Чи потрібно виділяти комою “З повагою. “?

В ділових листах в кінці зустрічаємо фрази “З повагою. “, “З найкращими побажаннями. “. Була переконана, що після таких слів ставиться кома – “З повагою, міський голова Львова”. Та скориставшись ґуглопошуком виявила, що кому там ставити не потрібно.(1, 2) Хоча в англійські мові за аналогією пишуть – “Sincerely yours. ” І за інтонацією робимо паузу, що на письмі мало б віддзеркалитись комою. У вищезгаданих джерелах пропонують використовувати тире. Як правильно виділяти фрази “З повагою. “, “З найкращими побажаннями. ” в кінці ділових листів, і чи потрібні там розділові знаки взагалі?

2 Answers 2

Чекаємо на Ваші пропозиції про відвідування Головного павільйону НВЦ України.

Режим роботи: Контактні телефони:

з 10.00 до 17.30, крім суботи та неділі 251-91-40; 251-91-42

З повагою,

заступник генерального (підпис) Т.Г. Цимбал

директора НВЦ (печатка)

Зразки ділових листів (Г. Й. Волкотруб СТИЛІСТИКА ДІЛОВОЇ МОВИ)

В кінці листа при підписі слід використовувати тире, оскільки це неповні речення.
З повагою – Віталій Кличко.
Щиро Ваша – Софія Ротару.

З повагою

З повагою і найкращими побажаннями

Зі щирою повагою (пошаною)

З найщирішою до Вас повагою (пошаною)

З повагою, вдячністю та побажанням успіхів

Після прощальної формули ввічливості розділовий знак не ставиться, з нового рядка оформлюється реквізит “Підпис”.

Хоча і знайшла один приклад використання коми після словосполучення “З повагою..”, але більшість джерел не радить її використовувати. Отже, варто використовувати тире або не використовувати жодних розділових знаків.

Мені здається, що ваш приклад з підручника відрізняється від інших. Можливо саме ця різниця і вимагає викоритсання коми?

@Yola якщо чесно, я трохи запуталась. Мені здається, можемо використовувати і кому, і тире, і без розділових знаків.

На сайті Київська медіашкола подана стаття “Чи треба ставити кому після сполучення «з повагою» в ділових листах?”:

Очевидно, ці конструкції є неповними реченнями. Натомість повні речення мають таку форму: Із подякою до вас звертається ректорат КНЕУ.

На місці пропуску слів у неповних реченнях ставлять здебільшого тире. Якщо сполучення слів з повагою, з подякою тощо вжиті безпосередньо перед прізвищем, назвою посади, назвою установи, організації, то між ними ставлять тире.

Якщо такі звороти розміщені в одному рядку на відстані від прізвища, назви посади, назви установи, організації або в другому рядку, нижче від них, то між ними не вживають розділових знаків. Увічливого, дружнього тону вашому листу нададуть завершальні фрази на зразок Щиро Ваш. ; Із найкращими побажаннями. ; Щиро відданий Вам. ; а офіційного характеру – З повагою. ; Із вдячністю й повагою. ; З повагою та найкращими побажаннями.

Також О. Авраменко у Сніданку з 1+1 каже, що речення типу “з повагою Віталій Кличко” є неповними, бо можна додати “з повагою ставиться до Вас Віталій Кличко”. Таким чином або жодного розділового знаку не ставимо, або ж ставимо тире. Наприклад:

З повагою – Віталій Кличко

З повагою Віталій Кличко

P. S.: Бачила ще фото, де чітко написано із прикладами, однак не можу знайти. Якщо натраплю, то обов’язково кину.

Позиції вживання прийменника З та його варіантів ІЗ, ЗІ (ЗО)

усередині речення перед такою самою буквою незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Диктант з української мови; Контрольна робота з української мови; На додаткових заняттях учитель працює по-різному: з усіма учнями або з одним-двома;

2) на початку речення перед буквою, що позначає приголосний (крім свистячих з , с , ц та шиплячих ч , ш , шч ): З лісу потягло прохолодою; З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка);

рідше — перед початковим буквосполученням чи буквосполученням наступного слова, якщо попереднє слово закінчує буква, що передає голосний: З другого боку простяглися поля; Вона відвідала з друзями Київ; Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко);

3) між двома буквами, перша з яких позначає голосний, а друга — приголосний: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Варіанти із , зі ( зо ) вживаємо перед буквами, що передають важкі для вимови збіги приголосних, та для досягнення милозвучності.

2. Із уживаємо переважно перед буквами, що позначають свистячі та шиплячі звуки ( з , с , ц , ч , ш , шч ) незалежно від закінчення попереднього слова та між буквосполученнями (після них або перед ними): Перстень виготовлено із золота; Родина із семи душ; Гнат… запріг коні й так їх гнав із села, що вони із шкури вилазили (М. Стельмах); Із шовку виготовили вітрила; А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле (Нар. пісня); I місив новий заміс із тіста старого (І. Драч); Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (М. Коцюбинський); Лист із Бразилії (І. Франко).

3. Зі вживаємо, якщо буквосполучення наступного слова має початкові з , с , ш , шч та ін., незалежно від закінчення попереднього слова чи паузи: Ви зустріли ворога… зі зброєю в руках (Ю. Яновський); Балада зі знаком запитання (І. Драч); Бере книжку зі стола (Леся Українка); Зі школи на майдан вивалила дітвора (А. Головко); Прибув зі Львова.

У позиції перед деякими буквосполученнями варіанти із та зі можуть бути взаємозамінними, пор.: Устав разом із сходом сонця і Устав разом зі сходом сонця.

Примітка. Трапляються відхилення від поданих правил уживання прийменника з та його варіантів із, зі, що спричинено вимогами ритмомелодики або мовними вподобаннями автора.

Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди вживаємо із числівниками два, три: Позичив зо дві сотні; Проспав зо три години та із займенником мною: Він був зі (зо) мною.