Ендопротезування: все, що варто знати про заміну суглоба

Хірург-ортопед Олександр Галузинський розповів про сучасні ендопротези, коли краще робити операцію і реабілітацію після ендопротезування.

Скільки крові пацієнт втрачає під час ендопротезування? Як обрати найкращий ендопротез? Чому після операції лікарі радять ходити у взутті без шнурків? В яку пору року краще робити операцію? Чим відрізняється протезування військових після поранень? На ці та інші актуальні запитання відповів хірург-ортопед, онкоортопед Олександр Галузинський.

Ми зустрілися з ортопедом Олександром Галузинським на пресконференції, присвяченій проблемам протезування військових та на презентації Центру ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки. На заході лікар розповів, що в центрі вже прооперовано 10 військових і найближчим часом – буде надана допомога ще декільком захисникам.

Чи є особливості ендопротезування (хірургічна операція, при якій пошкоджений суглоб замінюється штучним) при бойових травмах?

Особливість одна, але дуже вагома. Це інфікування. Коли йдеться про кульове або уламково-вибухове ушкодження суглоба, то спочатку ми завжди боремось з інфекцією. Часто ендопротезування бійців виконується у два етапи. На першому ми встановлюємо спеціальний тимчасовий спейсер з антибіотиком. Коли все загоюється й ознаки інфекції відсутні, переходимо до другого етапу – ендопротезування. Труднощі полягають не тільки в інфекції і в ризиках нагноєння ендопротезу в майбутньому, а й в тому, що повноцінно користуватись ендопротезом бійцю заважають пошкоджені м’язи і сухожилля. Тому вибір методики лікування та ендопротезування має бути дуже зваженим.

Розкажіть про новітній досвід, якщо маєте такий?

Перше, що треба назвати – ендопротезування з застосуванням індивідуальних 3D друкованих імплантів. Взагалі ми почали встановлювати більш досконалі імпланти, які надходять в Україну з-за кордону. Також хірурги почали частіше застосовувати малоінвазивні доступи (невеликий розріз – Прим.). Дуже приємно, що ендопротезування в більшості українських центрів виконується на високому рівні. Що стосується хірургічного лікування та хірургічного протезування кінцівок – наша команда робить у цьому напрямку перші кроки. Ми запрошуємо закордонних спеціалістів і разом з ними виконуємо остеоінтегративне протезування (протез імплантується в залишкову кістку кукси – Прим.). Одну таку операцію наша команда виконала самостійно, під наглядом шведського професора Рікарда Бранемарка. Наступний крок – біонічна остеоінтеграція.

Давайте повернемось до цивільних. Ендопротезування набуває все більшої популярності. Сучасні ендопротези виготовляють з різних матеріалів: який обрати?

Ідеально, коли лікар сам запропонує пацієнту конкретний тип ендопротеза. Той, який найкраще підійде людині. При протезуванні кульшового суглоба є декілька варіантів так званої “пари тертя” – матеріалу, з якого виготовлені голівка та чашка ендопротеза. Це може бути “кераміка-кераміка”, “кераміка-поліетилен” або ж “метал-поліетилен”. Є й інші види комбінацій, але вони досить рідкісні. Коли йдеться про молодого пацієнта – доцільно використовувати “кераміку-поліетилен” або “кераміку-кераміку”. Вони мають найкращу “пару тертя”, яка при тривалому використанні утворює найменшу кількість мікрочастинок, які викликають реакцію макрофагів (клітини кровотворного походження – Прим.), що призводить до розхитування ендопротеза. Чим менше продуктів тертя – тим довше прослужить ендопротез. Додам, що “кераміка-кераміка” та “кераміка-поліетилен” – найдорожчі “пари тертя”, попри те на якому ендопротезі вони встановлені: серійному чи індивідуальному.

А що порадите пацієнтам літнього віку?

Людям літнього віку достатньо встановити ендопротез з металевою голівкою: результат їх цілком влаштує. Також ендопротези бувають з цементною та безцементною фіксацією. Безцементні вростають в кістку, тому більше підходять молодим пацієнтам з хорошим станом кісткової тканини. Для пацієнтів похилого віку, з ознаками вираженого остеопорозу (захворювання, при якому щільність кісткової тканини знижується – Прим), ми використовуємо цементний ендопротез, який кріпиться за допомогою спеціального кісткового цементу. Взагалі, у нашому Центрі ми використовуємо тільки сучасні ендопротези, які добре себе зарекомендували у міжнародній практиці.

Як довго служать ці види ендопротезів?

