ЕКЗ: причини невдач

У наш час, кожна бездітна пара має шанс стати батьками — обравши метод штучного запліднення ЕКЗ. До того ж, є такі випадки, коли звичайне лікування не приносить жодних результатів, оскільки є деякі патології та стан здоров’я, за яких, на жаль, у пари немає шансів на зачаття дитини.

ЕКО запліднення – це варіант, який може значно заощадити час та нерви подружній парі та нарешті стати батьками здорової дитини.

ЕКЗ: яка ймовірність успіху?

Треба розуміти, що який би метод штучного запліднення вам не запропонував лікар, він вимагає відповідального і серйозного підходу. Важливо, дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Також варто розуміти, що екстракорпоральне запліднення – це не чарівна таблетка, яку можна прийняти, коли захочеш і відразу отримати результат. Звичайно, сучасна репродуктологія не стоїть на місці і не перестає дивувати, але трапляються випадки, коли парі потрібно зробити ЕКЗ повторно і це цілком нормальна практика.

ЕКЗ – це серйозний процес, який включає кілька послідовних етапів, на кожному з яких може щось піти не так і це, як правило залежить від особливостей організму жінки. Як показує статистика, ймовірність настання вагітності в результаті штучного запліднення з першого разу приблизно 30-40% (проте ця цифра залежить від багатьох факторів). Тобто, лише третина пацієнток, пройшовши програму ЕКЗ, отримають очікуваний результат. Решті доведеться пройти процедуру повторно.

Чому може знадобитися повторне проведення ЕКЗ?

Тут кілька причин:

· відсутність імплантації ембріона у матку;

· хромосомні та генетичні аномалії;

· низька якість біологічного матеріалу;

· патологія маткових труб та ін.

На ефективність проведення ЕКЗ впливають такі чинники, як: професіоналізм лікарів, повноцінність обстеження, точність та достовірність діагностики, якість проведеного попереднього лікування та ін.

Якщо ви вирішили робити штучне запліднення і мрієте народити здорового малюка – вибирайте перевірену клініку репродуктивної медицини. Пам’ятайте, що ціна ЕКЗ в Україні може залежати від причини безпліддя, комплексу діагностичних обстежень та способу запліднення. Завдяки грамотним лікарям та їхньому професіоналізму, а також новітньому обладнанню ви можете сподіватися на довгоочікувану вагітність, вибравши ЕКЗ.

ЕКЗ: що таке екстракорпоральне запліднення?

ЕКЗ — екстракорпоральне запліднення (або штучне запліднення, in vitro fertilisation), здійснюване під контролем фахівців поза організмом жінки. Процедура є ефективним способом лікування безпліддя і відноситься до групи допоміжних репродуктивних технологій. Передбачає злиття сперматозоїда з яйцеклітиною в лабораторних умовах. Особливості процесу визначаються заздалегідь відповідно до стану здоров’я партнерів і на підставі попереднього дослідження. Тому штучне запліднення технічно є складною медичною мікроманіпуляцією, що вимагає участі лікарів і попереднього дотримання рекомендацій репродуктологів.

Вперше успішне ЕКЗ було проведено понад 45 років тому у Великобританії. В результаті на світ з’явилася дівчинка Луїза Браун. Після чого у світі, в тому числі вперше в Україні, було народжене понад 4,5 мільйона дітей, зачатих за допомогою ЕКЗ.

Історія розвитку ЕКЗ

Крок до розвитку штучного запліднення був зроблений задовго до народження першої дитини “з пробірки”. У 1880 році доктор і професор кембридзького університету з Великобританії Вальтер Хиап займався дослідженням репродуктивної функції у тварин, що відносяться до розряду ссавців. Саме тоді Хиап висловив ідею перенесення заплідненого ембріона в живий організм, як можливість його безпечного розвитку, зростання і, як наслідок, природного народження.

