ТЕМА ЗАНЯТТЯ: ОТРИМАННЯ СПЕРМИ ВІД ПЛІДНИКІВ НА ШТУЧНУ ВАГІНУ. ПРОВЕДЕННЯ ОЦІНКИ ЯКОСТІ СПЕРМИ ВІД БУГАЇВ (КНУРІВ, БАРАНІВ)
МЕТА РОБОТИ: 1. Ознайомитись з будовою і устаткуванням манежу для взяття сперми.
2. Засвоїти правила техніки безпеки при взятті сперми від бугаїв, баранів, кнурів і жеребців.
3. Набути первинних навичок з взяття сперми від плідників: визначити поведінку й сексуальні особливості кожного плідника при взятті сперми.
4. Виховувати дослідницькі якості та професійне мислення у студентів.
5. Навчитись проводити оцінку якості сперми від бугаїв-плідників.
6. Ознайомитись зі способами визначення концентрації сперміїв.
ТЕМА ЗАНЯТТЯ: Отримання сперми від плідників на штучну вагіну. Проведення оцінки якості сперми від бугаїв (кнурів, баранів)
Робоче місце: манеж, ферма господарства ВП НУБіП України Немішаївського агротехнічного коледжу.
МЕТА РОБОТИ: 1. Ознайомитись з будовою і устаткуванням манежу для взяття сперми.
2. Засвоїти правила техніки безпеки при взятті сперми від бугаїв, баранів, кнурів і жеребців.
3. Набути первинних навичок з взяття сперми від плідників: визначити поведінку й сексуальні особливості кожного плідника при взятті сперми.
4. Виховувати дослідницькі якості та професійне мислення у студентів.
5. Навчитись проводити оцінку якості сперми від бугаїв-плідників.
6. Ознайомитись зі способами визначення концентрації сперміїв.
Матеріально-технічне оснащення робочого місця.
Рушники, мило, ртутно-кварцеві лампи, 0,02%-ний розчин фурациліну, розприскувач дезрозчинів, віник, гумовий шланг, вода, 0,02 5-ний розчин натрію марганцевокислого, щітка — душ, металеві скребуни, 2%-ний розчин натрію бікарбонату, одноразові серветки, фартух/для плідників/, розібрані штучні вагіни, стерильний вазелін, ебонітові палички, термошафа, термометр для вимірювання температури води, компресор для нагрівання повітря, одноразові спермоприймачі, стерилізатор, темний халат, клейон частий фартух, одноразова поліетиленова п’ятипала рукавиця, фіксацій ний станок для підставних бугаїв, підготовлені штучні вагіни, ножиці, плакати, Інструкції, книжки, тварини -бугаї. Мікроскопи, мензурки, мірні стакани, марлеві салфетки, електронагрівальні столики, ящик — термостат, скляні палички, предметні та накривні скельця, камери Горяєва, меланжери, 96-% спирт, 3-% розчин натрію хлориду, дистильована вода, спиртові тампони, фільтрувальний папір, свіжа сперма, фіолетове чорнило, 1% розчин металевого синього, ваги, чашки Петрі, рушники, мило.
ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ.
1. Обережно поводитись з плідником.
2. Сміливо і спокійно підходити до тварини.
3. Підводити тварину за допомогою мотузка чи палки водило.
4. Обережно поводитись з електроприборами.
5. Акуратно виконувати завдання.
ЗМІСТ І ПОСЛІДОВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ
Завдання № 1. Підготувати манеж і лабораторію до роботи
1. Провести механічне прибирання манежу та лабораторії.
2. 3а 30-40 хв. до роботи ввімкнути ртутно-кварцеві лампи.
3. 3а 10 хв. до роботи розбризкати в манежі 0,02%-ний розчин фурациліну при допомозі розприскувача дезрозчинів.
4. Після роботи в приміщеннях підмести, вимити підлогу, продезинфікувати 1,5%-ним розчином їдкого натру підлогу, станок для взяття сперми.
Завдання № 2. Підготувати плідника до взяття сперми
1. Плідника надійно фіксують. Працювати потрібно з дотриманням техніки безпеки.
2. Зробити механічну очистку плідника за допомогою металевих скребків, щіток.
3. Помити плідника теплою водою за допомогах) щітки-душа.
4. Шкірний покрив плідника обробити 0,02%-ним розчином калію перманганату.
5. Висушити плідника, витираючи його чистими серветками.
6. Провести туалет препуція плідника для цього зовнішню поверхню його обмити теплою водою з милом і насухо витерти одноразовою серветкою. Після цього препуцій плідника промивають 2%-ним розчином натрію бікарбонату або 0,02%-ним розчином фурациліну»
7. Надати пліднику активний моціон на протязі 5-10 хв.
8. 3а передніми кінцівками на грудну клітку підв’язати чистий фартух.