Цементний ендопротез в середньому служить 10-12 років. Якщо більше – це дуже добре. Безцементний може служити 15-20 років. Важлива порада: якщо ендопротез почав розхитуватись, не чекайте поки він повністю вийде з ладу. Чим раніше пацієнт звернеться до лікаря-ортопеда, тим легша і простіша буде ревізійна операція. Не потрібно буде використовувати індивідуальне ендопротезування.

А в яких випадках використовуються індивідуальні ендопротези, які виготовляються у спеціальних лабораторіях на зразок вашої?

Індивідуальні ендопротези потрібні, коли хірург має справу з великим дефектом кісткової тканини в ділянці суглоба. Такий дефект може бути спричинений попередньо нестабільним ендопротезом, який розхитався та розбив кісткову тканину, інфекцією, а також онкологією. В таких випадках ми ставимо спеціальний ревізійний або онкологічний ендопротез, а кістковий дефект заміщуємо спеціальною титановою конструкцією – так званим аугментом (вставкою).

Коли краще робити операцію ендопротезування? Чи впливає на результат пора року або інші фактори?

Жодної залежності від пори року немає. Пацієнтам які вагаються і відкладають операцію я іноді кажу: “Взимку – холодно, влітку – спекотно, восени – сумно, а весною – авітаміноз”. Тобто причину, щоб відкласти операцію можна знайти завжди. Якщо пацієнт готовий до ендопротезування – пора року немає значення. Що дійсно важливо, так це стан здоров’я людини. Обов’язково радимо звернути увагу на наявність прихованих інфекцій (в основному в ротовій порожнині), які потрібно пролікувати. Перевіряємо шлунково-кишковий тракт. Звертаємо увагу на стан судин нижніх кінцівок, оскільки після ендопротезування бувають ускладнення у вигляді тромбозу. Всі ризики потрібно звести до мінімуму.

За статистикою доля ускладнень при ендопротезуванні – приблизно 4 відсотки…

Мабуть, так і є. 1 відсоток – це інфекція. 1 відсоток – вивих ендопротеза. І ще кілька відсотків – менш значні ускладнення. Найгірший варіант, все ж таки інфекція. Іноді, щоб розв’язати проблему, достатньо промити рану. У складних випадках доводиться видаляти ендопротез, ставити антибактеріальний спейсер і знову протезувати суглоб.

Ускладнення після операції видалення матки, наслідки ампутації матки з яєчниками

Видалення матки (гістеректомія) є досить поширеною операцією, яку переносить більшість жінок після 45 років. І багатьох пацієнток, яким належить операція з видалення матки, цікавить, якими можуть бути її наслідки.

Період після операції

Після видалення матки починається відновлювальний період, під час якого самопочуття і працездатність жінки поступово відновлюються. Післяопераційний період може бути раннім і пізнім.

Під час раннього післяопераційного періоду пацієнтка знаходиться у лікарні, і за її станом постійно спостерігають лікарі. Тривалість відновлення залежить не тільки від методу видалення матки, але і від загального стану пацієнтки.

При вагінальної або абдомінальної ампутації матки тривалість перебування у стаціонарі становить від восьми до десяти днів, поки пацієнтці не знімуть шви. Після лапароскопічного видалення матки виписка проводиться максимум на п’яту добу після маніпуляції.

Найсерйозніші наслідки видалення матки можуть виникнути у першу добу після операції:

• Виражений больовий синдром, який пояснюється великим розрізом живота. Для зняття болю призначають як наркотичні, так і ненаркотичні препарати.
• На ноги потрібно обов’язково надягати компресійні панчохи або перев’язувати їх еластичними бинтами.
• Лікарі вітають раннє відновлення рухової активності. Після порожнинної операції з видалення матки можна вставати вже через добу, а після лапароскопії – через кілька годин. Це дозволить активізувати роботу кишечника, зменшити ймовірність утворення спайок і поліпшити циркуляцію крові.
• Пацієнтці необхідно дотримуватися рідкої дієти у першу добу, щоб з’явилася можливість самостійно спорожнити кишечник. Коли це сталося, пацієнтці можна переходити на звичайну їжу.
• Біль в животі може бути присутнім протягом декількох днів після видалення матки. Знизити неприємні відчуття допоможуть не тільки знеболюючі препарати, але і рухова активність самої пацієнтки.

Щоб не допустити розвитку небезпечних наслідків після видалення матки хворий можуть призначити певні препарати:

• Антикоагулянти розріджують кров, і скорочують ризик розвитку тромбофлебіту (призначаються в перші кілька діб після операції);
• Курс антибіотиків строком на сім днів, щоб не допустити інфікування внутрішніх органів після контакту з повітрям;
• Внутрішньовенне введення крапельних розчинів для відновлення об’єму крові, оскільки при видаленні матки жінка може втратити до півлітра крові.

