Як позначається дієприкметник і дієприслівник

НЗ – не змінюється; ЧРВ – змінюється за числами, родами й відмінками; ЧР – змінюється за числами й родами; ЧО – змінюється за числами й особами.

Вид і перехідність дієслів

Усі дієслівні форми бувають доконаного й недоконаного виду, перехідні й неперехідні.

Дієслова недоконаного виду називають дію, не обмежену ні початком, ні кінцем, і відповідають на питання що робити?: рухатися, йти, відвідувати.

Дієслова доконаного виду називають, дію обмежену або початком, або кінцем, або водночас і початком, і кінцем, і відповідають на питання що робити?: рушити, прийти, відвідати.

Форми одного виду дієслів творяться від форм іншого виду переважно додаванням й відкиданням різних префіксів та суфіксів: казати — сказати, нести — принести, допомагати — допомогти, стукати — стукнути, запрошувати — запросити.

Перехідні дієслова вимагають після себе додатка, який відповідає на питання знахідного відмінка кого? що? (без прийменника) Без такого додатка висловлювання позбавлене змісту: знайшли (кого? що?), придумав (кого? що?), розглянувши (кого? що?).

Усі інші дієслова, зокрема й дієлова на -ся, неперехідні: дбаймо про довкілля, дякую вам, оволодівати знаннями, пишатися сином.

Деякі дієслова залежно від контексту виступають то як перехідні (читаю книжку), то як неперехідні (таке мале, а вже читає).

Визначте, до яких форм дієслова належать подані слова.
(Як виконувати завдання)

У відповідях використовуйте такі скорочення для форм: неозначена – НО, способова – СП, дієприкметник – ДПК, безособова – БО, дієприслівник – ДПС.

1. Дієприслівник як особлива форма дієслова

Дієприслівник — це незмінювана особлива форма дієслова, яка виражає додаткову дію, що пояснює в реченні основне дієслово – присудок.
Дієприслівник відповідає на питання що роблячи? що зробивши?

До дієприслівників недоконаного виду належать такі, що означають незакінчену додаткову дію, яка відбувається одночасно з дією, вираженою дієсловом-присудком.
І полем, степом ідучи , свого ти сина закриваєш. (Т. Шевченко.)

У цьому прикладі ми бачимо, що дієприслівник ідучи , відповідає на питання — що роблячи? та має недоконаний вид , вказуючи на додаткову дію, що відбувається одночасно з основною дією – закриваєш, – виражену дієсловом-присудком.
Дієприслівники недоконаного виду творяться від теперішнього часу дієслова за допомогою суфіксів -учи (на письмі ще -ючи ) для І дієвідміни і -ачи (-ячи ) для II дієвідміни.

Для цього досить дієслово поставити в 3-й особі множини теперішнього часу (що
роблять?) і -ть замінити на -чи: несуть – ть + чи = несучи, борються – ть + чи(сь) = борючись, гуркотять – ть + чи = гуркотячи.

На відміну від дієприслівників недоконаного виду , дієприслівники, які належать до доконаного виду, означають завершену додаткову дію.

Дієприслівники доконаного виду творяться від минулого часу дієслова доконаного виду (що зробив?) за допомогою суфікса -ши: сказав + вши = сказавши, приніс + ши = принісши, переміг + ши = перемігши.

Дієприслівники зберігають вид того дієслова, від якого утворені (доконаний: посміхнувся — посміхнувшись; недоконаний: посміхався — посміхаючись).

Дієприслівники завжди закінчуються буквою и : схопивш и , втративш и , кажуч и , пишуч и , захворівш и .

У реченні дієприслівник пов’язується з тим самим іменником, що й дієслово-присудок, і виступає у ролі обставини .

Засинаючи , він почув раптом голос — почув коли? — засипаючи ;
Купивши квиток , ми пішли до музею народної культури — пішли за якої умови? — купивши квиток .