Овочі та овочеві продукти: географія продажів, імпортери, обсяг експорту і виробництва

Овочівництво в Україні розвивається швидкими темпами. Останніми роками у галузь вливаються інвестиції як у виготовлення кінцевих продуктів, так і у створення сировинних зон для переробних підприємств. Під їх впливом змінюються технології виробництва, збирання, зберігання, підготовки до продажу, критерії якості отриманого врожаю. Попри пандемію та карантинні обмеження у першому кварталі 2021 року українські аграрії зуміли наростити експорт всіх позицій овочів. Kurkul.com вирішив проаналізувати обсяг експорту овочів за минуле десятиліття і також, перспективу експорту для країни надалі. За основу взято дані з профільної аналітичної презентації «Аграрне портфоліо 2021», яку підготувала Українська асоціація бізнесу й торгівлі (UBTA) за підтримки Мінагро та Мінекономіки.

Загальний експорт овочів

За даними UBTA, овочі займають всього 0,5% в українському аграрному експорті. На світовому ринку українськими овочами торгують 400 експортерів. У 2011 році сума експорту овочів склала $175 млн, при імпорті $231 млн, потім вона зростала до найбільшого показника за останнє десятиліття у 2013 р. — $189 млн, при імпорті $296 млн. Після чого сума експорту почала зменшуватись і у 2015 р. досягла свого антирекорду — $83 млн, при імпорті $113 млн.

Минулого року сума експорту овочів склала $115 млн, а імпорт сягнув найвищої позначки за останнє десятиліття — $333 млн і перевищив експорт більше ніж удвічі (негативне сальдо $218 млн).

У 2020 р. експорт овочів відбувався до 96 країн. Основні імпортери — Європа (72,5%), країни Євразійського економічного союзу (ЄАЕС) (11,2%), Близького Сходу (8,6%) та країни Азії (2,9%).

У товарній структурі експорту овочів переважають томати (приготовані або консервовані), овочі без томатів (морожені, сушені, приготовані, або консервовані), овочі без томатів (свіжі або охолоджені), овочі бобові, томати (свіжі або охолоджені), цибуля, інші цибулині овочі.

Томати (приготовані або консервовані)

Виробництво

Варто зазначити, що до категорії «консервовані томати» входить томатна паста, частка котрої в структурі даної товарної групи сягає майже 99%, решта – консервовані томати без оцту. Як свідчить Державна служба статистики України, за підсумком січня-вересня 2021 р. пюре та пасти томатної консервованої було виготовлено 91,3 тис. т, що на 3,4% більше, ніж за аналогічний період 2020 року. Томатів консервованих цілих, або шматочками без оцту виготовлено за аналогічний період 451 т, що на 7,3% більше за січень-вересень 2020 р.

Експорт

За підсумками 2020 року Україна експортувала консервованих томатів на $55 млн, що на $7 млн більше, ніж у 2019. Найбільшим імпортером консервованих томатів та томатних паст з України є Європейський Союз, куди минулого року відвантажили 75% від усього обсягу експорту. Другим найбільшим регіоном-покупцем є Азія (14,5% всіх постачань з України).

Цікавим є той факт, що до 2014 р. левова частка продукції надходила саме до країн СНД – 94-97% всіх постачань. Проте, українські експортери консервованих томатів і паст диверсифікували торгові потоки, перемістивши вектор торгівлі в бік європейського ринку. За статистикою, у 2014 р. частка країн ЄС і СНД в експорті томатних паст з України була майже однаковою – 48% і 50% відповідно. А вже з 2015 р. обсяг експорту до ЄС почав стабільно зростати, витіснивши країни СНД. Таким чином, за останні 5 років, експорт консервованих томатів і паст до країн ЄС зріс більше, ніж у 2,5 раза.

Найбільшими імпортерами українських томатних виробів серед країн ЄС є Польща (65%), Німеччина (14%), Австрія (6%), Чехія (5%) та Латвія (3%).

У рамках Угоди про зону вільної торгівлі між Україною і ЄС діють квоти на безмитний експорт оброблених томатів обсягом 10 тис. т. Дія безмитних квот розпочалася ще в середині 2014 року і кожного року квота використовується на 100%. На початку вона становила 7 тис. т, у 2017 р. її збільшили ще на 3 тис. т.

Овочі (без томатів)

Виробництво

Овочівництво впродовж останніх років загалом характеризується порівняно стійким рівнем посівних площ і обсягів виробництва продукції. Адже ця галузь сільського господарства традиційно орієнтована на забезпечення внутрішнього продовольчого ринку та менш залежна від цінової волатильності та зовнішньої кон’юнктури. Загальна площа під усіма видами овочів без урахування картоплі в середньому за 2011-2020 рр. становила близько 449 тис. га, а обсяги виробництва продукції — 94 тис. т.

