Як вирощувати персики – від посадки кісточки і до збирання врожаю!

Автор: Олександр П. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=23 Перша редакція: 06 серпня 2023 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 5 хвилин 👀 6283 рази 💬 0 коментарів

• Вибір сорту
• Персик із кісточки
• Посадка персика в ґрунт
  • Підготовка саджанців
  • Яма та ґрунт для персика
  • Саджаємо персик
  • Захист на зиму
  • Перше підживлення та підготовка до зими
  • Обробка персика від хвороб та шкідників
  • Полив та обрізка
  • Підживлення персика

  Друзі, сьогодні я розповім про вирощування персика від посадки дерева до отримання врожаю.

  Вибір сорту

  Для початку вам потрібно визначитися із питанням, який сорт персика ви хочете виростити. Скажу відразу: сорт має бути районованим до вашої місцевості.

  Персик – дерево примхливе, і не всякий клімат йому підходить. Більшості сортів потрібне тепле тривале літо, але є сорти, які можуть зростати і в регіонах з відносно прохолодним кліматом. Від того, чи правильно ви оберете рослину, залежить, чи будете ви з урожаєм.

  Персик із кісточки

  Якщо ви хочете насолоджуватися плодами персика 30-40 років, вирощуйте його з кісточки, тому що термін життя придбаного в розпліднику або на ринку саджанця не більше 10-15 років.

  Сіянець, що виростає з кісточки, формує потужну кореневу систему. Посадіть навесні кісточку в землю, а восени – з 25 серпня до 15 вересня – прищепіть на сіянець бруньку потрібного вам сорту. Сіянець послужить міцною та надійною підщепою.

  Посадка персика в ґрунт

  Підготовка саджанців

  Саджанці персика коштують дорого, і стовідсоткової гарантії, що вони приживуться вам ніхто не дасть. Однак шанси на успіх можна підвищити, дотримуючись певних правил.

  Мені надіслали якісні саджанці трьох сортів у надійній упаковці. Кожна рослина підписана. Я висловлюю фірмі свою подяку. До речі, за договором протягом 60 днів я можу повернути саджанці, якщо на них виявляться дефекти.

  Коріння виглядає здоровим і міцним. За дві-три години до посадки саджанців персика їх потрібно опустити у відро з водою, щоб корінці наситились вологою та розправилися. А перед тим, як помістити саджанець у посадкову яму, занурьте його коріння в глиняну бовтанку.

  Щоб її приготувати, наберіть пів відра глини, долийте води та розмішайте, щоб вийшла суміш консистенції густої сметани. Додайте до неї пару ковшів коровяка. Бовтанка захистить коріння від механічних пошкоджень, додатково їх підживить і підвищить шанси персика успішно прижитися.

  Яма та ґрунт для персика

  Саджати персики краще восени, але потрібно поквапитися зробити це до холодів. Глибина посадкової ями має бути не меншою за 60 см, а діаметр – від 80 см до 1,2 м залежно від розміру саджанця.

  На дно ями потрібно насипати високий горбок поживного ґрунту, що складається з вийнятої землі, 1-2 відер перегною (компосту) та 2-3 літрових ковшів деревного попелу. Інгредієнти слід ретельно змішати. Такою самою ґрунтосумішшю слід заповнити яму після посадки.

  Саджаємо персик

  Вбийте по центру горбка у дно ями високий кілок, до якого ви після посадки підв’яжете саджанець. Помістіть персик на горбок таким чином, щоб місце щеплення знаходилось вище поверхні на 5 см і дивилося на південь, розправте коріння саджанця і заповніть яму ґрунтовою сумішшю.

  Після посадки зробіть навколо деревця поливну лунку, полийте його 40 л води, злегка похитайте стовбурець, щоб із землі вийшло повітря, підв’яжіть саджанець до кілочка, а через тиждень повторіть полив ще раз. До весни вологи рослині вистачить.

  Захист на зиму

  Перед зимівлею потрібно добре замульчувати пристовбурове коло, а якщо у вашій місцевості багато гризунів або до саду навідуються зайці, то треба надіти на саджанець захист у вигляді обрізаної пластикової баклажки великого об’єму.

  Навесні слід укоротити саджанець до 30-40 см.

