Назви сімейних зв’язків: Хто кому який родич

А іноді з усіх сторін – багато братів, сестер, їх дружин, дітей, причому, в родинних зв’язках неважко і заплутатися і, тим самим, кого-небудь із родичів образити.

Щоб цього не трапилося, ми розповімо вам про те, хто кому і ким доводиться серед людей, пов’язаних родинними узами.

Чоловік — чоловік по відношенню до жінки, з якою він одружився.

Дружина — жінка по відношенню до чоловіка, з яким вона одружилась.

Свекор — батько чоловіка.

Свекруха — мати чоловіка.

Тесть — батько дружини.

Теща — мати дружини.

Дівер — брат чоловіка.

Шуряк — брат дружини.

Зовиця — сестра чоловіка.

Своячка — сестра дружини.

Свояк — чоловік своячки.

Зять — чоловік дочки, чоловік сестри, чоловік зовиці.

Невістка — дружина брата, дружина сина для його матері, дружина одного брата по відношенню до дружини іншого брата; уживається також замість зовиця, своячка.

Сват — батько одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.

Сваха — мати одного з подружжя по відношенню до батьків іншого.

Дід (дідусь) — батько батька або матері.

Бабуся (бабця) — мати батька або матері.

Двоюрідний дід — дядько батька або матері.

Двоюрідна бабуся — тітка батька або матері.

Онук (онучка) — син (дочка) дочки або сина по відношенню до діда або бабусі.

Відповідно двоюрідний онук (онучка) — син (дочка) племінника або племінниці.

Племінник (племінниця, небога) — син (дочка) брата або сестри (рідних, двоюрідних, троюрідних). Відповідно дитина двоюрідного брата (сестри) — двоюрідний племінник, троюрідного брата (сестри) — троюрідний племінник.

Онучатий племінник (племінниця) — онук (онучка) брата або сестри.

Дядько (дядечко) — брат батька або матері, чоловік тітки.

Тітка (тітонька) — сестра батька або матері по відношенню до племінників. Дружина дядька по відношенню до його племінників.

Єдиноутробні (брат, сестра) — мають спільну матір.

Єдинокровні (брат, сестра) — мають спільного батька, але разних матерів.

Зведені (брат, сестра) — брат (сестра) по вітчимові або мачусі.

Двоюрідний брат — родич по дідові або бабусі з дітьми їх синів і дочок.

Троюрідний брат — син двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.

Двоюрідна сестра — дочка рідного дядька або рідної тітки.

Троюрідна сестра — дочка двоюрідного дядька або двоюрідної тітки.

Кум, кума — хрещений батько і мати по відношенню до батьків хрещеника і один до одного.

Мачуха — дружина батька по відношенню до його дітей від іншого шлюбу, нерідна мати.

Вітчим — чоловік матері по відношенню до її дітей від іншого шлюбу, нерідний батько.

Пасинок — нерідний син одного з подружжя, що доводиться рідним іншому.

Падчерка — нерідна дочка одного з подружжя, що приходить рідною іншому.

Приймальний батько (мати) — що усиновили, удочерили кого-небудь.

Приймальний син (дочка) — усиновлені, удочерені кимось.

Приймальний зять (примак) — зять, що прийнятий в сім’ю дружини, живе в будинку дружини.

Є й інші, віддаленіші ступені спорідненості, про які зазвичай говорять, що це “сьома (десята) вода на киселі”. Названі терміни та їх значення приводять словники сучасної літературної мови. Проте далеко не всі ці слова однаково споживані в даний час. Вони зрозумілі людині, але не обов’язково входять в її активний словарний запас. Більш вживаються описові: брат дружини, а не шуряк, дружина брата, а не невістка і т.п.

Колись у східних слов’ян термінів спорідненості і властивості було більше. Існували спеціальні слова для позначення “дядько по батькові” — строй і “дядько по матері” — уй (вуй, вой), витиснені згодом загальним дядько. Замість сестрініч, сестрінець, сестріч“племінник по сестрі”, синовиця “племінниця по братові” в літературній мові стали уживатися племінник і племінниця.

50 відтінків слова «мама»

Мама. Так багато значень закладено у цьому слові. Мама, мамуля, ма, матуся… — скільки різних варіантів! Спробуємо проаналізувати кожне з них.

Мама — найуживаніша форма цього слова. Недарма у багатьох мовах воно звучить однаково. Це звуконаслідування — коли дитину вигодовують грудьми, вона прицмокує. Ось з цього прицмокування і утворилося слово «мама». «Ма» — це скорочений, нейтральний варіант, що економить час. Особливо часто його використовують на письмі.