9. При відсутності в манежі чучел, у фіксаційний станок поставити підготовленого плідника.
Завдання № 3. Підготувати штучні вагіни до використання
1. Зібрати вагіну. Для цього камеру пропускають в середину циліндра, кінці II завертають І рівномірно натягують на краї циліндра. При цьому гладенька поверхня має бути обернена в просвіт вагін, на ній не повинно бути складок та перекручень.
2. Помити складену вагіну за допомогою йоржика теплим розчином натрі бікарбонату /2-3%/ або нагрію карбонату /1-1,5/.
3. Сполоснути штучну вагіну чистою гарячою водою І насухо витерти рушником.
4. Простерилізувати штучну вагіну кип’ятінням в стерилізаторі протягом 20 хв. /в дистильованій воді/.
5. Після охолодження влити в штучну вагіну через отвір, в циліндр 350-500 мл води температурою 55-65°.
6. Обробити внутрішню частину гумової камери за допомогою корцанга ватним тампоном, змоченим 96%-ним спиртом-ректифікатом.
7. Приєднати одноразовий спермоприймач.
8. Змастити внутрішню поверхню штучної вагіни за допомогою стериль ної скляної чи ебонітової палички тонким шаром стерильного вазе ліну. Кінець вагіни, на якому приєднаний спермоприймач, залишити незмащеним на 3- 5 см .
9. Нагнітать повітря через краник так, щоб стінки камери зімкнулись.
10. Перед взяттям сперми виміряти температуру знезараженим термометром. Температура має бути в межах 40-41°С.
11. Покласти вагіну на підставку.
Завдання № 4. Підготовка техніка із взяття сперми.
1. Одягти темний халат і фартух.
2. На ліву руку одягти одноразову поліетиленову п’ятипалу рукавицю.
3. В праву руку взяти штучну вагіну.
3авдання № 5. Оволодіти технікою взяття сперми від бугая.
1. Ввести плідника в манеж при допомозі палки-водила до підставного бугая і витримати 3-5 хв.
2. Допустити садку на підставного бугая.
3. Після того як плідник стрибне на підставну тварину, правою рукою прикласти вагіну до таза підставної тварини під кутом 30-45° до поздовжньої осі тіла тварини, спермоприймачем догори відповідно до напрямку статевого члена, а лівою рукою відвести за припуцій стате вого члена трохи вбік, спрямовуючи його кінець у штучну вапну.
4. Після характерного поштовху вперед, що свідчить про еякуляцію, штучну вагіну опускають спермоприймачем донизу, потім випускають через краник повітря, щоб сперма стікла в спермоприймач.
5. Зняти з штучної вагіни спермоприймач і прикріпити до нього етикетку, на якій вказати кличку бугая, дату І час взяття сперми, який за рахунком еякулят.
6. Одержаний еякулят передати в лабораторію для макро і мікроскопічного дослідження.
7. Використану штучну вагіну передати в мийну.
8. Через 5-10 хв. взяти другий еякулят від цього бугая.
Завдання № 6. Ознайомитись з технікою взяття сперми від плідників інших видів тварин
1. За допомогою книжок, плакатів, Інструкцій, конспекту ознайомитись з технікою взяття сперми від плідників баранів, кнурів, жеребців.
Завдання № 1. Оволодіти методикою макроскопічної оцінки якості сперми
1. Визначити об’єм сперми.
1.1 Об’єм сперми бугая визначають вимірюванням у градуйованих піпетках чи мензурках, або зважуванням (при чому 1г сперми дорівнює 1-му мл сперми.
1.2 Об’єм сперм у кнура і жеребця визначають у мірних стаканах після фільтрації через 2-3 шари стерильної марлі.
2. Визначити колір і консистенцію сперми.
3. Визначній запах сперми.
4. Результати записати в таблицю.
Завдання №2. Освоїти техніку мікроскопічної оцінки якості сперми на густоту і активність руху
1. Підготувати до роботи мікроскоп.
2. На мнете, знежирене, підігріте предметне скельце нанести стерильною скляною паличкою каплю нативної сперми і накрити її накривним скельцем, щоб під ним не було повітряних бульбашок.
3. Предметне скельце із спермою покласти під мікроскоп на електропідігрівальний столик з автоматичним регулюванням температури.
4. Під мікроскопом визначити густоту сперми і позначити великими літерами Г – густа, С – середня, Р -рідка, А – аспермія.
5. Під мікроскопом визначити активність руху сперміїв. Активність сперміїв визначають із бугая по 10 бальній шкалі. Визначити також спермії з коливальним рухом (К), манежним (М), некроспермію (Н).
6. Дані записати в таблицю наприклад: Г – 7 – сперма тобто, густа з активністю 7 балів.
