Хвойные деревья: названия с описаниями и фото

Вечнозеленые кустарники и деревья на дачном участке не утрачивают привлекательность в зимние месяцы. Хвойные круглый год приносят двойную пользу. Смолистый аромат очищает и оздоровляет воздух в жару и в мороз. Чтобы определиться, какое растение посадить, предварительно знакомятся с миром древнейших растений.

Характеристика хвойных пород

Практически все хвойные деревья относятся к вечнозеленым многолетним растениям. Они имеют некоторые особенности:

• видоизмененные листья в форме иголок;
• высокое содержание смолистых веществ в коре и древесине;
• срок жизни более 100 лет.

Размножаются семенами, завязывающимися в шишках. Они только прикрыты чешуйками, но не защищены замкнутой полостью. Это определяет групповую принадлежность породы – голосеменные. Опыление семяпочек происходит при помощи ветра.

Вегетативный способ размножения для них неприменим, только кипарисовые имеют эту способность. Голосеменные – одна из древнейших групп растений. По мнению ученых их прародители – вымершие папоротникообразные.

География распространения класса – от Экватора до границ вечной мерзлоты. Каждый климатический пояс характеризуется своими видами.

Высота большинства деревьев, особенно в дикой природе, нередко превышает 100 м, но для дачных или приусадебных участков селекционеры вывели множество низкорослых и карликовых сортов.

Разделение хвойных деревьев

Биологи разделяют отдел хвойников на 4 порядка. Из них три (кордаитовые, войноскиевые, вольциевые) – вымершие растения.

Четвертый порядок представляют растения, объединяющие 10 семейств, около 70 родов и более 600 видов. Сосны, ели, кипарисы, можжевельники – все семейства превосходно смотрятся в городском и дачном озеленении при условии правильного их подбора.

Сосновые

Эти деревья со стройными стволами, реже кустарники, достигают высоты 30 м, некоторые дикорастущие виды – 80 м. Средний возраст – 150-200 лет, хотя известны экземпляры-долгожители, отметившие свое 5000-летие. Они не капризны, зимостойки, хорошо переносят засуху, требуют минимального ухода. Главное условие благополучного выращивания – отличный дренаж для отведения лишней влаги.

Сосна

Любит хорошо освещенные места и простор. К химическому составу почвы высоких требований не предъявляет, предпочитает суглинки и супеси, часто они отлично чувствуют себя на каменистых участках, бедных на питательные вещества. Из множества видов у дачников наиболее популярна сосна горная. Она неприхотлива, не требует напряженного ухода.

Среди множества сортов можно выбрать культивар, идеально подходящий имеющимся условиям, высотой от 60 см до 10-15 м. Саженцы радуют разнообразием: с привычной формой кроны, колоннообразные, эллипсовидные, кустовидные. Различаются сосны и по окраске хвои – от темно-зеленой, монохромной в любое время года, до вариегатной, когда молодые хвоинки окрашены заметно светлее, чем иголки прошлого года.

Ель

Род включает около 40 видов. Стройные деревья в молодости питаются за счет стержневого корня. Со временем он отмирает, его функцию выполняют боковые ответвления, расположенные близко к поверхности земли. Эта особенность корневой системы делает ели уязвимыми перед ветрами. Высота деревьев достигает 40 м, продолжительность жизни до 300 лет.

В национальном парке Фулуфьеллет (Швеция) растет самая старая в мире ель – ее возраст более 5,5 тысяч лет. Высаживают саженцы в отдалении от построек – широко простирающиеся корни способны нанести серьезный урон даже каменным строениям. Место выбирают с хорошим освещением, в затенении крона формируется асимметричной, а сорта с пестроокрашенной хвоей утрачивают свою высокую декоративность. К составу почвы растение непривередливо, но на подкисленном грунте оно развивается лучше.

Кроме обыкновенной ели колючей с красновато-коричневой корой дачные участки часто оформляют голубой елью с сизо-зеленой хвоей, обычно выбирая компактные сорта, высотой до 2-3 м, а также вариегатные.

Идеи использования елей в ландшафтном дизайне

Кедр

Кедр, или сосна сибирская кедровая, на дачных участках встречается редко: дерево требует особого ухода в молодом возрасте, хотя в естественной среде, в тайге, растет без проблем. Главная особенность вида – очень короткий вегетационный период, всего 45 дней. Хотя ее часто называют деревом-великаном, медленный рост, а также разнообразие новых сортов позволяют использовать ее в оформлении дачи.

Место для посадки саженца выбирают с таким расчетом, чтобы взрослому растения обеспечить свободное пространство диаметром около 10 м. Площадка должна быть открыта, но молодняк нуждается в притенении до 10-летнего возраста, особенно в периоды аномальной жары.

Почва нужна с нейтральным показателем pH, рыхлая, хорошо дренированная. Растение любит регулярное увлажнение, внесение подкормок.

Настоящими кедрами считают ливанские, гималайские, атласские. В отличие от сибирского сородича их семена не годятся в пищу. Знаменитые кедровые орешки – гордость Сибири – по вкусу полностью идентичны семенам любой сосны, отличаясь только размерами.

При наличии терпения на дачных участках различных регионов можно вырастить садовые разновидности сибирского кедра, имеющие компактные размеры. Но плоды нужного качества дают только некоторые сорта, остальные используют только в декоративных целях, в том числе для создания композиций в стиле бонсай.

Пихта

Изящное дерево склонно к капризам при выращивании, но его красота и целебные свойства стоят всех затраченных трудов. Из более 50 видов растения в дачном дизайне успешно используют карликовые и низкорослые сорта бальзамического, корейского, кавказского видов, а также стелющиеся разновидности пихты Фразера. Эти типы – достижения селекционеров, причиняющие минимум хлопот дачникам.

Вид отлично приспособлен для затененных мест, но не любит ветер. Поэтому высаживают их так, чтобы полностью удовлетворить эти требования, особенно важно это для молодых деревьев. Лучший грунт – суглинки, не задерживающие влагу. Важно только запомнить: все пихты очень болезненно переносят загрязненный городской воздух, подходят только они для дач, расположенных в чистой местности.

Лиственница

Этот вид ежегодно с наступлением холодов сбрасывает хвою, ее часто используют для украшения дачного участка. Сформированная в стиле бонсай, она даже без листьев-иголок сохраняет декоративность.

Долгожительница лиственница (она живет более 500 лет) насчитывает 20 видов. Все они, кроме японской категорически не переносят тень. Почва нужна плодородная, с хорошим дренажом и нейтральной рН-реакцией.

Высота дерева обычно достигает 30-40 м, но вид хорошо поддается обрезке, а потому обычные полномерные деревья без опаски высаживают на выбранном месте. Современные сорта, выведенные из европейской разновидности для оформления небольших пространств, обладают повышенными декоративными свойствами.

Очень привлекательно смотрятся пихты с плакучими кронами или подушкообразные. Сверхминиатюрные культивары выращивают в контейнерах, чтобы эффектно оформить участки, где естественные условия не позволяют содержать растение в открытом грунте.

