§ 48. Еволюція людини

«Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?» (1897 – 1898) – картина французького художника Поля Гогена (1848 – 1903), одне з найбільш знаменитих його творінь. Створена на Таїті, зберігається в Музеї витончених мистецтв у Бостоні, США. Хто ж така людина?

Які особливості людини як біосоціального виду?

Всі сучасні люди, які проживають на Землі, належать до одного виду – Людина розумна, латинська назва якого Homo sapiens. Цей вид розглядається як сукупність популяцій, що поєднані генним потоком між собою, дають плодюче потомство, займають певний ареал, мають пристосування до умов життя і спільне походження.

Людина – біологічна істота, оскільки в неї наявні такі самі особливості, що й в усіх інших організмів. Це генетичний код, клітинна будова, процеси життєдіяльності, обмін речовин, енергії та інформації та ін. У системі органічного світу Людина розумна як біологічний вид належить до ссавців у межах типу Хордові. У людини, як і у всіх хордових, наявні хорда, зяброві щілини в глотці, нервова трубка (у зародковому розвитку) та ін. Як і всі ссавці, людина має диференційовані зуби, діафрагму, теплокровність, чотирикамерне серце, вигодовує малят молоком та ін.

Людина – суспільна істота, наділена свідомістю, членороздільною мовою, другою сигнальною системою, абстрактним мисленням і високим рівнем розумової діяльності. Вона характеризується вмінням створювати різноманітні знаряддя праці для виготовлення знарядь праці. Це дає підстави людині займати найвищий щабель розвитку органічного світу. Завдяки здатності концентрувати й передавати набутий досвід наступним поколінням, у людини формується культура (лат. cultura – догляд, освіта) – сукупність усіх матеріальних і духовних цінностей усього людства, створених упродовж його історії. Поняття культура об’єднує в собі науку, освіту, мистецтво, мораль, уклад життя та світогляд.

Основні відмінності людини від інших організмів пов’язані з трудовою діяльністю, прямоходінням і мовою. Так, у людини головний мозок має більші відносні розміри (близько 2 % від маси тіла), більшу поверхню півкуль великого мозку (близько 1 250 см 2 ), домінує мозковий відділ черепа, слабкий розвиток надбрівних дуг, розвинутий підборідний виступ, хребет має характерні 4 вигини, грудна клітка сплощена спереду назад, таз розширений, склепінчаста стопа, розвинутий великий палець та ін.

Отже, ЛЮДИНА РОЗУМНА – біосоціальний вид, у організмів якого наявні біологічні особливості, що вказують на єдність з живою природою, та соціальні особливості, які відрізняють людину від інших організмів.

Які особливості та чинники еволюції людини?

На сьогоднішній час у суспільстві існують різні теорії походження людини. Назвемо окремі з них: божественна теорія (теорія Розумного створення, або Розумного задуму), теорії Позаземного втручання, сіміальна (від. лат. sima – мавпа) теорія та ін. У сучасній науці домінують погляди щодо антропогенезу, який відбувся під впливом еволюційних чинників.

Походження людини якісно відмінне від видоутворення в тваринному світі. Еволюція людини відбувалася не тільки під впливом біологічних, а й соціальних чинників. У формуванні особливостей людини визначальну роль зіграли прямоходіння, праця, мова й суспільний спосіб життя. Велике значення в процесі еволюції мала поява альтруїзму (здатність до самопожертви заради інших). Еволюція людини на сучасному етапі спрямовується дією соціальних чинників антропогенезу. Проте вплив біологічних чинників не припиняється. Так, у результаті дії природного добору у людини виробляється стійкість до інфекційних хвороб, діє мутаційний процес, у малих популяціях велике значення мають процеси дрейфу генів, внаслідок міжрасових шлюбів відбувається генний потік та ін.

Чинники еволюції людини

Елементарні: спадкова мінливість, дрейф генів, ізоляція, популяційні хвилі

Мова та абстрактне мислення

Отже, антропогенез – процес виникнення і формування людини в процесі еволюції, що відбувався під впливом біологічних і соціальних чинників.

Які основні етапи еволюції людини?

Еволюційна антропологія (від грец. антропос – людина, логос – наука) – наука, що вивчає походження й історичний розвиток людини. Ця наука шукає відповіді на запитання «Як, коли і де виникло людство?». Згідно із сучасними еволюційними поглядами лінія людини відокремилась у процесі тривалої еволюції від мавпоподібних предків не раніш ніж 10 млн років тому. А батьківщиною людства більшість науковців вважає Африканський континент.

Найдавнішим мавпоподібним предком людини на сьогодні вважається Ардіпітек корінний (Ardipithecus ramidus), який жив орієнтовно 4,4 млн років тому.

