ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

o навичками відображення інформації в первинних облікових документах, регістрах бухгалтерського обліку та звітності.

Цілі і завдання обліку готової продукції полягають у правильному обліку її випуску з виробництва, контролі обсягу й схоронності запасів продукції на складах, а також контролі за виконанням плану договорів поставки за термінами, загальним обсягом і асортиментом, формуванні інформації про наявність та рух готової продукції по місцях збереження і матеріально відповідальним особам, своєчасному і правильному документальному оформленні відвантаження (реалізації) продукції, своєчасному і точному розрахунку фактичної собівартості реалізованої продукції.

Поняття готової продукції та її оцінка

Основними нормативними документами, регулюючими облік готової продукції, є: Закон про бухоблік, ПБУ 5/01, Методичні вказівки з обліку МПЗ.

Готова продукція є частиною матеріально-виробничих запасів, призначених для продажу (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів у випадках, встановлених законодавством).

До продукції сфери матеріального виробництва відносяться також виконані роботи та послуги, надані іншим організаціям.

Роботи та послуги – це підприємницька діяльність, спрямована на задоволення потреб інших осіб, за винятком діяльності, що здійснюється на основі трудових правовідносин.

В організаціях інформація про наявність та рух готової продукції формується але місцями зберігання та матеріально відповідальним особам. Далі готова продукція підприємства обліковується за найменуваннями з поділом за відмітними ознаками: марки, артикули, моделі.

Облік продукції ведуть в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Натуральні вимірювання характеризують вага, об’єм, кількість продукції і служать для кількісного (оперативного, аналітичного) обліку готових виробів.

Умовно-натуральні вимірники (умовні одиниці продукції) необхідні для отримання узагальнених показників з обліку однорідної продукції. Кількість такої продукції за видами перераховують за допомогою певних коефіцієнтів в умовний сорт, вагу. Умовно-натуральні одиниці виміру визначаються галузевими вказівками та рекомендаціями.

Вартісним вимірником готової продукції є обсяг товарної продукції в грошовому вираженні.

Готова продукція, виконані роботи, надані послуги в бухгалтерському обліку можуть оцінюватися по одному з наступних варіантів, закріплених в обліковій політиці організації (табл. 17.1):

• 1) по фактичної виробничої собівартості продукції (повної або скороченої);
• 2) за плановою (нормативною) виробничої собівартості (повної або скороченої);
• 3) за продажними (ринковими) цінами.

Варіанти оцінки готової продукції при виробництві

За фактичної виробничої собівартості

Фактична виробнича собівартість складається з витрат (прямих статей витрат), пов’язаних з виготовленням готової продукції у звітному періоді. Визначення витрат на виробництво готової продукції включає в себе вартісну оцінку використаних природних ресурсів, сировини, матеріалів, палива, енергії, основних засобів, трудових ресурсів і т.д.

За плановою (нормативною) виробничої собівартості

Являє собою розрахунок собівартості одиниці продукції, який складається за відповідними статтями витрат. Витрати на виробництво визначаються згідно з технічно обгрунтованими нормами витрати відповідних ресурсів та їх ціп. При цьому варіанті визначаються та враховуються окремо відхилення фактичної собівартості від нормативної за кожний звітний місяць, що забезпечує єдність оцінки готової продукції в поточному обліку і звітності. Замість нормативної собівартості може застосовуватися будь-яка облікова вартість

За продажними (ринковими) цінами

Даний варіант можна розглядати як різновид другого варіанту. Він застосуємо при відносній стабільності цін

Незважаючи на те, що основним джерелом надходження готової продукції є її виробництво, в окремих випадках вона надходить в якості внеску до статутного капіталу або безоплатно.

