Вирощування та удобрення соняшника: від А до Я

Соняшник на українських полях тримає лідерські позиції, його посівні площі сягають понад 6 млн гектарів! Адже вітчизняній олійній промисловості необхідно щороку понад 20 млн тонн сировини. Тож, квітка сонця одна з найперспективніших і рентабельних культур. У цій статті ми розкажемо про особливості вирощування соняха, види та терміни підживлення, а також способи внесення добрив для соняшника.

Технологія вирощування соняшника

Кожен, хто планує вирощувати соняшник, для початку має визначитись з двома головними завданнями

2.Знайти якісне насіння

Під час вибору сортів та гібридів враховують такі аспекти: стиглість, стійкість до хвороб (зокрема вовчка), стійкість до вилягання та осипання, посухостійкість, культура-попередник і що вносили в ґрунт. Ну і звісно ж генетика! Селекціонери постійно виводять нові сорти та гібриди, які вже “запрограмовані” на високий потенціал врожайності. Є гібриди, що вирізняються вищою олійністю, ніж інші.

При пошуках якісного насіння існує хибна думка “крупне насіння швидше проростає, ніж дрібне”. Насправді ж проростання залежить від глибини посіву соняшника; температури (холод сповільнює проростання як дрібного, так і крупного насіння); а також швидкості надходження води до насінини. Звертайте увагу на каліброваність, обробку якісними регуляторами росту, чим протруєне насіння. Наприклад, препарати-фунгіциди – біфентрин, тіаметоксам, альфа-циперметрин вберігають насіння від шкідників. Вся ця інформація про насіння мусить бути вказана на упаковці виробника.

Золотий стандарт якісного посівного матеріалу соняшника:

Маса тисячі насінин не менше 55 грам

Коли сіяти соняшник?

Сонях любить вчасність! І тут головний орієнтир не календар, а погода. Для висівання соняшника необхідно щоб ґрунт прогрівся на глибину 5 -10 сантиметрів до середньодобової температури +12 градусів. Посієш зарано — чекай втрати сходів чи випрівання насіння, або зрідженості сходів. Не варто сіяти в посушливих умовах. Особливу увагу звертають на запаси вологи у верхньому шарі ґрунту. Якщо проґавити оптимальний час для висіву, то це затримає період вегетації і відповідно знизить врожайність.

Досвідчені аграрії вважають, що найкращий час для посіву — це не довше ніж 3-4 години після передпосівної культивації. До слова, селекціонери з кожним роком вдосконалюють створення нових морозостійких сортів. І цілком реально, що невдовзі соняшник вирощуватимуть, як озиму культуру.

Як правильно сіяти соняшник?

Густоту та спосіб сівби визначають відповідно до обраного гібриду. Але є загальні норми висіву. Для класичної схеми рекомендовано залишати міжряддя шириною в 70 сантиметрів, так легше проводити обробку ґрунту після сходження рослин. Але прогресивні господартсва все частіше застосовують сівбу суцільним способом. Для цього мають сучасні посівні комплекси та збиральну техніку. Деякі агрокомпанії відзначають збільшення врожайності за такого методу на 10-15%.

Норма висіву соняшника

Для надранніх сортів

60-70 тис насінин на 1 га

Для ранніх і середньоранніх

40-50 тис насінин на 1 га

Крім того, на норми висіву впливає ще дуже багато індивідуальних чинників, наприклад, якість і стан ґрунту, його вологість, специфіку сорту чи гібриду соняха.

Не менш важливі місцевість та клімат. Норма посівів у зонах Степу, Лісостепу чи на Поліссі буде різна:

— 50-55 тис насінин з розрахунку на 1 гектар для Степу;

— 60 тисяч насінин з розрахунку на 1 гектар для Лісостепу;

— від 60 до 70 тисяч насінин на 1 гектар для Полісся.

Найкращі попередники для соняшника

Правильна організація сівозміни — це запорука хорошого врожаю. Соняшник вибагливий, він не пробачає забруднених бур’янами полів, любить теплу та вологу землю, а ще вимогливий до попередників. Наприклад, ріпак, соя, горох, квасоля — погані попередники для соняшника, бо мають з ним спільні хвороби. Недобре сіяти соняшник після цукрового буряка та багаторічних трав, вони забирають з ґрунту багато вологи, якої так потребує сонях.

Соняшник добре росте після картоплі, кукурудзи, озимої пшениці, ячменю, чорного пару.