Детальний опис методики ЕКЗ описано в книзі Олдоса Хакслі в 1932 році. Антиутопія “Прекрасний новий світ” детально викладає процедуру запліднення на прикладі самки кролика. Головні герої, вчені Пінкус і Ензманн, отримують ооцит (яйцеклітину), запліднюють його на годинниковому склі й переносять до іншої самиці кролика, тобто з’являється вагітність у тварини, яка не спарювалася. В результаті вчені припустили, що подібний досвід можна повторити з людиною, вирішивши гостру проблему безпліддя. Штучне запліднення, як самостійний напрям, повільно, але розвивався. Ось кілька цікавих фактів:

• У 1948 році вчені Міріам Менкен і Джон Рок зуміли отримати понад 700 ооцитів людини, з них 140 були з’єднані зі сперматозоїдами. Дані ходу операцій оприлюднені в журналі акушерства і гінекології American Journal of Obstetrics and Gynecology.
• У 1959 році Вчений В. Чанг зміг запліднити самку кролика, використовуючи принципи ЕКЗ. Тварина успішно справила на світ здорове потомство.
• У 1976 році біолог Р. Едвардс і гінеколог П. Степто провели перше екстропоральное запліднення жінки, уродженки Великобританії, в результаті якого народилася Луїза Браун.

Більшість вчених, що працюють над екстропоральним заплідненням, мали досвід у мікроскопії, анатомії, ембріології. Р. Едвардс є володарем Нобелівської премії, присудженої йому на знак вдячності світового суспільства у 2010 році.

Історія розвитку ЕКЗ в Україні налічує понад 25 років. Перша дитина “з пробірки” народилася в 1991 році — дівчинка, її назвали Катериною. Сама програма по штучному заплідненню була офіційно запущена в роботу з 1990 року. Зараз в Україні діє УАРМ (Українська асоціація репродуктивної медицини), основними цілями якої є:

• об’єднання експертів у сфері репродуктології;
• розвиток і поширення знань в області допоміжних репродуктивних технологій;
• інформування фахівців і пацієнтів про стан репродуктивної медицини в Україні;
• впровадження та формування міжнародних стандартів якості в області ДРТ;
• сприяння підвищенню ефективного лікування безпліддя в Україні.

Різновиди ЕКЗ

Успіх процедури багато в чому залежить від дотримання протоколу — це підготовка і сама операція ЕКЗ. Лікарі заздалегідь проводять обстеження, підбирають медичні препарати та дотримуються заходів щодо збереження цілісності ембріона. Процес імплантації по суті не відрізняється від принципів природного запліднення — плодове яйце із зародком поміщається в порожнину матки жінки, де воно розвивається природним чином 9 місяців. Чим більше клітин підсаджується, тим вище ймовірність виживання ембріона, але більше 3-х клітин в Україні підсаджувати заборонено. Тому ЕКЗ часто завершується народженням не тільки одного, але і двох дітей.

Протоколи стимуляції можна розділити на групи:

• довгі;
• короткі;
• що проводяться в природному циклі.

Відповідний протокол рекомендується майбутньої матері в залежності від стану її здоров’я.

Довгі протоколи

• Довгий. Триває до 8 тижнів. Проводиться на 20-21 день менструального циклу, що передує циклу стимуляції гонадотропінами. Передбачається прийняття препаратів-агоністів гонадотропних релізинг гормонів, які роблять яєчники жінки підконтрольними фахівцям.
• Довгий протокол з м’яким стимулюванням. Триває до двох місяців, проводиться не пізніше 25 дня менструального циклу. Передбачає завчасне і тривале приймання гормонів для організації контролю над яєчниками.
• Супердовгий протокол. Триває від 2 місяців до пів року. Певний час жінка приймає гормональні препарати, які дозволяють організму зануриться в штучний клімакс. Тільки після проводиться запліднення.

Короткі протоколи

Стандартно реалізується вже на 3-5 день циклу. Передбачається використання стимулювальних препаратів-антагоністів гонадотропних релізинг гормонів і гонадотропінів.

Активно застосовується і суперкороткий протокол, його називають японським. Призначається жінкам з обмеженими можливостями або особливим станом здоров’я. Передбачається застосування мінімального дозування гормональної стимуляції.

Природний метод

Програма, яка передбачає попередню стимуляцію за допомогою гормональних препаратів. Протокол ЕКЗ реалізується відповідно до плину природного циклу.

