Лимонник: посадка і догляд у відкритому ґрунті, вирощування і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 червня 2017 🕒 11 хвилин 👀 23030 разів 💬 3 коментарі

• Посадка й догляд за лимонником
• Рослина лимонник – опис
• Посадка лимонника у відкритий ґрунт
  • Коли садити лимонник у ґрунт
  • Як посадити лимонник
  • Як виростити лимонник
  • Опори для лимонника
  • Обрізування лимонника
  • Пересадка лимонника
  • Розмноження лимонника
  • Шкідники і хвороби лимонника
  • Лимонник у Підмосков’ї
  • Лікувальні властивості лимонника
  • Лимонник – протипокази
  • Коментарі

  Лимонник (лат. Schisandra) – рід вічнозелених і листопадних рослин родини Лимонникові, яких за різними джерелами налічується від 14 до 23 видів. Однак у культурі вирощується тільки лимонник китайський (Schisandra chinensis), або лимонне дерево, або лимонник лікувальний, який у природних умовах виростає в Китаї, Кореї, Японії, на Сахаліні, в Амурській області, в Хабаровському і Приморському краї Росії і на Курилах.

  Сьогодні цю дикорослу ліану вирощують як плодове дерево.

  Посадка й догляд за лимонником

  • Цвітіння: до двох тижнів у травні та червні.
  • Посадка: у жовтні або в кінці квітня – на початку травня.
  • Освітлення: яскраве світло, але вкорінювані саджанці потрібно від прямих променів затінювати.
  • Ґрунт: дренований, поживний, помірно вологий.
  • Полив: помірний, у спеку – рясний, витрата – до 6 відер води на дорослий кущ.
  • Вологість повітря: у спеку і посуху чагарник рекомендується обприскувати у вечірній час теплою водою.
  • Підживлення: з третього року після висадки в ґрунт у квітні в пристовбурні кола вносять селітру, а влітку один раз на 2-3 тижні – розчин забродженого коров’яку або курячого посліду. Восени в ґрунт пристовбурного кола закладають деревну золу та суперфосфат.
  • Підв’язування: рослину вирощують на шпалері або підв’язують до похило встановлених до стіни будівлі драбинок.
  • Обрізування: із третього року після падолисту, але за потреби можна обрізати в липні.
  • Розмноження: насінням, живцями, кореневими пагонами та відсадками.
  • Шкідники: не вражають.
  • Хвороби: фузаріоз, плямистість листя, філостиктоз, аскохітоз, рамуляріоз і борошниста роса.
  • Властивості: до складу рослини входять біологічно активні речовини, що мають тонізуючу та стимулюючу дію.

  Рослина лимонник – опис

  Трава лимонник – листопадна ліана завдовжки 10-15 м із завитим по опорі стеблом діаметром близько 2 см, вкритим темно-коричневою корою, що лущиться. На пагонах рослини кора гладка, жовтувата. Листя лимонника завдовжки до 10 см, завширшки до 5 см, щільне, із загостреною верхівкою та клиновидною основою, неяснозубчастою по краях, голе бліде й темно-зелене зверху, слабко опушене по жилах зі споду, розташоване на рожево-червоних черешках завдовжки 2-3 см. І стебла, і листя видають аромат лимона. Квітки у лимонника діаметром до 1,5 см, роздільностатеві, з тим же виразним ароматом, із початку цвітіння білі, але поступово рожевіють, розташовані на поникаючих квітконіжках у пазухах листків. Плоди лимонника – збірні гроновидні багатоягоди (багатолистівки) завдовжки до 10 см, що складаються з соковитих червоних ягідок, в яких зріє насіння лимонника.

  Цвітіння починається в травні або червні, триває 10-14 днів. Ягоди лимонника дозрівають у вересні. З ягід варять киселі та джеми, готують прохолодні напої, а в кондитерському виробництві з них роблять начинку для цукерок. Сік рослини використовують для букетування вин, із кори і листя рослини заварюють чай. Плоди лимонника є лікарською сировиною.

  Посадка лимонника у відкритий ґрунт

  Коли садити лимонник у ґрунт

  У районах із теплим кліматом квітку лимонник висаджують у відкритий ґрунт у жовтні, а в середній смузі краще це робити навесні, наприкінці квітня або на початку травня. Для лимонника вибирають добре освітлену ділянку, захищену від холодного вітру. Рекомендується висаджувати відразу не менше трьох рослин на відстані близько 1 м одна від одної. Якщо ви садите лимонник поблизу будови, відступіть від стіни 1,5 м, щоб на корені рослини не текла вода з даху.

