Сестра Софії Ротару розповіла, де і з ким живе співачка після початку війни

Українська артистка Софія Ротару після широкомасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну живе у своєму будинку під Києвом. Про це 24 жовтня в коментарі сайту Oboz.UA розповіла її сестра, українська співачка Ауріка Ротару.

“Соня – під Києвом, у своєму будинку, як завжди. Син Руслан – із нею. Так було й раніше – вони живуть там усі разом, як у минулі роки”, – повідомила сестра Софії Ротару.

Де перебуває онук артистки, 29-річний український музикант Анатолій Євдокименко, Ауріка Ротару не повідомляла.

7 березня 2022 року стало відомо, що Анатолія Євдокименка разом із батьком Русланом Євдокименком затримали у складі групи з вісьмох осіб у Могилеві-Подільському Вінницької області під час спроби незаконно перетнути кордон надувним човном.

Вінницька прокуратура тоді повідомила, що громадянин Молдови, який організував незаконну переправу, отримав від кожного з учасників грошову винагороду $2 тис.

У грудні Анатолій Євдокименко підтвердив, що покинув Україну. Він не уточнив, у якій саме країні перебуває і як саме виїхав з України.

Софія Ротару не коментувала інформації про затримання сина й онука, а також утримується від коментарів про виїзд останнього за кордон після широкомасштабного вторгнення країни-агресора РФ в Україну.

Ауріка Ротару після 24 лютого 2022 року виступає з концертами для українських захисників.

Зустріла війну в Києві: де зараз Софія Ротару, яка їздила в Росію й обіймалась з Кіркоровим

Виконавиця та народна артистка Софія Ротару з початку повномасштабної війни мовчазлива й лаконічна. Свою позицію вона виказує лише зрідка, публікуючи фото з короткими підписами. Де може перебувати зірка естради зараз – дізнавайтесь все, що відомо.

У 2021 році президент України назвав Софію Ротару “Національною легендою”, хоч на той час вона постійно відвідувала Росію та відкрито дружила з російськими зірками. Де перебуває артистка зараз, у час повномасштабної війни – все зібрав 24 Канал.

Коротко про позицію Софії Ротару до повномасштабного вторгнення

Українська співачка молдавського походження стала відомою завдяки виконанню хіта “Червона рута” Володимира Івасюка. Також вона знялась у музичному телефільмі композитора та продовжувала з ним співпрацювати.

Артистка взяла участь у кількох музично-документальних стрічках, їздила з виступами та презентувала платівки зі своїми піснями. За це вона отримувала премії та нагороди – як в СРСР, так згодом в Україні, Росії та Молдові.

Василь Зінкевич, Софія Ротару та ВІА “Смерічка” – Водограй (1971): дивіться відео онлайн

Софія Ротару втрапила у перший скандал ще до війни з Росією, коли у 2011 році виступила для чеченського диктатора Рамзана Кадирова в його день народження. Окупація Криму та війна на Донбасі не зупинила артистку перед концертами в Росії.

Співачка брала участь у “Голубих огоньках”, на конкурсі “Нова хвиля”, “Песня года”, не соромилась фотографуватися з путіністом Кіркоровим, через що стикалася з критикою в Україні.

У 2019 році виник скандал через чутки, що Софія Ротару спонсорує АТО. Тоді її концертний директор все це спростував.

Софія Ротару ніколи не спонсорувала АТО. Софія Михайлівна абсолютно миролюбна людина. Вона ніколи б не спонсорувала війну,
– заявляв Сергій Лавров.

Софія Ротару та Філіп Кіркоров / Фото з інстаграму Софії Ротару

Де Софія Ротару зараз

Ще в грудні 2021 року Софія Ротару обіймалась з Кіркоровим на “Пісні року” в Москві, а вже в лютому 2022 опублікувала допис про те, що молиться за українських захисників та мир в Україні. І додала рядки зі свого хіта “Одна калина”.

За словами латвійської співачки Лайми Вайкуле, Ротару зустріла російське вторгнення вдома у Києві.

Вона була в Києві, коли бомбили. Вона сказала: “Я не знаю, як я пережила цей момент, як я пережила цю ніч. У мене ліків, нічого не було. Я побігла в бомбосховище”. Це я знаю про Софу,
– зізналася Лайма Вайкуле.

Влітку 2022 Софія Ротару показалася в рідних Маршинцях – це село у Чернівецькій області, де вона народилась та виросла. Тоді вона зізналась, що з перших днів повномасштабного вторгнення підтримує проєкт, що піклується про жінок та дітей військових. Зірка закликала і своїх прихильників про допомогу цій ініціативі.

Софія Ротару в Маршинцях / Фото з інстаграму Софії Ротару

Відтоді Софія Ротару з’являється в мережі дуже рідко. На свята вона публікує вітальні листівки з коротким підписом, а в трагічні дні для України може показати наслідки обстрілів та залишити сумні емоджі.