Кріометодика перенесення ембріонів

Терміном позначають підсаджування ембріонів, попередньо заморожених рідким азотом. Часто ця процедура відбувається у випадках, коли пара планує повторну вагітність, але:

• якщо попередня спроба запліднення виявилася невдалою;
• якщо не було можливості принести ембріон в циклі зі стимуляцією.

Кріопротокол реалізується як підсаджування ембріона на 3-5 добу після овуляції. Попередньо проводяться підготовчі процедури в рамках довгого або короткого протоколу.

Коли рекомендується проводити ЕКЗ?

ЕКЗ запліднення проводиться в разі, якщо жінці поставили діагноз безпліддя різної складності або за наявності деяких інших діагнозів, в тому числі пов’язаних зі здоров’ям чоловіка.

• Трубне безпліддя — діагностована непрохідність фаллопієвої труби або відсутність яйцеводів.
• Ендометріоз — якщо діагноз підтверджується після проведення медикаментозного лікування або проведення хірургічного втручання.
• Вікові зміни — зниження овуляторних циклів через виснаження функціоналу яєчників.
• Безпліддя, незрозуміле сучасною діагностикою — в разі відсутності вагітності навіть при добрих показниках здоров’я.
• Імунологічні особливості організму — наявність в жіночому організмі антиспермальних тіл. Чоловічий фактор — низька активність сперматозоїдів.

Слід пам’ятати, що навіть після року невдалих спроб фахівці не рекомендують проводити ЕКЗ. Перед тим як вдатися до допоміжних методик, проводиться докладне дослідження та інтенсивне лікування безпліддя.

Візит до репродуктолога

Репродуктологом називають лікаря, який спеціалізується на вирішенні питань здоров’я жінок і чоловіків, виявляючи причини безпліддя. Спеціаліст визначає шляхи лікування інфертильності, попередньо збираючи інформацію про спосіб життя і стан здоров’я — складається анамнез. Швидше за все репродуктолога буде цікавити наступна інформація:

• Менструальна функція: вік початку, наскільки часто і довго йде менструація.
• Перенесені запальні захворювання з дитячого віку. Якщо є можливість, слід надати дитячу медичну карту.
• Перенесені оперативні втручання в ділянці малого тазу, оскільки вони можуть стати причиною утворення патологій.
• Кількість абортів, викиднів, вагітностей.

Слід надати інформацію про проведення особливих процедур, наприклад хіміо-, гормональної або антибіотикотерапії. Правдивість даних важлива, оскільки вони є стартовою точкою до розробки подальшої тактики протоколу по ЕКЗ.

Діагностика і здача аналізів для ЕКЗ

Обстеження в рівній мірі необхідні як жінкам, так і чоловікам. Жінкам необхідно пройти:

• Ультразвукове дослідження органів малого таза. Допускається попереднє проходження процедури з пред’явленням результату репродуктолога. Йому потрібно оцінити роботу матки і яєчників. Розглядається їх величина, наявність або відсутність кіст, вузлів, поліпів. Оцінюється запас яйцеклітин, стан ендометрію, закладка фолікулів в чинному менструальному циклі.
• Огляд гінеколога.Оцінюється стан шийки матки, береться мазок на мікрофлору. Важливо здавати мазок за місяць до проведення ЕКЗ, за потреби його візьмуть повторно.

Пам’ятайте: у різні дні менструального циклу УЗД надає різну інформацію. Наприклад, фолікулярна закладка оцінюється в першу фазу циклу. Ендометрій оглядається в середині циклу, бо в цей час відбувається фолікулярне дозрівання. Допускається оцінка в другій фазі, коли овуляція відбулася — потрібно оцінити наскільки ендометрій готовий зустріти ембріон.

Чоловікам необхідно пройти спермограму — вона дозволить визначити точну кількість і активність сперматозоїдів. Фахівці оцінюють, наскільки вони підходять для природного запліднення під час статевого акту, чи немає запального процесу.

Зверніть увагу: якщо кількість лейкоцитів в сперморідині високе, призначається обстеження на присутність інфекцій. Лікарі зобов’язані виключити або підтвердити наявність хламідій, трихомонад або інших інфекцій. Якщо будь-яка патологія підтверджується, андролог призначає додаткові обстеження, лікування, протокол ЕКЗ продовжується до повного одужання чоловіка.