  Як посадити лимонник

  Посадочні ями копають завглибшки близько 40 і діаметром від 50 до 70 см. На дно укладають шар дренажного матеріалу (щебеню або битої цегли) завтовшки не менше 10 см, потім заповнюють яму сумішшю з листового компосту, дернової землі і перегною в рівних частинах із додаванням 500 г деревної золи і 200 г суперфосфату. Лимонник можна садити через два тижні, коли ґрунт у ямі осяде і ущільниться.

  Найкращий посадковий матеріал – саджанці лимонника у віці 2-3 років. При висоті 10-15 см у них добре розвинена коренева система, яка швидко адаптується на новому місці. Розташовують саджанець у ямі так, щоб коренева шийка після посадки виявилася на рівні поверхні. Утрамбуйте ґрунт навколо саджанця і рясно полийте пристовбурні кола. Щоб вода не розтікалася, зробіть по краю пристовбурного кола земляний валик заввишки 10 см. Коли вода вбереться, замульчуйте ґрунт навколо саджанця перегноєм.

  Догляд за лимонником у саду

  Як виростити лимонник

  Саджанці лимонника приживаються легко, але попервах їх потрібно захищати від прямих сонячних променів. Догляд за ними полягає в поливаннях, неглибокому розпушуванні ґрунту в пристовбурних колах, прополюванні та обприскуванні листя водою в посушливий час. Дорослий лимонник теж обприскують і поливають у суху погоду, витрачаючи на кожну рослину до 6 відер підігрітої на сонці води.

  Підживлювати лимонник починають на третій рік після посадки: в квітні в пристовбурні кола вносять 20-30 г селітри, потім рясно поливають, а після того, як вода вбереться, цю ділянку мульчують листовим компостом або перегноєм. Улітку кожні 2-3 тижні лимонник підгодовують розчином збродженого коров’яку (1:10) або курячого посліду (1:20). А восени під кожен кущ вносять по 100 г деревної золи і по 20 г суперфосфату, які закладають на глибину до 10 см, після чого ділянку поливають.

  Опори для лимонника

  Вирощують лимонник на шпалері: при такому розміщенні рослина отримує більше світла, що сприяє збільшенню розміру ягід. Зростаючий без опори лимонник виглядає як невеликий кущ і рідко плодоносить. Шпалеру встановлюють у рік посадки саджанців. Для її виготовлення вам знадобляться стовпи, які після вкопування на глибину 60 см мають підніматися над ділянкою на 2-2,5 м. Розташовують їх на відстані 3 м одна від одної. На стовпи в три ряди натягують дріт: перший – на висоті 50 см від землі, а наступні через кожні 70-100 см. Молоді рослини спочатку підв’язують до нижнього дроту, а в міру зростання їхніх пагонів – і до тих, що розташовані вище.

  Для підтримки лимонника, посадженого біля будівлі, в якості опор використовують встановлені похило драбинки.

  Обрізування лимонника

  Обрізати лимонник починають на другий або третій рік після посадки, коли припиниться посилений ріст коренів і почнеться стрімкий розвиток наземних органів. З відростаючих пагонів залишають від 3 до 6, інші обрізають на рівні ґрунту. Роблять це восени, після падолисту, але якщо ліана сильно загущена, то обрізування можна провести і в червні-липні. Не можна обрізати лимонник навесні або взимку, тому що в цей час у ньому активно бродять соки, і рослина може загинути від осушення.

  Під час санітарного обрізування видаляють дрібні, засохлі, поламані, загущуючі, уражені шкідниками чи хворобами гілки і вкорочують занадто довгі бічні пагони, залишаючи на них не більше 10-12 бруньок. Боротьбу з кореневою паростю можна вести протягом усього сезону.

  З метою омолодження лимонника гілки, яким по 15-18 років, поступово вирізують, замінюючи їх молодою прикореневою паростю.

  Пересадка лимонника

  Лимонник дуже погано зносить пересадку, страждаючи навіть від незначного підсушування коренів. Саме тому досвідчені садівники не розмножують рослину поділом. Якщо ж вам справді дуже потрібно пересадити лимонник, ретельно підготуйтеся до процедури: викопайте яму, підготуйте в достатній кількості ґрунтосуміш для її заповнення, і тільки після цього беріться до викопування лимонника.

  Розмноження лимонника

  Розмножують лимонник насіннєвим способом, живцюванням, кореневищними нащадками і відсадками.

  При насіннєвому розмноженні найкраще сіяти під зиму свіжозібрані плоди. Навесні звільнене від присім’яників і стратифіковане протягом двох місяців насіння сіють на глибину 5 мм у ящики з розсадним субстратом. Посіви накривають папером і щодня поливають. Паростки з’являються через 1-2 тижні. Їх потрібно захищати від прямих сонячних променів і один-два рази полити блідо-рожевим розчином марганцівки. У стадії розвитку 3-4 листків сіянці пересаджують у великі ящики з кроком 5 см, а на початку літа, після двотижневих гартівних процедур, висаджують у відкритий ґрунт, у притінок, дотримуючись між сіянцями відстані не менше 10 см. На зиму кущі вкривають ялиновим гіллям або листям. На постійне місце лимонник із насіння пересаджують у віці 2-3 років.