  Догляд персика

  Перше підживлення та підготовка до зими

  Перші два-три роки підживлюти персик не потрібно. На третю осінь внесіть у прикореневе коло відро гумусу і 200 г деревного попелу та перекопайте добрива із землею на глибину 10-15 см.

  І не забувайте влаштовувати персику щоосені вологозарядний полив, який необхідний, щоб коренева система добре пережила зиму. Особливо це важливо, якщо ви живете у суворому кліматі, а восени було мало дощів. Справа в тому, що коріння продовжує розвиватися навіть у остиглій землі, і для розвитку йому потрібна волога.

  Щоб захистити рослину від морозобоїн, побіліть його штамб і основи скелетних гілок. Персик дуже тяжко заліковує рани, і ви можете легко втратити дерево, так і не скуштувавши його перші плоди.

  Обробка персика від хвороб та шкідників

  Персик часто вражає вірусна кучерявість листя. При розвитку захворювання дерево уповільнює ріст, його листя виглядає жахливо, а плоди зменшуються в розмірах, тому персик потрібно двічі за сезон обробляти тривідсотковою бордоською рідиною, розчинивши в 10 л води 300 г мідного купоросу і 400-450 гр вапна.

  Перше обприскування потрібно зробити до того, як почнуть відкриватись бруньки, тобто наприкінці березня чи на початку квітня, а друге – наприкінці жовтня чи на початку листопада.

  Двома такими обробками ви зможете захистити персик від кучерявості листя та інших хвороб, якщо літо видалось сухе та спекотне, але у сиру та дощову погоду доведеться додатково обробляти дерево фунгіцидами, наприклад, препаратом Скат. Дві обробки цим препаратом на початку літа з інтервалом у 30 днів допоможуть зберегти здоров’я ваших дерев.

  Полив та обрізка

  Якщо у вас влітку хоча б один раз на півтора-два тижні випадають опади, персик поливати не потрібно. У нас за все літо було лише два дощі, тож я поливав свої персики щомісяця. Дерева старші за 2-3 роки потребують 2-3 відра води за один полив, а тим, що виповнилось 4-5 років, потрібно 4-5 відер.

  Коріння персика простягається в сторони від стовбура приблизно на 70 см, і саме цю площу потрібно просочити водою при поливі. Щоб якомога довше зберегти в ґрунті вологу, замульчуйте пристовбурове коло органічним матеріалом.

  Обрізають персик лише навесні. Потрібно вкоротити торішній приріст на 30%, видалити сухі гілки та розчистити крону так, щоб світло та повітря могли проникати у її середину.

  Підживлення персика

  З третього року життя персика ранньою весною, коли починає з’являтися листя, потрібно вносити під дерево азот. Я використовую з цією метою трав’яний настій, але ви можете внести будь-які азотні добрива. У середині літа, під час наливання плодів, дереву потрібен калій. Я вношу як калійне добриво розведений водою настій деревного попелу.

  Готується він так: у 10 л води я висипаю 400 г попелу, залишаю на добу настоюватись, потім перемішую, додаю до 9 л води 1 л настою попелу та виливаю добриво під дерево. Вносити підживлення можна лише після поливу, по вологому ґрунту, інакше вони не спрацюють. Це стосується будь-яких рослин.

  Цього року ми мали дивну весну: під час цвітіння персики засипало снігом, і частина квіток обсипалася. Проте врожай вийшов дуже пристойний. Якщо ви наслідуватимете мої рекомендації, то теж завжди будете з хорошим урожаєм.

  Відео: опис, посадка та догляд за персиком

  Персик вельми популярна, особливо останнім часом, плодова культура. Плоди персика володіють специфічним тонким ароматом. Вони привабливі на вигляд, смачні, соковиті, мають цінні харчові, дієтичні і лікувальні властивості.

  Дерева персика відрізняються великою енергією росту. Однак в молодому віці вони досягають невеликий розмір -3 — 5 м висоти. Крона персика, як правило, округлої форми. Коренева система персика залягає близько до поверхні ґрунту, переважно на глибині 20 — 50 см.

  Персик – посадка, догляд, обрізування і щеплення

  Країна дерева персика достовірно невідома, але передбачається, що в північному Китаї зростає дика форма культурного персика. У Європі перший опис персика з’явився в Італії близько середини першого століття.

  Плодоносить персик, в основному, на сильних змішаних пагонах і менше на плодових і букетних гілочках. У плодоношення персик вступає на 2 — 3 рік. Ніякий опис персика не зможе передати тонкий аромат і чудовий освіжаючий смак плодів цієї чудесної рослини.