Залишалось невідомо, де перебуває Софія Ротару: в Росії, за кордоном, у Криму (там розташований елітний готель “Вілла Софія”, який хочуть націоналізувати окупанти) чи під Києвом. За словами сестри співачки, Ауріки Ротару, артистка залишилась в особняку в селі П’ятихатки, що під Києвом. Це елітний будинок, що входить до складу району Конча-Заспа.

Софія Ротару з сестрою / Фото з інстаграму Софії Ротару

Водночас російський продюсер Ілля Сагліані заявляв, що Ротару перебуває в Італії, де придбала собі житло разом з сім’єю. Інший продюсер Леонід Дзюник сказав, що Ротару живе в Америці, але залишається громадянкою України.

Сама Софія Ротару на публіці не з’являється та мовчить про своє перебування. Востаннє її бачили в Києві 23 жовтня 2022 року, коли вона приходила на могилу до чоловіка, який похований на Байковому кладовищі. Інсайдери вважають, що зірка дуже турбується про своє здоров’я. На початку 2022 року вона підхопила коронавірус та складно переживала наслідки.

Софія Ротару на могилі чоловіка / Фото з інстаграму Софії Ротару

Колишній директор співачки каже, що зараз для неї не час для концертів та виступів. І в Росію зірка більше не поїде.

Вона каже, що зараз невідповідний час, щоб працювати – розважати публіку. Вона забороняє про це навіть питати! Хоча на неї справді дуже багато запитів, мені телефон обірвали, намагаючись домовитися щодо її концертів,
– каже Сергій Лавров.

Софія Ротару / Фото з інстаграму Софії Ротару

Ауріка Ротару зізналася, яке ім’я записано в її паспорті, й розповіла про трагедію, що почергово трапилася в усіх сестер

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Народна артистка України Ауріка Ротару, молодша сестра легендарної виконавиці Софії Ротару, 22 жовтня відзначила ювілей – співачці виповнилося 65 років. Ауріка Михайлівна виступає з концертами, встигає бачитися із сестрами й братами та доглядати великий будинок під Києвом.

Про це вона розповіла в інтерв’ю OBOZ.UA. Також Ротару зізналася, куди із сім’єю виїжджала з Києва після повномасштабного вторгнення росіян в Україну й де зараз живе її старша сестра, яку російські пропагандисти “поселили” за кордоном.

– Ауріко Михайлівно, як минув ваш ювілей?

– Прекрасно. Ми гуляли містом, посиділи трошки у кафешці. Нічого пишного не влаштовували. Ну як під час війни? Тільки сім’я: донька, онуки, зять – усі свої. Найпам’ятніше особисте свято? Найбільше я любила святкувати на гастролях. Коли вітають на сцені, а поряд увесь колектив. Ми зазвичай збиралися великою творчою родиною та весело святкували день народження.

– Нині теж продовжуєте виступати.

– Концертів багато – це благодійні виступи. За отримані кошти закуповували автомобілі для військових, ліки, амуніцію. Якщо виступи стосуються наших захисників, то куди б не запрошували – обов’язково погоджуюсь.

– Ви багато працювали на таких концертах із Ніною Матвієнко. Ви приїжджали на прощання з нею у Київській філармонії. Як згадуєте Ніну Митрофанівну?

– Вона дуже талановита співачка, як людина – неймовірно добра та відкрита. Не було жодної зірковості. Проста, щира, щедра. Вона весь час співала. У дорозі, у гримерці, коли готувалися до концерту. Вона стільки народних пісень для мене відкрила!

– Ви живете за містом. Свій будинок – це не лише простір і свіже повітря, а й багато роботи на ділянці. Справляєтеся самі чи хтось допомагає?

– У мене є город, і він великий. Зараз там уже нічого немає – все прибрано. Є тепличка, де саджу і помідори, і перець, і огірки. І баклажани були цього року. Полуниця, зелень, цибуля, морква. Аґрус, малина, смородина, виноград. У мене дуже великий яблуневий садок – пів сотні дерев. Зазвичай, родять через рік, торік зібрала ящиків сто. Передавала через волонтерів на фронт хлопцям, усіх колег пригощала. Цьогоріч невеликий урожай, отже, готуємо ящики для наступного року.

З усім цим даю раду сама – виросла в селі, багато вмію та отримую від роботи на землі величезне задоволення. Ще на ділянці багато квітів – теж моїх рук справа. Дуже це люблю. Особливо красиво після зими, коли природа оживає, розпускається. Зараз восени все вже не так. Стає все холодніше – буде сумно до весни. Але нічого, я дуже люблю і свій будинок – за вдачею я “домосідка”. Якщо вибирати: сходити кудись на концерт, у кіно чи бути вдома, виберу останнє.

