“Торкнутися Сонця”. Як проходить перша унікальна місія НАСА і чого від неї чекають

24 грудня наступного року сонячний зонд НАСА “Паркер” промчить повз Сонце на приголомшливій швидкості 195 км/с.

Жоден створений людиною об’єкт не рухався так швидко і не наближався до Сонця так близько – лише за 6,1 млн км від його поверхні.

“По суті, ми майже приземляємось на зірку”, – сказав дослідник проєкту Нур Рауафі.

“Це буде монументальне досягнення для всього людства, еквівалентне висадці на Місяць у 1969 році”, – сказав ВВС News вчений з Лабораторії прикладної фізики Університету Джонса Гопкінса.

Швидкість “Паркера” залежатиме від величезного гравітаційного тяжіння, яке він відчує, падаючи до Сонця. Це буде схоже на політ з Нью-Йорка до Лондона менш ніж за 30 секунд.

Фото видимої поверхні Сонця, або фотосфери у високій роздільній здатності

Сонячний зонд “Паркер” американського космічного агентства — одна з найсміливіших місій, які коли-небудь задумувалися людиною.

Запущений у 2018 році, він здійснює повторні й дедалі ближчі проходи повз Сонце.

Маневр, запланований на кінець 2024 року, дозволить “Паркеру” подолати 4% відстані Сонце-Земля (149 млн км).

Там на нього чекатиме складне завдання. У перигелії, найближчій до Сонця точці орбіти зонда, температура у передній частини космічного корабля, ймовірно, досягне 1400°C.

Стратегія “Паркера” полягає в тому, щоб швидко увійти та швидко вийти з цієї зони, виконуючи вимірювання сонячного середовища за допомогою набору інструментів, розгорнутих через товстий тепловий екран.

Нагородою, як сподіваються дослідники, стануть проривні знання про деякі ключові сонячні процеси. Головним з них є чіткіше пояснення роботи корони, зовнішньої атмосфери Сонця.

Автор фото, S R Habbal and M Druckmüller

“Паркер” зануриться в корону, яку нам на Землі видно лише під час повного сонячного затемнення

Температура Сонця на його поверхні (фотосфері) становить приблизно 6000 °C, але всередині корони вона може досягати приголомшливих мільйонів градусів і більше.

Також в зоні корони потік заряджених частинок, що виходять назовні- електронів, протонів і важких іонів – раптово прискорюється до надзвукового “вітру”, що рухається зі швидкістю 400 км/с.

“Паркер” має камеру бічного огляду, що дозволяє виявляти світло, розсіяне частинками сонячної корони

Вчені досі не можуть повністю пояснити це явище. Але воно критично важливе для покращення прогнозів поведінки Сонця та “космічної погоди”.

Останнє стосується потужних викидів частинок та магнітних полів Сонця, які можуть погіршити зв’язок на Землі та навіть вивести з ладу електромережі. Сонячна радіація також становить небезпеку здоров’ю астронавтів.

“Це набуває нового виміру, особливо зараз, коли ми думаємо про відправку жінок і чоловіків назад на Місяць і навіть про організацію постійної присутності на місячній поверхні”, – сказав доктор Рауафі.

Отримані “Паркером” дані допоможуть “космічним” синоптикам під час майбутніх польотів на Місяць. Фото – ілюстративне

Наступний рік стане кульмінацією місії “Паркера”.

Під час прольоту 24 грудня зонд перебуватиме в сонячній короні значно довше, ніж раніше.

“Ми не знаємо, що ми виявимо, але ми шукатимемо хвилі сонячного вітру, пов’язані з нагріванням”, – сказала ВВС News керівниця наукового відділу НАСА Нікі Фокс.

“Я підозрюю, що ми відчуємо безліч різних типів хвиль, які будуть вказувати на поєднання процесів, про які люди сперечаються роками”.

Як перенести фотографії та відео з iPhone або iPad на комп’ютер Mac чи ПК з Windows.

За допомогою програми «Фотографії» та кабелю USB можна перенести фотографії та відео на комп’ютер. Ви також можете надати доступ до фотографій на всіх своїх пристроях за допомогою функції «Фото iCloud».

Як використовувати функцію «Фото iCloud»

Функція «Фото iCloud» автоматично захищає та синхронізує фотографії та відео на всіх ваших пристроях Apple, сайті iCloud.com і навіть на ПК з Windows. Якщо ви використовуєте її, імпортувати контент з одного пристрою iCloud на інший не потрібно. Ця функція завжди передає та зберігає оригінальні повнорозмірні фотографії. Оригінали можна зберігати з максимальною роздільною здатністю. Щоб заощадити місце, їх можна замінити компактнішими версіями, оптимізованими для конкретного пристрою. У будь-якому разі оригінали можна завантажити коли завгодно. Усі внесені зміни завжди відображаються на всіх ваших пристроях Apple. Дізнайтеся, як налаштувати й використовувати Фото iCloud.