  Тривалість експлуатації дерев персика коротка — 12 — 15 років. Персик само запилювальний, але кращі врожаї дає при посадці з іншими сортами.Персик — культура не зимостійка. У районах зі стійким зниженням температур нижче -23 градусів вирощування персика недоцільно.Великим недоліком практично всіх сортів персика є сприйнятливість до грибних хвороб і шкідників, але при використанні засобів профілактики і захисту ці чудові рослини можна все ж з успіхом вирощувати.Персик також одна з світлолюбних порід. Персик має підвищену сухо стійкість і жаростійкість. Віддає перевагу персик легким, суглинним і супіщаним ґрунтам з наявністю вапна і помірно — вологі.Кращою підщепою для персика є сіянці гіркого мигдалю від якого він відрізняється тільки плодами. Як слаборослу підщепку можна використовувати вишню повстяну.

  В описі персика в Короткій Енциклопедії Домашнього Господарства 1987р написано: «За біологічними особливостями плоди персика діляться на опушені і не опушені.

  • Опушені — з відокремлюваною від м’якоті кісточкою відносяться до справжніх персиків, а з Невідокремлювані — до групи Павії.
  • Не опушені — відділяється кісточкою — нектарини, а з Невідокремлювані — бруньони. «

  По термінах дозрівання сорти персика дуже варіюють (середина червня — початок жовтня).

  Плоди персика мають дуже ніжну шкірку і м’якоть, які можуть сильно пошкоджуватися при зборі врожаю і транспортуванні. Їх також не можна тривалий час зберігати в холодильнику.

  Якщо ви вирішили посадити персик у себе на ділянці і вибрали певний сорт персика, уважно прочитайте опис персика, чи відповідає він вашим очікуванням (термін дозрівання, схильність до певних захворювань, розмір і колір плодів, відділяється чи кісточка від м’якоті). Якщо вас все влаштовує — сміливо садіть персикове дерево і з задоволенням очікуйте результати. Адже для садівників важливий не тільки результат, але і процес.

  Вирощування та посадка персика

  Посадка персика проводиться аналогічно посадці інших плодових дерев.

  При вирощуванні персика місце вибране для його посадки має бути сонячне, захищене від протягів і незаболочене. Посадочні ями при посадці персика копають розміром 0,7 х 0,7 м, вносять 10 кг перепрілого гною або компосту, 150г суперфосфату в суміші з землею. Така кількість поживних речовин забезпечить дерево персика на 5 — 6 років життя.

  Як посадити персик? Посадка персика восени

  Посадка персикового саду проводиться за схемою 4 х 4 м. Саджанець персика поміщають в яму, розправляючи кореневу систему, і засипають підготовленою родючою землею. Місце щеплення після посадки персика має бути на 2 — 3 см вище рівня ґрунту. Можна відразу вбити кілок і закріпити молоде дерево персика. Пристовбурні кола ущільнюють від країв до центру, добре поливають (4 — 5 відер) і мульчують шаром компосту (8 — 10 см).

  При посадці персика восени мульчують прикореневу зону і підсипають до стовбура на висоту 20 — 30 см.

  Догляд за персиком в домашніх умовах

  Догляд за персиком в домашніх умовах полягає в утриманні пристовбурного кола в чистому і пухкому вигляді, а також у своєчасному поливі і підгодівлі.

  Персик досить посухостійкий, поступаючись за цією ознакою тільки абрикосу. Але при тривалій ґрунтової і атмосферної посухи, дерева персика погано ростуть, плоди персика стають дрібними і осипаються, погіршуються їхні смакові якості.

  Незважаючи на відносну посухостійкість, персик добре відгукується на зрошення.

  Для підтримки оптимального режиму зрошення в посушливі роки персик слід поливати 4 — 5 разів. Перший полив персикового дерева проводять в середині — наприкінці травня, наступні — через 10 — 15 днів. Велике значення має підтримання оптимальної вологості в ґрунті у другій половині вегетації, коли у персика інтенсивно ростуть плоди, відбувається диференціація квіткових бруньок і підготовка рослин до зими. Під час дозрівання персики не поливають.