Антропологам удалось зібрати практично цілий череп, пояс та скелет нижньої кінцівки, скелет верхньої кінцівки ардіпітека. Сьогодні ардіпітека вважають безпосереднім попередником австралопітеків, від яких і почався рід Homo. Австралопітеки – мавпоподібні предки, яким було притаманне прямоходіння. Вони жили на відкритих просторах, де займалися полюванням, збиранням рослинної їжі, не відмовлялись від залишків тварин, що були здобиччю великих хижаків. На сьогодні описано декілька видів австралопітеків, серед яких найдавніші – австралопітек анаменський, австралопітек афарський (до цього виду належать останки відомої серед антропологів Люсі) (іл. 135), австралопітек африканський.

Іл. 135. Австралопітек афарський

Людина вміла (Homo habilis) – найдавніший вид роду Людина, що з’явився в Східній Африці близько 2,4 млн років тому. Саме Людина уміла або один із її різновидів вважаються в теперішній час найвірогіднішими предками всіх пізніших представників людини. І саме цю дату можна вважати початком еволюції людини.

Людина прямоходяча (Homo erectus, застаріла назва – архантропи) – викопний вид, який розглядають як безпосереднього попередника сучасної людини. Вважається, що ці люди з’явилися у Східній Африці, еволюціонували від Людини рудольфської і через Близький Схід (Людина грузинська) широко заселили Євразію аж до Китаю (Людина юаньмоуська, або синантропи). До цього виду відносять і пітекантропів (жили в Південно-Східній Азії), гейдельберзьких людей (мешкали в Європі та Західній Азії), Людину флореську (виявлена в Індонезії і названа «хобітом» за аналогією з істотами, придуманими Дж. Р. Толкіном).

Людина неандертальська (Homo neanderthalensis, застаріла назва – палеонтропи) названа так тому, що перші залишки було знайдено в 1856 р. в печері в долині Неандерталь у Німеччині. Для неандертальців характерні низьке скошене чоло, суцільний надбрівний валик, недорозвинутий підборідний виступ, великі зуби. Користувалися кам’яними знаряддями, вміли добувати вогонь, поселялися на узбережжях річок, жили під природними навісами або в печерах, вміли говорити, хоча їхня мова була повільною. Неандертальці ховали своїх померлих.

Кроманьйонська людина (Homo sapiens, інша назва – неантропи) названа так тому, що перший кістяк було знайдено в 1868 р. у печері Кро-Маньйон у департаменті Дордонь у Франції. Нові відкриття молекулярної біології вказують на те, що перші кроманьйонці постали близько 100 тис. років тому. Це були високі, могутньої статури люди, у яких суцільного надбрівного валика не було, був підборідний виступ, що свідчить про розвиток мови. Жили в печерах, носили одяг, створювали наскельні малюнки, гравюри, скульптури, прикраси та музику. Відрізнялись від своїх сучасних нащадків тільки дещо більшим об’ємом мозку і міцнішою будовою тіла. Займалися полюванням на великих бізонів, мамонтів, оленів, ведмедів і диких коней.

Отже, еволюція людини, як і еволюція багатьох видів, відбувалася в декілька етапів.

Біологія + Латина

Визначте місце Людини розумної в системі органічного світу. Для цього зробіть переклад латинських назв і запишіть у таблиці в робочому зошиті українські назви основних систематичних категорій.

Місце людини в системі органічного світу

Латинська назва

Українська назва

Таблиця “Етапи еволюції людини”

Еволюційна теорія розвитку людини, запропонована англійським вченим Ч. Дарвіном, стала справжньою сенсацією в науковому світі. До цих пір весь світ перебував в повній впевненості, що людина є божим творінням. Дарвіністична теорія, на відміну інших версій походження людини, змогла наочно пояснити, як відбувалася його еволюція.

Теорія еволюції Ч. Дарвіна

Людство давно намагалося розгадати таємницю своєї появи на планеті, однак єдина відповідь знаходився тільки в релігії, згідно з якою людина є прояв Божого задуму.

Подібне пояснення влаштовувало людей до тих пір, поки не почали активно розвиватися і розширюватися наукові пізнання. Вчені довго билися над розгадкою походження людини, однак це вдалося лише британському дослідникові природи Чарльзу Дарвіну.

Його революційна для тих часів теорія, згідно з якою людина походить від приматів, викликала справжній дисонанс в суспільстві. Далеко не всі вчені, не кажучи вже про простих обивателів, хотіли бачити в числі своїх давніх предків мавп.

Однак теорія Дарвіна пред’являла чимало вагомих доказів. Людину надто багато пов’язувало з тваринним світом: будова скелета, нервова система, органи травлення, кровообігу і дихання. Найбільше ж схожість у людей було з приматами.

Найважливішою передумовою для «олюднення» приматів стало використання природних предметів як знаряддя праці для захисту від ворогів або полювання на диких звірів.