Процедура ЕКЗ

Якщо все підготовчі процедури проведені успішно і протипоказань до проведення штучного запліднення немає, репродуктолог проводить детальну бесіду з пацієнткою. ЕКЗ проводиться в такому порядку:

• Стимуляція суперовуляції.
• Забір яйцеклітин.
• Пробіркове запліднення.
• Впровадження ембріонів.
• Контроль вагітності.

Якщо лікар вважатиме за потрібне, ЕКЗ може містити такі додаткові етапи, як:

• Відбір активних сперматозоїдів.
• Замороження яйцеклітин.
• Вибір донорського матеріалу.
• Введення в штучний клімакс за допомогою гормональних препаратів.

Коли рекомендовані різні види стимуляція овуляції

Більшості жінок рекомендована завчасна гормональна підготовка, яка допоможе знизити активність яєчників, в результаті статеві залози стають підконтрольними лікарям. Однак є ряд обмежень.

• Коротка — показана для пацієнтів у віці понад 40 років, при зниженому АМГ або виснаженні яєчників.
• Довга або варійована — при відсутності протипоказань з тривалим «відключенням» яєчників. Гормональна дозволяє отримати відразу до 20 ооцитів, придатних до запліднення.

У той час як під час природного циклу формуються тільки одна або дві клітини. Тобто, якщо пацієнтці рекомендована коротка стимуляція, гормони не приймаються, протокол реалізується в природному циклі.

Забір яйцеклітин

Одним з основних етапів ЕКЗ є пункція фолікулів. Процедура проводиться під наркозом і займає не більше пів години. Прокол проводиться через задній звід піхви:

• Голка поступово, під контролем УЗД, підводиться до яєчника.
• Здійснюється прокол.
• За допомогою катетера аспіруються тільки середні або великі фолікули.

Якщо ЕКЗ проводиться з використанням донорської яйцеклітини, процедура пункції виключається, як і стимуляції.

Процедура забору є малоінвазивною, тому вже через деякий час після успішного проведення пацієнтка може відправитися додому.

Запліднення яйцеклітин

Збір сперми проводиться виключно в день проведення ЕКЗ. Якщо це з якихось причин неможливо, сім’яна рідина здається раніше і заморожується. Запліднення слід проводити не пізніше, ніж через шість годин після забору яйцеклітин.

У спеціальних лабораторних умовах з використанням потужних мікроскопів здійснюється злиття клітин. Щоб маніпуляція пройшла успішно, необхідно створити природні умови, схожі із середовищем у фалопієвих трубах, за параметрами:

• Температура.
• Вологість.
• Присутність вуглекислого газу.

Запліднення займає від 3 до 5 діб, цією роботою займаються ембріологи. Однак можуть виникнути нестандартні ситуації, коли у пари підтверджені погані показники спермограми. В такому випадку слід застосовувати методику ІКСІ (інтрацитоплазматичної ін’єкції). Вона передбачає забір сім’яної рідини та детальний її аналіз — фахівці оберуть найкращі сперматозоїди.Тільки якісний сперматозоїд потрапляє в порожнину яйцеклітини, таким чином виключається ймовірність поганого результату.

Якщо сперматозоїди досить активні, то процес культивування простежується швидко. На другу добу спостерігається від 2 до 4 клітин, на треті – 10. Ембріони вищої якості, що перевершують за показниками інші, обираються для перенесення.

Перенесення ембріонів в матку

Ембріон підсаджується в порожнину матки тільки через кілька діб після запліднення. Найчастіше це п’яти- або трьохднівка, в залежності від активності. Процедура проходить в строго призначений день і час у спеціальному кабінеті.

• Через шийку матки поставляються ембріони, вони знаходяться в живильному середовищі.
• Пацієнтка може відчути дискомфорт у нижній частині живота, болі відсутні, тому наркоз не застосовується.
• Після процедури необхідно кілька годин перебувати в лежачому положенні, потім можна вирушати додому.