Кетелеерия

Экзотический хвойник в диком виде встречается в предгорьях Юго-Восточной Азии. Кетелеерия теплолюбива, а потому ее выращивают в субтропический зонах РФ – на Черноморском побережье Краснодарского края и в южных районах Крыма.

Само по себе растение не является высокодекоративным или ценным как источник плодов. Выращивают его обычно как нечто экзотическое, с целью подчеркнуть свою оригинальность.

Тсуга

Тсуга – настоящая находка для владельцев небольших дачных участков. Деревца от природы имеют компактные размеры, карликовые виды можно отнести к почвопокровникам. Главное отличие вида – раскидистые ниспадающие ветви, придающие особый шарм любому уголку сада.

Сажают растение в полузатененных местах на плодородных супесях или песчаниках.

Худшее место – рядом с оживленными автомагистралями: деревца очень плохо переносят загазованность воздуха.

Кипарисовые

Семейство включает 19 родов (более 130 видов), распространенных преимущественно в теплых регионах.

В отличие от описанных выше сородичей, некоторые виды двудомны. Кипарисовые – одни из немногих хвойников, успешно размножающихся черенками.

Кипарис

Самое «аккуратное» дерево – крона у него густая, симметричная. Даже полностью вызревшие плодовые шишки не лохматятся, украшают ветки, некрупными шариками светло-коричневого цвета. Кипарис обычно подчеркивает высокий статус владельца дачи.

Капризный южанин, вечнозеленого, пирамидального или аризонского видов, неплохо зимует в условиях Средней полосы, если понижения температуры не превышают -20 °С. Самыми подходящими считают низкорослые и карликовые сорта – их легче укрывать на зиму.

Лучшее место для посадки – полутенистое, с плодородной рыхлой почвой, не задерживающей влагу. Все кипарисы требовательны к поливу, влажности воздуха и внесению питательных веществ в грунт.

Можжевельник

Кустарник поражает разнообразием форм и видов. В естественно природе растет практически везде, за исключением вечных снегов и льдов. Роскошные раскидистые, похожие на деревья – в благодатных теплых краях, скромные кустики – на горных склонах и в холодных регионах.

Все можжевельники очень любят солнце, рыхлую дренированную почву с избытком доломита, способны расти на скудных каменистых склонах. Различаются формой кроны – деревообразные, кустообразные, стелющиеся, окраской хвои, цветом небольших плодов. Они не требуют особого внимания садовода, но крайне требовательны к условиям посадки.

Туя

Одно из древнейших растений неизменно пользуется популярностью у дачников. Высокая декоративность, легко формируемая крона, здоровый воздух на даче, возможность размножения черенками – главные достоинства дерева. Большинство туй хорошо переносят морозы, нуждаясь лишь в легком укрытии или регулярном отряхивании снега с ветвей.

Для оформления используют самые различные виды – с колоннообразной или шаровидной кроной, похожие на ели и стелющиеся вдоль земли.

Все виды и сорта спокойно переносят тень, засуху, затяжные дожди при условии качественного дренажа.

Кипарисовик

Деревца не отличаются большими размерами – дачные сорта редко вырастают более, чем на полтора метра. Компактная форма позволяет высаживать их на небольших, хорошо освещенных пространствах.

Лучше всего переносит сложный климат России кипарисовик горохоплодный, он же лидирует по непритязательности. Самая сложная в выращивании – разновидность Лавсона, не переносящая холодов. Теплолюбивые сорта хорошо переносят перемещение с места на место, их выращивают в кадках, убирая на зиму в умеренно теплое помещение.

Каллитрис

Подсемейство относится к кипарисовым. Из 36 видов 30 относятся к субтропическим, не поддающимся адаптации даже в субтропической зоне РФ. Выращивают их только в ботанических садах в научных целях.

Как декоративный элемент ландшафта каллитрис не представляет ценности – его внешний вид практически полностью повторяет кипарисы, зато уход несоразмерно сложнее.

Тисовые

Представители вида обитают в основном в Северном полушарии. Как все хвойники, сохраняют свою видоизмененную зеленую листву круглый год. Растения интересны продолжительностью жизни – свыше двух тысяч лет и плодами – единственные хвойные, формирующие не шишки, а ягоды.

Тис крайне плохо возобновляется – семена, упавшие с материнского дерева, практически никогда не прорастают. Причина – хвойный опад при разложении синтезирует вещества, убивающие проростки.

Тис

В декоративных целях выращивают всего несколько видов: коротколистный, ягодный, остроконечный, канадский. Хотя изначально высоты тисовых деревьев переваливает 10-метровую отметку, селекционерами выведены миниатюрные сорта. Популярны гибриды высотой от 30-100 см.

Тис хорошо переносит морозы, безразличен к освещению. Опытные садоводы высаживают его среди других кустарников и низкорослых деревьев, чтобы снизить риск вымерзания. Тис не любит застой воды, закисленный грунт, ветер, засуху, пыльный, загазованный воздух. Также он не выделяет характерные для всех хвойных эфирные масла, а потому имеет только декоративную ценность. У большинства тисов все надземные части и корни ядовиты!

Торрея

Растение редко выращивается на территории нашей страны – оно теплолюбиво, наиболее подходящими для него являются климатические условия Черноморского побережья Кавказа. Самые распространенные виды – мускатная и орехоносная торреи.

Разводят его исключительно в практических целях – орехи съедобны, а также используются при производстве лакокрасочных материалов.

Торрея требовательна в уходе, но новые сорта с пестроокрашенной хвоей постепенно завоевывают сердца дачников. Она хорошо растет на любых грунтах, кроме сильно закисленных. К плодородию почвы требований не предъявляет. Любит хорошее освещение, надежную защиту от ветра. Умеренные морозы переносит хорошо, требуется лишь мульчирование приствольного круга толстым слоем органики.

Араукариевые

Древнее семейство хвойных, по оценкам современных ученых их возраст превышает сотни миллионов лет. Основная часть родов произрастает в Южном полушарии, и лишь один – в Северном. Обитает во влажных тропических и субтропических лесах.

Агатис

Деревья, высота которых нередко достигает 70 м, спокойно переносят засуху, хорошо растут в тени. Почва подойдет суглинистая, рыхлая, дренированная. Высаживают на просторных участках, защищенных от ветра. Нижний температурный предел составляет -20 °С.

Агатис интересен разнообразием форм листьев – от типичных для хвойных узких заостренных до ланцетовидных.

Араукария

В отличие от агатиса, араукарии не переносят морозы и предназначены в основном для домашнего выращивания. «Кадочные» экземпляры редко вырастают более, чем на 2 м в высоту.

В саду горшки с араукарией используют для оформления цветников или площадок, веранд с хорошим рассеянным освещением.

Больше об араукарии и уходе за ней читайте здесь.

Секвойи

Самое высокое и древнее на планете дерево – секвойя произрастает в диком виде только в Калифорнии (США). Ветви конической кроны расположены строго горизонтально, лишь изредка слегка склоняются вниз, средняя продолжительность жизни – около полутора тысяч лет.