Але така перспективна рослина має “гріх” — повністю виснажує ґрунт. За принципами ланцюжка чергувань, він має право повернутися на те саме поле тільки через 6-8 років, коли земля відновиться. Однак, зараз науковці все частіше “відмивають репутацію” соняшника, доводячи, що насправді після нього в землі залишається значно більше поживних речовин, ніж по озимині. А якщо після збору соняшника просто зробити землі перерву на півроку, то всі корисні речовини завдяки рослинним решткам самі повернуться на місце.

Найчастіше одразу після соняшника сіють озимі зернові. Його потужні кореневі рештки стають доброю органічною масою для нової культури. Адже сонях залишає по собі до 7 тонн сухих залишків на одному гектарі. А вони багаті на магній та калій.

Як збільшити олійність?

Олійність насіння соняшника залежить від сорту чи гібридності культури. Ми вже писали, що є гібриди з більшою олійністю і меншою. Однак, є ще ряд інших факторів, які впливають на цей показник. Наприклад, дата посіву. Ранній посів позитивно впливає на олійність, адже збільшує життєвий цикл росту соняшника і відповідно вміст олії в насінині. А от посушлива погода в час наливу соняха може дуже негативно вплинути на олійність.

Кількість опадів чи застосування поливу в період розвитку соняшника впливають на вміст жирів у насінні. Звісно, погодні умови коригувати складно, тому чи не єдиний вихід — збалансоване живлення добривами. Вони здатні коригувати якісний показник жирності насіння. Азот, фосфор та калій в комплексі добре впливають на налив сім’янок. А фосфор безпосередньо сприяє підвищенню вмісту жиру.

Боротьба зі шкідниками

На полях українського соняшника нараховують приблизно 60 видів шкідників. Горбатики, довгоносики, вусачі, чорниші — це лише короткий список любителів “пожерати” квітку сонця. Вони здатні знищити 60% посівів чи, навіть, більше. Основний спосіб профілактики шкідників — це дотримання правил сівозмін. Тобто чергування культур, розумне планування сусідства. І знищення бур’янів, бо вони слугують місцем для розмноження шкідників. Менше піддаються шкідникам соняшникові поля в тих господарствах, які дотримується правильної технології вирощування. Маємо на увазі дотримання термінів посівів, густоти і глибини закладання насіння тощо. Не стоять на місці і сучасні селекціонери, вони щоразу вдосконалюють виведення сортів та гібридів стійких до шкідників.

Однак профілактичних заходів для більшості господарств не достатньо, і вони обирають простіший шлях — протруєний насіннєвий матеріал. Це хімічний метод боротьби зі шкідниками. Крім нього на різних етапах вегетації рослин застосовують обприскування, залежно від кількості та виду шкідників. Триває боротьба зі шкідливими організмами, навіть, після збору врожаю. Глибока оранка та подрібнення кореневих залишків вбиває личинки шкідників.

Вовчок — нічний жах агрономів

Він найпоширеніший серед рослин-паразитів. І вже розповсюджений на посівних площах всієї країни. Насіння вовчка дуже дрібне і легко переноситься вітром чи комбайнами, які працювали на заражених полях. Дослідники з’ясували, що він може мутувати і зберігатися в землі аж до 20 років! Тому провідним світовим селекціонерам наразі не вдається повністю вирішити цю проблему. Нові гібриди соняха відповідно піддаються новим мутаціям вовчка. Втім комплексна боротьба дає результати:

— використання стійких до вовчка гібридів.

Окремо виділяємо ще один цікавий метод — провокація посіву. Вовчок проростає на полі з кукурудзи, льону, сої, сорго та люцерни, але не може паразитувати на цих культурах і в результаті гине.

Оптимальна система удобрення соняшника

Вона складається з трьох етапів:

Вносити мінеральні добрива в ґрунт обов’язково. Соняшник споживатиме їх впродовж всього періоду вегетації. Припосівне удобрення та підживлення — це додаткові заходи, які покращують стан культури на різних стадіях, але фундамент — це добриво під соняшник під основний обробіток.

Весь період росту та розвитку соняшник засвоює поживні елементи в різній кількості. Спочатку ця рослина не потребує надто багато поживних елементів, але згодом ситуація кардинально змінюється. Автори книги “Фізіологічна роль елементів живлення та системи удобрення польових культур” професори В. Лихочвор та В. Петриченко про засвоєння та нестачу трьох основних корисних елементів пишуть:

— “Азот рівномірно засвоюється впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

— Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сімянок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

— Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримувати вологу і зменшує її випаровування”.

При урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору, 235 кг калію

Ще один важливий елемент — магній. Його нестача може знизити масу тисячі насінин. Але треба забезпечити правильне співвідношення калію та магнію, бо надлишок одного перешкоджає засвоєнню іншого.