Досвід показує, якщо одночасно перенести в матку кілька ембріонів, це підвищить ймовірність успішного зачаття, але понад три екземпляри не підсаджують. Якщо після ЕКЗ залишилися зародки, на прохання пари вони можуть бути заморожені для реалізації наступних спроб запліднення.

Контроль вагітності

Результат запліднення можна визначити вже на 14-16 добу після введення ембріона. Жінка може зробити експрес-тест на вагітність, купивши його в найближчій аптеці. Також можна здати кров на рівень ХГЛ в найближчій медичної лабораторії.

У разі, якщо результат позитивний, через місяць після ЕКЗ потрібно зробити УЗД. Після вагітність спостерігається в стандартному режимі — в жіночій консультації у дільничного гінеколога. Тепер важливо дотримуватися рекомендацій лікаря, приймати призначені препарати для збереження вагітності, вітаміни.

Переваги та недоліки процедури ЕКЗ

Суперечки про те, чи є ЕКЗ шкідливим для здоров’я жінки, ведуться довгі роки. Головна перевага цієї процедури — парам надається можливість зачати дитину при безплідді. Шансів на настання вагітності з першого разу — не менше 50-55%.

Негативні сторони ЕКЗ:

• Висока вартість процедури.
• Негативний вплив гормональних препаратів на серце, шлунково-кишковий тракт.
• Імовірність виникнення синдрому гіперстимуляції яєчників. Імовірність розвитку або прогресування пухлинних утворень.
• Процедура ЕКЗ не схвалюється більшістю сучасних релігій.

Тому багато фахівців рекомендують не виключати альтернативи екстрапоральному заплідненню.

Альтернативні методи штучного запліднення

Іноді процедура ЕКЗ в стандартному варіанті не приводить до позитивного результату у вигляді вагітності. Часто це явище спостерігається у жінок з відсутніми матковими трубами або якщо застосовуваний протокол не приніс бажаного результату. Тому існують альтернативи екстракорпорального запліднення, що підвищують шанси на успішну вагітність.

ВМІ

Метод лікування безпліддя, наближений до природного запліднення. Різниця полягає в тому, що в матку жінки вводять очищену, спеціально підготовлену сперму партнера. Внутрішньоматкова інсемінація доступна і для одиноких жінок, охочих мати дитину, тільки тоді їм вводять сперму донора.

ВМІ проводиться тільки в тому випадку, якщо є природна овуляція і підтвердження прохідності маткових труб. Імовірність настання вагітності методом внутрішньоматкової інсемінації становить 12 від 20% випадків.

Хетчинг

На початковому етапі свого розвитку, зародок людини оточений білковою оболонкою. Це спеціальний захист, створений природою, називається пеллюцида і є свого роду аналогом яєчної шкаралупи. Коли ембріон потрапляє в порожнину матки, він виходить з пеллюцида і закріплюється на стінках. Процес виходу називають хетчинг, проте в деяких випадках лікарі самі роблять надріз пеллюцида, тим самим допомагаючи ембріону штучно закріпитися в матковій порожнині. Така процедура називається допоміжним хетчингом ембріонів і призначається в разі, якщо інші спроби штучного запліднення закінчувалися невдачами.

Це мікропроцедура, яка проводиться під мікроскопом з великим збільшенням в наступному порядку:

• Лікар робить надріз в зоні пеллюцида.
• Здійснює введення ембріона в маткову порожнину.

Отвір проробляється для надання допомоги ембріону в тому, щоб закріпитися на стінці матки.

Репродуктологи стверджують, що хетчинг дозволяє істотно підвищити ймовірність настання вагітності, особливо у жінок старше 35 років, а також є слушним виходом для пар, у яких безпліддя пов’язують з не вивченою етіологією.

Сурогатне материнство, як альтернативна ДРТ

Сурогатною матір’ю називають жінку, яка виношує і народжує дитину за іншу жінку, яка не має можливості з яких-небудь причин зробити це самостійно.

Сурмама виношує генетично чужу дитину, оскільки ембріон отримують в результаті стандартної ЕКЗ процедури з використанням матеріалу біологічних батьків. Найчастіше до сурогатного материнства вдаються в таких випадках:

• відсутність матки (придбана або вроджена патологія);
• зміна форми або порожнини шийки матки через перенесені захворювання;
• патологічні зміни в ендометрії;
• безрезультатні спроби ЕКЗ при отриманні хороших ембріонів і дотриманні протоколу відповідно до особливостей пари;
• невиношування вагітності при зачатті природним шляхом – 3 або більше викиднів.