Фотографії та відео, які ви зберігаєте у Фото iCloud, займають простір у сховищі iCloud. Перш ніж увімкнути Фото iCloud, переконайтеся, що в iCloud достатньо місця для зберігання всієї вашої колекції. Ви можете визначити необхідний обсяг, а потім за потреби перейти на тарифний план із більшим розміром сховища.

Як імпортувати на Mac

Ви можете імпортувати фотографії та відео на Mac, підключивши до нього свій пристрій. Однак якщо ви використовуєте функцію «Фото iCloud», імпорт не потрібен.

Щоб імпортувати на комп’ютер Mac:

1. Підключіть iPhone або iPad до комп’ютера Mac за допомогою кабелю USB.
2. Відкрийте програму «Фотографії» на комп’ютері.
3. У програмі «Фотографії» з’явиться екран імпорту з усіма фотографіями та відео, які зберігаються на підключеному пристрої. Якщо цей екран не з’явиться автоматично, натисніть ім’я пристрою на бічній панелі програми «Фотографії».
4. Коли з’явиться відповідний запит,розблокуйте пристрій iOS або iPadOS за допомогою коду допуску. Якщо на пристрої iOS або iPadOS з’явиться попередження Довіряти цьому комп’ютеру?, натисніть «Довіряти» й продовжуйте.
5. Виберіть, куди потрібно імпортувати фотографії. У розкривному списку «Імпортувати до» можна вибрати наявний альбом або створити інший.
6. Виберіть фотографії, які потрібно імпортувати, і натисніть кнопку «Імпортувати вибране» або «Імпортувати всі нові фото».
7. Зачекайте, поки завершиться процес, а потім від’єднайте пристрій від комп’ютера Mac.

Як імпортувати на ПК з Windows

Щоб імпортувати фотографії на ПК з Windows, під’єднайте до нього свій пристрій і скористайтеся програмою «Фотографії Windows»:

1. Оновлення до останньої версії iTunes на ПК з Windows. Щоб імпортувати фотографії на ПК, потрібна програма iTunes 12.5.1 або новішої версії.
2. Підключіть iPhone або iPad до ПК за допомогою кабелю USB.
3. Коли з’явиться відповідний запит, розблокуйте пристрій iOS або iPadOS за допомогою коду допуску.
4. Якщо на пристрої iOS або iPadOS з’явиться попередження «Довіряти цьому комп’ютеру?», клацніть «Довіряти» або «Дозволити» й продовжуйте.

Якщо функцію «Фото iCloud» увімкнено, перед імпортом фотографій на ПК з Windows потрібно завантажити їх повнорозмірні оригінали на iPhone або iPad.

Деякі відео, імпортовані з пристрою iOS або iPadOS на ПК з Windows, можуть мати в програмі «Фотографії Windows» неправильну орієнтацію. Ви можете додати ці відео до iTunes, щоб відтворити їх у правильній орієнтації.

Щоб забезпечити оптимальну сумісність фотографій із пристрою iOS або iPadOS із Windows 10 або 11, виконайте такі дії:

1. На пристрої iOS або iPadOS відкрийте програму «Параметри».
2. Натисніть «Камера», а потім — «Формати».
3. Виберіть «Найвища сумісність». Після цього зняті фотографії та відео зберігатимуться у форматах JPEG та H.264.

Інші способи передавання фотографій і відео на комп’ютер

• Швидке надсилання фотографій і відео на комп’ютер Mac за допомогою AirDrop.
• Імпортування фотографій і відео з носіїв даних, як-от жорсткого диска чи SD-картки, до програми «Фотографії» для macOS.
• Імпортування фотографій, знятих на плівкову фотокамеру, за допомогою сканера та Фотоприймача.
• Імпортування зображень безпосередньо до папки на комп’ютері Mac за допомогою Фотоприймача.
• Як синхронізувати музику, фільми та інший контент із пристроїв iOS за допомогою комп’ютера
• Як за допомогою Time Machine створювати резервні копії всіх файлів, зокрема фотографій і відео, і зберігати їх на зовнішній жорсткий диск

Інформація про продукти, вироблені не компанією Apple, або про незалежні веб-сайти, які не контролюються та не тестуються компанією Apple, не носить рекомендаційного характеру та не рекламується компанією. Компанія Apple не несе жодної відповідальності за вибір, функціональність і використання веб-сайтів або продукції сторонніх виробників. Компанія Apple також не несе відповідальність за точність або достовірність даних, розміщених на веб-сайтах сторонніх виробників. Зверніться до відповідного постачальника за додатковою інформацією.

“Найнебезпечніший об’єкт Сонячної системи”: як його пізнати?

