і красивих рослин – талісманів. Не дивлячись на те, що Діва знак землі, нею керує планета меркурій, яка відноситься до повітряної стихії.

  Тому багато рослин, які вважаються талісманами Діви є плетуться ліани і в’юнки. Адже вони настільки ж гнучкі, як Діва і настільки ж чіпляються за найменше поняття опори.

  Практичний знак Діва володіє низкою плодових рослин у вигляді оберегів і талісманів. Наприклад, огірок, зауважимо, що він так само плетуться рослин. Він володіє гарними квітами і дуже смачними плодами. Практичність діви в цьому і полягає, вигода подвійно помітна.

  Всі рослини Діви володіють силою і великою енергетикою, вони здатні підтримувати Діву у відмінній емоційній формі і надають фізичний тонус. Але і представникам інших знаків Зодіаку не варто відмовлятися від рослин діви. Вони відмінно захищають будинок від бід і нещасть, приносять удачу і здоров’я, розвивають інтелект і сприяють працьовитості.

  Квіти Діви по горокопу: астра, червоні маки, мати-й-мачуха.

  Хоч Діва й земний знак астрологічного зодіаку, а управляє їй повітряна планета Меркурій, тому серед рослин є так багато квітів з рослинного світу. Діви дуже люблять квіти і їх запашний аромат. Цей знак зодіаку наділений багатьма чарівними і таємничими рослинами.

  Начебто, зовсім звичайний, нічим не відрізняється від інших квітів квітка. Але він володіє, просто дивовижними цілющими властивостями. Його аромат не тільки допоможе вам, під час головних болів. Але й допоможе зосередитися на собі. Пізнати себе – нову. Астра, бути багаторічною рослиною з тоненьким стебельком. Для відварів використовують листя і стебла цієї квітки. Відвар може допомогти вам:

  При кашлі і екземі: дві-три столові ложки висушеної, перемеленої трави. Потрібно заварити на склянку кип’яченої води. Потім остудити і відфільтрувати. Пити по половині склянки двічі на день.

  При виразці шлунка і туберкульозі. Додайте одну столову ложку висушених перемелених квітів айстри на 250 гр. окропу, дайте відвару настоятися більш ніж на годину, обов’язково відфільтруйте. Пийте після їжі, два – три рази на день

  Допоможе Дівам заспокоїти нервову системи. Його можна використовувати, як снодійне при поганому самопочуття. Мак, допоможе вам вилікувати безсоння. Адже, в результаті порушення роботи організму, ви не тільки починаєте відчувати сильну втому, а й виглядаєте мляво. Хоч рослина і є слабо-отруйним, можете бути абсолютно спокійні, адже на відміну від усіх інших небезпечних рослин. він не містить ні морфін, ні папаверин.

  Не виключено, що ви вже вдавалися до лікарських властивостям рослини мати-й-мачухи. Знак зодіаку діва квітка – це зовсім не дивно, адже її лікувальні властивості вже давно відомі. Їх не просто багато, а дуже вже багато, просто величезна кількість. Мати-й-мачуху використовують, як лікувальний зілля:

  – При хворобі сечового міхура.

  Що б приготувати настоянку, з цілющої рослини, вам необхідно взяти в рівній кількості квітів мати-й-мачухи і алкоголь. Квіти залити алкоголем і поставити в темне місце на тиждень. Приймається дана настойка по тридцять-сорок крапель в день. Дуже важливо, що б ви випивали настоянку перед прийомом їжі, а не після.

  Такими властивості володіють квіти, які підходять зодіаку Діви.

  Рослини Діви зодіаку

  Рослини Діви володіють чималими корисними властивостями для здоров’я людини. Лікарські квіти Діви: монстера, алое, драцена, філодендрон, сциндапсус, роіціссус. Вони сприяють зміцненню загального здоров’я, підтримують всі системи і органи людини.

  Рослини Діви людини наділяють чималим силою і розумом, інтелектом і хитрістю. Всі рослини цього знаку прикрасять і пожвавлять житло вашого будинку, принесуть вам удачу та успіх.

  Серед садових дерев Діви варто відзначити липу. Вона оберігає будинок Діви від непрошених гостей, негараздів та злиднів. А так же до талісманів Діви можна віднести абрикос, сосну і ялицю. З деревини цих дерев виготовляються символи Діви і амулети, які носять завжди з собою на щастя і як оберіг.