У даному випадку слід нс забувати про те, що готова продукція – це кінцевий результат виробничого циклу і в основному надходять матеріально-виробничі запаси (від засновників, безоплатно, за договором міни) не можна класифікувати як готову продукцію, а слід враховувати як матеріали. При надходженні в якості внеску до статутного капіталу, безоплатно, за договором міни єдиною умовою оприбуткування об’єкта як готової продукції є його передача взаємопов’язаними або залежними організаціями, що виробляють продукцію з аналогічними технологією і кінцевими продуктом (табл. 17.2).

Порядок оцінки активів залежно від джерела надходження

Порядок формування фактичної собівартості

Внесення в рахунок внеску до статутного (складеного) капітал організації в рамках групи взаємозалежних організацій

Визначається виходячи з грошової оцінки, узгодженої між засновниками

Отримання організацією за договором дарування або безоплатно у рамках групи взаємозалежних організацій

Визначається виходячи з поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку. Під поточною ринковою вартістю розуміється сума грошових коштів, яка може бути отримана в результаті продажу зазначених активів

Отримання але договорами, які передбачають виконання зобов’язань (оплату) негрошовими засобами

Визнається вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, яка встановлюється виходячи з ціни, за якою у порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів. При неможливості встановити вартість активів, переданих чи які підлягають передачі організацією, вартість матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов’язань (оплату) негрошовими засобами, визначається виходячи з ціпи, але якою у порівнянних обставин купуються аналогічні матеріально-виробничі запаси

У фактичну собівартість готової продукції, що надходить в рахунок внеску до статутного капіталу, безоплатно за договором міни, включаються також фактичні витрати організації на доставку готової продукції та приведення їх у стан, придатний для оприбуткування в якості готової продукції.

Фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, у якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством РФ.

Зміною оцінного значення визнається коректування вартості готової продукції, обумовлена появою повой інформації, яка виробляється виходячи з оцінки існуючого стану справ в організації, очікуваних майбутніх вигод і зобов’язань і не є виправленням помилки в бухгалтерській звітності.

Оцінним значенням готової продукції є величина резерву під зниження вартості матеріальнопроізводственних запасів. Зміна способу оцінки готової продукції не є зміною оцінного значення. Зміна оцінного значення підлягає визнанню в бухгалтерському обліку шляхом включення в доходи або витрати організації (перспективно):

• – Періоду, в якому відбулася зміна, якщо така зміна впливає на показники бухгалтерської звітності тільки даного звітного періоду;
• – Періоду, в якому відбулася зміна, і майбутніх періодів, якщо така зміна впливає на бухгалтерську звітність даного звітного періоду і бухгалтерську звітність майбутніх періодів.

Іноді у виробничій діяльності виникають такі ситуації, коли фактична собівартість виготовленої продукції може бути сформована тільки в кінці звітного місяця, коли будуть виявлені всі витрати на виробництво продукції, як прямі, так і непрямі. У цьому випадку практично неможливо розрахувати собівартість продукції в міру її випуску та передачі на склад готової продукції, що створює додаткові незручності у випадку, якщо продукція, виготовлена протягом місяця, реалізується в цьому ж періоді.

При такому способі обліку собівартість, за якою прийнята до обліку продукція одного і того ж виду, виготовлена в різний час, може бути різною. Тому при реалізації та іншому вибутті готової продукції оцінка здійснюється одним з наступних способів:

• – За собівартістю кожної одиниці таких запасів;
• – По середній собівартості;
• – За собівартістю перших за часом придбання матеріально-виробничих запасів (спосіб ФІФО).

Більш докладно порядок оцінки матеріально-виробничих запасів розглянуто в гол. 11 “Облік виробничих запасів”.

Облік готової продукції

Продукцію, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками, і відповідає технічним умовам і стандартам, відносять до готової продукції. За нормами п. 6 П(С)БО 9 готова продукція — це різновид запасів.

Для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства Інструкцією № 291 передбачено рахунок 26 «Готова продукція».

За дебетом цього рахунка відображають:

— надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю (оцінку продукції за нормативними затратами коригують за вимогами п. 21 П(С)БО 9 до фактичної виробничої собівартості);

— оприбуткування надлишків, виявлених у результаті інвентаризації;

— дооцінку (у межах попередньої уцінки).

