Мовна тема “Звуки і букви” 2 клас (за підручником Вашуленко, Дубовик)

Діагностина робота включає в себе такі завдання, які дають змогу діагностувати знання, уміння і навички учнів з теми “Звуки і букви” (за підручником “Українська мова та читання 1 частина” Вашуленко, Дубовик; типова освітня програма розроблена під керівництвом Савченко). Передбачений самоконтроль учнів та формувальне оцінювання роботи вчителем

Мовна тема № 1

з української мови

ПІ ________________________________________________________

Дата _____________________

1. Скільки букв є в українському алфавіті?

2. Скільки є голосних звуків?

3. Які літери пом’ якшують попередній приголосний звук ?

4. Познач наголос в словах

школа, парта, мама, тато, директор, оповідання, математика

5. Поділи дужками слова на склади

планета, космос, зорі, небо, сонце, вода, ліс, день, ніч, океан

6. Спиши текст і підкресли літери, які позначають голосні звуки.

Настала осінь. З дерев осипалося листя. Розгулялися дощі. Стало холодно . Жучки і черв’ячки поховалися .

Зроби звукобуквенний аналіз виділеного слова

РЕЗУЛЬТАТ діагностичної роботи:

Самоаналіз

(Як тобі було виконувати завдання?)

Мені була потрібна допомога вчителя чи однокласників

Вчитель ( V V має значні успіхи; V демонструє помітний прогрес ;

? досягає результату з допомогою вчителя; ! потребує значної уваги і допомоги)

Вписуємо пропущені літери

Хоча мова – досить творча область дій, адже з її допомогою можна описувати образні та метафоричні явища й ідеї, сама мовна структура є досить точною. Слово зберігає свій сенс лише тоді, коли всі літери та звуки (в залежності від того, чи йдеться про усне мовлення, чи про писемне), які входять до його складу, є в наявності. Навіть брак однієї літери призводить до того, що слово втрачає свій сенс або повністю його змінює. У ході виконання цього завдання дитина переконається у цьому, а також на практиці тренуватиметься у відновленні слова за допомогою букв. На екрані перед учнем міститься словосполучення, яке складається з двох-трьох слів. Вони, ці слова, описують певне явище чи ситуацію, яка зображена на екрані у вигляді малюнка. Малюнок багатоелементний, яскравий, містить багато кольорових деталей, тож успішно привертає увагу дитини та є додатковою підказкою для неї. Учень читає словосполучення і бачить, що кожне слово у ньому є незрозумілим, бо є неповним. У цих словах бракує літер. Над малюнком і словосполученням міститься звукова кнопка. Коли дитина натискає на неї, то чує це словосполучення. Завдяки цьому дитина розуміє, з якими словами має справу, а також чує пропущені звуки. Після цього залишається просто вписати у порожні клітинки відповідні букви, що позначають на письмі пропущені звуки. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап. Важливо, що дитина має самостійно знайти ці літери на клавіатурі, згадавши, як саме ті чи інші звуки пишуться.

Теги

Пов’язані стандарти

Учень/учениця:

– виконує усно звуковий і звуко-буквений аналіз слів та будує звукові моделі слів з 5-8 звуків, в тому числі з подвоєними, м’якими, пом’якшеними приголосними, диграфами, дифтонгами і апострофом;

– виконує аналітико-синтетичні і конструктивні дії зі словами, як то: заміна, додавання, вилучення одного зі звуків слова з метою відновлення слова або зміни його значення.

Учень/учениця:

– правильно читає абетку, знає абеткові назви букв, відновлює пропущені літери та/або знаходить за записом потрібні літери в абетці;

– розташовує 5-6 слів за абеткою з орієнтацією на першу букву.

Учень/учениця:

– перелічує (до шести) голосні звуки і записує (до десяти) букви на їх позначення;

– впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння голосні звуки;

– впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння приголосні звуки;

– впізнає і розрізнює на слух та за способом вимовляння тверді і м’які, дзвінкі і глухі приголосні;

– відрізняє на слух правильне вимовляння слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу перед глухим;

– відрізняє на слух правильне вимовляння, читає і записує слова з апострофом.

Учень/учениця:

– правильно друкує визначені програмою слова, вимова і написання яких не розходяться;

– правильно позначає на письмі (друкує) м’якість приголосних звуків, доцільно використовуючи знак пом’якшення (“ь”) та букви “я”, “ю”, “є”, “і”;

– розуміє різницю між вимовою і написанням слів, що пишуться за вивченими правилами (слова з ненаголошеними голосними, з апострофом перед “я”, “ю”, “є”, “ї”).

Учень/учениця:

– розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення, речення; встановлює їхню кількість;

– виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови, або із зазначеними у завданні прикметами.