Таблиця на тему “Травна система тварин”
Ще однією важливою ознакою тварин є харчування, часто досить різноманітне. Але в будь-якому випадку їжа повинна пройти попередню обробку. Цей процес отримав назву травлення. Розрізняють кілька способів травлення.
У найпростіших травлення здійснюється в травній вакуолі спеціальними речовинами – ферментами.
Наявність кишкової порожнини основна риса кишковопорожнинних. Травлення здійснюється в клітинах внутрішнього шару кишкової порожнини.
Травна система черв’яків трубкоподібна. Поява травної залози – печінки – характерно для членистоногих і молюсків.
У хордових ускладнюється система травлення, з’являються більш досконалі пристосування для харчування.
Будова травної системи починається ротовою порожниною. Далі в травній системі розрізняють глотку.
Глотка переходить в наступні відділи системи травлення, познайомитися з ними можна на малюнку.
У ротовій порожнині у риб вперше з’являються зуби. З травних залоз можна відзначити печінку, прилеглу до кишечнику. Також є підшлункова залоза, сік якої сприяє травленню, впливаючи на білки, крохмаль і жири.
Особливостями травної системи амфібій вважається відокремлення слинних залоз у роті і поява таких відділів кишечника як тонка і товста кишка.
У рептилій в процесі еволюції травної системи розвиваються отруйні зуби, що сприяють захопленню видобутку. Ще однією ознакою системи травлення вважається наявність в кишечнику виросту сліпої кишки.
Органи травної системи змінюються у птахів у зв’язку з їх життям. Зубів немає ні в однієї з сучасних птахів, але є роговий дзьоб. У травній системі виділяється зоб, який розташований в стравоході. Продовженням стравоходу служить залозистий шлунок, який переходить в твердий і міцний м’язовий шлунок. Останній необхідний для механічного подрібнення їжі.
Найскладніша травна система властива ссавцям, тут кожен орган виконує свою функцію.
Таблиця на тему “Травна система тварин”
| Орган/структура | Травна система тварин |
|---|---|
| Ротова порожнина | В ротовій порожнині відбувається механічне подрібнення їжі та початок процесу хімічного розкладання завдяки ферментам слини. |
| Жуйка (у траворізів) | Траворізи, такі як корови, мають спеціалізований жуйний шар в шлунку, де їжа перебуває для додаткового подрібнення та розкладання. |
| Шлунок | Шлунок служить для зберігання та подальшого розкладання їжі за допомогою секрецій шлункового соку та ферментів. |
| Кишківник | Кишечник відповідає за всмоктування поживних речовин з розкладеної їжі та перетворення їх на енергію для тіла. |
| Печінка та селезінка | Печінка виробляє жовч, яка допомагає у розщепленні жирів, а селезінка виконує роль фільтра та виробляє клітини крові. |
| Повітряні кишечники (у комах) | У комах травна система включає повітряні кишечники, які допомагають у забезпеченні газообміну. |
Висновок: Травна система тварин представлена рядом органів та структур, які взаємодіють для забезпечення перетворення їжі на енергію та необхідні поживні речовини для життєдіяльності. Різноманітність цих органів відображає адаптації тварин до різних типів харчування та екологічних умов.
РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТРАВНИХ СИСТЕМ
Травна система — сукупність органів травлення у тварин.
Травна система більшості безхребетних представлена порожнистою трубкою, що починається ротовим отвором і закінчується анальним. Через ротовий отвір корм потрапляє у травну трубку, рухається по ній та піддається механічній і хімічній обробці. У цей час із корму витягуються поживні речовини. Неперетравлені рештки виводяться через анальний отвір. Однак у деяких тварин кишечник сліпо замкнений, тому ротовий отвір слугує і для поглинання корму, і для виведення неперетравлених решток. Така будова травної системи у кишковопорожнинних і плоских червів.
Рот —> кишечник —> рот. Це замкнений тип травної системи.
Будова внутрішнього шару (ентодерми) тіла гідри
Будова травно-мускульної клітини: 1 — джгутик; 2 бактерія; 3 — псевдоніжка; 4 — скоротливо-мускульне волоконце; 5 — ядро; 6 — травна вакуоля; 7 — цитоплазма
Будова залозистої клітини
Клітини внутрішнього шару тіла гідри мають скоротливі волоконця. Але основна їх функція — перетравлення корму. Одні з них (залозисті клітини) виділяють у кишкову порожнину травний сік. Під його впливом здобич гідри розм’якшується та розпадається на дрібні частинки (порожнинне травлення). Інша частина клітин внутрішнього шару має джгутики. Джгутики знаходяться у постійному русі і підгрібають ці частинки до клітин. Клітини здатні випускати псевдоніжки та захоплювати ними корм. Подальше травлення відбувається всередині клітини у вакуолях (внутрішньоклітинне травлення). Неперетравлені рештки викидаються назовні через рот. Отже, у кишковопорожнинних травлення порожнинне і внутрішньоклітинне.
У плоских червів (наприклад, у сисунів) травна система влаштована складніше, проте вона ще сліпо замкнена.
Травна система сисуна: 1 — ротовий присосок, на дні якого розміщений рот; 2 — стравохід; 3 — гілки кишечнику
Схема будови травної системи сисунів: рот —> глотка —> стравохід —> кишечник —> рот. Травна система замкнена.