Аналізуючи структуру виробництва овочів, можна побачити, що вона є доволі диверсифікованою. Однак основу її становить борщовий набір, куди окрім томатів, входить капуста, морква і буряк столовий, цибуля. Минулого року під ці види овочівники відвели майже 62% всіх площ. При цьому обсяги виробництва їх є найбільшими серед усіх видів, за винятком лише картоплі.

Зокрема, аналіз регіональної структури виробництва овочів усіх видів показав, що основними їх постачальниками на внутрішній продовольчий ринок є аграрії Херсонської (14% усього обсягу виробництва до підсумку), Дніпропетровської (7,9%), Харківської (7,4%) та Київської (6,4%) областей. Досить високу питому вагу у загальнодержавному виробництві овочів займають також Полтавщина, Миколаївщина, Львівщина, Вінниччина. Водночас за окремими видами овочів структура їх виробництва в регіонах суттєво відрізняється.

Експорт

У експорті заморожених, сушених і приготованих овочів за даними UBTА Україна займає 39 місце. Найбільшими покупцями українських овочів цієї групи стали країни ЄС (37,1%), Білорусь (23,8%), Сингапур (9,6%) і Республіка Молдова (8,6%). За останні 10 років найбільше Україна виручила у 2011 р. — $97 млн, у подальші роки експорт знижувався і у 2020 р. становив $30 млн. Домінантним товаром для даної групи залишились сушені і лущені бобові овочі (переважно, горох).

Серед світового експорту свіжих і охолоджених овочів Україна займає 46 місце, основним покупцем нашої продукції є країни ЄС (72,2%). Тенденція до зниження експорту прослідковується й у продажі свіжих овочів. Так у 2011 р. ми експортували їх на $24 млн, зараз ця цифра зменшилась до $15 млн.

За даними Державної митної служби, у І півріччі 2021 року Україна експортувала 3 тис. т заморожених овочів – удвічі більше, якщо порівняти з обсягом за аналогічний період 2020 року. У грошовому еквіваленті експорт склав $2,8 млн, що на 75% більше від показника за січень-червень 2020 року. Найбільше українських заморожених овочів протягом І півріччя цього року купували країни ЄС — Польща ($1,1 млн), Білорусь ($837,8 тис.) та Німеччина ($284,7 тис.).

Томати

Виробництво

Ринок томатів в Україні наповнюється переважно продукцією вітчизняного виробництва. Разом з тим, через зменшення посадкових площ під культуру, на ринку томатів в Україні з’являється все більше імпортної продукції, переважно із Туреччини. І якщо до 2018 року зменшення площі відкритого ґрунту під томати компенсувалося зростанням в тепличному секторі, то в 2019 році площі теплиць також скоротилися до показника 2017-го, однак у 2020 р. теплична галузь почала дещо відновлюватись і впроваджувати енергоефективні сучасні технології, будувати теплиці з високим потенціалом продуктивності.

За даними Митної служби в Україні вирощування помідорів в основному відбувається в господарствах населення, а частка промислового виробництва незначна. За останні 5 років обсяги виробництва помідорів були на рівні 2,2-2,3 млн т, з яких близько 32% виробляється промисловими підприємствами. Загалом, лише 10% помідорів вирощуються в теплицях.

Експорт та імпорт

У експорті томатів, за даними UBTА, Україна займає 33 місце. Найбільшими покупцями українських томатів цієї групи стали країни ЄС (54,3%), Білорусь (21,2%), Республіка Молдова (23,9%). За останні 10 років найбільше Україна виручила у 2011 р. — $37 млн, у подальші роки експорт знижувався і у 2020 р. становив $5 млн.

Через скорочення виробництва з кожним роком Україна нарощує імпорт томатів. Так, у 2020 році імпорт тепличних томатів виріс на 21% і становив рекордні 86,7 тис. т. Туреччина у 2020 році поставила в Україну 68,6 тис. т тепличних томатів або 79% від усіх експортованих в Україну томатів. Роком раніше питома вага Туреччини була вищою і досягала 90%. Найбільш різко у 2020 році постачання до України нарощував Іран, поставляючи продукцію через Азербайджан. Обсяги зросли за рік більш ніж у 8 разів.

Овочі бобові

Виробництво

Україна має своє місце і серед провідних світових постачальників бобових. За даними UBTА у 2020 році ми були 19-ті. Втім на тлі падіння світових цін протягом трьох останніх років, падав і інтерес фермерів до бобових. Так у 2019 р. і площа під бобовими культурами (крім сої) в Україні знизилася на 38% у порівнянні з попереднім роком, а валовий збір — на 26%. З бобових у нас вирощують горох, квасолю, нут і сочевицю. Найбільшу частку у виробництві займає горох — приблизно 70% валового збору.

