Завдання за темою з біології

Для виконання завдання необхідні знання внутрішньої будови кореня. Усі корені подібні за будовою. Якщо розглянути головний корінь, можна помітити, що він складається з різних за особливостями будови ділянок – зон. Тож у корені виділяють такі зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисну та провідну. Під кореневим чохликом розташована зона поділу, її довжина становить 2–3 мм. Складається зона поділу з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і дають початок іншим типам клітин кореня.

Правильна відповідь – В.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Для виконання завдання необхідні знання будови насінини.

Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка. Головна частина насінини — це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що й доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. За сприятливих умов зародок, використовуючи кисень повітря, енергію поживних речовин і тепло, починає рости й розвиватися. Спочатку при проростанні з’являється зародковий корінь, який росте, розвивається і стає головним коренем рослини.

Правильна відповідь – А.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА:Особливості будови класів Однодольні, Дводольні

Відділ Покритонасінні поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні.

В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Однодольні рослини не утворюють річних кілець, тому що не мають камбію.

Правильна відповідь – Б.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин, їхня будова і функції

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови внутрішньої частини листка.

Структура, що позначена буквою Х є губчаста тканина. Між верхньою та нижньою шкіркою листка розташовані клітини основної фотосинтезуючої тканини. Існують два види цих клітин. Ближче до верхньої поверхні листка в один чи кілька рядів розміщені видовжені клітини, які нагадують стовпчики. Ці стовпчасті клітини щільно прилягають одна до одної, майже без міжклітинників. Під ними розташовані овальні клітини, між якими є великі міжклітинники. Це губчаста основна тканина листка. Найінтенсивніше фотосинтез відбувається у стовпчастих клітинах, які містять більше хлоропластів. Кількість хлоропластів у клітинах губчастої тканини менша, тому фотосинтез здійснюється не так активно. У цих клітинах запасаються різні речовини, наприклад крохмаль. Міжклітинники займають до 25 % об’єму листка. Вони сполучені з продихами і забезпечують газообмін та випаровування води. Враховуючи ці відомості, основною функцією структури, позначеної буквою Х є і фотосинтез, і транспірація.

Правильна відповідь – В, Г.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Видозміни вегетативних органів рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови вегетативних органів рослин.

У деяких рослин у головному корені відкладаються запасні поживні речовини. Внаслідок цього головний корінь потовщується та перетворюється на коренеплід, прикладом якого є коренеплід моркви. Крім основних функцій листки можуть виконувати й деякі додаткові, у зв’язку з чим вони дещо видозмінюються. Часто листки видозмінюються на захисні колючки, як-от у кактусів. У кактусів жорсткі колючки не лише захищають від виїдання тваринами, а й зменшують випаровування води. Ще однією з видозмін листка є вусики. Горох має довге тонке стебло. Окремі листочки складних листків цієї рослини перетворилися на вусики, якими він чіпляється за різні предмети і закріплює стебло у певному положенні. Бульба картоплі – підземна стеблова бульба, що є потовщеною частиною пагона, в якій відкладаються поживні речовини, зазвичай крохмаль.

Правильна відповідь – Б.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Живлення рослин (повітряне живлення – фотосинтез)

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови внутрішньої частини листка.

Між верхньою та нижньою шкіркою листка розташовані клітини основної фотосинтезуючої тканини. Існують два види цих клітин. Ближче до верхньої поверхні листка в один чи кілька рядів розміщені видовжені клітини, які нагадують стовпчики. Ці стовпчасті клітинищільно прилягають одна до одної, майже без міжклітинників. Під ними розташовані овальні клітини, між якими є великі міжклітинники. Це губчаста основна тканина листка. Найінтенсивніше фотосинтез відбувається у стовпчастих клітинах, які містять більше хлоропластів. У клітинах фотосинтезуючої тканини листків нижніх гілок дерева міститься менше хлорофілу, ніж у клітинах верхніх листків, тому що на нижні листки потрапляє менше світла.

Правильна відповідь – Г.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Тканини та органи рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови рослинних тканин.

Для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин слугують провідні тканини. Тим самим здійснюється постійний зв’язок між надземними та підземними органами рослини.

Речовини по рослині рухаються у двох напрямках: висхідному та низхідному.

Висхідний рух забезпечує ксилема (судини, що складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною), низхідний – флоема (ситоподібні трубки – видовжені, позбавлені ядер живі клітини. Вони також розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Вони мають велику кількість дрібних отворів і нагадують сито, звідки і походить їхня назва).

Правильна відповідь – В.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Основні видозміни кореня

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є видозмінами кореня. Крім основних (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корінь може виконувати і додаткові функції. Унаслідок цього виникають його видозміни, які набувають певних специфічних рис будови.

