Відходи 1-4 класу небезпеки. Що до них відноситься? Перелік небезпечних відходів 1,2,3,4 класу небезпеки

Класи небезпеки встановлюються для різних забруднюючих речовин, які можуть становити загрозу для природи і / або життєдіяльності людини. До 1 -4 класу відносяться найнебезпечніші відходи, в обов’язковому порядку вимагають утилізації. Перелік і приналежність до певного класу ґрунтується на результатах, отриманих експериментальним, розрахунковим або методом комп’ютерного моделювання. Їх сукупність в результаті дозволяє зробити висновок про те, до якого з класів небезпеки відноситься та чи інша речовина.

Всього існує 5 класів небезпеки відходів. По кожному з них розроблені свої нормативи, що визначають гранично допустиму концентрацію в повітрі, середню смертельну дозу, зони гострого і хронічного впливу.

До останнього, п’ятого, відносяться речовини, що не представляють небезпеки. У них мінімальна ступінь впливу на навколишнє середовище. Решта чотири класи ми розглянемо нижче.

Класи відходів 1 і 2: що до них відноситься і їх особливості

До класу I відносяться речовини надзвичайно високу небезпеку. Для них характерна найбільш значний ступінь шкідливого впливу на навколишнє середовище. Вони призводять до кардинальної зміни екологічної складової, відновний період відсутня. До цього класу небезпеки відносять полоній, бензапірен, фтороводород, солі свинцю, талій, диетилртуть, плутоній, телур, озон, ціановодород і інші речовини. Після їх впливу екологічна система порушується в найбільшою мірою, при цьому період відновлення відсутня. Визначення приналежності до класу небезпеки I здійснюється розрахунковим або експериментальним методом.

На практиці такі відходи можуть являти собою трансформатори, конденсатори, креозол і його залишки, ртутні термометри (відпрацьовані або браковані) та інші ртутьсодержащие прилади, азбестовий пил, синтетичні і мінеральні масла, відходи солей миш’яку, антидетонаційні присадки і відходи.

До класу II відносяться високо небезпечні речовини. У них високий ступінь шкідливого впливу на природу, вони призводять до серйозного порушення екологічного балансу в навколишньому середовищі. Наслідки впливу речовин класу II настільки великі, що природі потрібно не менше 30 років для відновлення. До цього класу небезпеки належать літій, фенол, хлороформ, сірчану кислоту, селен, сірководень, барій, формальдегід, сурму, стирол, все нітрити, миш’як, молібден і інші речовини. Після їх впливу екологічна система сильно порушується, а період відновлення становить від 30 років. Визначення приналежності до класу небезпеки II здійснюється розрахунковим або експериментальним методом.

На практиці такі відходи можуть являти собою відпрацьовані і браковані акумулятори , автопокришки , масла , Луги, кислоти, гальванічні елементи, залишки рафінування нафтових відходів , Свинцеві тирсу, кислі смоли.

До першого і другого класів небезпеки на практиці часто ставляться промислові відходи – ті, які утворилися в процесі функціонування різних виробничих підприємств. Це можуть бути масла, луги, кислоти та інші хімічні речовини. Небезпека також представляють відпрацьовані люмінесцентні і ртутні лампи , Термометри, гальванічні елементи.

Класи відходів 3 і 4: що до них відноситься і їх особливості

До класу III відносяться помірно небезпечні речовини. У них середня ступінь шкідливого впливу на навколишнє середовище. Вони ще призводять до порушення екологічної системи, але для відновлення потрібно близько 10 років. Після цього вплив джерела зараження знижується до мінімуму. До цього класу небезпеки відносять сполуки марганцю, срібла, нікелю, міді, бензосодержащие відходи, соляну кислоту, трихлоретилен, фосфати, етиловий спирт і інші речовини. Після їх впливу екологічна система порушується і для її відновлення потрібно від 10 років. Визначення приналежності до переліку відходів класу небезпеки III здійснюється розрахунковим або експериментальним методом.

На практиці такі відходи можуть являти собою відпрацьовані мідні дроти, ацетон, обтиральні матеріали, шлам очищення труб від нафти, масла (автомобільні, моторні), дизпаливо, цементний пил, забруднене бензином пісок, свіжий гній зі свиноферми, свіжий качиний і гусячий послід, тютюнову пил.

До класу IV відносяться мало небезпечні речовини. У них низький ступінь шкідливого впливу небезпечних відходів на навколишнє середовище. Ці речовини призводять до певних порушень екологічної системи, але вона здатна відновитися протягом 3 років в середньому. До цього класу небезпеки відносяться сульфати, хлориди, алюміній, метан, аміак, етанол та інші речовини. Після їх впливу екологічна система також порушується, але період її відновлення найменший – близько 3 років. Визначення приналежності до класу небезпеки IV здійснюється тільки експериментальним методом.

