Додаткова робота – це робота, виконувана на додаток до обсягу роботи, обумовленої в трудовому договорі. Однак тривалість робочого дня не може перевищувати 40 годин на тиждень. Будь-яка додаткова робота повинна оплачуватися як мінімум за тією ж ставкою, що і постійна.
Таким чином за рішенням трудового колективу, за умови введення підсумованого обліку робочого часу, аби за обліковий період дотримувалася встановлена ст. ст. 50, 51 КЗпП нормальна тривалість робочого часу, дозволяється встановлювати тривалість робочої зміни до 24 годин .
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин при тижневій нормі 36 годин і 4 годин при тижневій нормі 24 години.
У норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві, включається робота у святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) за графіком роботи. Години роботи понад установлені графіком оплачуються у подвійному розмірі і не включаються до облікового періоду при підрахунку суми оплати надурочних.
66 Кодексу законів про працю, працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку i харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.
Відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП режим роботи належить до істотних умов праці. А змінювати такі умови праці можна лише, коли були …