Найбільш небезпечні ускладнення раннього післяопераційного періоду видалення матки і придатків включають:

• Запалення або інфікування шва може супроводжуватися почервонінням, нагноєнням, набряком або навіть розбіжністю швів. Крім того, у пацієнтки підвищується температура. Щоб усунути подібні наслідки, жінці прописують курс антибіотиків, і ретельно обробляють шви. Перша обробка шва проводиться на наступний день після операції, а потім через день (з використанням Куріозину). Такі процедури допоможуть запобігти запалення і утворення келоїдного рубця.
• Труднощі з сечовипусканням, яке часто супроводжується болем, це пояснюється травмуванням слизової оболонки сечівника.
• Кровотечі (внутрішнє і зовнішнє) кажуть про неякісний гомеостаз. Причому, інтенсивність і колір виділень може бути різним (від темного до червоного і навіть зі згустками).
• Виникнення гематом біля швів.
• Тромбоемболія легеневої артерії викликає закупорку гілок дрібних кровоносних судин у легенях або самої артерії. Без правильної терапії це ускладнення може призвести до гіпертензії, пневмонії або навіть смерті пацієнтки.
• Перитоніт являє собою запалення черевної порожнини, яке поширюється на сусідні органи і викликає нагноєння. Це ускладнення частіше виникає при екстреному оперативному втручанні. Відмінними ознаками перитоніту є різке погіршення стану, сильний жар і біль, ознаки подразнення живота. Для усунення ускладнення призначають інтенсивний курс антибіотиків, починають вливати сольові і колоїдні розчини, а при відсутності результату консервативного лікування, проводять повторне оперативне втручання для промивання черевної порожнини антисептиками.

Що потрібно робити після операції?

Щоб швидко відновитися, жінкам після видалення матки потрібно дотримуватися певних лікарських рекомендацій. Навіть якщо ранній післяопераційний період пройшов без ускладнень, цими рекомендаціями нехтувати не варто для швидкого повернення до повноцінного життя.

Він дозволить швидко повернути фізичну форму. Особливо корисний бандаж жінкам у період пременопаузи з великою кількістю пологів і ослабленим черевним пресом. При підборі моделі бандажа потрібно обов’язково робити примірку, щоб пацієнтці було комфортно у корсеті. Крім того, ширина бандажа обов’язково повинна перевищувати ширину швів на животі.

У період відновлення після видалення матки необхідно робити спеціальні вправи для зміцнення інтимних м’язів (вправи Кегеля). Для досягнення позитивного результату потрібно робити мінімум 300 вправ в день. Це дозволить запобігти опущення і випадіння стінок піхви, нетримання сечі і слабкість м’язів тазового дна.

Можна також займатися йогою, бодіфлексом, плаванням та іншими видами спорту, не пов’язаними з посиленими фізичними навантаженнями. Починати займатися спортом можна вже через три місяці після неускладненої операції.

Протягом півтора місяців після операції у жінки спостерігаються виділення. Але і після цього (до двох місяців) бажано не піднімати тяжкості, не робити важку фізичну роботу і не займатися сексом, щоб не розійшлися внутрішні шви і не почалася кровотеча.

Півтора місяця після операції жінці не можна приймати ванну, відвідувати лазню або сауну, а також купатися в природних водоймах. У період виділень можна користуватися тільки прокладками, тампони використовувати категорично заборонено.

Щоб жінка не страждала від запорів і метеоризму, потрібно вживати достатню кількість рідини і продуктів з високим вмістом клітковини. Не можна пити міцний чай, каву та алкоголь. Також під забороною знаходяться жирні, смажені, гострі і копчені страви, а раціон повинен бути насичений вітамінами, жирами, білками і вуглеводами.

Загальна тривалість лікарняного становить до 45 днів, але при наявності ускладнень лікарняний лист подовжують.

Подальші дії

У більшості жінок після видалення матки починаються психологічні проблеми, так як пацієнтка перестає вважати себе повноцінною жінкою. Важливо отримати підтримку від чоловіка, адже жіночність визначається не наявністю або відсутністю матки.

Існує думка, що після видалення матки жінка може почати набирати вагу, у неї огрубіє голос, почнуть рости волосся на обличчі або знизитися лібідо. Всі ці ускладнення не мають під собою підстави, оскільки подібні розлади пов’язані з гормональними збоями, а не оперативним видаленням матки.

