Психіатр ставить діагноз, складає план лікування і є єдиним, хто призначає ліки. На відміну від психолога чи психотерапевта, він не лікує словами, тому ви не підете до нього на терапію (якщо він не має навчання в психотерапії на додачу до медичної освіти).
Прийом має відбуватися тет-а-тет для створення відчуття безпечного середовища. Психіатр не має вам казати, як би ви мали почуватися в конкретній ситуації. Іноді люди самі знецінюють свої стани, емоції та переживання внутрішнім діалогом на кшталт: «Усім тяжко», «Мені ще не так погано, комусь ще гірше».
Шизофренія це хронічне захворювання, яке неможливо вилікувати повністю. Лікарі можуть лише усунути її симптоми і провести реабілітацію хворого, навчивши його жити зі своєю хворобою. Діагноз людині, зазвичай, ставиться на все життя, крім тих випадків, якщо його визначено неправильно.
Щоб правильно поставити діагноз лікареві зазвичай потрібні додаткові обстеження: лабораторні або інструментальні, такі як УЗД (ультразвукова діагностика), КТ (комп'ютерна томографія), МРТ (магнітно-резонансна томографія), ендоскопія (обстеження стравоходу, шлунка та кишківника за допомогою зонда) тощо.
Коли звертатись: У разі порушення психологічного добробуту та виникнення таких проблем як: потреба у самовизначенні, незначні труднощі у спілкуванні з людьми та кризи у стосунках, які заважають вам вести звичайне життя.
Психіатричні або психотропні (що змінюють поведінку, свідомість) препарати психіатр прописує після того, як ставить діагноз. Це виглядає логічно, дуже схоже на …