На відміну від інших видів запасів, готову продукцію не можна придбати за грошові кошти або в обмін на інші активи, отримати як вклад до статутного капіталу або безоплатно.

Готова продукція може бути тільки виготовлена підприємством

Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, відповідно до п. 10 П(С)БО 9 визнають їхню виробничу собівартість. Визначають її відповідно до П(С)БО 16.

За нормами п. 11 П (С) БО 16 виробнича собівартість продукції включає:

— прямі матеріальні витрати;

— прямі витрати на оплату праці;

— змінні загальновиробничі витрати;

— постійні розподілені загальновиробничі витрати.

За кредитом рахунка 26 «Готова продукція» показують списання фактичної виробничої собівартості готової продукції при:

— продажу готової продукції за грошові кошти;

— обміні в межах бартерних (товарообмінних) операцій на інші види необоротних та оборотних активів;

— безоплатній передачі (в рекламних або благодійних цілях);

— списанні внаслідок нестач, розкрадань, надзвичайних подій тощо;

— переведенні до складу запасів іншого виду (наприклад, відпуск як комплектуючого виробу для виробництва іншого виду продукції);

— уцінці до чистої вартості реалізації відповідно до пп. 24 — 27 П(С)БО 9.

Оцінка готової продукції

Надходження, вибуття або списання готових виробів власного виробництва в бухгалтерському обліку відображають за фактичною виробничою собівартістю.

У поточному (аналітичному) обліку готову продукцію показують у натуральному і вартісному вираженні. У місцях зберігання готової продукції ведуть облік за окремими її видами в прийнятих одиницях виміру.

Протягом звітного періоду в поточному обліку підприємства можуть застосовувати оцінку руху готової продукції за обліковими цінами до моменту визначення фактичної виробничої собівартості.

Використовують таку оцінку у зв’язку з тим, що фактичну виробничу собівартість, зазвичай, визначають наприкінці місяця. А для відображення руху готової продукції протягом місяця потрібна її оцінка. Для цього застосовують облікові ціни. Ними можуть бути такі показники:

— планова (нормативна) собівартість;

У разі оцінки руху готової продукції за обліковою вартістю визначають та відображають у бухобліку відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами. Для цього до рахунка 26 відкривають рахунки другого порядку, наприклад:

— 261 «Готова продукція за обліковими цінами»;

— 262 «Відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами».

Суму відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін за виробами, що надійшли у звітному періоді, відображають за дебетом субрахунку 261 і кредитом субрахунку 262 додатковим або сторнуючим записом. Усе залежить від того, являє собою така сума відхилення:

— економію — перевищення оцінки готової продукції за обліковими цінами над її фактичною виробничою собівартістю чи

— перевитрату — перевищення фактичної виробничої собівартості готової продукції над її оцінкою за обліковими цінами.

Готову продукцію, відпущену зі складу покупцеві, вважають відвантаженою продукцією. При відображенні в обліку реалізації відвантаженої продукції визначають собівартість реалізації.

У бухгалтерському обліку для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції призначений субрахунок 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», а про собівартість реалізованих за звітний період робіт та послуг — субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».

За дебетом рахунка 90 «Собівартість реалізації» відображають виробничу собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності».

Фактичну виробничу собівартість реалізованої готової продукції визначають розрахунковим шляхом і наприкінці місяця списують з кредиту рахунка 26 у дебет субрахунку 901.

При цьому собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) протягом звітного періоду можна визначати двома способами:

1-й спосіб — собівартість реалізованої продукції в бухгалтерському обліку відображають у момент здійснення кожної операції з відвантаження (відпуску) продукції. При цьому на дату кожної операції списують собівартість реалізованої продукції в оцінці за обліковими цінами. У кінці звітного періоду суму відхилення відносять у дебет тих же рахунків обліку;

2-й спосіб — собівартість реалізованої продукції в бухгалтерському обліку відображають після визначення фактичної виробничої собівартості продукції наприкінці звітного періоду. При цьому суму відхилення фактичної виробничої собівартості готової продукції від облікових цін за виробами, що надійшли у звітному періоді, фіксують за дебетом субрахунку 261 і кредитом субрахунку 262 при позитивному результаті і зворотним записом — при від’ємному результаті.