Рубці

Утворення широкого некрасивого шва після операції турбує багатьох жінок. Уникнути цього дефекту можна тільки одним способом: віддавати перевагу не надпіхвової ампутації матки, а лапароскопічному або вагінальному методу операції.

Статеве життя

Займатися сексом після відновлення можна буде як і раніше. По-перше, у жінки не загубиться чутливість, так як всі нервові рецептори знаходяться не в матці, а у піхві і зовнішніх статевих органах. А по-друге, якщо пацієнтці не видаляли яєчники, вони продовжать виробляти тестостерон, який відповідає за статевий потяг.

Варто зазначити, що у багатьох жінок статевий потяг навіть посилюється, оскільки зникають болі, пов’язані з патологіями матки, і немає необхідності оберігатися від небажаної вагітності. У деяких випадках після видалення матки навіть стає і більш яскравий оргазм, хоча бувають і такі випадки, що секс приносить відчуття дискомфорту та біль (див. болі при статевому акті).

Неприємні відчуття можливі при певних типах операції. Наприклад, при наявності рубця у піхві або при видаленні не тільки матки, але і верхньої частини піхви.

Ще одним позитивним моментом є відсутність місячних, так як немає ні матки, ні ендометрія, який відривається при менструаціях. Однак, у деяких випадках у дні передбачуваних місячних все ж можуть спостерігатися незначні виділення. Це пов’язано з тим, що на місці матки все ж залишається кукса з невеликою кількістю ендометрія, який у звичайні дні починає відторгатися.

Відсутність дітородної функції

Певної думки з цього питання висловити не можна. Для молодих жінок дітородного віку видалення матки, звичайно, мінус. Але оскільки ампутація матки часто проводиться жінкам більше 40 років, у яких вже є діти, видалення матки можна вважати плюсом, так як немає ризику ще однієї вагітності.

Варто відзначити, що лікарі повинні ретельно вивчити історію хвороби пацієнтки перед рекомендацією до проведення повної ампутації матки і при необхідності намагаються зберегти головний дітородний орган. Наприклад, можуть видалити тільки міоматозні вузли, або провести ампутацію матки із збереженням яєчників. В останньому випадку жінка зможе стати матір’ю з допомогою ЕКЗ та сурогатного материнства.

Спайки

Незалежно від типу хірургічного втручання в черевну порожнину, даний процес супроводжується утворенням спайок, у тому числі і після видалення матки.

Спайки являють собою сполучні тяжі, розташовані між стінкою очеревини і внутрішніми органами. Будь-яке насильницьке втручання може лише посилити спайковий процес. Провокуючими факторами також є:

• Занадто тривале проведення операції;
• Астенічна конституція пацієнтки;
• Сильна втрата крові при операції;
• Масштабне хірургічне втручання;
• Спадкова схильність до спайкоутворення;
• Приєднання інфекції у вигляді ускладнення післяопераційного періоду;
• Внутрішня кровотеча.

Визначити наявність спайок можна за постійним або періодичним болів внизу живота, запорами, розладів сечовипускання і підвищеним газоутворенням.

Щоб не допустити утворення спайок, ще в ранній післяопераційний період необхідно вжити відповідні заходи:

• Приймати антибактеріальні препарати для запобігання запалення;
• Як можна раніше почати фізіотерапевтичні процедури;
• Почати курс прийому антикоагулянтів для розрідження крові;
• Ранній початок рухової активності після операції.

Ранній початок клімаксу

Незважаючи на те, що період згортання дітородної функції рано чи пізно настає в житті кожної жінки, клімакс після видалення матки належить до одним з віддалених наслідків.

Якщо під час операції видаляли тільки порожнину матки, зберігаючи яєчники і придатки, клімакс відбудеться природним шляхом. Однак, існує думка, що після такого хірургічного втручання клімакс настає на п’ять років раніше, що пояснюється зниженими струмом крові до яєчників.

Існує кілька визначень клімаксу:

• Природний настає після зменшення функціонування статевих залоз;
• Штучний провокується прийомом певних медикаментів або проведення операції на статевих органах;
• Хірургічний виникає після видалення матки і яєчників.

Хірургічний клімакс переноситься набагато важче природного, оскільки в організмі різко припиняється вироблення гормонів (тоді як при природному клімаксі цей процес триває кілька років). Особливо важкі наслідки хірургічного клімаксу відчувають жінки дітородного віку. Варто відзначити, що перші ознаки згасання дітородної функції виявляються вже через декілька тижнів після операції і включають:

• Підвищена пітливість і припливи;
• Зниження лібідо;
• Підвищена емоційність;
• Піхва стає сухою і з’являються інтимні проблеми з партнером;
• Депресія (див. заспокійливі препарати);
• Нетримання сечі (при сміху, кашлі);
• Шкіра стає сухою і в’ялою, а волосся і нігті – ламкими (див. випадання волосся).

