Гірчиця: види, навіщо і коли сіяти

Все частіше з’являється інформація про шкоду хімічних засобів захисту, стимуляторів росту, синтетичних добрив для організму людини. Мінімізувати їх використання на власній дачній ділянці можна завдяки системі органічного землеробства. Одним з його проявів є засів ґрунту сидератами. Чи можна вирощувати гірчицю як сидерат?

Гірчиця як сидерат

Найпопулярнішим сидератом без перебільшення є гірчиця. У продажу її можна зустріти не тільки навесні або восени. Сіють сидерат і влітку, після збирання ранніх овочевих культур.

Гірчиця — середньоросла (до 70 см) однорічна рослина, що відрізняється швидкою вегетацією. Перисті листки ростуть на зеленому стеблі, а на верхівці утворюються прості, непоказні жовті квіти.

Гірчиця незамінна на ділянці:

• Відрізняється швидкою, гарною схожістю й активним ростом. Після збирання основних культур і засіву вільних площ гірчиця встигає не тільки зійти, але й порадувати густою, ніжною зеленою масою. Вегетаційний період становить всього 30-45 днів.
• Має мало природних шкідників і хвороб, завдяки цьому «очищає» ґрунт для майбутніх посадок. Особливо чутливі до рослини дротяники, тому рекомендована посадка картоплі після сидерата.
• Привертає на ділянку бджіл, що не пропустять і садові культури.

Посів сидерата цілком економічний: при невисокій вартості насіння витрата їх на 1 сотку становить всього від 200 до 400 г. Насіння культури великі, добре розсипаються, не злежуються, дуже зручні для посіву.

Види гірчиці

Культивують кілька різновидів гірчиці. Вони відрізняються агротехнікою, кольором насіння, їх гостротою, розмірами й формою рослини.

Як сидерат може бути використана:

1. Біла гірчиця. Найпоширеніший вид, що відрізняється невибагливістю до ґрунтів та догляду. Однак слід уникати її посадки на надмірно кислих і болотистих ґрунтах. Підвищена холодостійкість дозволяє сіяти її навіть восени, після збирання всіх садових культур. Гостро реагує на нестачу вологи — зростання зупиняється, вегетативна частина в’яне.
2. Жовта гірчиця. Відрізняється підвищеною посухостійкістю, ніжною зеленню, однак поступається білої в холодостійкості. Насіння жовтої гірчиці більш дрібні, тому витрата при висіві буде нижче.
3. Чорна гірчиця (французька). Самий теплолюбний вид, тому рекомендується висівати її навесні або влітку. Її перевага — здатність рости на сирих, болотистих ґрунтах.

Кожен з перелічених видів виконує всі функції сидерата, тому сіяти (при відсутності особливостей ґрунту) можна будь-яку гірчицю.

Переваги посіву гірчиці

Посів гірчиці на власній ділянці — важлива частина органічного землеробства. Без сидерата в землі накопичуються патогенні мікроорганізми й личинки шкідників. Вони завдають істотної шкоди врожайності садових культур. Ґрунт при постійному розпушуванні та перекопуванні стає тільки гірше: від нестачі органіки його структура погіршується, він стає схожим на пил. Уникнути безлічі проблем, зменшити частоту використання хімічних засобів захисту культурних рослин дозволяє вирощування гірчиці.

Переваги її посіву як сидерата:

1. Посадка гірчиці на ділянці дозволяє підвищити родючість ґрунту на ділянці без застосування добрив.
2. У природі не існує порожніх ділянок (крім пустель). Вся земля щільно покрита рослинністю, яка надійно захищає ґрунт і стимулює діяльність ґрунтових бактерій. Посіяна на ділянці, гірчиця виконує функцію живої мульчі. Вона захищає ґрунт від вивітрювання й пересихання.
3. Розгалужена коренева система рослин обплутує весь родючий шар ґрунту. Після відмирання коріння стають їжею для дощових черв’яків. В результаті підвищується рихлість ґрунту, збільшується його аерація.
4. Рослинні залишки, закладені в ґрунт, стають живильним середовищем для розвитку корисної ґрунтової мікрофлори. Мікроорганізми переробляють органіку в доступний рослинам азот.
5. Завдяки гірким ефірним оліям в складі рослина здатна відлякувати шкідників, убезпечивши ділянку для подальшого вирощування садових культур.
6. Не страшні сидерату й хвороби. Не маючи живильного середовища, патогенні мікроорганізми гинуть до висадки культурних рослин.
7. Густо посаджена гірчиця повністю приховує ґрунт. Тому бур’яни не можуть конкурувати з нею та гинуть. Культура здатна позбавити ділянку не тільки від однорічних бур’янів. Багаторічні бур’яни (в’юн, пирій та ін.) не витримують конкуренції, слабшають і гинуть.
8. Яскраві квітки рослини привертають на дачу комах-запилювачів. Культура є цінним медоносом.
9. Використання гірчиці дозволяє дотримуватися сівозміни. Посів сидерата є відмінним профілактичним заходом проти ряду хвороб і шкідників. Не бажано сіяти гірчицю тільки під капусту — вони відносяться до одного сімейства.

