У природі азот є головною складовою частиною повітря (75,6 % за вагою або 78,09 % за об'ємом). Азот у меншій кількості міститься в мінералах, зокрема, у нітратах і солях амонію, у вигляді незначних домішок входить до складу вугілля, нафти тощо.
Рослини здатні поглинати азот у формі сполук амонію та нітратів виключно після його перетворення та з'єднання іншими елементами. Ці форми є найбільш доступними для рослин. Амоній, який є відновною формою азоту, рослини використовують для синтезу білків та амінокислот.
Азот – один із найважливіших елементів живлення для рослин, він входить до складу білків та нуклеїнових кислот, ферментів, молекул хлорофілу. Вміст азоту в ґрунті на достатньому рівні забезпечує повноцінний ріст та розвиток рослини, тому є одним із основних показників родючості ґрунтів.
Організм тварин і людини засвоюваний азот отримує з їжею, у якій основним джерелом азотистих сполук є білки тваринного й рослинного походження. Головним чинником підтримки азотистої рівноваги — стану А. о., при якому кількість уведеного й виведеного азоту однакова, слугує адекватне надходження білка з їжею.
Проста речовина Нітрогену називається азот. Молекули азоту складаються з двох атомів, зв'язаних міцним потрійним зв'язком: N : : : N .. .. , N ≡ N . При нормальних умовах азот — безбарвний газ без запаху і смаку, малорозчинний у воді.
Азот міститься у гною (0,5-1%), пташиному посліді (1-2,5%), компості (до 1,5%). Для збагачення ґрунту азотом сіють сидерати – наприклад, бобові рослини (люпин, конюшина, квасоля, люцерна,