На практиці такі відходи часто є будівельними (бій цегли, залишки щебеню і арматури, шпаклівка, шматки руберойду). Також це може бути вуличний і дорожнє сміття, відходи бітуму та асфальту, уламки меблів, упаковки, залишки їжі, осколки скла, тирсу, відходи пуху і пір’я, перепрілий гній і послід птиці, відпрацьований забруднений вугілля.

Порядок переробки відходів 1-4 класу небезпеки у 2018 році

Переробка речовин перерахованих за переліком вище класів небезпеки здійснюється на сучасному обладнанні, яке дозволяє повністю або в максимальній мірі усунути їх хімічну активність. В окремих випадках стає можливим їх вторинна переробка з подальшим використанням в різних сферах. Зверніть увагу, що збір і утилізація відходів першого класу небезпеки здійснюється окремо, вони збираються в спеціальні контейнери, які забезпечують безпеку їх транспортування. Цей контейнер має певну форму, тверде покриття всередині і підлягає перевезенню в захисному чохлі. Серед відходів другого класу тільки відпрацьовані акумулятори не можна піддавати механічній дії, а зберігати і переміщати можна в обладнаних для цього контейнерах або піддонах. Також окремо збираються нефтесодержащие відходи і відпрацьовані мастила .

Відходи класів небезпеки 1 і 2 заборонено кидати, ударяти, перевертати (в упакованому вигляді), а також пошкоджувати тару, в якій вони знаходяться. У ящиках з містять ртуть елементами не допускається розміщення інших відходів.

Збір та утилізація відходів класів з першого по четвертий здійснюється відповідно до інструкції, де описана наступна послідовність дій:

• збір і сортування відходів;
• оформлення документації;
• облік відходів;
• транспортування до місця тимчасового зберігання, знешкодження та переробки;
• зменшення обсягу за рахунок застосування інноваційних технологій (упаковка, переробка).

Вартість роботи по визначенню приналежності до певного класу небезпеки відходів визначається в залежності від їх кількості та компонентного складу. Інформація про рівень шкідливості відходів заноситься в спеціальний паспорт. У ньому ж перераховані основні фізико-хімічні властивості відходів. Інші особливості заповнення паспорта перераховані в законі «Про відходи виробництва та споживання» від 24.06.1998 .

Наша компанія пропонує послуги з збору, транспортування та утилізації відходів 1-4 класу небезпеки . Ми маємо ліцензію на виконання даних видів послуг, використовуємо тільки вдосконалені сучасні технології переробки, що дозволяє мінімізувати ризики впливу на навколишнє середовище, а також конкурентоспроможні ціни .

І наші менеджери запропонують вам оптимальну вартість послуги!

Чому клієнти довіряють нам:

• ми здійснюємо діяльність відповідно до ліцензії та Законодавством;
• ми переробляємо відходи інноваційними способами, забезпечуючи високу екологічну безпеку процесу;
• ми пропонуємо доступні ціни на весь перелік послуг;
• надаємо безкоштовні консультації з питань утилізації.

Відходи 1-4 класу небезпеки: їхні види та класифікація

Усі відходи ділять на основні чотири класи небезпеки залежно від рівня загрози людині та довкіллю, яку вони несуть. Тому важливо розрізняти їх і вміти правильно поводитися з такими відходами, адже хто знає, можливо просто зараз у вас зберігається сміття першого рівня небезпеки.

Розповідаємо, що належить до відходів 1 4 класу небезпеки та як визначити клас небезпеки відходів.

Класифікація відходів 1-4 класу небезпеки

Що таке відходи 1-4 класу небезпеки?

Небезпечні відходи — це сміття з однією або кількома небезпечними властивостями, такими як токсичність, інфекційність, радіоактивність, вибухонебезпечність й інші. Такі властивості руйнують навколишнє середовище і згубно впливають на життя та здоров’я людей і тварин. В Україні відходи класифікують за чотирма класами, що визначають ступінь їхнього негативного впливу та особливості утилізації.

Розглянемо в деталях, усі класи небезпеки відходів.

Відходи 1 класу небезпеки

Такі відходи несуть найбільшу загрозу. Вони провокують важкі захворювання, такі як рак, генетичні мутації, або смерть людини за будь-якого контакту з ними. Це речовини надзвичайно високої небезпеки, які згубно впливають на природні екосистеми. Приклади сміття, які включає ця класифікація відходів:

• отруйні хімічні відходи, які мають високу токсичну дію на організм людини й тварин. Наприклад, ртуть, свинець, кадмій тощо. Сюди зокрема належать ртутні термометри, конденсатори, трансформатори.
• бактеріальні й вірусні відходи, що містять інфекційні або патогенні мікроорганізми. Наприклад, відходи медичних установ, лабораторій, санітарно-епідеміологічних служб тощо.
• радіоактивні відходи, які, зокрема, утворюються під час роботи з рентгенівським обладнанням, лабораторним дослідженням і ядерним паливом.

