Экурохол

Капсулы: твердые желатиновые, №0. Корпус белого цвета непрозрачный, крышечка белого цвета непрозрачная.

Содержимое капсул — смесь порошка и гранул белого или почти белого цвета. Допускается уплотнение содержимого капсул в комки по форме капсулы, легко разрушаемые при надавливании.

Фармакологическое действие

Фармакологическое действие – гепатопротекторное, иммуномодулирующее.

Фармакодинамика

Гепатопротекторное средство, оказывает желчегонное действие. Уменьшает синтез Хс в печени, всасывание его в кишечнике и концентрацию в желчи, повышает растворимость Хс в желчевыводящей системе, стимулирует образование и выведение желчи. Снижает литогенность желчи, увеличивает в ней содержание желчных кислот. Вызывает усиление желудочной и панкреатической секреции, усиливает активность липазы. Оказывает гипогликемическое действие. Вызывает частичное или полное растворение холестериновых камней при приеме внутрь, уменьшает насыщенность желчи Хс , что способствует мобилизации Хс из желчных камней.

Оказывает иммуномодулирующее действие, влияет на иммунологические реакции в печени: уменьшает экспрессию некоторых антигенов на мембране гепатоцитов, влияет на количество Т-лимфоцитов, образование ИЛ-2, уменьшает количество эозинофилов.

Фармакокинетика

После приема внутрь УДХК быстро абсорбируется в тощей кишке и проксимальной части подвздошной кишки за счет пассивной диффузии, а в дистальной части подвздошной кишки — за счет активного транспорта. Всасывается примерно 60–80%. После всасывания желчная кислота практически полностью конъюгирует в печени с глицином и таурином и выводится с желчью. При первом прохождении через печень метаболизируется до 60%.

В зависимости от суточной дозы, вида заболевания или состояния печени, в желчи накапливается большее или меньшее количество УДХК . В тоже время наблюдается относительное уменьшение содержания других более липофильных желчных кислот.

Под действием кишечных бактерий УДХК частично разрушается с образованием 7-кето-литохолевой и литохолевой кислот. Литохолевая кислота гепатотоксична, у некоторых видов животных она вызывает повреждение паренхимы печени. У человека она всасывается лишь в небольшом количестве, сульфатируется в печени и, таким образом, детоксицируется перед экскрецией в желчь и выведением с калом. T_1/2 УДХК составляет 3,5–5,8 дня.

Показания

• растворение мелких и средних холестериновых камней при функционирующем желчном пузыре;
• профилактика рецидивов камнеобразования после холецистэктомии;
• билиарный рефлюкс-гастрит и рефлюкс-эзофагит;
• первичный билиарный цирроз печени при отсутствии признаков декомпенсации (симптоматическое лечение);
• хронические гепатиты различного генеза;
• острый гепатит;
• первичный склерозирующий холангит;
• муковисцидоз печени;
• токсические (в т.ч. лекарственные) поражения печени;
• неалкогольный стеатогепатит;
• алкогольная болезнь печени;
• дискинезия желчевыводящих путей.

Противопоказания

• повышенная чувствительность к компонентам препарата;
• рентгеноположительные (с высоким содержанием кальция) желчные камни;
• нефункционирующий желчный пузырь;
• острые воспалительные заболевания желчного пузыря, желчных протоков и кишечника, болезнь Крона;
• цирроз печени в стадии декомпенсации;
• выраженные нарушения функции почек, печени, поджелудочной железы;
• полная обструкция желчных путей;
• желче-желудочно-кишечный свищ;
• частые желчные колики;
• период лактации;
• возраст до 3 лет (не рекомендуется для применения в данной ЛФ).

Урсодезоксихолевая кислота не имеет возрастных ограничений в применении, но детям до 3 лет рекомендуется применять препарат в виде суспензии, т.к. могут возникать затруднения при проглатывании капсул.

С осторожностью: возраст от 3 лет (возможно затруднение при проглатывании капсул).