  Для живцювання використовують верхівки молодих пагонів, які зрізують на початку липня. Нижні зрізи живців занурюють у розчин Корневіну або Гетероауксину на 24 години, після чого висаджують у вологий пісок під плівку або скляний ковпак.

  Як відсадки використовують сильні однорічні пагони кореневої парості. У квітні, до початку сокоруху, їх пригинають, укладають на пухку землю, фіксують у такому положенні і засипають шаром змішаного з торфом або перегноєм ґрунту завтовшки 10-15 см. Верхівку відсадка закріплюють на шпалері. На 4-5-ий місяць у нього відростає коріння, а впродовж 2-3 років утворюється самостійна коренева система, після чого відсадок відокремлюють і висаджують на постійне місце.

  Для розмноження лимонника кореневими нащадками потрібно наприкінці квітня або на початку травня відкопати 2-4 нащадки, що ростуть поряд, але якомога далі від дорослої рослини, і відразу ж пересадити їх на заздалегідь підготовлене місце. Робити це потрібно швидко, оскільки коріння нащадків не зносить навіть короткочасного підсушування. Протягом місяця потрібно рясно поливати відсажену парость, захищаючи її від прямих сонячних променів.

  Шкідники і хвороби лимонника

  Шкідники на лимоннику не паразитують: очевидно, він відштовхує їх своїм запахом. Стійка рослина і до хвороб, однак час від часу деякі захворювання її все ж вражають.

  Плямистість листя проявляється утворенням коричневих розпливчастих плям із чорними цятками пікнід на нижньому боці листків. Складність полягає в тому, що хвороба може мати як грибкову, так і бактеріальну природу. Знищують інфекцію обробкою рослини мідьвмісними препаратами.

  Філостиктоз листя діагностують по великих, майже чорних плямах із фіолетовою облямівкою. Іноді уражена тканина в центрі плям випадає, і на її місці залишаються дірки. Потерпає від захворювання зазвичай старе листя. Заходи боротьби з філостиктозом ті ж, що і з плямистостями.

  Аскохітоз виглядає, як бурі плями розміром до 20 мм із різко вираженими зонами. Знищують збудників захворювання обробкою рослини одновідсотковою бордоською рідиною.

  Рамуляріоз – грибкова хвороба, ознаками якої є округлі або кутасті поодинокі бурі плями зі світлішим центром, у якому утворюється наліт рожевого кольору. Знищують грибок фунгіцидними препаратами.

  Борошниста роса – добре відоме всім садівникам грибкове захворювання, симптомом якого є пухкий білуватий наліт на листках і стеблах рослини. Згодом наліт буріє і робиться щільним. У боротьбі з борошнистою росою застосовують обробки лимонника кальцинованою содою, але якщо ураження сильне, то доведеться використовувати мідьвмісні препарати.

  Фузаріоз уражає лимонник у розсадний період: у нижній частині стебла саджанця з’являється темне кільце – перетяжка. З розвитком захворювання стебло в цьому місці розм’якшується, і сіянець гине. Хворі екземпляри краще відразу видалити, після чого ґрунт у контейнері пролити слабким розчином марганцівки.

  Лимонник у Підмосков’ї

  Китайський лимонник у Підмосков’ї почувається чудово. Власне, і лимонник на Уралі, і лимонник у Сибіру сьогодні вже не рідкість, оскільки холоди цій рослині не страшні, особливо під сніговим заметом. Захищати від морозів доведеться тільки молоді рослини: їх укривають шаром листя завтовшки 10-15 см, а зверху закидають ялиновим гіллям, яке відлякує гризунів. Дорослі рослини нормально зимують без укриття.

  Види і сорти лимонника

  У культурі вирощують тільки один вид лимонника – китайський, або далекосхідний, у якого відомі тільки два сорти:

  • Первісток – морозостійкий і стійкий до хвороб та шкідників лимонник середнього терміну дозрівання з циліндричними плодами, що складаються з шарлахово-червоних ароматних плодиків діаметром до 7 мм і масою до 0,6 г з яскраво-червоною соковитою м’якоттю кислого смаку. Шкірка у ягід тонка, сік легко відділяється при натисканні;
  • Садовий-1 – швидкозростаюча високоврожайна ліана, що утворює до 25 запашних соковитих ягід кислого смаку в одному плоді.