Офіційний або урочистий відтінок слова «мама». А ще часто суворий, ба навіть лайливий: «Мати, на стіл збирай!». У крайньому випадку цей варіант використовують самі матусі, з деякою іронією: #тыжмать.

Улюблене слово дошкільнят та молодших школярів. Так вони висловлюють свою любов: «Мамочко, ти в мене най-най-найкраща!».

У іншому випадку, не самому приємному, слово «мамочка» використовують лікарі. Тоді воно приймає відтінок зменшено-зневажливого ставлення: «Мамочко, заспокойтеся і надягніть бахали!».

А ще «мамусечка», «мамуленька», «мамуся», «мамулік» і т. ін. Ласкава форма, зворушлива. Так зазвичай маму називають діти будь-якого віку, якщо налагоджені теплі хороші стосунки між батьками та дітьми. Вони вільно почуваються, спілкуючись з мамою, не бояться бути смішними, не бояться бути дітьми у присутності мами, навіть коли їм уже 37-м, а розмір взуття більший ніж 43-й.

Діти часто називають маму «матусею». Це не надто сучасно. І взагалі, це слово швидше підходить для жінки старшого віку. Іноді цей відтінок слова використовують для грубого звернення: «Матусю, заспокойте вашу дитину». Хоча раніше це слово використовували письменники у своїх безсмертних творіннях… До чого ж по-різному ми сприймаємо слова.

Такий варіант використовують, коли у тебе є одна, рідна матуся, але водночас є інша жінка, яка також ставиться до тебе, як до своєї дитини (наприклад, мама чоловіка/дружини). І як до такої людини звертатися? Звісно, багато хто віддає перевагу зверненню через ім’я та по батькові, але багато хто обирає саме цей варіант: мама + ім’я.

«Мамуленція», «Маменція», «Мамс»

У деяких родинах дуже полюбляють вигадувати власні імена, що відрізняються від традиційних. Так і з’являються такі дивні відтінки слова «мама». Це спосіб виявити своє особливе ставлення, позначити спорідненість, виділити унікальність. І якщо вас не ображає те, як ваша дитина вас називає, то все добре. Вона це робить через велику любов до вас.

Ганна або Ганна Петрівна

Це два різні варіанти звернення до мами. На «Ви» — це ступінь максимальної відстороненості. Так, раніше було прийнято називати батьків на «Ви». Але тоді й особливо близьких стосунків у родинах не існувало.

Щодо звернень до мами на ім’я, то тут причини можуть різнитися. Можливо, сама мама так захотіла, або, можливо, цьому посприяло щось інше. Залежить від того, хто ініціював, і чи до вподоби вам і дитині цей варіант.

А як ви звертаєтеся до своєї мами?

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

Хто є хто: назви родинних зв’язків у сім’ї

Назви родинних зв’язків є досить різноманітними. У цій статті спробуємо проаналізувати основні терміни. Рід – це сукупність осіб в різних історичних епохах, що походять від одного пращура за головною лінією. Родинний клан – сукупність всіх родичів за жіночими і чоловічими лініями, кровних і посвоячених, що живуть в один історичний час.

Прямі кровні родичі: батьки, діти, діди, онуки

• Батьки – батько й мати щодо своїх дітей.
• Батько, тато, татусь, неньо, Ґеґьо, – чоловік щодо своїх дітей.
• По-батькові – складова частина власного імені людини, що вказує на ім’я батька.
• Мати, мама, неня, ненька, матінка, мамця, матуся, мамуся – жінка щодо дитини, яку народила.
• Син, синок, синочок – особа чоловічої статі щодо своїх батьків.
• Дочка, доня, доця, донечка – особа жіночої статі щодо своїх батьків.
• Внук, онук (внучка, онука) – син (дочка) сина або дочки.
• Баба, бабуся, бабця, бабуня – батькова або материна мати.
• Дід, дідусь, дідуньо, дідо – батьків або материн батько.
• Дідівщина, дідизна, діднина – спадщина від діда.
• Прабаба – мати батькової або материної мами.
• Прадід – батько діда (батькового або материного батька).
• Прапрабаба – мати прабаби.
• Прапрадід – батько прадіда (батькового або материного діда).