Применение при беременности и кормлении грудью

Беременность. Препарат может применяться во время беременности только в тех случаях, когда потенциальная польза его применения для матери превышает возможный риск для плода.

Лактация. Данные о выделении УДХК с грудным молоком отсутствуют. При необходимости применения УДХК в период лактации следует прекратить грудное вскармливание.

Способ применения и дозы

Реклама: ООО “РЛС-Библиомед”, ИНН 7714758963, erid=4CQwVszH9pUmKjt23pm

Информация исключительно для работников здравоохранения.
Являетесь ли Вы специалистом здравоохранения?

Растворение холестериновых желчных камней. Рекомендуемая доза составляет 10 мг/кг/сут, что соответствует указанному в таблице.

Препарат необходимо принимать ежедневно вечером, перед сном (капсулы не разжевывают), запивая небольшим количеством жидкости.. Длительность лечения — 6–12 мес. Для профилактики повторного холелитиаза рекомендован прием препарата в течение нескольких месяцев после растворения камней.

Лечение билиарного рефлюкс-гастрита. 1 капс. препарата ежедневно вечером, перед сном (капсулы не разжевывают), запивая небольшим количеством воды. Курс лечения — от 10–14 дней до 6 мес, при необходимости — до 2 лет.

Симптоматическое лечение первичного билиарного цирроза. Суточная доза зависит от массы тела и составляет от 3 до 7 капс. (примерно (14±2) мг УДХК на 1 кг массы тела).

В первые 3 мес лечения применение препарата, капсулы 250 мг, следует разделить на несколько приемов в течение дня. После улучшения печеночных показателей суточную дозу препарата можно принимать 1 раз вечером.

Рекомендуется следующий режим применения.

Капсулы следует принимать регулярно, не разжевывая, запивая небольшим количеством жидкости.

Применение препарата для лечения первичного билиарного цирроза может быть продолжено в течение неограниченного времени. У пациентов с первичным билиарным циррозом в редких случаях клинические симптомы могут ухудшиться в начале лечения, например может участиться зуд. В этом случае лечение следует продолжить, принимая по 1 капс. ежедневно, далее следует постепенно повышать дозировку (увеличивая суточную дозу еженедельно на 1 капс.) до тех пор, пока вновь не будет достигнут рекомендованный режим дозирования.

Первичный склерозирующий холангит. 12–15 мг/кг/сут (до 20 мг) в течение 6–24 мес (до нескольких лет).

Муковисцидоз. До 20–30 мг/кг/сут в течение 6–24 мес и более.

Хронические гепатиты различного генеза, неалкогольный стеатогепатит, алкогольная болезнь печени. Суточная доза составляет 12–15 мг/кг (2–5 капс. в 2–3 приема, длительность терапии составляет 6–12 мес и более).

Дискинезия желчевыводящих путей. Средняя суточная доза 10 мг/кг в 2 приема в течение от 2 нед до 2 мес.

Особые группы пациентов

Дети старше 3 лет. Препарат назначают индивидуально, исходя из расчета 20 мг/кг/сут.

Побочные действия

Со стороны ЖКТ: часто — неоформленный стул или диарея; при лечении первичного билиарного цирроза: очень редко — острые боли в правой верхней части живота.

Со стороны печени и желчевыводящих путей: очень редко — кальцинирование желчных камней; при лечении развитых стадий первичного билиарного цирроза: очень редко — декомпенсация цирроза печени, которая исчезает после отмены препарата.

Со стороны кожи и подкожных тканей: очень редко — крапивница.

Если любое из указанных в настоящем описании побочных эффектов усугубляется или пациент заметил другие побочные эффекты, не указанные в описании, следует сообщить об этом врачу.

Взаимодействие

Информация исключительно для работников здравоохранения.
Являетесь ли Вы специалистом здравоохранения?

