Автоматичний розрахунок коефіцієнту підвищення окладів у сервісі SmartFin. Оновлення!

Коригування виплат, що беруть участь у розрахунку відпускних, працівникові, який іде у відпустку, ми проводимо в тому випадку, якщо в розрахунковому періоді, за який здійснюється розрахунок середньої зарплати, йому підвищували оклад (тарифну ставку). Це потрібно для того, щоб дохід працівника у місяці, на який припадає відпустка, не було занижено. Проводячи коригування, ми “дотягуємо” зарплату, нараховану в розрахунковому періоді до підвищення окладів (тарифних ставок), до рівня сьогоднішньої зарплати працівника.

Це передбачено п. 10 Постанови № 100 КМУ від 08.02.1995 р.:

«У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.»

Зверніть увагу!

Фраза постанови «На госпрозрахункових підприємствах заробітна плата й інші виплати коригуються з урахуванням їх фінансових можливостей» не означає, що застосування коефіцієнту не є обов’язковим. Передбачена вимога законодавства дає право зменшити коефіцієнт підвищення окладів, проте взагалі його не застосовувати не можна.

Тобто у разі відсутності можливості коригування заробітної плати до підвищення посадових окладів підприємство встановлює менший коефіцієнт коригування виходячи з фінансових можливостей. Для цього видають відповідне розпорядження, в якому зазначають причини, що не дозволяють провести коригування в повному обсязі:

• зниження рентабельності;
• обсягу виробництва;
• недостатність обігових коштів тощо.

Такий наказ (розпорядження) погоджують із профкомом або іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом. Зверніть увагу: бюджетників послаблююча норма не стосується.

Не проводити таке коригування взагалі підприємство не має права (див. лист Мінсоцполітики від 27.10.2016 р. № 1491/13/8416)! Мінсоцполітики повністю підтримує Держпраці.

Судова практика

Судова практика в цьому питанні не одностайна. Одні вважають, що Порядок № 100 не зобов’язує небюджетного роботодавця проводити коригування зарплати. Таке рішення роботодавець приймає самостійно з урахуванням фінансових можливостей. При цьому він має право знизити розмір коефіцієнта до 1,0, якщо відсутні фінансові можливості застосовувати фактичний коефіцієнт коригування (див., наприклад, постанови Орджонікідзевського міськсуду Дніпропетровської обл. від 21.12.2017 р. у справі № 184/2004/17, Черкаського окружного адмінсуду від 23.09.2013 р. у справі № 823/2916/13-а, ухвалу ВАСУ від 14.03.2013 р. № К/9991/48171/11, постанову Драбівського районного суду від 20.08.2013 р. у справі № 692/1013/13-п). Інші ж суди стають на бік Мінсоцполітики і Держпраці (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 17.04.2014 р. у справі № 823/2842/13-а).

Чим загрожує незастосування коефіцієнта?

Безпідставне незастосування коригуючих коефіцієнтів може призвести до заниження суми відпускних. За таке порушення роботодавцеві загрожує штраф за ст. 265 КЗпП. На думку фахівців з оплати праці, такий штраф повинен застосовуватися в розмірі 1 мінзарплати як за «порушення інших вимог трудового законодавства», це підтверджує і Мінсоцполітики в листі від 16.08.2016 р. № 1143/13/84-16. Крім того, посадовим особам загрожує адмінштраф на підставі ч. 1 ст. 41 КпАП (від 510 до 1700 грн.)

Коефіцієнт підвищення окладів: Застосовуємо на практиці

У сервісі SmartFin.ua застосування коефіцієнту передбачено за допомогою налаштування у Калькуляторі відпускних (Крок 2 «Розрахунок середньоденної заробітної плати”). На цьому кроці Калькулятору ви повинні були самостійно вказати місяці підвищення окладів, після чого система розраховувала коефіцієнт та застосовувала його до нарахованої заробітної плати.

Оскільки необхідність застосування коефіцієнту вже ні в кого не викликає сумнівів, і це один із пунктів, на який обов’язково звертають увагу інспектори Держпраці при перевірках, ми внесли оновлення, відповідно до яких коефіцієнт розраховується за замовчуванням:

Зверніть увагу!

Для правильного розрахунку коефіцієнтів підвищення окладів повинна бути коректно заповнена таблиця “Оклад/Тарифна ставка” у Картці працівника.

При розрахунку коефіцієнта дивитися потрібно виключно на оклад (тарифну ставку) працівника. Доплати, надбавки, премії, що встановлюються працівникові в розрахунковому періоді, у цьому випадку не враховуються.

Тому, для правильного розрахунку коефіцієнтів необхідно, щоб дані у таблиці “Оклад” було заповнено коректно, тобто:

• були введені у хронологічному порядку періоди підвищення окладу;
• правильно вказані розміри окладів.

Коефіцієнт коригування знаходиться шляхом ділення окладу, встановленого працівникові після підвищення, на оклад, який був у нього до підвищення. Коефіцієнти коригування розраховується для кожного працівника окремо за кожним випадком підвищення окладу.

Розрахований коефіцієнт (або декілька коефіцієнтів, якщо зарплата підвищувалася кілька разів) множиться на суми виплат за період до підвищення.

Коригуванню підлягають усі виплати, перераховані в п. 3 Постанови № 100:

• посадовий оклад
• доплати
• премії
• лікарняні
• відпусткові
• інші виплати, які включаються до розрахунку середнього заробітку.

На підставі відкоригованої таким чином зарплати визначаємо середній заробіток для розрахунку відпускних.

Весь цей процес автоматизовано у сервісі SMARTFIN.UA!

Наразі все, дякуємо за увагу!

Розпочати легко! Додайте інформацію про організацію та працівників, виконайте налаштування і отримайте необхідні розрахунки. Нарахування зарплати та індексації, розрахунок податків, лікарняних, відпускних та компенсацій. А ще: будуйте графіки роботи будь-якої складності, формуйте кадрові докумети та звіти, відправляйте звітність у податкову, контролюйте торговельні операції та інше.

Застосування коригуючого коефіцієнту при підвищенні окладу протягом місяця

У працівника відпустка з 8 липня. Відпускні нараховано та виплачено 1 липня. У період з 07.2018 до 12.2018 рр. зарплата становила 4 000 грн. З 01.2019 до 06.2019 рр. – 4 300 грн. 01.07.2019 р. підвищено оклад до 4 400 грн. Як в такому випадку застосовувати коригуючий коефіцієнт середнього заробітку?

Згідно з п. 10 Порядку №100 коефіцієнт підвищення слід застосовувати у випадках підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства чи колективного договору, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток.

При цьому, якщо збільшення окладу відбувалося посеред місяця, в якому працівник знаходиться у відпустці, то на коефіцієнт підвищення збільшується середній заробіток за дні відпустки, що залишилися після такого підвищення.

Оскільки в даному випадку заробітну плату було підвищено 01.07.2019 р., а відпустка почалася з 8 липня 2019 року, то вся сума відпускних за розрахунковий період підлягає коригуванню доходу на коефіцієнт із врахування збільшення заробітної плати з 1 липня (оскільки підвищення окладу відбулося до початку відпустки).

Якщо відпускні було нараховано до збільшення окладу, то датою збільшення окладу бухгалтер зобов’язаний донарахувати суму відпускних після застосовування коефіцієнту і виплатити відповідну суму.

Розрахунок суми заробітку за 12 місяців розрахункового періоду в даному випадку буде виглядати так:

Застосування коефіцієнту коригування (коефіцієнту підвищення) (Порядок № 100)

В сезон відпусток завжди виникає питання про коефіцієнт підвищення або як “коефіцієнт коригування”. Зверніть увагу, коефіціент підвищення застосовується лише при розрахунку середньої заробітної плати відповідно до Порядку № 100.

У випадках підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів відповідно до актів законодавства чи колективного договору, як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаюччи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. (п. 10 Порядку № 100)

Коефіцієнт підвищення визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), встановленого працівнику після підвищення, на тарифну ставку (посадовий оклад), які були встановлені.

На коефіцієнт підвищення коригуються «заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати» Інші виплати це:

• доплати і надбавки (в т.ч. за ранг);
• суми індексації;
• виплати за час протягом якого за працівником зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, вимушеного прогулу, тощо);
• допомогу по тимчасовій непрацездатності;
• виробничі премії, які мають постійний характер.

Середня зарплата не коригується, якщо зміна тарифної ставки (посадового окладу) працівника пов’язана з присвоєнням вищого розряду, переведенням на іншу вищеоплачувану роботу тощо (абзац третій п. 10 Порядку № 100).

Також не слід проводити коригування, якщо заробітна плата була збільшена не за рахунок підвищення тарифної ставки чи посадового окладу, а за рахунок зростання розмірів інших видів виплат, наприклад, премії (разової), надбавки, доплати тощо.

Зазначимо, що в першу чергу норма щодо коригування заробітної плати поширюється на бюджетні організації та установи, тобто вони повинні провадити коигування обовязково. Фахівці перевіряючих органів за наслідками перевірок бюджетних організацій зазначають, що непроведення коригування зарплати є найбільш типовим порушенням.

На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях заробітна плата та інші виплати коригуються з урахуванням фінансових можливостей. Ці підприємства у випадку скрутного фінансового становища мають право зменшити коефіцієнт коригування, але не мають права взагалі її не коригувати (листи Мінпраці від 15.10.2007 р. № 250/06/186-07, від 05.12.2005 р. № 06-4/165).

Наприклад, якщо на підприємстві розмір окладів збільшено в 1,7 разу, але немає фінансової можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт 1,7, підприємство, видає наказ де зазначає, що коефіцієнт – 1,3 або інший, з огляду на свій фінансовий стан. Цей наказ необхідно погодити із профспілковим комітетом підприємства, або з іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (лист Мінпраці від 24.10.2008 р. № 696/13/84-08).

А от за непроведення коригування є відповідальність. Згідно норм ст. 12 Закону про оплату праці норми та гарантії, передбачені цією статтею, КЗпП та іншими актами законодавства України з питань оплати праці, є мінімальними державними гарантіями.

За незастосування коефіцієнту підвищення роботодавець несе відповідальність згідно зі ст. 265 КЗпП і п. 1 ст. 41 КупАП.

Виплата заробітної плати не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств – від 30 до 100 нмдг або від 510 до 1700 грн.

За недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, що дорівнює десятикратному розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, тобто по 32 000,00 грн.