  Властивості лимонника – шкода і користь

  Лікувальні властивості лимонника

  Плоди лимонника містять органічні кислоти (винна, яблучна і лимонна), цукри, фарбувальні і тонізуючі речовини, вітаміни C і E. До складу насіння рослини входить жирна олія, а до складу листя – макро- і мікроелементи кальцій, магній, марганець, мідь, залізо, цинк, кобальт, йод і алюміній. Але найціннішими речовинами, які містить лимонник, є біологічно активні схізандрин і схізандрол, що поліпшують роботу печінки і стимулюють серцево-судинну і нервову системи. Необхідна організму добова доза цих речовин вміщається в 50 г м’якоті ягід лимонника.

  Ще в V столітті н.е. були відомі освіжаючі і тонізуючі властивості китайського лимонника, тому мисливці на Далекому Сході брали з собою в дорогу його сушені ягоди. І сьогодні корисні властивості лимонника мають своє застосування в якості стимулюючого й адаптогенного засобу при фізичній і психічній перевтомі, астенічних і депресивних синдромах.

  У китайській медицині плоди і насіння лимонника використовують для зміцнення серцевого м’яза, при нефриті, гіпертонії, неврозі серця, недокрів’ї, туберкульозі легень, статевій слабкості, хворобах печінки, а відвар ягід – для зниження цукру в крові і стимулювання тканинного дихання.

  Настоянка лимонника застосовується для профілактики грипу та ГРЗ, вона знижує вміст глікогену в печінці, зате збільшує його кількість у м’язах. Готується настоянка так:

  • 10 г подрібненого насіння і 20 г ягід залити 100 мл сімдесятивідсоткового спирту, щільно закупорити, настоювати в прохолодному темному місці 10 днів, потім процідити і приймати натщесерце по 25-30 крапель.

  Використовують лимонник і в косметичній промисловості: він входить до складу тонізуючих масок для обличчя.

  Лимонник – протипокази

  Ні лимонник, ні його препарати практично не мають протипоказів. Не рекомендують зловживати лимонником людям із високим артеріальним тиском, підвищеною кислотністю шлункового соку, легко збудливим або тим, хто страждає від безсоння. Вагітним і годувальницям із приводу вживання лимонника або його препаратів краще порадитися з лікарем.

  Як обрізати лимонник навесні

  Ранньою весною обрізати лимонник не можна. Якщо приступити до обрізки в цей період, з рослини може натекти багато соку, що призведе до її ослаблення і навіть загибелі. Проте весна – вдалий час для проріджування кореневої системи культури. Зайві пагони, розташовані нижче рівня ґрунту, також потрібно видалити, і робити це щороку.

  Формувати й проріджувати лимонник можна під час і після його цвітіння. Якщо з якихось причин ви не змогли цього зробити навесні, відкладіть цю процедуру до пізньої осені. Лимонник можна обрізати навіть влітку, якщо ліани не будуть надто густо вкривати шпалери.

  Проводячи санітарну обрізку лимоннику, садівники вкорочують гілки на 10-15 бруньок від вершини. Пагони, які плодоносили три роки поспіль, також видаляють. Гілки, що залишилися після обрізки рівномірно розподіляють по опорі.

  Лимонник китайський: посадка і догляд, вирощування у відкритому ґрунті

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 серпня 2017 🕒 13 хвилин 👀 30374 рази 💬 0 коментарів

  • Посадка й догляд за лимонником китайським
  • Лимонник китайський – опис
  • Посадка лимонника китайського
    • Коли садити лимонник китайський
    • Як посадити лимонник китайський
    • Вирощування лимонника китайського
    • Шкідники і хвороби лимонника китайського
    • Лимонник китайський у Підмосков’ї
    • Розмноження лимонника китайського насінням
    • Розмноження лимонника китайського паростю
    • Розмноження лимонника кореневими живцями
    • Лікувальні властивості китайського лимонника
    • Лимонник китайський – протипокази
    • Коментарі

    Лимонник китайський (лат. Schisandra chinensis) є видом роду лимонник родини Лимонникові, зустрічається в дикій природі на узліссях та прогалинах хвойно-листяних і листяних лісів, у вузьких долинах струмків і гірських річок, на старому гарі і вирубках Кореї, Японії, Китаю та російської території Далекого Сходу. Зростає він групами, утворюючи зарості й піднімаючись у гори на висоту до 600 м над рівнем моря.

    У культурі лимонник китайський вирощують дуже давно: в лікарських цілях його почали культивувати щонайпізніше за 250 років до нашої ери.