Бор відіграє важливу роль для урожайності. Соняшник найбільше потребує бору у фазі росту молодих листків. Якщо рослині замало бору, це помітно візуально — суцвіття не формуються, листки деформовані. Бор відповідає за кількість сімянок у кошику, проростання пилку та запліднення квіток.

Сірки соняшник потребує в три рази більше ніж зернові культури. Дефіцит цього елементу особливо зростає якщо перед посівом було багато сезонних опадів. Сірка вимивається з ґрунту, тому її не радять вносити осінню, а краще весною, перед посівом.

Також соняшник добре реагує на наявність мезо- та мікроелементів. Важливі цинк, мідь, залізо, молібден та ін.

Вибір добрива при посіві соняшника, строки внесення та норми

Під основний обробіток для соняшника вносять діамофоску, нітроамофоску, суперфосфат та тукосуміші. І все частіше українські аграрії тепер обирають комплексні добрива. Адже вони крім трьох основних елементів живлення мають у своєму складі мезо- та мікроелементи і є ефективнішими, адже дають збалансоване живлення в одній гранулі. Також вони легко засвоюються і, що не менш важливо для аграріїв, вони економлять ресурси в плані кількості виїздів техніки на поля.

Повні складні добрива застосовують зазвичай як припосівне внесення. Спосіб удобрення — збоку рядка, а не в саму лунку! На 5 сантиметрів глибше ніж саме насіння.

Раннє листкове підживлення соняшника роблять азотно-фосфорними чи повними міндобривами. Їх вносять тоді, коли вже утворилися дві чи три пари листків.

Позакореневе підживлення проводять також мікродобривами. Воно особливо ефективне при недостатньому зволоженні ґрунту. Це гарантує швидке і дієве живлення, що важливо на етапі формування кошиків.

Перед закладкою кошика (3-8 листків) застосовують повторне мінеральне живлення. Тут особливо важливі бор, марганець і цинк. Вони відповідають за формування насіння в майбутньому кошику з більшою масою.

Норми мінеральних добрив для соняшника залежать від багатьох чинників: від попередника, від запланованої врожайності, властивостей ґрунту, рівня вологості тощо.

Середня норма внесення NPK 150-400 кг на 1 га

Що ми пропонуємо?

Добриво Нітроамофоска-М належить до категорії комплексних мінеральних добрив з мікроелементами. Воно повноцінно живить культуру і гарантовано збільшує врожайність, навіть, на кислих грунтах. NPK вирівнює рівень pH ґрунту і покращує середовище для корисних мікроорганізмів.

Міндобриво компанії “Тетра-Агро” виробляється тільки в гранульованому вигляді, перевага яких в однаковому вмісті всіх поживних елементів одразу в одній гранулі. Таке добриво рівномірно вноситься, не злежується та краще засвоюється. Його можна застосовувати в період підживлення, під час передпосівної культивації та при посіві будь-яких сільськогосподарських культур.

Зараз наша лінійка має вже шість видів NPK, які ідеально працюють на всіх типах ґрунтів:

NPK 3:20:20, NPK 8:20:25, NPK 9:18:22, NPK 15:15:15, NPK 7:17:21 та NPK 16:16:16

Нітроамофоска-М збагачує землю необхідними макро- та мікроелементами, дбає про рослини на всіх стадіях розвитку. Ми постійно вдосконалюємо виробничі потужності та тестуємо власну продукцію, від так численні лабораторні дослідження показують, що наші NPK збільшують врожай до 70%!

Для виробництва ми обрали якісну сертифіковану сировину, зокрема фосфорити з Єгипту. Вона не має шкідливих хімічних фосфатів, а тому не вбиває родючі чорноземи.

Переваги співпраці з “Тетра-Агро”

Ми пропонуємо безкоштовну послугу з проведення аудиту ґрунту. Наші спеціалісти визначають рівень кислотності ґрунту вашого поля і відповідно до цього підбирають NPK добриво, яке ефективно працюватиме саме для вас. Крім того за необхідності та бажанням клієнта, ми можемо змінювати формулу NPK індивідуально.

Здійснюємо доставку у зручний для вас спосіб по всій території України.

Як замовити?

Замовити нашу продукцію можна заповнивши форму одразу на сайті або ж за телефоном +38 (066) 133 26 77.

З актуальними цінами ви можете ознайомитись у розділі “Прайс”. Спосіб доставки та оплати обговорюється з кожним клієнтом індивідуально.