Посівні площі під горохом у 2020 р. зменшилися на 41,3% до 253,4 тис. га, під сочевицею — на 45,2% до 14,2 тис. га. Нуту посіяли 30,4 тис. га або на 46,7% менше, ніж роком раніше. Збільшилася площа тільки під квасолею і бобами — на 4%,до 42 тис. га. Попри всі труднощі 2020 року, ринок бобових культур можна назвати профіцитним. Карантинні обмеження та важкі погодні умови не завадили українським фермерам досягти хороших результатів.

Протягом року українські виробники зібрали 3 355,1 тис. т основних бобових культур (соя, горох, квасоля, нут, сочевиця) з площі 1 621 тис. га. Відповідно, знизилося і виробництво. Зокрема, гороху, за оцінками компанії «УкрАгроКонсалт», було зібрано 570 тис. т, що на 26,5% менше, ніж попереднього року, сочевиці — 11,4 тис. т (на 42% менше), нуту — 30,5 тис. т (менше на 42,5%). Зменшився навіть валовий збір квасолі й бобів, попри збільшення посівних площ. Минулого року цих культур, зібрано 69,3 тис. т, або на 2,7% менше, ніж позаторік. Це викликано економічними причинами. Наприклад, рентабельність головної бобової культури — гороху — у 2016 р., за даними Держстату, була однією з найвищих серед усіх сільськогосподарських культур — майже 80%. У 2017 р. вона була вже дуже скромною — менш як 20%, а у 2018 р. вирощування гороху було збитковим.

Сторінка новин для справжніх Куркулів!

Підписуйтесь та дізнавайтесь лише правдиві та корисні новини агросектору

Зниження виробництва зумовлено зменшенням імпорту з боку Індії. І навіть зростання експорту українського гороху до ЄС завдяки режиму вільної торгівлі не перекрило втрат внаслідок зменшення закупівель Індією.

Експорт

Найбільшими покупцями українських бобових цієї групи стали країни ЄС (79,2%) і Туреччина (17,4%). За останні 10 років найбільше Україна виручила у 2017 р. — $45 млн, у подальші роки експорт знижувався й у 2020 р. становив $4 млн

Для України горох — це експортоорієнтована культура. Внаслідок прийняття імпортних мит в Індії різко знизився експорт і скоротився попит. У зв’язку з цим український горох кардинально змінює географію експорту. Цільовим ринком гороху 2020 р. стає ЄС. Під час карантину на початку року ціни на дану культуру стрімко зросли, адже основні споживачі намагались збільшити внутрішні запаси.

Як і раніше, крім гороху, в експорті домінують нут і квасоля. На тлі інших бобових квасоля виглядає більш привабливою через стабільність цін.

Цибуля та інші цибулинні овочі

Виробництво

В Україні у 2020 році виробили 127 тис. т. цибулинних овочів, з яких 21,2 тис. т часнику, а 103, 4 тис. т цибулі і до 6 тис. т інших цибулинних овочів. Загальне виробництво цибулі знизилось на 15% у порівнянні з 2019 роком. Також прослідковується тенденція до скорочення посівних площ вирощування цибулі. 82% виробників цибулі — господарства населення і лише 18% промислове виробництво. Найбільше цибулі вирощують у Київській, Вінницькій та Харківській областях.

Експорт

У експорті цибулинних овочів, за даними UBTА, Україна займає 37 місце. Найбільшими покупцями цієї групи стали країни ЄС (48%), Ірак (14,4%), Туреччина, Бангладеш (9,3%). За останні 10 років найбільше Україна виручила у 2013 р. — $7 млн, у подальші роки експорт знижувався до показника 2016 року ($6 млн) і тримається приблизно на одному рівні.

Як свідчить митна служба, у сезоні 2020/21 року Україна наростила обсяги та розширила географію експорту цибулі ріпчастої. Всього на зовнішні ринки було поставлено понад 34,1 тис. т цибулі на суму $6,5 млн. Це був найбільший обсяг експорту за останні вісім сезонів. Попереднього сезону ціна на цибулю в Україні залишалася на рекордно низькому рівні — близько 0,09 $/кг, при тому, що ціни в ЄС були значно вищими. Україна залишалася країною з найнижчою ціною цибулі в світі весь сезон, а середня експортна ціна торік була найнижчою за останні чотири роки.