    Посадка й догляд за лимонником китайським

    • Цвітіння: із п’ятого-шостого року життя в кінці травня або на початку липня. Триває цвітіння близько двох тижнів.
    • Посадка: у жовтні або в кінці квітня – на початку травня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло або притінок.
    • Ґрунт: легкий, багатий на перегній, у міру вологий і дренований.
    • Полив: частий і рясний: під кожен кущ виливають по 6-7 відер води.
    • Підживлення: із третього сезону 1 раз на 2-3 тижні в пристовбурні кола вносять органічне добриво – розчин курячого посліду або коров’яку. Пристовбурний простір мульчують шаром перегною або листового компосту. Восени в ґрунт під кожну рослину закладають на глибину 10 см по 20 г суперфосфату і по 100 г деревної золи.
    • Підв’язування: шпалеру, на якій вирощують цю ліану, встановлюють відразу після посадки. При розташуванні ліани біля стіни будівлі її пускають по встановленій похило до стіни драбинці.
    • Обрізування: із третього року після посадки починають формувальне обрізування, яке проводять восени, після падолисту. Видаляють і непотрібні прикореневі відростки.
    • Розмноження: насінням, кореневими живцями та паростю.
    • Шкідники: не вражається.
    • Хвороби: борошниста роса, рамуляріоз, аскохітоз і фузаріоз.
    • Властивості: є цінною лікарською рослиною.

    Детально про вирощування лимонника китайського читайте нижче

    Лимонник китайський – опис

    Рослина є кучерявою листопадною ліаною завдовжки до 15 м зі стовбуром діаметром до 2,5 см і пагонами, вкритими буро-коричневою корою, що лущиться на старих, і блискучою та гладкою на молодих. І пагони, і листя лимонника мають характерний цитрусовий аромат, через який рослина отримала свою назву.

    Листя у лимонника щільне, оберненояйцеподібне або еліптичне, з клиновидною основою та нечисленними й неявно вираженими зубцями по краях. Із пагонами листки з’єднані рожевими або червоними черешками завдовжки до 3 см. Навесні й улітку верхня частина листової пластини світло-зелена, блискуча, гола, а нижня – сизувата, з опушенням по жилах. Восени листя лимонника китайського забарвлюється в жовто-помаранчеві й охряно-жовті відтінки.

    Запашні воскоподібні білі роздільностатеві квітки діаметром до 2 см на поникаючих квітконіжках розташовані по 3-5 штук у пазухах листків. Збірний гроноподібний плід завдовжки до 10 см складається з їстівних кулястих двосім’яних ягід червоного кольору кислого смаку. Ягоди китайського лимонника теж мають характерний для рослини запах. Ниркоподібне насіння лимонника китайського зберігає прорісність тільки до весни.

    Посадка лимонника китайського

    Коли садити лимонник китайський

    Вирощування лимонника китайського та догляд за ним здійснюється не тільки в лікарських цілях, а й для озеленення ділянки, оскільки рослина має високі декоративні якості. У районах із теплим, м’яким кліматом лимонник висаджують у жовтні, а в середній смузі посадку здійснюють у кінці квітня або на початку травня. Професіонали рекомендують садити відразу щонайменше три рослини на відстані 1 м одна від одної. Якщо ви хочете виростити ліану поруч із будинком, відступіть від стіни 1-1,5 м, щоб на лимонник не капала вода з даху.

    Як посадити лимонник китайський

    Лимонник воліє легкий, але багатий на перегній, зволожений і дренованний ґрунт. Рослина тіньовитривала, але краще розвиватиметься на добре освітленому місці.

    Як посадковий матеріал використовуються дво-трирічні саджанці, у яких при висоті пагонів усього 10-15 см добре розвинена коренева система. Перед посадкою росліші пагони саджанця укорочують до 3 бруньок, а коріння підрізають до 20-25 см.

    Посадкову яму для лимонника китайського копають діаметром 60-70 см і завглибшки не мілкіше 40 см. На дно укладають шар дренажу з керамзиту, битої цегли або щебеню завтовшки 10 см, а для заповнення ями готують ґрунтову суміш із рівних частин перегною, листового компосту й дернової землі, додавши в неї 200 г суперфосфату, півкілограма деревної золи й ретельно перемішавши. Перед посадкою на дренажний шар насипають гіркою ґрунтову суміш.

    Занурте коріння саджанця в глиняну бовтанку, на відро якої слід додати 1 л коров’яку, і розташуйте рослину на пагорбі таким чином, щоб його коренева шийка після посадки виявилася на рівні поверхні. Розправте коріння лимонника й заповніть яму підготовленим родючим ґрунтом. Потім утрамбуйте ґрунт у пристовбурному колі й рясно полийте, а коли вода вбереться, засипте прикореневу ямку перегноєм або торфом. Саджанці китайського лимонника приживаються дуже швидко, але бажано спочатку захищати їх від яскравого сонця, забезпечити регулярний полив і вечірні обприскування в суху погоду.