Основні етапи еволюції людини

Процес еволюційного розвитку людства, починаючи від приматів і закінчуючи сучасною людиною, зайняв кілька мільйонів років. Всього виділяють п’ять основних етапів еволюції людини, кожен з яких має свої відмінні характеристики.

В основі всіх еволюційних процесів діє найважливіший закон природи – природний відбір, завдяки якому вид отримує можливість якомога краще адаптуватися до умов навколишнього середовища.

Таблиця «Етапи еволюції людини»

Що ми дізналися?

При вивченні теми «Таблиця« Етапи еволюції людини »» за програмою 11 класу ми дізналися, яка теорія вказує на походження людини від приматів, і через які ступені еволюції довелося пройти людині, щоб дійти до вершини свого розвитку.

Еволюція людини — етапи розвитку антропогенезу

Еволюція людини, або антропогенез – це тривалий період в біологічній еволюції, який модифікував людину і зробив з неї людину розумну.

На сьогодні прийнято вважати, що антропогенез охоплював кілька стадій. Кожна з них була набагато вище і ефективніше попередніх.

Дріопітек

Світова наукова спільнота дріопітеками називає найперших людей. Заведено вважати, що вони були точно такими ж, як і мавпи. Навіть ходили дріопітеки на чотирьох кінцівках. Мешкали вони, імовірно, понад 9 мільйонів років тому на території Східної Африки та Євразії.

Дріопітеки були низькорослими людиноподібними мавпами.

Вони не могли вміли навіть найпростіших знарядь, не вміли будувати курені для житла, харчувалися, в основному, ягодами.

Покриті густим шаром вовни дріопітеки не потребували одягу. Однак час минав, дріопітеки почали еволюціонувати. Їх мозок був дуже маленьким і становив близько 305-320 см³.

Австралопітек

Австралопітеками називають нащадків дріопітеків. Жили вони на Землі близько 4 мільйонів років тому. Основною зоною їх розселення вважалися африканські степи. Там досі знаходять кістки і скам’янілі останки, що належать австралопітекам.

У порівнянні зі своїми попередниками, австралопітеки були дуже добре розвиненими. Деякі вчені, наприклад, Х. С. Ліпсон, що займаються вивченням еволюції людини, впевнені в тому, що саме даний вид людиноподібних мавп зіграв вирішальну роль в становленні сучасної людини – Homo sapiens (людина розумна).

З характерних особливостей австралопітеків слід виділити ряд факторів:

• Щелепа була відносно слабкою.
• Були повністю відсутні ікла, які виступали назовні.
• Головний мозок добре розвинений, його обсяг становив близько 530 см³.
• Представники чоловічої статі австралопітеків були майже на 50% більше і важче представників жіночих особин.
• У австралопітеків, представників даного ступеня еволюції, почала розвиватися передня кисть, що призвело до утворення хапального рефлексу. Тепер їм не складало труднощів взяти предмет і перенести його з одного місця в інше.
• Австралопітеки – одні з перших, хто зміг навчитися ходити прямою ходою. Як вони змогли це зробити – незрозуміло і досі.
• Для полювання вони могли використовувати підручні засоби на такому ж рівні, як і сучасні горили, які можуть колоти горіхи за допомогою великих каменів.
• Зріст, в основному, становив 1-1, 5 метра.
• У зв’язку з тим, що австралопітекам довелося спуститися з дерев на сушу, стопа почала трохи випрямлятися.

Людина уміла

Людина уміла (Homo habilis) також відіграла значну роль в еволюції людини. Жила вона на Землі близько 2,8 мільйона років тому. Об’єм головного мозку склав 600-700 см³. Це, значною мірою, вище, ніж у тих же австралопітеків. Вага – близько 50 кг. Зріст – приблизно 1,2 метра. Також змінилася форма черепної коробки. Тепер вона стала виглядати більш округло.

Важливо! Основною заслугою людини умілої є те, що вона навчилася виготовляти примітивні знаряддя праці. В основному вони були зроблені з кварцу, який вони приносили здалеку. Завдяки цьому вмінню у людей умілих з’явилася можливість краще полювати і добувати більше їжі.

Стопа ноги стала більш плоскою, що дозволяло краще і швидше пересуватися по землі. Однак великий палець ноги був як і раніше “приліплений” до всіх інших. Зуби у них були набагато менші, ніж у попередників, проте вони все ще буди занадто великі в порівнянні з зубами сучасної людини.