Відходи 2 класу небезпеки

Це сміття відносять до високонебезпечних речовин із помірною токсичністю, радіоактивністю, інфекційністю та іншими шкідливими властивостями. Такі відходи можуть заподіяти ушкодження середнього ступеня для здоров’я людини або тимчасово порушити функціонування природних систем у разі тривалого контакту з ними. До таких відходів належать:

• експлозивні та горючі відходи, які за окремих умов можуть спровокувати пожежу або вибух. Наприклад, бензин, лакофарбова продукція, гас, газ, феєрверки, батарейки. Для окремих видів такого побутового сміття зручно використовувати спеціальні баки, наприклад, контейнер для використаних батарейок і утилізації ламп;
• кислотні та лужні відходи, які спричиняють хімічні опіки або алергічні реакції, контактуючи зі шкірою чи слизовими оболонками. Наприклад, сірчана кислота, хлоридна кислота, луги, мийні засоби;
• біологічні відходи, що містять органічну речовину або продукти її розкладання. Сюди зокрема належать тваринні екскременти й трупи тварин.

Відходи 3 класу небезпеки

Це помірно небезпечні відходи, які мають слабку токсичність, радіоактивність або інфекційність. Вони можуть спричинити слабке ушкодження здоров’я або незначне порушення функціонування природних систем у разі частого контакту з ними. Серед прикладів такого сміття:

• окислювальні відходи, які можуть призвести до корозії металів або окислення органічних речовин. До них належить перекис водню, хлорати, нітрати й низка інших речовин;
• сольові відходи, які погіршують якість ґрунту або води, наприклад соляна кислота, хлорид натрію, сода;
• медичні відходи, які не містять інфекційних або патогенних мікроорганізмів: бинти, шприци, таблетки та інше.

Відходи 4 класу небезпеки

Найбезпечніший вид сміття, або малонебезпечні відходи, які не мають негативного впливу на навколишнє середовище і здоров’я людей за будь-яких умов їхнього збереження й застосування. Які відходи належать до 4 класу небезпеки:

• паперове сміття, яке можна використовувати повторно: газети, журнали, книги тощо;
• скляні відходи, які можна переплавляти на нові речі: пляшки, склянки, лампочки;
• пластик і металеві відходи: пляшки, контейнери, банки, дроти, цвяхи та інші відходи, придатні для повторного використання.

Відходи 5 класу небезпеки

Окрім згаданої основної класифікації, загалом виділяють п’ять класів небезпеки відходів. Однак п’ятий не несе загрози і належить до безпечних відходів. Це органічне сміття, яке розкладається в природному середовищі.

Як правильно поводитися з відходами 1-4 класу небезпеки

Будь-який тип небезпечних відходів 1-4 класу вимагає окремих правил зберігання та заходів безпеки. Такі відходи краще максимально захистити від зовнішнього середовища, використовуючи окремі підземні сміттєві контейнери.

Можна виділити основні принципи поводження зі сміттям, яке має 1-4 клас небезпеки відходів:

• важливо розрізняти відходи 1-4 класу небезпеки, перелік сортувати за рівнями небезпеки та видами матеріалів в окремі баки для сміття;
• зберігати надзвичайно небезпечні відходи потрібно в різних контейнерах і позначати їх додатковою інформацією про тип і склад сміття, кількість і дату утворення таких відходів;
• передавати відходи спеціалізованим організаціям, які мають ліцензію на їхнє перероблення, утилізацію або знешкодження;
• використовувати особисті засоби захисту (рукавички, маски, окуляри) під час контактування з відходами;
• уникати контакту з відходами, що можуть викликати алергію, подразнення, опіки або отруєння;
• не викидати відходи у звичайні сміттєві баки, каналізацію або в природне середовище — сьогодні є всі можливості для комфортного та безпечного сортування в окремі контейнери.

Відходи 1-4 класу небезпеки потребують особливого поводження, якого важливо дотримуватися, бо тільки так ми можемо зберегти наше довкілля і своє здоров’я.

До уваги суб’єктів господарювання: як швидко визначити клас відходів відповідно до нового порядку класифікації?

У зв’язку з переходом України на новий порядок класифікації відходів, який здійснюватиметься відповідно до Національного переліку відходів, Міндовкілля підготувало таблицю з орієнтовним співвідношенням кодів відходів ДК 005-96 та проєкту Національного переліку відходів https://cutt.ly/YwojQR7m

Як зазначає т.в.о. директора департаменту Оксана Війтик, з метою звітності суб’єктів господарювання у сфері управління з відходами, розроблений ресурс дасть можливість підприємствам швидко знайти і визначити конкретний вид відходів, який утворився у процесі їх господарської діяльності.

Звертаємо увагу, що станом на сьогодні розроблений Міндовкіллям проєкт рішення Уряду «Про затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів» перебуває на стадії підготовки до винесення на розгляд Уряду. Схвалення цього Порядку уніфікує коди відходів відповідно до вимог ЄС.

За інформацією Міндовкілля, методичні рекомендації для застосування цих документів будуть оприлюднені після затвердження Порядку класифікації відходів та Національного переліку відходів.

Поділитися цим записом