    Догляд за лимонником китайським

    Вирощування лимонника китайського

    Посадка лимонника китайського та догляд за ним не трудомісткі й не заберуть у вас багато часу. Основними заходами з догляду є полив, розпушування ґрунту, видалення бур’янів, підживлення, обприскування в затяжну спеку й обрізування.

    У період вегетації лимонник поливають часто та рясно: під рослину за один раз виливають 6-7 відер води. На наступний після зволоження або дощу день потрібно розпушити ґрунт навколо ліани й видалити бур’ян. Не нехтуйте вечірнім обприскуванням китайського лимонника в спеку. Особливо цієї процедури потребують молоді ліани. Щоби запобігти швидкому випаровуванню вологи з ґрунту, краще завжди тримати пристовбурне коло під мульчею з органічного матеріалу.

    Підживлювати китайський лимонник починають із третього року життя: упродовж весни та літа один раз на два-три тижні в ґрунт уносять розчин органічних добрив – коров’ячого (1:10) або курячого (1:20) посліду. Гарний результат дає мульчування пристовбурного кола лимонника китайського перегноєм або листовим компостом. Після падолисту під кожен кущ уносять по 100 г деревної золи і по 20 г суперфосфату з подальшим закладенням на глибину близько 10 см з обов’язковим подальшим поливом ґрунту в пристовбурному колі.

    Плодоносні ліани в період цвітіння підживлюють Нітрофоскою з розрахунку 50 г на м², а після цвітіння під рослину виливають по відру розчину збродженого коров’яку або пташиного посліду. Восени під кущі розсипають по 60 г суперфосфату і 30-40 г сірчанокислого калію, а 1 раз на 2-3 роки під кожну рослину на глибину 6-8 см зашпаровують компост із розрахунку 4-5 кг на м².

    Лимонник китайський, оскільки він є ліаною, вирощують на шпалері, яку встановлюють на рік посадки рослини. Таке розміщення гілок і пагонів дозволяє сонячним променям краще освітлювати рослину, і це сприяє формуванню більших плодів і збільшенню врожаю. Якщо вирощувати лимонник без опори, він навряд чи плодоноситиме. Шпалеру роблять зі стовпів такої висоти, щоб після вкопування на глибину 60 см вони височіли над землею на 2-2,5 м. Відстань між стовпами витримують близько 3 м, а з’єднують їх між собою трьома рядами горизонтальних дротяних напрямних, нижня з яких натягується на висоті 50 см від землі, а наступні через кожні 70-100 см. У перший рік відрослі пагони підв’язують до нижньої напрямної, а в наступні – до розташованих вище. Пагони закріплюються на опорі віялом. На зиму лимонник китайський зі шпалери не знімають.

    Якщо ви садите ліану біля будинку, то в якості опори можна використовувати встановлену похило драбинку.

    Обрізати лимонник починають на третій рік після посадки, коли розвиток його кореневої системи змінюється посиленим ростом пагонів. Від правильного обрізування залежить не тільки декоративність лимонника китайського, а й якість його плодоношення. При першому формуючому обрізуванні на кущі залишають від 3 до 6 найміцніших і правильно розташованих пагонів – майбутній скелет рослини, а інші пагони вирізають на рівні землі. Надалі обрізування лимонника китайського здійснюють двічі на рік: восени й улітку. Восени, після того, як із рослини опаде все листя, вирізають слабкі, хворі, неправильно ростучі і засохлі пагони, що утворилися за літо. Видалити слід і ту частину лози, яка активно плодоносила останні три роки. Робиться це для того, щоб могли розвиватися і давати врожай молоді пагони ліани.

    Улітку лимонник обрізають тільки в тому разі, якщо рослина утворила забагато молодих пагонів. Фахівці радять обрізати гілки на 10-12 бруньок від краю. Окрім того, потрібно щорічно боротися з кореневими нащадками, а також регулярно замінювати старі скелетні гілки новими сильними пагонами з прикореневої парості.

    Шкідники і хвороби лимонника китайського

    Лимонник має добрий імунітет і при дотриманні агротехніки й гарному догляді дуже рідко уражається захворюваннями. Стійкий він і до шкідників. Однак якщо вам дістався інфікований посадковий матеріал, потрібно бути готовими до протистояння хворобам. Найчастіше лимонник піддається ураженню плямистостями, борошнистою росою і фузаріозним в’яненням.

    Із плямистостей лимонник китайський уражають рамуляріоз і аскохітоз. Коричневі розпливчасті плями і крайка на листках – основні ознаки цих хвороб. На споді листової пластини можуть з’явитися чорні цятки – пікніди грибка. Хворе листя потрібно видалити й спалити, а ліану обробити одновідсотковою бордоською рідиною або іншим фунгіцидом на основі міді.