  Підживлення персика в домашніх умовах
  

  Після вступу в плодоношення рано навесні дерево персика щорічно удобрюють сечовиною, насипавши в борозну по проекції крони 150 — 200г речовини. У травні до початку формування плодів, дерево персика слід підгодувати калійними добривами в рідкому вигляді.

  У вересні, через рік, вносять 3 — 4 відра органіки, щороку — мінеральні добрива: 300г гранульованого суперфосфату і 150 — 200г калійної солі.

  Після цвітіння, рекомендується обприскати крону персика мікроелементами: на 10 л води — 60 г кальцинованої соди, 20г мідного купоросу, 10г борної кислоти, 1г марганцю, 10 крапель йоду.

  На південних карбонатних ґрунтах проводять листкові підживлення персика хелатами залоза «Ферріленом» (1: 1000). Зазвичай буває достатньо 2 — 3 обробок за сезон, але на ґрунтах, схильних до засолення, обробки проводять регулярно протягом усієї вегетації.

  Відео: секрети агротехніки вирощування персика

  Рекомендуємо переглянути нашу незмінну рубрику садівництво-кращі поради де Ви знайдете чимало цікавих статей про сад та догляд за ним. Гарного врожаю, дорогі читачі.

  Читайте також:

  • Помідори рання посадка, кращі сорти для відкритого грунту та…
  • Дюк (черевишня, ВЧГ) Чудо-вишня: характеристика і опис…
  • Яблуня китайка (Долго): опис сорту, фото, вирощування та…
  • Абрикос Ананасовий Цюрупинський: опис сорту, фото, посадка…
  • Яблуня Чудна: опис, розміри дорослого дерева, посадка,…
  • Улюблена з дитинства яблуня Слава Переможцям: посадка і…

  Как вырастить абрикос из косточки – пошаговая инструкция

  Плод абрикосового дерева, или же абрикос – это уникальный и вкусный фрукт. В нём очень много полезных элементов: фосфор, магний, калий, провитамин А, много кислот и важных микроэлементов. Чтобы вырастить дерево абрикоса самому и получить хороший урожай, нужно знать о правильном выборе косточки для выращивания и дальнейшем уходе за саженцем.

  Какие абрикосовые косточки подойдут для посадки?

  В качестве исходного материала подойдёт районный плод первого урожая, то есть тот, который успешно выращивается в вашей области и стойко переносит все природные и климатические условия вашей местности. Не районный же абрикос может не дать хороший урожай или вовсе не приживётся.

  Где взять косточку?

  Вы покупаете местные первые спелые абрикосы у дачников, уточняя сорт и вкусовые характеристики. С удовольствием их едите, но косточки не выкидываете. Не забудьте обратить внимание на то, чтобы косточка легко отделялась от мякоти плода – это признак того, что она готова к будущей посадке.

  Вам также нужно решить, хотели бы вы, чтобы косточка была сладкой или, наоборот, горькой. Семя с любой вкусовой характеристикой полезно: как в сладкой, так и в горькой косточках содержится большое количество жирных кислот, минеральных веществ и витаминов. При этом в горькой косточке больше витамина B17.

  Отбор семян

  Отобранные косточки только спелых плодов хорошо промываются под проточной водой, высушиваются и хранятся в проветриваемом месте с низким показателем влажности. Косточек лучше собрать много, так как не все из них смогут взойти весной.

  Время посадки

  Наилучшее время для посадки — это поздняя осень перед первыми серьёзными заморозками, либо же середина весны. Если же вы решите посадить косточки ближе к середине осени, то есть большая вероятность того, что косточки съедят грызуны.

  Выращивание в открытом грунте

  Высаживать абрикосовые косточки в саду или огороде лучше решения выращивать деревце в домашних условиях, так как этот процесс закалит саженец, и он в дальнейшем сможет выдержать любую непогоду в то время, как домашние могут не пережить и первых холодов.

  Место для посадки

  Выбор места для посадки будущего дерева не принципиален. Оно может быть любым, поскольку у вас в последствии будет возможность пересадить саженец на другое место после того, как он достаточно окрепнет.

  Посадка в грунт

  Перед осенней посадкой косточки проходят предварительный отбор. Для этого их помещают в воду примерно на сутки. Те, что вспыли, сразу отсеиваются, так как они внутри пустые, и ничего из них не выйдет.