Колестирамин, колестипол и антациды, содержащие алюминия гидроксид или смектит (алюминия оксид), снижают абсорбцию УДХК в кишечнике и, таким образом, уменьшают ее поглощение и эффективность. Если использование препаратов, содержащих хотя бы одно из этих веществ, все же является необходимым, их нужно принимать минимум за 2 ч до приема препарата.

УДХК может усилить абсорбцию циклоспорина из кишечника. Поэтому у пациентов, принимающих циклоспорин, врач должен проверить концентрацию циклоспорина в крови и в случае необходимости скорректировать его дозу.

В отдельных случаях препарат может снижать всасывание ципрофлоксацина.

Гиполипидемические ЛС (особенно клофибрат), эстрогены, неомицин или прогестины увеличивают насыщение желчи Хс и могут снижать способность препарата растворять холестериновые желчные конкременты.

Передозировка

Симптомы: диарея.

Лечение: симптоматическое.

Особые указания

Прием препарата должен осуществляться под наблюдением врача.

В течение первых 3 мес лечения следует контролировать функциональные показатели печени (трансаминазы, ЩФ и ГГТП) в сыворотке крови каждые 4 нед, а затем каждые 3 мес. Контроль указанных параметров позволяет выявить нарушения функции печени на ранних стадиях. Также это касается пациентов на поздних стадиях первичного билиарного цирроза. Кроме того, так можно быстро определить, реагирует ли пациент с первичным билиарным циррозом на проводимое лечение.

Применение препарата для растворения холестериновых желчных камней

Для того, чтобы оценить прогресс в лечении и в целях своевременного выявления признаков кальциноза камней в зависимости от их размера, желчный пузырь следует визуализировать (пероральная холецистография) с осмотром затемнений в положении стоя и лежа на спине ( УЗИ ) через 6–10 мес после начала лечения.

Если желчный пузырь невозможно визуализировать на рентгеновских снимках или в случаях кальциноза камней, слабой сократимости желчного пузыря или частых приступов колик, препарат применять не следует.

Лечение пациентов на поздних стадиях первичного билиарного цирроза

Крайне редко отмечались случаи декомпенсации цирроза печени. После прекращения терапии отмечалось частичное обратное развитие проявлений декомпенсации.

У пациентов с диареей следует уменьшить дозировку препарата. При персистирующей диарее следует прекратить лечение.

Влияние на способность управлять транспортными средствами и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности, требующими повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций. Влияния на способность управлять транспортными средствами и заниматься другими потенциально опасными видами деятельности выявлено не было.

Форма выпуска

Капсулы, 250 мг. По 5, 6, 10 капс. в контурной ячейковой упаковке из пленки ПВХ либо пленки ПВХ/ПВДХ и фольги алюминиевой печатной лакированной.

Или по 5, 6, 10 капс. в контурной ячейковой упаковке из материала комбинированного на основе фольги (трехслойный материал, включающий алюминиевую фольгу, пленку из ориентированного полиамида, ПВХ-пленку) и фольги алюминиевой печатной лакированной.

1, 2, 3, 4, 5 или 10 контурных ячейковых упаковок вместе с инструкцией по применению помещают в картонную упаковку (пачку).

Допускается комплектация по 2 или 3 картонные упаковки (пачки) в групповую упаковку (транспортную тару) из картона для потребительской тары.

Производитель

ООО «Озон». Россия, 445351, Самарская обл., г. Жигулевск, ул. Гидростроителей, 6.

Держатель регистрационного удостоверения. ООО «Атолл». Россия, 445351, Самарская обл., г. Жигулевск, ул. Гидростроителей, 6.

Организация, принимающая претензии. ООО «Озон». Россия, 445351, Самарская обл., г. Жигулевск, ул. Гидростроителей, 6.