    Борошниста роса вкриває листя і стебла рослини неохайним білястим нальотом. У результаті розвитку захворювання листя лимонника передчасно опадає. Уражає борошниста роса також пагони, бутони й коріння лимонника китайського. При виявленні її симптомів потрібно видалити все уражене листя, а рослину обробляти порошком сірки й розчином кальцинованої соди, аж доки ліана не одужає. Інтервали між обробками – 7-10 днів.

    Фузаріоз може вразити лимонник у будь-якому віці, але частіше ця біда трапляється з молодими рослинами. Причиною хвороби є, як правило, інфікування посадочного матеріалу. Виявляється в’янення утворенням гниючих ділянок на кореневій шийці й корені рослини. Стебла лимонника темніють, стоншуються, листя жовтіє й опадає, і ліана гине від закупорки судин. Вилікувати китайський лимонник від фузаріозу не можна, але не допустити розвитку хвороби цілком можливо, якщо насіння та саджанці перед посівом і посадкою обробляти розчином фунгіциду, а ґрунт – Триходерміном. Якщо рослина все ж захворіла, її доведеться видалити й спалити, а здорові кущі, поки вони не заразилися, обробити розчином марганцівки.

    Лимонник китайський у Підмосков’ї

    Лимонник китайський у Підмосков’ї вже давно не рідкість, як і лимонник китайський на Уралі, оскільки рослина нормально зносить навіть суворі зими до -35 ºC, а декоративні та цілющі якості цієї культури, а також невибагливість у догляді роблять далекосхідну ліану дедалі популярнішою серед садівників-аматорів. У середній смузі китайський лимонник на зиму не потрібно ні укладати на землю, ні вкривати, захисту від холодів потребують лише молоді рослини, і то тільки в першу зиму. Але в умовах сибірських морозів огудини обережно знімають зі шпалери, розташовують їх на підстелене гілля чи солому й рясно присипають згори листям, соломою або вкривають ялиновим гіллям.

    Розмноження лимонника китайського

    Розмножується лимонник китайський насінням, паростю та кореневими живцями, проте всі властивості материнської рослини зберігаються тільки при вегетативному розмноженні.

    Розмноження лимонника китайського насінням

    Найпростіше посіяти насіння лимонника на підготовлені грядки під зиму відразу ж після їх збору. Можна здійснити посів навесні, але в цьому випадку насіння стратифікують: упродовж двох місяців витримують у нижньому ящику холодильника. Існує дуже ефективний спосіб підготовки насіння до сівби, розроблений професіоналами: до січня його зберігають у плодах, потім відмивають від м’якоті, складають у капронову панчоху й поміщають під проточну воду. У домашніх умовах насіння в панчосі можна тримати в зливному бачку унітаза, щоб воно після кожного змиву опинялось у свіжій чистій воді. Через чотири дні насіння віджимають, просто в панчосі кладуть у посудину з вологим прожареним піском і місяць тримають у температурі 18-20 ºC, після чого посудину з насінням закопують у сніг на стратифікацію. Через місяць насіння вносять у приміщення з температурою 10 ºC і спостерігають за ним: за тиждень-два воно починає розтріскуватися, і тоді його можна сіяти на глибину 5 мм у ящики з сумішшю піску й перегною в рівних частинах. Посіви накривають папером і щодня поливають. Сходи з великими сім’ядолями, схожі на паростки огірків, з’являться за 1-2 тижні. Догляд за сіянцями полягає в захисті від прямих сонячних променів, поливі й 1-2 обробках слабким розчином марганцівки для профілактики чорної ніжки та інших грибкових хвороб. На стадії розвитку 3-4 справжніх листків сіянці пікірують у більші ящики за схемою 5х5 см, а на початку червня, після того, як остаточно встановиться тепло, загартовану розсаду лимонника китайського можна буде висадити у відкритий ґрунт у притінок. Площа живлення однієї рослини – 10х10 см². Бережіть саджанці від занадто сильного сонця, а з настанням осені укрийте їх ялиновим гіллям або товстим шаром листя. На постійне місце лимонник китайський із насіння висаджують у дво-трирічному віці.

    Розмноження лимонника китайського паростю

    Найефективнішим способом розмноження є відсаджування парості. Ліана буквально оточена безліччю пагонів, на яких розташовуються сплячі бруньки. Нащадки відокремлюють від куща й відразу пересаджують на постійне місце. У південних районах це можна робити до початку сокоруху й після падолисту, а в північних – тільки напровесні.