Питання, які часто цікавлять майбутніх батьків

Методика “зачаття в пробірці” викликає багато питань у майбутніх батьків. Обговоримо основні з них.

Чим відрізняється штучна вагітність від природної?

• Відома точна дата зачаття.
• Після природного зачаття жінка дізнається про своє становище “за фактом”, виявивши затримку менструації.
• У свою чергу при штучному заплідненні жінці відома дата і навіть час запліднення.
• Уважне ставлення до власного здоров’я. Під час природної вагітності, до її підтвердження, жінка не знає про своє становище й активно займається спортом або навіть зберігає шкідливі звички (вживання алкоголю, тютюнопаління).
• Обов’язкова підтримка препаратами, що містять прогестерон. Жінки, що мають показання до ЕКЗ, після запліднення повинні приймати ці препарати до 12-16, а в деяких випадках до 20 тижня, поки організм не почне виробляти цей гормон самостійно. У той час як при природній вагітності додаткова підтримка прогестероном необхідна лише в крайніх випадках, коли існує загроза викидня.
• Під час зачаття за допомогою ЕКЗ можуть початися слабкі болі в животі, матці, яєчниках, які з часом минають. Це відбувається через стимуляцію й пункцію яєчників, підсаджування ембріона.

В інших питаннях процес штучної вагітності практично не відрізняється від природної. Жінка також може відчувати зміни в настрої, смакові пристрасті й інші природні зміни в організмі.

Які шанси вагітності?

При діагностиці безпліддя важливо вибрати правильну тактику протоколу. Від цього залежить успішність запліднення. Серед інших чинників слід зазначити:

• гормональний фон жінки;
• особливості здоров’я партнерів;
• вік жінки;
• кількість підсаджувань — чим більше, тим вище ймовірність успіху.

Багато репродуктологів вирішальним фактором називають вік, у зв’язку з чим представники ВООЗ наводять статистику:

Для жінок молодше 25 років ймовірність приживлюваності ембріона становить 48-50%.

• У 26-35 років — близько 35%.
• У 36-40 років — близько 25%.
• У 41-45 років — близько 10%.
• Старше 45 років — 3%.

Якщо запліднення пройшло успішно, частіше приживається не один, а кілька ембріонів. Як правило, пологи закінчуються в термін або раніше терміну на 1-3 тижні кесаревим розтином в 65% випадків.

Що впливає на результат процедури?

Жінка повинна уважно стежити за станом свого здоров’я. При плануванні ЕКЗ особливу увагу слід звертати на перенесені та хронічні захворювання репродуктивної системи.

Найчастіше ймовірність приживлюваності ембріона вкрай низька, якщо раніше спостерігалися часті запальні захворювання органів малого таза:

• придатків матки;
• сигмовидної, прямої, сліпої кишки;
• сечового міхура.

В такому випадку з часом утворюються спайки, вони ускладнюють прохідність і рухливість жіночих органів. З іншого боку, підвищена частота запалень призводить до постійних перепадів pH, тому згодом ембріону складно зберегтися в ендометрії.

До інших причин, що впливає на позитивний результат ЕКЗ, відносяться:

• Вишкрібання порожнини матки, аборти — втручання впливають на цілісність ендометрію матки. Основний “удар” припадає на ендокринний орган гіпоталамус, оскільки спостерігається різка зміна балансу статевих гормонів, виникає стрес через оперативне втручання. Все це позначається на приживлюваності ембріона або подальшому виношуванні вагітності.
• Порушене спермоутворення партнера. Патологія спостерігається у чоловіків, які отримують тривалий токсичний вплив на організм з боку ліків, тютюнопаління, алкоголю, виробництва. Рідше зустрічається знижений рівень тестостерону, авітаміноз, особливо нестача вітамінів E, A, B, C, що впливають на утворення сперматозоїдів. Відсутність достатнього і якісного спермоутворення часто спостерігається у чоловіків після перенесених запальних захворювань репродуктивних органів.
• Знижений фолікулярний резерв. Кількість яйцеклітин (ооцитів) закладається ще під час внутрішньоутробного розвитку. Під час народження кількість ооцитів зменшується в залежності від особливостей перебігу пологів, чим важче вони пройшли, тим менше клітин збереглося. Після досягнення дітородного віку, яйцеклітини витрачаються поступово, вони дозрівають кожен менструальний цикл. Ооцити витрачаються швидше, якщо жінка піддається негативному впливу виробництва, харчових отрут, періодично переносить захворювання органів малого таза. На рівень фолікулярного резерву впливає вік — чим старша жінка, тим нижча ймовірність успішного ЕКЗ.

