Спадщина: вісім запитань про строки для прийняття

Коли в сім’ю приходить горе і раптово помирає близька людина, мало хто одразу замислюється про належне оформлення спадщини. Саме тому законодавець визначив строк в 6 місяців протягом якого треба звернутися до нотаріуса із відповідною заявою. Але життя непередбачуване і трапляється так, що спадкоємці з різних причин пропускають цей строк.

Як бути тоді? Саме з таким питанням до Великомихайлівського бюро правової допомоги, що на Одещині, звернулася пані Олена. Вона розповіла, що в лютому 2019 року померла її мати і залишила їй у спадок будинок та земельну ділянку. До нотаріуса клієнтка звернулася лише в жовтні 2019 року і отримала відмову, оскільки відведений строк в 6 місяців сплинув.

Начальниця бюро Ольга Вуколова з’ясувала, що причини, з яких пані Олена не звернулася в нотаріальну контору вчасно, є досить поважними – тривала хвороба з оперативним втручанням, після якого довгі поїздки їй були протипоказані.

За таких обставин єдиним виходом було подання позовної заяви про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. 22 липня 2020 року Великомихайлівський районний суд Одеської області, розглянувши позовну заяву та додані матеріали, задовольнив позовні вимоги в повному обсязі та встановив додатковий строк в 6 місяців для подання заяви про прийняття спадщини.

Коментує начальниця Великомихайлівського бюро правової допомоги Роздільнянського місцевого центру з надання БВПД Ольга Вуколова:

Чи у всіх випадках строк для прийняття спадщини становить 6 місяців?

Загальний строк для прийняття спадщини дорівнює шести місяцям і починає вираховуватися з дня смерті спадкодавця або з дня, з якого він був оголошений померлим.

Як бути, коли цей строк пропущено?

Якщо спадкоємець протягом встановленого строку не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття за письмовою згодою інших спадкоємців, які прийняли спадщину або на підставі судового рішення. В ситуації з пані Оленою інших спадкоємців не було, саме тому приймалося рішення про подання позовної заяви до суду.

Які причини для пропуску строку для прийняття спадщини визнаються поважними?

Як свідчить судова практика, поважними визнаються причини, пов’язані з об’єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини, зокрема: тривала хвороба, перебування тривалий час за кордоном, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних Силах України, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту тощо.

Які докази беруться судами до уваги?

Зазвичай судами беруться до уваги переважно письмові докази – довідки медичних установ, довідки про перебування у відрядженні чи за межами України, інші довідки, акти, листування, що можуть підтвердити обставини, які унеможливлювали звернення до нотаріальної контори у встановлені строки.

А які причини поважними не визнаються?

Наприклад, юридична необізнаність про строк в 6 місяців для звернення до нотаріуса чи похилий вік або непрацездатність спадкоємця, несприятливі погодні умови чи відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини не вважаються поважними причинами.

Куди необхідно звертатися з позовною заявою?

Позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини пред’являються за місцем знаходження нерухомого майна або основної його частини.

Чи потрібно сплачувати судовий збір?

За подання такої позовної заяви справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.10.2020 року – 840,80 грн.), якщо особа не звільнена від його сплати відповідно до законодавства.

А якщо спадкоємець, після того, як суд надасть йому додатковий строк для прийняття спадщини пропустить і його?

Якщо суд своїм рішенням визначив спадкоємцю додатковий строк для прийняття спадщини, але він цим не скористався та не звернувся до нотаріуса із відповідною заявою, то в подальшому цей спадкоємець не може знову ставити питання про визначення йому ще одного додаткового строку для прийняття спадщини.

© Міністерство юстиції України

Оформлення спадщини 2024 – що потрібно знати

Слід зазначити, що прийняття або навпаки відмова від прав на спадщину залежить виключно від бажання спадкоємця. Як у разі наявності заповіту, так і без нього спадкоємець завжди має вибір і на свій розсуд вирішує, чи приймати йому нерухомість та інше майно.

Законодавство не дозволяє вступати у права на спадщину з жодними умовами. Тому неможливо прийняти майно тільки в якійсь його частині, а від іншої частини спадщини відмовитися взагалі або оформити її з додатковими умовами. Спадкоємець, який прийняв частину майна, вважається новим власником всієї спадщини. Так, у разі прийняття нерухомості у власність, із нею «бонусом» можна придбати і боргові зобов’язання померлого, які іноді перевищують ринкову оцінку самого майна.

Спадкоємець має право не тільки просто відмовитися вступати в права на майно. Він також може сам не оформляти власність, але передати це право іншим людям на свій розсуд.

Строки прийняття спадщини

Особливості вступу у спадщину під час війни

• Терміни прийняття спадщини зупинені до закінчення воєнного часу. Якщо не встигли подати заяву на відкриття спадщини до 24.02.2022, це можна буде зробити після закінчення воєнного стану.
• Якщо заяву на оформлення нової спадкової справи було подано нотаріусу до 24.02.2022, Ви не зможете вступити в спадщину і отримати право власності на рухоме майно, нерухомість або кошти на банківських рахунках до закінчення воєнного стану. Юристи рекомендують подати документи на відкриття спадкової справи ще під час війни. Але нотаріус оформить спадщину вже тільки після закінчення військових дій та по закінченню шестимісячного терміну.
• Відкрити спадкову справу в період воєнного стану можна на всій території України. Хоча до війни місцем відкриття спадщини вважався або район проживання померлого, або місцевість, де у нього знаходилося майно. Що буде, якщо Ви відкрили спадщину, перебуваючи в іншій області, наприклад, як переміщена особа? Після закінчення воєнного стану той нотаріус повинен буде надіслати спадкову справу іншому нотаріусу за останнім місцем проживання або знаходженні переоформлюваного майна.

Для прийняття спадщини в загальному випадку встановлюється термін у шість місяців після дня смерті спадкодавця.

Буває і так, що людина має право претендувати на право власності тільки в тому випадку, якщо від нього відмовилися інші законні спадкоємці. У цьому випадку строк для прийняття такою особою спадщини встановлюється у три місяці з моменту відмови інших спадкоємців.

Спадкоємець, який протягом півроку не оформив права на спадщину, вважається таким, що відмовився від неї. Однак, безумовно, тут є винятки. Якщо спадкоємець «з’явився» вже після закінчення терміну, він ще може на щось претендувати, якщо отримає письмову згоду всіх інших спадкоємців, які вже прийняли спадщину.

Крім того, додатковий термін для переоформлення прав може бути визначений у судовому порядку. Але хороші перспективи у такого судового процесу будуть лише за умови, якщо спадкоємець зуміє довести, що він не встиг прийняти спадщину вчасно внаслідок поважних причин або обставин.

Оформлення нерухомості без документів через суд

Необхідно звернути увагу також на те, що на практиці нерідкі випадки, коли особа за життя володіла майном, але із тих чи інших причин не мала відповідних правовстановлюючих документів на нього. Особливо часто це стосується прав власності на нерухомість. Такі питання вирішуються у судовому порядку. Щоб подати заяву до канцелярії суду потрібно серед іншого подати оцінку нерухомості. Як замовити оцінку, якщо немає документів детально описано тут.