Тел.: (987) 459-99-91, (987) 459-99-92.

e-mail: [email protected]

Алохол (Allocholum) ATC-класифікація

Алохол — препарат, який відпускається в наших аптеках уже понад 50 років. Незважаючи на величезний вибір лікарських засобів в аптеках у ці роки, препарат залишається популярним. Звичайно, велику роль у цьому відіграють ціна і той факт, що він належить до препаратів безрецептурного відпуску. І все ж давайте розберемося, чому він залишається популярним і чи варто ставитися навіть до таких традиційних і перевірених ліків без належної обережності.
Алохол являє собою жовчогінний препарат, що належить до холеретиків, тобто засобів, що посилюють виділення жовчі. Бувають також холекінетики — засоби, що підвищують скоротливу функцію жовчного міхура, та холеспазмолітики, тобто засоби, що усувають спазм жовчовивідних шляхів. Ці групи препаратів об’єднує той факт, що вони стимулюють жовчовиділення. Крім того, Алохол чинить м’яку протизапальну та протимікробну дію (Харкевич Д.А., 2006). Давайте подивимося, чим зумовлені ці ефекти.

Обговоримо склад препарату

Природа — це невичерпне джерело натуральних засобів для нашого здоров’я. Так, кропива дводомна (а саме її листя), один із компонентів Алохолу , здавна використовується в народній медицині. З давніх часів кропива відома як засіб, що призначається при кровотечах. Вона використовувалася як загальнозміцнювальний засіб, такий, що надає бадьорості (Соколов С.Я., 1993).
Вважається вона корисною і при атеросклерозі. Окремо слід відмітити використання кропиви при холециститі, захворюваннях травного тракту. Для кропиви характерні протизапальні властивості. Вона сприяє відновленню слизової оболонки у пацієнтів з вищезазначеними захворюваннями. Також є прокінетиком не лише для жовчного міхура, а й для кишечнику. Хлорофіл, який міститься в листі кропиви в великій кількості, корисний при анемії. Кропива — це рослина, яка чинить м’яку жовчогінну дію. Кропиву не слід приймати вагітним, оскільки вона підвищує тонус матки. Небезпечною є кропива і при підвищеній здатності крові до згортання. При кровотечах слід використовувати цей засіб з обережністю, це зумовлено тим, що, не знаючи причини хвороби, можна втратити дорогоцінний час, і це призведе до незворотних наслідків. Кропиву використовують у народній медицині також при порушеннях менструального циклу (збільшення крововтрати), маткових кровотечах. У післяпологовий період під впливом кропиви посилюється скоротливість матки, тонус і амплітуда скорочень підвищуються. Раніше ця рослина входила в фармакопеї різних країн, у тому числі й країн Європи, та дуже широко використовувалася в терапії деяких хвороб.
Поговоримо про часник. До складу препарату Алохол також входить часник, а саме його екстракт. Цибулина часнику містить ефірну олію, яка надає йому характерного аромату та викликає сльозотечу. Головним складником цієї ефірної олії є діалілдисульфід. Часник містить також фітонциди та бактерицидні речовини, до складу часнику входять тіоцианова кислота, полісахариди, йод, тіамін, аскорбінова кислота. Вважається, що він виявляє протигельмінтний та антисклеротичний ефекти, дезінфікує кишечник, у народній медицині він застосовується при діареї, дизентерії. Також його вважають запобіжним засобом проти раку, таким, що здатний попереджати шкідливий вплив отрут на організм. Часник прикладають до місць укусів бджіл, ос та інших комах. Сприятливий вплив часнику не викликає сумнівів.
Часник посилює моторику ШКТ, стимулює секрецію жовчі та інших травних соків. У народній медицині часник часто використовується при застудних захворюваннях та для їх профілактики. Він здатний розріджувати мокротиння та полегшувати його відходження. Відомо, що часник стимулює серцеву діяльність і навіть розширює коронарні судини.