Кому протипоказано?

Умовно більшість заборон можна розділити на абсолютні та відносні. Крім того, жоден репродуктолог не візьметься за роботу, якщо жінка страждає захворюваннями, які можуть прогресувати через вагітність, загрожуючи життю її та дитини. Абсолютними називають протипоказання:

• Патологічна будова матки — придбана або вроджена. До таких відносять дворогу, інфантильну матку, її подвоєння або повна відсутність. Тобто випадки, коли неможливо імплантувати ембріон або немає гарантії, що він приживеться.
• Онкологія тіла і шийки матки, маткових труб, яєчників.
• Вроджені або набуті вади серця.
• Патологічні зміни структури внутрішніх органів.
• Злоякісні хвороби кровообігу — лімфома, апластична анемія, лейкоз, лімфогранулематоз.
• Шизофренія будь-якій стадії або інші психічні розлади, що створюють загрозу виношування плоду.
• Раніше перенесений інсульт, кардіоміопатія.
• Гіперактивність колощитоподібних залоз.
• Цукровий діабет III ступеня.
• Розсіяний склероз.
• Ниркова недостатність або інші патологічні зміни у роботі нирок.

До відносних протипоказань, тобто випадків, коли ЕКЗ може бути виконано тільки після певної підготовки, відносять:

• Туберкульоз в активній стадії.
• Доброякісні пухлини репродуктивної системи жінки. За умови, якщо утворення не більше 25 мм в діаметрі. В такому випадку можливо провести ЕКЗ, а пухлина буде видалено після пологів. Крім того, протокол буде трохи ускладнений, оскільки ембріон потрібно підсаджувати з урахуванням розташування патологічного утворення так, щоб воно не стало перешкодою розвитку вагітності.
• Гепатит, сифіліс — після організації адекватного лікування.
• Хронічні захворювання різної етіології. У такому випадку лікарі коректують перебіг хвороби оперативним або медикаментозним способом.
• Перенесена онкологія незалежно від локалізації.
• Запальні процеси — ЕКЗ проводиться після комплексного лікування.

Маса питань виникає у ВІЛ-позитивних жінок або пар з цим статусом. Вірус імунодефіциту людини також є відносним протипоказанням до штучного запліднення. З цією метою практикується реалізація окремих протоколів, які передбачають гормональну, імунну і противірусну підтримку жінки. Однак репродуктологи беруться за ЕКЗ тільки в разі, коли кількість імунних клітин в крові жінки знаходиться на рівні не нижче середнього.

Перераховані протипоказання стосуються виключно жінок, чоловікам доведеться лише відстрочити ЕКЗ, тобто донорство сперми:

• На рік — якщо проводилося лікування онкології за допомогою променевої або хіміотерапії.
• На 3 місяці — після лікування запального захворювання органів репродуктивної системи: простати, яєчок, кавернозних тіл, уретри.
• На 3 місяці — якщо чоловік переніс інфекційне захворювання: кір, ангіну, вітряну віспу та оперізувальний лишай, герпес, лептоспіроз.

Термін визначається лікарем індивідуально, якщо чоловік переніс гепатит C або B. Як правило, рекомендується відмовитися від донорства сперми мінімум на 1 рік. Увесь період лікування і відновлення здоров’я з чоловіком працює інфекціоніст.

Болюча процедура?

Запліднена яйцеклітина вводиться в порожнину матки через спеціальний катетер і ця процедура безболісна.

