А́льфа (велика Α, мала α; грец.
Альфа — перша літера грецької абетки (грец. άλφα), і популярна назва для першого, головного чи найкращого.
Алфаві́т(грец. ἀλφάβητος, від назв перших літер грецької абетки «альфа» та «бета») — у математичній логіці та дискретній математиці — скінченна множина символів. Термін «алфавіт» є часто вживаним синонімом множини, зазвичай ним позначають непорожню скінченну (зчисленну) множину.
А́льфа (грец. ἄλφα) — назва першої літери грецького алфавіту — Α, α.
Сучасна українська абетка є кириличною і складається з 33-ох літер, які вживаються для позначення на письмі 38 фонем. 21 літера позначає приголосні звуки — б, в, г, ґ, д, ж, з, к, л, м, н, п, р, с, т, ф, х, ц, ч, ш, щ.
альфами. Місцевий. на/у альфі. на/у альфах. Кличний. альфо. альфи. альфа – тлумачення, орфографія, новий правопис онлайн в українській мові.