Завдання №3. Освоїти методику визначення концентрації сперміїв За допомогою камери Горяєва
1. Для визначення концентрації сперми бугая застосовують еритроцитарний меланжер (змішувач, з червоною бусинкою) для сперми кнура і жеребця лейкоцитарний (з білою бусинкою).
2. Сперму бугая беруть у меланжер до позначки 1. Швидко обтирають кінчики змішувача ватою (стежать, щоб вата не увібрала в себе сперму із змішувача), а потім набирають 3% розчин натрію хлориду до позначки 101 таким чином сперму бугая розбавляють у 100 разів. Густу сперму бугая для прискорення роботи можна набрати до позначки 0,5 (розбавлення у 200 разів).
Перед використанням і після нього меланжери промити дистильованою водою і 96 спиртом ректифікатом, просушити продуванням гумовою грушею чи шарами Річардсона.
3. Затиснути кінці меланжера між великим і вказівним пальцями і струшують 1- 2хв, щоб рівномірно перемішати сперму з розчином.
4. Взяти знежирену камеру Горяєва і притерти покривне скельце до пластинки камери (до появи радужних кілець).
5. Із меланжера випустити 3-4 краплі змішаної сперми на ватку, а наступну каплю нанести під притерте до камери накривне скельце Залишки сперми біля накривного скельця вимокають ватою, щоб запобігти рухові рідини в камері.
Перед використанням і після нього камери Горяєва і накривні ске льця протерти спиртовим тампоном, а потім сухою стерильною марлею.
6. Підготовлену камеру Горяєва покласти на предметний столик мікроскопа і підрахувати спермії при збільшені в 400 разів (при цьому в полі зору вміщається один великий квадрат, що складається в свою чергу із 16 маленьких квадратів). Спермії підраховують в 5 великих квадратах (у 80 маленьких) беручи великі квадрати по діагоналі. 1 Іри підрахунку не звертають увагу па розміщення хвостиків сперміїв, а лічать тільки їхні головки, що містяться в середині квадрата або лежать на лівій і верхній межі квадрата, спермії, які лежать па правій і нижній межі, зараховуються в сусідні квадрати.
7. Число підрахованих сперміїв у кожному великому квадраті записати на папері; підрахунок ведуть, з ліва на право вниз на ліво вниз на право.
8. Концентрацію сперміїв визначають за допомогою формули.
С = ПхД х 400 х 1000 / NхР
Де С — концентрація сперміїв в іммЗ
II — число підрахованих сперміїв.
Д — отупінь розрідження (100).
400 — множник для перерахунку в кв. мм
1000 — множник для перерахунку на мілілітри, оскільки в 1 мл міститься 1000 мм 3
N — кількість малих квадратів (80),
Р — глибина камери Горяева ( 0,1 мм ).
С = П х 100 х 400 х 1000 / 80 х 0,1
Обчислюючи концентрацію сперміїв за спрощеним методом число Сперміїв у 5 великих квадратах слід ділити у барана на 100, у бугая На 200, у кнура, жеребця на 1000.
ТАБЛИЦЯ № 1. Ступінь розбавлення сперми для підрахунку сперміїв.
Заняття 6.2. Тема. Методи оцінки баранів-плідників за якістю нащадків
Мета заняття. Ознайомитися з методами оцінки баранів-плідників за якістю нащадків, набути практичні навики.
Методика виконання завдання №1. Оцінка баранів – плідників проводиться поетапно: – за походженням; – власними показниками; – боковими родичами; – за потомством.
Першим етапом добору є відбір у стадах батьків майбутніх ремонтних плідників. Батьки повинні бути: плідники елітні, – поліпшувачі, оцінені за потомством, матері – кращі вівцематки селекційного ядра, одержані від батьків – поліпшувачів, які відрізняються плодючістю.
Оцінку і добір баранів за власними показниками проводять у декілька етапів.
На першому етапі добору баранчиків бонітують за скороченим ключем. Їх відбирають і формують в окремі отари. В цей період кількість відібраних баранчиків повинна перевищувати у 4 – 6 разів потребу стада або регіону в племінних плідниках.
Другий етап добору ремонтних баранів проводять у річному віці на основі індивідуального бонітування з урахуванням настригу вовни та живої маси.
Оцінка та добір плідників за боковими родичами сприяє використанню плідників у молодшому віці.
Для визначення індексу племінної цінності і добору баранів за окремими показниками використовують продуктивність напівсибсів формула 38:
де n – кількість напівсибсів;
h 2 – коефіцієнт спадковості;
d – середнє відхилення ознаки у напівсибсів.
Попередня оцінка баранчиків за походженням, боковими родичами, власними показниками дає змогу відібрати і перевірити їх за потомством. Такі баранчики повинні переважати вимоги стандарту для тонкорунних порід по живій масі не менше як на 20% і настригом вовни – на 25%, для напівтонкорунних м’ясо – вовнових порід і цигайської вовно – м’ясного типу – відповідно – на 20 і 15%.
Остаточний добір баранів на перевірку за потомством проводять у віці 1,5 року не пізніше ніж за 1,5 – 2 міс. до парування. У цей період оцінюють відтворну здатність баранів – кількість і якість сперми, її запліднювальну здатність, придатність до глибокого охолодження. На перевірку ставлять баранів у 3 – 4 рази більше від потреби.
Випробовують баранів за потомством на власному стаді, якщо плідники належать племінним господарствам. Якщо перевіряють плідників племпідприємств, то за кожним з них закріплюють одне або декілька перевірюваних стад. Вірогіднішу оцінку племінної цінності одержують тоді, коли плідника оцінюють у кількох стадах.
Для осіменіння відбирають вівцематок не молодше 2,5 роки із продуктивністю близькою до вимог І класу бонітування.
Як правило, в одному стаді перевіряють кілька плідників з таким розрахунком, щоб на кожного барана припадало не менше 30 – 40 маток.
Потомство перевірюваних плідників виділяють в окремі отари і вирощують в оптимальних умовах годівлі та утримання. Нащадків перевірюваних баранів контролюють за такими господарсько-корисними ознаками:
1. Настригом митої вовни, її фізико – механічними властивостями, густотою вовнового покриву, довжиною і тониною вовнових волокон, вирівняністю волокон у штапелі й руні, наявністю і якістю жиропоту та іншими властивостями вовни. Для більш вірогідної оцінки племінної цінності барана за кількістю і якістю вовнового покрову необхідні дані щонайменше 20 потомків.
2. Прямими й побічними показниками м’ясної продуктивності, до яких відносять живу масу ягнят при відлученні від вівцематок, яка характеризує скороспілість і м’ясну продуктивність потомства перевірюваних баранів. При цьому враховують середню живу масу одного ягняти, середню кількість ягнят, одержаних у середньому від вівцематки, з якою парували перевірюваного плідника.
Прямі показники м’ясної продуктивності потомства визначають на основі контрольної відгодівлі і забою. На контрольну відгодівлю ставлять не менше п’яти баранчиків – синів після їх відлучення. Різниця у їх віці не повинна перевищувати 10 днів, а за живою масою не більше – 15%. Тривалість відгодівлі становить не менше 60 днів. Після забою розраховують середньодобовий приріст, визначають забійний вихід, витрати кормів на 1 кг приросту, категорії туш і співвідношення у них сортів м’яса.
На основі показників продуктивності потомства визначають племінну цінність баранів шляхом вірогідності різниці між середньою продуктивністю потомків і їх ровесниками за формулою 39:
td – вірогідність; Xi та Xi – середня продуктивність дочок і ровесниць за і-ою ознакою;
S 2 xi та S 2 xi– квадрат стандартних помилок середніх арифметичних відповідно у групі дочок і ровесниць. Помилку середньої величини ознаки визначають за формулою 40:
S– середнє арифметичне; σ – середнє квадратичне відхилення ознаки;
n – кількість голів у групі.
Поліпшувачами за окремими ознаками вважають тих плідників, потомки яких статистично вірогідно переважають ровесників.
Для оцінки племінної цінності баранів за комплексом ознак використовують індекси. Так, для оцінки племінної цінності баранів за вовновою продуктивністю та розвитком потомків за живою масою використовують таку формулу індексу 41:
І= 11,8 НВ – 0,35 ТВ + 0,43 ЖМ, (41);
де І–індекс племінної цінності за комплексом ознак;
– НВ – настриг вовни;
– ТВ – товщина вовни;
– ЖМ – жива маса потомків у 12 – місячному віці.
Завдання 1. Ознайомитися з методикою перевірки і відбором баранів за якістю нащадків. Використовуючи індивідуальні завдання провести оцінку 10 баранів за якістю нащадків і заповнити форму №24.
Питання для самопідготовки
1. Біологічні особливості овець як об’єкту селекції.
2. Напрями селекції у вівчарстві.
3. Які ознаки використовують у селекції овець?
4. Які принципи добору і підбору у вівчарстві?
5. Дайте характеристику популяційно-генетичних параметрів селекційних ознак овець.
6. Назвіть послідовність проведення поетапної оцінки баранів – плідників;
7. Мінімальні вимоги до батьків плідників.
8. Показники, що контролюються при оцінці баранів – плідників за якістю нащадків.
9. Метод оцінки баранів за комплексом ознак.
10. За якими показниками відбирають вівцематок у селекційне ядро?
11. Добір овець за екстер’єром і продуктивністю.
12. Добір за походженням (за родоводом).
13. За якими даними проводять добір овець у товарну групу?
Поделиться с друзьями:
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su – Студопедия (2013 – 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.014 сек.