  Все, что прошли отбор, помещаются в заранее подготовленную траншею глубиной 5-6 см. На дно траншеи выкладывают перегной, солому, песок, чернозём, следом кладут косточки, после присыпают их тем же составом, а сверху припорашивают землёй.

  Не стоит сажать косточки слишком поверхностно, так как в этом случае их могут склевать птицы. Но и слишком глубокая посадка не приемлема. Относительно среднее расположение закалит семечки, оставив к всходам самых сильных представителей.

  Весенняя посадка, в отличие от осенней, подразумевает несколько нюансов. Семена подвергаются стратификации, то есть длительному выдерживанию семян при определённой температуре для дальнейшего плодотворного их прорастания. Этот же процесс проходят косточки, посаженные осенью, только более естественным путём.

  Приблизительно в конце января косточки помещают в ящик с влажным песком, который затем опускается в погреб или ставится в холодильник до апреля. Температура хранения постоянно должна быть +2°C, а песок всегда должен быть влажным.

  Или же в начале марта семена можно замочить в воде на три дня, каждый день меняя воду и не допуская закисание. После того, как косточки напитались влагой, их помещают во влажный песок, опускают в погреб, а в апреле осуществляют высадку по той же схеме, что и в осеннее время.

  Как выращивать саженцы абрикоса из косточки методом посадки в открытый грунт, показано в следующем видео:

  Уход за всходами после посадки косточек

  Весной, когда покажутся первые листочки и стебелёк, будущие деревца необходимо защитить от птиц, грызунов, кошек и другой живности, сделав укрытия из подрезанной пластиковой тары, которая будет служить ограждением для нежных сеянцев.

  Сложного ухода они не требуют – полив раз в две недели (или чаще в зависимости от температуры) и рыхление земли вокруг стебелька. За лето сеянец возмужает, и уже осенью его можно будет пересадить на другое место.

  Стоит иметь в виду, что в саду необходимо оставить хотя бы два саженца, чтобы обеспечить хорошее опыление. Посадить их необходимо на расстоянии 3-4-х метров друг от друга.

  Пересадка молодого саженца на новое место

  Место для дальнейшего пересаживания может быть любым, но лучше, чтобы оно было не слишком тенистым, дабы плоды лучше наливались. Выройте ямку, на дно засыпьте смесь из перегноя, чернозёма, травы, ботвы и другой органики, припорошите подстилку землёй. После этого расправьте корни саженца и хорошенько заполните всю посадочную яму землёй.

  В первый год в начале весны деревце обрезают, удаляя засохшие веточки и побеги. Дальнейший уход заключается в обильном поливании водой в летнее время раз в пару недель. Прикорневую часть засыпают опилками или травой, чтобы избежать пересыхания. Через пять лет после посадки дерево должно дать первый урожай.

  Выращивание в домашних условиях

  Домашний процесс не сильно отличается от обычной посадки, поэтому вы уже обладаете той информацией, которая необходима для успешного опыта выращивания. Однако существует несколько нюансов, которые будут освещены ниже.

  Грунт для абрикоса

  Каких-либо определённых условий для выбора грунта нет. Можно приобрести как обыкновенный грунт, так и торфяной. Перед посадкой грунтовую смесь необходимо хорошо увлажнить отстоянной проточной или дождевой водой.

  Горшок для посадки

  Для первого времени хватит и обычного пластикового стаканчика, но по мере развития саженца его необходимо будет пересадить в глубокий горшок, так как корневая система абрикосового деревца достаточно длинная. Горшок лучше подобрать из природных экологичных материалов. Хорошо подойдут деревянная бочка, глиняный или каменный горшок.

  Посадка семян абрикоса

  Чтобы осуществить посадку, нужно запастись необходимым количеством пластиковых стаканчиков или специальных рассадников, которые продаются в садоводческих магазинах. Также необходимо запастись дренажом, который размещается на самое дно стаканчика. Сверху дренажа укладывается увлажнённая грунтовая смесь, в которую сажается пророщенное семечко.

  Выращивание проростков

  Косточки для домашнего взращивания также проходят период стратификации, который длится примерно 100 дней, и такой же отбор, который был описан выше. После того, как прошёл период закаливания, проросший посадочный материал высаживается в пластиковые стаканчики с отверстием на дне, чтобы излишняя жидкость имела возможность вытечь.