Недоліки замкненого типу травної системи: повільний процес травлення, великі проміжки між споживанням корму, мало енергії та будівельного матеріалу.
Ускладнення будови травної системи відбувається у круглих червів. У них, крім переднього і середнього відділу травної трубки, з’являється задній відділ і, у зв’язку з цим, анальний отвір.
Отже, травна система наскрізна. Рот —> кишечник —> анальний отвір.
Серед плоских і круглих червів є паразити, у яких травна система відсутня або редукована (ціп’яки, аскарида).
У кільчастих червів (черв’як дощовий) травна система вже значно диференційована.
Будова травної системи черв’яка дощового: 1 — рот; 2 — глотка; 3 — стравохід; 4 — зоб; 5 — шлунок; 6 — кишка
Подальше ускладнення травної трубки триває у членистоногих та молюсків. У них розвиваються ротові придатки навколо рота, які служать для подрібнення корму, у кишечнику — відростки, що збільшують його поверхню. Виникає травна залоза, яка є аналогом печінки хребетних. Для павуків, крім порожнинного, характерне позакишкове (позаорганізмове) травлення.
На ускладнення будови органів травлення хребетних тварин вплинула низка чинників. Деякі з них: а) тварини переміщуються у широких, іноді дуже великих межах (зрідка ведуть прикріплений, малорухливий спосіб життя), активно розшукуючи та захоплюючи корм; б) у ділянці переднього відділу кишкової трубки виникають рухомі частини скелету, з яких формується ротовий, а в переважної більшості — щелепний апарати. Вони забезпечують захоплення, утримання корму, а в ссавців і подрібнення його.
Травна трубка хребетних поділяється на такі основні відділи:
• ротова порожнина. Слугує для прийняття корму;
• глотка. Відділ, завжди пов’язаний з органами дихання: у риб у глотку відкриваються зяброві щілини, у наземних хребетних в глотці розміщена гортанна щілина. Глотку справедливо називають дихальним відділом травної трубки;
• шлунок. Це розширення кишкової трубки, що має в деяких випадках дуже складну будову (наприклад, у жуйних копитних ссавців);
• кишка. У типовому випадку поділяється на передню, середню і задню кишки.
Ускладнення травної трубки відбувається у напрямі її подовження і диференціації відділів. У деяких ссавців, крім указаних відділів, виділяють ще деякі (дванадцятипала і сліпа кишки), і загальна довжина кишечнику в багато разів перевищує довжину тіла. У деяких риб, амфібій, рептилій, птахів і клоачних ссавців кінцевий відділ травної трубки розширений та утворює клоаку. У клоаку відкриваються сечоводи, статеві протоки, у деяких тварин і сечовий міхур.
Наявні дві основні травні залози — печінка і підшлункова. Протоки печінки і підшлункової залози відкриваються у тонкий відділ кишки. Функції обох залоз ширші, ніж травні. Так, печінка, крім продукування жовчі та активації дії багатьох ферментів, слугує важливим органом для обміну речовин. Тут нейтралізуються деякі шкідливі продукти розпаду, утворюється сечовина, накопичується глікоген. Ферменти підшлункової залози розщеплюють білки, жири і вуглеводи. Підшлункова залоза одночасно слугує органом внутрішньої секреції. Розлад цієї функції призводить до втрати здатності організму використовувати цукор. У результаті виникає важке захворювання — діабет. Участь у травленні беруть і слинні залози. Серед безхребетних вони є у деяких груп червів, молюсків, павукоподібних та у більшості комах. Травну функцію вони виконують у низки комах, черевоногих молюсків. Слинні залози є у всіх хребетних, крім риб. В отруйних змій одна зі слинних залоз спеціалізована на синтезі отрути, її протока відкривається у порожнину отруйного зуба. У птахів слинні залози розвинені слабо, крім зерноїдних. Окрім того, слизова оболонка шлунка і кишечника містить багато одноклітинних залоз, які виробляють травні соки.
Травна система амфібій: 1 — рот; 2 — глотка; 3 — стравохід; 4 — шлунок; 5 — печінка; 6 — кишечник; 7 — підшлункова залоза; 8 — клоака; 9 — анальний отвір
Травна система ссавців: 1 — рот; 2 — глотка; 3 — стравохід; 4 — шлунок; 5 — печінка; 6 — підшлункова залоза; 7 — тонка кишка; 8, 9 — товста кишка; 10 — пряма кишка з анальним отвором
Переваги наскрізного типу травної системи: порівняно швидкий процес травлення у зв’язку з наявністю багатьох ферментів у травних соках, можливе часте споживання корму, при розщепленні поживних речовин виділяється багато енергії.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!
• Схема замкненого типу травної системи: рот —> кишечник —> рот,
• Складові замкненого типу травної системи: передній відділ, середній відділ.
• Схема наскрізного типу травної системи: рот —> кишечник —> анальний отвір.
• Складові наскрізного типу травної системи: передній відділ, середній відділ, задній відділ.
• Види травлення: внутрішньоклітинне, порожнинне, поза організмом (позакишкове).
ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ
1. Якими є основні типи травної системи безхребетних тварин?
2. Які недоліки сліпо замкненого типу травної системи?
3. Які відділи розрізняють у травній трубці хребетних тварин та яке їхнє значення?
4. У чому полягають переваги наскрізного типу травної системи?