Приклад. У поточному звітному періоді виготовлена і передана на склад готова продукція. Її фактична виробнича собівартість становить 248 тис. грн., відпускна вартість (без урахування ПДВ) — 300 тис. грн.

Облік оприбуткування готової продукції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Передано на склад готову продукцію з основного виробництва в оцінці за фактичною виробничою собівартістю

Відображено відхилення фактичної виробничої собівартості від облікової ціни (економія)

8.1.1. Облік готової продукції

виконані для них послуги також відображають в обліку як готову продукцію.

Готову продукцію оцінюють за плановою і фактичною собівартістю

(виробничою чи повною) або за оптовими цінами, якщо на цей вид продукції їх

Оприбутковують готову продукцію з виробництва на склади за

накладними (приймально-здавальними накладними) або відомостями здавання

Для обліку готової продукції призначений рахунок 26 “Готова продукція”

За дебетом рахунка 26 “Готова продукція” відображають надходження

готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою

В аналітичному обліку можна відображати готову продукцію за

обліковими цінами. При списанні готової продукції з рахунка 26 “Готова

продукція” суму відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції

від її вартості за обліковими цінами визначають як добуток рівня (відсотка)

відхилень і вартості відпущеної зі складу готової продукції за обліковими

цінами. Рівень (відсоток) відхилень визначають шляхом ділення суми відхилень

на початок місяця та суми відхилень за продукцією, що надійшла на склад із

виробництва за звітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за

обліковими цінами на початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний

місяць із виробництва на склад готової продукції за обліковими цінами. Суму

відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за

обліковими цінами, котру відносять до реалізованої продукції, відображають за

кредитом рахунка 26 “Готова продукція” і дебетом відповідних рахунків, на

котрих відображено вибуття готової продукції.

Аналітичний облік готової продукції здійснюють за її видами щодо

матеріально відповідальних осіб за масою, кількістю та собівартістю або

оптовими цінами – в окремих підприємствах промисловості. В цьому випадку

потрібно забезпечити облік відхилень фактичної виробничої собівартості

готової продукції від затверджених оптових цін.

Типові операції за рахунком 26 “Готова продукція”

Для обліку зерна, картоплі, цукрових буряків, овочів, грубих, соковитих,

концентрованих та інших кормів і посадкового матеріалу як власного

виробництва, так і придбаних використовують рахунок 27 “Продукція

сільськогосподарського виробництва”. Облік здійснюють окремо за видами,

сортами і репродукціями за масою і вартістю.

Продукцію сільськогосподарського виробництва поточного року

обліковують за плановою собівартістю, котру в кінці звітного періоду доводять

до фактичної собівартості. Підприємства, що не обчислюють собівартість

продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними

(діючими на момент складання звітності) цінами. Різницю між фактичною і

плановою собівартістю готової продукції, що виявляють у кінці року, відносять

пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, на котрі вона була

За дебетом рахунка 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”

відображають надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом –

вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної

На цьому рахунку обліковують продукцію, отриману від власних

рослинницьких, тваринницьких і промислових підрозділів підприємства,

призначену для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання

(видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад, у

дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, призначену для споживання в

тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах;

продукцію, вирощену для годівлі худоби, наприклад, зелену масу, корм, плоди

тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної

продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу,

включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва

здійснюють за видами продукції.