В открытом грунте на наших широтах дерево не выращивают, ему нужно много влаги в земле и воздухе. Более популярны комнатные варианты в стиле бонсай. Они требуют много терпения и заботы, но изысканная красота композиции возмещает все трудности.

Мистер Дачник информирует

Решив посадить на своей даче хвойные деревья и кусты, тщательно выбирают саженцы. Для покупки обращаются только в специализированные питомники, расположенные поблизости. Это гарантирует хорошую приживаемость растения, его приспособленность к местным климатическим условиям. Приобретать посадочный материал в широкопрофильных торговых центрах – рисковать потраченными деньгами. В большинстве случаев растения высажены в низкокачественный субстрат, перекормлены удобрениями и гормонами, их придется долго выхаживать, возможно, безуспешно. Тем более не стоит покупать хвойники у случайных продавцов на рынке. Вместе с саженцем можно занести на участок болезни, вредителей.

Чтобы садовая композиция доставляла радость, внимательно изучают правила посадки и выращивания каждого вида или сорта.

При множестве сходных параметров, современные гибридные растения нередко существенно различаются по требованиям к составу почвы, количеству света и влаги.

При смешанной посадке соседствующие растения подбирают так, чтобы условиях их роста совпадали с требуемыми хвойным – одинаковые регламенты полива и подкормок.

Не все хвойники мирно уживаются с лиственными деревьями и цветами. Чтобы избежать угнетения растений, внимательно изучают рекомендации специалистов.

Адаптированные к местным условиям средиземноморские или азиатские экзоты, а также местные разновидности используют в следующих целях:

• живая изгородь, зонирование пространства участка;
• оформление водоемов, альпийских горок, рокариев;
• бордюры и миксбордеры из низкорослых растений;
• соло и различные композиции;
• аллеи.

Найвище дерево в світі – назва, висота в метрах, місце розташування, діаметр стовбура і фото

Земля стала придатна для життя через кисню, який виділяють представники флори. Дерева – «легкі» планети. До недавнього часу почесну назву – найвище дерево в світі – носила секвойя, але рейтинг змінився в зв’язку з відкриттям на планеті гіганта баобаба.

Найвищі дерева на планеті

Австралія, Америка і Африка – країни, де ростуть високі дерева на планеті Земля. Серед них баобаб, гігантська секвойя і вражаючий розмірами евкаліпт. Раніше існував «Центуріон», він досягав 189 метра у висоту. Зараз є однойменний екземпляр, але менших розмірів. Перший представник рослинного світу з вічнозелених хвойних, який нагородили титулом найвище дерево на землі – секвойя. Вона досягає висоти 115 м, діаметр стовбура – 4,84 метра.

Вік складає 700 років, в той час як його побратими живуть до 4000 років. Цей найвищий екземпляр не єдиний, який заслуговує на звання рекордсмена. Раніше Геліос вважався найвищим з секвої, але поступився після виявлення Гіперіона. У нього є всі шанси наздогнати і перегнати конкурента: верхівка крони Геліоса щороку підростає на 2 дюйма.

Найвищі дерева в світі

Вічнозелена секвоя так би і зберегла свій статус – найвища дерево на планеті, якби в кінці минулого століття біологи не знайшли баобаб, рекордна висота якого сягає 189 метри. Найвищими є:

1. Секвойя Ікар з висотою 113,14 м, діаметром – 3,78. Ім’я отримав через рудої, помертвілими верхівки крони. Знаходиться в Редвудс, приплив Редвуд-Крік, Каліфорнія.
2. Гігант Стратосфери виявили в 2000 році, в парку Гумбольдта, і він продовжує зростати. Зараз висота – 112,34 метрів. Зростає в Гумбольдта, Рокфеллер-Форест, Каліфорнія.
3. Секвойя Національного географічного товариства була найвищим деревом до 1995 року. Його висота 112,71 м, а діаметр 4,39 м. Розташовується в Редвуд-Крік, Каліфорнія.
4. Секвойя Оріон – висота 112,63 м, точний діаметр 4,33. Батьківщиною є Каліфорнія, США, через сприятливого клімату майже всі секвої розташовані тут.
5. Лауралін (Гумбольдт, штат Каліфорнія) – висота 112,62 м, діаметр 4,54 м.
6. Рокфеллер – каліфорнійська секвоя в висоту 112,60 м, точний діаметр так і не встановлено.
7. Парадокс, Рокфеллер-Форест, що в північній Каліфорнії. Вгору крона досягає 112,56 м, діаметр 3,9 м.
8. Мендосино, Монтгомері Вудс. Вважалося першим в рейтингу високих дерев в період з 1996 по 2000 – 112,2 метра, діаметр 4,19 м. Довгий часом не віддавалося розголосу розташування для збереження.

листяне

1. Гігантський евкаліпт. Виростає він в важкодоступних для людей лісах Тасманії. Зараз найбільше дерево на планеті цього виду – Центуріон – вгору досягає 101 метра і все ще продовжує рости.
2. Ялиця. Висота до 100 м, але таких екземплярів хвойних дерев в природі небагато.
3. Баобаб – найширше дерево в діаметрі. Ця рослина не досягає рекордів в висоту, зате в ширину немає йому рівних – до 9 метрів.

В Росії

Країна багата представниками мамонтових дерев:

1. Секвойя в Ялті, в Никитинском ботанічному саду, яка хоч і далека від сімейства каліфорнійських рекордсменів, але продовжує зростати. Зараз її висота сягає 38 метрів.
2. Ялиця Нордмана, Краснодарський край. Це дерево з прямим стовбуром може виростати до 100 метрів.
3. Ялина звичайна поширена в Росії і за правильних умов зростає до 60 метрів у висоту.
4. Сибірський кедр – такі дерева живуть до 500 років і можуть виростати до 40 м.

Найбільший пень

Величезні дерева залишають після себе такі ж немаленькі пні з корінням. Після секвої в Мьюірском лісі залишився настільки великий пень, що на ньому провели вечірку з оркестром і танцмайданчиком. Знаходиться він на північ від Сан-Франциско і претендує на статус найбільшого в світі пня, конкурентів якому не знайдено.

Гіперіон

Найбільше дерево в світі виявили в 2006 році Кріс Аткінс і Майкл Тейлор в національному парку Редвуд, Каліфорнія, США. Висота 115,61 метрів. Давня секвойя Гіперіон в перекладі з давньогрецької означає «дуже високий», можливо, вона названа на честь одного з титанів. Дані про точне місцезнаходження гіганта знайти складно. Розташування дерева міститься потай від туристів для збереження екосистеми від негативного впливу їх напливу. На жаль, але найвища секвойя в світі більше не зможе рости через травму верхівки площі крони і кори.

Відео

Найвищу, ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО В СВІТІ HIGHEST TREE IN THE WORLD

Найвищу, ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО В СВІТІ HIGHEST TREE IN THE WORLD

Знайшли в тексті помилку? Виділіть її, натисніть Ctrl + Enter і ми все виправимо! Розповісти друзям:

Хвойні дерева (хвойники): фото та назви, опис, види, список

Якщо ви хочете посадити на дачі хвойні рослини, то з асортиментом проблем не буде: на сьогодні відомо понад 700 видів підкласу хвойних і величезна кількість їх садових форм. Але багато хто з нас бувають на дачі не так часто, а може, хочуть приділяти більше часу відпочинку, а не догляду за рослинами. У цьому випадку ваш вибір – самі невибагливі хвойні, що вимагають мінімального догляду.