  В данном видео садовод рассказывает о выращивании абрикосового деревца в домашних условиях:

  Уход за абрикосовым деревом

  За абрикосовым деревом, выращиваемым в домашних условиях, необходимо осуществлять постоянный уход. Очень важно проводить подкормку, избавлять дерево от различных вредителей, а также болезней.

  Болезни и вредители

  Различные болезни и вредители способны снизить урожайность любого дерева, в том числе и абрикоса. При этом существуют разные типы болезней.

  Болезни, вызванные вирусной или бактериальной инфекциями:

  • Оспа сливовая. Плоды и листья покрываются коричневыми пятнами и вмятинами, либо полосами. Абрикосы созревают очень быстро, но теряют свои вкусовые характеристики. Если вы заметили оспу на рядом стоящей сливе, знайте, что она непременно перейдёт на абрикосовое дерево, и наоборот.
  • Оспа кольцевая. Листья меняют форму, побеги отмирают или плохо растут, ветки погибают. На плодах появляются бурые пятна. Дерево в скором времени может погибнуть.
  • Вирусное увядание. Одновременно появляются листья и соцветия, но листочки утолщённые, скрученные и в жёлтых пятнах. Сам плод приобретает коричневый окрас и теряет вкусовые характеристики. Дерево в дальнейшем может погибнуть.

  Болезни, вызванные грибковыми поражениями:

  • Клястероспориоз. Дырчатая пятнистость. Поражает дерево в осенний и весенний периоды. На листьях появляются буро-фиолетовые пятна, которые разрушают лист, делая его тоньше, после чего на месте пятна образуется сквозное отверстие. На побегах появляются тёмные отметины, из которых проступает древесная смола.
  • Монилиоз. Проявляется ожогами и серой гнилью. Часто появляется во время повышенной весенней влажности, когда начинается цветение. Большой процент потери урожайности. Есть вероятность того, что болезнь появится вновь в следующем году, так как споры плесени обладают большой устойчивостью к природным факторам и «лекарствам».

  Профилактика и лечение:

  • Обрезание заражённых веток и побегов.
  • Опрыскивание весной почек перед созреванием и осенью листьев после опадание бордосской жидкость 4% для дырчатой пятнистости и 3% для монилиоза.

  Остерегайтесь яиц и личинок таких вредителей как тля (деформирует листья), плодожорка (её гусеницы селятся внутри плода, съедают мякоть, ускоряя сгнивание), фруктовая полосатая моль (гусеницы поедают почки и побеги), долгоносик (портит соцветия, листья, в летнее время — плоды). Против вредителей эффективна обработка раствором хозяйственного мыла и инсектицидные средства.

  Удобрение и подкормка

  Подкармливать дерево лучше всего в осеннее время после опадения листьев, чтобы почва могла обогатиться полезными питательными веществами и была готова к весне.

  Лучший способ подачи удобрения – это корневая подкормка. В качестве подкормки используют древесную золу, торф, опилки с песком, яичную скорлупу. В течение лета молодые саженцы полезно подкармливать настоем крапивы, смешанным с навозом.

  Пересадка абрикоса, выращенного из косточки

  Абрикосовый саженец будет требовать частую пересадку: молодое деревце необходимо пересаживать раз в год, подросшее – раз в 4 года, а диаметр горшка будет увеличиваться каждый раз на 10 сантиметров. Имейте в виду, что деревце, выращенное в домашних условиях, с большой вероятностью погибнет при первых заморозках, если вы решите пересадить его на улицу.

  Нужно ли прививать абрикос?

  Вам необходимо знать, что в косточке заложена генетическая информация многих поколений, в следствие чего не всегда из посадочного материалы, собранного с дерева с большими и красивыми плодами, может вырасти дерево с аналогичным урожаем.

  Если вы разочарованы тем, что не получилось вырастить дерево с определёнными характеристиками, попробуйте привить к нему более «успешный» образец. Однако, чтобы избежать данную неприятность, необходимо сажать за раз большое количество косточек, чтобы в дальнейшем выбрать наилучший саженец.

  Важные рекомендации

  Весь процесс выращивания очень увлекателен и занятен. Главное, не забывать о сроках посадки, следить за температурой во время стратификации, ухаживать за саженцами и взрослыми деревьями, рыхлить почву, белить осенью и весной, своевременно осуществлять обрезание абрикоса и опрыскивание. Все профилактические меры помогут вам сохранить дерево здоровым и плодоносящим.