Людина прямоходяча

Основну область проживання людини прямоходячої (Homo erectus) склала Східна Африка. З’явилася людина прямоходяча там понад 1,6 млн років тому. За короткий проміжок часу вона розмножилася і зайняла набагато більшу територію проживання. До неї увійшли навіть Європа і Азія. Характерними особливостями даної людини стали:

• Зріст до 1,8 метра.
• Хода, що має прямий характер, тепер була чітко виділена.
• Уміння виготовляти різні кам’яні знаряддя. У порівнянні з кварцом, вони були набагато твердіше і міцніше. Однак їх виготовлення займало досить тривалий час.
• Для того, щоб переживати різні пори року, вони користувалися шкурами тварин, яких вбивали на полюванні.
• Проживали люди прямоходячі, в основному, в печерах.
• Найголовнішим досягненням стало вміння користуватися вогнем. Це дозволило прискорити темпи приготування їжі.
• Були канібалами, тобто могли вживати собіподібних.

Неандерталець

Друга назва даної гілки людської еволюції – це палеоантропи (Homo neanderthalensis). Згідно з відомостями вчених, неандерталець з’явився на Землі близько 200 тисяч років тому. Останні його представники вимерли близько 30 тисяч років тому.

Володіючи вже досить хорошою зброєю, неандертальці могли приносити за одне полювання стільки їжі, що її вистачало на кілька тижнів всьому племені. А завдяки потужній статурі і зросту близько 170 см, вистежити і вбити здобич було не так складно.

Об’єм мозку неандертальців становив 1000-1700 см³.

Обличчя у неандертальців дуже сильно виступало вперед, втім, як і потилична частина. Потужна щелепа звисала вниз, а похилий лоб надавав цим людям більш грізний вигляд.

Важливо! Проживали вони вже не в печерах, а у власних притулках, які споруджувалися за допомогою гілок і шкур звірів. Неандертальці вміли легко розводити багаття. Завдяки всім цим навичкам, вони легко пристосовувалися до будь-яких природних умов.

Людина розумна

Базові характеристики даного виду:

• З’явилася людина розумна в період зі 100 по 160 тисяч років тому.
• Середня вага чоловіків становила близько 80 кілограмів, вага жінки був трохи менше – 75 кг.
• Зріст перших – близько 180 см, а других – 165 сантиметрів.
• Середня тривалість життя досягала 79 років.

Людина розумна (Homo sapiens) не дарма отримала таку назву. Вона була дійсно найрозумнішою з усіх представників, що створюють еволюцію. Людина розумна була першою, хто зміг створити лук зі стрілами і з їх допомогою полювати на тварин з дистанції. Цей винахід в рази поліпшив полювання. Тепер їм не доводилося стежити за кожним своїм кроком, тому що дальність польоту стріли, випущеної з лука людини розумної, становила близько 300 метрів, а при точному попаданні дичина падала замертво.

За допомогою кістяних гарпунів і дерев’яних човнів, вирізаних зі стовбура дерева, стала можливою ловля риби.

Людина розумна удосконалила житла своїх предків і зробив їх більш схожими на ті, в яких сьогодні проживають численні африканські племена або індіанці. Іноді житла являли собою велику яму з дахом, яка всередині була оброблена дерев’яними зрубами.

Також Homo sapiens створювали свого роду предмети побуту, які були прикрашені найрізноманітнішими малюнками. Людина розумна на останній стадії свого розвитку придбала всі риси, якими володіють сьогоднішні люди:

• прямоходіння;
• така ж стопа, кисті, здатні стискатися і хапати;
• овальне обличчя без випираючих вперед частин.

Все це робило людину розумну дійсно людиною.

Даний вид еволюціонізованої людини вперше усвідомив всю сутність суспільного життя. Тепер люди жили великими громадами, у яких було дуже багато спільного. На чолі такої громади стояв вождь. Він приймав рішення, яке покарання до кого застосувати, відбирав воїнів на полювання, керував військовими діями з сусідами.

Важливо! На даній стадії розвитку широко поширилося не тільки мистецтво, а й усна, а також трохи письмова мова. Потреба в жестах зникла. Якщо комусь щось було потрібно, він міг це просто попросити.

Інші факти

Теорію еволюції людини вперше висунув Чарльз Дарвін. Він стверджував, що людина еволюціонувала саме за такою схемою, яка була описана трохи вище. Однак релігійні люди вважають, що людина – це творіння Бога, який створив людей відразу такими, якими ми їх бачимо сьогодні. Для науки це здається абсурдом, що людина виникла з нічого. Попри це, така версія повністю не відкидається.

Тому наука і релігія сьогодні – це два противники, які постійно “воюють” один з одним. Одні – спираються на наукові факти, виходячи з власних досліджень і результатів попередників, а інші – на Біблію.

Еволюція людини – це тривалий період, протягом якого людиноподібні мавпи змогли перетворитися в людей. Сьогодні еволюцію поділяють на кілька історичних періодів, кожен з яких досконаліший за попередній.

В результаті мільйонів років розвитку людина придбала навички для того, щоб не просто виживати в суворому світі, а щоб жити. Людина навчилася дорожити суспільством, спілкуванням, розвинула усну і письмову мову.