Хвойні на присадибній ділянці

Найбільш стійкі при вирощуванні природні (природні) види , які через свої чималих розмірів підійдуть тільки для великих дачних ділянок. Тому ми пропонуємо 13 найвибагливіших хвойних серед декоративних форм, які прекрасно впишуться в дизайн невеликих дач. Представлені форми ми знайшли серед ялівців, сосен і ялин.

Основні вимоги, що пред’являються до невибагливим хвойним

• Вони повинні зимувати без укриття;
• Вони не повинні обмерзати взимку;
• Вони не повинні обгорати на весняному сонці;
• Вони не повинні вимокати;
• Вони не повинні засихати;
• Вони повинні добре рости на всіх грунтах (виняток – заболочені).

Одні з найбільш невибагливих хвойних – ялівці

невибагливі ялівці

Найбільша кількість некапризним форм, перевірених часом і не одним поколінням дачників, – ялівці. Вони добре ростуть на досить пухких, влагоемких, але не важких грунтах, як на сонце, і в півтіні, деякі виносять сильне затінення. При надлишку вологості в першу чергу страждають низько стеляться форми, тому їх краще висаджувати в рокарії і на схилах.

Ялівці в кам’янистому саду

Особливо ефектні композиції на ділянці виходять в поєднанні з папоротями.

Вони гармонійні в високих квітниках як ампельних рослин.

Ялівці в високому квітнику

1. Ялівець китайський (Juniperus chinensis) ‘Old Gold’

Ялівець китайський ‘Old Gold ‘

Розкішний ялівець, цілком виправдовує свою назву – «старовинне золото». Він майже як куб: висотою і шириною до 2 м. Жовто-бронзове забарвлення хвої зберігається і взимку. Дуже стійкий.

2. Ялівець горизонтальний (J. horizontalis) ‘Andorra Compact’

Juniperus horizontalis ‘Blue Chip’. Фото з сайту vanbelle.com

Повільно зростаючий почвопокровний чагарник для невеликого кам’янистого саду висотою 0,2-0,3 см і діаметром до 1,5 м. Хвоя сріблясто-блакитна, взимку трохи фіолетова.

4. Ялівець горизонтальний (J. horizontalis) ‘Wilton’

Juniperus horizontalis ‘Wilton’. Фото з сайту imgkid.com

Почвопокровний чагарник, що стелеться щільним низьким килимом. У віці 10 років досягає висоти 01-015 м. При такій маленькій висоті він поширюється вшир на 2-3 м і більше. Хвоя сріблясто-блакитна. Придатний для вирощування в контейнерах, гармонійний в кам’янистих садах.

5. Ялівець горизонтальний (J. horizontalis) ‘Prince of Wales’

Juniperus horizontalis ‘Prince of Wales’ на передньому плані

Щільний низький чагарник висотою 0,2 м і шириною близько 2 м. Хвоя луската, густа, блакитнувато-зелена, взимку з сірувато-рожевим відтінком. Краще росте на відкриті сонячних місцях, виносить невелике затінення.

6. Ялівець лускатий (J. squamata) ‘Blue Spider’

Juniperus squamata ‘Blue Spider ‘

Дуже невисокий ялівець висотою всього лише 0,3 м, але розростається вшир до 1 м, з дивовижно красивою смарагдовою хвоєю.

7. Ялівець козацький (J. sabina)

Ялівець козацький (Juniperus sabina)

Рекордсмен по витривалості! Могутній, швидко розростається вид, висотою 0,3-1,5 м, шириною 1,0-2,5 м. Дуже красива його хвоя.

Різні види ялівцю ви можете підібрати в нашому каталозі, де представлені товари багатьох садових інтернет-магазинів. Вибрати насіння та саджанці ялівцю.

невибагливі сосни

Сосни світлолюбні, добре ростуть на відкритих сонячних месах, миряться з півтінню; посухостійкі, прекрасно розвиваються на бідних ґрунтах, пісках, але не виносять застійного перезволоження.

Невибагливі красуні сосни

У рослинних композиціях сосни гармонійні з багатьма почвопокровними рослинами, люблячими сонце: ломикаменями, обрієта, Бурачник; з краснолістний барбарисами виходять ефектні контрастні композиції.

Невибагливі в першу чергу форми сосни гірської ( Pinus mugo ). Про дві з них ( ‘Gnom’ і ‘Mops’) ми вже говорили в статті про карликові хвойні, а ось ще дві некапризну красуні.

8. Сосна гірська (Pinus mugo) ‘Winter Gold’

Pinus mugo ‘Winter Gold’. Фото з сайту forumogrodniczeoaza.pl

Ця золотиста сосна з полушаровидной, присадкуватою, нерівномірно розвиненою по сторонам формою крони дуже відповідає своїй назві – «зимовий золото». Її хвоя влітку світло-зелена, взимку – золотисто-жовта. Після 10 років досягає висоти близько 0,5 м, в діаметрі – до 1 м.

9. Сосна гірська (P. mugo) ‘Ophir’

Pinus mugo ‘ Ophir ‘ . Фото з сайту iris.md
Це ще одна зимова золотиста красуня (влітку хвоя зелена) з сосен гірських. Дивно правильна, округла форма крони із віком стає кілька розлогою і нерівнобічні. У віці 10 лет досягає висоти 0,5 м і діаметра 1 м.

Сосни в широкому асортименті представлені в нашому каталозі, що об’єднує пропозиції різних інтернет-магазинів. Вибрати насіння та саджанці сосни.

Хвойні дерева назви

Хвойні породи – в основному вічнозелені рослини, деревні або чагарникові, з листям у вигляді хвої. Хвоя являє собою ігловідние, лускаті або лінійні листя. Хвойні відносяться до класу голонасінних рослин. Всього рослини хвойних порід налічують близько 600 видів. Перерахувати назви всіх хвойних дерев складно, але можна уявити перелік хвойних дерев, найбільш відомих і поширених в нашій смузі.

Сосна – вічнозелене хвойне дерево, що росте повсюдно на всій території України, відрізняється довгою хвоєю і невибагливістю до природних умов. Сонячні соснові гаї справжній природний санаторій.

Ялина – вічнозелене дерево з дрібної хвоєю, що віддає перевагу більш суворі кліматичні умови, зростає в середній і північній європейської частини України, в Скандинавії і високогірних районах. Ялинка – класичний варіант для Нового роки, але в більшості міст на свято ставлять молоду сосну.

Ялиця – відрізняється від ялини розташуванням хвої на гілках, иголки знаходяться приблизно в одній площині, росте так само, як і ялина в більш холодному кліматичному поясі.

Модрина – виростає переважно на Скандинавії, ​​має особливість скидати м’яку хвою на зиму а навесні, аналогічно листяним породам дерев, зі сплячих бруньок з’являються нові листочки – пучки хвоїнок. Хвоя в модрини м’яка, світло-зеленого кольору.

