Що означають категорії у посвідченні водія?

Першою людиною, яка отримала водійські права, був «батько» сучасних автомобілів — Карл Бенц. Це сталося наприкінці ХІХ сторіччя. Щоправда, винахіднику ліцензія на кермування знадобилася зовсім не для того, аби вберегтися від штрафу. Річ у тому, що оточуючі раз у раз висловлювали невдоволення шумом та неприємним запахом, які йдуть від автомобіля. Тож аби безпроблемно їздити дорогами герцогства Баден, винахіднику нічого не залишилося, як отримати спеціальний письмовий дозвіл.

Кому видають водійські права в наш час, чи всім вони потрібні та які бувають посвідчення автомобіліста — з’ясовуймо разом.

Що таке категорії прав?

Водійське посвідчення сьогодні — це документ, який підтверджує право людини керувати транспортним засобом. Проте на відміну від посвідки, яку свого часу отримав Бенц, сучасні права — це підтвердження того, що у водія є знання та навички, необхідні для безпечної їзди. Аби отримати такий документ, необхідно пройти спеціальне навчання та скласти відповідний іспит.

Сучасне водійське посвідчення — це не універсальний документ. Для кермування різними типами транспортних засобів водіям необхідно отримувати окремі дозволи. Тобто існують різні категорії водійських прав.

Опис основних категорій водійських посвідчень

Сучасний спосіб життя вимагає високої мобільності. Аби все встигати, не обійтися без автомобіля. Тим паче, що в наш час можна доволі дешево придбати вантажні та легкові машини.

На OLX ви можете купити вантажні та легкові машини бу різноманітних марок, моделей, з різними типами двигунів.

Щоб легально керувати певним транспортним засобом, не обійтися без відповідної категорії водіння. А щоб не помилитися з вибором документа, слід знати, які категорії прав в Україні легалізовані та яка між ними відмінність. Наприклад, чим відрізняється категорія С, які машини передбачає для їзди, і категорія С1, які машини можна водити, отримавши її.

Тривалий час в Україні діяли такі категорії посвідчення водія:

• А — видавалися мотоциклістам;
• В — означали право керувати автомобілем масою до 3,5 т, в якому, крім водія, може поміститися не більше 8 пасажирів;
• С — надавали дозвіл керувати автомобілем масою понад 3,5 т;
• Д — видавалися шоферам автобусів на більше, ніж на 8 пасажирів;
• Е — посвідчення водія цієї категорії дозволяло їздити з причепом.

Проте у 2013 році в українському законодавстві відбулися зміни й категорії прав поповнилися підгрупами. Тепер їх понад десять. До речі, аналогічні зміни сталися не лише в Україні. Основна причина новацій в системі водійських посвідчень — поява великої кількості нових транспортних засобів з особливими характеристиками.

Усі легалізовані в Україні водійські категорії можна побачити на звороті посвідчення водія державного зразка. На сьогодні таких категорій 15.

Перша група — це водійські права категорії А:

• А — можна керувати мотоциклами, зокрема й моделями з боковим причепом, іншим двоколісним транспортом з двигуном від 50 см 3 ;
• А1 — видаються водіям моторолерів, мопедів та інших двоколісних транспортних засобів, за умови, що об’єм двигуна не перевищує 50 см 3 .

Категорія Б тепер представлена 3 підкатегоріями:

• В — необхідно отримати тим, хто планує керувати автомобілем, в якому кількість сидячих місць з сидінням водія — до 9, а маса транспортного засобу (ТЗ) не перевищує 3,5 т;
• В1 — видається для керування квадро-, трициклами, мотоколясками та іншим 3-4-колісним транспортом масою до 400 кг;
• ВЕ — дозволяє керувати транспортним засобом категорії В з причепом, однак є умова — загальна маса автомобіля та причепа не може перевищувати 3,5 т.

Група водійських прав з позначкою С:

• С — видається водіям вантажівок масою від 7,5 т;
• С1 — дозволяє кермувати вантажівками 3,5-7,5 т;
• СЕ — отримують водії фур та далекобійники, які їздять вантажівками категорії С з причепами вагою від 750 кг;
• С1Е — надає дозвіл керувати транспортним засобом С1 з причепом, за умови, що загальна маса обох не перевищує 7,5 т.

У Д категорії права водія можуть бути такі:

• Д — дозволяють бути водієм автобуса з кількістю посадкових місць 16 й більше;
• Д1 — знадобляться для кермування автобусом, в якому передбачено менше як 16 пасажирів;
• ДЕ — дають дозвіл на керування системою автобус Д + причіп;
• Д1Е — допускають керування транспортним засобом Д1 з причепом масою понад 750 кг.