    Розмноження лимонника кореневими живцями

    Від кореневища відрізають шматки коренів завдовжки від 5 до 10 см із декількома сплячими бруньками і, щоб не засихали обростаючі корінці, відразу присипають відрізки вологим ґрунтом або накривають мокрою серветкою. Потім кореневі живці висаджують на грядку чи в холодний парник за схемою 10х10 і засипають шаром родючого ґрунту завтовшки 2-3 см. Догляд за посадкою полягає в регулярному поливі. Навесні наступного року живці, що дали паростки, висаджують на постійне місце.

    Сорти лимонника китайського

    На жаль, сортів китайського лимонника не так уже й багато. Наразі найвідомішими з них є:

    • Садовий-1 – самозапильний високопродуктивний зимостійкий сорт, гілки якого сягають у довжину 10 м. Плоди лимонника китайського цього сорту складаються з кулястих соковитих і кислих ягід червоного кольору із запахом лимона, зібраних у гроноподібні супліддя завдовжки до 10 см;
    • Гірський – зимостійкий і урожайний сорт середнього терміну дозрівання, відносно стійкий до хвороб і шкідників. Супліддя довжиною до 9 см і масою до 13 г складається з 15-17 темно-червоних ягід гірко-кислого смаку;
    • Волгар – зимостійкий, посухостійкий, практично невразливий до хвороб і шкідників лимонник пізнього строку дозрівання й універсального призначення. Є однодомною ліаною з плодами масою до 7,3 г, що складається з 14-15 круглих червоних плодиків кислуватого смаку зі смолистим ароматом;
    • Первісток – морозостійкий і стійкий до хвороб і шкідників сорт середнього терміну дозрівання російської селекції з карміново-червоними плодиками з соковитою яскраво-червоною м’якоттю, специфічним кислим смаком і лимонним ароматом;
    • Міф – гібридний сорт невідомого походження з супліддями середньої довжини, що складаються з 15 плодиків червоного кольору з приємним кислим смаком.

    Властивості лимонника китайського – шкода і користь

    Лікувальні властивості китайського лимонника

    У лікувальних цілях використовують здебільшого плоди і насіння рослини. Плоди лимонника китайського містять смолисті речовини, схізандрин, калій, органічні кислоти (яблучну, лимонну і винну), вітаміни, мінеральні солі, мікроелементи мідь, йод, селен, марганець, залізо, цинк, ефірну олію.

    Про корисні властивості цього виду знали ще в Стародавньому Китаї й активно використовували рослину в фармакології. Сьогодні лимонник китайський вирощують у промисловому масштабі. Ягоди рослини мають здатність тонізувати й стимулювати нервову систему, тому нанайські мисливці, вирушаючи в дорогу, беруть із собою жменю сушених плодів. А не так давно випробування за участю військовослужбовців та спортсменів показали, що лимонник має властивість знімати втому при сильних фізичних навантаженнях: усього 2-5 ягід лимонника китайського роблять сильнішу дію, ніж фенамін або кола, але, на відміну від цих стимуляторів, не дають негативних побічних ефектів. Показані ягоди лимоннику китайського й тим, хто займається напруженою розумовою роботою, і дуже важливо, що їхня тонізуюча дія не виснажує нервові клітини.

    Препарати лимонника підвищують опірність організму захворюванням і несприятливим впливам довкілля, стимулюють систему органів дихання і роботу серцевого м’яза. Часто їх призначають при комплексному лікуванні захворювань, до яких призвів астенічний і депресивний стан. Показовим є факт, що в результаті прийому препаратів лимонника китайського жодного разу не відзначалося ознак перезбудження.

    Свіжий сік ягід лимонника здатний стримувати розвиток багатьох патогенів. Доведено високу ефективність лікування хронічних гастритів насінням рослини: навіть одноразовий прийом порошку з насіння лимонника китайського приводив до нормалізації кислотності шлункового соку у хворих, які страждають або від занадто високого, або від низького її рівня.

    Підсумовуючи, можна сказати, що лимонник китайський дає позитивний ефект:

    • при загальному занепаді сил;
    • при високому розумовому чи фізичному навантаженні;
    • при зниженому артеріальному тиску;
    • при бронхітах, астмі й туберкульозі;
    • при недокрів’ї;
    • при статевій слабкості;
    • при хворобах шлунку, нирок і печінки.

    Лимонник китайський – протипокази

    Лимонник китайський, як і інші лікарські рослини, має і свої протипокази. Не можна їсти його ягоди, пити його сік і приймати препарати рослини при таких станах і патологіях:

    • вегето-судинна дистонія;
    • алергія;
    • епілепсія;
    • вагітність;
    • підвищена збудливість;
    • артеріальна гіпертензія;
    • безсоння;
    • арахноїдит;
    • підвищений внутрішньочерепний тиск;
    • гостре інфекційне захворювання.