Кедр або сосна скандинавська – дуже цінна хвойна порода, з довгою хвоєю, подібно сосні, виростає в районах Східного Скандинавії. Кедрова деревина вважається цінним будівельним матеріалом, а горішки дуже корисні.

Ялівець – може бути як чагарникової так і деревиною, виростає, переважно, в гірських районах, використовується в декоративному озелененні.

Кипарис – південне дерево з м’якими, лускоподібний листям висотою до 30 метрів з цінною деревиною.

Туя – хвойне декоративне дерево з сімейства кипарисових, безліч сортів туї повсюдно культивується для озеленення парків і особистих господарств.

Тис – в дикій природі росте в тропічній зоні, також з успіхом розводиться як декоративна дерево або чагарник, листя відрізняється від усіх попередніх хвойних порід, листя на спрямованих вгору пагонах розташовані спірально, на горизонтальних втечах – лінійні. Тис дуже отруйний, їстівні у нього тільки ягоди без кісточок.

Мікробіота – хвойний чагарник сімейства кипарисових, який використовується для декоративного садівництва.

Секвойя – могутнє дерево Североокеанского узбережжя Америки сімейства кипарисових. Дерева – довгожителі з цього роду живуть по кілька тисяч років.

Метасеквойя – гарне хвойне дерево, що виростає в дикому вигляді в горах Китаю.

Наведений вище список хвойних дерев, описує рослини, кожне з яких має багато видів – це лише найпоширеніші хвойні породи.

Крім перерахованих, до хвойних порід відносяться: кипарисовик, тсуга, гінкго, араукарія, лібоцедрус, псевдотсуга, куннінгамія, криптомерія, сціадопітіс, секвойядендрон і багато інших.

Хвойні кущі для саду – назви декоративних чагарників

Для створення неповторного інтер’єру саду або дачної ділянки використовують вічнозелений вид хвойних чагарників. Вони також незамінні при ландшафтному дизайні парків і алей. Крім охайного зовнішнього вигляду, хвойні чагарники виконують ще кілька функцій: очищають кисень, дарують натуральні грунтові добрива та лікувально-профілактичні властивості, озеленюють міста.

Як використовувати для саду

Для садових і дачних ділянок хвойні чагарники можуть стати справжньою панацеєю. Люди, які звикли висаджувати на город плодово-ягідні, а також овочеві культури, за допомогою таких чагарників зможуть позбутися від більшої частини шкідників і хвороб рослин. Хвоя містить багато корисних речовин і мінералів, в якості добрива її можна застосовувати, як в свіжому вигляді, і у ролі відвару і настою.

Композиція з хвойних чагарників на присадибній ділянці

Використання в ландшафтному дизайні

Карликові хвойні дерева і чагарники при оформленні дачної ділянки відіграють велику роль. Правильно висаджені, вони можуть не тільки надати зовнішнім виглядом шик і елегантність, а й розмежувати сад на зони. Якщо ділянка не планується використовувати для вирощування овочів і фруктів, то за допомогою хвойних чагарників можна надати дачі надзвичайно естетичний вигляд, а дитина зможе спокійно насолоджуватися прогулянкою в домашньому лісі.

Зверніть увагу! Ідеально хвойні чагарники виглядають при оформленні ігрової зони та зони барбекю. Обрамлення стежок або декоративного ставка також чудово вписується в дизайн дачної ділянки. Альтанка, оточена хвойними кущами, подарує відчуття пікніка в лісі.

Загальні правила посадки та догляду

Хвойні карликові дерева і чагарники досить невибагливі, легко приживаються в будь-яких регіонах України: на півдні, Уралі, в Пермському краї. Але, щоб навіть зима фарбувалася яскравими зеленими фарбами, необхідно дотримуватися основні умови і правила посадки хвойних чагарників, а також правильно доглядати за ними.

Кущ і дерево, що володіють шикарними голками, можна висаджувати в будь-який час року. Однак розсаду з відкритими корінням прикопують восени або ранньою весною. Місце для посадки вибирається відповідно до сортом рослини. Більшість видів хвойних чагарників невибагливо, але деякі типи чутливі до сонячного світла і можуть отримати опіки, виростаючи в незатіненому місці.

Зверніть увагу! При посадці необхідно в цілісності зберігати землю, в якій знаходяться корені рослини. Після засипання грунтом земляний кому необхідно розмочити для кращої адаптації чагарнику.

Якщо грунт, в яку планується посадити хвойна рослина, заболочена, то в лунку необхідно насипати дренажний шар. Також при посадці потрібно правильно зробити розмір ями. Головне, стежити, щоб коріння розташовувалися в ній вільне. У попередньо підготовлену ямку заздалегідь вноситься підгодівля (краще мінерального складу).

При посадці хвойних чагарників в осінній період потрібно подбати про те, щоб саджанці змогли перенести зимові морози. Для цієї рослини обертають покривним матеріалом і, якщо місцевість відкрита, постачають опорами.

Схема посадки хвойних дерев і чагарників

У перший рік після висадки хвойні рослини не потребують обрізки та коригування гілок. З другого року хвойні рослини мають потребу у видаленні старих гілок і надання форми. При обрізку необхідно пам’ятати про основні правила:

• інструмент повинен бути гострим і чистим;
• зрізати слід рівно, без задирок;
• зрізи обробляються садовим варом або марганцевокислого розчином, щоб уникнути зараження.

Зверніть увагу! Крім того, потрібно пам’ятати, що хвойні дерева і чагарники подкисляют грунт. Тому потрібно з обережністю висаджувати рослини поруч з овочевими або плодово-ягідними культурами.

Види хвойних чагарників

Тип хвойних чагарників може поділятися залежно від сімейства і групи. Одні чагарники зможуть радувати око зеленню круглий рік, інші, наприклад, модринові, опадають при настанні холодів. Декоративний хвойний чагарник навіть в одиничному варіанті стане прикрасою саду. Але, для того щоб дізнатися особливості посадки і догляду, необхідно визначити, до якого виду належить рослина. По відношенню до пологів хвойні чагарники бувають:

Нижче список поширених хвойних рослин, що висаджуються на садових і дачних ділянках.

Сосна гірська Голден Глоу

Це невибагливий хвойний чагарник, застосовуваний для створення ландшафтного дизайну на садових і присадибних ділянках. У висоту сосна Голден Глоу досягає 130 см, гілки розростаються в ширину до 180 см. Без обрізки чагарник має асиметричну форму. Зростає повільно, до типу грунту невимогливий.

ялина Максвелл

Класичний хвойний екземпляр для дачних масивів та паркових зон. У висоту досягає 150 см, в ширину 200 см. Форма конусоподібна, хвоя світла, зелена. Сорт морозостійкий і невибагливий для зростання на всіх видах грунтів. Швидкість зростання повільна, для додання симетричної форми потребує обрізання.

Ялівець Блу Чіп

Низькорослий багаторічна рослина відноситься до роду кипарисових. Це хвойна рослина, стелеться по землі. У висоту не перевищує 30 см, діаметр крони до 1,5 м. Рослина невибаглива і морозостійка. Особливих симпатій до грунті немає. Крона не потребує надання форми за допомогою обрізки, однак, щоб вона була більш пишною, необхідно прищипувати молоденькі гілки.