Типові операції за рахунком 27 “Продукція сільськогосподарського

Надходження товарів відображають на основі товарно-транспортних

накладних типової форми, до яких можуть додавати інші документи: пакувальні

ярлики, акти зважувань тощо. Якщо товари надходять від постачальників з

інших міст залізницею чи водним шляхом, транспортні органи виписують

залізничну (водну) накладну, котру видають при доставці товарів отримувачу, а

він, у свою чергу, видає постачальнику вантажну квитанцію, що засвідчує

Супровідні документи, що надійшли з отриманими від постачальників

товарами після перевірки дотримання умов поставки за найменуваннями

товарів, їх масою чи кількістю, асортиментом, ціною, якістю, знижками,

транспортними витратами тощо, записують у книгу реєстрації рахунків

постачальників, за котрою контролюють терміни поставок.

Якщо трапилося т. зв. “роз’єднання” супровідних документів і товарів,

товари, що надійшли на підприємство, оприбутковують за актом приймання

товарів без рахунка постачальника. Цей акт складає комісія, в котру входять

завідувач складу, товарознавці, представник адміністрації та громадськості. В

акті вказують фактичну кількість (масу) прийнятих товарів, їх якість, ціну за

прейскурантами. Один примірник акта висилають постачальнику, котрий

мусить негайно надіслати товарно-транспортну накладну та податкову

Коли надійшли товари, котрих не замовляли або недоброякісні, що

підтверджує акт санепідемстанції чи інших органів, і їх не можна реалізовувати,

ці товари беруть на відповідальне зберігання, про що повідомляють

Обліковують товари на однойменному рахунку 28 “Товари” за видами,

найменуваннями, сортами, сортаментом за купівельною вартістю, що включає

торгову націнку. Тому при оприбуткуванні товарів складають розрахунок

націнки на них і під звіт матеріально-відповідальним особам відносять їх повну

вартість. Реалізовують товари на основі накладних, де зазначено назву, кількість

(масу) товарів, ціну, ПДВ, загальну вартість. Якщо торгівлю здійснюють

стаціонарно, застосовують електронні касові апарати. При реалізації товарів із

лотків чи автомашин використовують товарно-касові книги.

За документами на отримання та реалізацію товарів матеріально

відповідальні особи (продавці, завідувач їдальні) складають звіт про рух

матеріалів, на основі якого здійснюють записи в реєстрах аналітичного і

синтетичного обліку. При цьому складають розрахунок розподілу торгової

націнки між реалізованими товарами та їх залишком.

Крім оплати вартості, при придбанні товарів торгово-посередницькі,

оптово-збутові та торгово-роздрібні й інші підприємства, що здійснюють цю

діяльність, мають також інші витрати, пов’язані з доставкою товарів. Зокрема,

це витрати на перевезення, охорону, розвантаження, зберігання товарів тощо.

Такі витрати відносять на витрати збуту. При виявленні природних втрат

товарів у дорозі їх вартість також включають у ці витрати. Якщо ж при

прийманні товарів виявиться, що фактично відвантажена постачальником їх

кількість, якість або сума не відповідає даним товарно-транспортної та

податкової накладної, тоді на суму розходження при визнанні її постачальником

чи наявності рішення суду пред’являють претензію, а після вирішення претензії

в установленому порядку повернуті кошти зараховують на рахунок у банку.

Якщо при цьому попередньо оплатили за товари і цю суму включили у

валові витрати, необхідно отримати додаток № 2 (Розрахунок коригування

кількісних і вартісних показників до податкової накладної), а також провести

скоригувати податок на додану вартість у книзі обліку придбання товарів,

відобразивши результати цих коригувань у деклараціях про прибуток

підприємства та про податок на додану вартість.

Коли ж при інвентаризації виявиться брак або відходи товарів,

непридатних для реалізації, а винних у цьому не встановлено, їх списують лише

за кількістю без вартісної оцінки. Виявлені на складах або при прийманні

надлишки товарів оприбутковують.

Бухгалтерський облік товарів здійснюють за найменуваннями, якістю,

кількістю, вартістю відповідно до матеріально відповідальних осіб.

Типові операції за рахунком 28 “Товари”