– А що ви робите з урожаєм?

– Їмо – у мене все літо живуть онуки. Старшій Аурелії – 10 років, молодшій Вероніці – шість. І консервую, і заморожую на зиму. Цибуля і морква прекрасно зберігаються до весни: вистачає і мені, і дітям. Багато років варила варення, але цього року відмовилася, бо повний підвал закруток – уже нема куди.

– Самі пробуєте ці смаколики?

– Пробую, звісно. За фігуру не хвилююся, все добре з нею, головне – на ніч не їсти. Але, звісно, трохи обмежую себе в їжі. Намагаюся займатися спортом, дуже багато ходжу пішки. Велосипед маю.

– Як часто буваєте на малій батьківщині? Торік у серпні Софія Ротару виставляла у соцмережі фото з Моршинців, які назвала місцем своєї сили. Це свіжий знімок?

– Так, свіжий. У батьківському домі живе один наш брат, і поряд будинок – там живе ще один. Раніше це була одна ділянка, а потім її поділили: дали одному братові й другому. У рідному селі я провела два місяці, коли почалася війна. З онуками поїхали спочатку до Чернівців (там живе наша сестра Лідія), а потім – до братів. Коли повернулися до Києва, я вже почала працювати, і більше ми нікуди не виїжджали. Із сестрою та братами бачилися, ще коли їхала до Кишинева, проїжджала своє рідне село – заїжджала у гості.

– Це під час цього приїзду брат перегородив вам дорогу столом із самогонкою та закускою, щоб ви не проїхали повз його будинок і не завернули до іншого брата?

– Ні, не цього разу (сміється)! Це раніше було – ще у мирний час. Ми повинні були приїхати додому, а Толя перегородив столом, щоб ми не проїхали повз його ділянку і не завернули до Жені, а потім уже до нього.

– Поділіться секретом: як вам вдається зберегти такі теплі стосунки у вашому великому братерсько-сестринському колективі?

– Найстаршій нашій сестрі цього року виповнився 81 рік, торік ми їздили до неї на ювілей до Кишинева. Зіна через хворобу втратила зір, але, як ми не вмовляли її переїхати ближче до нас, відмовлялася. Ми, всі шестеро – два брати й чотири сестри, – справді дуже дружні. Напевно, так нас виховали батьки: маємо бути разом, один про одного дбаємо. З дитинства так. Ми росли у великій родині, змалку багато працювали. І зараз не мине й кількох днів, щоб ми всі не зідзвонилися.

– Як часто ви бачитеся нині із Софією Михайлівною?

– Не так часто, як хотілося б, але бачимося. Ми живемо не так близько одна від одної, від Києва – у різних напрямках.

– Казали, що вона поїхала за кордон – це правда? Про це писали російські ЗМІ, мовляв, залишила Україну й живе чи то в США, чи то в Італії, де має майно.

– Соня – під Києвом, у своєму будинку, як завжди. Син Руслан – із нею. Так було й раніше – вони живуть там усі разом, як і минулих років.

– Як проводите час, коли зустрічаєтеся? В одному з інтерв’ю ви розповідали, що любите грати у преферанс.

– Це раніше, у мирний час: ми часто зустрічалися, грали в карти. Чи Соня до мене приїжджала, чи – я до неї. Не пам’ятаю, як я захопилася преферансом. Мабуть, коли вийшла заміж. Навчили на гастролях, потім – із друзями. І так ми полюбили цей преферанс. І сестра Соня, і сестра Ліда. Дочка моя теж грає (сміється).

– Хто у вас у родині чемпіон у преферансі?

– По-різному. Преферанс – це ж гра, де багато залежить від везіння. Часто ми грали втрьох: я, Соня та її подруга Оксана, з якою сестра товаришує з юних років, коли ще разом займалися самодіяльністю. Вона живе недалеко від Софії.

– Так вийшло, що і ви, і Софія Михайлівна – раптово втратили чоловіків і більше заміж не виходили.

– І Ліда, і Зіна теж. Чотири сестри – і всі залишилися без чоловіків. Мій чоловік був для мене дуже щедрим, добрим, розумним. Настільки він був для мене ідеальним, що всі ці роки після його відходу я розуміла, що таку людину більше не зустріну. 3 жовтня було 18 років, як його не стало.

– Усі звуть вас Ауріка, але ж у паспорті у вас інше ім’я?

– Моє повне ім’я – Аурелія. І чесно зізнаюся, мені воно більше подобається. Але всі називають Аурікою – так повелося змалку. Коли приїхала до Києва, всі дивувалися, мовляв, таке рідкісне ім’я. У нас воно дуже поширене – тільки у нашому класі було чотири Ауріки.

Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю із зіркою фільму “Довбуш” Олексієм Гнатковським – про те, чим росіяни відрізняються від українців і чому зараз найважливіше – вберегти своє.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!