кипарисовик Аврора

Це різновид багаторічного хвойного чагарника. Швидкість зростання повільна. У висоту досягає півтора метрів. Пагони закручені віялом, форма асиметрична. Віддає перевагу сонячним боку, до вітрам стійкий. Колір крони золотистий.

Мікробіота перекрестнопарная Якобсен

Невибагливий хвойний карликовий чагарник, але вважає за краще тінисті місця, надійно захищені від вітру. Хвоя яскраво-зелена, але при зниженні постійної температури набуває бурого відтінку. У висоту може досягти 60 см, ширина крони до 1,5 м. Гілки дугоподібні загнуті вгору. Добре переносить коригування форми. Плодоносить невеликими шишками.

Сосна гірська Гном

Морозостійка, вологолюбна гірська сосна досягає в зрілості 200 см у висоту. В ширину гілки також здатні досягти 2 м в діаметрі. Гостра, густа хвоя має забарвлення насиченого зеленого кольору. Росте дуже повільно, річний приріст в будь-яку сторону не перевищує 5 см. Володіє правильною формою конуса.

Ялина Глаука Глобоза

Ця ялина посухостійка і морозостійка. Дерево може прожити до 500 років. Перші роки після посадки має асиметричну форму з неяскраво вираженим стовбуром. Колір хвої сіро-блакитний. Шишки до 3 см, перший час після посадки обпадають, не чекаючи дозрівання.

Це один з найбільш популярних сортів при оформленні алей. Дача з такими ялинами буде виглядати елегантно.

Ялівець китайський Мінт Джулеп

Хвойний чагарник Мінт Джулеп – невибаглива рослина. В ширину досягає 300 см. Має приємний хвойно-м’ятним запахом. Гілки ростуть під кутом 45 ° від землі. Віддає перевагу сонячне світло, при його наявності зростання і розвиток чагарнику прискорюються. Крона хвилеподібна, хвоя м’яка яскраво-зеленого кольору.

Кипарисовик тупий Рашахіба

Хвойний чагарник володіє середньою швидкістю росту і досягає 1 м вже по досягненню 5-річного віку. Форма правильна пірамідальна. Хвоя м’яка хвилеподібна. Молоді паростки і пагони мають яскраво-жовтий колір, але з віком темніють і набувають зелений відтінок. Рослина любить сонячне світло і витримує холоду до -30 ° С.

тис Елегантіссіма

Чагарник-багаторічник розростається в ширину до 3 м, у висоту досягає 150 см. Добре реагує на стрижку, любить затінені місця. Невибагливий і підходить для будь-якого виду грунту. У ландшафтному дизайні використовується для створення живоплотів і обрамлення декоративних ставків. Чи не плодоносить шишками, але утворює яскраво-червоні околоплодники.

Неповторний дизайн саду або дачної ділянки допоможуть створити багаторічні хвойні чагарники, назви яких різноманітні. При правильній посадці і мінімальному догляді присадибна ділянка буде виглядати стильно й елегантно довгі роки.

Назва та опис хвойних дерев і чагарників

Строгі форми хвойних дерев завжди стануть доречними практично в будь-якому ландшафтному дизайні. Влітку хвойні дерева ідеально поєднуються з зеленим газоном у дворі і іншими квітучими рослинами, а в зимовий період хвойники здатні врятувати дачну ділянку своїм яскравим зеленим кольором і гіллястістю від сірих днів і безживності. Крім цього, хвойні чагарники і дерева можуть дарувати чистий і збагачений цілющими ефірними маслами повітря.

Сучасні садівники вже не можуть уявити свій сад без вічнозелених дерев і чагарників. А вибирати хвойники є з чого. Нижче ви можете ознайомитися з деякими хвойними деревами, які стануть чудовою прикрасою саду і ідеально впишуться в ландшафтний дизайн.

Ялина: опис з фото

Їли – високі стрункі хвойні дерева, які будуть виглядати дуже ефективно як поодинці, так і в композиціях. Професіонали ж здатні спорудити з цих рослин цілі хвойні огорожі . В даний час ялина є для всіх не тільки височенною великої культурою, яка радувала нас з дитинства. Взимку ялина, посаджену у дворі, де можна наряджати новорічними іграшками . Така жива красавица неодмінно порадує не тільки дитини, а й навіть будь-якого дорослого. Періодично асортимент цих хвойних дерев поновлюється новими декоративними видами. Найчастіше для посадки на дачному або присадибній ділянці використовують такі сорти:

• Акрокона – висота дорослого дерева може досягати 3 метрів, а ширина – 4 метрів;
• Інверсія – висота такого виду досягає 7 метрів, а ширина – 2 метри;
• Максвелл – таке компактне дерево сімейства ялинових в висоту і ширину досягає 2 метрів;
• Нідіформіс – цей вид ялини досягає у висоту не більше 1 метра, а в ширину дерево здатне вирости до 1,5 метрів;
• Олендорфа – стовбур такого виду їли виростає до 6 метрів, а діаметр крони досягає 3 метрів;
• Глаука – для цього виду їли характерний блакитний відтінок хвої, тому її часто використовують для прикраси саду в композиціях з іншими листяними деревами.

Ялиця: опис з фото

Ялиця – чудове рослина, що відноситься до сімейства соснових. На латинській носить назву Pinaceae. Якщо порівнювати ялицю з іншими хвойними рослинами, то у неї є деякі відмінності – фіолетові шишки, що ростуть вгору і плоска хвоя . Голки у рослини м’які і блискучі. Зверху хвоя темно-зеленого кольору, а знизу кожна голочка позначена білою смужкою.

Відразу варто відзначити, що молоді саджанці ростуть протягом дуже тривалого часу. Зростання починає прискорюватися тільки після 10 років і триває до самого відмирання кореневої системи. Незважаючи на те, що ялиця є досить поширеним деревом багато все ж не можуть відповісти на питання, є вона хвойним або листяним рослиною.

Назви найпопулярніших видів ялиці серед садівників:

• Колумнаріс – колоновидний вид;
• Прострат – гілки дерева ростуть горизонтально, довжина яких може досягати 2,5 метрів;
• Нана – хвойник виростає до 50 метрів у висоту й до 1 метра в ширину. Крона дерева має округло-приплющену форму;
• Аргента – являє собою хвою сріблястого кольору. Голки рослини мають білі кінчики;
• Глаука – хвоя блакитного кольору з легким восковим нальотом;
• Варігата – рослина відрізняється наявністю жовтої плямистості на хвої.

Ялівець: опис з фото

Ялівець займає лідируючу позицію в списку хвойних дерев з бактерицидну властивість . Рослина є дуже давнім. На планеті ялівець вперше з’явився близько 50 мільйонів років тому. В даний час його прийнято відносити до сімейства кипарисові. Ялівець налічує близько 70 видів, серед яких можна натрапити 30-метрові дерева, бувають і 15-сантиметрові карлики. Кожен вид має свої особливості відносно не тільки зовнішнього вигляду, але і щодо вимог по догляду та утримання.