10 складових успішного вирощування соняшника

У 2016 році загальна посівна площа соняшнику досягла 5,5 млн га, а середня урожайність склала 20,3 ц/га. Але, як зазначають фахівці, валовий збір насіння все ще не забезпечує наявні потужності вітчизняної олійної промисловості, яка потребує 20 млн т сировини щорічно.

Тому актуальним залишається питання пошуку шляхів подальшого підвищення врожайності соняшника. До складових, які дозволять і надалі підвищувати валові збори насіння можна віднести такі фактори:

1. Сучасні високоврожайні гібриди

Одним із головних чинників підвищення врожайності соняшнику є вибір гібридів із високим генетичним потенціалом. Водночас враховуються їхні вимоги до погодно-кліматичних умов регіону, толерантність до шкодочинних організмів, особливості технології вирощування.

За даними науковців, грамотний підбір гібриду забезпечує 35% урожайності, решту – агротехнологічні та ґрунтово-кліматичні фактори. Перевагу слід віддавати посухостійким гібридам, стійким до вилягання та осипання високоолійним гібридам, адаптованим до континентального клімату.

2. Якісне насіння соняшника

Високі врожаї досягаються за умови використання для сівби посівного матеріалу з масою 1000 насінин не менше 50 г. До того ж схожість для гібридів має бути не нижчою за 85%, для сортів – не менше, ніж 87–92%.

За результатами дослідів, використання крупного виповненого насіння забезпечило підвищення врожайності на 16–18% порівняно із сівбою некаліброваним посівним матеріалом.

3. Профілактика та боротьба з хворобами та шкідниками

Позитивний ефект досягається за поєднання протруювання насіння з обробкою мікродобривами та стимуляторами росту.

Обробка препаратами, які містять тіаметоксам, біфентрин, імідаклоприд, альфа-циперметрин, дозволяє попередити пошкодження насіння ґрунтовими шкідниками (несправжні дротяники, личинки хрущів), захистити сходи від сірих бурякових довгоносиків, мідляків, чорнишів тощо.

Уникнути білої гнилі, пліснявіння насіння, фузаріозної кореневої гнилі та комплексу інших хвороб допомагає використання фунгіцидів на основі тіабендазолу, тритіконазолу, флудіоксонілу, металаксилу.

4. Дотримання сівозміни

Через зростаючий попит на насіння соняшнику спостерігається значне збільшення посівних площ під цією культурою. В окремі роки її частка у структурі посівів перевищила 20%.

Дотримання мінімального періоду повернення на поле, який для соняшнику становить 7–8 років, є однією з головних умов отримання високих і сталих врожаїв культури.

У Лісостепу найкращими попередниками для соняшнику є кукурудза, озима пшениця, картопля. У Степу найвищі результати досягаються за розміщення після озимої пшениці, яка сіялась після зернобобових, кукурудзи на силос, чорного або зайнятого пару.

5. Передпосівний обробіток ґрунту

Головні завдання весняного обробітку ґрунту – знищення бур’янів, створення оптимальних умов для проростання насіння і отримання вирівняних сходів.

Важливі етапи передпосівного обробітку:

• весняне закриття вологи одразу після досягнення фізичної стиглості ґрунту. Залежно від стану поверхні, обробіток проводять шлейфами, легкими або зубовими боронами;
• передпосівна культивація проводиться на глибину проходу сошників сівалки, щоб утворилося щільне вологе ложе, вкрите пухким шаром ґрунту. Враховується рекомендована для насіння соняшнику глибина загортання: на важких – 4–5, на легких – 5–6 см. Під час розміщення у більш глибокому шарі схожість знижується.

За посушливих умов посіви обов’язково прикотковуються, щоб забезпечити кращий контакт насіння із ґрунтом та зберегти дефіцитну вологу від випаровування.

6. Сприятливі умови для сівби соняшника

Сприятливі для проростання насіння соняшнику умови складаються за наявності достатньої кількості ґрунтової вологи та прогріванні шару ґрунту 0–10 см до температури мінімум +8–10˚С.

Більш ранній посів може призвести до втрати схожості та випрівання насіння. Зволікання з термінами загрожує затримкою появи сходів через недостатню кількість вологи, затягуванням періоду вегетації, зниженням врожайності та пізніми термінами збирання.

На практиці найкращі результати досягаються, коли сівба проводиться не більш ніж через 4 години після передпосівної культивації.

7. Оптимальна густота рослин та спосіб сівби

На етапі сівби необхідно врахувати рекомендовану для обраного гібриду чи сорту густоту стояння рослин.