Щоб знизити прояви клімаксу у жінок, призначають гормонозамісні препарати (естрогени, гестагени, тестостерон). Подібні препарати при клімаксі найчастіше призначають жінкам молодше 50 років і тим, кому провели видалення не тільки матки, але і яєчників (адже саме вони відповідають за вироблення статевих гормонів).

При проведенні операції по видаленню матки і великих міоматозних вузлів, жінці прописують безперервний прийом препаратів з вмістом естрогенів (Лівіал, Прогінова), свічки і мазі для боротьби з кульпітом (Овестин) та засоби для зовнішнього використання (Дивігель).

Якщо видалення матки проводилося з причини великого ендометріозу, призначають препарати, що містять естрогени і гестагени. Починати прийом препаратів потрібно якомога раніше, щоб знизити ризик серцево-судинних захворювань, хвороби Альцгеймера і остеопорозу.

Однак, гормональні препарати не призначають пацієнткам з раком грудей, при проведенні операції видалення ракових пухлин у матці, при важких патологіях судин ніг, нирок, печінки та при наявності менінгіоми.

Тривалість терапевтичного медикаментозного відновлення може тривати від двох до п’яти років. Тривале використання гормональних препаратів дозволить максимально скоротити прояви клімаксу.

Інші наслідки

Одним з найбільш поширених ускладнень операції з видалення матки є остеопороз, який найчастіше вражає саме жінок. Це пов’язано з тим, що розвиток остеопорозу провокується зниженим рівнем естрогенів, тому і без видалення матки даний розлад зустрічається у клімактеричний період.

Остеопороз являє собою хронічне прогресуюче захворювання, при якому з кісток поступово вимивається кальцій, вони стають більш крихкими і пацієнтка страждає від частих переломів. Небезпека хвороби ще і в тому, що найчастіше вона протікає безсимптомно, а ознаки починають виявлятися лише при занедбаності патології.

Найчастіше при остеопорозі травмуються хребці, причому при пошкодженні одного пацієнтка навіть не відчує болю. Крихкість кісток призводить до просідання хребців, змінюється постава і зменшується зростання. Щоб не допустити розвитку цієї серйозної хвороби, всім пацієнткам після видалення матки необхідно приймати гормонозамісні препарати, щоб з кісток повільніше виводилися солі кальцію.

Опущення піхви

Пролапс (випадання) піхви також може виявитися через деякий час після видалення матки. Провокуючим фактором є не тільки травмування м’язів і зв’язок тазового дна, але і утворилася порожнеча в очеревині, в яку проникають в сусідні органи (сечовий міхур і кишечник).

Читайте також: «Симптоми опущення матки»

Для профілактики ускладнення після операції потрібно робити вправи Кегеля, обмежувати підйом тягарів і в перший час виключити статеві контакти. При відсутності ефекту проводять пластичну операцію по зміцненню зв’язок малого тазу.

Особливості раціону і заняття спортом

Пацієнткам після видалення матки необхідно дотримуватися певних принципів харчування. У раціоні обов’язково повинні бути сухофрукти, капуста, горіхи, кисломолочні продукти, свіжі фрукти, овочі, зелень і бобові. Однак, потрібно звести до мінімуму вживання солі (для запобігання виведення кальцію з кісток), відмовитися від кави, міцного чаю, алкоголю.

Помірні фізичні навантаження також служать дієвим засобом профілактики остеопорозу та інших ускладнень. Завдяки гімнастиці підвищується тонус м’язів, знижується ризик переломів. Зміцнити організм допоможе і надходження вітаміну Д (можна вживати риб’ячий жир, приймати спеціалізовані вітаміни або пити спеціальні вітаміни).

Незважаючи на серйозність операції з видалення матки, багато жінок успішно проходять через відновний період і буквально починають жити заново. По-перше, видалення матки назавжди вирішує питання з контрацепцією. По-друге, видалення проблемної матки усуває біль, а у багатьох жінок спостерігається підвищення лібідо.

Крім того, наслідки операції не призводять до інвалідності, так як практично не впливають на працездатність. Інвалідність може з’явитися лише в тому випадку, якщо видалення матки супроводжувалося хіміо- та променевою терапією, яка сама по собі несе тяжкі наслідки для організму.

Статтю про ускладнення після операції видалення матки, наслідки ампутації матки з яєчниками також можна прочитати російською мовою: «Осложнения после операции удаления матки, последствия ампутации матки с яичниками».