На крихітні шматочки каміння й пилу чекає серія тестів й експериментів у лондонському Музеї природознавства, а також у Відкритому, Манчестерському та Оксфордському університетах.

Професорка Сара Рассел з Музею природознавства в інтерв’ю ВВС описала шматочок астероїда як невелику, але вагому пожертву американського космічного агентства.

Космічний апарат НАСА Osiris-Rex взяв зразок на поверхні 500-метрового астероїда Бенну у 2020 році.

Капсула зі здобутим матеріалом приземлилася у пустелі американського штату Юти два місяці тому.

НАСА дуже цікавиться цим астероїдом, чималою мірою і тому, що він має шанс зіткнутися з нашою планетою у найближчі 300 років. Саме тому його називають найнебезпечнішим об’єктом нашої планетної системи.

Ще більш важливим є те, що фрагмент астероїда може допомогти розширити наші уявлення про формування Сонячної системи 4,6 млрд років тому.

Секрет криється в хімічному складі Бенну, який практично не змінився з часом.

Автор фото, BBC/KEVIN CHURCH

Професорка Сара Рассел каже, що крихітний зразок ґрунту Бенну стане предметом вивчення британських учених на багато років уперед

У дослідженні беруть участь сотні вчених у всьому світі.

Наприклад, команда Музею природознавства має значний досвід у техніці дифракції рентгенівських променів, за допомогою яких можна визначити типи мінералів та їх співвідношення у породі.

“У нас є рентгенівська установка, що дозволяє нам проводити експерименти, які іншим не під силу, – пояснює Ешлі Кінг з Музею природознавства. – Крім того, у нас неймовірна колекція мінералів, а отже є всі необхідні стандарти. Тобто ми можемо робити порівняння, які допоможуть нам у розрахунках”.

Кінг може користуватися гарним набором приладів в інституті музею. Він також працюватиме на найбільшій у Британії рентгенографічній установці — Diamond Light Source, розміри якої можна порівняти з футбольним стадіоном.

Diamond генерує потужні пучки рентгенівських променів, забезпечуючи новий рівень чутливості й роздільної здатності.

Попередні аналізи, зроблені в НАСА за участю доктора Кінга, показали, що в породі Бенну є багато вуглецю і мінералів, що містять воду.

Існує теорія, що багаті на вуглець й воду астероїди, подібні до Бенну, могли зіграти роль у доставці на Землю на ранньому етапі її розвитку деяких ключових компонентів. Можливо, саме так планета отримала воду для своїх океанів та деякі хімічні сполуки, необхідні для зародження життя.

Автор фото, NASA/ERIKA BLUMENFELD & JOSEPH AEBERSOLD

НАСА мають багато матеріалу з Бенну, який планують зберегти для майбутніх досліджень

На перший погляд, 100 мг породи, передані Британії, — це не надто багато. Діаметр найбільших фрагментів становить менше ніж 2 мм, а деякі з найдрібніших ледь помітні неозброєним оком.

“Це лише чайна ложка, але уявіть собі, скільки окремих крупинок, наприклад, у чайній ложці цукру. Ми вивчатимемо цей матеріал по крупинці, — каже професорка Рассел, яка очолює групу планетарних матеріалів у музеї. – Можливо, це робота на все життя”.

Автор фото, BBC/KEVIN CHURCH

Крихітна цятка (вгорі) виглядає зовсім інакше під електронним мікроскопом (внизу)

У запасі в НАСА ще чимало цікавого, хоча вчені самі не знають, скільки саме.

Повністю відкрити контейнер зі зразками, які доставив на Землю Osiris-Rex, поки що не вдалося — пластина, що закриває контейнер, не відкручується.

Вченим з Космічного центру ім. Джонсона у Техасі доводиться шукати для цього нові інструменти.

100 мг, які отримала Британія, – це мала частка 70 г породи, що висипалася з контейнера під час підготовки до повернення на Землю.

Але навіть ці 70 грамів — це на 10 грамів більше за мінімальну кількість ґрунту, який місія мала привезти на Землю.

Тому з вивільненням близько 200 грамів речовини можна не поспішати.

Автор фото, NASA/GODDARD/UNIVERSITY OF ARIZONA

Астероїд Бенну є “грудою щебеню” — зібрані разом уламки матеріалу, що розлетілися після формування планет

Вчені з Британії та інших країн сподіваються відзвітувати про перші результати своєї роботи на Конференції з місячних та планетарних наук у березні 2024 року.

Тоді ж, як очікують, в журналі Meteoritics & Planetary Science опублікують дві великі оглядові статті.

НАСА планує помістити більшість зразків Бенну в архів, щоб зберегти його для майбутніх поколінь — для вчених, які, можливо, ще навіть не народилися, щоб працювати у лабораторіях, яких сьогодні не існує. І використовуючи прилади, які ще треба винайти.