Загущення посівів призводить до розповсюдження хвороб, зменшення маси 1000 насінин, збільшення висоти рослин та їхнього вилягання. У зріджених посівах складаються сприятливі умови для розвитку бур’янів, а соняшник не використовує вологу й поживні речовини повною мірою.

Густоту стояння рослин варто корегувати в залежності від вологозабезпечення: що кращі умови зволоження регіону, то більшою може бути кількість рослин на одиниці площі. Водночас практичний досвід та наукові досліди показують, що густота понад 70 тис./га неефективна за будь-яких умов.

Традиційно соняшник сіють просапною сівалкою пунктирним способом із шириною міжрядь 70 см. За такого варіанту сівби рослини розміщуються компактно у рядках, що дозволяє після сходів проводити механічні обробки ґрунту в міжряддях.

Альтернативою класичній схемі посіву є сівба суцільним способом, впровадження якої передбачає використання високопродуктивних гібридів, якісних стартових гербіцидів, сучасних посівних комплексів та відповідної збиральної техніки.

У прогресивних господарствах Київської та Одеської областей урожайність соняшника за суцільної сівби підвищилася в середньому на 10–15%, а в найбільш сприятливі роки досягла 50 ц/га.

8. Комплексна боротьба з бур’янами

Погана боротьба з бур’янами призводить до пригнічення соняшнику та втрати урожайності щонайменше на 10–20%.

Система захисту посівів від бур’янів передбачає:

– Зяблевий обробіток ґрунту. Поля, засмічені багаторічними бур’янами, обробляють за принципом поліпшеного зябу: перше лущення – на глибину 6–8 см одразу після збирання стерньового попередника, друге й третє – на глибину 8–10 та 10–12 см після відростання паростків бур’янів, оранка – через 2 тижні після останнього лущення.

– Передпосівний обробіток ґрунту дозволяє очистити поле від сходів ранніх та середньоранніх ярих бур’янів.

– Ґрунтові та післясходові гербіциди.

Використання ґрунтових гербіцидів під передпосівну культивацію доцільне на полях, які схильні до ерозії та обробляються шляхом безполицевого розпушення, а також у боротьбі з пізніми ярими бур’янами, які сходять за температури 14–16˚С та є найбільш небезпечними для посівів.

Післясходові гербіциди, дозволені для обробки посівів соняшнику, зазвичай застосовуються на полях, засмічених злаковими бур’янами.

– Досходове та післясходове боронування. Проводиться у разі безгербіцидної технології вирощування соняшнику з метою знищення бур’янів на стадії проростків чи білих ниточок. Досходове боронування проводять через 5–6 днів після посіву, не допускаючи заглиблення зубів понад 4 см. Оптимальний період для післясходового боронування – 1–3 пари справжніх листочків у культури.

– Культивація міжрядь сприяє розпушуванню верхнього шару ґрунту та знищенню вегетуючих бур’янів.

9. Оптимальний поживний режим

Збалансований поживний режим – важлива умова для реалізації біологічного потенціалу соняшнику.

Для утворення 1 ц насіння потрібно 4–6 кг азоту, 2–3 кг фосфору, 10–12 кг калію. Але для розрахунку точних доз мінеральних добрив необхідно регулярно проводити моніторинг агрохімічного стану ґрунту.

Знизити норми використання міндобрив дозволяє розсіювання листостеблової маси попередника поверхнею поля замість її відчуження. Так, у дослідженнях, які проводились на базі Кіровоградського інституту АПВ НААН України, урожайність соняшника була найвищою (29,3 ц/га) на ділянках, де внесення мінеральних добрив (N₄₀Р₄₀К₄₀) поєднувалось із використанням побічної продукції кукурудзи на зерно.

Важливе значення для соняшнику має бор. Його дефіцит призводить до втрати 20–30% урожаю насіння соняшнику та зниження вмісту олії до 5 одиниць. Для профілактики нестачі бору достатньо внести добриво в ґрунт у кількості 1,2 кг/га або 300–500 г/га у вигляді позакореневого підживлення за висоти рослин 15–20 см.

10. Своєчасне збирання врожаю соняшника

Через пізні строки збирання втрачається від 5 до 10% урожаю.

Вчені з Інституту рису НААН рекомендують розпочинати збирання, коли вологість зерна становить 12–14%. При цьому кількість рослин із жовтими кошиками зменшується до 12–15% від загальної кількості, решта кошиків мають жовто-буре та буре забарвлення, а більшість листя засихає.

Дотримання рекомендацій наукових установ та впровадження інтенсивних технологій вирощування соняшнику дозволить реалізувати генетичний потенціал культури, посприяє збереженню родючості ґрунтів та підвищенню валових зборів насіння.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.