Категорія Т передбачена для водіїв трамваїв та тролейбусів. Для буксирів знадобиться посвідчення категорії Е.

Найпопулярніші в Україні посвідчення водія категорій В та С. Категорія В дозволяє кермувати практично будь-яким легковим авто, а С — вантажівками.

Що стосується транспортних засобів з електродвигуном, то в більшості випадків водіям також знадобляться спеціальні права:

• А1 — для мопедів з двигуном потужністю менш як 4 кВт;
• А — для двоколісних ТЗ з потужністю двигуна понад 4 кВт;
• В — для електромобілів.

До речі, недавно на автопромі з’явився електрокар Citroen Ami, у якого швидкісні можливості обмежені 45 км/год. Розробники планували, що керувати таким авто можна буде без прав. В Україні можна купити і таку модель з електродвигуном, і більш дешеві авто б/у, проте українцям навіть на Citroen Ami потрібні права категорії В.

З якого віку можна здавати на права певної категорії?

Аби отримати певну категорію посвідчення водія, недостатньо вивчити правила дорожнього руху. Керування транспортними засобами вимагає від водія особливої уваги, здатності адекватно оцінювати ситуацію на дорозі та правильно маневрувати. Деякими видами транспорту керувати відносно легко. Щоб «підкорити» інші, знадобляться не лише теоретичні знання, а й тривала практика.

Саме тому українським законодавством передбачені вікові обмеження на отримання тієї чи іншої категорії водійського посвідчення:

• з 16 років можна складати іспити на отримання посвідчення категорій А, А1;
• з 18 років видають права В, В1, С, С1;
• після досягнення 19-ліття можна подавати документи на отримання категорій ВЕ, СЕ, С1Е;
• тільки з 21 року дозволено здавати на права категорій Д, ДЕ, Д1, Д1Е, Т.

За наявності прав категорій В, С, Д, С1 і Д1 та практичного досвіду понад 1 рік, можна отримати посвідчення водія цих же транспортних засобів, але вже з причепом. Якщо за останні 3 роки водій регулярно керував ТЗ категорій В, С, С1 чи Т, він може отримати права Д1. Посвідчення категорії В, С, С1, Д1 чи Т дає право на отримання документа з маркування «Д».

Які штрафи за їзду без прав різних категорій?

Українське законодавство забороняє керувати транспортним засобом без відповідної категорії прав. Це означає, що, до прикладу, маючи посвідчення категорії В (легкові автомобілі), ви не можете керувати вантажівкою. Також заборонено кермувати транспортними засобами з причепами, якщо категорія посвідчення цього не передбачає.

Відповідальність за кермування автомобілем без прав передбачена в п. 2.2, ч. 2, статті 126 КУпАП. Порушнику доведеться сплатити штраф в розмірі 3400 грн станом на 2022 рік, а транспортний засіб буде евакуйований на штрафмайданчик. Усі витрати на доставку та утримання автомобіля на штрафмайданчику сплачує правопорушник.

Яка категорія прав потрібна водієві на навантажувач

До управління автонавантажувачами допускаються тільки досвідчені люди, у яких є права для даного виду спецтехніки. Посвідчення дозволяє легально управляти машинами і відкриває широкі перспективи нормального заробітку, тому є сенс поклопотатися над його отриманням.

Робота на електронавантажувачах, дизельних і фронтальних: які права потрібні і як їх отримати?

До управління автонавантажувачами допускаються тільки досвідчені люди, у яких є права для даного виду спецтехніки. Посвідчення дозволяє легально управляти машинами і відкриває широкі перспективи нормального заробітку, тому є сенс поклопотатися над його отриманням. Але перш за все варто розібратися, яка категорія прав потрібна на навантажувач того чи іншого типу. Розглянемо це питання детальніше.

Категорії посвідчень для водіїв

Права класифікуються за типом і потужністю навантажувачів. Так, виділити можна 6 категорій:

1. А — відкривається для міні-навантажувачів (складських) потужністю до 4 кВт.
2. В — дозволяє управляти гусеничними і колісними машинами, потужність яких повинна варіюватися в межах 4–25,7 кВт.
3. С — для колісних машин. Дозволена потужність — 25,7–110,3 кВт.
4. D. Ця категорія відкривається на машини потужністю понад 110,3 кВт.
5. E — розрахована на навантажувачі від 25,7 кВт.
6. F — для с/г техніки.