З іншого боку, забір ооцитів з порожнини яєчників здійснюється у вигляді пункції, тобто проколу. Мікрооперація проводиться під контролем УЗД і з анестезією, тому жінка не відчуває дискомфорту. Після цієї процедури можуть виникнути короткочасні незручності, пов’язані з виходом з наркозу, деякий біль можна порівняти з періодом передменструального синдрому або менструації.

Якщо процедура ЕКЗ проведена успішно, нездужання, що виникають під час вагітності, не відрізняються від тих, що майбутня мама може відчувати після природного зачаття.

Скільки коштує?

Вартість екстракорпорального запліднення висока. В даний час мінімальний протокол, за умови відсутності будь-яких особливостей зі здоров’ям, обійдеться в більш ніж 20 000 грн. Точний розрахунок може залежати від:

• кваліфікації лікарів;
• кількості і специфіки медикаментів, необхідних для реалізації;
• тривалості протоколу;
• необхідності застосування штучної інсемінації або інших допоміжних технологій;
• наявності у майбутніх батьків готових медичних досліджень.

Чи бувають ускладнення?

Всесвітня організація охорони здоров’я офіційно визнає екстракорпоральне запліднення безпечною процедурою. Існує ряд ризиків, але їх ймовірність виникнення зведена до мінімуму і заснована лише на даних статистики. Майбутнім батькам слід враховувати, що:

• Гіперстимуляція яєчників, викликана гормональними препаратами при реалізації протоколу ЕКЗ, має місце і зустрічається в середньому або легкому ступені тільки в 10-15% випадків.
• Позаматкова вагітність виникає в 2-5% випадків.
• Багатоплідна вагітність — двійні народжуються в 20-25%, на трійні доводиться 0,5-2% випадків.

Процедура веде до багатоплідної вагітності?

Зазвичай жінці підсаджують до 3 ембріонів, часто приживається лише 1. Бувають випадки, коли до порожнини матки прикріплюються обидва зародка. У зв’язку з цим більшу кількість ембріонів не вводять, оскільки багатоплідна вагітність — це ризик для здоров’я майбутньої матері і дітей.

Як часто можна робити ЕКЗ?

Практика показує, що приживлюваність ембріонів з першого разу мізерно мала. Як правило, потрібно кілька спроб, щоб хоча б один з введених ембріонів зміг вдало закріпитися на слизовій оболонці матки. Відомі випадки вдалого запліднення з 7 або більшої кількості спроб, в тому числі із застосуванням різних допоміжних ДРТ. Негласно фахівці рекомендують спробувати до 10 ЕКО, оскільки далі вже немає сенсу продовжувати.

Зазвичай лікарі-репродуктологи роблять все можливе, щоб зачаття відбулося якомога раніше. З цією метою вони розповідають про якість діагностики, поетапну підготовку, обговорюють з майбутніми батьками процедуру ЕКЗ і вибирають потрібний протокол відповідно до особливостей здоров’я і віку жінки.

Чи впливає ЕКЗ на здоров’я дитини?

Це питання вчені обговорюють з моменту початку практики ЕКЗ. Однак достовірних доказів негативного впливу ЕКО на здоров’я дитини немає. Фахівці ґрунтуються лише на статистичних даних, які показують, що ця допоміжна репродуктивна технологія якимось чином може:

• підвищити ризик виникнення гіпоксії плода;
• вплинути на роботу серцево-судинної системи дитини;
• збільшити ризик утворення неврологічних розладів і інших вад розвитку.

Вагітність, отримана шляхом екстрапорального запліднення, може протікати з відшаруванням плаценти, “завмиранням” розвитку плода, закінчитися передчасними пологами. Відомі випадки таких випадків в більшій мірі пов’язані з недотриманням рекомендацій лікарів.

Репродуктологи впевнено рекомендують не нехтувати методом ЕКЗ в разі, коли природне зачаття неможливе. Імовірність виникнення ризиків, пов’язаних зі штучним заплідненням, мізерно мала. Тому даний метод цілком можна вважати реальною можливістю народити здорову дитину.

Автор матеріалу:
Козачок Анжеліна Андріївна
Гінеколог-ендокринолог, Репродуктолог | клініка ДАХНО