Найчастіше на дачних ділянках або в саду можна зустріти наступні види ялівцю:

• Голд Кон – висота хвойника досягає 4 метрів, а ширина 1 метра. Форма гілок щільна узкоконіческая;
• Хіберніка – доросле дерево виростає до 3,5 метрів заввишки, крона вузька колоновидною форми, діаметр якого становить близько 1 метра;
• Грін Карпет – відноситься до карликових видів. Виростають кущі всього до 0,5 метра у висоту й до 1,5 в ширину.

Перед посадкою ялівця у себе в саду важливо пам’ятати, що рослина не можна садити поблизу плодових дерев, так як він є провідником такого захворювання, як іржа.

Кедр: опис з фото

Кедр – це хвойне дерево, яке найчастіше можна зустріти в аристократичних садах Англії. Ці хвойні породи здатні своєрідно прикрасити садово-парковий пейзаж. Часто різновиди кедра використовують для прикраси парадних входів. Карликові кедрові породи можна використовувати для бонсай.

Кедрові горішки , які люблять багато, не мають нічого спільного з шишками, виростають на кедрі. Зерна з шишок справжнього кедра не є їстівними. Їстівні горішки можна знайти в шишках кедрової сосни, яка росте у скандинавських лісах.

Основні декоративні породи кедра:

• Глаука – дерево з блакитною хвоєю;
• Стрикта – рослина має Колоновидні крону з густими і недовгими гілками, які трохи підняті вгору;
• Пендула – гілки кедра спадають вниз;
• Нана – відноситься до карликовому сорту.

Кипарисовик: опис і з фото

У дикій природі ці вічнозелені рослини здатні виростати до 70 метрів заввишки. Зовні кипарисовик дуже схожий на кипарис. У ландшафтному дизайні хвойні низькорослі чагарники нерідко використовують для створення живоплоту . Серед садівників великим попитом користуються карликові види кипарисовика, які в зростанні не перевищують 3,5 метрів.

Назви найпопулярніших видів кипарисовика:

• Елвуд – крона дерева має клоновідную крону, яка з віком перетворюється в пірамідальну. У віці 10 років висота дерева може бути близько 1,5 метра;
• Нана граціліси – у віці 10 років висота дерева може бути з півметра. Крона округлої або конічної форми;
• Компакта – цей вид кипарисовика відрізняється наявністю щільних гілок, акуратною формою крони. Висота дерева то, можливо до 1 метра. Називається так як раз через компактної форми

Перед висадкою хвойника варто звернути увагу на те, що карликові види кипарисовика погано переносять зиму. Під шаром снігу вони не замерзнуть, але можуть випріти. Саме тому дуже важливо стежити за щільністю снігу.

Кипарис: опис з фото

У природному середовищі існування ці вічнозелені рослини являють собою дерева або чагарники, які мають конусоподібну крону або крону в формі піраміди. Весь стовбур у рослини стрункий і покритий товстою корою. Листя щільно притиснута до гілок. Вже на другий рік на кипарисі можуть бути шишки. Кожен вид кипариса має свої вимоги з догляду та вирощування .

Назви найпоширеніших видів кипариса:

• Бенте – дерево з витонченою кроною і сизо-зеленою хвоєю;
• Линдли – основна відмінність полягає в наявності хвої яскраво-зеленого кольору і великих шишок;
• Трістіс – вид кипариса з колоновидною кроною. Гілки дерева ростуть вниз;
• Компакта – рослина росте у вигляді чагарнику і має крону округлої форми і грубу хвою;
• Коніка – для цього виду характерна кеглевідная крона і хвоя блакитного кольору з димчастим відливом. Варто взяти до уваги, що цей вид не переносить морозів;
• Глаука – форма крони більше схиляється до колоновидною. Хвоя сріблястого кольору. Цей сорт здатний спокійно переносити морози.

Модрина: опис з фото

Якщо спиратися на назву, то можна припустити, що ця рослина не повинно бути хвойним. Однак це зовсім помилкова думка. Модрина відноситься до сімейства соснових і відноситься до найпоширеніших хвойники . Зовні рослина являє собою струнке високе дерево, яке трохи схоже на ялина. Модрина щоосені скидає всю хвою.

У сприятливих умовах проживання діаметр стовбура дерева може досягати 1 метра, а висота модрини може доходити до 50 метрів.

В даний час виділяють близько 50 видів рослини. Найпопулярнішими з них є наступні приклади:

• Вінімаліс – плакуча;
• Корлі – подушковидна;
• Репенс – дерево з повзучими гілками;
• Корнік – дерево з кулястою кроною;
• Диана – крона кулястої форми, хвоя зеленого кольору з димчастим відтінком.

Туя: опис з фото

Ці колоноподібні вічнозелені чагарники в даний час можна зустріти практичних у всіх ботанічних садах. Відноситься туя до сімейства кипарисових. Чагарники вельми стійкі до гниття, сильним морозам і посухи .

У туї потужна поверхнева коренева система , що ростуть вгору гілки, які утворюють форму колони або піраміди. Також на чагарнику є дрібні шишечки, які дозрівають в перший рік життя.

Всі найпопулярніші види чагарнику туї:

• Клос оф Голд – відрізняється хвоєю насиченого оранжевого відтінку. Взимку гілки набувають мідний відлив;
• Колумна – чагарник з темно-зеленою хвоєю, є блискучий відлив, яка не зникає ні взимку, ні влітку;
• Холмстрап – цей вид підійде для невеликого саду, так як висота рослини не перевищує 3 метрів. Крона чагарнику має конічну форму яскраво-зеленкуватого кольору.

На завершення варто зазначити, що при виборі вічнозеленого дерева або чагарнику для своєї дачної ділянки необхідно знати не тільки популярні види і сорти, але і розбиратися у всіх особливостях росту, темпах розвитку, а також знати правила догляду та утримання хвойніков.

Хвойні дерева і чагарники

Серед популярних декоративних рослин для дачі та присадибної ділянки лідируючі позиції займають хвойники. Хвойні дерева і чагарники невибагливі у вирощуванні і зберігають декоративність круглий рік. Різноманіття форм і різновидів рослин дозволяє створити неповторний дизайн саду.

Види хвойних рослин

З точки зору ландшафтного дизайну хвойні рослини поділяють на гурту за формою і розмірами.

1. Високорослі і прямостоячі задають вертикальний акцент композиції. До цієї групи відносять туї, сосни і ялини, кедр, тис, кипарисовик. Цих рослин потрібно багато простору для зростання, тому на невеликих ділянках їх не висаджують або садять поодинці.
2. Чагарники і невисокі дерева, часто з кулястою кроною. Це гірські сосни, великі ялівці, деякі сорти туй. Хвойний сад, складений з таких екземплярів, буде доречний на невеликих ділянках.
3. Низькорослі і сланкі хвойники. Для зовсім крихітного ділянки або тераси, балкона або маленького дворика можна використовувати карликові сорти туї, сосни, ялівцю, ялини, ялиці. Рослини можуть рости на клумбі або в горщику, що дозволяє їх міняти місцями, привносячи новизну в композицію.