У рослин, які оселяються на стовбурах дерев, можуть виникати повітряні корені. Це додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони притаманні рослинам тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи. Наприклад, повітряні корені притаманні тропічним орхідеям – об’єкт на рисунку під літерою А.

Дихальні корені характерні для рослин, що зростають на болотах та надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню. Ці корені можуть відростати від бічних. Вони слугують для постачання кисню до клітин кореневої системи. Тому дихальні корені ростуть не в глиб ґрунту, а піднімаються прямо вгору і мають тонку кору. Такі корені притаманні, наприклад, болотяному кипарису – об’єкт на рисунку під літерою Б.

Корені-причіпки трапляються в ліан. Ліанами називають рослини, стебла яких піднімаються вгору за допомогою додаткових коренів, вусиків (виноград) або обвиваються навколо іншої рослини чи штучної опори (наприклад, хміль, деякі сорти квасолі). Такі корені притаманні, наприклад, плющу – об’єкт на рисунку під літерою В.

У цієї рослини вздовж тонкого стебла розміщені коротенькі додаткові корені. За їхньою допомогою рослини прикріплюються до опори, піднімаючи стебло вгору. Чіпкими коренями плющ легко чіпляється навіть до гладеньких вертикальних стін будівель. У рослин з високим та тонким стеблом можуть нерідко утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок. Це так звані опорні корені. У деяких південних дерев з дуже розгалуженою кроною, як у інжиру, вони відростають від товстих бічних гілок у вигляді підпор. А в кукурудзи ці корені утворюються поблизу основи наземного стебла – об’єкт на рисунку під літерою Г.

Правильна відповідь – В.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Обмін речовин (метаболізм).

Для розв’язання завдання необхідно застосувати знання про значення клітинного дихання.

Клітинне дихання – сукупність біохімічних реакцій окиснення вуглеводів, що відбуваються в клітинах, зокрема рослинних. Вивільнена енергія запасається в хімічних зв’язках макроенергетичних сполук (АТФ) і може бути використана за потреби.

Правильна відповідь – В.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин, їхня будова і функції.

Для розв’язання завдання треба розпізнати складники на зображенні внутрішньої будови листка й визначити їхні функції.

На рисунку зображено поперечний розріз листка, на якому буквою Х позначено судинно-волокнистий пучок.

Складниками цієї структури є механічні волокна, судини й ситоподібні трубки.

Судини забезпечують транспортування води з розчиненими речовинами, а ситоподібні трубки – органічних речовин.

Тобто функцією структури, позначеної буквою Х, є транспортування речовин.

Правильна відповідь – Г.

Розділ із завданнями за темами працює у тестовому режимі.
Побажання та зауваження будь ласка пишіть на

Суцвіття, їх різноманіття та біологічне значення

Суцвіття — сукупність квіток із закономірним розміщенням на спільній осі (стеблі). Суцвіття властиві більшості покритонасінних рослин; лише деякі рослини мають одну квітку на головному стеблі (мак, тюльпан). Суцвіття характеризується великою різноманітністю. Особливості їх будови і розвитку використовують у систематиці рослин.

Кожне суцвіття має стебло (вісь 1-го порядку), від нього можуть відходити стебельця (вісі 2-го порядку) і т. д. Ці стебельця називають квітконіжками, на них сидять квітки. Квітконіжки виходять з пазухи покривного листка, який відрізняється від звичайних листків кольором і формою. У деяких рослин (хрестоцвіті) у квітконіжок немає такого листка при основі. Іноді сама квітконіжка несе два маленькі листочки особливої форми — приквітнички.

Всі суцвіття поділяють за типом галуження головного стебла та характером розпускання квіток (доцентрово або відцентрово) на моноподіальні (ботричні, рацемозні, невизначені), симподіальні та псевдодихотомічні (цимозні, визначені).

Моноподіальні суцвіття мають центральну вісь, яка не припиняє росту в довжину та не закінчується квіткою. Зацвітають квітки знизу догори або, якщо вони розміщені на одному рівні — доцентрово. Ці суцвіття поділяють на прості — китиця, щиток, зонтик, колос, головка, кошик, початок, сережка та складні, які утворюються кількома однотипними моноподіальними суцвіттями, що містяться на одній загальній осі: складний колос (жито, пшениця), складний зонтик (морква, кріп), складна китиця (бузок), складний щиток (калина).

