Цитата береться в лапки, наводиться в тій граматичній формі, що і у автора, повністю, без скорочень та спотворень авторської думки. Цитату слід починати з прописної літери, якщо вона відтворює речення повністю. З рядкової літери – якщо цитата стає частиною речення автора праці і органічно вписується до складу речення.
Цитата як самостійне висловлювання у тексті береться в лапки. Після неї в дужках подається інформація про автора і джерело висловлювання. Крапка ставиться після дужок.
Цитата завжди береться в лапки.
Використовуйте лапки та курсив для позначення цитат, щоби показати, що це пряма мова або слова іншої людини. Вказуйте точне джерело, щоби уникнути плагіату та порушення авторських прав. Не змінюйте зміст цитати: не можна перефразовувати чи додавати нові слова.
Пряме цитування передбачає дослівне, точне, без жодних змін використання запозиченого тексту і обов'язково береться в лапки (виняток: якщо цитується поезія, лапки не потрібні). У прямому цитуванні не дозволяється змінювати слова цитати.
Цитата може бути частиною речення, зливатися зі словами автора. У цьому разі вона береться в лапки, але пишеться з малої букви: Правильно твердять, що «слід ставитися до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе». 3. Якщо в цитаті опускаються окремі слова, речення, то на місці їх ставляться крапки: «…
Правила цитування в українській мові: Використовуйте лапки та курсив для позначення цитат, …