Часник (препарати, до складу яких він входить) в фітотерапії призначають для пригнічення процесів бродіння в кишечнику. Цікаво, що аліцин (речовина, що утворюється при механічному руйнуванні клітин часнику) здатен уповільнювати ріст бактерій уже в розведенні 1:125 000, що дозволяє говорити про нього як про протимікробний засіб. Його здатність зменшувати вираженість запалення та бактерицидні властивості використовуються при захворюваннях ротової порожнини і зубів. Існує чимало рецептів народної медицини щодо застосування часнику, проте слід пам’ятати й про випадки, коли його не слід приймати для лікування тих чи інших захворювань.
Часник не можна використовувати хворим з виразковою хворобою шлунка. Він може викликати загострення гастриту. Часник не слід приймати особам, що знаходяться на цукрознижувальній терапії чи приймають антикоагулянти. Сік часнику при зовнішньому використанні, прикладанні на уражену ділянку може викликати подразнення і мацерацію.
Третім компонентом Алохолу є жовч суха (основою є таурохолева, дезоксихолева жовчні кислоти). Вона містить жовчні кислоти, котрі сприяють емульгації жирів і їх всмоктуванню, а також всмоктуванню жиророзчинних вітамінів у кишечнику. Цей компонент препарату збільшує кількість жовчі, яка виділяється, за рахунок саме підвищення її продукції гепатоцитами печінки. Жовч, що міститься в Алохолі , підвищує вміст холатів у жовчі, що утворюються в організмі, і таким чином знижує вірогідність випадіння холестеринового осаду.
До складу препарату входить активоване вугілля, воно вже багато років відоме як сорбент, що має м’які адсорбуючі властивості і зв’язує токсини. До того ж він зменшує здуття кишечнику. Сорбенти ще називають антидотами місцевої дії. Вони покликані адсорбувати шкідливі речовини і таким чином не давати їм всмоктуватися в ШКТ. Але їх призначають не лише при різноманітних отруєннях, а й при диспептичних явищах та здутті живота (метеоризмі). Раніше його також застосовували при підвищеній кислотності.
Алохол відповідно до АТС-класифікації належить до препаратів, що застосовуються при біліарній патології. Він є холеретиком, тобто речовиною, що підвищує утворення жовчі та її виділення (Мостовий Ю.М., 2006). За рахунок чого він реалізує жовчогінну дію? Препарати цієї групи називаються істинними жовчогінними (Окороков А.Н., 2005). Він покращує жовчосекреторну здатність гепатоцитів (клітин печінки). Цей препарат здатний покращити секрецію жовчі, зменшити запалення жовчовивідних шляхів і навіть знизити вірогідність формування в жовчному міхурі осаду з утворенням каменів холестеринової природи.
Підвищення надходження жовчі в кишечник пацієнта призводить до покращання його скоротливої функції і більшого виділення травних соків. Виходячи з цього, також покращуються перетравлювання і засвоєння жирів, процес травлення в цілому. Препарат попереджає процеси бродіння в кишечнику, зменшує його здуття. Завдяки підвищенню току секрету по жовчовидільних шляхах Алохол та інші засоби групи істиних жовчогінних попереджають виникнення висхідної інфекції і розповсюдження запальних явищ. Діючі речовини Алохолу підібрані таким чином, що їх терапевтичні ефекти взаємопідсилюються та взаємодоповнюють один одного.
Чим керується лікуючий лікар, коли обирає, який саме жовчогінний засіб слід призначити конкретному хворому в конкретній ситуації? Адже навіть якщо вам призначили цей лікарський засіб одного разу, наступного разу він може не допомогти або навіть зашкодити. Першим фактором, звичайно, є фаза захворювання — загострення чи ремісія. Також, застосовуючи жовчогінний засіб при, наприклад, холециститі, необхідно звернути увагу на супутні стани, наприклад гіпотонічну чи гіпертонічну дискінезію жовчовивідних шляхів. На початку загострення хронічного холециститу можуть бути призначені жовчогінні засоби, що усувають спазм, після купірування загострення — жовчогінні засоби, які мають у спектрі своєї дії протимікробний та протизапальний ефекти. Інколи препарати можуть призначатися в поєднанні, а не послідовно. Ближче до завершення курсу лікування можуть призначатися інші лікарські засоби, а при зниженні тонуму жовчних шляхів вибір буде зроблений на користь холецистокінетиків.