У симподіальних та псевдодихотомічних суцвіть вісь 1-го порядку має верхівкову квітку; осі наступних порядків утворюють псевдовісь; квітки розпускаються відцентрово. Серед цих суцвіть розрізняють монохазій (однопроменевий верхоквітник), дихазій (розвилина, двопроменевий верхоквітник), плейохазій (багатопроменевий верхоквітник). Є суцвіття мішаного типу. Так, на загальному стеблі (осі 1-го порядку) утворюються різнотипні суцвіття: щиток із кошиків (деревій), китиця з колосків або волоть (овес, просо), сережка з дихазіїв (береза, ліщина).

Прості моноподіальні суцвіття

Китиця — суцвіття, у якого від осі першого порядку послідовно відходять угору однакові квітконіжки (осі другого порядку), які несуть квітки. Останньою розпускається верхівкова квітка (гірчиця, черемха, смородина, капуста, конвалія, люпин, буркун, люцерна, чина лісова, горошок мишачий, біла акація, суріпка).

Колос — на видовженій головній осі розміщені сидячі квітки без квітконіжок (подорожник, вербена, орхідеї, онагра, осока, заразиха, колосок складного колоса злакових).

Початок — колос із товстою, м’ясистою віссю (лепеха, образки, жіноче суцвіття кукурудзи — качан, рогіз, аїр, арум).

Щиток простий — це суцвіття, в якого нижні квітконіжки довші, ніж верхні, квітки розміщуються майже на одній висоті (яблуня, груша, глід, таволга, спірея, горобина, калина).

Зонтик простий — суцвіття з укороченою віссю, на якій сидять квітки майже з однаковими квітконіжками, виходячи ніби з верхівки квіткової осі. Тому квітки розміщуються в одній площині, утворюючи ніби купол (вишня, цибуля, первоцвіт).

Головка — головна вісь потовщена і вкорочена, на ній тісно скупчені квітки на коротких квітконіжках або без них (конюшина, миколайчик, черсак, скабіоза, агалик-трава).

Прості й складні моноподіальні суцвіття: 1 — китиця; 2 — колос простий; 3 — початок; 4 — кошик; 5 — зонтик простий; 6 — головка; 7 — волоть; 8 — зонтик складний; 9 — щиток

Сережка — подібна на простий колос, але має ніжний, пониклий основний стержень, який спрямований не догори, як у колоса, а донизу. На головній вісі суцвіття розташовані окремі одностатеві квітки (тополя, вільха, береза, ліщина, грецький горіх, верба, смородина, дуб, осика).

Складні моноподіальні суцвіття

Волоть — головна вісь на різній висоті дає відгалуження, які, у свою чергу, можуть також галузитись, утворюючи китиці, колоски або інші суцвіття (просо, рис, овес, тонконіг, бузок, виноград, полин, стоколос, сорго, чоловічі суцвіття кукурудзи, калина, гадючник звичайний).

Колос складний — на головній осі колосоподібно розташовані колоски (пшениця, жито, ячмінь, житняк, пирій та інші злаки).

Щиток складний — має головну вісь, яка галузиться за типом простого щитка, але в нього осі другого та третього порядку теж побудовані за типом простого щитка (калина, чорна бузина, горобина, деревій, пижмо).

Зонтик складний — бічні осі розгалужуються за типом простого зонтика, але закінчуються розгалуження не окремими квітками, а простими ознаками (морква, кріп, борщівник, цикута, яглиця, петрушка, селера, аніс, фенхель, кмин, коріандр).

Подвійні китиці — складаються з простих китиць, які розташовані на загальній головній осі. Виходять вони з пазух листків. Такі суцвіття характерні для деяких бобових, наприклад, буркуну. За характером галуження вони нагадують волоть. Таку форму суцвіття мають деякі види вероніки.

Симподіальні суцвіття

Монохазій, або однопроменевий верхоквітник — вісь кожного порядку суцвіття утворює лише одну вісь. Залежно від напрямку відходження гілок виділяють дві різновидності монохазія: закрут і завійка.

Якщо осі суцвіття почергово відходять то в один, то в інший бік, це буде закрут, або звивина (гравілат, росичка, гладіолус, косарики). У завійки всі бічні осі й квітки розташовані на один бік. Монохазій-завійку має медунка, незабудка, синяк, живокіст, огірочник.

Дихазій — суцвіття з двома супротивними осями кожного порядку; за типом галуження нагадує несправжню дихотомію. Лише головна вісь закінчується єдиною квіткою, нижче якої закладаються дві бруньки, що утворюють осі другого порядку. Кожна вісь, у свою чергу, закінчується квіткою і знову дає дві осі третього порядку і т. д. Дихазій розвивається у мильнянки, зірочника, гвоздики.

Плейохазій, або несправжній зонтик — у цьому суцвітті вісь першого порядку закінчується квіткою, як і в дихазія, але з-під осі виходять не дві, а кілька осей, що завершуються квітками (молочай, бузина, калина, картопля, пеларгонія).