З біологічної точки зору рослини класу Хвойні включають до 8 сімейств, 70 родів і 650 видів. Далеко не всі вони використовуються в декоративному садівництві. Ті різновиди, які вирощують штучно, класифікують на 5 груп, в залежності від готового приросту:

• полнорослие (30 см в рік);
• середньорослі (від 15 до 28 см в рік);
• карликові (8-15 см в рік);
• міні (3-8 см);
• мікро (1-3 см на рік).

Дана класифікація дозволяє оцінити те, яким стане рослина через 5-10-15 років після посадки. Однак не відображає кінцевий розмір і форму примірника.

Популярні види і сорти для саду і дачі

В умовах українського клімату можна вирощувати у відкритому грунті кілька десятків видів і понад сотню сортів рослин хвойних порід. Особливо популярні сорти з незвичайною забарвленням хвої: золотистої, блакитний, сріблястою.

самі невибагливі

Для початківця садівника або дачника, що не має можливості серйозно доглядати за садом, важливо вибрати невибагливі різновиди хвойніков. Нижче представлений перелік культур, які відповідають таким вимогам:

• добре переносять посуху;
• зимують без укриття;
• НЕ обгорають на сонці;
• стійкі до вимокання;
• не вимагають формує обрізки;
• добре ростуть на всіх типах ґрунту.

Відповідають цим умовам ялівці. Вони ростуть на пухких і влагоемких грунтах, середньої родючості. Рослини добре переносять яскраве сонце, але можуть рости в затінку саду.

Ялівець козацький – найпоширеніший вид, який тут вирощували в садах. Це потужний чагарник, що досягає у висоту півтора метра. У діаметрі кущ може перевищувати 2,5 м. Його хвоя дрібна, гостра і густа. Залежно від сорту, колір хвої може бути смарагдовим, сизим, блакитним. Гілки розпростерті. Вид стійкий до посухи і не вимогливий до родючості грунту. Морозостійкий. Може рости в тіні, але на освітленій ділянці колір голок яскравіше.

На замітку. Заслуговує на увагу сорт ялівцю Тамаріс (Тамарісціфолія), який утворює куполоподібний густий кущ. Розміри рослини невеликі – висота 1 м, діаметр не більше 2 м.

Особливо декоративні сосни гірські (Муго, Бенжамін, Голден Глоу, Лаурин). Як правило, ці хвойні чагарники не перевищують у висоту 100-130 см, мають щільну, кулясту або подушкообразную крону. Голки жорсткі, середньої довжини. Колір хвої може бути зеленим, блакитним, золотавим, коричневим.

Популярні сорти: Смарагд, Брабант, Даніка, Голден Глоб, Холмструп.

З м’якою хвоєю

Для ділянки, де грають діти, розумно підбирати хвойники з неколючими голками. В першу чергу, це туї з їх лускатої хвоєю. Без ризику вколотися можна вирощувати на ділянці такі хвойні рослини:

• модрина (Маленький Богль, Корнік, Пендула плакуча);
• корейська ялиця;
• кипарисовик Лавсона (Гном, Мініма, Голден Вондер, Колумнаріс Глаука, Алюмігодл);
• кипарисовик горохоплодний;
• кипарисовик тупий;
• тсуга;
• кедр (кедрова сосна).

Увага! Модрина на зиму скидає всю хвою, оголюючи свій «скелет». Дерево виглядає засохлі і неживим. Цю особливість необхідно враховувати при посадці рослини на дачі.

сланкі сорти

Хвойники, що ростуть вшир, використовуються для висадки в рокарії, на схилах, для декорування великого простору з бідної грунтом.

Більшість форм ялівцю утворять розпростерті по землі чагарники. Діаметр їх може досягати 6 м. Пагони ялівцю добре вкорінюються в грунті, захоплюючи все нові площі.

Ялівець звичайний Грін Карпет . Низькорослий чагарник з щільною кроною, висотою 30 см. Пагони ростуть горизонтально, утворюючи куртини з діаметром до 2 м. Можна садити в півтіні.

З довгою хвоєю

Рослини з довгими голками належать роду Сосна. Великий розмір хвоїнок (до 10 см) у сосни Веймутова. Різновид досить морозостійка і невибаглива. Потребує високої вологості повітря. У садівників популярні карликові сорти рослини:

• Блю Крок (зеленувато-блакитна хвоя, висота до 2 м);
• Конторта (висота до 4 м, голки скорочення, довжиною до 8 см);
• Пуміла (голки до 10 см завдовжки, сріблясто-зелені);
• Радіата (висота деревця 150 см, хвоїнки до 8 см завдовжки).

У сосни гімалайської Валліхіана (Гріффіта) довжина хвоїнок досягає 18 см. Дерево високоросла, добре переносить мороз і не вражають хвороби. Погано переносить посуху і сухе повітря (вимагає обприскування крони в спеку). У культурі набула поширення компактна форма гімалайської сосни.

Денза (Денза Хілл) . Дерево виростає до 5 м у висоту, має високу швидкість росту. Крона конічна, правильна, пагони спрямовані вгору. Хвоя тонка, зеленувато-сиза, довжиною до 12 см. Рослина вимагає хорошої освітленості.

Гірська сосна Муго володіє густий хвоєю, довжиною 5-8 см. Рослина компактна, з щільною кроною. Майже не уражується хворобами, посухостійка і морозостійка. Гірські сосни розміщують на альпійських гірках, мініатюрні форми гарно ростуть в контейнерах.

Кедрова сосна відрощує голки в 12-14 см завдовжки. Дерево невибагливе, не виносить тільки надмірного зволоження грунту. Дерево росте повільно, але досягає висоти в 30-50 му. Існують карликові садові форми, обмежені зростанням в 7-10 м.

Кедр корейський Суланжа . Висока струнке дерево, до 40 м у висоту. Довжина смарагдових голок досягає 20 см. Рослина відмінно переносить холоду, слабо уражується хворобами.

Популярний у садівників карликовий сорт корейського кедра Морріс Блю , з сріблясто-блакитною хвоєю.

На замітку. Поки рідкісна, але напрочуд гарна форма корейського кедра виведена в Томську в 1997 році. Клон Блакитний Амур має хвою сизо-блакитного відтінку довжиною 12 см. Висота дерева в 10 років від 2 до 4 м, зростання повільний. Крона конічна. Морозостійкий.

Кедровий стланик – невелика рослина з чашеобразной або подушковидної формою крони. Дорослий деревовидний куст досягає висоти 7 м, шириною 5-6 м. Хвоя довжиною 8 см, зелено-блакитна, зростає пучками по 5 вибриків. У садах вирощують карликові форми рослини:

• Глаука (висота 1,5 м, ширина 3м, хвоя сизо-зелена, довжиною 10 см);
• Куля (висота 2 м, крона щільна, куляста, довжина хвої 7 см).

У статті описані лише деякі різновиди хвойніков, культивованих в садах нашої країни. Садовод легко може підібрати хвойна рослина, що відповідає його смакам і можливостям.

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.