Крім категорії прав, велике значення для управління навантажувачами ще має розряд. Він присвоюється з урахуванням потужності техніки, складнощів її обслуговування:

• 2 — дозволяє роботу з навантажувачами гусеничного і вагонного типу, ТС для захоплення предметів (використовується при складуванні);
• 3 — для машин грузозахватного типу, які використовуються при вантажно-розвантажувальних операціях;
• 4–7. Присвоюється для автонавантажувачів тракторного і інших типів. Розподіл виконується згідно потужності спецтехніки, по наростаючій.

Важливо: 7-й розряд видається тільки при найвищому рівні кваліфікації і дозволяє працювати з потужними навантажувачами фронтального типу від 200 кВт. Такі машини здатні виконувати великий обсяг важких робіт по навантаженню або розвантаженню.

Регулюються розряди спеціальним документом — єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником (ЄТКД).

Категорії вантажної техніки

Дана група транспортних засобів представлена ​​широким розмаїттям машин. Основні відмінності полягають в конструктивному виконанні, функціональних можливостях і типу шасі. Найпоширеніші — вилочні навантажувачі. Характерна відмінність — вила, які виступають з передньої частини. За рахунок них виконується підйом вантажів. Навантажувач може працювати на дизельному, електричному приводі або газу.

Також в категорію даного виду спецтехніки входять:

• ковшеві машини. Зовні вони нагадують екскаватор. Відмінність в тому, що наповнення ковша здійснюється при русі техніки. Ці моделі працюють на тракторному шасі. Однією з поширених марок такої техніки є машини JCB;
• копицевози. ТС, які використовують в сільському господарстві для навантаження об’ємних вантажів;
• маніпулятори. Являють собою вантажні автомобілі, оснащені захоплюючим пристроєм. Маніпулятори використовують при транспортуванні, навантаженні і вивантаженні товарів, продукції. Дані машини затребувані в с/г і дорожній галузі.

Поговоримо нижче, як отримати права на поширені види спецтехніки і де її використовують.

Навантажувачі фронтального типу

Вони відносяться до різновидів ковшевої спецтехніки. Являють собою самохідні машини на тракторній колісній базі, які виконують операції підйому і транспортування важких предметів, вантажів, сипучої продукції. По суті, фронтальний навантажувач виконує функції декількох машин: екскаватора, бульдозера, навантажувача.

Ківш у фронтальних навантажувачів можна міняти на грейфери та інше навісне обладнання, що розширює можливості використання. Вони широко застосовуються в с/г, при землерийних роботах.

Для отримання прав потрібно пройти навчання і здати підсумковий іспит (триває курс біля 1,5 міс.). За підсумком оформляється свідоцтво тимчасового типу. Водій повинен здати ще один іспит в навчальному центрі з акредитацією Держтехнагляду, де і видаються права постійного зразка.

Дозвіл для навантажувачів з дизельним ДВС

Ці машини в основному використовуються в складах. Їх застосовують для перевезення вантажів.

Права на них діють всього 10 років, потім буде потрібно знову пройти перепідготовку та складання підсумкового іспиту. Зазвичай курс навчання триває 3 міс. Після його проходження потрібна перездача іспиту в навчальному центрі з акредитацією в Держтехнагляді, де і видають постійні права на дизельний навантажувач.

Особливості електронавантажувачів

Цей міні-транспорт — тиха і чиста альтернатива дизельним і газовим машинам. Саме електричні вилочні моделі рекомендовані до використання на деяких видах виробництв, наприклад, фармацевтичне, харчова промисловість та ін. Ця техніка в принципі здатна виконувати великий спектр робіт, включаючи будівельні, транспортувальні операції.

Незважаючи на те, що електронавантажувачі приводяться в дію за рахунок електроприводу, для них все одно потрібні права, оскільки вони оснащені ДВС. Курс навчання триває 2 міс, він складається з теоретичної та практичної частини, після чого здаються тести, і учням видаються посвідчення тимчасового типу. Постійні права вони отримують після іспиту в органі, що має акредитацію Держтехнагляду.

Особливості оформлення документів

Важливо: готувати водіїв навантажувачів і видавати їм посвідчення мають право тільки центри, у яких є державна ліцензія.

Після проходження навчання водії повинні підтвердити свої навички в місцевому відділенні Держтехнагляду (здати іспит).

При вступі в навчальний центр на курси з метою отримати прав на навантажувач буде потрібно написати заяву і здати ксерокопії паспорта та коду. Це мінімальний комплект документів, необхідний для взаєморозрахунків.