Особливості догляду

Завдяки витривалості культури та її короткому періоду зростання можна самостійно вибирати терміни для її посіву. Сіяти гірчицю можна відразу після сходу снігу, тому що вона легко переносить заморозки. Висівають насіння суцільним способом або рядками через 10-12 см.

Насіння гірчиці проростають через 3-5 діб при температурі від 10 градусів. Культура неймовірно проста в догляді. Не потрібно здійснювати регулярні заходи для її швидкого зростання. Якщо відзначений недолік вологи, слід поливати молоді рослини. Вони гостро реагують на нестачу вологи. Підгодовувати культуру не потрібно, вона сама стане відмінним добривом.

Уже через місяць можна проводити скошування зеленої маси, коли висота рослини складе 25-30 см. Важливо не упустити момент, переросла гірчиця грубіє, утворює насіння. При посіві гірчиці за 1,5 місяці до настання морозів можна залишати зелень нескошеною. Така «подушка» відмінно утримає сніг, захистить ґрунт.

Посів гірчиці на дачі як сидерат — обов’язкова умова ведення органічного землеробства. Якщо посів насіння рослини або догляд за ним викликає труднощі, зверніться до менеджерів нашого інтернет-магазину. Вони допоможуть вибрати вид гірчиці, розрахують кількість насіння в залежності від площі засіву та його щільності, розкажуть про секрети правильного використання сидерата.

Як зробити “Французьку” зернисту гірчицю вдома: ділюся базовим рецептом

Сьогодні я хочу запропонувати базовий рецепт приготування домашньої “французької” (діжонської) зернистої гірчиці.

Я останнім часом перестала купувати її в магазині, роблю сама і виходить також смачно! А якщо в базову гірчицю додати, наприклад, сушений часник або куркуму і корицю, смак буде вже зовсім інший. Експериментуйте та точно знайдете саме свій смак.

Зерниста гірчиця “Французька” (діжонська)

Така гірчиця ідеально поєднується з м’ясом, рибою, птицею та овочами, і, до речі, вона сприяє покращенню засвоєння організмом білків та жирів!

Інгредієнти:

• Гірчиця в зернах – 100 г.
• Сік (апельсиновий або яблучний) – 90 мл.
• Яблучний оцет – 90 мл.
• Сіль – 1 ч. ложка (неповна)
• Мед чи цукор – 1-2 ст. ложки

Приготування:

Сухі зерна гірчиці промиваю та просушую. Відправляю чисті зерна у відповідну ємність і заливаю їх апельсиновим або яблучним соком, якщо немає соку, його можна замінити звичайною водою, але із соком виходить смачніше. Далі додаю яблучний оцет.

Перемішую, накриваю харчовою плівкою та залишаю гірчицю набухати приблизно на 8-10 годин, а найкраще на ніч.

Ось так “набрякла” моя гірчиця за ніч.

Набряклу гірчицю викладаю в сотейник і варю на середньому вогні, іноді помішуючи 3-4 хвилини. Потім додаю сіль, перемішую та знімаю з вогню.

Остуджую гірчицю і додаю до неї мед. Якщо не хочете додавати мед, замініть його цукром, але тільки додайте його ще в гарячу гірчицю, разом із сіллю.

Декілька разів “пробиваю” гірчицю занурювальним блендером і все, приправа готова.

Готову гірчицю перекладаю в чисту банку та зберігаю в холодильнику 1-2 місяці. Її можна використовувати відразу ж, проте, краще дати їй розкритися і дозріти в холодильнику ще добу.