Проте, певним позитивом можна назвати суттєве розширення географії експорту української цибулі в сезоні 2020/21. При цьому більш ніж половину всієї цибулі було поставлено до країн ЄС, основні обсяги цибулі були експортовані до Румунії — понад 40% всього експорту. 18% цибулі було поставлено до країн Близького Сходу — приблизно стільки ж й у країни СНД.

© Єлизавета Кудиненко, Kurkul.com, 2021 р.

Економіка АПК

Мета статті – дослідити поточний стан та особливості розвитку вітчизняного ринку овочів, спрогнозувати його кон’юнктуру. Методика дослідження. Використано методи: аналізу і синтезу, аналітичних узагальнень, графічний – під час аналізу виробництва та реалізації овочів, зовнішньої торгівлі; балансовий – у процесі визначення ринкової рівноваги попиту і пропозиції, їх зміни та взаємовпливу, експортних та імпортних поставок; статистичний, екстраполяції, конструктивно-розрахунковий – для прогнозування кон’юнктури ринку. Результати дослідження. Визначено проблеми розвитку вітчизняного ринку овочів. Виявлено тенденції та особливості його функціонування. Розглянуто основні економічні параметри ринку – виробництво, споживання, цінова ситуація, зовнішня торгівля. Розкрито особливості структурних та географічних змін експортноімпортних поставок. На основі сформованого балансу визначено очікуваний рівень споживчого забезпечення населення овочами та баштанними. Встановлено необхідність збільшення вітчизняної товарної пропозиції овочів у зимово-весняний період. Виокремлено причини, які стримують розвиток галузі овочівництва та напрями її подальшого поступу. Елементи наукової новизни. Обґрунтовано основні параметри розвитку вітчизняного ринку овочів з позиції необхідності раціонального забезпечення потреб населення, підвищення експортного потенціалу та подальшого поступу галузі овочівництва. Практична значущість. Результати досліджень слід використати при формуванні цільової програми розвитку галузі овочівництва на довгостроковий період, спрямованої насамперед на раціональне забезпечення населення України овочевою продукцією. Табл.: 3. Рис.: 2. Бібліогр.: 12

Ключові слова:

ринок; овочі; виробництво; споживання; ціна; експорт; імпорт.

Дослідження: Третину овочів та фруктів українці вирощують самостійно

Підприємства роздрібної торгівлі та підприємці забезпечують 55% усіх продажів на українському ринку свіжої плодоовочевої продукції, решта — неорганізована торгівля.

Про це розповів аналітик аграрних ринків, міжнародний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Панкратов за результатами дослідження роздрібної торгівлі свіжою плодоовочевою продукцією, пише EastFruit.

При цьому на мережевий роздріб, за даними дослідження, припадає лише близько 40% усієї торгівлі свіжими овочами та фруктами. Крім того, експерти оцінили обсяги торгівлі продукцією на стихійних ринках у 35 млрд грн.

Як зазначив Андрій Панкратов, лише роздріб дозволяє конвертувати зусилля та витрати фермера на гроші. І саме роздрібна торгівля овочами та фруктами формує тенденції, які безпосередньо впливають на бізнес овочівників та садівників. У дослідженні плодоовочевого рітейлу України експерти ФАО визначили кілька цікавих ключових особливостей українського ринку.

“По-перше, близько третини обсягу споживання свіжих овочів та фруктів в Україні населення вирощує самостійно. Такий висновок було зроблено на основі аналізу даних опитування домогосподарств, проведеного Держстатом України. У грошах це близько 54 млрд грн на рік. Ця сума фактично є потенціалом зростання роздрібної торгівлі овочами та фруктами України навіть без підвищення рівня доходів населення”, — зазначає експерт.

І хоча частка самозабезпечення домогосподарств України овочами та фруктами скорочується, вона залишається на сьогоднішній день все ще досить високою. Щоб реалізувати цей потенціал, рітейлерам, на думку Андрія Панкратова, потрібно запропонувати споживачеві таку продукцію і таким чином, щоб він не мав потреби та мотивації вирощувати її самостійно.

«Ще одна важлива особливість у тому, що неорганізована торгівля свіжими фруктами та овочами становить близько половини всіх роздрібних продажів. Йдеться про продаж за готівку на стихійних ринках, а також і на стаціонарних ринках, які в жодній статистиці не враховуються. Як правило, весь процес: від закупівлі МТР для вирощування продукції до оптових та роздрібних продажів відбувається за готівку.

І цей «готівковий» сегмент плодоовочевої торгівлі також продовжує скорочуватися. Саме в 2020 році він вперше опустився нижче 50% і склав 45%. Близько 55% продажів, відповідно, забезпечили підприємства роздрібної торгівлі та підприємці на загальній та спрощеній системі оподаткування”, — констатують експерти.