Фармакокінетика

Процес всмоктування діючих речовин препарату Алохол відбувається в кишечнику, потім він частково реабсорбується. Виведення відбувається з каловими масами.

Показання

Серед патологічних станів, при яких може знадобитися включення в схему лікування Алохолу , слід згадати такі. Це хронічний холецистит. Різної вираженості дискінезії жовчовивідних шляхів без спазму сфінктера Одді. Також Алохол може призначатися пацієнтам з видаленим жовчним міхуром для терапії порушень випорожнення і проблем з травленням, що розвиваються після операції. У терапії запорів, пов’язаних зі зниженням тонусу кишечнику і при холестерозі жовчного міхура (ХЖМ), коли в його стінці відбувається відкладання холестерину та інших ліпідів.
Алохол не застосовувати:
-якщо є гіперчутливість до будь-якого з компонентів препарату (навіть якщо реакція такого роду виникала колись давно в минулому, не слід застосовувати засіб, що її викликав);
-гепатит будь-якої етіології;
-жовчнокам’яна хвороба;
-механічна або підпечінкова жовтяниця;
-при спазмі сфінктера Одді, оскільки при цьому порушується евакуація жовчі, а збільшення її кількості призводить до посилення больових відчуттів та інших неприємних наслідків;
-при гострому панкреатиті;
-під час загострення виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки (слід мати на увазі, що діючі речовини Алохолу зумовлюють збільшення секреції травних залоз);
-при гострих ентероколітах.

Одночасне призначення з іншими препаратами

Поєднання з іншими жовчогінними препаратами групи холеретиків зумовлює синергічний ефект і дія самого Алохолу посилюється. Поєднане застосування препарату з послаблювальними засобами усуває закреп (констипацію). При поєднаному застосуванні Алохолу і жиророзчинних вітамінів відбувається покращання всмоктування останніх. Також підвищується ефект антибактеріальних засобів при їх призначенні поряд з Алохолом для лікування патології жовчовивідних шляхів мікробного генезу. Алохол не застосовувати з препаратами, до складу яких входить алюміній і з сорбентами, оскільки вони знижують його всмоктування.

Заходи перестороги

У період вагітності чи годування груддю Алохол може бути призначений лікарем тільки в тому випадку, коли можлива користь для матері переважає потенційний ризик для дитини/плода. Алохол з обережністю застосовується при сечокам’яній хворобі (камені в сечовому міхурі, нирках). У той же час препарат можна приймати водіям автомобілів, особам, що управляють різноманітними механізмами. Він не викликає загальмованості реакцій.

Спосіб застосування. Дозування

Дорослим Алохол зазвичай призначається по 1–2 таблетки 3–4 рази на добу після їди. Курс лікування становить 1 міс. Якщо основні симптоми хвороби були ліквідовані, слід рекомендувати прийом лікарського засобу в нижчій дозі ще протягом 1–2 міс, а саме по 1 таблетці 2–3 рази на добу після прийому їжі. Однак також може бути одразу призначений курс лікування тривалістю 2 міс (Окороков А.Н., 2005). Курс лікування можна повторювати декілька разів на рік, зробивши між ними перерву 3 міс.

Передозування

При прийомі в високих дозах протягом тривалого періоду можливі явища дискомфорту в животі, нудота, діарея, шкірний свербіж. При проведенні лабораторних тестів може бути виявлено підвищення АлАТ, АсАТ. У таких випадках необхідно діяти наступним чином: припинити прийом препарату і прийняти сорбент.

Побічні реакції

Можуть розвиватися алергічні реакції, особливо у схильних до них людей.
Отже, Алохол займає свою нішу в комплексному лікуванні хвороб жовчовивідних шляхів, також це відносно невисоковартісний препарат (невисока вартість курсу лікування). Слід також відмітити, що Алохол належить до безрецептурних препаратів, однак необхідно пам’ятати, що самолікування неприпустиме, і завжди слід звернутися за консультацією до лікаря.