Непрямі кровні родичі: брати, сестри, дядьки, тітки

• Брат, братик, братусь, Братчик, братунь – кожен із синів відносно інших дітей тих же батьків.
• Сестра, сестриця,сестричка, сеструня – кожна з дочок відносно інших дітей тих же батьків.
• Дядько, дядя, дядьо – брат батька або матері.
• Тітка, тьотя, тета – сестра батька або матері.
• Стрий – дядько по батькові, брат батька.
• Стрийна – дружина батькового брата (дружина стрия).
• Вуйко, вуй – дядько по матері, брат матері, чоловік тети.
• Вуйна – тітка, дружина батькового чи материного брата (дружина вуйка).
• Племінник, небіж, небож – син брата або сестри.
• Племінниця, небога – дочка брата або сестри.
• Братанець, братич – племінник по братові, небіж.
• Братаниця – племінниця по братові, небога.
• Сестринець, сестрин – племінник, син сестри.
• Сестриця, сестриниця, сестринка – племінниця, дочка сестри.

Двоюрідні кровні родичі: двоюрідні брати і сестри

• Двоюрідні, перевершні – родинний зв’язок по дідови або бабі з дітьми їхніх синів і дочок.
• Двоюрідний брат (сестра), брат (сестра) у перших – син (дочка) дядька або тітки.
• Двоюрідний прадід – брат прадіда.
• Вуйчаник – син дядька по матері, двоюрідний брат.
• Троюрідні – родинний зв’язок по прадідови або прабабі з онуками їхніх синів і дочок.
• Брат (сестра) троюрідний, брат (сестра) у других – син (дочка) двоюрідного дядька або тітки.
• Внучатий племінник (племінниця) – син (дочка) племінника або племінниці відносно дядька або тітки; онук брата, сестри.
• [ред.] Неповнорідні кровні родичі: брати, сестри, батьки
• Повнорідні сини (дочки), брати (сестри) – мають одних батьків.
• Неповнорідні сини (дочки), брати (сестри) – мають одну матір або батька.
• Однокровні, єдинокровні сини (дочки), брати (сестри) – мають спільного батька, але різних матерів.
• Одноутробні сини (дочки), брати (сестри) – мають спільну матір, але різних батьків.
• Батьки (діти) нерідні – ті, що не перебувають у кровних родинних зв’язках із дітьми (з кимось із батьків).

Посвоячення: чоловік, дружина, свати

• Наречені – майбутні чоловік і дружина.
• Дружина – заміжня жінка відносно свого чоловіка.
• Чоловік – одружений чоловік відносно своєї дружини.
• Удова, вдова – жінка, що не вийшла заміж вдруге по смерті чоловіка.
• Удівець, вдівець – чоловік, що е одружився по смерті дружини.
• Батьки (діти) нерідні – ті, що не перебувають у кровних родинних зв’язках із дітьми (з кимось із батьків).
• Вітчим – инший чоловік матері, не батько; нерідний батько.
• Мачуха – инша дружина батька, не мати; нерідна мати.
• Пасинок, пасерб – нерідний син одного з батьків, рідний иншому.
• Пасербиця – нерідна дочка одного з батьків, рідна иншому.
• Зведенята, зведеники – брати і сестри, що мають різних батьків.
• Зведений брат (сестра) – син (дочка) мачухи або вітчима.
• Свати – батьки молодят та їх родичі відносно одне одного.
• Свекор – батько чоловіка.
• Свекруха – мати чоловіка.
• Тесть – батько дружини.
• Теща – мати дружини.
• Зять – чоловік дочки, сестри, зовиці.
• Невістка – дружина сина.
• Дівер – брат чоловіка.
• Шурин – брат дружини.
• Своячка – сестра дружини.
• Золовка, зовиця – сестра чоловіка, інколи дружина брата.
• Братова – дружина брата.
• Дядина – дружина дядька.
• Свояки (двоюрідні свояки) – чоловіки, одружені на двох (двоюрідних) сестрах; свояк – чоловік сестри дружини.

Духовна спорідненість: куми, хрещеники

• Хресний батько (мати) – людина, що приймає на себе відповідальність перед Господом за дитину під час її хрещення.
• Нанашко (нанашка) – Хресний батько (мати)
• Хрещеник (хрещениця, похресник), хресник (хресниця, похресниця) – дитина відносно своїх хресних батьків.
• Куми (кум, кума) – хресні батько й мати між собою.
• Хресний брат (сестра) – син (дочка) хресного батька.
• Дід хресний – батько хресного батька.
• НазвАний брат (сестра), брат (сестра) по хресту – люди, що обмінялися натільними хрестиками.
• Названа дочка, син (всиновлена дитина) – нерідна дитина, яку вдочерили (всиновили).
• Названі батьки (мати, батько) – люди, що всиновили (вдочерили) дитину.
• Молочна мати – кормилиця, та, що годувала немовля молоком.
• Посажені, ряжені батьки (мати, батько) – люди, що виступають замість рідних батьків на весіллі.

– Культурно-історичний портал “Спадщина Предків”

Долучайтесь до спільноти та діліться публікацією у соцмережах: